Постанова

від 05.02.2025 по справі 925/883/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2025 р. Справа№ 925/883/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Доманської М.Л.

Остапенка О.М.

Секретар судового засідання: Басараба К.Ю.

За участю представників учасників справи:

від ПАТ «Звенигородкаагрохім» : Ганчук Г.В. - за ордером серія АІ №1731317 від 05.02.2025.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 27.08.2024 у справі № 925/883/23 (суддя Боровик С.С., повний текст ухвали складено та підписано - 09.09.2024)

за заявою ініціюючого кредитора Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна компанія «Інвестсервіс»

до боржника Приватного акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім»

про банкрутство юридичної особи

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 27.08.2024 у справі № 925/883/23 (суддя Боровик С.С., повний текст ухвали складено та підписано - 09.09.2024), зокрема, клопотання розпорядника майна боржника про введення процедури санації боржника, затвердження плану санації боржника, призначення керуючим санацією боржника арбітражного керуючого Деяка Ярослава Михайловича задоволено; процедуру розпорядження майном Приватного акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім» припинено; затверджено план санації боржника, схвалений зборами кредиторів (протокол №15/03-2024 від 15.03.2024); введено процедуру санації боржника, Приватного акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім»; призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Деяка Ярослава Михайловича, у зв`язку з чим припинено його повноваження розпорядника майна у цій справі.

Судове рішення мотивоване наступним:

- судом встановлено наявність умов, які підлягають включенню до плану санації за наявності яких, розглянутий та схвалений кредиторами з дотриманням порядку визначеного статтею 52 Кодексу план санації, підлягає затвердженню судом;

- передбачені Планом санації боржника заходи відновлення платоспроможності боржника відповідають загальним вимогам, визначеним у статтях 51, 52 Кодексу, план санації схвалено зборами кредиторів боржника, містить заходи, які не суперечать Кодексу та спрямовані на погашення вимог кредиторів, а в результаті - відновлення платоспроможності боржника у межах строку процедури санації;

- враховуючи наявність рішення зборів кредиторів про погодження кандидатури арбітражного керуючого Деяка Ярослава Михайловича, з огляду на положення статтей 11, 28, 48 Кодексу, наведені положення статті 30 Кодексу в частині визначення розміру основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого санацією, відсутність рішення зборів кредиторів в цій частині щодо визначення цієї винагороди у розмірі, вищому ніж встановлено Законом, господарський суд дійшов висновку про призначення керуючим санації Приватного акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім» арбітражного керуючого Деяка Ярослава Михайловича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна керуючого санацією, ліквідатора) №1879 від 22.12.2018) та встановлення йому основної грошової винагороди у розмірі чотирьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою, Головне управління Державної податкової служби у Черкаській області звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить, скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 27.08.2024 у справі № 925/883/23; прийняти постанову про закриття провадження у справі про банкрутство у відповідності п. 10 ч. 1 ст. 90, оскільки якщо Господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що оскаржувана ухвала прийнята в порушення процесуального та матеріального права, не відповідає вимогам Кодексу з процедура банкрутства, та без оцінки наданих до матеріалів справи доказів, крім того оскаржувана ухвала прийнята без прийнята без врахування висновку Північного апеляційного Господарського суду у постанові 01.04.2024 року у справі №925/487/22.

Доводи апеляційної скарги Головного управління ДПС у Черкаській області зводяться до не виконуваності затвердженого судом першої інстанції плану санації.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

28.10.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім» надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останнє просить апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 27.08.2024 у справі № 925/883/23 - без змін.

05.11.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області надійшла відповідь на відзив Приватного акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім».

22.11.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім» надійшли додаткові пояснення у справі № 925/883/23.

Інші учасники справи не скористалися своїм правом у відповідності до ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) та не надали суду письмового відзиву на апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області, що згідно з ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2024 справу № 925/883/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: Поляков Б.М. (головуючий, суддя-доповідач), Доманська М.Л., Сотніков С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 у справі № 925/883/23 витребувано у Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/883/23 за заявою ініціюючого кредитора Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна компанія «Інвестсервіс» до боржника Приватного акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім» про банкрутство юридичної особи; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.

08.10.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 925/883/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 у справі № 925/883/23, поміж іншого, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 27.08.2024 у справі № 925/883/23; розгляд апеляційної скарги призначено на 25.11.2024.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/846/24 від 25.11.2024 у зв`язку із ухваленим рішенням Вищої ради правосуддя від 19.11.2024 про звільнення у відставку судді Полякова Б.М., призначено повторний автоматизований розподіл справи № 925/883/23.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 25.11.2024 апеляційну скаргу у справі № 925/883/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Доманська М.Л., Остапенко О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 у справі № 925/883/23 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 27.08.2024 у справі № 925/883/23 прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Доманська М.Л., Остапенко О.М.; розгляд Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 27.08.2024 у справі № 925/883/23 призначено на 05.02.2025 о 15 год 20 хв.

Явка представників учасників справи

05.02.2025 у судове засідання з`явився представник боржника Приватного акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім».

Інші представники учасників справи в судове засідання 05.02.2025 не з`явилися, які повідомлялися про час, місце та дату судового засідання завчасно та належним чином.

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Слід зазначити, що копію ухвали Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 у справі № 925/883/23 було надіслано учасникам справи в електронний кабінет, що підтверджується довідками про доставку електронного документа.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 «Мороз та інші проти України» та інші).

Таким чином, враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про час, місце та дату судового засідання, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за участі представника боржника Приватного акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім».

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29.08.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Деяка Ярослава Михайловича, попереднє засідання суду призначено на 17.10.2023.

Повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство опубліковано 31.08.2023 (71292).

Ухвалою суду від 17.10.2023 затверджено перелік конкурсних кредиторів, розмір їх вимог за грошовими зобов`язаннями, черговість задоволення кожної вимоги, проведення підсумкового засідання суду призначено на 06.12.2023.

05.12.2023 від представника Головного управління ДПС у Черкаській області надійшло клопотання про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Пилипенко Тетяну Вікторівну.

06.12.2023 від розпорядника майна боржника, арбітражного керуючого Деяка Ярослава Михайловича, надійшло клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 06.12.2023 оголошено перерву в судовому засіданні, підсумкове засідання суду призначено на 24.01.2024.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 24.01.2024 оголошено перерву в судовому засіданні з метою вивчення матеріалів справи, підсумкове засідання суду призначено на 21.02.2024.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 21.02.2024 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури відмовлено, відмовлено у затвердженні плану санації приватного акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім», схваленого відповідно до протоколу зборів кредиторів від 01.12.2023 № 01/12-2023, продовжено строк процедури розпорядження майном приватного акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім» у межах граничних строків, доручено розпоряднику майна боржника письмово повідомити кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення, підсумкове засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном, призначено на 26.03.2024.

