ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа №465/1098/22
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 вересня 2024 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова про визнання недійсним рішення комісії,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (далі відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова (далі третя особа) про визнання недійсним рішення комісії, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати п. 4.2. протоколу житлової комісії Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 30.11.2021 №10 та п. 5.2. наказу начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 16.12.2021 №781-АД;
- зобов`язати відповідача поновити перебування ОСОБА_1 на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов (квартирний облік) з 26.12.1994.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що протоколом житлової комісії ВІ НУ «Львівська політехніка» від 24.12.2003 №9 позивача зараховано на квартирний облік з 26.12.1994 у Військовому інституті Національного університету «Львівська політехніка», на підставі п. 6 ст. 34 Житлового кодексу Української РСР як особу, що проживає в гуртожитку та потребує поліпшення житлових умов. 03.08.2021 житловою комісією Національної академії ухвалено рішення про надання ОСОБА_1 як такому, що перебуває на квартирному обліку з 26.12.1994, жилої площі для постійного проживання шляхом виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення та надіслано до квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова для погодження та організації проведення виплат облікову квартирну справу. Однак відповідно до пункту 4.2. протоколу житлової комісії Національної академії сухопутних військ Імені гетьмана Петра Сагайдачного від 30.11.2021 року №10 та пункту 5.2. наказу начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 16.12.2021 №781-АД перенесено дату зарахування ОСОБА_1 на квартирний облік та зараховано на квартирний облік терміном після п`яти років з моменту зарахування його на надстрокову службу - з 15.12.1998. Вважає такі рішення незаконними, оскільки, змінивши дату зарахування на квартирний облік, Національною академією змінено черговість надання позивачу грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення в бік його відтермінування, що порушує конституційне право позивача на забезпечення житлом.
Постановою Верховного Суду від 01.11.2023 скасовано рішення Франківського районного суду міста Львова від 15.06.2022 і постанову Львівського апеляційного суду від 25.04.2023, та закрито провадження у справі 465/1098/22 за позовом ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, третя особа - Квартирно-експлуатаційний відділ міста Львова про визнання недійсним рішення комісії, оскільки даний спір є публічно-правовим і підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Ухвалою Верховного Суду від 17.01.2024 заяву ОСОБА_1 про направлення справи за встановленою юрисдикцією задоволено, справу№465/1098/22 передано для продовження розгляду до Львівського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 02.06.2024 справу №465/1098/22 передано для розгляду судді Хомі О.П.
Ухвалою судді від 08.02.2024 позовна заява, подана без додержання вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), була залишена без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позовної заяви.
Вимоги ухвали позивачем виконано.
Ухвалою від 19.02.2024 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.
Відповідно до довідок про доставку електронного листа, до електронного кабінету Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі доставлено: 07.02.2024 - позовну заяву з копіями доданих до позовної заяви документів (тобто на наступний день надходження позову до суду) та 20.02.2204 - ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі без виклику сторін від 19.02.2024 (тобто на наступний день постановлення ухвали судом).
Відповідачу та третій особі роз`яснено право подання відзиву та пояснень на позов з посиланням на докази, якими такий обґрунтовується.
Відповідач та третя особа не скористалися правом на подання відзиву на позовну заяву та пояснення.
У відповідності до частини четвертої статті 159 України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до положень частини п`ятої статті 262 КАС України судом вирішено справу на підставі наявних у ній доказів.
Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 зарахований на квартирний облік житловою комісією військової частин НОМЕР_1 26.12.1994 на підставі пп. 6 п. 13 Правил обліку громадян, що потребують покращення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних союзів від 11.12.1984 №470, як особа, що проживає в гуртожитку та потребує поліпшення житлових умов, що підтверджується протоколом житлової комісії військової частини НОМЕР_2 від 26.12.1994 №12 та довідкою Львівської квартирно-експлуатаційної частини №75.
Житловою комісією ВІ НУ «Львівська політехніка ОСОБА_1 зараховано на квартирний облік з 26.12.1994 у Військовому інституті Національного університету «Львівська політехніка» на підставі п. 6 ст. 34 Житлового кодексу Української РСР у зв`язку з прибуттям до місця служби та як особу, що проживає в гуртожитку, що підтверджується витягом з протоколу №9 засідання житлової комісії від 24.12.2003.
Позивач з 26.12.1994 до листопада 2021 року перебував на квартирному обліку у Національній академії, що підтверджується копіями довідок Національної академії від 16.03.2021 №49 та від 19.03.2021 №1117.
