Постанова

від 21.01.2025 по справі 465/1098/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 465/1098/22 пров. № А/857/25783/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-суддіКузьмича С. М.,

суддівГудима Л.Я., Качмара В.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року (ухвалене головуючим суддею Хомою О.П. у м. Львів) у справі № 465/1098/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Квартирно - експлуатаційний відділ м. Львова про визнання недійсним рішення комісії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив:

визнати протиправним та скасувати п. 4.2. протоколу житлової комісії Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 30.11.2021 №10 та п. 5.2. наказу начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 16.12.2021 №781-АД;

зобов`язати відповідача поновити перебування ОСОБА_1 на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов (квартирний облік) з 26.12.1994.

В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що протоколом житлової комісії ВІ НУ «Львівська політехніка» від 24.12.2003 №9 позивача зараховано на квартирний облік з 26.12.1994 у Військовому інституті Національного університету «Львівська політехніка», на підставі п. 6 ст. 34 Житлового кодексу Української РСР як особу, що проживає в гуртожитку та потребує поліпшення житлових умов. 03.08.2021 житловою комісією Національної академії ухвалено рішення про надання ОСОБА_1 як такому, що перебуває на квартирному обліку з 26.12.1994, жилої площі для постійного проживання шляхом виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення та надіслано до квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова для погодження та організації проведення виплат облікову квартирну справу. Однак відповідно до пункту 4.2. протоколу житлової комісії Національної академії сухопутних військ Імені гетьмана Петра Сагайдачного від 30.11.2021 року №10 та пункту 5.2. наказу начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 16.12.2021 №781-АД перенесено дату зарахування ОСОБА_1 на квартирний облік та зараховано на квартирний облік терміном після п`яти років з моменту зарахування його на надстрокову службу - з 15.12.1998. Вважає такі рішення незаконними, оскільки, змінивши дату зарахування на квартирний облік, Національною академією змінено черговість надання позивачу грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення в бік його відтермінування, що порушує конституційне право позивача на забезпечення житлом.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано підпункт 4.2. пункту 4 протоколу житлової комісії Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 30.11.2021 №10 та підпункт 5.2. пункту 5 наказу начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 16.12.2021 №781-АД. Зобов`язано Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного поновити перебування ОСОБА_1 на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов (квартирний облік) з 26.12.1994.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходи з того, що в ході розгляду справи не встановлено обставин, які б зумовлювали зняття позивача з квартирного обліку. Відповідно до положень пункту 5 Порядку №728 черговість надання вищевказаної компенсації визначається за часом взяття військовослужбовця на квартирний облік. З огляду на вказане, прийняття житловою комісією рішення про зарахування ОСОБА_1 на квартирний облік після п`яти років з моменту зарахування на надстрокову військову службу з 15.12.1998, порушує черговість надання позивачу грошової компенсації за належне йому для отримання жиле приміщення та порушує право позивача на забезпечення житлом.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 зарахований на квартирний облік житловою комісією військової частин НОМЕР_1 26.12.1994 на підставі пп. 6 п. 13 Правил обліку громадян, що потребують покращення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних союзів від 11.12.1984 №470, як особа, що проживає в гуртожитку та потребує поліпшення житлових умов, що підтверджується протоколом житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 26.12.1994 №12 та довідкою Львівської квартирно-експлуатаційної частини №75.

Житловою комісією ВІ НУ «Львівська політехніка ОСОБА_1 зараховано на квартирний облік з 26.12.1994 у Військовому інституті Національного університету «Львівська політехніка» на підставі п. 6 ст. 34 Житлового кодексу Української РСР у зв`язку з прибуттям до місця служби та як особу, що проживає в гуртожитку, що підтверджується витягом з протоколу №9 засідання житлової комісії від 24.12.2003.

Позивач з 26.12.1994 до листопада 2021 року перебував на квартирному обліку у Національній академії, що підтверджується копіями довідок Національної академії від 16.03.2021 №49 та від 19.03.2021 №1117.

Житловою комісією Національної академії 03.08.2021 ухвалено рішення про надання ОСОБА_1 як такому, що перебуває на квартирному обліку з 26.12.1994, жилої площі для постійного проживання шляхом виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, з подальшим зняттям з квартирного обліку після отримання грошової компенсації, що підтверджується витягом з протоколу житлової комісії Національної академії №7 від 03.08.2021.

Облікова квартирна справа надіслана до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова для погодження та організації проведення виплат.

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова листом від 08.09.2021 №3870 повернув облікову квартирну справу ОСОБА_1 житловій комісії Національній академії, вказавши на необхідність розглянути на засіданні житлової комісії питання щодо дати зарахування та перебування ОСОБА_1 на квартирному обліку та врахувати вимоги частини 2 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зі змінами від 25.12.1993.

Як слідує з витягу з протоколу житлової комісії Національної академії від 23.09.2021 №9 та наказу начальника Національної академії від 13.10.2021 №570-АД, житловою комісією розглянуто лист Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова від 08.09.2021 №3870 щодо погодження виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення та повторно ухвалено рішення про надання ОСОБА_1 як такому, що перебуває на квартирному обліку з 26.12.1994, жилої площі для постійного проживання шляхом виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення та повторно надіслано до квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова для погодження та організації проведення виплат облікову квартирну справу ОСОБА_1

Квартирно-експлуатаційним відділ м. Львова листом від 25.11.2021 №5154 повторно повернув облікову квартирну справу ОСОБА_1 житловій комісії Національній академії та вказав на необхідність розглянути на засіданні житлової комісії питання щодо дати зарахування та перебування ОСОБА_1 на квартирному обліку з тих самих мотивів.

