Постанова

від 12.08.2024 по справі 910/16893/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2024 р. Справа№ 910/16893/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Євсікова О.О.

Алданової С.О.

за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Підлипенський Д.В.

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2024, повний текст якого складено та підписано 21.03.2024

у справі № 910/16893/23 (суддя Алєєва І.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазмонтаж»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Акціонерне товариство «Комерційний банк «Глобус»

про визнання гарантії такою, що не підлягає виконанню

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

У жовтні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогазмонтаж» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про визнання гарантії такою, що не підлягає виконанню.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на те, що у відповідача не було законних підстав для звернення до Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» з вимогою про сплату коштів у розмірі 1 451 400 грн за банківською гарантією № 30968 від 26.01.2023, а тому позивач звернувся до суду з позовом про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 у справі №910/16893/23 позов задоволено. Визнано Банківську гарантію № 30968 від 26.01.2023 року, яка видана Акціонерним товариством «Комерційний банк «Глобус» такою, що не підлягає виконанню. Стягнуто з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684 грн 00 коп.

22.02.2024 від позивач подав заяву, в якій просив стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді першої інстанції у розмірі 140 000,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 заяву задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазмонтаж» 50 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині заяви відмовлено.

Доводи та заперечення відповідача

Відповідач у запереченнях просив відмовити у стягненні заявлених позивачем витрат, оскільки позивачем не надано доказів фактичного розрахунку (оплати) за послуги із адвокатом. Також, відповідач стверджував, що ця справа не є складною, а тому такі витрати є неспівмірними та необґрунтованими.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з цим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване додаткове рішення скасувати в частині задоволення заяви та ухвалити нове рішення про відмову у задоволення заяви подача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесені в суді першої інстанції.

На переконання апелянта, суд першої інстанції приймаючи додаткове рішення в частині задоволення вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу порушив норми матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт посилається на те, що:

- позивачем не було надано доказів фактичного розрахунку (оплати) за послуги із адвокатом, в тому числі не було надано жодного документа як то квитанція, розрахунковий касовий ордер, прибутковий касовий ордер, платіжна інструкція, виписка з банківських рахунків про списання коштів з рахунку позивача або виписка з банківських рахунків про надходження таких коштів на рахунок адвоката тощо, який би підтверджував фактичну оплату позивачем послуг адвокат;

- акт здачі-приймання наданих послуг, який надано представником позивача не є розрахунковим документом і не підтверджує понесення витрат позивачем;

- рахунок на оплату, який надано представником позивача, не підтверджує оплату послуг представника, оскільки не є платіжним дорученням та не містить будь-яких відміток банку про проведення такого платежу;

- задоволені та стягнуті судом витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи та дійсністю необхідності послуг, наданих адвокатом позивача;

- справа, що розглядається, не є складною та не потребує значного обсягу юридичного опрацювання, результат її вирішення не впливає на репутацію позивача і не викликає жодного публічного інтересу;

- представник позивача не надав детального опису робіт (наданих послуг), тобто не довів належними та допустимими доказами реальності надання послуг професійної правничої допомоги позивачеві.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду від 10.04.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 у справі №910/16893/23. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 13.05.2023. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 08.05.2023. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 08.05.2023. Явка учасників справи не визнана обов`язковою.

Розгляд справи неодноразово відкладався, зокрема на 12.08.2024.

Явка представників сторін

Представник відповідача в судовому засіданні 12.08.2024 підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник позивача та третьої особи в судове засідання 12.08.2024 не з`явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази. Зокрема, залучено судом до справи довідки про доставку електронного документа до їх електронних кабінетів.

Відповідно до частин 5, 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з частинами 5, 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення, зокрема, є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції, з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників сторін та третьої особи обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників позивача та третьої особи, які належним чином повідомлені про судовий розгляд справи в апеляційному порядку.

Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного додаткового судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу слід залиши без задоволення, а оскаржене судове рішення без змін.

Джерела права, з яких виходить апеляційний суд при прийнятті додаткової постанови

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами: - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу до витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 цього Кодексу зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

За результатами розгляду справи, позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді першої інстанції у розмірі 140 000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтогазмонтаж» (далі - клієнт) та Адвокатським бюро Віктора Хом`яка (далі - адвокатське бюро) укладено договір № 14 про надання правничої допомоги, відповідно до якого адвокатське бюро, на підставі письмового доручення клієнта, приймає на себе зобов`язання з надання юридичної допомоги в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до п. 4.1. договору, правничу допомогу, що надається адвокатським бюро, клієнт оплачує в гривнях, за ставкою 4 000 грн. за кожну годину, шляхом повної попередньої оплати.

Згідно п. 4.3. договору, для погодження умов представництва інтересів клієнта в окремій судовій справі сторони можуть укласти додаткову угоду, в якій визначають вартість правничої допомоги, строки оплати та інші умови надання такої правничої допомоги. У такому випадку сторони керуються умовами додаткової угоди.