Від Головного управління ДПС у Черкаській області надійшла заява, в якій просить суд визнати боржника банкрутом та призначити ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Пилипенко Тетяну Вікторівну.

06.03.2024 від представника Головного управління ДПС у Черкаській області Юревича С.В. надійшла заява, в якій просить суд відсторонити арбітражного керуючого Деяка Ярослава Михайловича від виконання повноважень та заборонити вживати будь-які дії до передачі документів іншому арбітражному керуючому в справі.

25.03.2024 від представника Головного управління ДПС у Черкаській області Юревича С.В. надійшло клопотання (пояснення).

26.03.2024 від розпорядника майна боржника, арбітражного керуючого Деяка Ярослава Михайловича, надійшло клопотання вих. № 2203/2024-1 про затвердження плану санації, введення процедури санації боржника та призначення керуючим санацією арбітражного керуючого Деяка Ярослава Михайловича.

22.04.2024 від Головного управління ДПС у Черкаській області надійшла заява (б/н), в якій інформувалося про результати перегляду Північним апеляційним господарським судом ухвали Господарського суду Черкаської області по справі №925/487/22, якою відмовлено у затвердженні плану санації акціонерного товариства "Черкаський приладобудівний завод" до відкриття провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 25.03.2024 у зв`язку із змінами у графіку судових засідань, підсумкове засідання суду призначено на 30.04.2024.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 30.04.2024 у зв`язку із неявкою розпорядника майна боржника, інших кредиторів, представника боржника, підсумкове засідання суду відкладено на 27.08.2024.

27.08.2024 від боржника надійшли додаткові письмові пояснення із доказами виконання зобов`язань (поточних вимог) щодо сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки та орендної плати за землю за період, починаючи від дати відкриття провадження у справі про банкрутство боржника у сумі 317 644 (триста сімнадцять тисяч шістсот сорок чотири) гривні 43 копійки.

27.08.2024 від розпорядника майна, арбітражного керуючого Деяка Ярослава Михайловича, надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності арбітражного керуючого.

27.08.2024 від Головного управління ДПС у Черкаській області надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника управління.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 27.08.2024 у справі № 925/883/23 (суддя Боровик С.С., повний текст ухвали складено та підписано - 09.09.2024), зокрема, клопотання розпорядника майна боржника про введення процедури санації боржника, затвердження плану санації боржника, призначення керуючим санацією боржника арбітражного керуючого Деяка Ярослава Михайловича задоволено; процедуру розпорядження майном Приватного акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім» припинено; затверджено план санації боржника, схвалений зборами кредиторів (протокол №15/03-2024 від 15.03.2024); введено процедуру санації боржника,Приватного акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім»; призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Деяка Ярослава Михайловича, у зв`язку з чим припинено його повноваження розпорядника майна у цій справі.

За наслідками розгляду клопотання розпорядника майна боржника про введення процедури санації боржника, затвердження плану санації боржника, призначення керуючим санацією боржника арбітражного керуючого Деяка Ярослава Михайловича, місцевим господарським судом постановлено судове рішення, яке наразі оскаржується в апеляційному порядку.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Розпорядником майна боржника на виконання ухвали Господарського суду Черкаської області від 21.02.2024, у відповідності з пунктом 1-6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, шляхом опитування було проведено збори та комітет кредиторів боржника, результати яких оформлені протоколом зборів та комітету кредиторівПриватного акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім» №15/03-2024 від 15.03.2024.

У відповідності до абзацу третього пункту 1-2 розділу Прикінцеві та перехідні положення Кодексу установлено, що тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування збори (комітет) кредиторів можуть проводитися шляхом опитування. Ініціатор опитування надсилає всім учасникам зборів (комітету) кредиторів запит з проектом рішення щодо запропонованого питання (питань). У такому запиті зазначаються адреса, на яку учасники опитування мають надіслати свою відповідь, та строк надання відповіді. Запит надсилається на адреси електронної пошти учасників зборів (комітету) кредиторів, зазначені в заявах з грошовими вимогами до боржника, або на офіційно повідомлену адресу. У разі відсутності в учасника опитування адреси електронної пошти запит надсилається поштовим відправленням. У такому разі строк проведення опитування має враховувати строки надходження поштової кореспонденції. У разі згоди із запропонованим рішенням учасник опитування підписує проект рішення та надсилає його ініціатору протягом 15 днів з дня отримання запиту. Згода учасника опитування з прийнятим рішенням має бути безумовною. Рішення учасника опитування, надіслане разом з документами, що підтверджують його повноваження, на електронну пошту ініціатора опитування, підписується з використанням кваліфікованого електронного підпису уповноваженої особи. Рішення учасника опитування, надіслане засобами поштового зв`язку, підписується особисто учасником опитування або його представником з наданням документів, що підтверджують повноваження представника. Відповіді, отримані після закінчення встановленого строку або такі, зміст яких не дає змоги встановити волевиявлення учасника опитування щодо порушеного питання, не враховуються під час підрахунку результатів голосування з такого питання. Ініціатор опитування зобов`язаний викласти прийняте рішення у письмовій формі, додати до нього копії відповідей усіх учасників опитування та надіслати всім учасникам зборів (комітету) кредиторів у порядку, встановленому для надсилання запитів, протягом 10 днів з дати завершення строку для прийняття ним відповідей від учасників зборів (комітету) кредиторів. Датою прийняття рішення вважається останній день строку, протягом якого учасники опитування мали надіслати свої відповіді ініціатору опитування.

Із матеріалів справи вбачається, що розпорядником майна боржника, арбітражним керуючим Деяком Ярославом Михайловичем, на адресу всіх кредиторів було надіслано повідомлення про проведення зборів та комітету кредиторів від 26.02.2024, запит з проектом рішень щодо запропонованих питань №2 602/2024-2 від 26.02.2024 та бюлетень для голосування на зборах та комітеті кредиторів. Кінцевим строком для направлення бюлетеню для голосування на зборах та комітеті кредиторів на електронну або поштову адресу арбітражного керуючого Деяка Ярослава Михайловича було визначено 15.03.2024.

Порядок денний зборів та комітету кредиторів боржника містив наступні питання:

1. Схвалення Плану санації боржника Приватного акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім» вих. №2602/2024-3 від 26.02.2024 у новій редакції;

2. Звернення до господарського суду з клопотанням про введення наступної процедури у справі про банкрутство, а саме процедури санації боржника -Приватного акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім»;

3. Визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення у справі про банкрутство в процедурі санації боржника Приватного акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім».

15.03.2024 на електронну адресу розпорядника майна боржника надійшли бюлетені від кредиторів боржника, а саме: приватного акціонерного товариства Інвестиційна компанія Інвестсервіс та ОСОБА_1 .