На підставі листа Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова від 25.11.2021 №5154 житловою комісією Національної академії 30.11.2021 прийнято рішення про перенесення черговості на отримання жилого приміщення, відповідно до якого ОСОБА_1 зараховано на квартирний облік терміном після п`яти років з моменту зарахування його на надстрокову військову службу з 15.12.1998 (зарахований на надстрокову службу з 15.12.1993) у відповідності до п.2 ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»» зі змінами від 21.05.1993, що підтверджується витягом з протоколу житлової комісії №10 від 30.11.2021.

Вказане рішення житлової комісії Національної академії оголошено наказом начальника Національної академії від 16.12.2021 №781-АД.

Вважаючи протиправними рішення відповідача про перенесення черговості на отримання жилого приміщення, які порушують право позивача на житло, позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст. 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких громадянин має змогу побудувати житло, придбати його у власність, або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступною платою відповідно до закону.

За правилами ч. 1 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р за №2011-XII (далі - Закон № 2011-XII), держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.

Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) та членам їх сімей, які проживають разом з ними, надається жиле приміщення, що має відповідати вимогам статті 50 Житлового кодексу Української РСР (далі- ЖК Української РСР).

За загальним правилом, визначеним статтями 36, 37 ЖК Української РСР облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, здійснюється, як правило, за місцем проживання у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Основ житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік у випадках і в порядку, встановлюваних Радою Міністрів СРСР і Радою Міністрів Української РСР, громадян може бути взято на облік і не за місцем їх проживання.

Частина 1 статті 37 ЖК передбачає, що облік потребуючих поліпшення житлових умов громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням також і за місцем проживання.

Порядок забезпечення жилими приміщеннями осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, військовослужбовців-жінок регулюється житловим законодавством і Положенням про порядок забезпечення жилою площею у Збройних Силах України, введеним в дію наказом Міністра оборони України від 23 грудня 1992 року № 220 з наступними змінами (далі - Положення № 220).

Відповідно до п. 34 Положення № 220 всі питання, пов`язані із забезпеченням житлом військовослужбовців, вирішуються за місцем проходження ними служби.

При цьому, датою постановки на квартирний облік вважається день, коли буде прийняте рішення житловою комісією військової частини про прийняття на квартирний облік.

День прийняття на квартирний облік визначає місце військовослужбовця на одержання житлового приміщення.

Військовослужбовці беруться на квартирний облік за рішенням житлової комісії військової частини, затвердженим командиром останньої, і перебувають на цьому обліку до одержання жилого приміщення за винятком випадків: поліпшення житлових умов, завдяки якому відпала необхідність у наданні іншого жилого приміщення; переведення до нового місця служби; засудження (крім умовного) до позбавлення волі на строк понад шість місяців; подання таких, що не відповідають дійсності, відомостей, які стали підставою для взяття на облік, або вчинення командуванням неправомірних дій при вирішенні цього питання.

Згідно з вимогами ч.2 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зі змінами від 25.12.1993 прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військовослужбовцям, які вступили на військову службу за контрактом, якщо вони не забезпечені жилою площею за місцем служби, на перші 5 років служби надаються службові приміщення або жила площа в гуртожитку. Протягом цього часу за ними зберігається право на жилу площу, яку вони займали до вступу на військову службу. Вони не можуть бути виключені із списків громадян, взятих на квартирний облік. При продовженні військової служби понад 5 років забезпечення зазначених військовослужбовців жилими приміщеннями за місцем служби провадиться на загальних підставах.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що на дату постановки на квартирний облік 26.12.1994 позивач проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 та проживав у гуртожитку. Службовим житлом не забезпечувався.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , оформлене протоколом №12 від 26.12.1994, яким ОСОБА_1 поставлено на квартирний облік, не скасовано.

При прийнятті рішення про постановку позивача на квартирний облік з 26.12.1994, житловою комісією військової частини НОМЕР_1 не було допущено жодних порушень діючого на той час законодавства.

Згідно з пунктом 5 статті 40 ЖК України громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадках:

1) поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення;

1-1) одноразового одержання за їх бажанням від органів державної влади або органів місцевого самоврядування грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у встановленому порядку;

2) виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту;

3) припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР;

4) засудження до позбавлення волі на строк понад шість місяців, заслання або вислання;

5) подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік.

Вказаний перелік випадків для зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов є вичерпний.

Підстави зняття військовослужбовців з квартирного обліку відсутні.

Відповідно до пунктів 11, 17 Положення про порядок забезпечення жилою площею у Збройних Силах України датою постановки позивача на квартирний облік є дата винесення рішення житловою комісією військової частини, тобто, як було встановлено судом, саме з 26.12.1994 має визначатись черговість надання жилого приміщення позивачу за часом прийняття на облік.

Враховуючи наведене вище колегія суддів поділяє висновок суду першої інстанції, що прийняття житловою комісією рішення про зарахування ОСОБА_1 на квартирний облік після п`яти років з моменту зарахування на надстрокову військову службу з 15.12.1998, порушує черговість надання позивачу грошової компенсації за належне йому для отримання жиле приміщення та порушує право позивача на забезпечення житлом.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року у справі № 465/1098/22 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді Л. Я. Гудим В. Я. Качмар