Постанова

від 06.11.2024 по справі 905/832/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року м. Харків Справа № 905/832/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Плахов О.В. , суддя Терещенко О.І.

за участю секретаря судового засідання Березки О.М.;

та представників учасників справи:

прокурора О.О. Хряк;

першого позивача не з`явився;

другого позивача не з`явився;

відповідача С.О. Калитвянська (в режимі відеоконференції);

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги (вх.№2303Д/1-43) на рішення Господарського суду Донецької області від 29.08.2024 (суддя С.М. Фурсова, повний текст рішення складено 09.09.2024) у справі №905/832/24

за позовом заступника керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі

1.Східного офісу Державної аудиторської служби України, місто Дніпро,

2.Сіверської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, Донецька область, місто Сіверськ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги (49044, місто Дніпро, вулиця Моссаковського Володимира, будинок №7; код ЄДРПОУ 42086719)

про визнання недійсними додаткових угод до договору та повернення надмірно сплачених коштів у сумі 335 410,84 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області звернувся в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України та Сіверської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" з вимогами:

- визнати недійсною додаткову угоду №2 від 09.02.2021 до договору про постачання електричної енергії №668 від 06.01.2021, укладену між Сіверською міською радою Бахмутського району Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги»;

- визнати недійсною додаткову угоду №4 від 12.08.2021 до договору про постачання електричної енергії №668 від 06.01.2021, укладену між Сіверською міською радою Бахмутського району Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги»;

- визнати недійсною додаткову угоду №5 від 13.08.2021 до договору про постачання електричної енергії №668 від 06.01.2021, укладену між Сіверською міською радою Бахмутського району Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги»;

- визнати недійсною додаткову угоду №6 від 13.08.2021 до договору про постачання електричної енергії №668 від 06.01.2021, укладену між Сіверською міською радою Бахмутського району Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги»;

- визнати недійсною додаткову угоду №7 від 05.10.2021 до договору про постачання електричної енергії №668 від 06.01.2021, укладену між Сіверською міською радою Бахмутського району Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги»;

- визнати недійсною додаткову угоду №8 від 05.10.2021 до договору про постачання електричної енергії №668 від 06.01.2021, укладену між Сіверською міською радою Бахмутського району Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги»;

- визнати недійсною додаткову угоду б/н від 21.10.2021 (якою визначено ціну електричної енергії 3,64040 грн з ПДВ) до договору про постачання електричної енергії №668 від 06.01.2021, укладену між Сіверською міською радою Бахмутського району Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги»;

- визнати недійсною додаткову угоду б/н від 21.10.2021 (якою визначено ціну електричної енергії 3,94840 грн з ПДВ) до договору про постачання електричної енергії №668 від 06.01.2021, укладену між Сіверською міською радою Бахмутського району Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги»;

- визнати недійсною додаткову угоду б/н від 25.11.2021 (якою визначено ціну електричної енергії 4,28689 грн з ПДВ) до договору про постачання електричної енергії №668 від 06.01.2021, укладену між Сіверською міською радою Бахмутського району Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги»;

- визнати недійсною додаткову угоду б/н від 25.11.2021 (якою визначено ціну електричної енергії 4,65890 грн з ПДВ) до договору про постачання електричної енергії №668 від 06.01.2021, укладену між Сіверською міською радою Бахмутського району Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги»;

- визнати недійсною додаткову угоду б/н від 25.11.2021 (якою визначено ціну електричної енергії 4,73176 грн з ПДВ) до договору про постачання електричної енергії №668 від 06.01.2021, укладену між Сіверською міською радою Бахмутського району Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги»;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» на користь Сіверської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області безпідставно отримані кошти в сумі 335 410,84 гривень.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 29.08.2024 у справі №905/832/24 позов задоволено.

Рішення суду мотивоване тим, що постачальником при укладенні додаткових угод було перевищено максимально допустимо обмеження у підвищення ціни на електроенергію як товар на 10% незалежно від кількості укладення додаткових угод, не підтверджено належними та допустимими доказами факту коливання, динаміки цін на електричну енергію у порівняні з датою укладення договору та моментом звернення постачальника з пропозиціями внести зміни до договору в частині зміни (збільшення) ціни на одиницю товару, не доведено, що коливання цін на РДН зробило для нього виконання договору зі споживачем невигідним (збитковим) у зв`язку з чим додаткові угоди не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та підлягають визнанню недійсними в судовому порядку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» з рішенням суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 29.08.2024 по справі №905/832/24 повністю та прийняти нове рішення яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на таке:

- при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції зроблені невірні висновки при аналізі норм матеріального права, зокрема ст. 203, 215, 216, 651, 652 Цивільного кодексу України та не з`ясовані всі обставини, що мають значення для справи. Аналізуючи зміну ціни, передбачену додатковими угодами до договору, можна зробити висновок, що підвищення ціни за кожною окремою додатковою угодою не перевищувало встановленого 10% відсоткового обмеження і було здійснено у спосіб передбачений договором;

- відповідно до укладених додаткових угод до договору №668 було узгоджено зміну ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% кожного разу та дотримано умов Закону України «Про публічні закупівлі». Зокрема, додаткова угода № 2 до договору № 668 повністю відповідає умовам ст. 203 ЦК України та Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки збільшено ціну електричної енергії до 2,39054016 грн з ПДВ за 1 кВ*год , тобто на 6,8 % від ціни погодженої сторонами договорі № 668;

- суд першої інстанції, спираючись на положення ст.ст.216, 1212 ЦК України, проігнорував, що саме ст.216 ЦК України передбачає обов`язкове застосування наслідків недійсності для обох сторін правочину та вимагає у разі недійсності правочину повернення кожною зі сторін другій стороні у натурі всього, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування;

- вважає, що суд першої інстанції, не встановивши належного складу відповідачів у цій справі, дійшов передчасного висновку про обґрунтованість позову в частині визнання оспорюваних додаткових угод недійсними, оскільки такий висновок не відповідає висновку щодо застосування норм статей 203, 215, 216 ЦК України в контексті того, що під час розгляду позову про визнання правочину недійсним сторонами справи мають бути всі сторони цього правочину, викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі N 125/2157/19 та постанові Верховного Суду від 30.01.2024 у справі N 924/564/22.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2024 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В., суддя Плахов О.В., суддя Терещенко О.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду 07.10.2024, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» на рішення Господарського суду Донецької області від 29.08.2024 у справі №905/832/24 та призначено справу до розгляду на "06" листопада 2024 р. о 13:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.

Від Заступника керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін (вх.№12919 від 08.10.2024).

В обґрунтування заперечень вказує таке:

- відповідачем при укладенні додаткових угод було не лише перевищено максимально допустиме обмеження у підвищенні ціни на електроенергію, як товар на 10%, а й не підтверджено належними та допустимими доказами факту коливання, динаміки цін на електричну енергію у порівняні з датою укладення договору та моментом звернення постачальника з пропозиціями внести зміни до договору в частині зміни (збільшення) ціни на одиницю товару;

- постачальнику необхідно не лише довести стале підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції). Так, за один день ціна підвищувалась вдвічі, в результаті чого за 1 кВт/год електроенергії зросла на 76,5% від первісної ціни, визначеної Договором. Як наслідок, порівняно з ціною, визначеної в первісному договорі, при укладенні додаткових угод ціна збільшилася на 111,5%;

- крім того, у відзиві відповідачем розраховано відсоток зростання ціни у кожній наступній додатковій угоді у порівнянні з попередньою, що є взагалі неприпустимим з огляду на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 07.09.2022 у cправі № 927/1058/21. Вищенаведене повністю кореспондується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22;

- щодо наслідків визнання додаткових угод недійсними та стягнення безпідставно отриманих коштів, зазначає, що грошові кошти є такими, що були безпідставно одержані відповідачем ТОВ «Донецькі енергетичні послуги», підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути на розрахунковий рахунок позивача Сіверської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України. Вказаний висновок зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.

Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги Сабіни Олександрівни Калитвянської надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх.№13961 від 01.11.2024).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.11.2024 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги Сабіни Олександрівни Калитвянської про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №905/832/24 задоволено.

В судове засідання 06.11.2024 (в режимі відеоконференції) з`явився представник відповідача, який підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Присутній у судовому засіданні прокурор підтримав відзив на апеляційну скаргу та просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши присутніх в судовому засіданні прокурора та уповноваженого представника відповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами відкритих торгів, проведених з метою закупівлі товару, а саме електричної енергії, предмет закупівлі за класифікатором - ДК 021:2015-09310000-5: Електрична енергія, 06.01.2021 між Сіверською міською радою ( Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (Постачальник) укладено договір №668. Джерелом фінансування закупівлі, згідно з оголошенням про проведення відкритих торгів UA-2020- 11-26-010251-b, є місцевий бюджет.

Умовами договору передбачено:

- п. 2.1. договору - Постачальник продає електричну енергію ДК 021:2015-09310000-5: Електрична енергія Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору;

- п. 2.3 договору - кількість товару: 763 050 кВт/год;

- п. 3.3 договору - постачальник за цим договором не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 3 до цього договору;

- п. 5.1 договору - загальна вартість цього договору на момент його укладання становить 1 707 437,76 грн., у т.ч. ПДВ 284 572,96 грн. Ціна електричної енергії за 1 кВт/год складає 2,23764859 грн;

- п. 5.2 договору - споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього договору;

- п. 5.5 договору - ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни;

- п. 5.6 договору, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць;

- п. 13.1 договору, цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до 31 грудня 2021 року, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

Додатком №1 до договору про постачання електричної енергії споживачу №668 від 06.01.2021 сторонами підписано Порядок зміни умов договору.

Так, у пункті 6 додатку № 1 до договору зазначено, що відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, зокрема: 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше, ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Відповідно до п. 7 додатку 1 до договору, у разі наявності вказаних вище обставин, зміна ціни електричної енергії допускається за умови надання стороною, яка пропонує зміни, документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку в торговій зоні «ОЕС України». Таким документальним підтвердженням можуть бути: довідка з органів статистики (допускається копія інформації з сайту органів статистики, що підтверджує коливання ціни на ринку), довідка з Торгово-промислової палати (обов`язково має містити інформацію про динаміку зміни ціни), аналітичні матеріали з офіційного вебсайту ДП «Оператор ринку», тощо.

Також сторонами була підписана комерційна пропозицію «Тендерна-Ф».

Пунктом 1.2.3 додатку №3, сторони узгодили, що постачальник здійснює коригування ціни електричної енергії для здійснення остаточних розрахунків та змінити ціну на наступний розрахунковий період, в разі зміни ринкової ціни за підсумками відповідного періоду від попередніх даних. Підтвердженням зміни ціни (коливання ціни) на ринку на електричну енергію є рівень середньозваженої ціни на ринку електричної енергії «на добу наперед» (далі - РДН) за підсумками відповідного періоду, що підтверджується інформацією ДП «Оператор ринку», які викладено на його офіційному сайті за адресою в мережі Інткрнет https://www.oree.com.ua це є безумовним підтвердженням коливання ціни електричної енергії, та підставою для коригування ціни на електричну енергію згідно з п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції на час існування спірних правовідносин).

