Ухвала

від 09.09.2024 по справі 902/183/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

09 вересня 2024 р. Справа № 902/183/24

Господарський суд Вінницької області у складі : головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Полотнянко Б.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі

за заявою: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність

за участю :

арбітражний керуючий Багінський А.О. (в режимі відеоконференцзв`язку)

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/183/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 28.05.2024 року відкрито провадження у справі № 902/183/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .. Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Призначено керуючим реструктуризацією у справі № 902/183/24 арбітражного керуючого Багінського А.О..

03.06.2024 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

21.06.2024 року до суду від АТ "Кредобанк" надійшла заява б/н від 21.06.2024 року (вх. № 01-36/665/24) про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 748 396,55 грн у справі № 902/183/24.

Ухвалою суду від 25.06.2024 року призначено заяву АТ "Кредобанк" б/н від 21.06.2024 року (вх. № 01-36/665/24) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/183/24, до розгляду в судовому засіданні на 09.09.2024 р. об 11:00 год..

Також, ухвалою суду від 20.08.2024 року ухвалено забезпечити участь арбітражного керуючого Багінського А.О. у судовому засіданні, яке призначено на 26.08.2024 року о 14:30 год. та у всіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 902/183/24, в приміщенні Господарського суду Вінницької області з використання підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Крім цього, ухвалою суду від 05.09.2024 року ухвалено забезпечити участь представника АТ "Кредобанк" адвоката Павленка С.В. у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 902/183/24, яке призначено на 09.09.2024 р. об 11:00 год., в приміщенні Господарського суду Вінницької області з використання підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

На визначену дату - 09.09.2024 р. в судове засідання, яке проведено в режимі відеоконференції, з`явився арбітражний керуючий Багінський А.О..

При цьому, судом встановлено, що 24.07.2024 року до суду від арбітражного керуючого Багінського А.О. надійшла заява б/н від 24.07.2024 року про результати розгляду вимог кредиторів у справі № 902/183/24.

Також, 25.07.2024 року до суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання б/н від 24.07.2024 року, згідно якого Боржник визнає, зокрема, вимоги АТ "Кредобанк" в розмірі 748 396,55 грн основного боргу та 4 844,80 грн судового збору.

Принагідно, суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Так, згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати заяву АТ "Кредобанк" про визнання грошових вимог до боржника за наявними матеріалами справи та за відсутності інших учасників цієї справи.

В судовому засіданні арбітражний керуючий визнав кредиторські вимоги АТ "Кредобанк".

Суд, розглянувши подану кредиторську заяву, заслухавши арбітражного керуючого та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

За змістом заяви АТ "Кредобанк" б/н від 21.06.2024 року, 15.09.2020 року між Акціонерним товариством "Кредобанк" (надалі - Банк, Позивач, Кредитодавець, АТ "Кредобанк") та ОСОБА_1 (надалі - Відповідач, Позичальник, Боржник) укладено кредитний договір № CL-290103 (надалі - кредитний договір).

Згідно п. 1. кредитного договору, Банк зобов`язується надати у власність Позичальникові грошові кошти (надалі - кредит) на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, а Позичальник зобов`язується використати кредит на цілі, вказані в цьому Кредитному договорі, повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених цим Кредитним договором. Кредит видається виключно на цілі зазначені в цьому Кредитному договорі.

Відповідно до п. 2.1. кредитного договору, сума та валюта кредиту: 500 000,00 грн.

Відповідно до п. 2.3. кредитного договору, строк (термін) кредитування: до 12.09.2025 року.

Відповідно до п. 2.4. кредитного договору, Позичальник доручає Банкові здійснити переказ кредитних коштів на наступні цілі та за наступними реквізитами: на поточні потреби в сумі 416 860,19 грн, а інші частина суми коштів за Кредитним договором - на погашення (рефінансування) кредитної заборгованості позичальника, передбаченої у п. 2.4. Кредитного договору.

Відповідно до п. 2.5. - 2.7. кредитного договору, вказано Позичковий рахунок, поточний (картковий) рахунок Позичальника, відкритий для видачі та обслуговування кредиту, рахунок для повернення кредитних коштів, що зазначаються у відповідних доказах (виписки/меморіальні ордери/розрахунок заборгованості), які підтверджують переказ Банком кредитних коштів Позичальнику.

