Постанова

від 05.09.2024 по справі 910/6799/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/6799/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мамалуй О.О. - головуючий, Губенко Н. М., Кролевець О. А.,

за участю секретаря судового засідання - Балли Л.М.,

за участю представників:

ОСОБА_3: не з`явився,

приватного акціонерного товариства «Експериментальне проектно-конструкторське технічне бюро «Будпластик»: не з`явився,

товариства з обмеженою відповідальністю «Брест Компані»: Тарасюк В. А.,

ОСОБА_1 : не з`явився,

приватного нотаріуса Шишкіної Алли Олександрівни: не з`явився,

ОСОБА_2 : Свиридовський О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2024

у складі колегії суддів: Пантелієнко В.О. - головуючий, Шевчук С.Р., Демидова А.М.

та на ухвалу господарського суду міста Києва від 04.10.2023

суддя: Івченко А.М.

у справі № 910/6799/18

за позовом ОСОБА_3

до 1. Приватного акціонерного товариства «Експериментальне проектно-конструкторське технічне бюро «Будпластик»,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Брест Компані»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - приватний нотаріус Шишкіна Алла Олександрівна,

про визнання недійсними договорів купівлі-продажу,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

1. ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 , позивач) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства «Експериментальне проектно-конструкторське технічне бюро «Будпластик» (далі - ПрАТ «Експериментальне проектно-конструкторське технічне бюро «Будпластик», відповідач-1) та товариства з обмеженою відповідальністю «Брест Компані» (далі - ТОВ «Брест Компані», відповідач-2) про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, зокрема, договору купівлі-продажу 1/3 частини цілісного майнового комплексу ПрАТ «Експериментальне проектно-конструкторське технічне бюро «Будпластик» № 268 від 01.02.2017 та договору купівлі-продажу 2/3 частини цілісного майнового комплексу ПрАТ «Експериментальне проектно-конструкторське технічне бюро «Будпластик» № 270 від 01.02.2017.

2. Позов мотивовано тим, що оспорюваними правочинами було порушено права позивача як акціонера ПрАТ «Експериментальне проектно-конструкторське технічне бюро «Будпластик», оскільки всупереч вимог законодавства дані правочини були укладені без погодження загальними зборами акціонерів.

3. Представником позивача в судовому засіданні 07.12.2022 подано клопотання про зупинення провадження у справі 910/6799/18 у зв`язку зі смертю позивача.

4. Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.12.2022 зупинено провадження у справі № 910/6799/18 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України.

5. Товариство з обмеженою відповідальністю «Брест Компані» звернулося до суду з клопотанням про поновлення провадження у справі та про закриття провадження у справі, на підставі п. 6 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

6. Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.09.2023 поновлено провадження у справі № 910/6799/18.

Короткий зміст ухвали та постанови судів попередніх інстанцій

7. Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.10.2023, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2024, заяву про закриття провадження у справі задоволено; закрито провадження у справі № 910/6799/18 за позовом ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу; скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду міста Києва від 24.02.2021 у справі № 910/6799/18.

8. Судові рішення мотивовані тим, що:

- ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2;

- строк для прийняття спадщини спадкоємцями ОСОБА_3 становить шість місяців, з ІНФОРМАЦІЯ_2 до 03.06.2023;

- спадкоємці своєчасно звернулися із заявою про прийняття спадщини, протягом шести місяців від дати смерті позивача;

- незалежно від способу прийняття спадщини, спадкоємці мають звернутися до суду із заявою про процесуальне правонаступництво, адже суд немає інформації про спадкоємців, які прийняли спадщину та позбавлений можливості самостійно встановити коло осіб правонаступників та здійснити заміну учасника справи на його правонаступника (правонаступників);

- у період з 03.06.2023 по 04.10.2023 (дата винесення місцевим судом оскаржуваної ухвали) спадкоємці не звернулися до суду із заявою про заміну позивача, а отже не надали можливості суду здійснити процесуальне правонаступництво позивача;

- спадкоємці вправі звернутися з позовною заявою до суду і ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджатиме такому зверненню, адже, сторона - спадкоємець позивача буде новим позивачем і таке звернення допускається.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

9. ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 та на ухвалу господарського суду міста Києва від 04.10.2023 у справі № 910/6799/18, в якій просить Суд скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

10. Касаційну скаргу подано з посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема ст. 52, п. 1 ч. 1 ст. 229 та п. 6 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

11. Також скаржник вказує на те, що судами попередніх інстанцій прийнято оскаржувані судові рішення без врахування правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах: від 19.05.2023 у справі № 915/1031/21, від 28.03.2018 у справі № 903/565/16, від 16.01.2019 у справі № 920/566/16, від 17.04.2018 у справі № 920/1245/16, від 22.03.2023 у справі № 463/6829/21-ц від 15.09.2021 у справі № 910/8055/20, від 11.09.2018 у справі № 910/18015/17, від 31.01.2024 у справі № 910/11371/18.