В подальшому між сторонами укладено низку додаткових угод, якими збільшено первісну ціну товару в договорі, яка була визначена за результатами відкритих торгів та зменшено обсяги постачання електричної енергії, так:

- додатковою угодою № 2 від 09.02.2021 збільшено ціну електричної енергії за 1 кВт/год до 2,39054016 грн з ПДВ (1,99211680 грн без ПДВ), в результаті чого ціна у порівнянні з первісною зросла на 6,8%, при цьому обсяги закупівлі зменшено до 714 248 кВт/год;

- додатковою угодою № 3 від 16.07.2021 пункт 5.1 договору викладено у новій редакції, а саме: «Загальна вартість цього договору на момент його укладання становить 1 568 112,76 грн, у т.ч. ПДВ 261 352,13 грн»;

- додатковою угодою №4 від 12.08.2021, дія якої розповсюджується на розрахункові періоди з 01.08.2021, визначено ціну електричної енергії за 1 кВт/год у розмірі 2,5748 грн з ПДВ (2,1457 грн без ПДВ), при цьому обсяги закупівлі зменшилися до 609 023,13 кВт/год;

- додатковою угодою №5 від 13.08.2021, дія якої розповсюджується на розрахункові періоди з 01.08.2021, визначено ціну електричної енергії за 1 кВт/год у розмірі 2,77728 грн з ПДВ (2,3144 грн без ПДВ), при цьому обсяги закупівлі зменшилися до 564 621,77 кВт/год;

- додатковою угодою №6 від 13.08.2021, дія якої розповсюджується на розрахункові періоди з 01.08.2021, визначено ціну електричної енергії за 1 кВт/год у розмірі 2,99988 грн з ПДВ (2,4999 грн без ПДВ), при цьому обсяги закупівлі зменшилися до 522 725,16 кВт/год.

- додатковою угодою №7 від 05.10.2021, дія якої розповсюджується на розрахункові періоди з 01.09.2021, визначено ціну електричної енергії за 1 кВт/год у розмірі 3,24445 грн з ПДВ (2,70371 грн без ПДВ), при цьому обсяги закупівлі зменшилися до 483 321 кВт/год;

- додатковою угодою №8 від 05.10.2021, дія якої розповсюджується на розрахункові періоди з 01.09.2021, визначено ціну електричної енергії за 1 кВт/год у розмірі 3,36014 грн з ПДВ (2,80012 грн без ПДВ), при цьому обсяги закупівлі зменшилися до 466 681 кВт/год;

- двома додатковими угодами б/н від 21.10.2021, дія яких розповсюджується на розрахункові періоди з 01.10.2021, визначено ціну електричної енергії за 1 кВт/год у розмірі спочатку 3,64040 грн (3,03366 грн без ПДВ), а потім - 3,94840 грн. (3,29033 грн. без ПДВ), при цьому обсяги закупівлі зменшилися до 397 152 кВт/год;

- трьома додатковими угодами б/н від 25.11.2021, дія яких розповсюджується на розрахункові періоди з 01.11.2021, ціну електричної енергії за 1 кВт/год поступово збільшено, в результаті чого вона склала 4,73176 грн (3,94314 грн без ПДВ), при цьому обсяги закупівлі зменшилися до 331 401 кВт/год.

Відповідачем Сіверській міській раді Бахмутського району Донецької області виставлені рахунки за спожиту електроенергію, зокрема:

- №668 від 06.02.2021 - споживачем використано за січень 2021 - 94085кВт* год на загальну суму 219 420,40 грн;

- №668 від 04.03.2021 - споживачем використано за лютий 2021 - 92519кВт* год на загальну суму 239 648,82 грн;

- №668 від 02.04.2021 - споживачем використано за березень 2021 - 104272 кВт* год на загальну суму 249 266,17 грн;

- №668 від 30.04.2021 - споживачем використано за квітень 2021 - 54397 кВт* год на загальну суму 124 434,78 грн;

- №668 від 01.06.2021 - споживачем використано за травень 2021 - 30396 кВт* год на загальну суму 65 023,07 грн;

- №668 від 05.07.2021 - споживачем використано за червень 2021 - 23986 кВт* год на загальну суму 54 048,94 грн;

- №668 від 05.08.2021 - споживачем використано за липень 2021 - 9435 кВт* год на загальну суму 20 689,31 грн;

- №668 від 03.09.2021 - споживачем використано за серпень 2021 - 12625 кВт* год на загальну суму 37 873,42 грн;

- №668 від 04.10.2021 - споживачем використано за вересень 2021 - 16010 кВт* год на загальну суму 53 796,00 грн;

- №668 від 04.11.2021 - споживачем використано за жовтень 2021 - 24310 кВт* год на загальну суму 95 985,52 грн;

- №668 від 10.12.2021 - споживачем використано за листопад 2021 - 43478 кВт* год на загальну суму 205 728,07 грн;

- №668 від 23.12.2021 - споживачем використано за грудень 2021 - 44681 кВт* год на загальну суму 192 805,04 грн; всього на суму 1 558 719,54 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем2 сплачені відповідачу кошти в розмірі 1 568 112,75 грн за поставлену електроенергію, що підтверджується платіжними документами та роздруківкою з пошуково-аналітичної системи https://www.007.org.ua/.

Прокурор посилається на укладення додаткових угод з порушенням вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та вважає, що правові підстави для збільшення ціни за одиницю товару за договором у відповідності до укладених додаткових угод № 2,4,5,6,7,8, б/н від 21.10.2021 (2 шт.), б/н від 25.11.2021 (3 шт.) до договору №668 від 06.01.2021 про постачання (закупівлю) електричної енергії, відсутні. Укладення цих додаткових угод призвело до зменшення обсягів закупівлі електричної енергії та зростання ціни за одиницю товару на 111,5% та безпідставне отримання коштів у сумі 335 410,84 грн.

Так, прокурор зауважує, що у серпні 2021 лише за два дні ціна підвищувалась тричі, внаслідок чого за 1 кВт/год електроенергії зросла на 34,1% від первісної ціни, визначеної договором. При цьому, в порушення вказаних у договорі положень, дія додаткових угод розповсюджена на минулий період, до укладення додаткових угод. У жовтні 2021 лише за один день ціна підвищувалась двічі, в результаті чого за 1 кВт/год електроенергії зросла на 50,2 % від первісної ціни, визначеної договором, а дія додаткових угод розповсюджена на минулий період, до укладення додаткових угод. 21.10.2021 за один день двома додатковими угодами ціна підвищувалась вдвічі, в результаті чого за 1 кВт/год електроенергії зросла на 76,5 % від первісної ціни, визначеної договором, а дія додаткових угод розповсюджена на минулий період, до укладення додаткових угод. Як зазначено прокурором, порівняно з ціною, визначеною в первісному договорі, при укладенні вказаних додаткових угод ціна збільшилась на 111,5%.

Наведені вище обставини стали підставою для звернення прокурора з відповідним позовом.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Відповідно до частини першої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу.

Вимогами ч.3 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона держала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч.1ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно із ч.1 ст. 628, ст.629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За ч.2 ст. 189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору.

Згідно з ч.1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно із ч.ч.3,4 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.4 ст. 41 Закону Про публічні закупівлі умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно з п. 2 ч.5 наведеної норми істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

У постанові від 23.01.2024 по справі №922/2321/22 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При дослідженні матеріалів справи встановлено, що відповідно до тендерної пропозиції ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» взяло на себе зобов`язання та надало певні гарантії, яких повинно було дотримуватись, при цьому, погодилось постачати електричну енергію Замовнику за ціною та на умовах, передбачених у договорі. Підписанням основного договору №668 від 06.01.2021 та додатків до нього Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» засвідчило можливість та погодження виконати домовленість, вказану у договорі та додатках до нього, тобто добровільно взяло на себе зобов`язання поставити споживачу електричну енергію обсягом 763050 кВт*год, загальною вартістю 1 707 437,76 грн, в тому числі ПДВ 284 572,96 грн.

Станом на момент підписання договору №668 від 06.01.2021 сторонами було погоджено всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог частини третьої статті 180 Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі».

Проте, матеріалами справи підтверджено, що внаслідок укладання додаткових угод №2 від 09.02.2021, №4 від 12.08.2021, №5 від 13.08.2021, №6 від 13.08.2021, №7 від 05.10.2021, №8 від 05.10.2021, б/н від 21.10.2021 (2 шт.), б/н від 25.11.2021 (3 шт.) до договору №668 від 06.01.2021 збільшено ціну за одиницю товару з 2,23764859 грн за 1 кВт*год до 4,73176 за 1 кВт*год та зменшено кількість споживання електричної енергії з 763050кВт*год до 331401кВт*год.

