Рішення
від 29.08.2024 по справі 905/832/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649


Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.08.2024 Справа №905/832/24

Господарський суд Донецької області у складі:

судді Фурсової С.М.

за участю помічника (за дорученням судді) Степанян К.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом заступника керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області (84501, Донецька область, місто Бахмут, вулиця Миру, будинок №45; код ЄДРПОУ 25707002) в інтересах держави в особі

Східного офісу Державної аудиторської служби України (49601, місто Дніпро, вулиця Володимира Антоновича, будинок №22, корпус №2; код ЄДРПОУ 40477689)

Сіверської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області (84522, Донецька область, місто Сіверськ, вулиця Центральна, будинок №8; код ЄДРПОУ 44762032)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (49044, місто Дніпро, вулиця Моссаковського Володимира, будинок №7; код ЄДРПОУ 42086719)

про визнання недійсними додаткових угод до договору та повернення надмірно сплачених коштів у сумі 335 410,84 гривень

за участю представників сторін:

прокурор: Хряк О.О.

від позивача1: не з`явився

від позивача2: не з`явився

від відповідача: Калитвянська С.О.

С У Т Ь С П О Р У

Заступник керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області звернувся в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України та Сіверської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" з вимогами:

- визнати недійсною додаткову угоду №2 від 09.02.2021 до договору про постачання електричної енергії №668 від 06.01.2021, укладену між Сіверською міською радою Бахмутського району Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги»;

- визнати недійсною додаткову угоду №4 від 12.08.2021 до договору про постачання електричної енергії №668 від 06.01.2021, укладену між Сіверською міською радою Бахмутського району Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги»;

- визнати недійсною додаткову угоду №5 від 13.08.2021 до договору про постачання електричної енергії №668 від 06.01.2021, укладену між Сіверською міською радою Бахмутського району Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги»;

- визнати недійсною додаткову угоду №6 від 13.08.2021 до договору про постачання електричної енергії №668 від 06.01.2021, укладену між Сіверською міською радою Бахмутського району Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги»;

- визнати недійсною додаткову угоду №7 від 05.10.2021 до договору про постачання електричної енергії №668 від 06.01.2021, укладену між Сіверською міською радою Бахмутського району Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги»;

- визнати недійсною додаткову угоду №8 від 05.10.2021 до договору про постачання електричної енергії №668 від 06.01.2021, укладену між Сіверською міською радою Бахмутського району Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги»;

- визнати недійсною додаткову угоду б/н від 21.10.2021 (якою визначено ціну електричної енергії 3,64040 грн з ПДВ) до договору про постачання електричної енергії №668 від 06.01.2021, укладену між Сіверською міською радою Бахмутського району Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги»;

- визнати недійсною додаткову угоду б/н від 21.10.2021 (якою визначено ціну електричної енергії 3,94840 грн з ПДВ) до договору про постачання електричної енергії №668 від 06.01.2021, укладену між Сіверською міською радою Бахмутського району Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги»;

- визнати недійсною додаткову угоду б/н від 25.11.2021 (якою визначено ціну електричної енергії 4,28689 грн з ПДВ) до договору про постачання електричної енергії №668 від 06.01.2021, укладену між Сіверською міською радою Бахмутського району Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги»;

- визнати недійсною додаткову угоду б/н від 25.11.2021 (якою визначено ціну електричної енергії 4,65890 грн з ПДВ) до договору про постачання електричної енергії №668 від 06.01.2021, укладену між Сіверською міською радою Бахмутського району Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги»;

- визнати недійсною додаткову угоду б/н від 25.11.2021 (якою визначено ціну електричної енергії 4,73176 грн з ПДВ) до договору про постачання електричної енергії №668 від 06.01.2021, укладену між Сіверською міською радою Бахмутського району Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги»;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» на користь Сіверської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області безпідставно отримані кошти в сумі 335 410,84 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням сторонами вимог пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", якою передбачено, що збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків повинно відбуватись пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку. Прокурор зазначає, що сторонами документально не підтверджено та жодним чином не обґрунтовано наявність підстав для підвищення ціни на товар з моменту укладення основного договору до моменту виникнення необхідності внесення змін (укладення додаткових угод). За розрахунком заявника, протягом строку дії договору про постачання електричної енергії №668 від 06.01.2021, шляхом укладення додаткових угод, ціну на товар збільшено на 111,5 % від початкової, та зменшено обсяг постачання.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 06.06.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04.07.2024.

Від відповідача 10.06.2024 отримано клопотання про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву.

Від Східного офісу Державної аудиторської служби України отримано пояснення по суті спору.

Також, 20.06.2024 від представника Східного офісу Державної аудиторської служби України надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 04.07.2024 о 13:00 год., та всіх наступних засіданнях у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке задоволено ухвалою суду від 03.07.2024.

Від відповідача 03.07.2024 судом отримано відзив на позовну заяву із запереченнями проти її задоволення.

Також, від відповідача 04.07.2024 отримано:

- клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з неможливістю представника відповідача взяти участь у засіданні;

- клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII;

- клопотання про застосування строку позовної давності до заявлених вимог.

У підготовчому засіданні 04.07.2024 судом задоволено клопотання відповідача про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву, відзив вирішено вважати поданим у визначений судом строк та буде врахований при прийнятті рішення.

Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження суд відмовив у його задоволенні.

Ухвалою суду 04.07.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 06.08.2024.

Від прокурора 23.07.2024 судом отримано заперечення на заяву відповідача про застосування позовної давності.

Також, 26.07.2024 від прокурора отримано відповідь на відзив.

Від представника відповідача 02.08.2024 отримано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

За приписом частини 2 статті 197 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання.

У зв`язку з недотриманням визначеного ч.2 ст.197 Господарського процесуального кодексу України строку на подання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, судом задоволено клопотання представника відповідача в частині участі в наступному засіданні в режимі відеоконференції.

Враховуючи, що процесуальний строк на подання заяв по суті справи сплинув, судом здійснено усі можливі та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про доцільність закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 06.08.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду на 22.08.2024.

У судовому засіданні 22.08.2024 оголошено перерву до 29.08.2014 о 10:30 год.

