Ухвала

від 27.08.2024 по справі 925/883/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

27 серпня 2024 року м. Черкаси справа № 925/883/23

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Боровика С.С. з помічником (за дорученням судді) Пастуховою О.С.,

розпорядник майна, боржник та кредитори: не з`явились,

розглянувши заяву ГУ ДПС у Черкаській області про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Пилипенко Т.В.

у справі за заявою

ініціюючого кредитора, приватного акціонерного товариства «Інвестиційна компанія «Інвестсервіс»,

до боржника, приватного акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім»,

про банкрутство юридичної особи

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29.08.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Деяка Ярослава Михайловича, попереднє засідання суду призначено на 17.10.2023.

Повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство опубліковано 31.08.2023 (71292).

Ухвалою суду від 17.10.2023 затверджено перелік конкурсних кредиторів, розмір їх вимог за грошовими зобов`язаннями, черговість задоволення кожної вимоги, проведення підсумкового засідання суду призначено на 06.12.2023.

05.12.2023 від представника Головного управління ДПС у Черкаській області надійшло клопотання про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Пилипенко Тетяну Вікторівну.

06.12.2023 від розпорядника майна боржника надійшло клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 06.12.2023 оголошено перерву в судовому засіданні, підсумкове засідання суду призначено на 24.01.2024.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 24.01.2024 оголошено перерву в судовому засіданні з метою вивчення матеріалів справи, підсумкове засідання суду призначено на 21.02.2024.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 21.02.2024 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури відмовлено, відмовлено у затвердженні плану санації приватного акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім», схваленого відповідно до протоколу зборів кредиторів від 01.12.2023 № 01/12-2023, продовжено строк процедури розпорядження майном приватного акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім» у межах граничних строків, доручено розпоряднику майна боржника письмово повідомити кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення, підсумкове засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном, призначено на 26.03.2024.

01.03.2024 від представника Головного управління ДПС у Черкаській області Юревича С.В. надійшло клопотання, в якому просить суд: в межах 5 денного, строку визначеного Кодексом, прийняти постанову про визнання боржника банкрутом; з метою процесуальної економії призначити ліквідатором арбітражного керуючого Пилипенко Т.В. (кандидатура пропонувалась більшістю голосів зборів кредиторів, а згода на участь у справі наявна в матеріалах справи).

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 11.03.2024 заяву представника Головного управління ДПС у Черкаській області Юревича С.В. призначено до розгляду у судовому засіданні на 26.03.2024.

18.03.2024 від боржника надійшли заперечення на заяву Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання боржника банкрутом.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 25.03.2024 у зв`язку із змінами у графіку судових засідань, судове засідання з розгляду заяви Головного управління ДПС у Черкаській області призначено на 30.04.2024.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 30.04.2024 у зв`язку із неявкою учасників справи про банкрутство судове засідання з розгляду заяви Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання боржника банкрутом та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Пилипенко Т.В. відкладено на 27.08.2024.

27.08.2024 від Головного управління ДПС у Черкаській області надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника управління.

27.08.2024 у судове засідання учасники у справі про банкрутство не з`явились, що не перешкоджає розгляду заяви по суті.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до частини першої статті 58 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - Кодекс), у випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури; боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав (стаття 1 Кодексу).

Відповідно до частини четвертої статті 205 Господарського кодексу України у разі неспроможності суб`єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом.

При винесенні постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури має бути доведено факт неплатоспроможності боржника, як цього вимагає стаття 205 Господарського кодексу України, згідно із частиною четвертою якої суб`єкт господарювання може бути оголошений банкрутом за рішенням суду в разі його неспроможності через недостатність майна задовольнити вимоги кредиторів.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.11.2023 у справі №907/935/21; від 16.11.2023 у справі №924/812/22; від 14.11.2023 у справі №910/15200/21; від 11.07.2023 у справі №904/4790/21; від 25.05.2023 у справі №902/207/22; від 18.05.2023 у справі №923/954/20; від 09.11.2023 у справі №910/3943/21; від 07.07.2022 у справі №923/954/20; від 09.06.2022 у справі №908/794/19.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що, визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неплатоспроможність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, шляхом здійснення аналізу повноти проведених розпорядником майна заходів, які передбачені в процедурі розпорядження майном, та дослідити надані розпорядником майна належні та допустимі докази на підтвердження повноти проведення процедури розпорядження майном, зокрема, передбаченої у частині третій статті 44 Кодексу (постанови Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 911/1609/21, від 08.12.2022 у справі № 908/2415/21).

Така правова позиція є усталеною судовою практикою та наведена у низці постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, а саме: від 19.11.2020 у справі № 908/2755/19, від 15.06.2021 у справі № 916/1950/16, від 29.07.2021 у справі № 925/409/20.

Таким чином, на вирішення питання переходу до ліквідаційної процедури впливають, за загальним правилом, три чинники: закінчення 170-денного строку, відведеного для стадії розпорядження майном; наявність ознак банкрутства; наявність рішення зборів кредиторів щодо переходу до ліквідаційної процедури та відповідно відсутність пропозицій щодо санації боржника.

Така правова позиція наведена у низці постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, а саме: від 20.05.2023 у справі №904/1412/20; від 06.04.2023 у справі №918/454/18; від 23.03.2023 у справі №911/1609/21; від 13.12.2022 у справі №904/4608/21; від 10.11.2022 у справі № 910/866/20; від 09.11.2022 у справі №910/3943/21.

Подібні за змістом висновки викладені, зокрема і в постановах Верховного Суду від 02.06.2020 у справі №910/15831/16, від 09.11.2022 у справі №910/3943/21; від 13.12.2022 у справі № 904/4608/21.

У правовій позиції Верховного Суду викладеній в постанові від 15.06.2022 у справі № 903/645/20, на яку посилається у заяві Головне управління ДПС у Черкаській області зазначено, що у разі якщо зборами кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд за наявності ознак банкрутства протягом п`яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

У правовій позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 22.04.2021 у справі №918/420/16, на яку посилається у заяві Головне управління ДПС у Черкаській області, суд дійшов висновку про можливість застосувати щодо боржника процедуру ліквідації з огляду на завершення строків процедури розпорядження майном, неприйняття зборами кредиторів чи комітетом кредиторів рішення про застосування до боржника інших судових процедур банкрутства, відсутність заяв від потенційних інвесторів щодо оздоровлення фінансового становища боржника та встановлену судами відсутність активів боржника для задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

Судова колегія Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду неодноразово відзначала, що умовою переходу до ліквідаційної процедури є перевищення пасивів боржника над активами, що випливає з аналізу відомостей фінансово-господарської боржника, наданих суду у звіті розпорядника майна або рішенні зборів кредиторів (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 918/420/16, п. 24; від 15.06.2021 у справі № 916/1950/16, п.п. 41, 43; від 29.07.2021 у справі № 913/401/20, п. 26; від 12.10.2021 у справі № 916/3619/19, п. 48).

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 21.02.2024 по даній справі встановлено перевищення активів боржника над його пасивами, а також наявність згоди інвестора взяти участь в оздоровленні боржника та пропозицій санації.

Тобто, в даній справі судом уже було встановлено відсутність у боржника ознак банкрутства (неоплатності (неплатоспроможності) Боржника), тобто значне перевищення активів над пасивами.

Відповідно до частини четвертої статті 49 Кодекс, у разі якщо зборами кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд за наявності ознак банкрутства протягом п`яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Норма частини четвертої статті 49 Кодекс, якою встановлено право суду прийняти постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, обмежена випадком наявності конкурсних кредиторів з правом вирішального голосу (зборів кредиторів) за умови недобросовісної бездіяльності цього органу щодо прийняття рішення про подальшу долю процедури банкрутства. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 918/420/16.

Саме невизначеності з подальшою судовою процедурою банкрутства зумовлює необхідність застосування судом положень частини четвертої статті 49 Кодексу, однак виключно за наявності певних обставин - за відсутності відповідного рішення зборів кредиторів боржника за умови недобросовісної бездіяльності цього органу щодо прийняття рішення про подальшу долю процедури банкрутства та на підставі наявних у матеріалах справи належних та допустимих доказів ознак банкрутства (постанова Верховного Суду від 27.10.2021 у справі № 910/15598/19).

Тобто, сам по собі сплив строку розпорядження майном боржника, без встановлених на підставі належних та допустимих доказів наявності ознак банкрутства (відсутності майна для задоволення вимог кредиторів) та неможливості застосування санації боржника не дозволяє застосовувати приписи частини четвертої статті 49 Кодексу.

Надання судом переваги визнанню боржника банкрутом та введення ліквідаційної процедур, як процесуальній формі закінчення процедури розпорядження майном боржника, допускається в разі неможливості введення процедури санації і не може бути обґрунтоване виключно спливом встановленого 170-денного строку процедури розпорядження майном боржника (подібна правова позиція викладена постанові Верховного Суду від 26.04.2023 у справі №924/1277/20).

Верховний Суд у постанові від 27.10.2021 у справі № 910/15598/19 вважає, що не дослідивши наявності підстав для застосування положень частини четвертої статті 49 Кодексу, зокрема бездіяльності зборів кредиторів боржника за умови необхідності встановленням фінансового стану боржника, наявності чи відсутності майнових активів у нього, за рахунок яких можна продовжити виробничу діяльність з метою погашення кредиторської заборгованості, без перевірки можливості застосування до боржника іншої, ніж ліквідація, судової процедури, залишивши поза увагою суб`єктивну поведінку кредитора та делегованого представника комітету кредиторів щодо можливого проведення зборів (комітету) кредиторів за відсутності арбітражного керуючого для прийняття відповідного рішення про введення наступної судової процедури, висновок судів про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є передчасним.

В ухвалі суду від 21.02.2024 по даній справі із посиланням на постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.09.2020 у справі № 915/1261/16; від 12.10.2021 у справі №916/3619/19; від 14.07.2022 у справі №925/409/20; від 13.12.2022 у справі № 904/4608/21; від 20.06.2023 у справі №904/1412/20; від 14.11.2023 у справі №910/15200/21 зазначено, що аналіз положень статті 49 Кодексу свідчить, що господарський суд, проводячи підсумкове засідання у справі про банкрутство, приймає рішення про введення наступної судової процедури щодо боржника, які визначені положеннями статтею 6 Кодексу, з застосуванням судового розсуду.

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу (постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.04.2023 у справі №918/454/18; від 13.12.2022 у справі № 904/4608/21).

В даній справі Господарським судом Черкаської області встановлено наявність передумав для санації боржника, а саме: наявність ліквідного майна боржника, вартість якого значно перевищує його пасиви; наявність інвестора, який готовий взяти участь в оздоровленні фінансового стану боржника; наявність пропозицій санації боржника тощо.

Одним із принципів, які характерні для правового інституту неплатоспроможності є принцип судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), що зобов`язує суд з достатньою повнотою встановити об`єктивні обставини правовідносин сторін по множинних предметах спорів, які виникають у процедурах банкрутства (неплатоспроможності).

Тож на відміну від справ позовного провадження, в яких господарський суд обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження (схожий за змістом висновок, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20).

Застосування судами принципу судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників справи про банкрутство, єдиного правового захисту інтересів кредиторів в межах процедур банкрутства та пропорційності надає суду у процедурі банкрутства правові важелі, які можуть забезпечити дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника на кожному з етапів процедур банкрутства (неплатоспроможності).

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 27 жовтня 2021 року по справі №910/15598/19 зазначає, що процедури банкрутства реалізуються за активної участі та ініціативи боржника та кредиторів, які є зацікавленими особами в їх результатах та ефективності, під контролем суду, який має забезпечити дотримання вимог закону, забезпечити одну з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство - дотримання балансу інтересів при захисті публічного та приватного інтересів.

Відповідно до норм Кодеку кожна судова процедура у справі про банкрутство (неплатоспроможність) має своє завдання та мету, а їх запровадження має здійснюватися із дотриманням правил (наявності визначених Кодексу для цього умов) переходу від однієї судової процедури до наступної.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного суду, зокрема від 13.02.2024 у справі №920/986/22; 01.08.2023 у справі №904/1938/22; від 12.09.2023 у справі №908/1974/21;

Тому, суд повинен займати активну процесуальну позицію в тому числі і при перевірці наявності підстав для застосування щодо боржника судових процедур, передбачених Кодексом, зокрема ліквідаційної процедури.

За таких умов, враховуючи перевищення активів боржника над його пасивами, наявність згоди інвестора взяти участь в оздоровленні боржника та пропозицій санації, пріоритетність санації, у задоволенні заяви представника Головного управління ДПС у Черкаській області Юревича С.В. про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури необхідно відмовити.

Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, статтею 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника Головного управління ДПС у Черкаській області Юревича С.В. про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Пилипенко Т.В. відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею 09.09.2024.

Ухвала суду може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя С.С. Боровик