Ухвала

від 05.09.2024 по справі 760/5886/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження № 2/760/6790/24

Справа № 760/5886/24

УХВАЛА

про перерву в підготовчому засіданні

05 вересня 2024 року Солом`янський районний суд міста Києва в складі судді Зуєвич Л.Л., за участю:

секретаря судового засідання - Гуцало М.В.,

представника позивача - Каращук Ю.І. (ордер від 07.03.2024);

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_2 /далі - ОСОБА_2 / ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса представника: АДРЕСА_2 ; e-mail представника ІНФОРМАЦІЯ_4; РНОКПП представника /для пошуку в системі «Електронний суд»/: НОМЕР_3) до ОСОБА_3 /далі - ОСОБА_3 / ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації /далі - Служба у справах дітей/ (адрес: 03150, м. Кив, вул. Велика Васильківська, 8; e-mail: ssd_golos@kmda.gov.ua), про визначення місця проживання дитини,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

12.03.2024 до Солом`янського районного суду міста Києва вказана позовна заява, датована 07.03.2024, за підписом представника позивача - адвоката Каращук Ю.І. (діє на підставі ордеру), в якій позивач просить суд:

- визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 разом з матір`ю, ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за фактичним місцем проживання матері у країні Франція;

- стягнути з ОСОБА_3 (РІЮКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 16 211,20 грн (з яких судовий збір - 1 211,20 грн, витрати на професійну правову (правничу) допомогу - 15 000,00 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2024 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л. Відповідну позовну заяву фактично передано судді по реєстру 13.03.2024.

Судом в порядку ч.ч. 6, 8 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) направлялись запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі. Відповідь на запит надійшла до суду 20.03.2024.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 20.03.2024 вказаний позов було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків, визначених у такій ухвалі суду.

21.03.2024 через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява про усунення недоліків до якої додано докази сплати судового збору.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 25.03.2024 вказаний позов прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі було призначено на 13.06.2024. При цьому, такою ухвалою Службу у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації в порядку ст. 19 Сімейного кодексу України було зобов`язано надати письмовий висновок щодо розв`язання спору.

04.06.2024 до суду надійшли письмові пояснення відповідача у справі, датовані 01.06.2024 (а.с. 88-91).

У зв`язку з ненадходженням від Служби у справах дітей висновку щодо розв`язання спору та клопотанням представника позивача про надання часу для ознайомлення з письмовими поясненнями відповідача, у підготовчому засіданні 13.06.2024 оголошувалась перерва до 05.09.2024.

19.06.2024 до суду надійшла відповідь на відзив (а.с. 112-115, 123-125).

20.06.2024 до суду надійшло клопотання представника позивача про доручення доказів (а.с. 135-136, 145-146).

У підготовче засідання, призначене на 05.09.2024 з`явився тільки представник позивача.

Щодо зустрічної позовної заяви

04.09.2024 до суду надійшла заява відповідача, датована 01.09.2024, наступного змісту:

«Шановний суд, я не зможу бути присутнім на судовому зсіданні у зв`язку з перебуванням за кордоном.

Прошу визначити суду. Встановити порядок спілкування із сином. ОСОБА_2 створює обмеження, заважає спілкуванню і не дає дитину на канікули чи відпустку. ОСОБА_2 заявила мені, зо у сина є проблема з ногами. Я прошу надати мені медичне обстеження мого сина. Можливо вона дурить мене. Поза судом з нею неможливо домовитись про спілкування із сином.

1.Прошу встановити графік: з суботи 8-00 до неділі 17-00 з ночівлею на моїй території без матері.

2.Кожні шкільні канікули дитина проводить з батьком першу половину, а другу з мамою.

3.Проведення із сином щорічної відпустки, 14 календарних днів за межами країни з обов`язковим зобов`язанням матері своєчасно надати супровідні документи (свідоцтво про народження та дозвіл на виїзд з країни).

Прошу ОСОБА_2 вказати адресу де я зможу забирати сина і куди повертати.

Батько зобов`язується повідомляти матері дитини про майбутню відпустку не менше ніж за 2 тижня до початку, шляхом відправки смс-повідомлення на мобільний пристрій, або листом на електронну пошту.

- Якщо планується зміна sim-картки, ОСОБА_2 повинна повідомити мене за тиждень.»

