Ухвала

від 04.09.2024 по справі 920/845/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 920/845/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,

перевіривши матеріали касаційної Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноблок»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024

та рішення Господарського суду Сумської області від 06.02.2024

у справі № 920/845/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноблок»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крук»

про стягнення 1 165 266,97 грн та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноблок» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 (повний текст складено 18.06.2024) та рішення Господарського суду Сумської області від 06.02.2024 у справі № 920/845/22, сформована в системі "Електронний суд" 12.07.2024.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначному складу суду від 15.07.2024 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий, Волковицька Н.О., Случ О.В.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.08.2024 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноблок» залишено без руху. Підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, наведені у заяві, визнані судом неповажними. Надано скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху та вказано на необхідність: 1) викласти касаційну скаргу у новій редакції та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав); 2) уточнити/конкретизувати вимоги касаційної скарги у відповідності до статті 308 ГПК України; 3)надати докази, що підтверджують дату отримання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, та докази подання касаційної скарги в межах двадцяти днів з моменту отримання її копії або навести інші підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження та надати відповідні докази на підтвердження цих підстав.

16.08.2024 (через систему ?Електронний суд?) скаржником на виконання ухвали Суду подано заяву про усунення недоліків, в якій також зазначено клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому повторно зазначив, що скаржник з повним текстом постанови ознайомилася 01.07.2024 з Єдиного державного реєстру судових рішень, оскільки в Єдиному державному реєстрі судових рішень забезпечено загальний доступ 24.06.2024 тому на думку скаржника останній не міг ознайомитись з текстом постанови раніше 24.06.2024, а також зазначає про неможливість вчасного подання скарги зумовлене військовим станом, вимкненням світла та постійними повітряними тривогами.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, заяву скаржника про усунення недоліків касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що підстави наведені скаржником у заяві не є поважними з огляду на таке.

Частиною 2 статті 288 ГПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Право господарського суду при вирішенні питання, що виникає у зв`язку із відновленням пропущеного процесуального строку, унормовуються процесуальним законодавством. Зокрема, відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Оскаржувана постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята 12.06.2024, повний текст постанови складено 18.06.2024, отже з цього моменту почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку.

Згідно довідки про доставку документа в кабінет електронного суду: ?За інформацією, отриманою з автоматизованої системи документообігу суду КП "ДСС", документ в електронному вигляді: ст. 282 ГПКУ Постанова (повна) від 12.06.2024 у справі № 920/845/22 (суддя Палій В. В.) надіслано в електронний кабінет одержувача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноблок». Документ доставлено в Електронний кабінет одержувача: 20.06.24 19:00. Дата отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи: 20.06.24 21:36?.

Пунктом 2 частини 6 статті 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Згідно з абз. 2 частини 6 цієї статті, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, таке рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Таким чином, датою вручення оскаржуваного судового рішення є 21.06.2024, тому передбачений положенням пункту 2 частини 288 ГПК України двадцятиденний строк, який обчислюється з дня вручення скаржнику повного тексту оскаржуваного судового рішення, закінчився 11.07.2024, у той час як касаційну скаргу було сформована в системі "Електронний суд" 12.07.2024.

Крім того, як вже зазначалось, в ухвалі суду від 05.08.2024, ГПК України не містить положень, які б давали правові підстави обраховувати строк на касаційне оскарження із дня опублікування судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень (ЄДРСР).

Згідно Розділу V ?Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень?, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 19.04.2018 № 1200/0/15-18, зареєстровані електронні примірники судових рішень протягом трьох робочих днів із дня їх реєстрації в Реєстрі обробляються та знеособлюються в автоматичному режимі в порядку черговості їх надходження. Розділом VІІІ цього Порядку визначено, що образи інформаційних ресурсів Реєстру відкриваються для загального доступу не пізніше наступного робочого дня після завершення оброблення та знеособлення відповідних інформаційних ресурсів Реєстру.

Отже, з моменту надходження до ЄДРСР судових рішень протягом трьох робочих днів із дня їх реєстрації в Реєстрі здійснюється їх обробка та знеособлення, а відкриваються для загального доступу такі рішення не пізніше наступного робочого дня після завершення такого оброблення та знеособлення.

Таким чином доводи скаржника про можливість обраховування строку на касаційне оскарження із дня опублікування судового рішення у ЄДРСР не ґрунтуються на положеннях ГПК України.

Згідно із пунктом 6 частини 2 статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії в установлені законом або судом строки.

Колегія суддів також ураховує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Техноблок» безумовно було обізнано про існування судового провадження у справі №920/845/22, оскільки саме скаржник звертався до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою; до того ж в судовому засіданні 12.06.2024 в Північному апеляційному господарському суду, згідно протоколу судового засідання №2993391 від 12.06.2024, брав участь представник позивача Руденко А. О.(поза межами суду).

Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень, а особливо у випадку, коли скаржник зацікавлений у вирішенні питання про відкриття провадження у справі, оскільки саме він не погоджується із судовими рішеннями і ставить під сумнів їх законність.

Відповідно до частини 1 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Одним із принципів господарського судочинства, визначених у частині 3 статті 2 ГПК України, є змагальність сторін, зміст якого відображений у статті 13 цього Кодексу. Згідно з приписами частин 2, 3, 4 зазначеної норми учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Щодо посилання Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноблок» на воєнний стан в країні, то Верховний Суд зауважує, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22).

Посилання скаржника на відключення електроенергії та оголошення "повітряних тривог" як на поважну обставину, що перешкодила вчасному складанню і направленню касаційної скарги, не можуть бути розцінені судом як поважні підстави пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки вказані обставини не були постійним безперервним явищем протягом встановленого ГПК України строку на подання касаційної скарги.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи "Пономарьов проти України", вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Отже, враховуючи прецедентну практику Європейського суду з прав людини та імперативні приписи процесуального законодавства, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку. При цьому слід зауважити, що для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження судових рішень в касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин, проте у даному випадку Судом таких об`єктивних перешкод установлено не було.

Звідси, колегія суддів вважає, що скаржником не обґрунтовано звернення з касаційною скаргою після спливу строку на оскарження зазначеної постанови апеляційного господарського суду та не наведено аргументів стосовно того, що саме позбавило скаржника можливості звернутися до суду раніше ніж 12.07.2024, а також самі лише доводи щодо ознайомлення з текстом постанови з ЄДРСР, ураховуючи отримання представником скаржника повного тексту постанови через систему "Електронний суд", не можуть вважатися поважними причинами пропуску строку на її оскарження, адже зумовлені суб`єктивною поведінкою сторони.

Ураховуючи викладене, скаржник не надав належних доказів неможливості звернення у передбачений законом строк з касаційною скаргою.

Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 292 ГПК України, якщо заяву про поновлення строку не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 цього Кодексу.

За приписами пункту 4 частини 1 статті 293 ГПК України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

З урахуванням наведеного, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 920/845/22 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноблок» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 та рішення Господарського суду Сумської області від 06.02.2024 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 293 ГПК України, оскільки наведені в заяві підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані Судом неповажними.

Керуючись статтями 119, 234, 235, 292, 293 ГПК України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноблок» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 та рішення Господарського суду Сумської області від 06.02.2024 у справі № 920/845/22.

Ухвала у справі набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Случ О.В.