У судовому засіданні 29.08.2024 брали участь прокурор та представник відповідача в режимі відеоконференції.

З огляду на те, що під час розгляду справи судом створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті заявлених вимог за наявними у ній матеріалами в даному судовому засіданні, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд

В С Т А Н О В И В

За результатами відкритих торгів, проведених з метою закупівлі товару, а саме електричної енергії, предмет закупівлі за класифікатором - ДК 021:2015-09310000-5: Електрична енергія, 06.01.2021 між Сіверською міською радою (далі Замовник, відповідач2) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (далі Постачальник, відповідач) укладено договір №668 (далі - Договір).

Джерелом фінансування закупівлі, згідно з оголошенням про проведення відкритих торгів UA-2020- 11-26-010251-b, є місцевий бюджет.

Відповідно до пункту 2.1. вищевказаного Договору, Постачальник продає електричну енергію ДК 021:2015-09310000-5: Електрична енергія Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Кількість товару: 763 050 кВт/год (п. 2.3 Договору).

Згідно з п. 5.1 Договору, загальна вартість цього договору на момент його укладання становить 1 707 437,76 грн., у т.ч. ПДВ 284 572,96 грн. Ціна електричної енергії за 1 кВт/год складає 2,23764859 грн.

Згідно з п. 5.2 Договору, споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього Договору.

Відповідно до п. 3.3 Договору, постачальник за цим Договором не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 3 до цього Договору.

Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни (п. 5.5 Договору).

Згідно з п. 5.6 Договору, розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Відповідно до п. 13.1 Договору, цей Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до 31 грудня 2021 року, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

Додатком №1 до договору про постачання електричної енергії споживачу №668 від 06.01.2021 Сторонами підписано Порядок зміни умов договору.

За пунктом 6 додатку № 1 до Договору, відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, зокрема: 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше, ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Відповідно до п. 7 додатку 1 до Договору, у разі навності вказаних вище обставин, зміна ціни електричної енергії допускається за умови надання стороною, яка пропонує зміни, документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку в торговій зоні «ОЕС України».Таким документальним підтвердженням можуть бути:довідка з органів статистики (допускається копія інформації з сайту органів статистики, що підтверджує коливання ціни на ринку), довідка з Торгово-промислової палати (обов`язково має містити інформацію про динаміку зміни ціни), аналітичні матеріали з офіційного вебсайту ДП «Оператор ринку» тощо.

Також сторонами була підписана комерційна пропозицію «Тендерна-Ф».

Пунктом 1.2.3 Додатку №3, сторони узгодили, що постачальник здійснює коригування ціни електричної енергії для здійснення остаточних розрахунків та змінити ціну на наступний розрахунковий період, в разі зміни ринкової ціни за підсумками відповідного періоду від попередніх даних. Підтвердженням зміни ціни (коливання ціни) на ринку на електричну енергію є рівень середньозваженої ціни на ринку електричної енергії «на добу наперед» (далі - РДН) за підсумками відповідного періоду, що підтверджується інформацією ДП «Оператор ринку», які викладено на його офіційному сайті за адресою в мережі Інткрнет https://www.oree.com.ua це є безумовним підтвердженням коливання ціни електричної енергії, та підставою для коригування ціни на електричну енергію згідно з п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції на час існування спірних правовідносин).

В подальшому між відповідачем та позивачем2 укладено ряд додаткових угод, якими збільшено первісну ціну товару в договорі, яка була визначена за результатами відкритих торгів та зменшено обсяги постачання електричної енергії.

Так, додатковою угодою № 2 від 09.02.2021 збільшено ціну електричної енергії за 1 кВт/год до 2,39054016 грн. з ПДВ (1,99211680 грн. без ПДВ), в результаті чого ціна у порівнянні з первісною зросла на 6,8%, при цьому обсяги закупівлі зменшено до 714 248 кВт/год.

Додатковою угодою № 3 від 16.07.2021 пункт 5.1 Договору викладено у новій редакції, а саме: «Загальна вартість цього Договору на момент його укладання становить 1 568 112,76 грн, у т.ч. ПДВ 261 352,13 грн.».

Додатковою угодою №4 від 12.08.2021, дія якої розповсюджується на розрахункові періоди з 01.08.2021, визначено ціну електричної енергії за 1 кВт/год у розмірі 2,5748 грн. з ПДВ (2,1457 грн. без ПДВ), при цьому обсяги закупівлі зменшилися до 609 023,13 кВт/год.

Додатковоюугодою №5 від 13.08.2021, дія якої розповсюджується на розрахункові періоди з 01.08.2021, визначено ціну електричної енергії за 1 кВт/год у розмірі 2,77728 грн. з ПДВ (2,3144 грн. без ПДВ), при цьому обсяги закупівлі зменшилися до 564 621,77 кВт/год.

Додатковою угодою №6 від 13.08.2021, дія якої розповсюджується на розрахункові періоди з 01.08.2021, визначено ціну електричної енергії за 1 кВт/год у розмірі 2,99988 грн. з ПДВ (2,4999 грн. без ПДВ), при цьому обсяги закупівлі зменшилися до 522 725,16 кВт/год.

Отже, у серпні 2021 року лише за два дні ціна підвищувалась тричі, в результі чого за 1 кВт/год електроенергії зросла на 34,1% від первісної ціни, визначеної Договором. При цьому, в порушення вказаних у договорі положень, дія додаткових угод розповсюджена на минулий період, до укладення додаткових угод.

Додатковоюугодою №7 від 05.10.2021, дія якої розповсюджується на розрахункові періоди з 01.09.2021, визначено ціну електричної енергії за 1 кВт/год у розмірі 3,24445 грн. з ПДВ (2,70371 грн. без ПДВ), при цьому обсяги закупівлі зменшилися до 483 321 кВт/год.

Додатковою угодою №8 від 05.10.2021, дія якої розповсюджується на розрахункові періоди з 01.09.2021, визначено ціну електричної енергії за 1 кВт/год у розмірі 3,36014 грн. з ПДВ (2,80012 грн. без ПДВ), при цьому обсяги закупівлі зменшилися до 466 681 кВт/год.