Житловою комісією Національної академії 03.08.2021 ухвалено рішення про надання ОСОБА_1 як такому, що перебуває на квартирному обліку з 26.12.1994, жилої площі для постійного проживання шляхом виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, з подальшим зняттям з квартирного обліку після отримання грошової компенсації, що підтверджується витягом з протоколу житлової комісії Національної академії №7 від 03.08.2021.
Облікова квартирна справа надіслана до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова для погодження та організації проведення виплат.
Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова листом від 08.09.2021 №3870 повернув облікову квартирну справу ОСОБА_1 житловій комісії Національній академії, вказавши на необхідність розглянути на засіданні житлової комісії питання щодо дати зарахування та перебування ОСОБА_1 на квартирному обліку та врахувати вимоги частини 2 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зі змінами від 25.12.1993.
Як слідує з витягу з протоколу житлової комісії Національної академії від 23.09.2021 №9 та наказу начальника Національної академії від 13.10.2021 №570-АД, житловою комісією розглянуто лист Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова від 08.09.2021 №3870 щодо погодження виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення та повторно ухвалено рішення про надання ОСОБА_1 як такому, що перебуває на квартирному обліку з 26.12.1994, жилої площі для постійного проживання шляхом виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення та повторно надіслано до квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова для погодження та організації проведення виплат облікову квартирну справу ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 листом від 25.11.2021 №5154 повторно повернув облікову квартирну справу ОСОБА_1 житловій комісії Національній академії та вказав на необхідність розглянути на засіданні житлової комісії питання щодо дати зарахування та перебування ОСОБА_1 на квартирному обліку з тих самих мотивів.
На підставі листа Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова від 25.11.2021 №5154 житловою комісією Національної академії 30.11.2021 прийнято рішення про перенесення черговості на отримання жилого приміщення, відповідно до якого ОСОБА_1 зараховано на квартирний облік терміном після п`яти років з моменту зарахування його на надстрокову військову службу з 15.12.1998 (зарахований на надстрокову службу з 15.12.1993) у відповідності до п.2 ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»» зі змінами від 21.05.1993, що підтверджується витягом з протоколу житлової комісії №10 від 30.11.2021.
Вказане рішення житлової комісії Національної академії оголошено наказом начальника Національної академії від 16.12.2021 №781-АД.
Вважаючи протиправними рішення відповідача про перенесення черговості на отримання жилого приміщення, які порушують право позивача на житло, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Однією із гарантій соціального захисту військовослужбовців є право на забезпечення їх та членів їхніх сімей жилими приміщеннями, закріплене частиною першою статті 31 Житлового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до якої громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і Української РСР), як правило, у вигляді окремої квартири на сім`ю.
Згідно зі статтями 34 та 37 Житлового кодексу УРСР потребуючими поліпшення умов визнаються громадяни, забезпечені житловою площею нижчою за рівень, визначений чинним законодавством, а облік таких осіб здійснюється за їх місцем роботи або за їх місцем проживання.
Статтею 43 Житлового кодексу УРСР встановлено, що громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі Закон №2011-ХІІ), який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно до частини 1 статті 12 Закону №2011-ХІІ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) військовослужбовці забезпечуються жилими приміщеннями державою.
Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) та членам їх сімей, які проживають разом з ними, надається жиле приміщення, що має відповідати вимогам статті 50 Житлового кодексу України.
Відповідно до частини 2 статті 12 Закону №2011-ХІІ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військовослужбовцям, які вступили на військову службу за контрактом, якщо вони не забезпечені жилою площею за місцем служби, на перші 5 років служби надаються службові приміщення або жила площа в гуртожитку. Протягом цього часу за ними зберігається право на жилу площу, яку вони займали до вступу на військову службу. Вони не можуть бути виключені із списків громадян, взятих на квартирний облік. При продовженні військової служби понад 5 років забезпечення зазначених військовослужбовців жилими приміщеннями за місцем служби провадиться на загальних підставах.
Порядок забезпечення жилими приміщеннями осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, військовослужбовців-жінок регулюється житловим законодавством і Положенням про порядок забезпечення жилою площею у Збройних Силах України, введеним в дію наказом Міністра оборони України від 23.12.1992 № 220 з наступними змінами (далі - Положення №220).
Згідно з пунктом 34 Положення №220 всі питання, пов`язані із забезпеченням житлом військовослужбовців, вирішуються за місцем проходження ними служби.
При цьому датою постановки на квартирний облік вважається день, коли буде прийняте рішення житловою комісією військової частини про прийняття на квартирний облік. День прийняття на квартирний облік визначає місце військовослужбовця на одержання житлового приміщення.
