Постанова

від 09.09.2024 по справі 608/1706/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 608/1706/23Головуючий у 1-й інстанції Яковець Наталія Василівна Провадження № 22-ц/817/676/24 Доповідач - Храпак Н.М.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2024 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

Головуючої - Храпак Н.М.

Суддів - Костів О. З., Хома М. В.,

розглянувши у порядку письмового провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу № 608/1706/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Винниченко Михайло Петрович, на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 06 березня 2024 року, ухваленого суддею Яковець Н.В., у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

у липні 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» (далі - ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА») звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 24.08.2021 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 4666589 про надання споживчого кредиту, за умовами якого сума кредиту (загальний розмір) складає 15 000 грн, строком на 30 днів, тобто до 23.09.2021, що вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору. При цьому, пунктом 1.4 Договору передбачено, що строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору. ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 15 000 грн, шляхом зарахування коштів на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_1 . Умовами договору сторонами погоджено, що стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Споживача, відповідно до п.4.2 Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 Договору.

23.09.2021 відповідач свої зобов`язання перед Кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, в зв`язку з чим, а також керуючись пунктами 4.3. Кредитного договору Кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль. Надалі відповідач оплати за Кредитним договором не здійснював.

25.05.2022 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК« ФІНТРАСТ УКРАЇНА», було укладено Договір факторингу №25-05/2022 , за яким останнім набуто право вимоги до відповідача в сумі 49 200,00 грн, з яких: 15 000,00 грн - сума кредиту; 34 200,00 грн - сума процентів за користування кредитом. Окрім цього, оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання, то на думку позивача зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, зокрема інфляційні втрати в сумі 14907,6 грн, три відсотки річних в сумі 2288,81 грн.

Однак, з урахування заяви про зменшення позовних вимог в частині інфляційних втрат та трьох відсотків річних просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» 1286,22 грн інфляційних втрат та 3% річних в сумі 250,72 грн за період з 23.12.2021 по 23.02.22.

Рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 06.03.2024 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» суму заборгованості в розмірі 49200 (сорок дев`ять тисяч двісті) гривень, інфляційні витрати - 14907 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот сім) грн 60 коп, три відсотки річних - 2288 (дві тисячі двісті вісімдесят вісім) грн 81 коп, а також 2 147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 20 копійок витрат по сплаті судового збору та 10000 (десять тисяч) грн витрати на правову допомогу.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 06 березня 2024 року у справі №608/1706/23 та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю та стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 6000, 00 грн.

Вказує, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявниця зазначає, 24 серпня 2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 виникли відносини позики коштів. Позивачем не надано кредитного договору з підписом відповідачки, де б було підтверджено, що вона ознайомлювалась з умовами договору. Також, позивач не надає доказів узгодження між ними істотних умов договору. Вказує, що отримала на картку від позивача кошти в сумі 15000 грн., які намагалась повернути, але позивач постійно збільшував суму. Після чого, вона припинила виконання незаконних вимог кредитора і подала претензію з пропозицією варіантів вирішення спору кредитору, однак банк таке звернення проігнорував.

Заявниця вказує, що встановлений у договорі розмір відсотків вона не погоджувала, і жодних доказів, чим саме підтверджується такий розмір відсотків, позивачем не надано. Крім того, вказує, що нарахування позичальнику відсотків за межами строку укладеного кредитного договору суперечить вимогам Закону. Доказів того, що вона надавала згоду на автопролонгацію строку кредитного договору після продовження строку кредиту позивачем не надано. Відтак, проценти за користування кредитом нараховувались без законних на те підстав.

Отже, на думку відповідача відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Відповідачка звертає увагу суду на те, що матеріали справи містить договір про відступлення права вимоги, проте відсутні докази направлення чи вручення повідомлення відповідача про відступлення прав вимоги сторони у зобов`язанні.

Щодо стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних, заявниця вважає безпідставними, оскільки судом при винесенні, оскаржуваного рішення, щодо стягнення інфляційних витрат та трьох відсотків річних не було враховано пункт 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

А тому, інфляційні втрати та 3% річних не підлягають стягненню з 24.02.2022 у період дії воєнного стану в Україні. Однак, відповідачкою встановлено, що неустойка (штраф, пеня), сплата яких передбачена даним договором нараховані включно з 24 лютого 2022 року.