Відповідно до п. 3.1. кредитного договору, кредит видається Позичальнику в безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів за дорученням Позичальника, яке міститься в п. 2.4. кредитного договору.

Відповідно до п. 4.1. кредитного договору, за користування кредитом Позичальник сплачує Банку відсотки, за процентною ставкою 35 % річних.

Відповідно до п. 4.2. кредитного договору, проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом "факт/360" (фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), за ставкою визначеною п. 4.1. Кредитного договору, з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту в повному обсязі, якщо інше не випливає з умов цього Кредитного договору.

Відповідно до п. 4.3. кредитного договору, за надання послуг Позичальник сплачує Банку комісії в порядку, строки та розмірі, передбачені в п. 2.9. Кредитного договору.

Відповідно до п. 4.5. кредитного договору, реальна річна процентна ставка 41,19% річних.

Відповідно до п. 6.1. кредитного договору, Позичальник зобов`язаний повернути Банку кредит у повному обсязі в порядку і строки (терміни), передбачені кредитним договором та/або додатками до нього.

Відповідно до п. 6.3. кредитного договору, Позичальник щомісячно, здійснює повернення суми заборгованості за кредитом, сплачує проценти за користування кредитом у вигляді рівних сум - ануїтетного платежу (розмір якого визначається п. 6.2. кредитного договору). Повернення кредиту здійснюється у порядку, передбаченому п.п. 6.3.1.-6.3.5. Кредитного договору.

Відповідно до п. 6.6. кредитного договору, погашення заборгованості за кредитним договором здійснюється у наступній черговості:

у першу чергу: прострочені платежі по сплаті процентів користування кредитом; прострочені платежі по поверненню кредиту (основного боргу);

у другу чергу: поточні платежі по сплаті нарахованих процентів за користування Кредитом; поточні платежі по поверненню кредиту (основного боргу);

у третю чергу: прострочені платежі по сплаті комісії та інших платежів, які передбачені кредитним договором; поточні платежі по сплаті комісії та інших платежів, які передбачені кредитним договором; пеня, штрафи та інші види неустойки; дострокові платежі по поверненню кредиту (основного боргу) на наступний місяць/місяці.

Сторони не мають права змінювати черговість погашення заборгованості за цим Кредитним договором, в тому числі шляхом зазначення в платіжних документах призначення платежу, що порушує черговість визначену п. 6.6. кредитного договору.

Відповідно до п. 6.10. кредитного договору, Позичальник зобов`язаний після отримання повідомлення Банку, передбаченого п. 6.9. кредитного договору, усунути порушення умов кредитного договору, вказаних у повідомленні протягом 30 (тридцяти) календарних днів із дня отримання такого повідомлення. Якщо Позичальник не усунув вказані порушення, то він зобов`язаний достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за кредитним договором не пізніше 31-го календарного дня після отримання письмового повідомлення Банку (п. 6.9. Кредитного договору).

Відповідно до п. 10.4. кредитного договору, шляхом підписання цього кредитного договору, Позичальник підтверджує що він:

- до видачі кредиту ознайомився з діючими Тарифами Банку та Правилами надання комплексних банківських послуг фізичним особам у АТ "Кредобанк", у яких зазначено умови відкриття, ведення, закриття поточних (карткових) рахунків;

- ознайомився з орієнтовною реальною річною процентною ставкою та орієнтовною загальною вартістю кредиту, а також з іншою інформацією про споживчий кредит, надання якої передбачено ч. 3 ст. 9 Закону України "Про споживче кредитування":

- дозволяє Банку надавати третім особам інформацію, яка стала відомою йому внаслідок виконання цього договору, і може становити банківську таємницю.

Відповідно до п. 10.4. кредитного договору, підписанням цього договору Позичальник надає згоду на передачу Банком до кредитного реєстру Національного банку України, інформації по кредитну операцію, передбачену умовами цього кредитного договору, в порядку, обсязі та з підстав, визначених Законом України "Про банки та банківську діяльність" та нормативно-правовими актами Національного банку України.

На виконання умов вищевказаного договору Банк свої зобов`язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю.

Однак, Позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином тривалий час не виконує.

Згідно розрахунку заборгованості по кредитному договору № CL-290103 від 15.09.2020 р. станом на 28.05.2024 р. заборгованість ОСОБА_1 перед АТ "Кредобанк" становить у розмірі 738 386,70 грн, що складається із : заборгованості за тілом кредиту - 408 881,66 грн; заборгованості за відсотками - 329 505,04 грн.

Разом з цим, по справі № 143/1237/23 Погребищенського районного суду Вінницької області, Банк сплатив судовий збір за позов до Позичальника в сумі 10 009,85 грн, які Банк заявляє до визнання в цій справі.

Таким чином, загальна сума заборгованості становить 748 396,55 грн (738 386,70 грн + 10 009,85 грн).

На підставі викладеного, Заявник просить суд визнати вимоги Акціонерного товариства "Кредобанк" до ОСОБА_1 на суму 753 241,35 грн, з яких: 4844,80 грн - позачергові вимоги; 748 396,55 грн - вимоги другої черги.

Наведені у заяві обставини підтверджені відповідними письмовими доказами.

Згідно заяви арбітражного керуючого Багінського А.О. б/н від 24.07.2024 року про результати розгляду вимог кредиторів у справі № 902/183/24, ознайомившись із вимогами кредитора - АТ "Кредобанк", а також його доводами, арбітражний керуючий (керуючий реструктуризацією) Довбні А.С. визнає вимоги кредитора АТ "Кредобанк", а саме в сумі 748396,55 грн, яка підлягає включенню у другу чергу погашення вимог кредиторів та 4844,80 грн - судовий збір за подання даної заяви (позачергові вимоги).

Також, керуючим реструктуризацією повідомлено, що заява кредитора була подана з дотриманням вимог ч. 1 ст. 45 КУзПБ, отже, кредитор АТ "Кредобанк" має право вирішального голосу на зборах кредиторів.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

За змістом ст. 1 КУзПБ, грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Частина 1 ст. 122 КУзПБ передбачає, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Як вказувалось вище, 03.06.2024 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Відповідно до матеріалів справи, заява АТ "Кредобанк" б/н від 21.06.2024 року про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/183/24, надійшла до суду 21.06.2024 року за вх. № 01-36/665/24 (сформована в системі "Електронний суд" - 21.06.2024), тобто у межах визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ строку на подання заяв з грошовими вимогами до боржника.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.07.2024 року у cправі № 910/1246/21, заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);

- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);

- покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);

- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).

- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).

Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (див.висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17).

У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 15.09.2020 року між Акціонерним товариством "Кредобанк" (Банк) та ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено кредитний договір № CL-290103.

Згідно п.2.1., п.2.4 цього кредитного договору, сума та валюта кредиту: 500 000,00 грн.

Позичальник доручає Банкові здійснити переказ кредитних коштів з позичкового рахунку, вказаного в п. 2.5. кредитного договору на наступні цілі та за наступними реквізитами: на поточні потреби в сумі 416 860,19 грн; на погашення (рефінансування) кредитної заборгованості Позичальника перед ПАТ КБ "Приватбанк" по кредитному договору № SAMDN40000011027350 від 17.01.2007 року в сумі 49 698,61 грн; на погашення (рефінансування) кредитної заборгованості Позичальника перед ПАТ "А-Банк" по кредитному договору № SAMABWFC00001723847 від 15.09.2018 року в сумі 33 441,20 грн.

На виконання умов вказаного кредитного договору, Банком було видано Позичальнику кредит в розмірі 500 000,00 грн, що підтверджується меморіальними ордерами, а саме : №49161932 від 15.09.2020 р. на суму 49 698,61 грн; № 49161941 від 15.09.2020 р. на суму 33441,20 грн; № 49161952 від 15.09.2020 року на суму 416 860,19 грн.

Також, надання Банком Позичальнику кредитних коштів в сумах передбачених п. 2.4. кредитного договору № CL-290103 від 15.09.2020 року, підтверджується випискою по особовим рахункам з 15.09.2020 р. по 01.12.2023 р. щодо Боржника - ОСОБА_1 ..

Згідно приписів ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших нормативно-правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ст. 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Судом встановлено, що згідно наявного у справі розрахунку заборгованості за договором кредиту № CL-290103 від 15.09.2020 року, станом на 28.05.2024 року, загальна сума заборгованості становить 738 386,70 грн, з яких : заборгованість за тілом кредиту - 408881,66 грн; заборгованість за відсотками - 329 505,04 грн.

Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.7.2024 року у справі № 910/10895/22, проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачено частиною другою статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.

Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Судом встановлено, що згідно пунктів 2.3., 4.1., 4.2. кредитного договору № CL-290103 від 15.09.2020 року, строк (термін) кредитування - 60 місяців до 12 вересня 2025 року.

