Рішення

від 13.12.2024 по справі 760/5886/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження № 2/760/6790/24

Справа № 760/5886/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2024 року Солом`янський районний суд міста Києва в складі головуючого - судді Зуєвич Л.Л., за участю:

секретаря судового засідання - Гуцало М.В.,

представника позивача - Каращук Ю.І. (ордер від 07.03.2024);

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса представника: АДРЕСА_2 ; e-mail представника ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП представника /для пошуку в системі «Електронний суд»/: НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 /далі - ОСОБА_2 / ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_4 ), третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації /далі - Служба у справах дітей/ (адреса: 03150, м. Кив, вул. Велика Васильківська, 8; e-mail: ssd_golos@kmda.gov.ua), про визначення місця проживання дитини,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

12.03.2024 до Солом`янського районного суду міста Києва вказана позовна заява, датована 07.03.2024, за підписом представника позивача - адвоката Каращук Ю.І. (діє на підставі ордеру), в якій позивач просить суд:

- визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 разом з матір`ю, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за фактичним місцем проживання матері у країні Франція;

- стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 16 211,20 грн (з яких судовий збір - 1 211,20 грн, витрати на професійну правову (правничу) допомогу - 15 000,00 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2024 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л. Відповідну позовну заяву фактично передано судді по реєстру 13.03.2024.

Судом в порядку ч.ч. 6, 8 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) направлялись запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі. Відповідь на запит надійшла до суду 20.03.2024.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 20.03.2024 вказаний позов було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків, визначених у такій ухвалі суду.

21.03.2024 через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява про усунення недоліків до якої додано докази сплати судового збору.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 25.03.2024 вказаний позов прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі було призначено на 13.06.2024.

У зв`язку з ненадходженням від Служби у справах дітей висновку щодо розв`язання спору та клопотанням представника позивача про надання часу для ознайомлення з письмовими поясненнями відповідача, у підготовчому засіданні 13.06.2024 оголошувалась перерва до 05.09.2024.

04.09.2024 до суду надійшла заява відповідача, датована 01.09.2024, яку суд кваліфікував зустрічний позову у справі.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 05.09.2024 суд: відмовив у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 ; повторно зобов`язав Службу у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації в порядку ст. 19 Сімейного кодексу України надати письмовий висновок щодо розв`язання спору; оголосив у підготовчому засіданні перерву до 17.10.2024.

У судовому засіданні 17.10.2024 судом було оголошено перерву до 14.11.2024 у зв`язку з надходженням повідомлення Служби у справах дітей про те, що службою прийнято висновок, який наразі виготовляється.

12.11.2024 до суду надійшов висновок про доцільність визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 разом з матір`ю ОСОБА_1 (а.с. 194-197).

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 14.11.2024 підготовче провадження у даній справі закрито, розгляд справи по суті було призначено на 05.12.2024.

Присутній у судому засіданні 05.12.2024 представник позивача підтримав доводи та вимоги, викладені у письмових заявах, поданих до суду.

Відповідач у судове засідання, призначене на 05.12.2024 не з`явився, станом на день розгляду справи заяв про відкладення її розгляду / участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції не подав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Під час судового розгляду справи здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Обґрунтування позову

В обґрунтування позову вказується, що позивачка перебувала у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_2 близько семи років, до 2020 року.

Зазначається, що за цей час, були періоди, коли вони проживали окремо, у зв?язку з фізичною агресією відповідача до неї.

Як стверджується у позові, ІНФОРМАЦІЯ_5 у сторін народився син, ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві.

Зауважується, що у листопаді 2020 року позивач прийняла рішення про припинення фактичних шлюбних відносин із відповідачем, у зв?язку з фізичним та психологічним насиллям останнього щодо неї, а також фактами побиття, що відбувалися на очах у малолітнього сина.

У позові звертається увага на те, що 24.09.2021 відповідно до розпорядження Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації № 211, місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , 2015 р.н., визначено разом із матір`ю - ОСОБА_1 .

