Ухвала

від 10.09.2024 по справі 474/809/23

ВРАДІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 474/809/23

Провадження № 2-зз/474/2/24

УХВАЛА

про повернення клопотання без розгляду

10.09.24р. с-ще Врадіївка

Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі судді Сокола Ф.Г., ознайомившись з матеріали клопотання Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом виконувача обов`язків керівника Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області Чумак О. в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , про конфіскацію земельної ділянки, -

встановив:

27.03.2024р. судом ухвалено рішення, яким задоволено позов виконувача обов`язків керівника Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області Чумак О. в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , про конфіскацію земельної ділянки.

Вказаним рішенням конфісковано у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 39825404) земельної ділянки ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) із кадастровим номером 4822384500:03:000:0432 площею 7,4651 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах Сирівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області (нині Врадіївської територіальної громади Первомайського району Миколаївської області).

Крім цього ухвалою суду від 18.07.2023р. вжито заходи забезпечення позову, а саме:

- накладено арешт на земельної ділянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) з кадастровим номером 4822384500:03:000:0432 (загальна площа земельної ділянки 7,4651 га), що становить 3,7325 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах Сирівської сільської ради Врадіївського району Миколаївська область (нині Врадіївської територіальної громади Первомайського району Миколаївської області);

- заборонено, органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) з кадастровим номером 4822384500:03:000:0432 (загальна площа земельної ділянки 7,4651 га), що становить 3,7325 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах Сирівської сільської ради Врадіївського району Миколаївська область (нині Врадіївської територіальної громади Первомайського району Миколаївської області), у тому числі, у разі її поділу чи об`єднання з іншими земельними ділянками.

30.07.2024р. Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області (далі - заявник) звернулося до суду із клопотанням, яке надійшло до суду 06.08.2024р., в якому просить скасувати заходи забезпечення позову застосовані ухвалою суду від 18.07.2023р.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.08.2024р., за підписом секретаря судового засідання Євтушок Є.В., головуючим суддею визначено суддю Сокола Ф.Г.

Відповідно до довідки керівника апарату Врадіївського районного суду Миколаївської області Парсенюк Л.В. № 04-30/507/2024 від 09.09.2024р. суддя Сокол Ф.Г. перебував у відпустці з 05.08.2024р. по 06.09.2024р.

Вирішуючи питання про прийняття до розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, суд виходить з такого.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК України. Подання до суду заяв, клопотань, заперечень та скарг має відбуватись із дотриманням визначених процесуальним законом умов.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

Водночас ст. 182 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.

Статтею 183 ЦПК України визначено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.

Так, згідно з ч. 2 ст. 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Отже, вимога про надання доказів надіслання заяви, скарги, клопотання чи заперечення іншим учасникам справи (провадження) стосується подання таких на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень.

Оскільки клопотання про скасування заходів забезпечення позову подане заявником за наслідком ухвалення судового рішення по справі, а тому положення ч. 2 ст. 183 ЦПК України розповсюджуються до даного клопотання.

Такий правовий висновок сформований у постанові Верховного Суду від 05.11.2020р. у справі № 591/1581/20.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Частиною 1 ст. 48 та ст.ст. 52 та 53 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Третіми особами, є треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору та треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Окрім цього ст. 56 ЦПК України визначено право прокурора, у визначених законом випадках, звертається до суду з позовними заявами та брати участь у розгляді справ за його позовами.

На виконання приписів ч. 2 ст. 183 ЦПК України заявник додав до клопотання фіскальні чеки від 30.07.2024р. про направлення ОСОБА_3 та Первомайській окружній прокуратурі рекомендованих листів, однак не додав ні опису вкладенні в рекомендований лист чи інший документ (доказ), з якого можливо поза розумним сумнівом встановити, що вказаним адресатам направлено саме клопотання про скасування заходів забезпечення позову, оскільки фіскальні чеки підтверджують лише факт оплати за надані послуги поштового зв`язку, а не відправлення саме вказаного клопотання. При цьому заявником не надано жодного доказу про направлення клопотання третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 .

Таким чином, як вбачається, з матеріалів клопотання заявником, в порушення приписів ч. 2 ст. 183 ЦПК України, не надано доказів на підтвердження направлення поданого до суду клопотання, разом з доданими до нього документами, іншим учасникам справи.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що ст. 158 ЦПК України передбачено розгляд клопотання про скасування заходів забезпечення позову в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

Отже, оскільки нормами ЦПК України передбачений обмежений строк для розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, необхідною передумовою дотримання судом основних засад цивільного судочинства під час розгляду зазначеної категорії клопотань є направлення заявником учасникам справи тексту самого клопотання та доказів на підтвердження викладених в ньому обставин, позаяк сторони у справі повинні бути заздалегідь повідомленні про таке клопотання для надання їм достатнього часу для ознайомлення з його змістом та можливості підготувати свої пояснення (заперечення) на відповідне клопотання.

Таким чином, неотримання учасниками справи копії клопотання про скасування заходів забезпечення позову порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє учасників справи можливості своєчасно ознайомитись з відповідними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.

Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007р. № 2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття обмеження основоположних прав і свобод від прийнятого у законотворчій практиці поняття фіксація меж самої сутності прав і свобод шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визначаючи таку практику допустимою.

При цьому, як слідує зі змісту рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997р. № 9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду в прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.

Отже, зазначені вимоги до заяв, клопотань, заперечень та скарг передбачені ЦПК України, носять не формальний характер, а є обов`язковими для осіб, що звертаються до суду за захистом своїх порушених прав, недотримання яких, відповідно, тягне за собою залишення їх без руху або повернення.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судового процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі De Geouffre de la Pradelle v. France від 16.12.1992р., заява №12964/87).

У рішенні у справі Bellet v. France від 04.12.1955р., заява №23805/94, ЄСПЛ зазначив, що статті 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі Дія 97 проти України від 21.10.2010р.).

Відповідно до частини 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

На підставі вищевикладеного, оскільки клопотання про скасування заходів забезпечення позову подано без додержання вимог викладених у ст. 183 ЦПК України, останнє підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Водночас, суд зазначає, що ст. 129 Конституції України гарантовано, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом.

Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК України, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред`явлення позову до суду.

Отже, процесуальні вимоги визначені Законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для заявника, оскільки в контексті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню, а також заявник не обмежений в праві на повторне звернення до суду з цим клопотанням після усунення недоліків, що слугували для його повернення.

Керуючись ст.ст. 158, 183, 259-263 ЦПК України, суд, -

постановив:

Клопотання Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про скасування заходів забезпечення позову - повернути заявнику без розгляду.

Копію ухвали разом із клопотанням та всіма доданими до нього документами направити Головному управлінню Держгеокадастру у Миколаївській області.

Копію клопотання залишити в матеріалах судової справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Врадіївський районний суд Миколаївської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Ф.Г. Сокол