Ухвала

від 09.09.2024 по справі 913/769/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

09 вересня 2024 року м. Харків Справа №913/769/21

Східний апеляційний господарський суд у складі судді-доповідача Сгара Е.В.

розглянувши апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, м.Суми (вх.2110Л)

на ухвалу Господарського суду Луганської області від 27.08.2024 (повний текст складено 29.08.2024) у справі №913/769/21 (суддя Смола С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сателлит, м. Київ

до відповідача Фермерського господарства Криничне, смт Мілове Луганської області

про стягнення 3 474 609, 27 грн

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Сателлит, м. Київ

на дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Сателлит звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Фермерського господарства Криничне про стягнення неустойки (штрафу) за договором поставки від 30.07.2020 №Р90028 у сумі 3474609,27 грн.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 07.12.2022 у справі №913/769/21 позов задоволено повністю; стягнуто з відповідача на користь позивача штраф у сумі 3474609,27 грн, судовий збір у сумі 52119,16 грн, витрати на надання правничої допомоги адвоката в сумі 97508,02грн. Указане рішення набрало законної сили 10.01.2023 і на його виконання виданий відповідний наказ.

До Господарського суду Луганської області через систему Електронний суд від Товариства з обмеженою відповідальністю Сателлит надійшла скарга на дії державного виконавця від 01.08.2024, у якій заявник просить визнати протиправною та скасувати постанову начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пихоніної Маргарити Володимирівни від 23.07.2024 про закінчення виконавчого провадження ВП №71251201.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 27.08.2024 у справі №913/769/21:

-скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сателлит від 01.08.2024 на постанову начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пихоніної Маргарити Володимирівни від 23.07.2024 про закінчення виконавчого провадження ВП №71251201 задоволено;

-визнано неправомірною та скасовано постанову начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пихоніної Маргарити Володимирівни від 23.07.2024 про закінчення виконавчого провадження ВП №71251201.

Не погодившись із вищевказаною ухвалою Східне міжрегіональне управління Міністерста юстиції звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить ухвалу Господарського суду Луганської області від 27.08.2024 року скасувати та відмовити у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Сателлит від 01.08.2024 на постанову начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пихоніної Маргарити Володимирівни від 23.07.2024 про закінчення виконавчого провадження ВП №71251201.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV ГПК України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

За приписами ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зокрема, пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду апеляційної скарги або касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, станом на дату звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на вищевказану ухвалу Господарського суду Луганської області у справі №913/769/21 апелянт повинен був сплатити судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи, що апеляційна скарга подана у цій справі в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС "Електронний суд", за апеляційний перегляд оскаржуваного рішення підлягає сплаті судовий збір в розмірі 2422,40 грн (3028,00 грн*0,8=2422,40 грн).

Однак, до апеляційної скарги Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не додано жодних доказів сплати судового збору.

Проте, скаржником до апеляційної скарги було додано клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі.

Обґрунтування, з яких саме підстав апелянт просить суд задовільнити вищезазначене клопотання, Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції не надало.

При цьому, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1)розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2)позивачами є:

а)військовослужбовці;

б)батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в)одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г)члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ)особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3)предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Тобто, ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено вичерпний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити сплату судового збору.

Судова колегія апеляційного господарського суду зазначає, що Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції не відноситься до категорії осіб, визначених у статті 8 Закону України «Про судовий збір», а предметом позову не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. За таких обставин, скаржник в розумінні статті 8 Закону України «Про судовий збір» не має права на відстрочення або звільнення від сплати судового збору.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (заява №24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (п. 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення названого Суду від 28.05.1985 року у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства» (п. 57).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (п. 60).

З огляду на вищевикладене, приймаючи до уваги, що відстрочення або звільнення від сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин та яких у даному випадку апелянтом не обгрунтовано та не доведено, а також зважаючи на те, що скаржник не відноситься до категорії осіб, яким відповідно до вимог статті 8 Закону України «Про судовий збір» може бути надано право на відстрочення або звільнення від сплати судового збору, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення відповідного клопотання Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Також, відповідно до п.1 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень.

Згідно з ч.5 ст.44 ГПК України юридична особа набуває процесуальних прав та обов`язків у порядку, встановленому законом, і здійснює їх через свого представника.

За змістом ч.1 ст.56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

За приписами ч.3 ст.56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно з ч. 1 ст.60 ГПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтвердженні такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи.

Дослідивши апеляційну скаргу апеляційний господарський суд зазначає, що остання підписана ОСОБА_1 .

В той же час, до апеляційної скарги Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не додано довіреності або іншого документу, що посвідчує повноваження ОСОБА_1 на подання апеляційної скарги.

Що стосується доданої до апеляціної скарги довіреності від 05.09.2023, остання видана на ім`я ОСОБА_2 , у зв`язку із чим така довіреність не може вважатись документом на підтвердження повноважень іншої особи ОСОБА_1 , на звернення до суду із відповідної апеляційною скаргою.

При цьому, до апеляційної скарги не додано документів, які би свідчили, що ОСОБА_1 діє в порядку самопредставництва юридичної особи або остання діє як адвокат.

За таких обставин, подана апеляційна скарга підписана неуповноваженою особою, тому апелянту необхідно надати до Східного апеляційного господарського суду довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.

Викладені вище обставини, відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України, є підставою для застосування наслідків, передбачених ст. 174 ГПК України, а саме - залишення апеляційної скарги без руху з метою усунення скаржником протягом 10 днів з моменту отримання цієї ухвали недоліків.

Керуючись ст.ст. 174, 234, 258, 259, 260 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на ухвалу Господарського суду Луганської області від 27.08.2024 по справі №913/769/21 - залишити без руху.

2.Встановити апелянту строк впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали на усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків, а саме надати:

- довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника;

- докази сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.

3.Роз`яснити Східному міжрегіональному управлінню Міністерству юстиції, якщо апелянт не усуне недоліки апеляційної скарги у строк встановлений судом, вона вважається неподаною та повертається апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя-доповідач Е.В. Сгара