Отже, у жовтні 2021 року лише за один день ціна підвищувалась двічі, в результі чого за 1 кВт/год електроенергії зросла на 50,2 % від первісної ціни, визначеної Договором, а дія додаткових угод розповсюджена на минулий період, до укладення додаткових угод.

Двома додатковими угодами від 21.10.2021, дія яких розповсюджується на розрахункові періоди з 01.10.2021, визначено ціну електричної енергії за 1 кВт/год у розмірі спочатку 3,64040 грн. (3,03366 грн. без ПДВ), а потім - 3,94840 грн. (3,29033 грн. без ПДВ), при цьому обсяги закупівлі зменшилися до 397 152 кВт/год.

Таким чином, за один день ціна підвищувалась вдвічі, в результі чого за 1 кВт/год електроенергії зросла на 76,5 % від первісної ціни, визначеної Договором, а дія додаткових угод розповсюджена на минулий період, до укладення додаткових угод.

У подальшому, 25.11.2021 сторонами Договору укладено три додаткові угоди, дія яких розповсюджується на розрахункові періоди з 01.11.2021. Вказаними угодами ціну електричної енергії за 1 кВт/год поступово збільшено, в результаті чого вона склала 4,73176 грн. (3,94314 грн. без ПДВ), при цьому обсяги закупівлі зменшилися до 331 401 кВт/год.

Як зазначено прокурором, порівняно з ціною, визначеної в первісному договорі, при укладенні вказаних додаткових угод ціна збільшилася на 111,5%.

Відповідачем позивачу2 були виставлені рахунки за спожиту електроенергію (т.1 а.с.37-48):

№668 від 06.02.2021 - споживачем використано за січень 2021 року 94085кВт* год на загальну суму 219 420,40 гривень;

№668 від 04.03.2021 - споживачем використано за лютий 2021 року 92519кВт* год на загальну суму 239 648,82 гривень;

№668 від 02.04.2021 - споживачем використано за березень 2021 року 104272 кВт* год на загальну суму 249 266,17 гривень;

№668 від 30.04.2021 - споживачем використано за квітень 2021 року 54397 кВт* год на загальну суму 124 434,78 гривень;

№668 від 01.06.2021 - споживачем використано за травень 2021 року 30396 кВт* год на загальну суму 65 023,07 гривень;

№668 від 05.07.2021 - споживачем використано за червень 2021 року 23986 кВт* год на загальну суму 54 048,94 гривень;

№668 від 05.08.2021 - споживачем використано за липень 2021 року 9435 кВт* год на загальну суму 20 689,31 гривень;

№668 від 03.09.2021 - споживачем використано за серпень 2021 року 12625 кВт* год на загальну суму 37 873,42 гривень;

№668 від 04.10.2021 - споживачем використано за вересень 2021 року 16010 кВт* год на загальну суму 53 796,00 гривень;

№668 від 04.11.2021 - споживачем використано за жовтень 2021 року 24310 кВт* год на загальну суму 95 985,52 гривень;

№668 від 10.12.2021 - споживачем використано за листопад 2021 року 43478 кВт* год на загальну суму 205 728,07 гривень;

№668 від 23.12.2021 - споживачем використано за грудень 2021 року 44681 кВт* год на загальну суму 192 805,04 гривень,

а всього на суму 1 558 719,54 гривень.

Позивачем2 сплачені відповідачу кошти в розмірі 1 568 112,75 гривень за поставлену електроенергію, що підтверджується платіжними документами (т.1 а.с.59-101) та роздруківкою з пошуково-аналітичної системи https://www.007.org.ua/.

Прокурор посилається на укладення додаткових угод з порушенням вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», вважає, що правові підстави для збільшення ціни за одиницю товару за договором у відповідності до укладених додаткових угод № 2,4,5,6,7,8, б/н від 21.10.2021 (2 шт.), б/н від 25.11.2021 (3 шт.) до договору №668 від 06.01.2021 про постачання (закупівлю) електричної енергії, відсутні, укладення цих додаткових угод призвело до зменшення обсягів закупівлі електричної енергії та зростання ціни за одиницю товару на 111,5% та безпідставне отримання коштів у сумі 335 410,84 гривень, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною виникнення спору.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначаються Законом України «Про публічні закупівлі».

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції (преамбула).

Відповідно до статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі», закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Учасник - переможець процедури закупівлі під час укладення договору повинен надати дозвіл або ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством.

Забороняється укладання договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За частиною другою статті 189 Господарського кодексу України (далі - ГК України) ціна є істотною умовою господарського договору.

Згідно з частиною першою статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частинами першою, другою статті 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі Закон № 922-VIII) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Згідно Висновку Великої палати Верховного Суду про застосування пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», який викладено у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 (провадження № 12-57гс23):

ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається (п.88);

зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 Цивільного кодексу України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (п.89);

у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 Цивільного кодексу України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі (п.90).

В іншому випадку не досягається мета Закону № 922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Згідно з тендерною пропозицією Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» взяло на себе зобов`язання та надало певні гарантії, яких повинно було дотримуватись, при цьому, погодилось постачати електричну енергію Замовнику за ціною та на умовах, передбачених у договорі. Підписанням основного договору №668 від 06.01.2021 та додатків до нього Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» засвідчило можливість та погодження виконати домовленість, вказану у договорі та додатках до нього, тобто добровільно взяло на себе зобов`язання поставити споживачу електричну енергію обсягом 763050 кВт*год, загальною вартістю 1 707 437,76 грн., в тому числі ПДВ 284 572,96 грн.

Станом на момент підписання договору №668 від 06.01.2021 сторонами було погоджено всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог частини третьої статті 180 Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі».

Разом з цим, як слідує з матеріалів справи, внаслідок укладання додаткових угод №2 від 09.02.2021, №4 від 12.08.2021, №5 від 13.08.2021, №6 від 13.08.2021, №7 від 05.10.2021, №8 від 05.10.2021, б/н від 21.10.2021 (2 шт.), б/н від 25.11.2021 (3 шт.) до договору №668 від 06.01.2021 збільшено ціну за одиницю товару з 2,23764859 грн. за 1 кВт*год до 4,73176 за 1 кВт*год та зменшено кількість споживання електричної енергії з 763050кВт*год до 331401кВт*год.

