Ухвала

від 09.09.2024 по справі 916/3575/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 916/3575/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т. М. (головуючої), Жайворонок Т. Є., Колос І. Б.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Калоре»</a> (далі - ТОВ «Калоре», скаржник)

на рішення Господарського суду Одеської області від 18.01.2024

та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.07.2024

за позовом Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Калоре»</a>,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Калоре» 13.08.2024 через «Електронний суд» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою в якій просить, зокрема, скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 18.01.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.07.2024 (повний текст складено 24.07.2024) у справі № 916/3575/23 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України») відмовити в повному обсязі. Крім того, у прохальній частині касаційної скарги просить: поновити строк на касаційне оскарження судових рішень у справі; зупинити дію рішення господарського суду Одеської області від 18.01.2024 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.07.2024 у справі № 916/3575/23; відстрочити (відтермінувати в часі) ТОВ «Калоре» сплату суми судового збору в розмірі 77 273, 87 грн за подання цієї касаційної скарги до ухвалення Верховним Судом рішення у справі № 916/3575/23.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2024 для розгляду касаційної скарги у справі № 916/3575/23 визначено колегію суддів у складі: головуючої судді - Малашенкової Т. М., суддів Жайворонок Т. Є., Колос І. Б.

Ухвалою Верховного Суду від 23.08.2024 касаційну скаргу ТОВ «Калоре» на рішення Господарського суду Одеської області від 18.01.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.07.2024 у справі № 916/3575/23 залишено без руху у зв`язку з необхідністю надання документа на підтвердження сплати судового збору за подання касаційної скарги за вимогами майнового характеру в розмірі 77 273, 87 грн. Надано скаржнику строк тривалістю 10 днів з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліку касаційної скарги.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 23.08.2024 у справі № 916/3575/23 представник ТОВ «Калоре» - адвокат Колесніков Іван Леонтійович 30.08.2024 через «Електронний суд» подав клопотання про усунення недоліків касаційної скарги до якого додано платіжні інструкції № 160 від 30.08.2024 про сплату судового збору в сумі 45 273, 87 грн та № 1105 від 30.08.2024 про сплату судового в сумі 32 000 грн, а всього 77 273, 87 грн.

З огляду на дату (30.08.2024) усунення ТОВ «Калоре» недоліку, скаржник подав матеріали усуненого недоліку касаційної скарги у межах строку, наданого Судом ухвалою від 23.08.2024 у справі № 916/3575/23.

Отже, суд доходить висновку, що скаржником на виконання ухвали Верховного Суду від 23.08.2024 у справі № 916/3575/23 усунуто недолік касаційної скарги.

Відповідно до частини четвертої статті 294 ГПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

У поданій касаційній скарзі ТОВ «Калоре» з посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, зазначає, що предметом касаційного перегляду до теперішнього часу не були справи у подібних правовідносинах щодо питання застосування у своєму взаємозв`язку норм права, а саме: пунктів 3, 6 частини першої статті 3, статей 13, 1212 Цивільного кодексу України; пункту 10 статті 1, статті 11 Закону України «Про ринок природного газу»; пунктів 13, 14, абзацу 12 пункту 19 Правил постачання природного газу (затв. Постановою НКРЕКП № 2496 від 30.09.2015, в чинній станом на березень-квітень 2021 редакції); пунктів 3, 11 Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (затв. Постановою Кабінету Міністрів України № 867 від 19.10.2018); статті 5 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії»; статті 25 Закону України «Про теплопостачання»; статей 16, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»; пункту 31 Правил користування тепловою енергією (затв. Постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007).

Також скаржник у касаційній скарзі з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України зазначає, що апеляційним господарським судом не було враховано висновку Верховного Суду щодо застосування норми права статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах викладених у постановах від 08.12.2021 у справі № 916/1577/21, від 23.07.2024 у справі № 924/738/23.

ТОВ «Калоре» у касаційній скарзі з посиланням на пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України зазначає, що суд не дослідів зібрані у справі докази.

З огляду на викладене касаційна скарга ТОВ «Калоре» подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.

Щодо поновлення строку на касаційне оскарження.

Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частин першої та другої статті 288 ГПК України: касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення; учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

З огляду на матеріали касаційної скарги та , встановлено, що постанову Південно-західного апеляційного господарського суду у справі № 916/3575/23 прийнято 15.07.2024, її повний текст складено 24.07.2024, а, отже, останній день оскарження постанови за приписами частини першої статті 288 ГПК України, припадає на 13.08.2024.

Водночас з касаційною скаргою, як зазначено вище, скаржник звернувся до Верховного Суду - 13.08.2024 через «Електронний суд».

Таким чином, подана 13.08.2024 до Верховного Суду касаційна скарга ТОВ «Калоре» на рішення Господарського суду Одеської області від 18.01.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.07.2024 у справі № 916/3575/23 в межах строку, передбаченого частиною першою статті 288 ГПК України, у зв`язку з чим, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 294 ГПК України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 292 цього Кодексу.

Отже, на момент відкриття касаційного провадження доводи касаційної скарги не є очевидно неприйнятними, а відтак подані матеріали достатні для касаційного розгляду на підставі пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України

Щодо клопотання про зупинення дії судових рішень, що оскаржуються, яке міститься в прохальній частині касаційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 332 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Конструкція цієї статті дає підстави дійти висновку, що зупинити дію рішення передбачено у випадку, якщо рішення не передбачає примусового виконання.

За такого висновку Суд відзначає, що у цій справі з огляду на спір про стягнення та резолятивні частини оскаржуваних рішень, адже передбачено можливість примусового виконання, прохання скаржника зупинити дію судових рішень до закінчення його перегляду в касаційному порядку не є очевидно застосовним.

Повноваження суду стосовно зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії унормовано положенням частини першої статті 332 ГПК України, відповідно до якого суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Однак необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Клопотання про зупинення виконання судових рішень або зупинення їх дії, має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, підтверджені належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.

Заява про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, а й бути обґрунтованою посиланням на конкретні обставини (утруднення повторного розгляду справи, перешкоди у здійсненні повороту виконання, запобігання порушенню прав осіб, які брали/не брали участі у розгляді справи, але рішенням суду вирішено питання про їх права та обов`язки) та наявністю доказів в підтвердження таких обставин (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 28.10.2019 у справі № 904/94/19).

Верховний Суд виходить з того, що жодних мотивів, підстав, обґрунтувань скаржником не наведено та будь-яких доказів не надано.

Разом з тим в ухвалі про зупинення виконання судового рішення або дії, суд не вправі обґрунтовувати своє рішення припущеннями, суд має навести підстави для такого зупинення.

Саме по собі твердження скаржника, що судові рішення прийнятті з порушенням не свідчать про автоматичну необхідність зупинення їх дії. Право на оскарження само по собі не є причиною зупинення дії (виконання) судового рішення.

Слід зауважити, що за змістом статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Відповідно до частини першої статті 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Крім того, Касаційний господарський суд враховує те, що необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Суд наголошує, що у клопотанні скаржника про зупинення дії оскаржуваних судових рішень не наведено жодних мотивів, підстав, обґрунтувань та не надано будь-яких доказів, що дають підстави для висновку про необхідність зупинення їх дії (виконання).

Враховуючи викладене, зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії в силу статті 332 ГПК України є правом, а не обов`язком суду, та беручи до уваги, що однією із засад (принципів) господарського судочинства є обов`язковість судового рішення й з огляду на відсутність у суду касаційної інстанції будь-яких обґрунтованих і підтверджених підстав для висновку про необхідність зупинення дії оскаржуваних судових рішень до закінчення касаційного перегляду, в задоволенні клопотання скаржника слід відмовити.

Верховний Суд звертає увагу, що з 04 листопада 2023 року набрав чинності Закон України від19.10.2023 №3424-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов`язків учасників судової справи». Зокрема, приписами частини шостої статті 6 ГПК України (у редакції Закону, з урахуванням змін) унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Ураховуючи доводи касаційної скарги, які не є очевидно неприйнятними, письмову форму матеріалів справи № 916/3575/23, з огляду на технічний стан функціонування та наповнення Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи на момент прийняття ухвали, Суд доходить висновку про необхідність витребування матеріалів справи.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 294, 332 ГПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження у справі № 916/3575/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Калоре»</a> на рішення Господарського суду Одеської області від 18.01.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.07.2024 у справі № 916/3575/23.

2. Призначити розгляд касаційної скарги у засіданні Верховного Суду Касаційного господарського суду на 01 жовтня 2024 року о 12:20 у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, кімн. № 302.

3. Учасники справи мають право подати відзиви на касаційну скаргу до 24 вересня 2024 року до Верховного Суду Касаційного господарського суду шляхом надсилання / подання процесуальних документів через «Електронний кабінет» в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремих підсистем (модулів), що забезпечує обмін документами. Реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) не позбавляє права на подання документів у паперовій формі. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.

4. Відмовити Товариства з обмеженою відповідальністю «Калоре»</a> у задоволенні клопотання про зупинення дії рішення Господарського суду Одеської області від 18.01.2024 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.07.2024 у справі № 916/3575/23.

5. Довести до відома учасників справи, що їхня явка в судове засідання є необов`язковою. Суд роз`яснює, що учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду враховуючи наявність у Суду технічної можливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції та / або з урахуванням воєнного стану сторони можуть подати до Верховного Суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

6. Верховний Суд звертає увагу, що ураховуючи введення в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 № 3200-IX, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

7. Витребувати матеріали справи № 916/3575/23 Господарського суду Одеської області за позовом Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Калоре»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про стягнення.

8. Копію ухвали надіслати до Господарського суду Одеської області та Південно-західного апеляційного господарського суду для виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя Т. Жайворонок

Суддя І. Колос