Ухвала

від 27.08.2024 по справі 362/3847/21

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/3847/21

Провадження № 2/362/176/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.08.2024 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Кравченко Л.М.,

за участі секретаря судового засідання - Шмагун М.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом Приватногопідприємства виробничо-комерційноїфірми «Русіра»до Калинівськоїселищної ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,Товариства зобмеження відповідальністю«Багрян»,третя особа Госпрозрахунковаконтора матеріально-технічногозабезпечення Київського«Облсількомунгоспу» провизнання недійснимта скасуваннярішення сесіїсільської ради,скасування державноїреєстрації земельнихділянок,визнання недійснимидоговорів купівлі-продажуземельних ділянокта нежитловихприміщень,-

В С Т А Н О В И В :

23.07.2021 р. представник позивача Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Русіра» - адвокат Шумило Наталія Миколаївна звернулася до суду з позовом до Калинівської селищної ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Багрян», третя особа - Госпрозрахункова контора матеріально-технічного забезпечення Київського «Облсількомунгоспу» про визнання недійсним та скасування рішення сесії сільської ради, скасування державної реєстрації земельних ділянок, визнання недійсним договорів купівлі-продажу земельних ділянок та нежитлових приміщень.

У підготовчому судовому засіданні представник позивача через канцелярію суду подала заяву про зміну предмета позову, яка була судом задоволена, вирішено справу розглядати згідно позовних вимог, викладених у редакції заяви про зміну предмета позову.

Також у підготовчому судовому засіданні представник відповідачів ТОВ «Багрян», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокат Жуков Д.О. подав заяву про закриття провадження, мотивовану тим, що дана справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Сторони та третя особа в судове засідання не з`явились, судом повідомлялись належно.

Представник позивача подала до суду заяву про слухання справи за її відсутності, в якій заперечує проти задоволення заяви представника відповідачів.

Представник відповідачів подав до суду заяву про слухання справи за його відсутності, в якій підтримує подану ним заяву про закриття провадження.

Розглянувши дану заяву, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку про її задоволення з огляду на наступне.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межахзаявлених неювимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є: певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 р. у справі №487/10128/14-ц).

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак, зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Предметом позову у даній справі є визнання незаконним та скасування рішення Дібрівської сільської ради (юридичної особи), скасування державної реєстрації та права власності на земельні ділянки, зареєстровані за Дібрівською сільською радою (юридичною особою), скасування рішення про реєстрацію права власності нерухомого майна за ТОВ «Багрян» (юридичною особою), визнання недійсними договорів купівлі продажу земельних ділянок та нерухомості (між юридичними та фізичними особами).

Отже, основна частина матеріально-правових вимог позивача адресована до відповідачів, які є юридичними особами.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц Велика Палата зазначила, що юрисдикція спору може залежати відсуб`єктногоскладу сторін (п. 105). У цій справі спір у частині позовної вимоги про визнання недійсним рішення Щасливської сільської ради від 24 лютого 2004 р. № 153.12-16-XXIV є земельним спором між державою та територіальною громадою, який виходячи із суб`єктного складу сторін належить до господарської юрисдикції, що виключає їїрозгляд узазначеній частинів порядкуцивільного судочинства (п. 108).

Заперечуючи проти закриття провадження, представник позивача послалася на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2023 р. у справі № 357/8277/19 та зазначила, що у даній справі спір за позовом юридичної особи був розглянутий в порядку цивільного судочинства.

Проаналізувавши дану постанову, суд зазначає, що у цій справі вирішено виключну правову проблему розмежування підсудності (юрисдикції) земельних спорів. Велика Палата сформувала правовий висновок про те, що оскільки предметом спору у справі, що переглядається, є земельні ділянки, власником яких є фізична особа як сторона договорів оренди землі (як первісного, укладеного із позивачем, так і двох на ступних, укладених із відповідачем), предмет спору безпосередньо стосується прав і обов`язків власника земельних ділянок. А оскільки позовні вимоги ТОВ «Олійникова Слобода» до ТОВ «Агрокомплекс «Узин» про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння та користування заявлені з приводу земельної ділянки, власником якої є фізична особа, яка укладала договори оренди як з ТОВ «Олійникова Слобода», так і з ТОВ «Агрокомплекс «Узин», а тому з огляду на характер правовідносин, з яких виник спір, його слід розглядати в порядку цивільного судочинства.

З наведеного слід дійти висновку, що підсудність земельних спорів, в яких учасниками є і фізичні, і юридичні особи, слід визначати відповідно до того, хто є власником спірних земельних ділянок.

В постанові КЦС ВС від 14.08.2024 р. у справі № 638/4670/22 Верховний суд зазначив, що позовні вимоги прокурора в інтересах Харківської міської ради про припинення права власності ТОВ «Зевс Інвест» за своїмсуб`єктнимскладом повинні розглядатися в господарському судочинстві, що виключає розгляд справи у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства. Тому судам слідбуло закритипровадження у справі в зазначеній частині, оскільки такий спір не підлягає розгляду в порядку цивільного, а має розглядатися в порядку господарського судочинства.

Отже, оскільки у даній справі позивачем є юридична особа, яка висуває позовні вимоги до власника земельної ділянки, який також є юридичною особою, даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

У постанові Об`єднаної палати КЦС ВС від 12.06.2023 у справі № 676/7428/19 зазначено, що Об`єднана палата відступає від висновку щодо застосування частин першої та другої статті 414 ЦПК України, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 квітня 2022 р. у справі № 676/196/20 (провадження № 61-18836св21), та зазначає, що у разі встановлення судом, що позовні вимоги за своїм суб`єктним складом повинні розглядатися в господарському судочинстві, суд закриває провадження у справі (повністю або частково), незалежно від доводів касаційної скарги. При цьому розгляд позовних вимог у порядку цивільного судочинства по суті є неможливим.

З огляду на наведене, суд погоджується з доводами представника відповідачів про необхідність закриття провадження у даній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Додатково суд зазначає про те, що постановою Київського апеляційного суду у даній справі від 20.12.2021 р. було скасовано ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23.07.2021 р. про відмову у відкритті провадження, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. Скасовуючи відповідну ухвалу, Київський апеляційний суд зазначив про те, що судом першої інстанції не досліджено конкретних підстав позову, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не враховано, що підстави та предмет цього спору характеризуються захистом прав позивача на землю, щодо якої виникли речові права у фізичної особи.

Дослідивши дійсні обставини даної справи, суд встановив, що предмет цього спору стосується права власності на земельні ділянки Дібрівської сільської ради, правонаступником якої є Калинівська селищна рада Фастівського району Київської області, а також розпорядження власником своїми правами шляхом укладення договорів купівлі-продажу. За таких обставин, зазначені позовні вимоги мають розглядатися Господарським судом Київської області.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 200, 255 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі Приватногопідприємства виробничо-комерційноїфірми «Русіра»до Калинівськоїселищної ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,Товариства зобмеження відповідальністю«Багрян»,третя особа Госпрозрахунковаконтора матеріально-технічногозабезпечення Київського«Облсількомунгоспу» провизнання недійснимта скасуваннярішення сесіїсільської ради,скасування державноїреєстрації земельнихділянок,визнання недійснимидоговорів купівлі-продажуземельних ділянокта нежитловихприміщень, закрити.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л.М.Кравченко