Будь-яких документів до такої заяви не додано.

Суд кваліфікує дану заяву як зустрічний позову у справі.

У судовому засіданні 05.09.2024 представник позивача щодо вказаної заяви відповідача заперечував, вказуючи, що така заява не відповідає встановленим вимогам та подана з пропуском строку, встановленого на подання зустрічного позову.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані ним норми права

Суд враховує, що відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 49 ЦПК України відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 193 ЦПК України визначено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Відповідно до ч. 7 ст. 178 ЦПК України відзив подається у строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст. 123 ЦПК України).

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом (ч. 1 ст. 126 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Процесуальні строки мають свою специфіку: по-перше, вони завжди мають імперативний характер; по-друге, процесуально-правові строки встановлюються для здійснення тих або інших процесуальних дій; по-третє, вони мають забезпечувати оперативність та ефективність здійснення правосуддя і сприяти дисциплінуючому впливові на учасників процесу (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 756/11081/20, провадження № 14-25цс24).

Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19, провадження № 11-24апп21).

Формалізм у процесі є позитивним й необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанні судового рішення та є порушенням» статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 28.10.1998 у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 13.01.2000 у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії», від 08.03.2017 у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).

Поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, відбувається за заявою заявника і суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (див. постанову Верховного Суду від 21.12.2023 у справі № 910/12042/22).

Правові норми та судова практика мають застосовуватися таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні. Правова позиція щодо подання зустрічної позовної заяви із пропуском строку, встановленого для подання відзиву, є достатньою підставою для її повернення, є послідовною та викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постановах Верховного Суду від 04.03.2019 у справі № 920/342/17, від 04.04.2019 у справі № 918/361/18, від 29.07.2019 у справі № 925/872/18, від 18.09.2019 у справі № 910/16837/18, від 07.11.2019 у справі № 910/2892/19.

Суд також наголошує, що повернення зустрічного позову в межах цієї справи не є перешкодою у доступі до правосуддя, адже учасник справи не позбавляється можливості подання такого позову як окремого на загальних підставах.

Як зазначено, зокрема, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.08.2023 у справі № 752/2177/22 (провадження № 61-4447св23) доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута. Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 237/3566/17 (провадження № 61-13886св21) вказано, що: «право на пред`явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним; подаючи зустрічну позовну заяву, заявник повинен дотримуватись вимог ЦПК України щодо її подання. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (стаття 194 ЦПК України). Отже, зустрічна позовна заява, подана до суду поза межами строку для подання відзиву, підлягає поверненню судом заявнику».

Заява відповідача, датована 01.09.2024, клопотання про поновлення строку для подання зустрічного позову не містить, як і посилання на обставини, які стали істотними перешкодами чи труднощами, для вчинення відповідної процесуальної дії у встановлений судом строк.

Частиною 4 статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Установивши, що ОСОБА_3 пропустив строк на звернення до суду із зустрічним позовом, суд дійшов висновку про повернення зустрічної позовної заяви заявнику.

При цьому, суд роз`яснює, що відмова у прийнятті зустрічної позовної заяви не позбавляє ОСОБА_3 права пред`явити позов у загальному порядку.

Враховуючи наведене, суд не вважає застосування наслідків, передбачених ЦПК України щодо зустрічної позовної заяви, поданої з пропуском встановленого строку та без доведення непереборності підстав, що стало причиною пропуску такого строку, проявом надмірного формалізма.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин 1 та 2 статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Стосовно висновку органу опіки щодо розв`язання спору

Як вже зазначалось, ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 25.03.2024 Службу у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації в порядку ст. 19 Сімейного кодексу України було зобов`язано надати письмовий висновок щодо розв`язання спору.

Станом на 05.09.2024 до суду будь-яких заяв, в т.ч. висновок щодо розв`язання спору від Служби у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, - не надійшло.