Установлено, що внаслідок укладення: додаткової угоди №2 від 09.02.2021 закупівельна ціна збільшена на 6,8%, при укладенні додаткової угоди №4 від 12.08.2021 закупівельна ціна збільшена на 15,07%, при укладенні додаткової угоди №5 від 13.08.2021 закупівельна ціна збільшена на 24,12%, при укладенні додаткової угоди №6 від 13.08.2021 закупівельна ціна збільшена на 34,06%, при укладенні додаткової угоди №7 від 05.10.2021 закупівельна ціна збільшена на 44,99%, при укладенні додаткової угоди №8 від 05.10.2021 закупівельна ціна збільшена на 50,16 %, при укладенні додаткових угод б/н від 21.10.2021 закупівельна ціна збільшена на 76,45%, при укладенні додаткових угод б/н від 25.11.2021 закупівельна ціна збільшена на 111,46%.

Отже, після укладення додаткових угод ціна за одиницю товару збільшилася на 111,46% порівняно з погодженою ціною під час закупівлі.

Під час розгляду справи №927/491/19 (постанова від 18.06.2021) Об`єднана Палата Верховного Суду дійшла таких висновків:

- передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону «Про державні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод) ( пункт 124 постанови).

Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі (пункт 125 постанови).

Відповідно до статті 5 Закону «Про публічні закупівлі», закупівлі здійснюються за принципом відкритості та прозорості на всіх їх стадіях; метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції (пункт 126 постанови).

У пункті 127 цієї постанови Об`єднана Палата Верховного Суду зазначила про те, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення більш як на 45% шляхом так званого "каскадного" укладення чотирьох додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця (пункт 127 постанови).

Таким чином, згідно з вищенаведеним висновком Верховного Суду Закон України «Про публічні закупівлі» дозволяє змінювати ціну за одиницю товару у межах 10% та лише за умови суттєвого, документально підтвердженого, коливання ціни товару на ринку.

Відповідно до пункту 1.2.3 Комерційної пропозиції, яка є додатком до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №668 від 06.01.2021, передбачено, що збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Постачальник здійснює коригування шляхом збільшення ціни на електричну енергію до 10% у разі збільшення ціни на електричну енергію за одиницю товару на ринку, пропорційно до такого збільшення ціни на електричну енергію, але не більше 10% від попередніх змін, внесених до договору, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Сторони узгодили, що постачальник має право здійснити корегування ціни електричної енергії для здійснення остаточних розрахунків та змінити ціну на наступний розрахунковий період в разі зміни ринкової ціни за підсумками відповідного періоду від попередніх даних. Підтвердженням зміни ціни (коливання ціни) на ринку на електричну енергію є рівень середньозваженої ціни на ринку електричної енергії «на добу наперед» (далі РДН) за підсумками відповідного періоду, що підтверджується інформацією ДП «Оператор ринку», які викладено на офіційному сайті за адресою в мережі Internet: https://www.oree.com.ua і це є безумовним підтвердженням коливання ціни електричної енергії, та підставою для коригування ціни на електричну енергію з пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Пунктом 1.3 Комерційної пропозиції уточнено, що постачальник має право звернутись до споживача з пропозицією та обґрунтуванням щодо внесення змін, підготувавши споживачу проект змін до договору у формі додаткової угоди. Споживач у 5-ти денний строк після одержання пропозиції письмово повідомляє постачальника про результати її розгляду.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» не надано суду доказів звернення до відповідача2 з пропозиціями щодо укладення додаткових угод, також відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження коливання ціни на електроенергію в сторону її збільшення, що зумовило укладання відповідних додаткових угод, а відтак не доведено виникнення у нього права змінити вартість електричної енергії, що поставляється за договором, у зв`язку із коливанням цін на ринку.

Визнання недійсною будь-якої додаткової угоди тягне за собою визнання недійсними всіх послідуючих додаткових угод, оскільки кожна наступна додаткова угода має фіксовану ціну за одиницю товару, а тому є похідною від попередніх додаткових угод та автоматично незаконною, оскільки без попередньої додаткової угоди ціна за послідуючими угодами фактично перевищуватиме ціну за одиницю товару більше, ніж на 10%, визначених в ст. 41 Закону, у порівнянні із основним договором.

Укладення таких угод суперечить вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки не дотримано обмеження у 10 відсотків як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбувалися такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Так, порівняно з ціною, визначеної в первісному Договорі, при укладенні додаткової угоди №2 від 09.02.2021 закупівельна ціна збільшена на 6,8%, при укладенні додаткової угоди №4 від 12.08.2021 закупівельна ціна збільшена на 15,07%, при укладенні додаткової угоди №5 від 13.08.2021 закупівельна ціна збільшена на 24,12%, при укладенні додаткової угоди №6 від 13.08.2021 закупівельна ціна збільшена на 34,06%, при укладенні додаткової угоди №7 від 05.10.2021 закупівельна ціна збільшена на 44,99%, при укладенні додаткової угоди №8 від 05.10.2021 закупівельна ціна збільшена на 50,16 %, при укладенні додаткових угод б/н від 21.10.2021 закупівельна ціна збільшена на 76,45%, при укладенні додаткових угод б/н від 25.11.2021 закупівельна ціна збільшена на 111,46%.

Укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення на 111,46% шляхом так званого «каскадного» укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку відповідача та укладення спірних угод у цьому випадку призвело до нівелювання результатів відкритих торгів.

Відповідачем не надано будь-яких документів, з яких можливо було б визначити динаміку ціни природного газу на внутрішньому ринку України у період з часу укладення договору про закупівлю товарів по дату укладання додаткових угод (звернення з пропозицією щодо укладання).

Постачальнику треба не лише довести стале підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Щодо включення у договір положення, що рівень цін на РДН може впливати на ціну за договором, і таке положення не є незаконним саме по собі, але такий вплив є правомірним виключно за умови, що постачальник би в цей період закуповував електроенергію для Споживача на РДН. Саме по собі коливання на певному сегменті ринку не може впливати на договірні відносини між споживачем та постачальником, якщо купівля електроенергії здійснюється на іншому сегменті ринку.