Крім того, вказується, що відповідач в добровільному порядку відмовився матеріально забезпечувати сина, та 26.07.2021 Солом`янським районним судом міста Києва видано судовий наказ у справі № 760/18781/21, яким з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі однієї четвертої частини заробітку (доходу) боржника, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 02.07.2021 та до повноліття дитини.

У позові наголошується, що відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів № 66498436, заборгованість відповідача зі сплати аліментів станом на 01.02.2024 становить 50 090,33 грн.

На думку позивача, вказана заборгованість свідчить про те, що відповідач систематично не надає матеріальну допомогу на утримання сина, тим самим не виконує свого батьківського обов`язку щодо утримання дитини.

Позивач стверджує, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, вона разом із сином виїхали у Францію, де перебувають і на цей час.

Зі слів позивача, після припинення спільного проживання відповідач не піклується про стан здоров`я сина, його фізичний, моральний та духовний розвиток, не бере участі у вихованні, дуже рідко став цікавитися життям дитини, за винятком не тривалих телефонних розмов один, іноді два рази на місяць та наразі точне місце перебування відповідача не відоме.

Акцентується, що відповідно до довідки від 08.12.2023 позивачка разом із сином проживають за адресою АДРЕСА_3 та за місцем проживання створені всі необхідні житлово-побутові умови для нормального розвитку та навчання ОСОБА_3 .

При цьому, позивач зауважує, що у хлопчика є своя кімната, окреме ліжко, достатньо іграшок, книжок, різноманітних ігор, гаджетів, є письмовий стіл для занять та навчання; в квартирі є необхідна техніка та всі інші предмети побуду, які потрібні для забезпечення належних умов життя дитини.

Позивач наголошує, що у даний час дитина офіційно влаштована до навчального закладу за фактичним місцем проживання у Франції та відповідно до довідки про відвідування школи 2023-2024, ОСОБА_4 зарахований до школи на початковий 1-й курс 2023-2024 навчальний рік.

Разом з тим, у позові вказується, що позивачка офіційно працевлаштована, отримує доходи та має фінансову можливість забезпечувати себе і сина всім необхідним.

Враховуючи, що на даний час дитина проживає разом з матір`ю, яка створила всі необхідні умови для її проживання, виховання, навчання, фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку безпечному, надійному і стабільному середовищі, позивач просить визначити місце проживання малолітньої дитини разом з нею.

Щодо правової позиції відповідача

04.06.2024 до суду надійшли пояснення відповідача, в яких останній, зокрема, заперечує проти задоволення позову.

В обґрунтування своєї позиції, відповідач вказує, що він проти того, щоб дитина перебувала з позивачкою у Франції, оскільки, зі слів відповідача, у неї відсутнє постійне житло та немає роботи.

Разом з тим, відповідач зазначає, що наразі не може платити аліменти, бо не працює, перебуває на лікуванні та соціальному забезпеченні в Німеччині.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив наступне.

Як підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, ІНФОРМАЦІЯ_5 у сторін ( ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ) народився син: ОСОБА_3 , що підтверджується долученою до матеріалів справи копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 15.08.2023 (а.с. 13).

26.07.2021 Солом`янський районний суд міста Києва у справі 760/18781/21 видав судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на малолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) боржника, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 02.07.2021 та до повноліття дитини (а.с. 24-25).

Разом з тим, в матеріалах справи міститься розрахунок заборгованості зі сплати аліментів за вказаним судовим наказом за підписом державного виконавця Солом`янського відділу ДВС у місті Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) від 23.11.2023 (а.с. 26), з якого вбачається, що станом на 01.11.2023 заборгованість по аліментам становить 34 768,55 грн.

Відповідно до долученого до матеріалів справи розпорядження Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації № 211 від 29.04.2021 (а.с. 15) місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , 2015 р.н., визначено разом із матір`ю - ОСОБА_1 .