За змістом ч. 5 ст. 19, ст. 171 Сімейного кодексу України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

Як зазначено у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11.12.2023 № 523/19706/19 (61-12112сво22), передбачена ч.ч. 4, 5 ст. 19 СК України обов`язковість висновку органу опіки та піклування у відповідних категоріях цивільних справ не може абсолютизуватися. У разі, якщо з тих чи інших причин такий висновок отримати не можна (у зв`язку із перебуванням дитини за межами країни, перебуванням дитини на непідконтрольній території, неможливості встановити місце фактичного перебування дитини з одним із батьків тощо), суд має вирішити спір за наявними у справі доказами. Якщо з тих чи інших причин орган опіки та піклування відмовиться надати свій висновок у справі, ця обставина не означає неможливості розгляду та вирішення спору

Враховуючи наведене, суд зазначає, що для вирішення по суті спору про визначення місця проживання дитини наявність висновку органу опіки та піклування є обов`язковим, тому вважає за необхідне повторно зобов`язати Службу у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації в порядку ст. 19 Сімейного кодексу України надати письмовий висновок щодо розв`язання спору.

У разі, якщо з тих чи інших причин такий висновок отримати не можна (у зв`язку із перебуванням дитини за межами країни, перебуванням дитини на непідконтрольній території, неможливості встановити місце фактичного перебування дитини з одним із батьків тощо), зобов`язати Службу у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації невідкладно повідомити суду про такі обставини.

Підсумки

Частиною 2 ст. 198 ЦПК України передбачено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: визначених ч. 2 ст. 223 цього Кодексу; в інших випадках, коли питання, визначені ч. 2 ст. 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Водночас, суд вважає за необхідне роз`яснити, що у разі відсутності можливості взяти участь у підготовчому засіданні учасники провадження мають право викласти свої міркування з питань, визначених у ст. 189, ч. 2 ст. 197 ЦПК України у письмових заявах, поданих до суду, та/або взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в порядку, визначеному ст. 212 ЦПК України.

Крім того, суд нагадує встановлений ч. 3 ст. 130 ЦПК України обов`язок учасників судового процесу щодо повідомлення суду про причини неявки у судове засідання, а також те, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Частиною 3 ст. 240 ЦПК України передбачено, що про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання в порядку, визначеному цим Кодексом.

Суд бере до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦПК України, процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Дату та час наступного судового засідання (17.10.2024, 17:00 год) судом погоджено з присутнім у судовому засіданні представником позивача (під розписку).

Щодо сприяння врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами.

Згідно з ч. 5 ст. 211 ЦПК України під час розгляду справи по суті суд сприяє примиренню сторін.

Частиною 3 статті 8 Правил адвокатської етики (затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року 09.06.2017) встановлено, що адвокат за можливості сприяє досудовому та позасудовому порядкам урегулювання спорів між клієнтом та іншими особами.

Суд звертає увагу сторін на приписи ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦПК України, за змістом яких мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (ч. 1 ст. 142 ЦПК України).

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12, 13, 43, 49, 76-84, 193, 194 197, 198, 200, 240, 258-261 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 .

Повернути матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 , заявникові.

Копію зустрічної позовної заяви долучити до матеріалів справи.

Повторно зобов`язати Службу у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації в порядку ст. 19 Сімейного кодексу України надати письмовий висновок щодо розв`язання спору.

У разі, якщо з тих чи інших причин такий висновок отримати не можна (у зв`язку із перебуванням дитини за межами країни, перебуванням дитини на непідконтрольній території, неможливості встановити місце фактичного перебування дитини з одним із батьків тощо), зобов`язати Службу у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації невідкладно повідомити суду про такі обставини.

Оголосити у підготовчому засіданні у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини, перерву до 17 жовтня 2024 року 17 години 00 хвилин.

Підготовче засідання провести в приміщенні Солом`янського районного суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25, каб. 23.

Про дату і час проведення підготовчого засідання повідомити учасників судового процесу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

В частині відмови у прийнятті зустрічного позову ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Повідомити учасників справи, що всі письмові пояснення та інші документи по справі можуть бути подані засобами поштового зв`язку, а також подані через систему «Електронний суд» та/або на електронну адресу суду inbox@sl.ki.court.gov.ua з зазначенням номеру справи та прізвища судді у справі та скріплення їх цифровим підписом.

Нагадати учасникам провадження, що відповідно до ч. 2 ст. 15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Інформацію щодо розгляду справи сторони можуть отримати на веб-сайті Солом`янського районного суду міста Києва за посиланням: https://sl.ki.court.gov.ua/sud2609/.

Суддя Л. Л. Зуєвич