Тобто, очевидно несправедливою є ситуація, за якої постачальник (із ймовірністю у 90%) закуповує електричну енергію за двостороннім договором у іншого учасника ринку, ціни на якому в цей період були суттєво нижчими, аніж на РДН, при цьому надає споживачу відомості про «коливання» цін на РДН, яке взагалі не впливає у даному випадку на господарську діяльність Постачальника.

Верховний Суд у постанові від 16.03.2023 у справі № 903/383/22 дійшов висновку, що навіть за умов погодження сторонами договору можливості зміни ціни електричної енергії шляхом укладання додаткових угод, факт укладання договору за результатами проведення процедури закупівлі, встановлює обмеження, визначені Законом. Зокрема, ціна на електричну енергію може збільшуватись у разі коливання ціни на ринку - обґрунтоване та документально підтверджене, якщо це робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим та не може перевищувати збільшення ціни за одиницю товару більш ніж на 10% (всього, незалежно від кількості укладених додаткових угод).

Очевидно, що якщо постачальник не закуповував електроенергію на РДН, то коливання ціни на РДН не робить для нього виконання договору вочевидь невигідним та збитковим, а якщо закуповував - мав надати споживачеві відповідні підтверджуючі документи.

Придбання учасником торгів електричної енергії на РДН підтверджується Актом купівлі-продажу електричної енергії на РДН, що є невід`ємним додатком до договору купівлі-продажу електричної енергії на РДН. В акті вказуються, зокрема, обсяги та ціна за одиницю електроенергії, що придбана певним постачальником.

Постачальник не представив доказів надання споживачу жодних підтверджень (договорів, актів купівлі-продажу), що закуповував електричну енергію для споживача у вказані періоди саме на РДН, а не на іншому сегменті ринку або за двостороннім договором тощо, та за якою ціною.

Будь-який споживач, не будучи активним учасником ринку електричної енергії, знаходиться у більш уразливому становищі порівняно з постачальником, оскільки не має достатніх компетенцій для розуміння функціонування даного ринку, формування цін на ньому тощо. Тому, одним із засадничих принципів функціонування ринку електричної енергії законодавцем визначено захист прав та інтересів споживачів електричної енергії. Гарантіями його дотримання є, зокрема, необхідність чіткого визначення у договорі ціни електричної енергії (як товару) та послуг, що надаються (передача, розподіл, власне послуги постачальника); необхідність справедливості і прозорості умов договору, викладення умов договору чітко і ясно, без процедурних перешкод, що ускладнюють здійснення прав споживача. Але про прозорість і чіткість не може йтися, коли ці складові не було визначено в Договорі, листи та розрахунки постачальника містили дані за довільно обрані постачальником періоди, які не співпадають з періодами між укладенням додаткових угод та/або зверненнями постачальника для їх укладення; постачальник посилався на виключені норми законодавства для обґрунтування правомірності укладення Додаткових угод тощо.

Важливо зазначити, що Об`єднана палата в складі Касаційного господарського суду у постанові від 12.10.2018 у справі № 910/21671/17 дійшла однозначного висновку про неможливість та протиправність застосування частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України щодо зворотної дії додаткових угод: «Згідно з частиною третьою статті 631 Цивільного кодексу України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Водночас вказаною нормою закону не надається право сторонам застосовувати зворотну дію в часі пунктів додаткової угоди або договору, які змінюють врегульовані договірні відносини (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.06.2018 зі справи № 910/14082/17, і суд не вбачає підстав для відступу від вказаної позиції у розгляді цієї справи).

Таким чином, застосування у спірних додаткових угодах частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України щодо перерахунку (підвищення ціни) на електричну енергію, яка вже була спожита споживачем у попередні періоди, не відповідає вимогам закону.

Статтею 42 Господарського кодексу України, яка кореспондується положеннями з частиною 1 статті 1 Закону України «Про підприємництво», визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Відповідно до частини першої статті 651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон України «Про публічні закупівлі» не містить виключень з цього правила (постанови Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 від 18.01.2022 у справі №910/15786/21).

При цьому, закон пов`язує можливість внесення змін до договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин (відповідна позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема, у постановах у справах №911/537/19, № 916/1921/18, № 926/708/18, № 910/5573/19, від 21.07.2021 у справі №912/3323/20, від 16.03.2023 у справі №903/383/22).

Таким чином, будь-яке внесення змін до істотних умов договору розуміється законодавцем не як правило, а як виняткова, виключна ситуація, зумовлена непередбачуваними для сторін під час укладення договору обставинами.

В даному випадку, сукупності чотирьох умов, визначених статтею 652 Цивільного кодексу України, одночасно необхідних для внесенні змін до істотних умов договору, додержано не було.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України «Про публічні закупівлі».

Згідно зі сталою та послідовною позицією Верховного Суду, будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки. При цьому, така відмова покупця не надає постачальнику права в односторонньому порядку розірвати договір.

Вищенаведені висновки повністю відповідають подібним правовим позиціям, викладеним в постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 915/346/18, від 23.01.2020 у справі № 907/788/18, від 12.02.2020 у справі № 913/166/19, а також у постановах від 21.03.2019 у справі № 912/898/18, від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18, від 25.06.2019 у справі № 913/308/18 та від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, від 16.03.2023 у справі №903/383/22.

Таким чином, постачальником при укладенні додаткових угод було перевищено максимально допустимо обмеження у підвищення ціни на електроенергію як товар на 10% незалежно від кількості укладення додаткових угод, не підтверджено належними та допустимими доказами факту коливання, динаміки цін на електричну енергію у порівняні з датою укладення Договору та моментом звернення постачальника з пропозиціями внести зміни до договору в частині зміни (збільшення) ціни на одиницю товару, не доведено, що коливання цін на РДН зробило для нього виконання Договору зі споживачем невигідним (збитковим) у зв`язку з чим Додаткові угоди не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та підлягають визнанню недійсними в судовому порядку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з вимогами частин 1, 2 статті 652 Цивільного кодексу України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Ініціювання зміни умов договору в бік збільшення закупівельної ціни на предмети закупівлі відразу після підписання договору без належних обґрунтувань коливання ціни на ринку споживчих товарів свідчить про недобросовісну конкуренцію та неправомірну поведінку переможця процедури закупівель і суперечить меті закупівель щодо здійснення її за найнижчою ціною.