Позивачем до матеріалів справи долучено копію повідомлення Голосіївського районного в місті Києві центру соціальних служб Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації № 100/09/10-580 від 09.06.2021 про надання інформації щодо проведеної роботи психолога Центру з малолітнім ОСОБА_3 (а.с. 17) в якому, зокрема, вказано наступне:

«аналізуючи всю отриману в ході діагностики інформацію можна зробити наступні висновки:

1. Емоційно значимою для дитини є матір, ОСОБА_1 . До матері сформований надійний тип прив`язаності. Матір емоційно доступна, активно включена в процес розуміння та задоволення потреб дитини;

2. До кола соціально сприятливого оточення входять дідусь та бабуся з боку матері;

3. Відношення до батька зумовлено тривожно-амбівалентним типом прив`язаності до нього. Тривогу дитини спричиняє його агресивна поведінка як до матері так і, безпосередньо, до самої дитини. Амбівалентність зумовлена очікуваннями дитини, що батько почне проявляти емоційну чуйність та задовольняти потреби дитини;

4. Дитина надає багато свідчень про випадки домашнього насильства з боку батька, ОСОБА_2 ;

Вважаємо за необхідне наголосити, що інформація, яка надана дитиною в ході діагностики, не може бути використана дорослими проти самої дитини та нагадати про відповідальність батьків за фізичне та психологічне здоровця та благополуччя дитини.

ОСОБА_1 рекомендовано, у разі потреби, позиватися до суду з приводу насильства у сім`ї за для захисту як власних прав так і прав дитини.»

Зі змісту наявної в матеріалах справи копії довідки про відвідування школи 2023-2024 (а.с. 33-35), малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зарахований до школи на початковий курс, на 2023-2024 навчальний рік за фактичним місцем проживанням матері у місті Вернен (Франція).

За змістом наданого Службою у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації висновку від 06.11.2024 (а.с. 213-215) про доцільність визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 , разом з матір`ю, викладено наступне:

«Відповідно до статті 19 Сімейного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини», у зв`язку з тим, що у провадженні Солом`янського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа № 760/5886/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини, Голосіївською районною в місті Києві державною адміністрацією (органом опіки та піклування) детально з`ясовано обставини цієї справи та встановлено наступне.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі не перебували, проживали разом близько семи років до 2020 року. Від шлюбу мають спільного малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . 3 2020 року позивачка з сином проживають окремо від батька дитини.

У зв`язку із вторгненням російської федерації на територію України, ОСОБА_5 разом із сином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в грудні 2023 року переїхали у місто Вернен, Франція. За місцем проживання дитини створені необхідні житлово-побутові умови для нормального розвитку та навчання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Для дитини виділено окрему кімнату, наявне ліжко, робочий стіл, книжки, іграшки, шкільне приладдя, одяг та взуття відповідно віку, статі та сезону. В квартирі є необхідна побутова техніка та меблі, створені умови для ведення домашнього господарства. Мати та дитина мають свідоцтво про право на медичне страхування та додаткове медичне страхування. Відповідно до довідки про відвідування школи 2023-2024, малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зарахований до школи на початковий курс на 2023-2024 навчальний рік за фактичним місцем проживання матері у місті Вернен.

Мати, ОСОБА_1 надала підтверджуючі документи, з яких вбачається, що на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.

Мати дитини офіційно працевлаштована та має стабільний дохід, що підтверджується довідкою про доходи від 11.12.2023.

Згідно з довідкою від Каси соціальної допомоги від 11.12.2023, мати із сином отримують соціальну допомогу у Франції.

З метою повного та всебічного розгляду питання, батькові, ОСОБА_2 , було надіслано рекомендованим листом та на електронну пошту лист про надання пояснень до цивільної справи про визначення місця проживання дитини.

В телефонному режимі батько повідомив, що проживає в Німеччині та буде подавати зустрічний позов про визначення місця проживання дитини.

Відповідно до ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 05.09.2024 ОСОБА_2 подав зустрічну позовну заяву про графік спілкування батька з дитиною, але йому відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви. Відповідно до відомостей з єдиного державного реєстру судових рішень «Судова влада України», позову від ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не надходило.

З відзиву ОСОБА_2 вбачається, що він проти проживання дитини з матір`ю у Франції, так як у неї нема постійного житла та роботи. Водночас, батько повідомив, що зараз не може платити аліменти, бо не працює, перебуває на лікуванні та соціальному забезпеченні в Німеччині.

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 08.08.2024 № 66498436, станом на 01.08.2024 заборгованість становить 82 110,83 грн.

Відповідно до розпорядження Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 29.04.2024 № 211, місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , визначено разом з матір`ю, ОСОБА_1 .

В ході проведеної роботи психолога Голосіївського районного в місті Києві центру соціальних служб за запитом Служби у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, встановлено, що матір є значимою фігурою для дитини, до якої сформований надійний тип прив`язаності. Мати опікується дитиною, займається інтелектуальним розвитком, приділяє багато уваги, грається, водить на прогулянки, а також забезпечує усім необхідним. Мати чуйна до потреб дитини. Дитина також має теплі та ніжні почуття до дідуся та бабусі з боку матері. Відношення до батька зумовлено тривожно-амбівалентним типом прив`язаності. Батьківська фігура сприймається, як джерело небезпеки, бо дитина ставала свідком його агресії до матері. Також дитина надає інформацію стосовно застосування тілесних покарань батька до неї. Батько є нечутливим до емоційних потреб дитини, активно порушує потреби дитини у безпеці, в результаті чого відбувається емоційне відкидання батька дитиною.

Частиною першою статті 3 Конвенції ООН про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Враховуючи викладене та керуючись рекомендаціями Комісії з питань захисту прав дитини (протокол № 19 від 16.10.2024), Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація (орган опіки та піклування) вважає за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом з матір`ю - ОСОБА_1 .»

Також до матеріалів справи долучено копії: паспорту ОСОБА_1 (а.с. 11); довідки про реєстрацію місця проживання особи ОСОБА_1 (а.с. 12); листа Служби у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації № 100/09-100/С-849-227 від 26.07.2021 (а.с. 16); довідки про місце проживання від 08.12.2023 з перекладом (а.с. 27-29); фотознімків житлових умов (а.с. 30-32); свідоцтва про медичне страхування та додаткове медичне страхування ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з перекладом (а.с. 36-40); довідки про доходи від 11.12.2023 ОСОБА_1 з перекладом (а.с. 41-43); довідки про соціальну допомогу від 11.12.2023 ОСОБА_1 з перекладом (а.с. 44-48).

Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Суд враховує, що за змістом ч. 8 ст. 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України), регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Згідно з ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Статтею 161 СК України передбачено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

За змістом ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї,посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Положенням ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Україною 27.02.1991, закріплено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з ст. 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду висловленої, зокрема, у постановах від 28.12.2020 у справі № 487/2001/19-ц, від 04.09.2024 у справі № 753/16535/22, міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною. При визначенні місця проживання дитини судами необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору. Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Отже, вирішуючи спір, суд має віддати перевагу тому з батьків, який може забезпечити більш сприятливі умови виховання дитини. Важливим критерієм є моральні якості матері та батька як вихователів. Моральними якостями, які можуть негативно вплинути на виховання дитини, є, зокрема, зловживання спиртними напоями, невиконання батьківських обов`язків, притягнення до судової чи адміністративної відповідальності.