Так, внаслідок укладення: додаткової угоди №2 від 09.02.2021 закупівельна ціна збільшена на 6,8%, при укладенні додаткової угоди №4 від 12.08.2021 на 15,07%, при укладенні додаткової угоди №5 від 13.08.2021 на 24,12%, при укладенні додаткової угоди №6 від 13.08.2021 на 34,06%, при укладенні додаткової угоди №7 від 05.10.2021 44,99%, при укладенні додаткової угоди №8 від 05.10.2021 на 50,16 %, при укладенні додаткових угод б/н від 21.10.2021 на 76,45%, при укладенні додаткових угод б/н від 25.11.2021 на 111,46%.

Таким чином, після укладення додаткових угод, ціна за одиницю товару збільшилася на 111,46% порівняно з погодженою ціною під час закупівлі.

З урахуванням вищенаведеної позиції Великої Палати Верховного Суду у справі № №922/2321/22, судова колегія погоджується з висновком господарського суду щодо невідповідності змісту укладених додаткових угод вимогам (обмеженням), передбаченим ч.5 ст.41 Закону України Про публічні закупівлі.

Щодо доводів апеляційної скарги в контексті наявності у сторін права на внесення змін до договору з огляду на коливання ціни електричної енергії на ринку у бік збільшення, яке передбачене в договорі, судова колегія зазначає, що таке право мало здійснюватися в межах дозволеного відсоткового збільшення ціни, передбаченого спеціальною нормою п.2 ч.5 ст.41 Закону України Про публічні закупівлі.

Під час розгляду справи №927/491/19 (постанова від 18.06.2021) Об`єднана Палата Верховного Суду дійшла таких висновків, що передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, Закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону «Про державні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод) ( пункт 124 постанови).

Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі (пункт 125 постанови).

Відповідно до статті 5 Закону «Про публічні закупівлі», закупівлі здійснюються за принципом відкритості та прозорості на всіх їх стадіях; метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції (пункт 126 постанови).

У пункті 127 цієї постанови Об`єднана Палата Верховного Суду зазначила про те, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення більш як на 45% шляхом так званого "каскадного" укладення чотирьох додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця (пункт 127 постанови). Таким чином, згідно з вищенаведеним висновком Верховного Суду Закон України «Про публічні закупівлі» дозволяє змінювати ціну за одиницю товару у межах 10% та лише за умови суттєвого, документально підтвердженого, коливання ціни товару на ринку.

Відповідно до пункту 1.2.3 Комерційної пропозиції, яка є додатком до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №668 від 06.01.2021, передбачено, що збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Постачальник здійснює коригування шляхом збільшення ціни на електричну енергію до 10% у разі збільшення ціни на електричну енергію за одиницю товару на ринку, пропорційно до такого збільшення ціни на електричну енергію, але не більше 10% від попередніх змін, внесених до договору, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Сторони узгодили, що постачальник має право здійснити корегування ціни електричної енергії для здійснення остаточних розрахунків та змінити ціну на наступний розрахунковий період в разі зміни ринкової ціни за підсумками відповідного періоду від попередніх даних. Підтвердженням зміни ціни (коливання ціни) на ринку на електричну енергію є рівень середньозваженої ціни на ринку електричної енергії «на добу наперед» (далі РДН) за підсумками відповідного періоду, що підтверджується інформацією ДП «Оператор ринку», які викладено на офіційному сайті за адресою в мережі Internet: https://www.oree.com.ua і це є безумовним підтвердженням коливання ціни електричної енергії, та підставою для коригування ціни на електричну енергію з пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Пунктом 1.3 Комерційної пропозиції уточнено, що постачальник має право звернутись до споживача з пропозицією та обґрунтуванням щодо внесення змін, підготувавши споживачу проект змін до договору у формі додаткової угоди. Споживач у 5-ти денний строк після одержання пропозиції письмово повідомляє постачальника про результати її розгляду.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» не надано суду доказів звернення з пропозиціями щодо укладення додаткових угод.