Що стосується стягнення витрат на правову допомогу, то представник позивача Столітній М.М. представляє ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» по довіреності, а не як адвокат по договору про надання правової допомоги, що не передбачає факт надання послуг на правову допомогу. Крім цього, позивачем не надано доказів витрат на правову допомогу та договору про надання правової допомоги. Сума витрат на професійну правничу допомогу не є співмірною із складністю справи та із сумою позики 15 000 грн.

Від представника ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» - адвоката Крюкової М.В, надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 06 березня 2024 року у справі № 608/1706/23 залишити без змін та стягнути з ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 8000 грн в суді апеляційної інстанції.

Вказує, що з доводами Відповідача, викладеними в апеляційній скарзі, позивач не погоджується вважає їх такими, що не відповідають дійсності та вимогам чинного законодавства з наступних підстав.

На підтвердження укладання Договору № 4798028 про надання споживчого кредиту з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», позивачем було надано електронний доказ в паперовій формі, який було підписано шляхом зазначення одноразового ідентифікатора «С778567», який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений відповідачем для електронного підпису, у відповідності до вимог ч.6 та 8 ст. 11 і ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що відповідач ознайомився та погодився з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі Кредитний договір. Представник позивача зауважує, що відповідач, оформлюючи кредитний договір заходить на Веб-сайт ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» https://www.creditplus.ua, реєструється та створює електронний кабінет, в який йому надходить текст Кредитного договору та де він має змогу ознайомитись з Правилами, Паспортом споживчого кредиту (додається до позовної заяви), інформацією передбаченою ч.2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ліцензією, фінансовим звітом тощо. Таким чином, відповідач має примірник оригіналу кредитного договору та паспорту споживчого кредиту. Доступ до особистого кабінету клієнта має тільки Відповідач. З огляду на викладене відсутні будь - які сумніви в тому, що 24.08.2021 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було досягнуто згоди щодо всіх суттєвих вимог та укладено електронний Договір № 4666589 про надання споживчого кредиту. Зазначає, що оскільки ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» не є банківською установою, то, відповідно, позбавлене можливості відкривати будь-які рахунки для клієнтів, і, як наслідок, формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками не може. Переказ коштів, виданих в рамках Кредитного договору здійснено шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто в заяві на отримання Кредиту та підтверджується копією довідки платіжного провайдера. При цьому, сума заборгованості за Договором № 4666589 від 24.08.2021 розрахована у відповідності до картки обліку договору від ТОВ «АВЕНТУС Україна». Представник позивача звертає увагу, що сторонами правовідносин погоджено у належній формі строк кредитування, а нарахування відсотків здійснено відповідно до погодженого строку в рамках Кредитного договору, нараховані відсотки не носять штрафного характеру, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором. Отже, Відповідачу у даному випадку проценти нараховано правомірно у межах погодженого строку надання кредиту, та у межах періоду автопролонгації відповідно до поденного розрахунку, що наданий до позовної заяви. У зв`язку з невиконанням Відповідачем своїх боргових зобов`язань перед Кредитором, 25 травня 2022 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та ТОВ «ФК«ФІНТРАСТ УКРАЇНА», як фактором, було укладено Договір факторингу №25-05/2022, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором. Зазначає, що про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомило Відповідача шляхом направлення на електронну пошту зазначену при укладенні Кредитного договору відповідного повідомлення. Також зазначає, щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, якщо стороною документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з таких підстав.

Згідно з ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 24.08.2021 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (https://creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено кредитний договір № 4666589 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого Товариство надало відповідачу ОСОБА_1 кредит, а відповідач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором (далі - Договір) (а.с. 36-40, т.1).

Даний Договір підписаний відповідачем 24.08.2021 об 14 год. 04 хв. за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором С778567.

Відповідно до п.п. 1.3, 1.4 Договору, сума кредиту (загальний розмір) складає 15 000 грн, строком на 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується за зниженою процентною ставкою, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах, визначених в Розділі 4 цього договору.

Згідно з п. 1.5.1 Договору, стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Споживача, відповідно до п.4.2 Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п. 4.3 Договору.

За змістом п. 1.5.2 Договору, знижена процентна ставка 0,57 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач у межах строку, визначеного в п. 1.4 Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою Споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, Споживач як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту, але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в п. 1.4 Договору, а у випадку пролонгації - до дати пролонгації (не включно), буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Споживач розуміє та погоджується, що застосування стандартної процентної ставки без знижки не можна вважати зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки, а можливість отримання індивідуальної знижки забезпечена для Споживача лише як для учасника Програми лояльності та лише за умови виконання вимог для її застосування, передбачених цим Договором.

У пунктах 2.1, 2.5 Договору сторони погодили, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту. Кредит вважається погашеним в день отримання товариством коштів в погашення заборгованості за кредитом.

Згідно з пунктом 3.1 Договору нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Згідно з п. 4.2 Договору, сторони погодили порядок продовження строку кредиту за ініціативою Споживача.

За змістом п. 4.2.2 Договору, пропозиція (оферта) Споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій Споживачем.

Також, відповідно до пункту 4.3, 4.3.1 Договору сторони домовились, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою споживача, відповідно до пунктів 4.2.2- 4.2.4. договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту.

Споживач, дає згоду на автопролонгацію строку кредиту на умовах, передбачених пунктом 4.3.1 договору. Споживач вважається таким, що прострочив повернення кредиту, якщо після закінчення періоду автопролонгації у споживача наявна заборгованість за кредитом та не відбулося продовження строку кредиту за ініціативою споживача, у порядку передбаченому пунктом 4.2. договору (пункт 4.3.2 договору).

Відповідно до Додатку № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 4666589 від 24.08.2021 «Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит», підписаного відповідачкою ОСОБА_1 24.08.2021 об 14 год. 04 хв. за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором С778567, споживачу ОСОБА_1 доступна знижка на стандартну процентну ставку, відтак графік платежів розраховується за зниженою процентною ставкою, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки визначені в Договорі: чиста сума кредиту: 15 000,00 грн; строк кредиту: 30 днів; проценти за користування кредитом 2565,00 грн, реальна річна процентна ставка 582,51%, разом 17 565,00 грн. Якщо Споживачем не будуть виконанні умови Договору для отримання зниженої процентної ставки, розміри платежів, що зазначені в Графіку платежів будуть перераховані за стандартною процентною ставкою, у зв`язку з чим будуть мати наступні значення: проценти за користування кредитом складуть: 8 550,00 грн, реальна річна процентна ставка складе: 24079,41 %; загальна вартість кредиту складе: 23 550 грн (а.с.47, т.1).

Крім того, в матеріалах справи наявний Паспорт споживчого кредиту (Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма)), підписаний відповідачем ОСОБА_1 24.08.2021 об 14 год. 04 хв. за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором С778567, зі змісту якого вбачається, що сума кредиту становить 15 000 грн; тип кредиту - кредит; строк кредитування 30 днів з можливістю пролонгації та авто пролонгації відповідно до умов договору (а.с. 32-34, т.1).

Спосіб та строк надання кредиту: шляхом перерахування Кредитодавцем грошових коштів за реквізитами платіжної картки зазначеної споживачем не пізніше трьох календарних днів від дати підписання договору. Стандартна процентна ставка, відсотків річних становить 693,50 % річних (1,90% в день); знижена процентна ставка, відсотків річних 208,05% річних (0,57 % в день). Тип процентної ставки фіксована. Загальні витрати за кредитом: за стандартною процентною ставкою - 8550,00 грн; за зниженою процентною ставкою - 2565,00 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) - 23 550,00 грн; за зниженою ставкою за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) - 17 565,00 грн. Реальна річна процентна ставка: за стандартною ставкою, відсотків річних - 24079,41 %; за зниженою ставкою, відсотків річних - 582,51%.

Підписавши 24.08.2021 цей кредитний договір, ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання своєчасно повернути кредит та проценти за користування кредитом в порядку, передбаченому цим договором.

Згідно відповіді директора ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» № 5847-ВП від 26.05.2022, відповідно до договору ВП-200417-1 від 20 квітня 2017 року, ТОВ «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» (код ЄДРПОУ 35442539) було здійснено за дорученням ТОВ «Авентус Україна» успішні перекази коштів на картки клієнтів, окрім інших, 24 серпня 2021 року на суму 15 000, 00 гривень, маска картки НОМЕР_1 , код авторизації 946177, номер транзакції в системі Way-ForPay creditplus-21996248 (а.с.27, т.1).

Щодо приналежності платіжної карти до конкретної особи, то таку інформацію надає банк-емітент відповідної карти, який встановлює ділові відносини з володільцем карти.

Відповідно до відповіді АТ КБ «Приватбанк» №20.1.0.0.0/7-231030/29373 від 31.10.2023, на ухвалу суду, вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_2 в банку емітовано картку № НОМЕР_3 IBAN НОМЕР_4 , на яку 24.08.2021, здійснено переказ коштів на суму 15 000,00 грн ( а.с.103, т.1).

25.05.2022 між Фактором ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» та Клієнтом ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» укладено договір факторингу № 25-05/2022, за яким Фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт зобов`язався відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Перехід від клієнта до фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру боржників згідно додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованостей та є невід`ємною частиною договору (п.1.2 Договору Факторингу).

З реєстру боржників (витяг) до Договору Факторингу від 25.05.2022 № 25-05/2022, вбачається, що ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» набуло право грошової вимоги, в тому числі до відповідача ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 4666589 на суму 49200 грн, в тому числі 15 000 грн кредиту та 34 200 грн - відсотки (а.с.50, т.1).

Позивачем ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» надсилався відповідачу на електронну адресу зазначену останнім у Договорі № 4666589 від 24.08.2021 ІНФОРМАЦІЯ_1 лист, яким останню повідомлено, що ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» 25.05.2022 відступило право грошової вимоги за його кредитним договором ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» та про необхідність здійснення оплати на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» за новими реквізитами.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» за кредитним договором № 4666589 від 24.08.2021 у сумі 50 736, 94 грн, з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу - 15000 грн; сума заборгованості за простроченими відсотками - 34 200 грн, інфляційні втрати в сумі 1286,22 грн, три відсотки річних в сумі 250,72 грн .

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, ОСОБА_1 підписавши 24.08.2021 договір про надання споживчого кредиту, відповідно до статей 3, 627 ЦК України, добровільно погодилася на такі умови кредитного договору та взяла на себе відповідні зобов`язання по поверненню кредитних коштів та сплати процентів за їх користування. Однак, у визначений строк їх не повернула, а тому майнові права позивача підлягають захисту, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором в розмірі 49 200 грн.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, а саме інфляційних втрат - 14907, 60 грн та три відсотки річних - 2288, 81 грн.

Колегія суддів повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції не може, оскільки судом не враховано заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору разом із сумою основного боргу суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та 3% річних від простроченої суми.

У кредитора при цьому згідно з частиною другою статті 625 ЦК України виникає кореспондуюче право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат та 3% річних за період прострочення сплати основного боргу.

Згідно зі статтею 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Матеріали справи свідчать про те, що оспорюваний договір укладений в електронній формі.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Як вже вказувалось, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , уклавши договір №4666589 від 24.08.2021 в електронній формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором С778567, погодилася з умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання кредиту, відтак укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, а тому на думку колегії суддів, цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

ОСОБА_1 визнає факт отримання кредитних коштів у розмірі 15 000,00 грн, однак не визнає факту підписання та погодження з істотними умовами кредитного договору.

Щодо укладення кредитного договору, його підписання та ознайомлення із умовами кредитного договору.

Кредитний договір № 4666589 від 24.08.2021 містить електронний підпис ОСОБА_1 із одноразовим ідентифікатором С778567, який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений відповідачкою для електронного підпису.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Оскільки кредитний договір укладений шляхом накладення електронного підпису відповідача, який ідентифікує його особу, тому договір вважається укладеним.

Матеріали справи не містять і заявниця не надала суду доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору. Вищезазначений договір недійсним не визнавався.

Отже, на підтвердження укладання Договору №4666589 про надання споживчого кредиту з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», позивачем було надано електронний доказ в паперовій формі, який було підписано шляхом зазначення одноразового ідентифікатора С778567, який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений відповідачем для електронного підпису, у відповідності до вимог ч.6 та 8 ст.11 і ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що відповідачка ознайомилася та погодилася з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі Кредитний договір.

Що стосується доводів апеляційної скарги щодо нарахування процентів поза межами строку кредитного договору та ненадання відповідачкою згоди на автопролонгацію, то слід зазначити наступне.

Так, у Кредитному договорі № 4666589 від 24.08.2021, сторони погодили, що стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Споживача, відповідно до п.4.2 Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п. 4.3 Договору (п. 1.5.1 Договору).

Водночас, за змістом п. 1.5.2 Договору, знижена процентна ставка 0,57 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач у межах строку, визначеного в п. 1.4 Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою Споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, Споживач як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту, але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в п. 1.4 Договору, а у випадку пролонгації - до дати пролонгації (не включно), буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки.