19.03.2024 на поштову адресу розпорядника майна боржника надійшов датований 14.03.2024 бюлетень для голосування на зборах та комітеті кредиторів від Головного управління ДПС у Черкаській області.

Таким чином, на зборах та комітеті кредиторів у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім», що проводилися шляхом опитування, прийняли участь усі кредитори боржника, а відтак у відповідності до приписів частини другої статті 48 Кодексу такі збори та комітет кредиторів вважаються повноважними.

Відповідно до отриманих розпорядником майна боржника бюлетенів для голосування на засіданні зборів та комітеті кредиторів у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім» кредитори боржника проголосували наступним чином:

ініціюючий кредитор: приватне акціонерне товариство Інвестиційна компанія Інвестсервіс проголосувало за всі проекти рішень питань порядку денного, що були винесені на голосування;

кредитор: ОСОБА_1 проголосував за всі проекти рішень питань порядку денного, що були винесені на голосування;

кредитор: Головне управління ДПС у Черкаській області проголосувало проти всіх проектів рішень питань порядку денного, що були винесені на голосування.

Планом санації боржника, Приватного акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім», вих. №2602/2024-3 від 26.02.2024 у новій редакції, що розглядався на зборах та комітеті кредиторів передбачено наступні заходи відновлення платоспроможності боржника:

визнання безнадійним та списання податкового боргу, який виник у строк, що передував трьом рокам до дня проведення зборів кредиторів, які затверджують план санації у розмірі визначеному Головним управлінням ДПС у Черкаській області згідно листа вих. №19457/6/23-00-13-07-09 від 13.11.2023;

списання неустойки (штрафу, пені), що не охоплюється поняттям безнадійного податкового боргу (боргу, який виник у строк, що передував трьом рокам до дня проведення зборів кредиторів, які затверджують план санації) з податків та зборів у відповідності до абзацу одинадцятого частини другої статті 47 Кодексу;

одержання безвідсоткової позики (фінансової допомоги) від ОСОБА_2 на суму 800 000 грн на строк 3 роки, з цільовим призначенням для виконання плану санації боржника;

часткове списання боргу Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна компанія «Інвестсервіс» та ОСОБА_1 у розмірі 75%. Заборгованість боржника перед ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством Інвестиційна компанія Інвестсервіс у першій черзі у загальному розмірі 92 508 (дев`яносто дві тисячі п`ятсот вісім) гривень 00 копійок виплачуватиметься у пріоритетному порядку одразу після затвердження плану санації за рахунок коштів отриманих у позику від ОСОБА_2 . Залишок заборгованості ОСОБА_1 та Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна компанія «Інвестсервіс» пропонується відстрочити на строк до 12 (дванадцяти) місяців після затвердження плану санації із можливістю протягом такого періоду здійснювати погашення заборгованості однаковими для обох кредиторів частинами чи виплати одноразово;

одноразова виплата у пріоритетному порядку (негайно) за рахунок коштів отриманих в якості фінансової допомоги залишку заборгованості Приватного акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім» з податків та зборів, яка не охоплюється поняттям безнадійний податковий борг та не є неустойкою (штрафом, пенею) у загальній сумі: 683 104 (шістсот вісімдесят три тисячі сто чотири) гривні 21 (двадцять одна) копійка, із яких 5 368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) гривень 00 копійок у першій черзі, 677 736 (шістсот сімдесят сім тисяч сімсот тридцять шість) гривень 21 (двадцять одна) копійка у третій черзі;

реалізація частини майна боржника, Приватного акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім», для погашення заборгованості перед Приватним акціонерним товариством «Інвестиційна компанія «Інвестсервіс» та ОСОБА_1 ;

перепрофілювання виробництва шляхом пріоритетності господарської діяльності щодо надання в оренду власного нерухомого майна.

Як вбачається із протоколу зборів та комітету кредиторів Приватного акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім» №15/03-2024 від 15.03.2024, розпорядником майна боржника було визнано Приватне акціонерне товариство «Інвестиційна компанія «Інвестсервіс» заінтересованою особою стосовно боржника, а тому із урахуванням частини п`ятої статті 52 Кодексу вимоги товариства не враховувалися для цілей голосування при схваленні плану санації.

Разом з тим, у протоколі зборів та комітету кредиторів Приватного акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім» №15/03-2024 від 15.03.2024, розпорядник майна боржника, із посиланням на приписи частини другої статті 47, абзацу другого частини четвертої статті 48, абзацу третього частини третьої, абзацу другого частини п`ятої статті 52 Кодексу, дійшов висновку про схвалення плану санації Головним управлінням ДПС у Черкаській області без необхідності голосування (незалежно від результатів голосування).

Приймаючи дану ухвалу, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність в даному конкретному випадку підстав для задоволення клопотання розпорядника майна боржника про затвердження плану санації, введення процедури санації боржника та призначення керуючим санацією арбітражного керуючого Деяка Ярослава Михайловича.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із частиною шостою статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Частиною першої статті 2 Кодексу визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до преамбули Кодексу цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства. Водночас, захист приватного інтересу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів (висновок викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20).

Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів (пункт 89 постанови Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.12.2021 у справі № 924/1155/18).

Застосування судами законодавства про банкрутство зобов`язує суди відповідно до частини першої статті 3 Господарського процесуального кодексу України також використовувати відображені у нормах цього законодавства особливі принципи інституту неплатоспроможності для забезпечення мети законодавства про банкрутство - якнайповнішого задоволення вимог кредиторів боржника (постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.08.2023 у справі 911/166/23; від 19.07.2023 у справі №23/448-б; від 10.02.2022 у справі №908/1817/21) .

Одним із принципів, які характерні для правового інституту неспроможності є принцип судового контролю у процедурах банкрутства щодо повноти та належності дій учасників провадження у справі про банкрутство, що зобов`язує суд з достатньою повнотою встановити об`єктивні обставини правовідносин сторін по множинних предметах спорів, які виникають у процедурах банкрутства (пункт 92 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.12.2021 у справі 924/1155/18).

Тож, на відміну від справ позовного провадження, в яких господарський суд обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, у справах про банкрутство судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження (схожий за змістом висновок, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі №911/2043/20).

Застосування судами принципу судового контролю у процедурах банкрутства щодо повноти та належності дій учасників справи про банкрутство, єдиного правового захисту інтересів кредиторів в межах процедур банкрутства та пропорційності надає суду у процедурі банкрутства правові важелі, які можуть забезпечити дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника на кожному з етапів процедур банкрутства, в тому числі і процедури санації (пункт 94 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.12.2021 у справі 924/1155/18).

Кожна судова процедура у справі про банкрутство має своє завдання та мету, а їх запровадження має здійснюватися із дотриманням правил (наявності визначених Кодексом для цього умов) переходу від однієї судової процедури до наступної.

Відповідно до приписів частини першої, другої статті 49 Кодексу підсумковим засіданням має закінчитися процедура розпорядження майном боржника. У підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі. До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень:

- або схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації;

- або подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

За змістом абзацу другого частини першої статті 50 Кодексу санація є системою заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Абзац третій частини першої статті 51 Кодексу визначає, що план санації має містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника.

Санація є пріоритетною судовою процедурою у справі про банкрутство, адже за своє метою є направленою на усунення ознак неплатоспроможності боржника, що відповідає сутнісній характеристиці санації - від латинського "sanare", що означає "видужання", "оздоровлення" (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.11.2021 у справі №909/82/16; від 23.12.2021 у справі №924/1155/18; від 19.07.2023 у справі №23/448-б).

Тож очевидно, що поданий на затвердження суду план санації боржника має відповідати меті визначеній у частині першій статті 50 Кодекс та передбачати заходи спрямовані на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, відновлення його платоспроможності та задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів.

Тобто, план санації має містити ряд істотних умов, які підлягають юридичній та економічній оцінці на предмет досягнення основної мети процедури санації - відновлення платоспроможності боржника шляхом погашення грошових вимог всіх кредиторів (в повному обсязі або частково) внаслідок реалізації плану санації (близький за змістом висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 908/2755/19).

Як встановлено частиною п`ятою статті 49 Кодексу, затверджуючи план санації, господарський суд перевіряє, чи дотримано порядок його схвалення.

Відповідно до частини восьмої статті 52 Кодексу передбачено постановлення ухвали про відмову у затвердженні плану санації у разі, якщо план санації не відповідає вимогам законодавства.

Зазначені норми за методом правового регулювання є імперативними, а тому при з`ясуванні наявності підстав для затвердження плану санації та введення у справі процедури санації боржника необхідним є дослідження обґрунтованості таких підстав, відповідності меті та суті санації, а також змісту плану санації та порядку його схвалення вимогам Кодексу України з процедур банкрутства.

Системний аналіз статей 49, 50, 52 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить, що процедура санації боржника проводиться під судовим контролем, який можна умовно розмежувати на такі етапи:

І етап - частини третя, п`ята статті 49, частини сьома, восьма статті 52 Кодексу України з процедур банкрутства суд здійснює перевірку плану санації на предмет дотримання порядку його схвалення, погодження забезпеченими кредиторами та відповідності його вимогам законодавства;

ІІ етап - частина третя статті 49, частина перша статті 50, частини сьома, восьма статті 52 Кодексу України з процедур банкрутства суд здійснює розгляд плану санації та за результатами розгляду постановляє ухвалу про затвердження плану санації та введення процедури санації або про відмову у затвердженні плану санації;

ІІІ етап - частини четверта, п`ята, шоста, дев`ята, десята, одинадцята статті 50 Кодексу України з процедур банкрутства, частина п`ята статті 54 Кодексу України з процедур банкрутства, частина сьома статті 55 Кодексу України з процедур банкрутства, частина перша статті 56 Кодексу України з процедур банкрутства, частини восьма-дванадцята статті 57 Кодексу України з процедур банкрутства суд здійснює функції нагляду за процедурою санації, що проявляється у його повноваженнях щодо накладення арешту на майно боржника та інших обмежень дій боржника щодо розпорядження його майном, розгляду заяв про визнання правочинів (договорів), укладених боржником, недійсними, розгляду інформації керуючого санацією про виконання плану санації, розгляд заяв про відшкодування збитків, що виникли через відмову від виконання договору, у процедурі провадження у справі про банкрутство, припинення процедури санації достроково у разі невиконання умов виконання плану санації та/або в разі невиконання поточних зобов`язань боржника, розгляд змін до плану санації, скасування заходів забезпечення вимог кредиторів, розгляд звіту керуючого санацією та скарг кредиторів, затвердження або відмова в затвердженні звіту керуючого санацією, продовження строку процедури санації тощо.

Зазначений правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів касаційного господарського суду від 23.12.2021 у справі №924/1155/18.

Ураховуючи наведене, з метою дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника, суд повинен займати активну процесуальну позицію при затвердженні плану санації, яка має полягати в повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні обставин, які стосуються перевірки порядку його схвалення та дослідження змісту плану санації (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів касаційного господарського суду від 23.12.2021 у справі №924/1155/18).

Як передбачено частиною другою статті 49 Кодексу, до закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом.

Частиною третьою зазначеної статті передбачено, що у підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень: ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом; ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом; постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до абзаців першого, другого частини першої статті 52 Кодексу з метою прийняття рішення про схвалення або відхилення плану санації усі конкурсні кредитори поділяються на класи. Кредитори, включені до кожної черги, формують окремий клас кредиторів. Кредитор, вимоги якого підлягають включенню до двох і більше черг, підлягає включенню відповідно до двох і більше класів кредиторів. Вимоги забезпечених кредиторів утворюють окремий клас, до якого включаються вимоги у тій їх частині, яка забезпечена заставою майна.

Судом встановлено, що у даній справі про банкрутство забезпечені кредитори відсутні.

Відповідно до реєстру вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім» було визнано грошові вимоги наступних кредиторів:

Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна компанія «Інвестсервіс» у першій черзі: 60 300 (шістдесят тисяч триста) гривень 00 копійок сплаченого авансування винагороди арбітражного керуючого; 26 840 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок) гривень 00 копійок витрат зі сплати судового збору; 312 000 (триста дванадцять тисяч) гривень 00 копійок основного боргу у четвертій черзі.

Головного управління ДПС у Черкаській області у першій черзі: 5 368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) гривень 00 копійок судового збору за подання заяви; 1 010 122 (один мільйон десять тисяч сто двадцять дві) гривні 63 (шістдесят три) копійки заборгованості по податкам у третій черзі; 230 818 (двісті тридцять тисяч вісімсот вісімнадцять) гривень 40 (сорок) копійок пені та штрафних санкцій у шостій черзі.

ОСОБА_1 у першій черзі: 5 368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) гривень 00 копійок судового збору за подання заяви; 95 000 (дев`яносто п`ять тисяч) гривень 00 копійок основного боргу у четвертій черзі.

Таким чином, усі конкурсні кредитори Приватного акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім» поділяються на класи, а саме перший, третій, четвертий та шостий.

План санації не може передбачати різний порядок задоволення вимог кредиторів, включених до одного класу (частина друга статті 52 Кодексу).

При цьому, судом першої інстанції встановлено, що поданий на затвердження План санації боржника №2602/2024-3 від 26.02.2024 не передбачає різного порядку задоволення вимог кредиторів включених до одного класу, що дозволяє стверджувати про його відповідність частині другій статті 52 Кодексу.

Згідно з абз. 1 ч. 3 ст. 52 КУзПБ прийняття рішення про схвалення або відхилення плану санації приймається кожним класом окремо шляхом голосування.