Оплата правничої допомоги згідно п. 4.1. даного Договору здійснюється на підставі рахунків адвокатського бюро шляхом повної попередньої протягом 5 днів з моменту отримання рахунку на оплату (п. 4.4. договору).

Пунктом 4.5. договору визначено, що за результатами надання правничої допомоги складається Акт здачі - приймання наданих послуг, (у подальшому - акт), що підписується представниками кожної зі сторін. Акт передається безпосередньо клієнту або направляється, поштою або електронною поштою.

За умовами п. 4.8. договору, в акті або письмовому дорученні сторони можуть визначити інший порядок оплати та/чи вартість правничої допомоги. В цьому випадку сторони керуються умовами акта або письмового доручення.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2026 (п. 6.1. договору).

01.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтогазмонтаж» (клієнт) та Адвокатським бюро Віктора Хом`яка (адвокатське бюро) укладено додаткову угоду № 3 до договору № 14 про надання правничої допомоги від 01.10.2023, відповідно до якої клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надати правничу допомогу у вигляді представництва інтересів клієнта в господарських судах у справі щодо визнання такою, що не підлягає виконанню банківської гарантії № 30968 від 26.01.2023 року, яка видана Акціонерним товариством «Комерційний банк «Глобус» в якості забезпечення виконання зобов`язань по договору підряду № 2109000033 від 03.09.2021 року.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди, вартість правничої допомоги, що передбачена п.1 даної додаткової угоди становить:

- представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції - 140 000, 00 грн.;

- представництво інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції - 50 000, 00 грн.

Згідно п. 3 додаткової угоди, оплату правничої допомоги клієнт здійснює на підставі рахунку адвокатського бюро у наступному порядку:

- за представництво інтересів в суді першої інстанції 40 000, 00 грн. протягом 10 днів з моменту ухвалення рішення та 100 000, 00 грн. протягом 10 днів після набрання рішенням законної сили;

- за представництво в суді апеляційної інстанції протягом 10 днів після ухвалення рішення.

У п. 4 додаткової угоди, сторони визначили, що до вартості правничої допомоги включено повний комплекс послуг (складання та подання процесуальних документів, участь в судових засідання, отримання рішень суду, інші дії необхідні для виконання доручення клієнта) щодо ведення справи в господарських судах про визнання такою, що не підлягає виконанню банківської гарантії № 30968 від 26.01.2023 року, яка видана Акціонерним товариством «Комерційний банк «Глобус» в якості забезпечення виконання зобов`язань по договору підряду № 2109000033 від 03.09.2021 року.

Відповідач у запереченнях просив відмовити у задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на правову допомогу з урахуванням принципів дійсності та необхідності. Також, відповідач зазначив, що позивачем не надано доказів фактичного розрахунку (оплати) за послуги із адвокатом. Також, відповідач стверджував, що ця справа не є складною, а тому такі витрати є неспівмірними та необґрунтованими.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

За змістом договору про надання правничої допомоги, витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції визначені між позивачем та його адвокатом у фіксованому розмірі, що складають 140 000,00 грн.

Згідно ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, п. 269). (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 22.11.2017 року у справі № 914/434/17).

З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що заявлений позивачем розмір витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 140 000,00 грн не є співмірним із складністю цієї справи та часом витраченим адвокатом на надання послуг у цій справі.

Отже, з огляду на предмет спору, обсяг поданих позивачем заяв по суті справи, а також часу витраченого у судових засіданнях, суд першої інстанції в порядку ст. 129 ГПК України, правильно поклав на відповідача витрати понесені позивачем на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у сумі 50 000,00 грн, тобто у меншому розмірі ніж було заявлено позивачем.

Також, судом першої інстанції взято до уваги, що саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Крім того, судом першої інстанції було враховано, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. (Аналогічних висновків дійшла Об`єднана палата Верховного Суду в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.).

Наведеним спростовуються заперечення відповідача про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку відсутністю платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом.

Водночас доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неспівмірність, та/або нерозумність, та/або нереальність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до цієї справи відповідач не надав.

Колегія суддів апеляційного суду також зазначає, що апелянт не довів наявності підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Апелянтом не доведено факту неспівмірності зазначених витрат відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України. Аргументи Товариства по суті зводяться до необхідності повної відмови позивачу у відшкодуванні витрат на правничу допомогу, що однак не свідчить про неправильно здійснений судом першої інстанції розподіл цих витрат.

Недоречними також є аргументи скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки судом було правильно застосовано норми процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.

У разі задоволення позову, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати на правову допомогу покладаються на відповідача у повному обсязі.

Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши справу колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Оскаржене додаткове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам чинного законодавства.

Судові витрати

Відповідно до вимог статті 129 ГПК України, у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги судові витрати покладаються на апелянта.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 у справі №910/16893/23 залишити без змін.

Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано, - 09.09.2024.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді О.О. Євсіков

С.О. Алданова