Відтак, враховуючи, що відповідачкою ОСОБА_1 не виконано умов Кредитного договору № 4666589 від 24.08.2021 необхідних для застосування зниженої процентної ставки, зокрема у межах строку, визначеного в п. 1.4 Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, не здійснено повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за власною ініціативою не продовжено строк кредиту на новий строк, то підлягає застосуванню процентна ставка у розмірі 1,90 %, що враховуючи розмір отриманого кредиту становить 285 грн (15 000*1,90 % = 285 грн) за один день користування кредитом.

Отже, підписуючи Кредитний договір № 4666589 від 24.08.2021, відповідачка ОСОБА_1 погодилася із тим, що застосування стандартної процентної ставки без знижки не можна вважати зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки, а можливість отримання індивідуальної знижки забезпечена для Споживача лише як для учасника Програми лояльності та лише за умови виконання вимог для її застосування, передбачених цим Договором (п. 1.5.2 Договору).

Крім того, відповідно до пунктів 4.3, 4.3.1, 4.3.2 Договору, ОСОБА_1 надала свою згоду на автопролонгацію на наступних умовах, зокрема, у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою споживача, відповідно до пунктів 4.2.2- 4.2.4. договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту.

За умовами пункту 1.4 Договору, строк кредиту становить 30 днів, тобто до 23.09.2021.

Разом з тим, оскільки у відповідачки ОСОБА_1 станом на 23.09.2021 була наявна заборгованість за кредитом, у відповідності до п. 4.3.1 відбулась автопролонгація, а відтак позивач має право на стягнення з нього процентів в тому числі і за період автопролонгації.

Як вбачається із картки обліку Договору (розрахунок заборгованості) (а.с. 42-49, т.1) ОСОБА_1 за укладеним Кредитним договором № 4666589 від 24.08.2021, відсотки нараховувались у період з 24.08.2021 по 22.12.2021, тобто за 120 днів (30 днів строк кредиту, перебачений п. 1.4 Договору + 90 днів строк кредиту після автопролонгації), отже, в межах строку кредиту після автопролонгації.

Таким чином, розмір нарахованих процентів за Кредитним договором № 4666589 від 24.08.2021 становить 34 200 грн (285 грн * 120 днів = 34 200 грн), що повністю узгоджується із розрахунком заборгованості долученим позивачем до матеріалів справи та умовами кредитного договору.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що у Додатку № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 4666589 від 24.08.2021, зокрема у Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, який підписаний відповідачкою ОСОБА_3 24.08.2021 об 14 год. 00 хв. за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором С778567, міститься інформація щодо графіку платежів у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших її фінансових зобов`язань (а.с.41, т.1).

Щодо твердження відповідачки, що суд першої інстанції не врахував, того що стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних нараховані позивачем включно з 24 лютого 2022 року, які згідно пункту 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у період дії в Україні воєнного стану не стягуються, колегія суддів вважає обґрунтованим.

Так, у відповідності до п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, згідно якого у період дії в Україні воєнного стану та у 30-денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу.

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» подало заяву про зменшення позовних вимог в частині інфляційних втрат та трьох відсотків річних, і просило суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» 1286,22 грн інфляційних втрат та 3% річних в сумі 250,72 грн на суму боргу 49 200 грн. за період з 23.12.2021 по 23.02.2022 (а.с.113-114, т.1), однак суд першої інстанції на вказане увагу не звернув і безпідставно стягнув інфляційні втрати та три відсотки річних з відповідача ОСОБА_1 на користь «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» (як нового кредитора) 14 907,60 грн інфляційних втрат та 3% річних в сумі 2288,81 грн за період з 23.12.2021 по травень 2023 року.

Доводи заявниці в апеляційній скарзі проте, що позивачем не повідомлено її про відступлення права грошової вимоги за даним кредитним договором, не заслоговують на увагу, оскільки позивачем ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» надсилався відповідачу на електронну адресу зазначену останнім у Договорі № 4666589 від 24.08.2021 ІНФОРМАЦІЯ_1 лист, яким останню повідомлено, що ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» 25.05.2022 відступило право грошової вимоги за його кредитним договором ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» та про необхідність здійснення оплати на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» за новими реквізитами (а.с.50 зворіт, т.1).

Також апеляційний суд не вбачає підстав і для скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 10000 грн.

На підтвердження витрат на правову допомогу до суду першої інстанції ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» було надано:

- договір про надання правової допомоги № 10/07-2023 від 10.07.2023, укладений між адвокатом Столітнім М.М. та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна»;

- звіт від 11.06.2023 про надання правової допомоги згідно договору №10/07-2023 від 10.07.2023, відповідно до якого за надання правової допомоги підлягає до сплати 10 000 грн;

- рахунок на оплату по замовленню № 497/11/07 від 11.07.2023 на суму 10 000 грн;

- платіжну інструкцію від 11.07.2023 №719, відповідно до якої ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» було сплачено адвокату Столітньому М.М. 10 000 грн.

А, тому доводи апеляційної скарги з приводу того, що позивачем не надано доказів витрат на правову допомогу та договору про надання правової допомоги відхиляються апеляційним судом, як безпідставні.

Заявниця також, зазначає що витрати на правову допомогу заявлені позивачем в суді першої інстанції в розмірі 10 000 грн не є співмірними із складністю справи та із сумою позики 15 000 грн. При цьому, як вбачається із відзиву на позовну заяву не надала належного обґрунтування щодо неспівмірності понесених таких витрат.

Частиною 6 ст. 137 ЦПК України, визначено обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, витрати представників позивача на професійну правничу (правову) допомогу у суді першої інстанції підтверджені належними та допустимими доказами.

Ухвалюючи рішення в частині стягнення судових витрат, суд першої інстанції вірно виходив з того, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованим та співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та обсягом наданих адвокатом послуг, виконаних робіт, а тому підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» в повному обсязі.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст.376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 06 березня 2024 року в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних слід змінити, зменшивши суму стягнутих з ОСОБА_1 на користь «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» інфляційних втрат з 14907,60 грн до 1286,22 та 3% річних з 2288,81 грн до 250,72 грн. В решті - рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 06 березня 2024 року слід залишити без змін.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

25 липня 2024 року представник позивача - адвокат Крюкова М.В. подала через систему «Електронний Суд» до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн покласти на відповідача.

Згідно зі статтею 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено статті 15 ЦПК України.

Відповідно до частини першої, пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною п`ятою статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2022 року в справі №910/12876/19 суд зауважив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Разом з тим, чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно, суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Згідно з правовою позицієї, висловленої об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 та підтвердженої Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі №648/1102/19 і від 11 листопада 2020 року у справі №673/1123/15-ц, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України).

У справі, яка переглядається, апеляційним судом встановлено, що представником позивача - адвокатом Крюковою М.В. на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених за апеляційний розгляд надано: Договір про надання правової допомоги № 07/07-2022 від 07.07.2022; Ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АН №1425082 від 05.07.2024; Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН №5127 від 29.08.2018; Звіт про надання правової допомоги згідно Договору № 07/07-2022 від 07.07.2022, з якого вбачається, що вартість отриманих послуг з надання правової допомоги складає 8000,00 грн за правову експертиза документів та складання відзиву на апеляційну скаргу у справі; Платіжне доручення №5554 від 24.07.2024, згідно якої адвокату Крюковій М.В. сплачено за договором гонорар у розмірі 8000,00 грн.

Таким чином, витрати представника позивача в суді апеляційної інстанції на професійну правничу допомогу підтверджені належними та допустимими доказами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 січня 2022 року у справі № 757/36628/16-ц.

Як вбачається з матеріалів справи, що заяви від відповідача про зменшення витрат на правову допомогу до суду не поступало.

Отже, колегія суддів вважає, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованим та співмірним із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та обсягом наданих адвокатом послуг, виконаних робіт, заяви від відповідача про зменшення витрат на правову допомогу до суду не поступало, а тому приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» 8000 грн витрат на професійну правничу допомогу

Оскільки ухвалою суду апеляційної інстанції від 09 липня 2024 року було зупинено дію оскаржуваного рішення суду першої інстанції до закінчення його перегляду в апеляційному порядку, а колегія суддів дійшла висновку про те, що відсутні підстави для скасування судового рішення, яке переглядалось, тому дію рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 06 березня 2024 року слід поновити.

Керуючись статтями 367, 368, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Винниченко Михайло Петрович - задовольнити частково.

Рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 06 березня 2024 року в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних змінити, зменшивши суму стягнутих з ОСОБА_1 інфляційних втрат з 14907,60 грн до 1286,22 та 3% річних з 2288,81 грн до 250,72 грн.

В решті - рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 06 березня 2024 року слід залишити без змін.

Поновити дію рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 06 березня 2024 року.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» (вул. Загородня, 15, офіс 118/2, м.Київ, код ЄРДПОУ 44559822) 8000 (вісім тисяч) грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуюча Н. М. Храпак

Судді: О.З.Костів

М.В. Хома