12. ОСОБА_2 зазначає, що у разі смерті фізичної особи господарський суд закриває провадження у справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України лише при наявності одночасно двох умов: настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою; якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва. За відсутності однієї з цих умов, суд не може закрити провадження у справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

13. Скаржник вказує на те, що суд повинен був зупинити провадження у справі до залучення до участі у справі правонаступника та не поновлювати розгляд справи за клопотанням відповідача без вирішення питання про залучення правонаступника. До вирішення питання про закриття провадження у справі, суд повинен вирішити питання залучення правонаступника та/або неможливості правонаступництва.

14. ОСОБА_2 у касаційній скарзі наголошує, що справа за позовом ОСОБА_3 допускає правонаступництво, що встановлено судами попередніх інстанцій. У позивача є правонаступники, які до того ж також є акціонерами ПрАТ «Експериментальне проектно-конструкторське технічне бюро «Будпластик».

15. Крім того, скаржник вказує, що свідоцтво про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 повинно бути видане не через 6 місяців після відкриття спадщини, а у зв`язку з воєнним станом, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 719 через 10 місяців, тобто після 04.10.2023, коли господарський суд міста Києва вже незаконно закрив провадження у справі оскаржуваною ухвалою.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

16. У письмових поясненнях ТОВ «Брест Компані» просить відмовити скаржнику у задоволенні касаційної скарги, судові рішення - залишити без змін.

Позиція Верховного Суду

17. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

18. Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

19. Верховний Суд зазначає, що господарський суд закриває провадження у справі лише при наявності двох умов: смерті фізичної особи або оголошення її померлою чи припинення юридичної особи та, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

20. Отже, закриття провадження у справі за наявності факту смерті заявника є можливим лише тоді, коли спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

21. Верховний Суд констатує, що якщо правовідносини, які виникли між сторонами, допускають правонаступництво, відсутні підстави для закриття провадження у справі.

Схожа за змістом правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 227/3760/19-ц.

22. Статтею 52 ГПК України передбачено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

23. Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в судочинстві участь останнього.

24. Підставою процесуального правонаступництва є наступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони, зокрема внаслідок смерті, зі спірних чи встановлених судом правовідносин майнового характеру. При процесуальному правонаступництві всі процесуальні дії, виконані попередником, є обов`язковими для правонаступника.

25. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.

26. Отже, процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві.

27. Верховний Суд у постанові від 31.01.2024 у справі № 910/11371/18 зазначив, що Великою Палатою Верховного Суду сформульовано усталений правовий висновок, згідно з яким суд будь-якої інстанції зобов`язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов`язків відповідної особи, а правонаступник існує. Питання процесуальної правосуб`єктності сторони, третьої особи, їхніх правонаступників належать до тих, які суд має вирішити під час розгляду справи незалежно від стадії судового процесу (постанови від 30.06.2020 у справі № 264/5957/17, від 08.02.2022 у справі № 761/13017/16-ц).

28. Таким чином, під час вирішення питання щодо наявності підстав для процесуального правонаступництва суд має з`ясувати, чи допускають правовідносини правонаступництво прав та обов`язків відповідної особи і чи існує правонаступник. Тобто необхідно дослідити наявність матеріально-правового зв`язку між попереднім учасником справи та його правонаступником щодо переходу прав та обов`язків від першого до другого.

29. Верховний Суд зазначає, що при вирішенні питання заміни учасника справи правонаступником у порядку ст. 52 ГПК України у разі смерті фізичної особи, судам перш за все необхідно з`ясувати коло всіх спадкоємців померлої особи.

30. Суди попередніх інстанцій установили, що відповідно до свідоцтва про смерть, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

31. Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

32. Частиною 2 ст. 1220 ЦК України встановлено, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

33. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1223 ЦК України).

34. Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

35. Частинами 1, 5 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

36. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч. 3 ст. 1268 ЦК України).

37. Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

38. Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

39. З огляду на зазначене, спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

40. Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

41. Статтею 1219 ЦК України встановлено, що не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема:

1) особисті немайнові права;

2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;

3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;

5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

42. Предметом позову у цій справі є визнання недійсними договорів купівлі-продажу частини цілісного майнового комплексу ПрАТ «Експериментальне проектно-конструкторське технічне бюро «Будпластик» від 01.02.2017.

43. Позовні вимоги мотивовані тим, що оспорюваними правочинами було порушено права ОСОБА_3 як акціонера ПрАТ «Експериментальне проектно-конструкторське технічне бюро «Будпластик».

