Ухвала

від 09.09.2024 по справі 158/3041/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 15/3041/21

провадження № 61-12261ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ківерцівського районного суду Волинської області від 05 червня 2024 року та постанову Волинського апеляційного суду від 17 липня 2024 року у справі за поданням державного виконавця Ківерцівського відділу державної виконавчої служби

у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Міністерства юстиції України Косинської Надії Василівни про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, в якому зареєстровані діти, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2024 року державний виконавець Ківерцівського відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції Косинська Н. В. (далі - державний виконавець ОСОБА_4 ) звернулася до суду з поданням про звернення стягнення на майно боржника, в якому зареєстровані малолітні діти,

в якому просила суд надати дозвіл на примусову реалізацію майна боржника ОСОБА_2 , а саме: 1/2 частки квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з метою погашення заборгованості по виконавчим провадженням № НОМЕР_2 та

№ НОМЕР_3.

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 05 червня 2024 року, залишеною без змін постаново Волинського апеляційного суду від 17 липня

2024 року, подання державного виконавця задоволено.

Звернуто стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_2 , а саме: 1/2 частки квартири АДРЕСА_2 (з яких 1/4 частки квартири належить на підставі свідоцтва про право на спадщину серія та номер 1-538, виданого 03 квітня 2018 року, та 1/4 частки квартири належить на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 , виданого 25 липня 2002 року), в якій зареєстровані діти, з метою погашення заборгованості по виконавчим провадженням № НОМЕР_2 та

№ НОМЕР_3.

19 серпня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Ківерцівського районного суду Волинської області від 05 червня 2024 року та постанову Волинського апеляційного суду від 17 липня 2024 року (касаційна скарга надійшла суду 04 вересня 2024 року), у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати оскаржувані судові рішення, направити справу на новий розгляд о суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

У постанові Волинського апеляційного суду від 17 липня 2024 року не зазначено дату виготовлення повного тексту, отже останній тридцятий день на касаційне оскарження припадає на 16 серпня 2024 року (п`ятниця).

Заявник звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою 19 серпня 2024 року, тобто з пропуском строку подачі касаційної скарги.

У касаційній скарзі заявник не заявив обґрунтованого клопотання про поновлення строку подачі касаційної скарги та не надав доказів поважності пропуску строку подачі касаційної скарги.

Оскільки заявник не заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та не надав відповідних доказів, касаційну скаргу необхідно залишити без руху відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України та надати особі строк для подання відповідного клопотання.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ківерцівського районного суду Волинської області від 05 червня 2024 року та постанову Волинського апеляційного суду від 17 липня 2024 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Коломієць