Абзацом другим частини третьої статті 52 КУзПБ визначено, що у голосуванні щодо схвалення плану санації не бере участі клас кредиторів, розмір та порядок задоволення вимог якого за планом санації не відрізнятиметься від того, який був би застосований у разі введення процедури ліквідації.

Якщо план санації передбачає задоволення вимог окремого незабезпеченого кредитора негайно після затвердження плану санації, такі вимоги не враховуються для цілей голосування при схваленні плану санації (абзац другий частини п`ятої статті 52 КУзПБ ).

Слід звернути увагу на те, що відповідно до статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Термін «негайно» неодноразово зустрічається в Цивільному кодексі України, у розумінні строку виконання зобов`язань і тлумачиться як таке, що виходячи із засади розумності, має бути здійснене в мінімальний строк, достатній для вчинення конкретної дії (пп. 55.7. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.02.2024 у справі № 902/560/20).

Планом санації боржника № 2602/2024-3 від 26.02.2024 визначено, що грошові вимоги усіх конкурсних кредиторів у першій черзі будуть виплачуватися в пріоритетному порядку за рахунок коштів отриманих в якості фінансової допомоги, тобто розмір та порядок задоволення грошових вимог конкурсних кредиторів у першій черзі за планом санації не відрізнятиметься від того, який був би застосований у разі введення процедури ліквідації.

Отже, План санації боржника № 2602/2024-3 від 26.02.2024 вважається схвалений кредиторами першого класу.

У разі якщо план санації передбачає розстрочення чи відстрочення або прощення (списання) боргів із сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) чи їх частини, план санації вважається схваленим органом стягнення в частині задоволення вимог з податків, зборів (обов`язкових платежів) на умовах плану санації без необхідності голосування органом стягнення. При цьому податковий борг, який виник у строк, що передував трьом рокам до дня проведення зборів кредиторів, які затверджують план санації, визнається безнадійним та списується, а податковий борг, який виник пізніше, розстрочується (відстрочується) або списується на умовах плану санації, які повинні бути не гіршими, ніж умови задоволення вимог кредиторів, які голосували за схвалення плану санації, а також розмір та порядок задоволення вимог, які були б застосовані у разі введення процедури ліквідації (абзац третій частини третьої статті 52 Кодексу).

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 21.02.2024 по даній справі було встановлено, що грошові вимоги органу стягнення для цілей абзацу третього частини третьої статті 52 КУзПБ поділяються на:

а) податковий борг, який виник у строк, що передував трьом рокам до дня проведення зборів кредиторів, які затверджують план санації;

б) податковий борг, що виник протягом останніх трьох років від дати зборів кредиторів.

Списання податкового боргу, який виник у строк понад три роки з дати проведення зборів кредиторів, на яких прийнято рішення про схвалення плану санації, прямо передбачене частиною третьою статті 52 КУзПБ. Щодо інших кредиторів така норма в законодавстві про банкрутство відсутня. Більше того, законодавець, розуміючи, що податкові органи не будуть погоджуватись на списання податкових боргів, закріпив у даній нормі положення про те, що у випадку, якщо план санації боржника містить умови про розстрочення, відстрочення чи списання податкового боргу, план санації вважається схваленим органом стягнення в частині задоволення вимог з податків, зборів (обов`язкових платежів) на умовах плану санації без необхідності голосування органом стягнення.

Аналіз правової норми закріпленої абзацом третім частини третьої статті 52 Кодексу дозволяє прийти до висновку, що план санації вважається схваленим органом стягнення без необхідності голосування/незалежно від голосування, якщо його умовами передбачено одночасно чи окремо такі заходи:

- списання податкового боргу, який виник у строк, що передував трьом рокам до дня проведення зборів кредиторів, які затверджують план санації;

- розстрочення (відстрочення) або списання на умовах плану санації податкового боргу, що виник протягом останніх трьох років від дати зборів кредиторів, на умовах не гірших ніж для інших кредиторів чи тих, які були б погашені у процедурі ліквідації.

При цьому, заборона неможливості погіршення планом санації умов погашення податкового боргу до умов, які були б застосовані у процедурі ліквідації стосується виключно податкового боргу, що виник протягом останніх трьох років від дати зборів кредиторів.

При цьому, логічне та систематичне тлумачення абзацу третього частини третьої статті 52 Кодексу дозволяє дійти висновку, що словосполучення в частині задоволення вимог з податків, зборів (обов`язкових платежів) використано законодавцем під час конструювання згаданої правової норми з метою конкретизації випадків за яких контролюючий орган (орган стягнення) не голосує за схвалення плану санації. Правова норма абзацу третього частини третьої статті 52 Кодексу має за мету встановити, що контролюючий орган (орган стягнення) не голосує за схвалення плану санації, якщо визнані господарським судом його грошові вимоги, відповідно до яких визначається кількість голосів та наявність права вирішального голосу виникають із податків, зборів (обов`язкових платежів).

За умови, що визнані господарським судом вимоги контролюючого органу (органу стягнення) є іншими ніж ті, що виникають із податків, зборів (обов`язкових платежів), наприклад ті, що виникають із господарських договорів, контролюючий орган (орган стягнення) голосує під час схвалення плану санації у відповідному, як правило четвертому класі в обов`язковому порядку. У разі ж, якщо визнані господарським судом грошові вимоги контролюючого органу (органу стягнення) складаються із зобов`язань із податків, зборів (обов`язкових платежів) та інших грошовим вимог, то голосування за схвалення плану санації не здійснюється (не враховується) в частині задоволення вимог з податків, зборів (обов`язкових платежів) в третьому класі, а в частині інших грошових вимог голосування органу стягнення враховується.

Можливість схвалення плану санації за умови його підтримки конкурсними кредиторами у кожному класі (в даному випадку контролюючим органом у третьому класі) чітко випливає із інших норм Кодексу, зокрема частин четвертої та сьомої статті 52.

За іншого тлумачення абзацу третього частини третьої статті 52 Кодексу, в порушення принципу належного урядування необхідно було б констатувати неможливість практичного застосування цієї правової норми та схвалення плану санації без згоди контролюючого органу.

Як вбачається із доданого до Плану санації листа Головного управління ДПС у Черкаській області вих. №19457/6/23-00-13-07-09 від 13.11.2023, податковий борг Приватного акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім», що передував трьом рокам до моменту проведення зборів кредиторів складає: 425 740 (чотириста двадцять п`ять тисяч сімсот сорок) гривень 30 (тридцять) копійок, в тому числі самостійно задекларовані зобов`язання з податків та зборів у сумі 332 386 (триста тридцять дві тисячі триста вісімдесят шість) гривень 42 (сорок дві) копійки, донараховані штрафні санкції 18 596 (вісімнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто шість) гривень 08 (вісім) копійок, пеня 74 757 (сімдесят чотири тисячі сімсот п`ятдесят сім) гривень 80 (вісімдесят) копійок, При цьому, за період, що передував трьом рокам до моменту проведення зборів кредиторів боржником не сплачена недоїмка, яка складає 39 299 (тридцять дев`ять тисяч двісті дев`яносто дев`ять) гривень 57 (п`ятдесят сім) копійок.

Планом санації передбачається визнати безнадійним та списати в порядку абзацу третього частини третьої статті 52 Кодексу податковий борг, що передував трьом рокам до моменту проведення зборів кредиторів у загальній сумі: 465 039 (чотириста шістдесят п`ять тисяч тридцять дев`ять) гривень 87 (вісімдесят сім) копійок, яка включає 332 386 (триста тридцять дві тисячі триста вісімдесят шість) гривень 42 (сорок дві) копійки - самостійно задекларовані зобов`язання Боржника з податків та зборів; - 18 596 (вісімнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто шість) гривень 08 (вісім) копійок - донараховані штрафні санкції (пеня); 39 299 (тридцять дев`ять тисяч двісті дев`яносто дев`ять) гривень 57 (п`ятдесят сім) копійок. - недоїмка.

Разом з цим, за абзацом другим частини п`ятої статті 52 Кодексу, якщо план санації передбачає задоволення вимог окремого незабезпеченого кредитора негайно після затвердження плану санації, такі вимоги не враховуються для цілей голосування при схваленні плану санації.

Планом санації визначено погашення залишку грошових вимог Головного управління ДПС у Черкаській області, які не підпадають під ознаки безнадійного податкового боргу у третій черзі у пріоритетному порядку одразу після затвердження плану санації, а відтак з урахуванням абзацу третього частини третьої, абзацу другого частини п`ятої статті 52 Кодексу План санації вважається схваленим Головним управлінням ДПС у Черкаській області без необхідності голосування органом стягнення.

Відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 52 Кодексу план санації вважається схваленим класом незабезпечених кредиторів, якщо за схвалення плану санації віддано більше половини голосів кредиторів, включених до відповідного класу, а також якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу у відповідному класі.

В іншому випадку вважається, що план санації відхилений відповідним класом кредиторів (абзац третій частини четвертої статті 52 Кодексу).

Тобто, план санації вважається схваленим за одночасної наявності двох умов:

1) за схвалення плану санації віддано більше половини голосів незабезпечених кредиторів, включених до відповідного класу;

2) якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу у відповідному/цьому класі.

Згідно із частиною 7 статті 52 Кодексу господарський суд постановляє ухвалу про затвердження плану санації боржника, якщо:

- план санації схвалений всіма класами конкурсних кредиторів, розмір та/або порядок задоволення вимог яких змінені планом санації порівняно з умовами, які були б застосовані у разі введення процедури ліквідації;

- план санації схвалений класом забезпечених кредиторів;

- розмір задоволених вимог кредиторів, які проголосували проти схвалення плану санації, не буде меншим у процедурі санації, ніж розмір вимог, який був би задоволений у разі введення процедури ліквідації.

До конкурсних кредиторів у четвертому класі відносяться ОСОБА_1 та Приватне акціонерне товариство «Інвестиційна компанія «Інвестсервіс».

ОСОБА_1 , грошові вимоги якого віднесено до четвертого класу та за умовами плану санації на 75 (сімдесят п`ять) % підлягають списанню у сумі 71 250 (сімдесят одна тисяча двісті п`ятдесят) гривень 00 копійок, схвалив План санації № 2602/2024-3 від 26.02.2024.

За умовами абзацу першого частини п`ятої статті 52 Кодексу не враховуються для цілей голосування при схваленні плану санації вимоги кредиторів, які є заінтересованими особами стосовно боржника. З огляду на те, що зазначена норма в частині вжитого терміну "заінтересованими особами стосовно боржника" носить відсильний характер з метою визначення його правової характеристики слід звернутися до статті 1 Кодексу, яка регулює понятійний апарат Кодексу. Так, за змістом абзацу шостого частини першої статті 1 Кодексу - заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими; для цілей цього Кодексу заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого чи кредиторів визнаються особи в такому самому переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника.

Граматичне тлумачення цієї норми свідчить про те, що законодавцем шляхом застосування сполучника "також" сформовано 3 групи з ідентифікуючими ознаками щодо кваліфікації осіб як заінтересованих, а саме:

І група - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство;

ІІ група - особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки;

ІІІ група - інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими.

Як вбачається із матеріалів справи, Приватне акціонерне товариство «Інвестиційна компанія «Інвестсервіс» є акціонером боржника, а відтак суд першої інстанції правомірно погодився із розпорядником майна боржника про віднесення згаданого товариства до заінтересованих осіб щодо боржника у розумінні абзацу шостого частини першої статті 1 Кодексу.

Приватне акціонерне товариство «Інвестиційна компанія «Інвестсервіс», грошові вимоги якого віднесено до четвертого класу та за умовами плану санації на 75 (сімдесят п`ять) % підлягають списанню у сумі 234 000 (двісті тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок, схвалив План санації № 2602/2024-3 від 26.02.2024, проте за умовами абзацу першого частини п`ятої статті 52 Кодексу не враховуються для цілей голосування при схваленні плану санації вимоги кредиторів, які є заінтересованими особами стосовно боржника.

Враховуючи вказане, суд першої інстанції правомірно дійшов до висновку про схвалення Плану санації боржника № 2602/2024-3 від 26.02.2024 більшістю голосів конкурсних кредиторів у четвертому класі, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Частиною четвертою статті 48 Кодексу визначено, що конкурсні кредитори мають на зборах кредиторів кількість голосів, пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів за результатами попереднього засідання господарського суду та кратну одній тисячі гривень. Під час визначення кількості голосів кредиторів з правом вирішального голосу не враховуються суми неустойки (штрафу, пені), інші фінансові санкції, моральна шкода, судовий збір у справі про банкрутство, заявлені або сплачені кредиторами в провадженні у справі про банкрутство.

За абзацом п`ятим частини першої статті 1 Кодексу грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі

Аналіз змісту наведених норм свідчить, що кредитори шостої черги наряду з іншими кредиторським вимогами до боржника підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів та урахуванню під час визначення голосів конкурсних кредиторів на зборах кредиторів, за винятком визначення кількості голосів кредиторів з правом вирішального голосу (п. 159 постанови Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.12.2021 у справі № 924/1155/18).

Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі (частина друга статті 47 Кодексу).

Якщо керуватися приписами частини третьої статті 52 Кодексу, то до компетенції класу кредиторів шостої черги при прийнятті рішення про схвалення (відхилення) плану санації належить питання, яке врегульовано імперативною нормою, що містить частина друга статті 47 Кодексу.

Тому волевиявлення класу кредиторів шостої черги при прийнятті рішення про схвалення (відхилення) плану санації не може спричинити наслідків, відмінних від наслідків, передбачених частиною другою статті 47 Кодексу (погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі).

У разі відхилення класом кредиторів шостої черги плану санації, який міститиме умову про те, що неустойка в процедурі санації боржника не виплачуватиметься, оскільки згідно з частиною другою статті 47 Кодексу вона може погашатися лише в ліквідаційній процедурі, план санації не буде затверджений господарським судом, що випливає з абзацу першого частини сьомої статті 52 Кодексу.

Якщо окремі кредитори класу кредиторів шостої черги проголосують проти схвалення плану санації, який міститиме умову про те, що неустойка в процедурі санації боржника не виплачуватиметься, оскільки згідно з частиною другою статті 47 Кодексу вона може погашатися лише в ліквідаційній процедурі, то у процедурі санації боржника необхідно буде провести з ними розрахунок в розмірі, в якому їх вимога підлягала б задоволенню у разі введення процедури ліквідації.

Вказані в останніх двох абзацах випадки суперечать вимогам частини другої статті 47 Кодексу, тому системний аналіз частини другої статті 47, частин першої, третьої, сьомої статті 52 КУзПБ дозволяє зробити висновок, що клас кредиторів шостої черги не бере участі в прийнятті рішення про схвалення (відхилення) плану санації, тому що питання погашення їх вимог в процедурі санації боржника врегульовано імперативною нормою частини другої статті 47 Кодексу.

Отже, клас кредиторів шостої черги правомірно не брав участі у голосуванні щодо схвалення Плану санації боржника № 2602/2024-3 від 26.02.2024, а списання залишку неустойки відповідає приписам частини другої статті 47 Кодексу.

Враховуючи вказане вище, суд першої інстанції дійшов до висновку про дотримання порядку схвалення Плану санації кредиторами, адже за його схвалення проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу у відповідному класі віддавши більше половини голосів незабезпечених кредиторів включених до відповідного класу.

Аналіз частини сьомої статті 52 Кодексу приводить до висновку, що при перевірці умов плану санації на суд покладається обов`язок з`ясування розміру задоволених вимог кредиторів, у т.ч. для кредиторів, які проголосували проти схвалення плану санації, зокрема через аналіз та співставлення розміру задоволених вимог кредиторів у разі введення процедури ліквідації порівняно із таким розміром, що передбачається планом санації, який не має бути меншим.

Судом першої інстанції встановлено, що жоден кредитор, який мав право вирішального голосу щодо схвалення плану санації, не голосував проти схвалення Плану санації боржника № 2602/2024-3 від 26.02.2024, це підтверджується належними доказами.

Частиною десятою статті 45 Кодексу визначено, що в процедурі розпорядження майном розпорядник майна за участю боржника розробляє план санації боржника відповідно до вимог цього Кодексу та подає його на розгляд зборів кредиторів.

Отже, підготовка та розроблення плану санації відноситься до прерогативи розпорядника майна, який згідно із частиною десятою статті 45 Кодексу розробляє його за участю боржника відповідно до вимог цього Кодексу та подає його на розгляд зборів кредиторів.

Вимоги до змісту плану санації наведено у статті 51 Кодексу, яка визначає, що у плані санації:

- обов`язково зазначається розмір вимог кожного класу кредиторів, які були б задоволені у разі введення процедури ліквідації боржника (абзац перший частини першої цієї статті);

- мають міститися заходи щодо відновлення платоспроможності боржника (абзац третій частини першої цієї статті);

- має передбачатися строк відновлення платоспроможності боржника. Платоспроможність вважається відновленою за умови погашення вимог кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів (абзац четвертий частини першої цієї статті);

- обов`язково повинно передбачатися забезпечення погашення заборгованості боржника з виплати заробітної плати (абзац п`ятий частини першої цієї статті);

- повинно передбачатися погашення вимог кредиторів з урахуванням черговості, встановленої цим Кодексом, якщо самі кредитори не схвалили рішення про погіршення умов їхнього класу (частини п`ята цієї статті).

Умови щодо змісту плану санації боржника, визначені частинами першою, п`ятою статті 51 Кодексу є обов`язковими (висновок Верховного Суду у складі колегії суддів касаційного господарського суду, викладений у постанові від 23.12.2021 у справі №924/1155/18).

Відповідно до розділу Плану санації № 2602/2024-3 від 26.02.2024 та матеріалів справи у боржника відсутня заборгованість із заробітної плати, а також відсутні вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника.

За змістом частини другої статті 51 Кодексу заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містить план санації, можуть бути: реструктуризація підприємства; перепрофілювання виробництва; закриття нерентабельних виробництв; відстрочення, розстрочення або прощення боргу чи його частини; виконання зобов`язання боржника третіми особами; задоволення вимог кредиторів в інший спосіб, що не суперечить цьому Кодексу; ліквідація дебіторської заборгованості; реструктуризація активів боржника відповідно до вимог цього Кодексу; продаж частини майна боржника; виконання зобов`язань боржника власником боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов`язань; відчуження майна та погашення вимог кредиторів шляхом заміщення активів; звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі виконання плану санації; одержання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом санації, що відшкодовується відповідно до вимог цього Кодексу позачергово за рахунок продажу майна боржника; одержання позик та кредитів, придбання товарів у кредит; інші заходи з відновлення платоспроможності боржника.

Таким чином, однією з обов`язкових умов плану санації є визначення в ньому заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, перелік яких наведений у частині другій статті 51 Кодексу не є вичерпним. Головною метою таких заходів з урахуванням визначення поняття санації наведеного у статті 50 Кодексу є оздоровлення фінансового-господарського становища боржника (іншими словами відновлення його платоспроможності) та задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів боржника.

Враховуючи наведене, Кодексом передбачена певна сукупність умов, які підлягають включенню до плану санації за наявності яких, розглянутий та схвалений кредиторами з дотриманням порядку визначеного статтею 52 Кодексу план санації, підлягає затвердженню судом. Невідповідність змісту плану санації вимогам законодавства та недотримання порядку його схвалення є підставою для відмови у його затвердженні.

У Плані санації розпорядником майна боржника зроблено порівняльний аналіз наслідків від введення процедури ліквідації та процедури санації, який свідчить про переваги останньої в контексті збереження господарської діяльності підприємства, відновлення платоспроможності боржника та задоволення вимог кредиторів, отримання прибутку та сплати податків, збереження робочих місць.

При цьому, згідно частини першої статті 59 Кодексу з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута серед іншого не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Із наданих боржником доказів вбачається сплата останнім податкових зобов`язань із податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки та орендної плати за період розпорядження майном боржника на суму 317 644 (триста сімнадцять тисяч шістсот сорок чотири) гривні 43 (сорок три) копійки.

Вказане підтверджує можливість відновлення платоспроможності боржника та доцільність збереження суб`єкта господарювання, адже за умови ліквідації жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) у боржника не виникатиме, що додатково підтверджує вигідність санації у порівнянні із ліквідацією.

Отже, реалізація Плану санації № 2602/2024-3 від 26.02.2024 має низку переваг над процедурою ліквідації, при цьому у зазначеному плані санації відображено розміри та строки погашення вимог кредиторів, а строк відновлення платоспроможності боржника складає 12 (дванадцять) місяців.

Під час проведення аналізу фінансово-господарського стану господарської діяльності боржника розпорядником майна враховано фінансову ситуацію боржника, його активи та перспективи покращення за рахунок вжитих заходів.

Аналіз фінансово-господарської діяльності боржника та вжитих в процедурі розпорядження майном заходів щодо зміни напрямків господарської діяльності свідчить про наявність потенціалу для подальшого функціонування товариства та можливості виконання плану санації.

Таким чином, судом першої інстанції правомірно встановлено наявність умов, які підлягають включенню до плану санації за наявності яких, розглянутий та схвалений кредиторами з дотриманням порядку визначеного статтею 52 Кодексу план санації, підлягає затвердженню судом, з чим погоджується і апеляційний господарський суд.

Незгода кредитора із ефективністю передбачених планом санації заходів не може бути підставою для прийняття рішення про визнання боржника банкрутом та перехід до ліквідаційної процедури, адже законодавець надавши суду згідно з положеннями Кодексу повноваження перевіряти та оцінити план санації, між тим не надає суду повноважень здійснювати деталізовану економічну оцінку кожного із запланованих боржником у плані санації заходів відновлення платоспроможності боржника (такий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.06.2021 у справі №924/1083/20; від 15.04.2021 у справі №904/3325/20).

При цьому, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 20.06.2023 у справі №904/1412/20 сформував правовий висновок за яким виходячи зі змісту положень статей 50, 57 Кодексу у системному взаємозв`язку та поєднанні із загальними правилами переходу від процедури розпорядження майном до ліквідаційної процедури, якщо суд встановить сукупність таких обставин як: об`єктивну неможливість виконати план санації в затвердженій судом редакції, відмову судом в затвердженні схвалених зборами кредиторів змін до плану санації та продовженні строку процедури санації судом та відсутність волі комітету кредиторів на внесення будь-яких інших змін до плану санації боржника; то (1) ці обставини за своїм змістом та правовими наслідками для провадження у справі про банкрутство підпадають під визначену законом підставу для дострокового припинення процедури санації з подальшим визнанням боржника банкрутом і відкриттям ліквідаційної процедури (частина одинадцята статті 50 Кодексу, (2) що, в свою чергу, є підставою для керуючого санацією ініціювати перед зборами кредиторів звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури до закінчення строку процедури санації (частина третя статті 57 Кодексу), (3) а збори кредиторів у такому разі можуть прийняти відповідне рішення за відсутності звіту керуючого санацією (частина п`ята статті 57 Кодексу).

Таким чином, у наведений спосіб законодавець надав як боржнику, так і кредитору/кредиторам (незалежно від розміру кредиторських вимог, передбачених планом санації) повноваження з контролю за виконанням плану санації задля убезпечення/запобігання порушення прав будь-якого із наведених суб`єктів (такий висновок узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.01.2023 у справі № 922/2071/20; від від 03.10.2023 у справі №904/3325/20).

Таким чином, можна дійти висновку, що, зокрема, обставин в частині наявності підстав вважати, що у майбутньому виникнуть ускладнення або не очевидні (на момент затвердження плану санації) обставини неможливості його виконання не входять до предмету перевірки судом змісту плану санації відповідно до положень Кодексу станом на момент його затвердження, в силу того, що ці обставини не мають характеру передбачуваних, залежать від низки економічних та інших факторів, дій та рішень невизначеного кола осіб та прямо не витікають з правового аналізу змісту заходів відновлення платоспроможності боржника, наведених в плані санації.

Проаналізувавши План санації боржника, суд першої інстанції правомірно дійшов до висновку, що передбачені ним заходи відновлення платоспроможності боржника відповідають загальним вимогам, визначеним у статтях 51, 52 Кодексу, план санації схвалено зборами кредиторів боржника, містить заходи, які не суперечать Кодексу та спрямовані на погашення вимог кредиторів, а в результаті - відновлення платоспроможності боржника у межах строку процедури санації.

Стосовно кандидатури арбітражного керуючого для призначення керуючим санацією у справі суд першої інстанції зазначив наступне.

Згідно протоколу зборів та комітету кредиторів Приватного акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім» №15/03-2024 від 15.03.2024 зборами кредиторів було вирішено звернутися до Господарського суду Черкаської області з клопотанням про призначення керуючим санацією у справі №925/883/23 про банкрутство ПАТ Звенигородкаагрохім арбітражного керуючого Деяка Ярослава Михайловича (свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1879 від 22 грудня 2018 року; АДРЕСА_1 ).

Арбітражним керуючим Деяком Ярославом Михайловичем подано заяву про згоду на призначення керуючим санацією у даній справі та повідомляє, що управління боржником не здійснював та не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до статті 1 Кодексу.

Відповідно до абзацу другого частини дев`ятої статті 48 Кодексу рішення зборів кредиторів про звернення до господарського суду з клопотанням про введення процедури санації та призначення керуючого санацією приймається зборами кредиторів у порядку, визначеному статтею 52 цього Кодексу для схвалення плану санації. При цьому для визначення кількості голосів кредиторів не враховуються голоси кредиторів, які відповідно до статті 52 цього Кодексу не мають права голосу при схваленні плану санації або змін до нього.

Відповідно до частини другої статті 30 Кодексу розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого санацією встановлюється зборами кредиторів під час схвалення плану санації і не може бути меншим за чотири розміри мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Враховуючи наявність рішення зборів кредиторів про погодження кандидатури арбітражного керуючого Деяка Ярослава Михайловича, з огляду на положення статтей 11, 28, 48 Кодексу, наведені положення статті 30 Кодексу в частині визначення розміру основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого санацією, відсутність рішення зборів кредиторів в цій частині щодо визначення цієї винагороди у розмірі, вищому ніж встановлено Законом, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про призначення керуючим санації Приватного акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім» арбітражного керуючого Деяка Ярослава Михайловича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна керуючого санацією, ліквідатора) №1879 від 22.12.2018) та встановлення йому основної грошової винагороди у розмірі чотирьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

При цьому, твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в ухвалі Господарського суду Черкаської області від 27.08.2024 у справі № 925/883/23, а отже, у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржниками зроблено не було.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Черкаської області від 27.08.2024 у справі № 925/883/23 підлягає залишенню без змін.

Розподіл судових витрат

Судові витрати за подання апеляційної скарги, у відповідності до статті 129 ГПК України, судом покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 27.08.2024 у справі № 925/883/23 залишити без змін.

3. Справу № 925/883/23 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 20.02.2025.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді М.Л. Доманська

О.М. Остапенко