Військовослужбовці беруться на квартирний облік за рішенням житлової комісії військової частини, затвердженим командиром останньої, і перебувають на цьому обліку до одержання жилого приміщення за винятком випадків: поліпшення житлових умов, завдяки якому відпала необхідність у наданні іншого жилого приміщення; переведення до нового місця служби; засудження (крім умовного) до позбавлення волі на строк понад шість місяців; подання таких, що не відповідають дійсності, відомостей, які стали підставою для взяття на облік, або вчинення командуванням неправомірних дій при вирішенні цього питання (пункти 11, 13 Положення №220).
Тотожні положення щодо дати постановки на квартирний облік були визначені наказом Міністерства оборони України від 03.02.1995 №20 «Про внесення змін та доповнень до Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України від 23 грудня 1992 року», який втратив чинність у зв`язку з прийняттям Наказу Міністра оборони України від 06.10.2006 №577, яким затверджено Інструкцію про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень.
Наказ Міністра оборони України №577 втратив чинність на підставі наказу Міністерства оборони України від 30.11.2011 № 737 «Про затвердження Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями».
Наказ Міністерства оборони України від 30.11.2011 №737 втратив чинність на підставі наказу Міністерства оборони України від 31.07.2018 №380 «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями».
На виконання пункту 1 статті 12 Закону №2011-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 03.08.2006 №1081 затвердив Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями.
Відповідно до пункту 4 цього Порядку центральні органи виконавчої влади, які здійснюють керівництво Збройними Силами, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями, правоохоронні органи спеціального призначення, Держспецтрансслужба та Держепецзв`язку, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, видають нормативно-правові акти з питань забезпечення військовослужбовців житлом.
Законом України «Про внесення змін до статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 24.06.2004 №1865-IV, який набрав чинності з 01.01.2005, статтю 12 Закону №2011-ХІІ викладено у новій редакції.
При цьому, пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 24.06.2004 №1865-IV визначено, що військовослужбовці, що перебували на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, до набрання чинності цим Законом забезпечуються жилими приміщеннями для постійного проживання відповідно до раніше встановленого законодавством порядку, а абзацом 4 пункту 4 цього ж розділу ІІ «Прикінцеві положення» зобов`язано Кабінет Міністрів України забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.
Спеціальним нормативним актом, що регулює прийняття на облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов, та був чинним на момент вирішення відповідачем зміни дати постановки позивача на облік, є Інструкція з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затверджена наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 № 380 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.09.2018 за № 1020/32472 (далі - Інструкція № 380).
Інструкція № 380 визначає зміст та методику забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців Збройних Сил України (крім військовослужбовців строкової служби), а також осіб, звільнених в запас або відставку, що залишилися перебувати після звільнення з військової служби на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання (далі - військовослужбовці), та членів їх сімей, у тому числі членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), зникли безвісти під час проходження військової служби, що перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов (далі - члени їх сімей).
Облік осіб, які набули права та потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання регулюється розділом VI Інструкції №380.
Відповідно до пунктів 1 та 2 розділу VI Інструкції №380 житловими приміщеннями для постійного проживання забезпечуються військовослужбовці та члени їх сімей, які відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» набули права та не забезпечувалися постійним житлом протягом усього часу проходження військової служби і мають календарну вислугу на військовій службі 20 років і більше, зареєстровані в населеному пункті дислокації військової частини, в якій військовослужбовець проходить службу та перебуває на відповідному обліку.
Військовослужбовці та члени їх сімей визнаються такими, що потребують поліпшення житлових умов, відповідно до статті 34 Житлового кодексу України.
Пунктом 9 розділу VI Інструкції №380 визначено, що військовослужбовці, які перебували на обліку за попереднім місцем проходження військової служби, на загальних підставах в органах місцевого самоврядування та до набрання чинності цією Інструкцією зараховуються на облік із збереженням попереднього часу перебування на обліку, а також заносяться у списки осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житла за наявності підстав. Час перебування військовослужбовців на обліку для поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями (службовою жилою площею) не враховується.
Матеріалами справи підтверджено, що на дату постановки на квартирний облік 26.12.1994 позивач проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 та проживав у гуртожитку. Службовим житлом не забезпечувався.
Рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , оформлене протоколом №12 від 26.12.1994, яким ОСОБА_1 поставлено на квартирний облік, не скасовано.
При прийнятті рішення про постановку позивача на квартирний облік з 26.12.1994, житловою комісією військової частини НОМЕР_1 не було допущено жодних порушень діючого на той час законодавства.