Таким чином, можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі».

Наведене узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, які викладені в постановах від 16.04.2019 у справі №915/346/18, від 23.01.2020 у справі №907/788/18, від 12.02.2020 у справі №913/166/19, а також у постановах від 21.03.2019 у справі № 912/898/18, від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18, від 25.06.2019 у справі № 913/308/18 та від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

Таким чином, вказане збільшення ціни сторонами шляхом укладання спірних додаткових угод до договору суперечить п.2 частині 5 статті 41 цього Закону України «Про публічні закупівлі».

Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина перша статті 203).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин, стаття 215).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи (частини перша, п`ята статті 216).

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні положення статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.10.2023 у справі № 908/722/20, від 29.08.2023 у справі № 909/635/22, від 27.06.2023 у справі №916/97/21.

Крім того, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків та, у разі задоволення позовних вимог, зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.05.2023 у справі № 906/743/21, від 03.08.2023 у справі №909/654/19, від 19.10.2022 у справі №912/278/21.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.

Законом України «Про публічні закупівлі» в редакції чинній на момент укладення не встановлювалась нікчемність правочину, у зв`язку з порушеннями положень частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» в частині безпідставного збільшення ціни за одиницю товару.

Виходячи з викладених вище обставин, суд дійшов висновку, що таке розпорядження було неефективним, здійсненим на шкоду інтересам держави та громади, з порушенням норм Закону України «Про публічні закупівлі» та засад цивільного законодавства (добросовісного користування правами).

Ураховуючи викладене, господарський суд вважає, що додаткові угоди №2 від 09.02.2021, №4 від 12.08.2021, №5 від 13.08.2021, №6 від 13.08.2021, №7 від 05.10.2021, №8 від 05.10.2021, б/н від 21.10.2021 (2 шт.), б/н від 25.11.2021 (3 шт.) до договору №668 від 06.01.2021 про постачання (закупівлю) електричної енергії суперечать наведеним вище нормам Цивільного кодексу України та Закону № 922-VIII, є оспорюваними та підлягають визнанню недійсними в судовому порядку.

Щодо вимоги про стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 335 410,84 гривень.

Визнання недійсними додаткових угод №2 від 09.02.2021, №4 від 12.08.2021, №5 від 13.08.2021, №6 від 13.08.2021, №7 від 05.10.2021, №8 від 05.10.2021, б/н від 21.10.2021 (2 шт.), б/н від 25.11.2021 (3 шт.) до договору №668 від 06.01.2021 про постачання (закупівлю) електричної енергії не означає відсутність між сторонами договірних відносин, адже відносини між ними врегульовані договором, тобто зобов`язання є договірними. Тому отримана відповідачем оплата за товар, який не був ним поставлений, підлягає стягненню на підставі частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п.1 ч.3 ст.1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Оскільки зазначені додаткові угоди №2 від 09.02.2021, №4 від 12.08.2021, №5 від 13.08.2021, №6 від 13.08.2021, №7 від 05.10.2021, №8 від 05.10.2021, б/н від 21.10.2021 (2 шт.), б/н від 25.11.2021 (3 шт.) до договору №668 від 06.01.2021 про постачання (закупівлю) електричної енергії є недійсними та не породжують правових наслідків, правовідносини між сторонами цього договору щодо ціни електричної енергії, поставленої за договором №668 від 06.01.2021 про постачання (закупівлю) електричної енергії, мали регулюватись згідно з пунктом 5.1 цього договору, відповідно до якого ціна за одиницю електричної енергії складає 2,23764859 грн. за 1 кВт/год з ПДВ.

За договором №668 від 06.01.2021 про постачання електричної енергії споживачу відповідачем було поставлено 550 194 кВт/год електричної енергії.

Отже, вартість поставленої відповідачем електричної енергії становить 1 231 140,83 гривень. Проте Сіверською міською радою за вказаний обсяг спожитої електричної енергії сплачено відповідачу 1 568 112,75 гривень.

Таким чином, грошові кошти в сумі 336 971,92 гривень (1 568 112,75 - 1 231 140,83) є надміру сплаченими бюджетними коштами, тому їх кошти належить стягнути з ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» на користь Сіверської міської ради, повноваження якої наразі виконує Сіверська міська військова адміністрація.

При цьому виставлення відповідачем рахунків на меншу суму та помилкове перерахування позивачем2 коштів в більшому розмірі не нівелює висновків суду щодо наявності підстав для стягнення надмірно перерахованих коштів.

Щодо представництва прокурором інтересів держави в даній справі.

Пунктом 3 частиною 1 статті 131-1 Конституції України встановлено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частиною 4 статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є обґрунтоване припущення порушення або загроза порушення інтересів держави.

Статтею 7 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що державне регулювання та реалізація державної політики у сфері закупівель покладено на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель.

Згідно з п.34 ч.1 ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі», уповноважений орган - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель.

Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 передбачено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Основним завданнями Держаудитслужби є, зокрема, реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю. Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів. Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Відповідно до наказу Держаудитслужби України від 02.06.2017 №23, затверджено положення про Східний офіс Держаудитслужби, відповідно до якого останній підпорядковується Держаудитслужби та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління в Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській областях. Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальних одиниць за їх місцезнаходженням відповідно. Повноваження Східного офісу Держаудитслужби, визначені зазначеним наказом кореспондуються із Положенням про Державну аудиторську службу України.

Замовником за Договором виступала Сіверська міська рада Бахмутського району Донецької області, яка була органом, який наділений повноваженнями щодо розпорядження коштами місцевого бюджету.

Первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста (ст. 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 145 Конституції України гарантовано захист прав місцевого самоврядування в судовому порядку.

Відповідно до ст. 18-1 ЗУ «Про місцеве самоврядування», орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечити виконання функцій місцевого самоврядування.

З аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що державою гарантується належне функціонування місцевого самоврядування, матеріальною основою якого є, у тому числі, бюджетні кошти, правомочності розпорядника щодо яких від імені територіальної громади виконує відповідна рада, яка має право на захист своїх інтересів у передбачені законодавством способи.

Виходячи з викладеного вище, враховуючи, що Сіверська міська рада, повноваження якої наразі виконує Сіверська міська військова адміністрація, є стороною спірних правовідносин, а також юридичною особою, яка є розпорядником бюджетних коштів, та має право на звернення до суду з вимогами, які пов`язані з виконанням договору, стороною якого воно є, суд дійшов висновку, що прокурором вірно визначені органи уповноважені здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

За змістом ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Бахмутською окружною прокуратурою здійснювалось тривале листування з Сіверською міською військовою адміністрацією, спрямоване на встановлення підстав для застосування представницьких повноважень та отримання копій документів, що підтверджують кількість постачання електроенергії та оплату за Договором (листи №50-3552вих-23 від 13.10.2023, № 50-564вих-24 від 01.03.2024, № 50-1243вих-24 від 01.05.2024).

У відповідь на вказані вище запити Сіверською міською військовою адміністрацією надані прокуратурі копії рахунків та платіжних доручень, а також повідомлено прокуратуру про те, що остання не зверталася до суду з метою стягнення надмірно сплачених коштів за Договором, оскільки в бюджеті громади кошти на сплату судового збору не передбачені (листи від 07.11.2023 № 01-12/2062, від 08.12.2023 № 01-12/2346, від 29.03.2024 № 01-12/779, від 06.05.2024 №01-12/1164).

Враховуючи те, що Сіверськіи міській військовій адміністрації повідомлено прокурором про виявлені порушення у вищезазначених листах, у останньої було достатньо часу, щоб відреагувати та виправити ситуацію, однак жодних заходів на захист порушених власних інтересів з об`єктивних обставин не вжито.

Разом з тим, Бахмутською окружною прокуратурою до управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області направлявся лист № 50-1245вих-24 від 01.05.2024, яким повідомлено про порушення під час виконання договору на постачання електричної енергії від 06.01.2021 № 668.

Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області листом від 06.05.2024 № 040525-17/956-2024 повідомило, що моніторинг та інші заходи державного фінансового контролю у закупівлі UА-2020-11-26-010251-b не проводилися, а відтак підстави для звернення органів Держаудитслужби до суду відсутні.

Категорію спорів, у яких органи державного фінансового контролю можуть бути безпосередньо позивачем (діяти в інтересах держави), визначено п. 10 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні». Аналогічний припис містить абз. 3 п. п. 9 п. 4 Положення.

Згідно з пунктом 8 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», органу державного фінансового контролю надається право, крім іншого, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Таким чином, Східним офісом Держаудитслужби (та його структурним підрозділом - Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області), як органом, уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, заходи щодо припинення та визнання недійсним додаткових угод до договору у розумний строк не вживались.

Дослідивши наведені вище документи, суд дійшов висновку, що позивачам про наявність виявлених прокурором порушень стало відомо після отримання відповідних листів від прокуратури, а саме 13.10.2023 та 01.05.2024 відповідно.

Доказів вчинення позивачами дій, спрямованих на захист порушених прав та відновлення інтересів територіальної громади, до суду надано не було.

03.06.2024 Бахмутською окружною прокуратурою позивачу-1 направлено повідомлення №50-1531вих-24 про представництво інтересів держави в суді на підставі ст.23 Закону України «Про прокуратуру».

03.06.2024 позов був надісланий прокуратурою до суду.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту, а також таких чинників, як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

В той же час, сам факт не звернення до суду позивачами, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси територіальної громади, свідчить про те, що вказані органи неналежно виконують свої повноваження в цій частині, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів територіальної громади та звернення до суду з відповідним позовом.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.10.2019, справа №903/129/18.

Вищезазначене свідчить про бездіяльність позивачів, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження, що є підставою для здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави (територіальної громади).

Правовідносини, які пов`язані з використанням бюджетних коштів, безумовно становлять суспільний інтерес, а незаконність додаткових угод до договору, на підставі яких надмірно витрачаються такі кошти, суспільному інтересу не відповідає.

Використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу держави та завдається значна матеріальна шкода.

Звернення прокурора до суду в цій справі спрямоване на дотримання встановлених Конституцією України принципів верховенства права та законності, а також задоволення суспільної потреби у дотриманні вимог законодавства під час витрачання бюджетних коштів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що підстави для представництва прокурором інтересів територіальної громади підтверджені, а звернення прокурора до господарського суду в цій справі відповідає функції представництва прокуратурою інтересів територіальної громади та направлено на їх захист.

Щодо застосування позовної давності.

Предметом спору у даній справі є визнання недійсними додаткових угод №2 від 09.02.2021, №4 від 12.08.2021, №5 від 13.08.2021, №6 від 13.08.2021, №7 від 05.10.2021, №8 від 05.10.2021, б/н від 21.10.2021 (2 шт.), б/н від 25.11.2021 (3 шт.) до договору №668 від 06.01.2021 та стягнення надмірно сплачених коштів.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Приписами ст. 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Статтею 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Частиною 3 статті 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Як слідує з матеріалів справи, прокурор з позовною заявою звернувся до суду 03.06.2024.

Варто відзначити, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356) доповнено пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.».

Суд врахував, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 з 12.03.2020 на всій території України запроваджено карантин, строк якого неодноразово продовжувався і діяв до 30.06.2023.

Отже, Законом України від 30.03.2020 №540-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 12, яким під час карантину строки, визначені, зокрема, статтями 257, 258 Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину, тобто до 30.06.2023. Оскільки вказаний Закон опубліковано 02.04.2020 та він набрав законної сили з дня його опублікування, тому з 03.04.2020 (під час триваючого строку як спеціальної, так і загальної позовної давності) відповідні строки є продовженими (аналогічна правова позиція підтримана у постанові Верховного Суду від 29.08.2023 у справі №902/1144/22).

Оскільки на дату набрання чинності (тобто станом на 03.04.2020) Законом України від 30.03.2020 №540-IX позовна давність за спірними вимогами тривала і вказаним Законом України була фактично продовжена до 30.06.2023, то станом на 30.06.2023 строк позовної давності є таким, що не пропущений прокурором, а тому підстав для його застосування до спірних взаємовідносин сторін не вбачається.

Між тим, слід звернути увагу на п.п. 2 п. 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2120-ІХ від 15.03.2022 «Про несення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким доповнено розділ «Прикінцеві положення» ЦК України п. 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього кодексу, продовжуються на строк його дії».

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб, який триває по теперішній час.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що прокурором на момент звернення з позовом до суду не пропущений встановлений ст. 257 ЦК України строк позовної давності.

Щодо підсудності спору.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України унормовано, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

За приписами ч. 5 ст. 29 ГПК України, позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Відповідно до пункту 3.4 договору №668 від 06.01.2021 місце поставки електричної енергії є:84522, Донецька область, Бахмутський район, м. Сіверськ за адресами закладів , підпорядкованих замовнику.

З урахуванням місця виконання Договору у населених пунктах Сіверської міської територіальної громади Бахмутського району Донецької області, позов підлягає розгляду Господарським судом Донецької області.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-238 ГПК України, господарський суд

Керуючись статтями 12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В

Позовні вимоги Заступника керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України та Сіверської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» про визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання електричної енергії №668 від 06.01.2021 та повернення надмірно сплачених коштів у сумі 335 410,84 гривень задовольнити.

Визнати недійсною додаткову угоду №2 від 09.02.2021 до договору про постачання електричної енергії №668 від 06.01.2021, укладену між Сіверською міською радою Бахмутського району Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги».

Визнати недійсною додаткову угоду №4 від 12.08.2021 до договору про постачання електричної енергії №668 від 06.01.2021, укладену між Сіверською міською радою Бахмутського району Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги».

Визнати недійсною додаткову угоду №5 від 13.08.2021 до договору про постачання електричної енергії №668 від 06.01.2021, укладену між Сіверською міською радою Бахмутського району Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги».

Визнати недійсною додаткову угоду №6 від 13.08.2021 до договору про постачання електричної енергії №668 від 06.01.2021, укладену між Сіверською міською радою Бахмутського району Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги».

Визнати недійсною додаткову угоду №7 від 05.10.2021 до договору про постачання електричної енергії №668 від 06.01.2021, укладену між Сіверською міською радою Бахмутського району Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги».

Визнати недійсною додаткову угоду №8 від 05.10.2021 до договору про постачання електричної енергії №668 від 06.01.2021, укладену між Сіверською міською радою Бахмутського району Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги».

Визнати недійсною додаткову угоду б/н від 21.10.2021 (якою визначено ціну електричної енергії 3,64040 грн з ПДВ) до договору про постачання електричної енергії №668 від 06.01.2021, укладену між Сіверською міською радою Бахмутського району Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги».

Визнати недійсною додаткову угоду б/н від 21.10.2021 (якою визначено ціну електричної енергії 3,94840 грн з ПДВ) до договору про постачання електричної енергії №668 від 06.01.2021, укладену між Сіверською міською радою Бахмутського району Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги»;

Визнати недійсною додаткову угоду б/н від 25.11.2021 (якою визначено ціну електричної енергії 4,28689 грн з ПДВ) до договору про постачання електричної енергії №668 від 06.01.2021, укладену між Сіверською міською радою Бахмутського району Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги»

Визнати недійсною додаткову угоду б/н від 25.11.2021 (якою визначено ціну електричної енергії 4,65890 грн з ПДВ) до договору про постачання електричної енергії №668 від 06.01.2021, укладену між Сіверською міською радою Бахмутського району Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги»;

Визнати недійсною додаткову угоду б/н від 25.11.2021 (якою визначено ціну електричної енергії 4,73176 грн з ПДВ) до договору про постачання електричної енергії №668 від 06.01.2021, укладену між Сіверською міською радою Бахмутського району Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (49044, місто Дніпро, вулиця Моссаковського Володимира, будинок №7; код ЄДРПОУ 42086719) на користь Сіверської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області (84522, Донецька область, місто Сіверськ, вулиця Центральна, будинок №8; код ЄДРПОУ 44762032) 335 410,84 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (49044, місто Дніпро, вулиця Моссаковського Володимира, будинок №7; код ЄДРПОУ 42086719) на користь Донецької обласної прокуратури (87500, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Університетська, будинок №6; код ЄДРПОУ 25707002) судовий збір в розмірі 30 671,33 гривень.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у

відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

У судовому засіданні 29.08.2024 проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 09.09.2024.

Прокуратура: заступник керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області (84501, Донецька область, місто Бахмут, вулиця Миру, будинок №45; код ЄДРПОУ 25707002) в інтересах держави в особі

Позивач1: Східний офіс Державної аудиторської служби України (49601, місто Дніпро, вулиця Володимира Антоновича, будинок №22, корпус №2; код ЄДРПОУ 40477689)

Позивач2: Сіверська міська військова адміністрація Бахмутського району Донецької області (84522, Донецька область, місто Сіверськ, вулиця Центральна, будинок №8; код ЄДРПОУ 44762032)

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (49044, місто Дніпро, вулиця Моссаковського Володимира, будинок №7; код ЄДРПОУ 42086719)

Суддя С.М. Фурсова

СудГосподарський суд Донецької області
Дата ухвалення рішення29.08.2024
Оприлюднено12.09.2024
Номер документу121499509
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Визнання договорів (правочинів) недійсними купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв

Судовий реєстр по справі —905/832/24

Судовий наказ від 11.12.2024

Господарське

Господарський суд Донецької області

Фурсова Світлана Миколаївна

Ухвала від 03.12.2024

Господарське

Господарський суд Донецької області

Фурсова Світлана Миколаївна

Ухвала від 03.12.2024

Господарське

Господарський суд Донецької області

Фурсова Світлана Миколаївна

Ухвала від 26.11.2024

Господарське

Господарський суд Донецької області

Фурсова Світлана Миколаївна

Постанова від 06.11.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Тихий Павло Володимирович

Постанова від 06.11.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Тихий Павло Володимирович

Ухвала від 01.11.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Тихий Павло Володимирович

Ухвала від 07.10.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Тихий Павло Володимирович

Рішення від 29.08.2024

Господарське

Господарський суд Донецької області

Фурсова Світлана Миколаївна

Рішення від 29.08.2024

Господарське

Господарський суд Донецької області

Фурсова Світлана Миколаївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні