Постанова

від 06.09.2024 по справі 927/367/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 927/367/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Колос І.Б., Малашенкової Т.М.

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Завод готових сніданків "Аеро-Зет" (далі - ТОВ "Аеро-Зет")

на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 29.04.2024 (суддя Мацьора В.В.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 (головуючий суддя Доманська М.Л., судді: Отрюх Б.В., Поліщук В.Ю.)

у межах розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Егрес-Агро" (далі - ТОВ "Егрес- Агро") про забезпечення позову

у справі № 927/367/24

за позовом ТОВ "Егрес-Агро"

до: 1) ТОВ "Аеро-Зет";

2) приватного акціонерного товариства "Укрінстрах" (далі - ПАТ "Укрінстрах");

3) державного підприємства "Сетам" (далі - ДП "Сетам");

4) приватного виконавця Коваля Віталія Олександровича (далі - Приватний виконавець)

про визнання недійсними електронних торгів

Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 03.09.2024 № 32.2-01/2074 у зв`язку з відпусткою судді Ємця А.А. призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 927/367/24, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Булгакова І.В. (головуючий), Колос І.Б. і Малашенкова Т.М.

За результатами розгляду касаційної скарги Верховний Суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Егрес-Агро" звернулося до суду з позовом до ТОВ "Аеро-Зет"; ПАТ "Укрінстрах", ДП "Сетам" та Приватного виконавця про:

- визнання недійсними електронних торгів (реєстраційний номер лота 511874 від 22.06.2022), з реалізації арештованого нерухомого майна - тракторний парк загальною площею 7 841,9 кв. м за адресою: Чернігівська область, Куликівський район, село Горбове, вулиця Шевченка, 13а, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 53908574227;

- визнання недійсними електронних торгів (реєстраційний номер лота 511839 від 22.06.2022), з реалізації арештованого нерухомого майна - молочно-товарна ферма, що розташована за адресою: вул. Садова, 2а, с. Горбове, Куликівський район, Чернігівська область, загальною площею 24 908,2 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 53835374227.

Позов обґрунтовано тим, що внаслідок узгоджених дій групи пов`язаних осіб при участі у електронних торгах з реалізації іпотечного майна, має місце порушення конституційних та майнових прав позивача як власника цього майна, у зв`язку з чим останньому завдано значних збитків. Позивач зазначає, що у межах виконавчого провадження була проведена оцінка арештованого майна, згідно з якою ринкова вартість молочної ферми становить 2 523 848 грн, однак це майно продано не по найвищій ціні, що призведе до закриття боргу ТОВ "Егрес-Агро" перед банком-кредитором у меншому розмірі.

25.04.2024 ТОВ "Егрес-Агро" звернулося до суду першої інстанції із заявою про забезпечення позову, відповідно до якої просило забезпечити позов шляхом:

- накладення арешту на нерухоме майно - молочно-товарну ферму, що розташована за адресою: вул. Садова, 2а, с. Горбове, Куликівський район, Чернігівська область, загальною площею 24 908,2 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 53835374227.

- заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти реєстраційні дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, стосовно вищевказаного об`єкту нерухомості.

Заяву ТОВ "Егрес-Агро" обґрунтовано тим, що в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 проведені електронні торги на сайті ДП "Сетам", в т.ч. по лотам: № 511874 - тракторний парк загальною площею 7 841,9 кв. м, розташований за адресою: Чернігівська область, Куликівський район, село Горбове, вулиця Шевченка, 13а; дата торгів - 22.06.2022 (https://setam.net.ua/auction/510083); переможець - ТОВ "Аеро-Зет"; № 511839 - молочно-товарна ферма загальною площею 24 908,2 кв. м, розташована за адресою: Чернігівська область, Куликівський район, с. Горбове, вулиця Садова, 2а; дата торгів - 22.06.2022 (https://setam.net.ua/auction/510049); переможець (станом на 25.04.2024) - ТОВ "Аеро-Зет". На момент подання цієї заяви існують обґрунтовані підстави вважати, що невжиття негайних заходів забезпечення позову, зокрема шляхом заборони вчинення дій щодо спірного майна, може унеможливити ефективний захист і поновлення порушених прав ТОВ "Егрес-Агро" за результатами розгляду позову у цій справі.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 29.04.2024, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024: заяву про забезпечення позову задоволено частково; вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти реєстраційні дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, стосовно об`єкту нерухомості: молочно-товарної ферми, що розташована за адресою: вулиця Садова, 2а, село Горбове, Куликівський район, Чернігівська область, загальною площею 24 908,2 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 53835374227; в решті заяви про забезпечення позову відмовлено.

У частині задоволення забезпечення судові рішення мотивовано тим, що незастосування такого заходу забезпечення позову як заборона державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав вчиняти реєстраційні дії щодо державної реєстрації речових прав на реалізоване нерухоме майно може унеможливити ефективний захист і поновлення порушених прав за заявленим позовом. Суди виснували наявність правового зв`язку між цим заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, який також не суперечить положенню частини дванадцятої статті 137 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки не впливає на припинення, відкладення, зупинення чи інше втручання у проведення електронного аукціону.

У частині відмови у забезпеченні ухвалу місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що норма пункту 1 частини першої статті 137 ГПК України передбачає накладення арешту на майно, яке належить третім особам, зокрема, одному з відповідачів, однак майно, на яке заявник просить накласти арешт, належить безпосередньо йому (власнику, позивачу у справі), тому цей вид забезпечення не направлений на захист інтересів та порушених прав заявника.

Ухвалу в частині відмови у забезпеченні позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно - молочно-товарну ферму, що розташована за адресою: вул. Садова, 2а, с. Горбове, Куликівський район, Чернігівська область, загальною площею 24 908,2 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 53835374227 ТОВ "Аеро-Зет" в апеляційному порядку не оскаржувало, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції в цій частині її не переглядав.

Не погоджуючись з ухвалою та постановою судів попередніх інстанцій, ТОВ "Аеро-Зет" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в повному обсязі та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову у повному обсязі.

Посилаючись на висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - ОП КГС ВС) щодо застосування статті 137 ГПК України, викладені у постанові від 22.06.2023 у справі № 910/5361/22, ТОВ "Аеро-Зет" зазначає про незаконність застосованого судами заходу забезпечення позову у спірних правовідносинах.

Так, скаржник не погоджується з висновками судів про те, що застосований захід забезпечення не суперечить нормі частини дванадцятої статті 137 ГПК України, оскільки заборона державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав вчиняти реєстраційні дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, напряму є втручанням в проведення електронного аукціону.

Як зазначає ТОВ "Аеро-Зет", відповідно до правил проведення аукціону, завершальним етапом проведення електронного аукціону є безпосередньо оформлення права власності на вигране майно за переможцем торгів, шляхом проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за переможцем. Водночас, оскільки воно, не зможе оформити право власності на таке майно на себе, не зможе зареєструвати в державному реєстрі право власності на вигране на електронних торгах майно, що являється завершальною стадією проведення електронного аукціону, то забезпечення позову в даному разі напряму впливає на втручання в проведення електронного аукціону, що є незаконним.

Скаржник вважає, що навіть після оформлення права власності на придбане майно за переможцем торгів, позивач не позбавлений можливості звернутися до суду із позовною заявою щодо витребування такого майна, в разі наявності обґрунтованих підстав. Отже, на думку скаржника, незабезпечення позову в даному разі ніяким чином не порушує права позивача.

Касаційна скарга містить також доводи ТОВ "Аеро-Зет" щодо необґрунтованості та безпідставності заявленого позову у справі.

ТОВ "Егрес-Агро" подало відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, просить залишити її без змін, касаційну скаргу - без задоволення.

Від ПАТ "Укрінстрах", ДП "Сетам" та Приватного виконавця відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, відповідно до встановлених ними обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Близькі за змістом висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19 тощо.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

У розгляді даної справи Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 в якій суд констатує, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на особу, яка клопоче про таке забезпечення та полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу або іншим особам вчиняти певні дії.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Відповідно до пункту 4 частини першої та частини четвертої статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Задовольняючи заяву ТОВ "Егрес-Агро" про забезпечення позову в частинні вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти реєстраційні дії щодо державної реєстрації речових прав на молочно-товарну ферму, суди попередніх інстанцій виходили з того, що незастосування такого заходу забезпечення позову може унеможливити ефективний захист і поновлення порушених прав за заявленим позовом. Водночас суди зазначили про наявність правового зв`язку між цим заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог.

Однак Верховний Суд не може погодитись з такими висновками судів попередніх інстанцій, вважає застосування судами зазначеного заходу забезпечення у спірних правовідносинах неправомірним з огляду на таке.

Так, електронні торги з реалізації молочно-товарної ферми проводилися на підставі Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 (далі - Порядок) та на виконання рішенням Господарського суду Чернігівської області від 21.01.2021 у справі № 927/110/20, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2021.

За змістом пункту 1 розділу VIII та пункту 1 розділу Х Порядку після закінчення електронного аукціону (закінчення строку аукціону з урахуванням його можливого продовження) на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронного аукціону. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронного аукціону за лотом. Після закінчення електронного аукціону (закінчення строку аукціону з урахуванням його можливого продовження) на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронного аукціону. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронного аукціону за лотом.

Не пізніше наступного робочого дня Система розміщує аналогічний протокол електронного аукціону за лотом з повною інформацією про переможця електронного аукціону в особистому кабінеті переможця.

На підставі копії протоколу переможець електронного аукціону протягом десяти банківських днів з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронному аукціоні майно.

Відповідно до пунктів 4, 8 розділу X Порядку після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди за організацію та проведення електронних торгів) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди за організацію та проведення електронних торгів (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі № 910/856/17 зазначила, що правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає з продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення електронних торгів, що передбачено пунктом 8 розділу X Порядку, та вказано, що акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Тобто вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором. Слід констатувати, що набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Згідно з пунктом 6 частини першої та частини четвертої статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту.

ОП КГС ВС розглядала справу № 910/5361/22 за заявою щодо забезпечення позову про визнання недійсними електронного аукціону (торгів) з реалізації арештованого майна до подання позовної заяви, у якій заявник просив вжити заходи забезпечення шляхом:

1) зупинення реалізації арештованого майна;

2) заборони відповідачу-1 проводити розрахунки та здійснювати оплату за нежитлову будівлю на електронному аукціоні (торгах);

3) заборони відповідачам та іншим особам вчиняти дії, спрямовані на оформлення результатів торгів, складання, підписання, надсилання протоколів та актів про торги;

4) заборони будь-яким особам (державним реєстраторам на нерухоме майно, нотаріусам та іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів) і органам (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), державним виконавцям, приватним виконавцям, ДП "Сетам" і відповідачу-1 вчиняти будь-які дії, у тому числі реєстраційні, щодо продажу, відчуження будь-яким іншим способом, у тому числі шляхом дарування, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, припинення будь-яких обтяжень, передачу в іпотеку тощо, будь-якого іншого обтяження, скасування записів, поновлення записів, відкриття розділів стосовно нежитлової будівлі.

За результатами розгляду зазначеної справи ОП КГС ВС прийнято постанову від 22.06.2023, у якій наголошено на тому, що норма пункту 6 частини першої статті 137 ГПК України передбачає можливість вжиття такого заходу забезпечення позову, як зупинення продажу майна, проте із застереженням - якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту.

Зокрема, згідно з частиною першою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Таким чином, з огляду на пункт 10 частини першої статті 137 ГПК України ОП КГС ВС зазначила, що Законами України "Про виконавче провадження" та "Про іпотеку", а також іншими законами чи міжнародними договорами, ратифікованими Верховною Радою України, не передбачено можливості вжиття такого заходу забезпечення позову, як зупинення продажу (реалізації) арештованого майна, в разі подання позову про визнання недійсними результатів електронного аукціону (торгів).

При цьому, виходячи із системного аналізу змісту норм пункту 6 частини першої статті 137 ГПК України, пункту 1 розділу VIII, пунктів 1, 4, 8 розділу X Порядку, ОП КГС ВС зазначила, що такий захід забезпечення позову, як зупинення продажу (реалізації) арештованого майна, є основним заходом, а інші запропоновані заявником і вжиті судами заходи забезпечення позову мають похідний характер, в зв`язку з чим належним чином обґрунтована раніше відмова в зупиненні продажу (реалізації) арештованого майна виключає підстави для застосування таких заходів забезпечення позову: 1) заборона відповідачу-1 проводити розрахунки та здійснювати оплату за нежитлову будівлю на електронному аукціоні (торгах); 2) заборона відповідачам та іншим особам вчиняти дії, спрямовані на оформлення результатів торгів, складання, підписання, надсилання протоколів та актів про торги; 3) заборона державним реєстраторам, в тому числі нотаріусам, державним і приватним виконавцям, уповноваженим особам органів місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження корпусу № 3 будь-яким способом.

З наведеного вбачається, що у спорах про визнання недійсним електронного аукціону (торгів) з реалізації майна в межах виконавчого провадження такий захід забезпечення позову як заборона державним реєстраторам, в тому числі нотаріусам, державним і приватним виконавцям, уповноваженим особам органів місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо цього майна фактично направлений на зупинення продажу (реалізації) арештованого майна, що відповідає положенням пункту 6, а не пункту 4 частини першої статті 137 ГПК України, як помилково вважали суди попередніх інстанцій.

З урахуванням наведеного, Верховний Суд погоджується з доводами скаржника про те, що вжитий судом захід забезпечення є фактично зупиненням продажу майна, оскільки перешкоджає його завершальній стадії - переходу права власності до переможця та видачі правовстановлюючого документу на придбане майно.

Як наслідок, при вжитті відповідних заходів забезпечення позову, слід враховувати саме положення пункту 6 частини першої статті 137 ГПК України, якими чітко встановлено, що позов забезпечується зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту, тобто з обов`язковим дотриманням критерію обмеженості предмета відповідного позову, з перевіркою всіх обставин справи та дослідженням відповідних доказів.

У межах розгляду заяви ТОВ "Егрес-Агро" про забезпечення позову у цій справі поза увагою судів попередніх інстанцій залишено співвіднесення виду заходу забезпечення позову із поданим у справі позовом, який не містить вимог щодо визнання права власності на арештоване майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту, яке (майно) є предметом зазначених торгів, що не узгоджується з положеннями пункту 6 частини першої статті 137 ГПК України, яким визначено можливість застосування такого заходу забезпечення позову, як зупинення продажу майна, виключно в разі подання позову про визнання права власності на майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту, але не в порядку вжиття забезпечення позову з іншим предметом позову.

Характер спірних правовідносин не підпадає під наведені критерії. Заява ТОВ "Егрес-Агро" про забезпечення позову в частині застосування такого виду забезпечення як заборона державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав вчиняти реєстраційні дії щодо державної реєстрації речових прав на реалізоване нерухоме майно не відповідає вимогам статей 136, 137 ГПК України.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частини друга, п`ята статті 236 ГПК України).

Оскаржувані у цій справі судові рішення наведеним вимогам не відповідають.

Отже, ухвала суду першої інстанції в частині вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти реєстраційні дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, стосовно об`єкту нерухомості: молочно-товарної ферми, що розташована за адресою: вулиця Садова, 2а, село Горбове, Куликівський район, Чернігівська область , загальною площею 24 908,2 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 53835374227 та постанова суду апеляційної інстанції, якою зазначену ухвалу в цій частині переглянуто та залишено без змін, підлягають скасуванню з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ "Егрес-Агро" про забезпечення позову.

Водночас, Верховним Судом відхиляються доводи скаржника про те, що вжитий місцевим господарським судом захід забезпечення є втручанням в проведення аукціону, що в свою чергу суперечить частині дванадцятій статті 137 ГПК України, з огляду на наступний висновок ОП КГС ВС, викладений у постанові від 22.06.2023 у справі № 910/5361/22: "Якщо такий захід забезпечення позову, як зупинення продажу (реалізації) майна, застосовується судом у межах розгляду позову про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту та супроводжується припиненням, відкладенням, зупиненням чи іншим втручанням у проведення електронного аукціону (торгів), що в рамках примусового виконання судового рішення проводяться органом державної виконавчої служби/приватним виконавцем та/або ДП "Сетам", яким доручено здійснення функцій з організації електронних торгів, то на правовідносини вжиття зазначеного заходу забезпечення позову на час підготовки та проведення електронних торгів не поширюється дія положень частини дванадцятої статті 137 ГПК України, якими заборонено вжиття заходів забезпечення позову, спрямованих на будь-яке втручання в проведення публічних конкурсних процедур (їх припинення, відкладення, зупинення тощо), оскільки ані державний чи приватний виконавець, ані ДП "Сетам" не входять до чітко визначеного законодавцем суб`єктного складу учасників публічних конкурсних процедур (державний орган, орган місцевого самоврядування, призначений державним органом суб`єкт у складі комісії) ".

У касаційній скарзі ТОВ "Аеро-Зет" просить скасувати оскаржувані судові рішення в повному обсязі та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову у повному обсязі, однак, оскільки в іншій частині ухвала суду першої інстанції відповідно до частини першої статті 269 ГПК України в апеляційному порядку не переглядалася, Верховний Суд, діючи в межах повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, здійснює перегляд оскаржуваних судових рішень лише в межах доводів касаційної скарги в частині задоволення забезпечення заявленого позову.

Згідно з приписами пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Частинами першою, другою статті 311 ГПК України передбачено, що суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

Зважаючи на викладене, касаційна скарга ТОВ "Аеро-Зет" підлягає частковому задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції, а також ухвала місцевого господарського суду в частині задоволення заяви про забезпечення позову у справі підлягають скасуванню, з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні заяви ТОВ "Егрес-Агро" про забезпечення позову.

Відповідно до частини четвертої статті 129 ГПК України судові витрати у справі підлягають розподілу під час вирішення спору по суті, а оскільки за результатами розгляду касаційної скарги спір у справі № 927/367/24 не вирішено, розподіл судових витрат за результатами розгляду касаційної скарги є передчасним.

Керуючись статтями 129, 308, 311, 315 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Завод готових сніданків "Аеро-Зет" задовольнити частково.

2. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 29.04.2024 в частині задоволення заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Егрес-Агро" про забезпечення позову та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 у справі № 927/367/24 скасувати.

3. Прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Егрес-Агро" про забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти реєстраційні дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, стосовно об`єкту нерухомості: молочно-товарної ферми, що розташована за адресою: вулиця Садова, 2а, село Горбове, Куликівський район, Чернігівська область, загальною площею 24 908,2 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 53835374227.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя І. Колос

Суддя Т. Малашенкова