Оскільки відповідно до пунктів 11, 17 Положення №220 датою постановки позивача на квартирний облік є дата винесення рішення житловою комісією військової частини, то саме з 26.12.1994 має визначатись черговість надання жилого приміщення позивачу за часом прийняття на облік. І саме з цього часу за ним зберігається право на жилу площу.
Будь-які належні і допустимі докази того, що позивач був зарахований на квартирний облік внаслідок подання ним відомостей, що не відповідають дійсності, або неправомірних дій посадових (відповідальних) осіб при вирішенні питання про прийняття на квартирний облік, у матеріалах справи відсутні.
Системний аналіз нормативно-правових актів, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, дає підстави стверджувати, що такі забезпечували збереження за військовослужбовцем права перебування на квартирному обліку з дати первинної постановки на облік.
На підставі належних та допустимих доказів, наявних у матеріалах справи, судом встановлено, що датою постановки позивача на квартирний облік як такого, що потребує поліпшення житлових умов, є 26.12.1994.
Підстави зняття військовослужбовців з квартирного обліку визначені пунктом 21 розділу VI Інструкції №380, а саме
поліпшення житлових умов до встановлених норм забезпечення житловою площею громадян у відповідному населеному пункті;
подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на квартирний облік, включення до списків осіб, що мають право першочергового та позачергового одержання житлових приміщень, або неправомірних дій посадових (службових) осіб при вирішенні питання про прийняття на квартирний облік;
в інших випадках, передбачених законодавством.
Згідно з пунктом 5 статті 40 ЖК України громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадках подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік.
Судом в ході розгляду справи не встановлено обставин, які б зумовлювали зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку.
Порядком визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №728 (далі Порядок №728), встановлено механізм визначення розміру і надання військовослужбовцям грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення.
Відповідно до положень пункту 5 Порядку №728 черговість надання вищевказаної компенсації визначається за часом взяття військовослужбовця на квартирний облік.
З огляду на висновок суду про правомірність взяття позивача на квартирний облік з 26.12.1994, прийняття житловою комісією рішення про зарахування ОСОБА_1 на квартирний облік після п`яти років з моменту зарахування на надстрокову військову службу з 15.12.1998, порушує черговість надання позивачу грошової компенсації за належне йому для отримання жиле приміщення та порушує право позивача на забезпечення житлом.
Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не подано належних доказів на підтвердження правомірності своїх рішень, які є предметом оскарження.
Рішенням ЄСПЛ від 24.06.2003 в справі «Стретч проти Сполученого Королівства» та рішенням ЄСПЛ від 20.10.2011 в справі «Рисовський проти України» щодо принципів застосування ст. 1 Першого протоколу до конвенції, зокрема встановлено необхідність додержання принципу належного врядування при втручанні держави в право особи на мирне володіння своїм майном.
Разом з тим у п. 71 рішення у справі «Рисовський проти України» ЄСПЛ зазначив, що принцип належного врядування, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. Разом з тим, потреба виправити допущену в минулому помилку не повинна непропорційним чином утручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик будь-якої помилки держоргану має покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип належного врядування може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку, а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи рішення відповідача про зміну дати постановки позивача на квартирний облік, суд виснує про невідповідність таких критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України до такого роду рішень, тому спірні пункти протоколу житлової комісії та наказу слід визнати протиправними та скасувати, задовольнивши першу позовну вимогу.
Друга позовна вимога є похідною від першої і також підлягає до задоволення шляхом зобов`язання відповідача поновити перебування ОСОБА_1 на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов (квартирний облік) з 26.12.1994.
Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування судового збору.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ 08410370), з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (вул. Батуринська, буд. 2, м. Львів, 79007, код ЄДРПОУ 07638027) про визнання недійсним рішення комісії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати підпункт 4.2. пункту 4 протоколу житлової комісії Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) від 30.11.2021 №10 та підпункт 5.2. пункту 5 наказу начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 16.12.2021 №781-АД.
Зобов`язати Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ 08410370) поновити перебування ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов (квартирний облік) з 26.12.1994.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. П. Хома
Суд | Львівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.09.2024 |
Оприлюднено | 11.09.2024 |
Номер документу | 121476799 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо публічної житлової політики |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Кузьмич Сергій Миколайович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Кузьмич Сергій Миколайович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Кузьмич Сергій Миколайович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Кузьмич Сергій Миколайович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Кузьмич Сергій Миколайович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Хома Олена Петрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні