Ухвала

від 27.08.2024 по справі 925/883/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

27 серпня 2024 року м. Черкаси справа № 925/883/23

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Боровика С.С. з помічником (за дорученням судді) Пастуховою О.С.,

розпорядник майна, боржник та кредитори: не з`явились,

розглянувши заяву ГУ ДПС у Черкаській області про відсторонення арбітражного керуючого Деяка Я.М. від виконання повноважень

у справі за заявою

ініціюючого кредитора, приватного акціонерного товариства «Інвестиційна компанія «Інвестсервіс»,

до боржника, приватного акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім»,

про банкрутство юридичної особи

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29.08.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Деяка Ярослава Михайловича, попереднє засідання суду призначено на 17.10.2023.

Повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство опубліковано 31.08.2023 (71292).

Ухвалою суду від 17.10.2023 затверджено перелік конкурсних кредиторів, розмір їх вимог за грошовими зобов`язаннями, черговість задоволення кожної вимоги, проведення підсумкового засідання суду призначено на 06.12.2023.

05.12.2023 від представника Головного управління ДПС у Черкаській області надійшло клопотання про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Пилипенко Тетяну Вікторівну.

06.12.2023 від розпорядника майна боржника надійшло клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 06.12.2023 оголошено перерву в судовому засіданні, підсумкове засідання суду призначено на 24.01.2024.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 24.01.2024 оголошено перерву в судовому засіданні з метою вивчення матеріалів справи, підсумкове засідання суду призначено на 21.02.2024.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 21.02.2024 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури відмовлено, відмовлено у затвердженні плану санації приватного акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім», схваленого відповідно до протоколу зборів кредиторів від 01.12.2023 № 01/12-2023, продовжено строк процедури розпорядження майном приватного акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім» у межах граничних строків, доручено розпоряднику майна боржника письмово повідомити кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення. Підсумкове засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном, призначено на 26.03.2024.

06.03.2024 від представника Головного управління ДПС у Черкаській області Юревича С.В. надійшла заява, в якій просить суд: відсторонити арбітражного керуючого Деяка Ярослава Михайловича від виконання повноважень та заборонити вживати будь-які дії до передачі документів іншому арбітражному керуючому в справі.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 11.03.2024 заяву представника Головного управління ДПС у Черкаській області Юревича С.В. призначено до розгляду по суті у судовому засіданні на 26.03.2024.

11.03.2024 від боржника надійшли заперечення на заяву Головного управління ДПС у Черкаській області про відсторонення арбітражного керуючого Деяка Ярослава Михайловича.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 25.03.2024 у зв`язку із змінами у графіку судових засідань судове засідання з розгляду заяви Головного управління ДПС у Черкаській області про відсторонення арбітражного керуючого Деяка Ярослава Михайловича від виконання повноважень призначено на 30.04.2024.

26.03.2024 від розпорядника майна боржника надійшло клопотання вих. № 2203/2024-1 про затвердження плану санації, введення процедури санації боржника та призначення керуючим санацією арбітражного керуючого Деяка Ярослава Михайловича, яке серед іншого містило заперечення на заяву Головного управління ДПС у Черкаській області про відсторонення арбітражного керуючого Деяка Ярослава Михайловича.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 30.04.2024 у зв`язку із неявкою учасників справи про банкрутство судове засідання з розгляду заяви Головного управління ДПС у Черкаській області про відсторонення арбітражного керуючого Деяка Ярослава Михайловича від виконання повноважень розпорядника майна відкладено на 27.08.2024.

27.08.2024 від Головного управління ДПС у Черкаській області надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника управління.

27.08.2024 у судове засідання учасники у справі про банкрутство не з`явились, що не перешкоджає розгляду заяви Головного управління ДПС у Черкаській області про відсторонення арбітражного керуючого Деяка Ярослава Михайловича від виконання повноважень розпорядника майна по суті.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Заява представника Головного управління ДПС у Черкаській області Юревича С.В. про відсторонення арбітражного керуючого Деяка Ярослава Михайловича від виконання повноважень розпорядника майна боржника умотивоване тим, що процедура розпорядження майном боржника, як і повноваження розпорядника майна завершилась 29.02.2024, проте на думку представника Головного управління ДПС у Черкаській області Юревича С.В. зловживаючи процесуальними правами арбітражним керуючим призначено збори у вигляді опитування, яке завершується 15.03.2024, тобто за межами процедури розпорядження майном та повноважень арбітражного керуючого.

Водночас, на думку представника Головного управління ДПС у Черкаській області Юревича С.В., арбітражним керуючим Деяком Ярославом Михайловичем визначено порядок денний для зборів, що не передбачає іншої можливості під час голосування крім схвалення або відхилення плану санації боржника, що у разі не прийняття рішення про перехід до процедури санації знову не дасть можливості, за умови можливого відновлення платоспроможності боржника у зв`язку з наявністю активів, зборам кредиторів звернутись з клопотанням про продовження процедури розпорядження майном чи закриття провадження у справі.

Крім того, представник Головного управління ДПС у Черкаській області Юревич С.В. зауважив, що арбітражним керуючим в межах строків процедури розпорядження майном не проведено належним чином збори кредиторів, чим порушено право зборів кредиторів звернутись з клопотанням про перехід до наступної судової процедури.

Суд відхиляє твердження представника ГУ ДПС у Черкаській області Юревича С.В., зазначені у заяві, виходячи із наступного.

Згідно зі статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс) арбітражний керуючий - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

Згідно частин першої, другої статті 10 Кодексу арбітражний керуючий є суб`єктом незалежної професійної діяльності. Арбітражний керуючий з моменту постановлення ухвали (постанови) про призначення його керуючим санацією або ліквідатором до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства-боржника. Одна й та сама особа може здійснювати повноваження арбітражного керуючого на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог цього Кодексу.

Арбітражний керуючий діє в інтересах підприємства-боржника у межах наданих повноважень, така особа поряд з самостійною процесуальною дієздатністю наділена також і процесуальною дієздатністю підприємства-банкрута.

Права та обов`язки арбітражних керуючих під час виконання відповідних повноважень, зокрема, розпорядника майна, визначені статтею 12 Кодексу.

Арбітражний керуючий має здійснювати неупереджене правозастосування, діючи з додержанням принципів незалежності і самостійності. Передумовою набуття незалежності і збереження самостійності є виключення, або зведення до мінімуму суб`єктивного фактору при призначенні та відстороненні арбітражного керуючого.

В силу положень частини четвертої статті 28 Кодексу арбітражний керуючий може бути відсторонений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реалізацією за його заявою. За наявності підстав для відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень або за клопотанням комітету кредиторів господарський суд протягом 14 днів постановляє ухвалу про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень.

Відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень здійснюється господарським судом за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою у разі: 1) невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого; 2) зловживання правами арбітражного керуючого; 3) подання до суду неправдивих відомостей; 4) відмови арбітражному керуючому в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску; 5) припинення діяльності арбітражного керуючого; 6) наявності конфлікту інтересів.

Таким чином, законодавцем визначено три випадки (і відповідні їм підстави) відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень:

- за заявою самого арбітражного керуючого (абзац перший частини четвертої статті 28 Кодексу);

- за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою господарського суду за наявністю підстав, визначених у самому Кодексі (абзац другий частини четвертої статті 28 Кодексу);

- за клопотанням комітету кредиторів незалежно від наявності підстав (абзац третій частини четвертої статті 28 Кодексу).

Одним із випадків відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень є відсторонення за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою господарського суду за наявністю підстав, визначених у самому Кодексі.

Такі підстави визначені пунктами 1) - 6) абзацу другого частини четвертої статті 28 Кодексу та пов`язані із встановленням у різній формі фактів невиконання або неналежного виконання арбітражним керуючим покладених на нього обов`язків, або існування обставин, що об`єктивно унеможливлюють виконання арбітражним керуючим відповідних повноважень (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.05.2021 у справі № 922/3369/19, п. 113, 114).

Відповідно до приписів частини третьої статті 44 Кодексу розпорядник майна зобов`язаний:

розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, що надійшли в установленому цим Кодексом порядку;

вести реєстр вимог кредиторів;

повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог;

вживати заходів для захисту майна боржника;

проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника;

виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства;

скликати збори і комітет кредиторів та організовувати проведення їх засідань;

надавати державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;

надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі;

не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість;

за можливості проведення санації боржника розробити план санації боржника та подати його на розгляд зборам кредиторів;

виконувати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Згідно з частиною третьою статті 12 Кодексу під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено); а відповідно до частини першої статті 13 Кодексу під час здійснення своїх повноважень арбітражний керуючий є незалежним.

Статус арбітражного керуючого характеризується не лише сукупністю прав та обов`язків останнього, а й ефективністю та невідворотністю інституту дисциплінарної відповідальності арбітражного керуючого за свої дії (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 910/18129/17).

Тому, під час розгляду питання відсторонення арбітражного керуючого у справі з підстав, встановлених пунктами 1) 6) абзацу другого частини четвертої статті 28 Кодексу, господарський суд користуючись правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом, має з`ясувати та перевірити належність виконання арбітражним керуючим визначених законом обов`язків, чи встановити інші обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання арбітражним керуючим відповідних повноважень в залежності від чого ухвалити відповідне рішення. Рішення суду про відсторонення арбітражного керуючого з підстав, передбачених пунктами 1) 6) абзацу другого частини четвертої статті 28 Кодексу має бути достатньо обґрунтованим, з достеменним встановленням факту невиконання або неналежного виконання арбітражним керуючим обов`язків, визначених Кодексом, чи встановленням інших обставин, що об`єктивно унеможливлюють виконання арбітражним керуючим відповідних повноважень (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.05.2021 у справі № 922/3369/19, п. 118, 119).

Відповідно до пунктів 3) та 4) частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, змагальність сторін і диспозитивність.

Відповідно до частини 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом. Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Зі змісту статей 161, 162, 166, 167, 168, 169, 170 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що за загальним правилом, і заяви по суті справи, і заяви з процесуальних питань мають містити підстави заяви (клопотання, заперечення).

Зі змісту заяви Головного управління ДПС у Черкаській області вбачається, що така заявлена учасником провадження у справі, а відтак зі сторони заявника підлягають доказуванню обставини не належності виконання арбітражним керуючим визначених законом обов`язків, чи наявність інших обставин, що об`єктивно унеможливлюють виконання арбітражним керуючим відповідних повноважень.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово згадував про категорію стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 0412.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Підставами для відсторонення розпорядника майна боржника Деяка Ярослава Михайловича вбачається незгода Головного управління ДПС у Черкаській області із обставинами вчинення розпорядником майна дій? пов`язаних із проведенням зборів/комітету кредиторів шляхом опитування із конкретним порядком денним, який на думку контролюючого органу не передбачає іншої можливості під час голосування крім схвалення або відхилення плану санації боржника.

Момент закінчення процедури розпорядження майном боржника та відповідно припинення повноважень розпорядника майна чітко визначений частиною дев`ятою статті 49 Кодексу згідно з якою, з дня визнання господарським судом боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або введення процедури санації процедура розпорядження майном та повноваження розпорядника майна припиняються.

Тобто, момент припинення процедури розпорядження майном боржника та відповідно повноважень арбітражного керуючого не пов`язується лише із спливом ста семидясятиденного строку. За іншого звуженого тлумачення Кодексу в частині моменту спливу строку розпорядження майном боржника, буде допускатися існування розриву між стадіями (процедурами) банкрутства, що в свою чергу мало б наслідком існування можливості перебування боржника та інших учасників справи в проміжку, який настає між стадіями, тобто існування без будь-якого процесуального статусу.

При цьому, абзацом п`ятим пункту 16 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу установлено, що тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування право господарського суду за власною ініціативою продовжити строки проведення попереднього засідання суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) звернення у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) про визнання недійсними правочинів, вчинених боржником, дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, оголошення про проведення першого, повторного та/або другого повторного аукціону, виконання плану санації (у тому числі якщо провадження у справі про банкрутство продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом") чи реструктуризації боргів боржника, процедури розпорядження майном, ліквідації, реструктуризації боргів боржника та погашення боргів боржника.

Тобто, такий стан провадження (вихід за межі встановлених Кодексом строків) був зумовлений об`єктивними (вивчення судом доказів на підтвердження майнового стану боржника та можливості його санації/ліквідації, зміна в графіку судових засідань), так і суб`єктивними чинниками, зокрема, але не виключно, поведінкою учасників судового процесу (клопотання подавалися за день до судових засідань). Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 26.04.2023 у справі №924/1277/20.

Як вбачається з ухвали Господарського суду Черкаської області від 21.02.2024 по даній справі, суд врахував, що вартість активів боржника значно перевищує його пасиви, що у процедурі санації боржника погодився взяти участь інвестор, а також пріоритетність санації, як заходу відновлення платоспроможності продовжив строк розпорядження майном боржника з метою гарантування боржнику можливості відновити свою платоспроможність через застосування процедури санації.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 21.02.2024 через застосування принципу судового розсуду було доручено розпоряднику майна боржника провеcти збори кредиторів з метою гарантування боржнику можливості відновити свою платоспроможність через застосування процедури санації.

Пунктами 6 та 7 частини другої статті 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи зобов`язані, серед іншого: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Разом з тим, проведення зборів/комітету кредиторів у спосіб опитування передбачено абзацом другим пункту 16 розділу Прикінцеві та перехідні положення Кодексу.

Так, тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування установлено, що збори (комітет) кредиторів можуть проводитися шляхом опитування. Ініціатор опитування надсилає всім учасникам зборів (комітету) кредиторів запит з проектом рішення щодо запропонованого питання (питань). У такому запиті зазначаються адреса, на яку учасники опитування мають надіслати свою відповідь, та строк надання відповіді. Запит надсилається на адреси електронної пошти учасників зборів (комітету) кредиторів, зазначені в заявах з грошовими вимогами до боржника, або на офіційно повідомлену адресу. У разі відсутності в учасника опитування адреси електронної пошти запит надсилається поштовим відправленням. У такому разі строк проведення опитування має враховувати строки надходження поштової кореспонденції. У разі згоди із запропонованим рішенням учасник опитування підписує проект рішення та надсилає його ініціатору протягом 15 днів з дня отримання запиту. Згода учасника опитування з прийнятим рішенням має бути безумовною. Рішення учасника опитування, надіслане разом з документами, що підтверджують його повноваження, на електронну пошту ініціатора опитування, підписується з використанням кваліфікованого електронного підпису уповноваженої особи. Рішення учасника опитування, надіслане засобами поштового зв`язку, підписується особисто учасником опитування або його представником з наданням документів, що підтверджують повноваження представника. Відповіді, отримані після закінчення встановленого строку або такі, зміст яких не дає змоги встановити волевиявлення учасника опитування щодо порушеного питання, не враховуються під час підрахунку результатів голосування з такого питання. Ініціатор опитування зобов`язаний викласти прийняте рішення у письмовій формі, додати до нього копії відповідей усіх учасників опитування та надіслати всім учасникам зборів (комітету) кредиторів у порядку, встановленому для надсилання запитів, протягом 10 днів з дати завершення строку для прийняття ним відповідей від учасників зборів (комітету) кредиторів. Датою прийняття рішення вважається останній день строку, протягом якого учасники опитування мали надіслати свої відповіді ініціатору опитування.

Відтак, саме по собі проведення розпорядником майна зборів/комітету кредиторів шляхом опитування не може свідчити про неналежне виконання арбітражним керуючим визначених законом обов`язків.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі- "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них" (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17).

У своїй заяві представник Головного управління ДПС у Черкаській області вказує на протиправність дій розпорядника майна боржника щодо проведення ним зборів кредиторів поза межами строку розпорядження майном. Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи 19.03.2024 на поштову адресу розпорядника майна боржника надійшов датований 14.03.2024 бюлетень для голосування на зборах та комітеті кредиторів від Головного управління ДПС у Черкаській області.

Тобто, Головне управління ДПС у Черкаській області приймало участь у зборах кредиторів та здійснювало голосування.

Відповідно до частини третьої статті 48 Кодексу збори кредиторів у провадженні у справі про банкрутство скликаються арбітражним керуючим за його ініціативою, за ініціативою комітету кредиторів чи інших кредиторів, сума вимог яких становить не менше ніж третину всіх вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, або за ініціативою однієї третини кількості голосів кредиторів. Збори кредиторів на вимогу комітету кредиторів або окремих кредиторів скликаються арбітражним керуючим та проводяться протягом двох тижнів з дня надходження письмової вимоги про їх скликання. У разі якщо арбітражний керуючий не скликає збори кредиторів, комітет кредиторів чи інші кредитори, які ініціюють скликання зборів кредиторів, мають право скликати збори кредиторів самостійно.

Таким чином, Кодексом передбачено для кредиторів, які бажають винести на голосування зборів кредиторів конкретне питання право ініціювати їх скликання.

Матеріали справи не містять доказів звернення Головного управління ДПС у Черкаській області до розпорядника майна боржника з проханням скликати збори кредиторів із конкретним порядком денним, а відтак сама по собі незгода кредитора із обраним арбітражним керуючим порядком денним не свідчить про невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого чи зловживання правами арбітражного керуючого.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне у задоволенні заяви представника Головного управління ДПС у Черкаській області Юревича С.В. про відсторонення арбітражного керуючого Деяка Ярослава Михайловича від виконання повноважень розпорядника майна відмовити.

Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, статтею 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника Головного управління ДПС у Черкаській області Юревича С.В. про відсторонення арбітражного керуючого Деяка Ярослава Михайловича від виконання повноважень розпорядника майна відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею 09.09.2024.

Ухвала суду може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя С.С. Боровик