Постанова

від 12.08.2024 по справі 910/16893/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2024 р. Справа№ 910/16893/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Євсікова О.О.

Алданової С.О.

за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Підлипенський Д.В.

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2024, повний текст якого складено та підписано 20.02.2024

у справі № 910/16893/23 (суддя Алєєва І.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазмонтаж»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Акціонерне товариство «Комерційний банк «Глобус»

про визнання гарантії такою, що не підлягає виконанню

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогазмонтаж» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про визнання гарантії такою, що не підлягає виконанню.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на те, що у відповідача не було законних підстав для звернення до Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» з вимогою про сплату коштів у розмірі 1 451 400 грн за банківською гарантією № 30968 від 26.01.2023, а тому позивач звернувся до суду з позовом про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню.

Доводи та заперечення відповідача

Відповідач з позовом не погодився, посилаючись на те, що підрядник у встановлені строки не виконав належним чином свої зобов`язання.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 у справі №910/16893/23 позов задоволено. Визнано Банківську гарантію № 30968 від 26.01.2023 року, яка видана Акціонерним товариством «Комерційний банк «Глобус» такою, що не підлягає виконанню. Стягнуто з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684 грн 00 коп.

Рішення мотивоване тим, що з боку позивача відсутні порушення умов Договору підряду, а у відповідача відсутні були підстави для застосування Гарантії в силу положень ст. 563 ЦК України та умов п. 8.10.5 Договору, тому наведене свідчить про наявність правових підстав для визнання Банківської гарантії № 30968 від 26.01.2023 такою, що не підлягає виконанню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з цим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

А саме апелянт посилається на те, що:

- матеріалами справи підтверджується настання в межах спірних правовідносин гарантійного випадку, що свідчить про безпідставність позовних вимог ТОВ «Нафтогазмонтаж»;

- підрядник був зобов`язаний виконати роботи протягом 450 днів, а саме з 15.12.2021 по 10.03.2023;

- у відповідності до умов Договору повідомлення про початок дії обставин непереборної сили (форс-мажора) та строк їх дії підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України, однак до матеріалів справи позивачем не надано сертифікат Торгово-промислової палати України, який був би направлений Замовнику у встановлений пунктом 6.2. Договору строк;

- згідно наданого ТОВ «Нафтогазмонтаж» сертифікату про форс-мажорні обставини №6500-23-2300 виконання договору від 03.09.2021 № 2109000033 було унеможливлене лише протягом періоду з 24 лютого 2022 року по 01 листопада 2022 року;

- місцевий господарський суд при ухваленні оскаржуваного рішення не зазначив належних обґрунтувань щодо не взяття до уваги доводів та доказів, які надані Відповідачем.

Доводи та заперечення позивача

У своєму відзиві на апеляційну скаргу позивач з апеляційною скаргою не погодився, просить залишити оскаржене рішення без змін посилаючись на те, що:

- будь-яких порушень умов Договору Позивачем не було допущено, оскільки всі зобов`язання позивач виконав в строк та належним чином;

- загальний строк виконання робіт по Договору продовжується на 251 день та становить 701 день з моменту отримання дозволу на початок виконання робіт. За таких умов Підрядник має виконати роботи по Договору до 16.11.2023, що свідчить про відсутність порушення строків виконання робіт по Договору з боку Замовника та відсутність підстав для стягнення 1 451 400 грн за Гарантією;

- позивачем не було допущено будь-яких порушень умов Договору, а тому у відповідача були відсутні підстави для застосування Гарантії в силу положень ст. 563 ЦК України та умов п. 8.11.5 Договору.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Не погоджуючись з цим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/16893/23. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

04.04.2024 матеріали справи надійшли до апеляційного суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2024 відкрито апеляційне провадження за цією апеляційною скаргою. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 13.05.2023. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 08.05.2023. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 08.05.2023. Явка учасників справи не визнана обов`язковою.

Розгляд справи неодноразово відкладався, зокрема на 12.08.2024.

Явка представників учасників справи

Представник відповідача в судовому засіданні 12.08.2024 підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник позивача та третьої особи в судове засідання 12.08.2024 не з`явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази. Зокрема, залучено судом до справи довідки про доставку електронного документа до їх електронних кабінетів.

Відповідно до частин 5, 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з частинами 5, 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення, зокрема, є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції, з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників сторін та третьої особи обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників позивача та третьої особи, які належним чином повідомлені про судовий розгляд справи в апеляційному порядку.

Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

За результатами аукціону, згідно із відомостей, що знаходяться на офіційному веб-сайті Prozzoro (посилання://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-06-23-014199-c), переможцем процедури публічної закупівлі визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогазмонтаж».

03.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтогазмонтаж» (підрядник) укладено Договір підряду (капітальне будівництво) № 2109000033, за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик виконати роботи відповідно до умов цього Договору (далі - Роботи), в повному обсязі відповідно до вимог чинних нормативних документів і проектної документації, по об`єкту «Реконструкція газорозподільної станції «Сміла» Черкаського району Черкаської області» (Будівельні роботи та поточний ремонт 45000000-7) (далі - об`єкт), а замовник - прийняти та оплатити такі роботи відповідно до умов цього Договору (п. 1.1. Договору).

Пунктом 8.10.1. Договору сторони передбачили, що відповідно до умов пункту 4.11 розділу І тендерної документації процедури закупівлі відкритих торгів по предмету закупівлі робіт по об`єкту «Реконструкція газорозподільної станції «Сміла» Черкаського району Черкаської області» згідно оголошення про проведення процедури закупівлі № А-2021-06-23-014199-с, оприлюдненого на веб-порталі Уповноваженого органу 23 червня 2021 року, підрядник зобов`язується надати замовнику не пізніше дати укладення цього Договору в забезпечення виконання Договору безвідкличну безумовну банківську гарантію (надалі - Гарантія) на суму 1 451 400, 00 грн, що становить 5 % відсотків ціни цього Договору.

Згідно п. 8.10.2. Договору права та обов`язки сторін за цим Договором настають за умови настання відкладальної обставини (згідно ч. 1 ст. 212 ЦК України), а саме: надання підрядником замовнику в забезпечення виконання цього Договору Гарантії згідно п.п. 8.10.1. цього Договору.

На виконання умов п. 8.10.1. Договору підрядником в забезпечення виконання зобов`язань надано банківську гарантію № 30968 від 26.01.2023, яка видана Акціонерним товариством «Комерційний банк «Глобус» (далі - Гарант).

26.05.2023 підрядником надано зміни до вказаної Банківської гарантії, строк дії якої включно до 27.11.2023.

Позивач зазначив, що 12.10.2023 від Гаранта на його адресу надійшов лист № 1-3480, яким повідомлено про надходження SWIFT-повідомлення про сплату 1 451 400 грн за Гарантією та необхідність перерахування позивачем відповідної суми на рахунок Гаранта.

Позивач вважає, що у відповідача були відсутні підстави для задоволення своїх вимог за рахунок Гарантії та наявні підстави для визнання Гарантії такою, що не підлягає виконанню, що і стало підставою для звернення до господарського суду з даним позовом.

Мотиви і джерела права, з яких виходить апеляційний суд при ухваленні судового рішення

Згідно зі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що правовідносини між сторонами у даній справі виникли на підставі банківської гарантії. Особливості регулювання цих правовідносин визначено, зокрема, параграфом 4 глави 49 Цивільного кодексу України, положеннями глави 22 Господарського кодексу України, Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639, Уніфікованими правилами міжнародної торгової палати для гарантій за першою вимогою 1992 року.

Статтею 546 ЦК України унормовано види забезпечення виконання зобов`язання.

Зокрема, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Згідно ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Статтею 200 Господарського кодексу України визначено, що гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони.

Частинами 1 - 4 ст. 563 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред`явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.

Порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 (далі - Положення), відповідно до пунктів 2, 8, 9 частини третьої розділу І якого гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов`язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії; гарантійний випадок - одержання банком-гарантом/банком-контргарантом вимоги бенефіціара, що становить належне представлення, протягом строку дії або до дати закінчення дії гарантії/контргарантії, що свідчить про порушення принципалом базових відносин; базові відносини - відносини між принципалом та бенефіціаром, які виникають на підставі договору, інших правочинів, тендерної документації, законодавчих актів щодо зобов`язань принципала на користь бенефіціара, виконання яких забезпечує гарантія.

Відповідно до п. 8.10.5. Договору у разі невиконання (неналежного виконання) підрядником своїх зобов`язань за цим Договором замовник має право одержати задоволення своїх вимог, передбачених умовами цього Договору та чинним законодавством України, на умовах визначених Гарантією.

За умовами Гарантії, Гарант безумовно зобов`язується протягом п`яти банківських днів після одержання ним паперового оригіналу першої письмової вимоги Бенефіціара, оформленої належним чином (підпис уповноваженої особи, печатка Бенефіціара (якщо передбачена)) та/або електронного SWIFT-повідомлення через Банк Бенефіціара на його SWIFT, сплатити Бенефіціару повну суму Банківської гарантії, без необхідності для Бенефіціара обґрунтовувати свою вимогу, без подання будь-яких інших документів, крім вимоги, або виконання будь-яких інших умов, за умови, що в тексті вимоги буде зазначено, що сума, яка вимагається, повинна бути сплачена у зв`язку з невиконанням/неналежним виконанням Принципалом зобов`язань за Договором.

Згідно п. 1.2. Договору про надання гарантії від 26.01.2023 № 30968/ЮГ-23, гарантійним випадком є невиконання/неналежне виконання принципалом (позивач) перед бенефіціаром (відповідач) основного зобов`язання, а саме невиконання/неналежне виконання умов Договору.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, яка є загальною щодо спорів про стягнення за гарантією, враховуючи приписи статей 560, 563, 565 ЦК України, обов`язок гаранта сплатити бенефіціару грошову суму відповідно до умов гарантії настає за умови порушення принципалом зобов`язання, забезпеченого гарантією, та направлення бенефіціаром гаранту письмової вимоги разом із зазначеними в гарантії документами. За відсутності однієї із вказаних умов відповідальність гаранта не настає (постанови Верховного Суду від 18.10.2018 у справі №910/21641/17, від 20.06.2018 у справі №904/9536/17, від 02.03.2018 у справі №910/8297/17, від 14.11.2019 у справі №910/20326/17, від 18.06.2021 у справі №910/16898/19, від 07.12.2021 у справі №910/2831/20, 21.12.2021 у справі №910/17772/20 тощо).

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 18.06.2021 у справі №910/16898/19 відзначила, що при вирішенні спору про існування зобов`язання гаранта сплатити кошти за гарантією до предмета доказування входить в першу чергу, дослідження наявності чи відсутності виникнення відповідного обов`язку - гарантійного випадку (порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією), а не формальне дослідження виключно наявності заяви про сплату за гарантією.

Гарант сплачує бенефіціару відповідну суму за гарантією при настанні гарантійного випадку, під яким розуміється невиконання або неналежне виконання принципалом своїх зобов`язань (постанова Верховного Суду від 04.03.2021 у справі №910/3500/19).

Отже, згідно із наведеними приписами законодавства та умов банківської гарантії вбачається, що обов`язок гаранта сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії настає за умови порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією. За відсутності порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією відповідальність гаранта не настає.

Згідно із статтями 509, 526 ЦК України, статтями 173, 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частинами 1, 2 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частин 1, 2 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Матеріалами справи підтверджується, що банківська гарантія видана банком на забезпечення виконання позивачем зобов`язань за Договором підряду від 03.09.2021 № 2109000033, яким визначено обов`язок останнього виконати роботи по об`єкту в строк згідно Графіку.

Згідно Графіку виконання робіт по об`єкту (Додаток № 2 до Договору підряду) роботи мають бути виконані протягом 450 днів з дати отримання дозволу на початок виконання робіт.

Дозвіл на початок виконання робіт Підрядник отримав 14.12.2021 року листом від Замовника № 7230-ВИХ-21-1360 від 13.12.2021 року. Тобто Підрядник за умовами Договору зобов`язаний виконати роботи з 15.12.2021 року по 10.03.2023 року протягом 450 днів.

Поряд з цим, умовами укладеного між сторонами договору підряду передбачено можливість відстрочення визначених графіком строків.

Так, зокрема, в п. 6.4 Договору визначено, що при настанні обставин непереборної сили, виконання зобов`язань за цим Договором продовжується на строк, відповідний строку дії вказаних обставин.

Відповідно до п. 6.1. Договору, жодна із сторін не несе відповідальності за повне або часткове невиконання будь-яких умов у разі настання надзвичайних та невідворотних обставин, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами Договору а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув грунту, інші стихійні лиха тощо.

Згідно п. 6.2. Договору сторони протягом 10 (десяти) календарних днів повинні сповістити одна одну про початок обставин непереборної сили (форс-мажора) у письмовій формі. Повідомлення про початок дії обставин непереборної сили (форс-мажора) та строк їх дії підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України.

Позивач у строк, визначений умовами п. 6.2 Договору, повідомив відповідача про початок обставин непереборної сили при виконанні умов спірного договору, що підтверджується листом від 24.02.2022 вих. № 75-01.

Початок дії обставин непереборної сили (форс-мажора) та строк їх дії підтверджується Сертифікатом Торгово-промислової палати України № 6500-23-2300 від 12.05.2023, яким встановлено, що під час виконання Договору підряду для позивача настали обставини непереборної сили, які діяли з 24.02.2022 по 01.11.2022. Тобто обставини непереборної сили діяли протягом 250 дня.

Посилання апелянта на те, що позивачем не надано доказів надіслання йому сертифікату ТПП у встановлений в п. 6.2 Договору строк до уваги не приймаються, оскільки положеннями умови пункту 6.3 Договору передбачено позбавлення сторони права посилатися на настання форс-мажорних обставин лише у випадку порушення строків надіслання відповідного повідомлення. Тоді як, наслідків недотримання названих строків через несвоєчасного надіслання сертифікату Торгово-промислової палати України не визначено.

У цьому зв`язку суд звертає увагу на те, що позивач у встановлений в договорі строк надіслав відповідачу повідомлення про настання форс-мажорних обставин, які згодом були підтверджені сертифікатом ТПП та який з огляду на чинність обставин непереборної сили (початком повномасштабного вторгнення на територію України) не міг бути отриманий позивачем 24.02.2022. У суді відповідач висловлював заперечення лише щодо строків надіслання сертифікату, однак самого факту його отримання не заперечував. Тож у даному випадку позивач не позбавлений права посилатися на їх наявність з огляду на дотримання ним визначеної в розділі 6 Договору процедури.

За встановленого, колегія суддів погоджується з вірним виснуванням суду першої інстанції про те, що з урахуванням умов Договору підряду, загальний строк виконання робіт по Договору продовжується на 250 днів та становить 700 днів з моменту отримання дозволу на початок виконання робіт. Отже роботи у зв`язку з відстроченням їх на строк дії обставин непереборної сили повинні були бути виконані позивачем до 15.11.2023 включно.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач звернувся до банку з вимогою про сплату грошової суми за банківською гарантією 12.10.2023. Тобто до закінчення строку виконання робіт, що свідчить про відсутність правових підстав для виконання банком означеної вимоги бенефіціара зі сплати забезпечувального платежу.

В контексті встановленого, суд приходить до висновку, що станом на час пред`явлення бенефіціаром вимоги про сплату гарантійного платежу обставини, з якими закон пов`язує можливість задоволення такої вимоги, не настали. Адже позивач станом на 12.10.2023 не був таким, що допустив прострочення виконання зобов`язання.

Ураховуючи встановлені обставини справи щодо відсутності обставин порушення позивачем забезпеченого зобов`язання станом на час звернення бенефіціара з вимогою, а також зважаючи на те, що станом на час пред`явлення даного позову строк дії гарантії закінчився, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов заснованого на Законі висновку про наявність правових підстав для визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню.

Ствердження апелянта про підтвердження матеріалами справи настання в межах спірних правовідносин гарантійного випадку не знайшли свого підтвердження, а тому відхиляються за їх неспроможності.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами апеляційного перегляду справи колегія суддів встановила, що оскаржене рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства, при повному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, підстави для його зміни чи скасування в розумінні приписів статті 277 ГПК України відсутні. Натомість викладені в апеляційні скарзі доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції, а тому в її задоволенні слід відмовити.

Судові витрати

Згідно вимог статті 129 ГПК України, у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги судові витрати покладаються на апелянта.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 у справі №910/16893/23 залишити без змін.

Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано, - 11.09.2024.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді О.О. Євсіков

С.О. Алданова