44. Як зазначалося вище, суди попередніх інстанцій встановили, що 30 грудня 2022 року приватним нотаріусом Сташковою А. Г. внесено реєстраційний запис про реєстрацію спадкової справи спадкодавця ОСОБА_3 РНОКПП НОМЕР_1 , номер у спадковому реєстрі 70113211, номер у нотаріуса 173/2022, що свідчить про своєчасне звернення спадкоємцями із заявою про прийняття спадщини, протягом шести місяців від дати смерті позивача.

45. Таким чином, правовідносини, з приводу яких виник спір у цій справі, допускають правонаступництво і правонаступники є.

46. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво.

47. Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.12.2022, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 227 ГПК України, зупинено провадження у справі № 910/6799/18.

48. Як зазначалося вище, товариство з обмеженою відповідальністю «Брест Компані» звернулося до суду з клопотанням про поновлення провадження у справі та про закриття провадження у справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України, яке мотивоване: смертю позивача; відсутністю заяв про залучення спадкоємців до участі у справі в якості позивача; доказів, що будь-хто зі спадкоємців отримав у спадщину акції ПрАТ «Експериментальне проектно-конструкторське технічне бюро «Будпластик», що у власності позивача.

ТОВ «Брест Компані» наголошує на тому, що матеріалами справи не підтверджено, що станом на дату подання даної заяви у позивача є спадкоємці, що набули у спадщину акції ПрАТ «Експериментальне проектно-конструкторське технічне бюро «Будпластик».

49. Верховний Суд зазначає, що законодавство не обмежує право спадкоємців на оформлення свідоцтва певними строками. Спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право звернутися із заявою про одержання свідоцтва у будь-який час після прийняття спадщини. Оформлення свідоцтва є правом, а не обов`язком спадкоємців. Факт неоформлення спадкових прав не тягне за собою втрату права на спадкове майно, якщо воно було прийнято у встановлений законом строк і встановленим законом способом, а лише обмежує його право на розпорядження спадщиною.

Отже, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину та не свідчить про те, що особа, яка прийняла спадщину (здійснила всі необхідні дії для її прийняття), не стала спадкоємцем.

50. Таким чином, відсутність свідоцтва про право на спадщину не спростовує обставин прийняття спадкоємцями спадщини після смерті позивача та набуття ними статусу правонаступників у матеріальних правовідносинах, оскільки відповідно до вищевказаних приписів чинного цивільного законодавства право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1223 ЦК України), спадщина належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини незалежно від часу прийняття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України), а відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України).

51. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктами 1, 2 частини першої статті 227 цього Кодексу - до залучення до участі у справі правонаступника чи законного представника.

52. Частиною 1 ст. 230 ГПК України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

53. ТОВ «Брест Компані», звертаючись із заявою про закриття провадження у справі, не довело обставини відсутності спадкоємців у позивача, або їх відмови від прийняття спадщини, відмови спадкоємців бути правонаступниками позивача.

54. Зазначених обставин не встановлено судами попередніх інстанцій.

55. Суди посилаються на постанову Верховного Суду від 31.01.2023 у справі № 676/47/21, в якій зазначено, що строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (статті 1270, 1272 ЦК), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (частина друга статті 1272 ЦК України); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України). Законодавець як у статті 1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» та можливості в постанові Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини.

56. Водночас, як встановлено судами попередніх інстанцій, спадкоємці із заявою про прийняття спадщини звернулися протягом 6 місяців від дати смерті позивача.

57. Крім того, нормами ст. 1270 ЦК України встановлено строк на прийняття спадщини, а ст. 1272 ЦК України - наслідки пропуску строку для прийняття спадщини, норми зазначених статей не кореспондуються з приписами ст. 52 ГПК України, якими не встановлено строку для залучення судом до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи.

58. Оскільки спірні правовідносини в цій справі передбачають правонаступництво, а судами встановлено, своєчасне звернення спадкоємців із заявою про прийняття спадщини, тобто наявність спадкоємців, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяви про закриття провадження у справі та про закриття провадження у справі, на підставі п. 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України (господарський суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва).

59. Таким чином, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд, з урахуванням положень ст. 300 ГПК України, дійшов висновку, що суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, припустився порушення приписів п. 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України та неправомірно закрив провадження у справі, тому наявні підстави для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

60. За змістом ч. 3 ст. 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

61. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

62. Відповідно до ч. 6 ст. 310 ГПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

63. З урахуванням викладеного, касаційну скаргу слід задовольнити, оскаржувані судові рішення скасувати, а справу направити для продовження розгляду до місцевого господарського суду.

Розподіл судових витрат

64. Оскільки у цій справі Верховний Суд не змінював судових рішень судів попередніх інстанцій та не ухвалював нове, а направив справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, то розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, належить здійснити суду, який ухвалить остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 та ухвалу господарського суду міста Києва від 04.10.2023 у справі № 910/6799/18 скасувати.

3. Справу № 910/6799/18 направити для продовження розгляду до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Судді Н. М. Губенко

О. А. Кролевець