Постанова

від 20.08.2024 по справі 910/13760/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/13760/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковського О. В. - головуючого, Жукова С. В., Огородніка К. М.,

за участі секретаря судового засідання Аліференко Т. В.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду міста Києва (суддя Мандичев Д. В.) від 24.01.2024 (в частині грошових вимог Акціонерного товариства "Універсал Банк")

та постанову Північного апеляційного господарського суду (головуючий -Поляков Б. М., судді: Пантелієнко В. О., Отрюх Б. В.) від 10.06.2024

у справі за заявою боржника ОСОБА_1

про неплатоспроможність.

Учасники справи:

представник кредитора (АТ "Універсал Банк") - Задорожний А.Г., адвокат,

представник кредитора (Комунального підприємства виконавчого органу Київради (КМДА) "Київтеплоенерго" - Юр М.А., (в порядку самопредставництва),

представник боржника - ОСОБА_1. особисто, Меше О.П., адвокат.

1. Короткий зміст вимог

1.1. 07.10.2020 Господарський суд міста Києва ухвалив відкрити провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (далі - Боржник) в порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), ввести процедуру реструктуризації боргів Боржника, мораторій на задоволення вимог кредиторів та призначити керуючим реструктуризацією Боржника арбітражного керуючого Шибка Олександра Леонідовича тощо.

10.02.2021 Господарський суд міста Києва постановив ухвалу попереднього засідання, згідно з якою, зокрема визнано кредитором по відношенню до Боржника Акціонерне товариство "Універсал Банк" з грошовими вимогами на суму 3 030 500 грн 85 коп., з яких: 4204 грн 00 коп. витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 3 026 296 грн 85 коп. - вимоги другої черги задоволення; а також відмовлено Акціонерному товариству "Універсал Банк" у визнанні кредитором Боржника на суму 148 876 грн 52 коп.

01.02.2023 Господарський суд міста Києва ухвалив постанову (залишену без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 та постановою Верховного Суду від 29.08.2023) про припинення процедури реструктуризації боргів Боржника, повноважень керуючого реструктуризацією боргів Боржника, визнання його банкрутом, введення процедури погашення боргів Боржника з призначенням керуючим реалізацією майна Боржника арбітражного керуючого Бурлакова Василя Вітіславовича.

1.2. 24.11.2023 Акціонерне товариство "Універсал Банк" (далі - Кредитор, Банк) подало заяву про визнання його забезпеченим кредитором Боржника в частині вартості предмету іпотеки на суму 2 269 900 грн 00 коп.

1.3. Заява обґрунтована заборгованістю Боржника на заявлену суму грошових вимог через неналежне виконання ним своїх зобов`язань перед Кредитором за укладеними між ними кредитними договорами від 20.02.2008 № 003-2008-337 та № 003-2008-342 (далі - Кредитні договори), виконання зобов`язань за якими забезпечені іпотекою майна Боржника (квартирою Боржника) згідно з укладеним договором іпотеки від 20.02.2008 № 453 (далі - Договір іпотеки).

2. Короткий зміст рішень судів першої і апеляційної інстанцій

2.1. 24.01.2024 Господарський суд міста Києва постановив ухвалу (залишену без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2024) про визнання по відношенню до Боржника, зокрема Кредитора з грошовими вимогами в сумі 697 183 грн 00 коп., з яких 5 368 грн 00 коп., витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, та в сумі 691 815 грн 00 коп. - вимоги, забезпечені заставою майна Боржника; а також про відмову Кредитору у визнання грошових вимог до Боржника на суму 1 578 085 грн 00 коп.

2.2. Судові рішення мотивовані наявністю підстав для визнання заявлених кредитором до Боржника грошових вимог як таких, що забезпечені іпотекою майна (квартири) Боржника на суму вартості цього предмета іпотеки, що визначена в укладеному між сторонами договорі іпотеки, 691 815 грн 00 коп., з відхиленням, відповідно, вимог Кредитора на залишок заявленої ним суми грошових вимог.

При цьому суди, попри інформацію в Державному реєстрі речових прав про зареєстроване право Кредитора на предмет іпотеки, врахували факт ухвалення судового рішення про припинення права власності та скасування державної реєстрації права власності Кредитора на квартиру як предмет забезпечення; а також врахували, що вже визнані у цій справі ухвалою від 10.02.2021 грошові вимоги Кредитора на суму 3 030 500 грн 85 коп. не включали суму, на яку Кредитором було придбано квартиру шляхом заліку своїх вимог за рахунок предмета іпотеки, оскільки на час винесення зазначеної ухвали предмет іпотеки перебував у власності Кредитора і відповідне його право не було скасовано судовим рішенням, через що відповідна сума заявлених Кредитором грошових вимог не включала суму оприбуткованого заставного майна.

3. Встановлені судами обставини

3.1. 20.02.2008 між Публічним акціонерним товариством "Універсал Банк" та Боржником укладено Кредитний договір № 003-2008-337 строком користування до 10.02.2038 зі сплатою 9,95% річних, та Кредитний договір 003-2008-342 строком користування до 10.02.2028 зі сплатою 11,45 %.

Відповідно до додаткових угод до Кредитного договору № 003-2008-337 сторони погодили з 10.07.2009 по 09.07.2010 встановлювалася відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 3,29 % річних; з 10.07.2010 до 09.07.2015 -12,48% річних; з 10.07.2015 -10,95% річних.

Відповідно до додаткових угод до Кредитного договору № 003-2008-342 з 10.07.2009 до 09.07.2010 встановлювалася відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 3,24% річних; з 10.07.2010 до 09.07.2015 -15,49% річних; з 10.07.2015 -13,45% річних.

Згідно з Кредитними договорами сплата позичальником заборгованості за кредитом здійснюється відповідно до графіка платежів, а саме: в останній робочий день, що передує 10 числу кожного місяця (пункт 2.4 Кредитних договорів).

Пунктом 1.1.1 Кредитних договорів встановлено, що за користування коштами понад встановлений строк (або терміни погашення) нараховується підвищена процентна ставка. Розмір підвищеної процентної ставки за користування кредитами понад встановлені цим Договором терміни сплати щомісячних платежів застосовується до всієї простроченої суми основного боргу Позичальника. Нарахування та облік таких процентів Кредитор здійснює відповідно до умов цих Договорів, додатків до нього та вимог чинного законодавства України, зокрема нормативних актів Національного Банку України. Під терміном "прострочена сума основного боргу" сторони розуміють суму Кредиту, що надана Позичальнику за Договором та станом на певну дату не повернена останнім до кредитора у терміни її погашення згідно умов Договору.

3.2. 20.02.2008 у забезпечення виконання зобов`язань позичальником за Кредитними договорами між Банком та Боржником укладено договори поруки № 003-2008-337-Р та № 003-2008-342-Р із додатковими угодами від 27.07.2009 щодо зміни розміру відсоткової ставки.

3.3. У зв`язку з невиконанням Боржником взятих на себе зобов`язань за Кредитними договорами Банк звертався до Боржника та поручителя, ОСОБА_1 , з позовом про солідарне стягнення заборгованості.

Рішенням (заочним) Голосіївського районного суду м. Києва від 09.07.2012 у справі № 2601/7773/12, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 28.01.2014, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" задоволені повністю: стягнуто солідарно з Боржника та ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № 003-2008-337 від 20.02.2008 в сумі 100 209,49 шв. франків, що в еквіваленті по курсу НБУ (курс 862,61 грн. за 100,00 шв. франків) становить 864 417 грн 08 коп. та заборгованість за Кредитним договором № 003-2008-342 від 20.02.2008 в сумі 34 204,00 швейцарських франків, що в еквіваленті по курсу НБУ (курс 862,61 грн. за 100,00 шв. франків) становить 295 047 грн 12 коп., а також судовий збір в сумі 3 219 грн 00 коп.

3.4. У забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором № 003-2008-337 від 20.02.2008 та Кредитним договором № 003-2008-342 від 20.02.2008, між Боржником та Банком укладено договір іпотеки/нерухомого майна - квартири/ від 20.02.2008 (із договорами про внесення змін), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чігріною Г.В., та зареєстрований у реєстрі за № 453.

Згідно з пунктом 1.1 договору іпотеки Боржник передав в іпотеку квартиру, загальною площею 47, 60 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Квартира).

Відповідно до пункту 1.2 договору іпотеки станом на дату укладення цього договору заставна вартість предмету іпотеки згідно з висновком незалежного суб`єкта оціночної діяльності становить 691 815 грн 00 коп.

Пунктом 4.2 договору іпотеки передбачено, що звернення стягнення здійснюється на підставі, зокрема, застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.

Як погоджено сторонами в пункті 5.1 договору іпотеки, звернення стягнення на предмет іпотеки можливе шляхом позасудового врегулювання. Позасудове врегулювання здійснюється відповідно до застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в цьому договорі. Іпотекодержатель самостійно визначає один з наступних способів звернення стягнення на предмет іпотеки: - передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання в порядку, встановленому Законом України "Про іпотеку"; - право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі основного зобов`язання в порядку, встановленому Законом України "Про іпотеку".

У разі настання обставин, зазначених у пункті 4.1 договору, іпотекодержатель надсилає рекомендованим листом іпотекодавцю повідомлення про застосування застереження про задоволення вимог іпотекодержателя. У повідомленні зазначається який із способів задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачені Законом України "Про іпотеку", застосовується іпотекодержателем для задоволення своїх вимог (пункт 5.2 договору іпотеки).

3.5. 20.02.2020 приватним виконавцем Лановенко Л.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 61340057 з примусового виконання виконавчого листа № 2601/7773/12 від 19.02.2018 Голосіївського районного суду міста Києва.

03.07.2020 приватним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) Боржника та про призначення суб`єкта оціночної діяльності для визначення вартості описаного майна боржника - двокімнатної квартири, загальною площею 47,6 кв.м., житловою - 30,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до протоколів проведення електронних торгів № 496491 від 12.08.2020 та № 503943 від 28.09.2020 торги не відбулись, оскільки від жодного учасника не надійшла цінова пропозиція.

3.6. 29.09.2020 Банком до приватного виконавця Лановенко Л.О. та ДП "Сетам" подано заяву щодо наміру залишити за собою нереалізоване майно за початковою ціною, визначеною на початок проведення електронних торгів, у сумі 1 080 512 грн 00 коп.

Постановою приватного виконавця від 30.09.2020 в межах виконавчого провадження № 61340057 про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу передано Банку в рахунок погашення заборгованості за виконавчим листом № 2601/7773/12 від 19.02.2018 Голосіївського районного суду м. Києва наступне майно: двокімнатну квартиру, загальною площею 47,6 кв.м., житловою - 30,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на загальну суму 1 080 512 грн 00 коп.

На підставі вищезазначених документів, 09.10.2020 Банк отримав свідоцтво, видане приватним нотаріусом Київського МНО Шевченко А.В. та зареєстровано в реєстрі за № 3312.

У зв`язку з цим, Банк у рахунок погашення заборгованості Боржника за кредитним договором № 003-2208-337 зарахував загалом 26 916,50 шв. франків, у т.ч.: за тілом кредиту - 25 585,08 шв. франків та за відсотками - 1 331,42 шв. франків; та за кредитним договором №003-2208-342 зараховано 8 907,70 шв. франків, з яких: за тілом кредиту - 8 341,69 шв. франків та за відсотками - 566,01 шв. франків.

3.7. Кредитор заявив 11.11.2020 грошові вимоги за Кредитними договорами на загальну суму 103 439,32 шв. франків, що станом на 11.11.2020 еквівалентно 3 175 173 грн 37 коп. та складається з боргу: за кредитним договором № 003-2208-337: за тілом кредиту - 63 398,11 шв. франків (еквівалентно 1 946 068 грн 38 коп.), за відсотками - 13 384,93 шв. франків (еквівалентно 410 863 грн 82 коп.); за кредитним договором №003-2008-342: за тілом кредиту - 20 670 ,14 шв. франків (еквівалентно 634 490 грн 62 коп.), за відсотками - 5 986,14 шв. франків (еквівалентно 183 750 грн 55 коп.).

3.8. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2021 визнано кредитором по відношенню до Боржника, зокрема, Акціонерне товариство "Універсал Банк" з грошовими вимогами на суму 3 030 500 грн 85 коп., з яких: 4204 грн 00 коп. витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 3 026 296 грн 85 коп. вимоги другої черги задоволення. Відмовлено Акціонерному товариству "Універсал Банк" у визнанні кредитором Боржника на суму 148 876 грн 52 коп.

3.9. Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.04.2021 у справі № 910/13760/20 (910/16305/20) визнано неправомірним та скасовано рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко А.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 54515307 від 09.10.2020 про здійснення реєстрації права власності за Кредитором Квартири, що належала Боржнику; визнано недійсним та скасовано Свідоцтво НОМЕР_1 від 09.10.2020, видане Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко А.В. за результатами проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 54515307 від 09.10.2020; скасовано запис Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності № 38602627 від 09.10.2020, що здійснений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко А.В. за результатами проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 54515307 від 09.10.2020; стягнуто з Кредитора на користь Боржника судовий збір в сумі 4 204 грн 00 коп.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2021 у справі № 910/13760/20 (910/16305/20) залишено без змін.

3.10. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна право власності на предмет іпотеки - Квартиру, зареєстровано за Кредитором.

3.11. Відповідно до звіту про незалежну оцінку ринкова вартість предмета іпотеки становить 2 269 900 грн 00 коп. або 62 100,00 дол. США.

3.12. 11.04.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (надалі - Клієнт) та Кредитором (надалі - Фактор) укладено Договір Факторингу № 11/04/23 (надалі - Договір).

Відповідно до Акту від 11.04.2023 прийому-передачі Реєстру прав вимоги за Договором факторингу № 11/04/23 від 11.04.2023 Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр прав вимоги кількістю 6 шт., після чого, з урахуванням пункту 2.1 Договору факторингу № 11/04/23 від 11.04.2023, від Клієнта до Фактора переходять права вимоги боргу від позичальників і Фактор стає кредитором по відношенню до позичальників стосовно їх боргів. Реєстр прав вимоги переданий в електронному вигляді на флеш носії в розмірі 46 Кбайт.

У вказаному Акті зазначено, що до Фактора від Клієнта перейшли у тому числі права вимоги за Договорами № 003-2008-337 та № 003-2008-342, боржником за якими є Боржник у цій справі.

Кредитор не відступав права вимоги за Договором іпотеки/нерухомого майна - квартири/ від 20.02.2008.

3.13. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2023 задоволено заяву Кредитора та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" про заміну кредитора: замінено кредитора у справі № 910/13760/20 по відношенню до Боржника Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" правонаступником - Кредитором.

3.14. Відповідно до інформації із Державного реєстру речових прав станом на 24.11.2023 право власності на іпотечне майно - Квартиру, ще зареєстровано за Кредитором.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги

4.1. 24.06.2024 Боржник подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2024 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 в частині визнання Кредитора забезпеченим і ухвалити нове рішення в цій частині - відмовити Кредитору у визнанні його грошових вимог в сумі 697 183 грн 00 коп., з яких 5 368 грн 00 коп., витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, та в сумі 691 815 грн 00 коп. - вимоги, забезпечені заставою майна Боржника.

5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5.1. Згідно з аргументами Боржника в касаційній скарзі підставою для касаційного оскарження судових рішень у цій справі є положення пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки суди на порушення положень статей 45, 113, 122 КУзПБ, а також Закону України "Про іпотеку" визнали вимоги Кредитора як такого, вимоги якого забезпечені заставою майна Боржника, тоді як ухвалою попереднього засідання у цій справі від 10.02.2021 вимоги Кредитора, що виникли на підставі Кредитних договорів, вже були визнані як такі, що не є забезпеченими, а Кредитор як власник предмета забезпечення, а саме Квартири, іпотека щодо якої припинена, одночасно став забезпеченим кредитором щодо Боржника у цій справі через зазначену Квартиру як предмет забезпечення за відповідними грошовими вимогами, що свідчить про подвійне визнання грошових вимог Кредитора до Боржника у цій справі.

5.2. Також скаржник зазначив, що Банк, як правонаступник Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (на підставі укладеного між ними договору факторингу від 11.04.2023) за грошовими вимогами до Боржника, що виникли за Кредитними договорами, між тим не набув право вимоги за іпотечним договором яким забезпечені зобов`язання за Кредитними договорами, оскільки ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" не відступало Банку прав щодо боргів за жодним іпотечним договором, оскільки такого договору не існувало з підстав його припинення 09.10.2020 через набуття Банком прав на Квартиру у межах відповідного виконавчого провадження.

6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

6.1. Кредитор у відзиві на касаційну скаргу заперечує викладені в ній аргументи з підстав, загалом аналогічних мотивам в оскаржуваних судових рішеннях, наголошуючи на тому, що через скасування судовим рішення права Кредитора та запис про його право на Квартиру він втратив право на це майно, однак не право іпотекодержателя, тоді як Боржник є власником цього майна, що є предметом забезпечення, і відповідно право і обтяження іпотекою відновилось, однак Боржник свідомо не реалізовував рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2021 № 910/13760/20 (910/16305/20), поводить себе недобросовісно - не звертався до державного реєстратора для державної реєстрації права власності на Предмет іпотеки, з метою унеможливлення включення об`єкту застави до ліквідаційної маси .

6.2. Також Кредитор вказав на недоцільне посилання скаржника на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 у справі № 910/13760/20, оскільки відповідні висновки були сформульовані при розгляді апеляційної скарги Кредитора на ухвалу Господарського суду міста Києва у справі № 910/13760/20 від 08.11.2023, предметом якої було зняття арештів з майна Боржника, тобто відповідні висновки формулювались щодо обставин, які мали місце станом на 08.11.2023, а тому не є актуальними станом на дату подачі Кредитором заяви про визнання забезпеченим кредитором.

При цьому скаржник зауважив на помилковому висновку Боржника про подвійне визнання грошових вимог Кредитора, оскільки сума первинно заявлених та визнаних судом ухвалою від 10.02.2021 грошових вимог не включала в себе вартість оприбуткованого заставного майна, через що не подавалась вимога про визнання Банку забезпеченим кредитором.

7. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

Щодо правил заявлення, розгляду та визнання забезпечених грошових вимог до боржника

7.1. Спір виник щодо грошових вимог Банку до Боржника, забезпечених заставою (іпотекою) майна Боржника, які були додатково заявлені Банком у зв`язку із ухваленням судом під час здійснення провадження у цій справі (а саме після визнання судом ухвалою раніше заявлених Банком грошових вимог до Боржника на відповідну суму) рішення про скасування як неправомірних документів, на підставі яких Банк набув та зареєстрував право власності на предмет забезпечення (належну Боржнику Квартиру) у межах задоволення вимог до Боржника за Кредитними договорами, виконання зобов`язань за якими забезпечувались зокрема і Квартирою.

У зв`язку з цим Суд звертається до порядку, правових підстав та наслідків припинення права застави (іпотеки), а також до правил/порядку заявлення, розгляду та визнання забезпечених грошових вимог до боржника у справі про банкрутство.

7.2. Згідно з частиною першою статті 37 Закону України "Про іпотеку" (тут і далі в редакції, чинній на момент набуття в жовтні 2020 року Банком як кредитором Боржника за Кредитними договорами та іпотекодержателем права на Квартиру як предмет забезпечення за вказаними договорами) іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 34 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися.

Частина третя статті 72 цього ж Закону встановлює, що придбання нерухомого майна, що було предметом застави (іпотеки), оформлюється нотаріусом за місцезнаходженням такого нерухомого майна шляхом видачі набувачу відповідного свідоцтва на підставі документів, визначених Законом України "Про іпотеку".

Згідно з частиною першою статті 49 Закону України "Про іпотеку" протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право залишити за собою предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку залишення за собою предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 47 цього Закону, а нотаріус на підставі такого акта видає свідоцтво про залишення за собою майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися.

Згідно з приписами пункту 4 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" на підставі виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів проводиться державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва.

При цьому у разі набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки іпотека припиняється (абзац четвертий частини першої статті 17 Закону України "Про іпотеку", пункт 4 частини першої статті 593 ЦК України).

7.3. Водночас, за положеннями абзаців другого, третього частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на дату набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/13760/20 (910/16305/20) - про скасування документів, на підставі яких Банк набув та зареєстрував право власності на предмет забезпечення, належну Боржнику Квартиру, у межах задоволення вимог до Боржника за Кредитними договорами, пункт 3.9):

- у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону;

- ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Положеннями абзацу третього частини третьої статті 26 цього ж Закону в чинній редакції передбачають, що у разі визнання на підставі судового рішення недійсними документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором.

7.4. Виходячи зі змісту наведених положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в обох зазначених редакціях цього Закону), визнання неправомірним та скасування за судовим рішенням у справі № 910/13760/20 (910/16305/20) рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко А.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 54515307 від 09.10.2020 про здійснення реєстрації права власності за Кредитором Квартири, що належала Боржнику; визнання недійсним та скасування свідоцтва НОМЕР_1 від 09.10.2020, виданого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко А.В. за результатами проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, скасування запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності № 38602627 від 09.10.2020, що здійснений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко А.В. за результатами проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 54515307 від 09.10.2020, які стали безпосередньою підставою для зміни власника Квартири (з Боржника на Кредитора) та реєстрації в Державному реєстрі права Банку на Квартиру, має наслідком зміну правового режиму Квартири з поверненням/відновленням всіх відповідних прав на Квартиру у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, зокрема відновленням прав Боржника на Квартиру.

7.5. Щодо права іпотеки на Квартиру, яке існувало у Банку як іпотекодержателя до набуття ним права власності на такий предмет іпотеки в порядку задоволення вимог до Боржника за Кредитними договорами, виконання зобов`язань за якими забезпечувались зокрема і Квартирою, то Суд зазначає про таке.

7.6. У справі, що переглядається, суди встановили, а учасники справи не спростували, що зобов`язання за Кредитними договорами не припинені. При цьому суди не встановили, що строк дії договору іпотеки/нерухомого майна (Квартири) від 20.02.2008 (із договорами про внесення змін), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чігріною Г.В., та зареєстрований у реєстрі за № 453 (пункт 3.4), закінчився.

Тож, оскільки не припинено основне зобов`язання та не закінчився строк дії зазначеного іпотечного договору, він є дійсним до теперішнього часу (не визнавався недійсним у судовому порядку), передане в іпотеку майно не знищено, Банк як іпотекодержатель не набув право власності на предмет іпотеки, про що ухвалено відповідне судове рішення у справі № 910/13760/20 (910/16305/20) (пункт 3.9), а також враховуючи, що не існує інших, передбачених Законом України "Про іпотеку", підстав для припинення іпотеки, то у спірних правовідносинах у цій справі іпотека не є припиненою.

При цьому Суд зазначає, що судове рішення у справі № 910/13760/20 (910/16305/20) (пункт 3.9), попри обставини його невиконання в порядку, визначеному положеннями статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (пункт 7.3), а саме за відсутністю в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як відомостей про Боржника як власника Квартири, так і відомостей про Банк як іпотекодержателя Квартири за іпотечним договором від 20.02.2008 (пункт 3.14), фактично відновлює і право Боржника на Квартиру, і забезпечене іпотекою цієї Квартири право вимоги Банку за Кредитними договорами на відповідну частину вимог до Боржника за такими угодами, а також відновлює право іпотеки Банку на Квартиру.

У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду викладеної в постанові від 22.05.2024 у справі № 754/8750/19 у спорі щодо визначення належного іпотекодержателя, згідно з якою оцінювати потрібно передусім правову підставу права, а не його формальну реєстрацію у відповідному державному реєстрі, оскільки справедлива правова підстава (justus titulus) має переважне значення під час з`ясування питання належності особі права.

7.7. Тож належним власником Квартири є Боржник у зв`язку з відновленням його прав на це майно за судовим рішенням у справі № 910/13760/20 (910/16305/20) (пункт 3.9), а відповідно Банк є іпотекодержателем цієї Квартири, оскільки правовий титул як Боржника, так і Банку підтверджений зазначеним судовим рішенням, попри те, що це рішення в частині відновлення запису як про право власності, так і про право іпотеки за Банком поки й не виконане.

Натомість Банк, який має формальну реєстрацію за ним права власності на Квартиру (пункт 3.14), не є належним власником Квартири, оскільки правової підстави для цього немає (пункт 3.9).

Враховуючи викладене, за висновку про відсутність підстав для припинення іпотечного договору між Банком та Боржником, а відповідно відсутність підстав для припинення права іпотеки Банку на Квартиру (пункт 7.6), Суд погоджується з висновком судів в оскаржуваних рішеннях про забезпечений характер заявлених Банком у спірних правовідносинах грошових вимог до Боржника.

Дійшовши цього висновку, Суд відхиляє протилежні аргументи скаржника (пункт 5.1).

7.8. Щодо правил/порядку заявлення, розгляду та визнання забезпечених грошових вимог до боржника у справі про банкрутство.

Загальне правило про заявлення кредиторами вимог до боржника у справі про банкрутство, визначене частиною першою статті 45 КУзПБ, передбачає, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

7.9. Водночас Закон (КУзПБ) виокремлює із всіх кредиторів у справі про банкрутство забезпечених, якими є кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.

Зокрема, КУзПБ окремо регламентує участь цих кредиторів у справі про банкрутство, статус, правила, умови і строки звернення із заявою з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство, порядок і умови задоволення їх вимог у цій справі тощо.

Частиною другою цієї статті КУзПБ передбачено, що забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення; забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення; якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави; залишок вимог вважається незабезпеченим.

7.10. Наслідком розмежування забезпеченим кредитором вимог до боржника на забезпечені та незабезпечені, зокрема, шляхом відмови від забезпечення, є відмінні умови задоволення та черговості задоволення відповідних вимог, оскільки погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом, позачергово (частина шоста статті 64 КУзПБ), тоді як у разі відмови кредитора від забезпечення погашення відповідних вимог здійснюється за правилами тієї черги, що буде визначена судом в судовому рішенні про визнання цих вимог на відповідну суму.

7.11. Поряд з викладеним КУзПБ встановлює єдині правила для всіх кредиторів, незалежно від складу їх вимог до боржника, щодо строків подання кредиторами заяв з грошовими вимогами до боржника - протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство, відлік цього строку починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (частина перша статті 45 цього Кодексу) із зазначенням єдиних наслідків пропуску такого строку (частина четверта статті 45 КУзПБ).

7.12. В частині шостій статті 45 цього Кодексу законодавець визначив також єдині правила розгляду всіх заяв кредиторів з вимогами до боржника.

Так, заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

7.13. За змістом наведених положень щодо правил та строків подання кредиторами заяв із грошовими вимогами до боржника та щодо порядку їх розгляду господарським судом, Суд доходить висновку, що кредитор (незалежно від того, чи забезпечені його вимоги до боржника заставою майна боржника), не позбавлений права заявити до боржника у справі про банкрутство після закінчення строку, встановленого для їх подання (частина перша статті 45 КУзПБ), як кредиторські вимоги до боржника у повному обсязі (на всю суму вимог), так і ті вимоги (ту частину вимог), що не були заявлені ним раніше, що, не змінює порядок їх розгляду судом: у порядку черговості їх отримання, у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду, з постановленням господарським судом за результатами розгляду зазначених заяв ухвали про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Тобто закон (КУзПБ) не забороняє кредитору заявити до боржника спочатку частину грошових вимог, а в подальшому, зокрема і після закінчення строку, встановленого для їх подання, - іншу частину вимог (згідно із заявою про додаткові грошові вимоги до боржника), на які, у разі їх визнання судом, поширюватимуться відповідні наслідки закінчення строку, встановленого законом для їх подання (положення абзацу четвертого статті 45 КУзПБ).

7.14. А тому, у разі якщо кредитор, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника, при зверненні із заявою із грошовими вимогами до боржника заявив під час провадження у справі про банкрутство (у строк, встановлений для їх подання, частина перша статті 45 КУзПБ) вимоги до боржника лише в тій частині, що є незабезпеченими, такий кредитор: (1) за наявності/виникненні для цього підстав, та (2) за умови, що він раніше не заявляв у справі про відмову від забезпечення; не позбавлений права в подальшому заявити вимоги до боржника на ту частину вимог, що є забезпеченими заставою майна боржника, а саме в частині вартості предмета застави.

При цьому Суд зауважує, що відсутність підстав для заявлення кредитором вимог, як таких, що забезпечені заставою майна боржника, та відмова від забезпечення за своїм змістом не є тотожними, оскільки відсутність підстав для заявлення кредитором вимог, як таких, що забезпечені заставою майна боржника, означає відсутність матеріально-правових підстав для віднесення та кваліфікації відповідних вимог (на відповідну суму) як забезпечених, тоді як відмова від забезпечення означає відмову кредитора від віднесення, кваліфікації та застосування у справі про банкрутство наслідків визнання судом цих вимог кредитора до боржника як забезпечених, попри наявність для цього матеріально-правових підстав.

7.15. У зв`язку з викладеним та враховуючи встановлені судами обставини, а саме:

- заявлення Кредитором, а відповідно і розгляд та визнання судом згідно з ухвалою попереднього засідання грошових вимог до Боржника без включення до них тих сум грошових вимог / заборгованості Боржника, що були забезпечені заставою майна Боржника, так як вони вважались погашеними в порядку статті 37 Закону України "Про іпотеку" за рахунок набуття Банком як кредитором та іпотекодержателем права власності на предмет застави / іпотеки (Квартиру) (пункти 1.1, 3.6);

- скасування судовим рішенням документів, на підставі яких Банк набув право власності на Квартиру Боржника та було проведено державну реєстрацію відповідних прав Кредитора (пункт 3.9);

Суд погоджується із висновками судів в оскаржуваних рішеннях про наявність підстав для визнання додатково заявлених Кредитором у спірних правовідносинах грошових вимог до Боржника як таких, що забезпечені заставою майна Боржника, на суму вартості предмета застави, погодженої Банком та Боржником в укладеному між ними договорі іпотеки (пункт 3.4).

Дійшовши цього висновку, Суд відхиляє протилежні аргументи скаржника (пункт 5.1), зокрема і в тій частині, в якій скаржник стверджує про подвійне визнання грошових вимог Кредитора до Боржника у цій справі, оскільки спірні грошові вимоги не заявлялись Кредитором раніше, а тому не розглядались та не визнавались судом згідно з відповідною ухвалою від 10.02.2021 (пункт 1.1).

7.16. Суд також відхиляє аргументи скаржника (пункт 5.2) про ненабуття Кредитором (як правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" за грошовими вимогами до Боржника, що виникли за Кредитними договорам, на підставі укладеного між ними договору факторингу від 11.04.2023) права вимоги за іпотечним договором від 20.02.2008, яким забезпечене виконання зобов`язання за Кредитними договорами, із зазначенням скаржником, що ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" не відступало Банку прав щодо боргів за жодним іпотечним договором через його відсутність з підстав припинення 09.10.2020 внаслідок набуття Банком прав на Квартиру у межах відповідного виконавчого провадження, у зв`язку з чим Суд зазначає про таке.

По-перше, аргументи про припинення договору іпотеки від 20.02.2008 внаслідок набуття Банком прав на Квартиру спростовані висновками в пункті 7.6.

По-друге, відступлене Банку за договором факторингу від 11.04.2023 право вимоги до Боржника за Кредитними договорами ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (ухвала від 08.11.2023, пункти 3.12, 3.13) було перед тим набуте вказаним товариством від Банку за договором факторингу, укладеним 30.04.2021 (ухвала від 27.05.2021).

Рішення ж Господарського суду міста Києва від 05.04.2021 у справі № 910/13760/20 (910/16305/20) щодо скасування документів, на підставі яких Банк набув та зареєстрував право власності на предмет забезпечення (належну Боржнику Квартиру) у межах задоволення вимог до Боржника за Кредитними договорами, набрало законної сили лише 01.09.2021 (коли апеляційний суд ухвалив постанову про залишення вказаного рішення без змін, пункт 3.9). Отже, до цього моменту, до 01.09.2021, коли право власності Банку на Квартиру було спростовано, право іпотеки вважалось припиненим в силу положень абзацу четвертого частини першої статті 17 Закону України "Про іпотеку", пункту 4 частини першої статті 593 ЦК України, пункт 7.2).

А тому у Банку не було матеріально-правових підстав при укладенні 30.04.2021 з ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" договору факторингу відступати одночасно з правом вимоги до Боржника за Кредитними договорами також і право вимоги за іпотечним договором від 20.02.2008, як того вимагають положення статті 24 Закону України "Про іпотеку". Наведені обставини також були враховані судом при винесені ухвали від 27.05.2021 про заміну Банку як кредитора у цій справі на його правонаступника - ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів".

Враховуючи викладене, а саме ненабуття ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" прав за іпотечним договором від 20.02.2008, у вказаного товариства при укладенні, в свою чергу 11.04.2023 з Банком договору факторингу з відступленням Кредитору права вимоги до Боржника за Кредитними договорами, були відсутні матеріально-правові підстави відступати Банку за правилами статті 24 Закону України "Про іпотеку" те право, яке не було набуте ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", а саме право за іпотечним договором від 20.02.2008.

7.17. У зв`язку із викладеним доводи скаржника щодо неправомірності часткового визнання судами додатково заявлених Банком грошових вимог до Боржника як таких, що забезпечені заставою майна Боржника, не знайшли свого правого та матеріального підтвердження, оскільки не ґрунтуються на нормі закону та не відповідають обставинам справи, а тому відповідні вимоги не підлягають задоволенню.

Отже висновки судів про часткове визнання заявлених Банком додатково грошових вимог до Боржника як таких, що забезпечені заставою майна Боржника, зроблені відповідно до норм законодавства та відповідно до встановлених на підставі доказів у справі обставин справи, а заявлені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшли свого підтвердження. У зв`язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 1 частини першої статті 308 та статті 309 ГПК України оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду в частині рішення щодо грошових вимог Акціонерного товариства "Універсал Банк" підлягають залишенню без змін як законні та обґрунтовані.

7.18. Дійшовши висновку залишення без задоволення касаційної скарги, без змін оскаржуваних судових рішень, витрати зі сплати судового збору за подання касаційних скарг відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2024 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 (в частині грошових вимог Акціонерного товариства "Універсал Банк") у справі № 910/13760/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. В. Васьковський

Судді С. В. Жуков

К. М. Огороднік