Питання забезпечення інтересів дитини ґрунтується на розумінні, що розлучення батьків для дітей - це завжди тяжке психологічне навантаження, а дорослі, займаючись лише своїми проблемами, забувають про кардинальні зміни в житті дитини: нове оточення та місце проживання, неможливість спілкування з двома батьками одночасно, тощо. Вирішуючи питання про визначення місце проживання дитини, суди мають враховувати об`єктивні та наявні у справі докази, зокрема обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини та висновку органу опіки та піклування. Проте найважливішим у цій категорії справ є внутрішнє переконання судді, яке має ґрунтуватися на внутрішній оцінці всіх обставин в їх сукупності. Адже не можна піддавати формалізму долю дитини, яка через те, що батьки не змогли зберегти відносини або домовитися, не повинна бути позбавлена щасливого та спокійного дитинства (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.12.2023 у справі № 127/20368/21, провадження № 61-10159св23).

При вирішенні спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, відібрання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька дитини, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на законних підставах або не на основі рішення суду враховувати як факти вчинення домашнього насильства стосовно дитини, так і за присутності дитини (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.12.2023 у справі № 127/20368/21, провадження № 61-10159св23).

Під час вирішення спору щодо місця проживання дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

При розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Факт проживання дитини за кордоном (незалежно від того, чи вивезена дитина за кордон до звернення до суду з позовом про визначення місця її проживання чи після) не впливає на вирішення судами України спору про визначення місця її проживання (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.09.2024 у справі № 601/3448/23, провадження № 61-10316св24).

У справі, що є предметом розгляду, встановлені фактичні обставини справи на підставі наданих сторонами та досліджених судом доказів свідчать про те, що протягом тривалого часу дитина на законних підставах проживає разом із матір`ю. Мати, ОСОБА_1 любить сина, належним чином виконує свої батьківські обов`язки, піклується про розвиток та здоров`я дитини, позитивно характеризується, працевлаштована, має доходи, що дозволяють утримувати дитину, створила належні умови для проживання та розвитку малолітньої дитини.

Відповідач позовних вимог про визнання місця проживання дитини (сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ) разом з ним не заявляв.

У справі відсутні докази того, що мати дитини забороняє батькові спілкуватися з сином.

Будь-яких негативних відомостей про позивача і про її відношення до дитини суду не надано.

Враховуючи наведене, а також наданий Службою у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації висновку від 06.11.2024 про доцільність визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 , разом з матір`ю, суд приходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки не встановлено, що таке рішення буде суперечити інтересам дитини або інших осіб, чи призведе до погіршення становища дитини.

Визначення місця проживання дітей з одним із батьків не позбавляє іншого батьківських прав та не звільняє його від виконання своїх батьківських обов`язків, що мають усвідомлювати обидва з батьків, спір між якими вирішено судом (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.08.2023 у справі № 552/1858/22, провадження № 61-8333св23).

Зазначення у резолютивній частині рішення суду про визначення місця проживання дитини з одним без батьків, без зазначення конкретної адреси, не суперечить усталеним підходам при вирішені цієї категорії спорів (за відсутності спору саме про адресу), адже є тотожним визначенню місця проживання дитини за місцем проживання одного з батьків, з ким суд ухвалює рішення про спільне проживання дитини (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 28.06.2023 у справі № 199/2898/22, провадження № 61-6126св23).

Щодо судового збору

Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Приписами ч. 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Матеріали справи будь-яких доказів, які б свідчили про те, що відповідач звільнений від оплати судового збору не містять.

При цьому, суд не вважає за можливе взяти до уваги твердження відповідача про те, що він звільняється від сплати судового збору на підставі посвідчення евакуйованого із зони відчуження серії НОМЕР_6 , оскільки відповідно до приписів п. 10 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» саме позивач відноситься до категорії осіб, яких звільнено від сплати судового збору в силу закону.

Встановлено, що за подання позову у даній справі позивач сплатив судовий збір в розмірі 1 211,20 грн, що підтверджується квитанцією про сплату № 2328-3475-4022-8425 від 21.03.2024 (а.с. 7).

Таким чином, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2-13, 76-83, 89, 259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини, - задовольнити.

Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 разом з матір`ю, ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за фактичним місцем проживання матері.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) 1 211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) судового збору.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення: 13.12.2024.

Суддя Л. Л. Зуєвич