За користування кредитом Позичальник сплачує Банку відсотки, за процентною ставкою 35 % річних.

Проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом "факт/360" (фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), за ставкою визначеною п. 4.1. Кредитного договору, з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту в повному обсязі, якщо інше не випливає з умов цього Кредитного договору.

Крім цього, судом встановлено, що АТ "Кредобанк" звертався до Боржника - ОСОБА_1 із досудовою вимогою № 1136/2023 від 03.11.2023 р. (копія долучена до кредиторської заяви) щодо дострокового стягнення заборгованості за кредитним договором № CL-290103 від 15.09.2020 року.

Отже, зважаючи на викладене, суд перевіривши згаданий вище розрахунок заборгованості за кредитним договором № CL-290103 від 15.09.2020 року, дійшов висновку, що заявлені до визнання Заявником кредиторські вимоги до боржника в розмірі 738 386,70 грн, відповідають умовам даного кредитного договору та наявним у справі доказами, а тому є правомірними.

Також, судом встановлено, що у кредиторській заяві, Заявником стверджується, що ним по справі № 143/1237/23 Погребищенського районного суду Вінницької області сплачено судовий збір за позов до Позичальника в сумі 10 009,85 грн.

Так, матеріалами справи підтверджено, що АТ "Кредобанк" звертався до Погребищенського районного суду Вінницької області із позовною заявою № 1551/2023 від 21.12.2023 року (копія долучена до кредиторської заяви) до Відповідачів - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № CL-290103 від 15.09.2020 року.

За подання до вказаного суду відповідної позовної заяви, АТ "Кредобанк" було сплачено судовий збір в розмірі 10 009,85 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 63571756 від 14.12.2023 року.

Суд, зважає на те, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Погребищенського районного суду Вінницької області від 02.07.2024 року по справі № 143/1237/23, зупинено провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства "КРЕДОБАНК" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості до вирішення Господарським судом Вінницької області справи № 902/183/24 за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність боржника.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявлені у цій справі кредиторські вимоги до Боржника в розмірі 10 009,85 грн, підтверджуються наявними у справі доказами, а тому підлягають визнанню.

Водночас, судом встановлено, що станом момент розгляду поданої кредиторської заяви, доказів щодо погашення Боржником заборгованості перед АТ "Кредобанк" в загальній сумі 748 396,55 грн (738 386,70 грн + 10 009,85 грн) не надано.

Поряд з цим, як згадувалося вище, згідно клопотання ОСОБА_1 б/н від 24.07.2024 року, Боржник визнав, зокрема, вимоги АТ "Кредобанк" в розмірі 748 396,55 грн основного боргу та 4 844,80 грн судового збору.

Відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ, заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Згідно ч. ч. 2, 4 ст. 133 КУзПБ, витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Враховуючи викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення заяви АТ "Кредобанк" б/н від 21.06.2024 р. (вх. № 01-36/665/24) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/183/24, в повному обсязі та визнання заявлених вимог в розмірі 748 396,55 грн, які підтверджені наданими доказами з віднесенням їх до другої черги задоволення.

Крім того, визнанню підлягають вимоги в розмірі 4 844,80 грн - судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів).

Керуючись ст.ст. 1, 2, 9 (ч. 4), 45, 113, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232-236, 242, 326 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Задоволити заяву АТ "Кредобанк" б/н від 21.06.2024 року (вх. № 01-36/665/24) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/183/24, повністю.

2. Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства "Кредобанк" (вул. Сахарова, 78, м.Львів, 79026; код ЄДРПОУ 09807862) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 748 396,55 грн заборгованості (друга черга задоволення вимог кредиторів); а також 4 844,80 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у справі № 902/183/24.

3. Арбітражному керуючому (керуючому реструктуризацією) Багінському А.О. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів Боржника по справі №902/183/24.

4. Копію ухвали надіслати учасникам справи до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні адреси: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; представнику ОСОБА_1 , адвокату Василюку А.П. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; арбітражному керуючому Багінському А.О. - ІНФОРМАЦІЯ_4 ; АТ "Кредобанк" - office@kredobank.com.ua; представнику АТ "Кредобанк" Павленку С.В. - ІНФОРМАЦІЯ_5

Згідно ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 ГПК України.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. прим.: 1 - до справи.