Досліджуючи доводи апеляційної скарги щодо обґрунтованості та доведеності коливання ціни на електричну енергію на ринку електричної енергії (РДН) в бік збільшення, висновок про існування якого сторони поклали в основу укладення спірних додаткових угод, судова колегія зазначає, що таке твердження має декларативний характер та не спирається на дослідження періоду з моменту укладення самого договору та по обрану сторонами дату укладення кожної з додаткових угод.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження коливання ціни на електроенергію в сторону її збільшення, що зумовило укладання відповідних додаткових угод, а відтак не доведено виникнення у нього права змінити вартість електричної енергії, що поставляється за договором, у зв`язку із коливанням цін на ринку.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до інформації з офіційного сайту ДП «Оператор ринку», яке створене на базі ДП «Енергоринок» і діє з 01.07.2019 згідно із Законом України «Про ринок електричної енергії», середньозважена ціна на РДН ОЕС України станом на дату укладення договору та додаткових угод №№ 1, 2, 3 (23.12.2020) становила 1,55901 грн без ПДВ за 1 кВт/год, а у подальшому неодноразово зменшувалась протягом грудня 2020 - січня 2021. Як приклад, через 2 дні після укладення договору середньозважена ціна складала 0,87624 грн без ПДВ за 1 кВт/год, а 03.01.2021 0,87215 грн без ПДВ за 1 кВт/год. Однак, за таких обставин жодні зміни щодо зниження ціни за одиницю електроенергії сторонами до договору не вносились.

Натомість, наведені дані у позовній заяві за фактами збільшення ціни за одиницю товару підтверджують, що у період на момент укладення договору та додаткових угод №№ 1, 2, 3 до договору (23.12.2020) коливання цін у сторону збільшення відсутнє, а навпаки відбувається коливання ціни на ринку електроенергії у сторону зменшення.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що постачальником при укладенні додаткових угод було перевищено максимально допустимо обмеження у підвищення ціни на електроенергію як товар на 10% незалежно від кількості укладення додаткових угод, не підтверджено належними та допустимими доказами факту коливання, динаміки цін на електричну енергію у порівняні з датою укладення договору та моментом звернення постачальника з пропозиціями внести зміни до договору в частині зміни (збільшення) ціни на одиницю товару, не доведено, що коливання цін на РДН зробило для нього виконання договору зі споживачем невигідним (збитковим) у зв`язку з чим додаткові угоди не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та підлягають визнанню недійсними в судовому порядку.

Колегія суддів ставиться критично до тверджень відповідача у апеляційній скарзі про те, що додаткова угода № 2 від 09.02.2021 повністю відповідає умовам ст. 203 ЦК України та Закону України «Про публічні закупівлі» у зв`язку з тим, що ціна за одиницю товару була збільшена в межах 10% від ціни і погодженої сторонами на момент укладення договору.

Матеріалами справи встановлено, що при укладенні додаткових угод було не лише перевищено максимально допустиме обмеження у підвищенні ціни на електроенергію, як товар на 10%, а й не підтверджено належними та допустимими доказами факту коливання, динаміки цін на електричну енергію у порівняні з датою укладення договору та моментом звернення постачальника з пропозиціями внести зміни до договору в частині зміни (збільшення) ціни на одиницю товару.

Постачальнику необхідно не лише довести стале підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Окрім цього, під час укладення договору, ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» було згодне відповідно до тендерної пропозиції та договору, що ціна електричної енергії становить 2,23764859 грн з ПДВ за 1 кВт/год. В подальшому, додатковою угодою № 2 від 09.02.2021 ціна збільшена до 2,39054016 грн з ПДВ (1,99211680 грн без ПДВ), в результаті чого ціна у порівнянні з первісною зросла на 6,8%. Однак, відповідно до інформації з офіційного сайту ДП «Оператор ринку», яке створене на базі ДП «Енергоринок» і діє з 01.07.2019 згідно із Законом України «Про ринок електричної енергії», середньозважена ціна на РДН ОЕС України станом на дату укладення договору становила 1,10389 грн без ПДВ за 1 кВт/год, що є значно меншою, ніж первісна ціна за договором, а на день укладення додаткової угоди № 2 середньозважена ціна складала 1,61053 грн без ПДВ, що не досягає ціни визначеної у договорі 1,8670716 грн без ПДВ.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що укладення додаткової угоди № 2 від 09.02.2021 є неправомірним та свідчить про порушення п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина перша статті 203).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин, стаття 215).

Відповідно до частини першої, п`ятої статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні положення статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.10.2023 у справі № 908/722/20, від 29.08.2023 у справі № 909/635/22, від 27.06.2023 у справі №916/97/21.

Крім того, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків та, у разі задоволення позовних вимог, зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.05.2023 у справі № 906/743/21, від 03.08.2023 у справі №909/654/19, від 19.10.2022 у справі №912/278/21.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.

Законом України «Про публічні закупівлі» в редакції чинній на момент укладення не встановлювалась нікчемність правочину, у зв`язку з порушеннями положень частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» в частині безпідставного збільшення ціни за одиницю товару.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що таке розпорядження було неефективним, здійсненим на шкоду інтересам держави та громади, з порушенням норм Закону України «Про публічні закупівлі» та засад цивільного законодавства (добросовісного користування правами), а отже додаткові угоди №2 від 09.02.2021, №4 від 12.08.2021, №5 від 13.08.2021, №6 від 13.08.2021, №7 від 05.10.2021, №8 від 05.10.2021, б/н від 21.10.2021 (2 шт.), б/н від 25.11.2021 (3 шт.) до договору №668 від 06.01.2021 про постачання (закупівлю) електричної енергії суперечать наведеним вище нормам Цивільного кодексу України та Закону № 922-VIII, є оспорюваними та підлягають визнанню недійсними.

Щодо заперечень відповідача у апеляційній скарзі стосовно наслідків визнання додаткових угод недійсними та стягнення безпідставно отриманих коштів, колегія суддів зазначає про таке.

Визнання недійсними зазначених додаткових угод до договору №668 від 06.01.2021 про постачання (закупівлю) електричної енергії не означає відсутність між сторонами договірних відносин, адже відносини між ними врегульовані договором, тобто зобов`язання є договірними.

А отже, отримана відповідачем оплата за товар, який не був ним поставлений, підлягає стягненню на підставі частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п.1 ч.3 ст.1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Оскільки зазначені додаткові угоди є недійсними та не породжують правових наслідків, правовідносини між сторонами цього договору щодо ціни електричної енергії, поставленої за договором №668 від 06.01.2021 про постачання (закупівлю) електричної енергії, мали регулюватись згідно з пунктом 5.1 цього договору, відповідно до якого ціна за одиницю електричної енергії складає 2,23764859 грн. за 1 кВт/год з ПДВ.

За договором №668 від 06.01.2021 про постачання електричної енергії споживачу відповідачем було поставлено 550 194 кВт/год електричної енергії. Отже, вартість поставленої відповідачем електричної енергії становить 1 231 140,83 грн. Проте, Сіверською міською радою за вказаний обсяг спожитої електричної енергії сплачено відповідачу 1 568 112,75 гривень.

Таким чином, грошові кошти в сумі 336 971,92 грн (1 568 112,75 - 1 231 140,83) є надмірно сплаченими бюджетними коштами та підлягають стягненню з ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» на користь Сіверської міської ради, повноваження якої наразі виконує Сіверська міська військова адміністрація.

Отже, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення грошових коштів в сумі 335 410,84 грн, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Також безпідставними є твердження відповідача у апеляційній скарзі щодо належного складу відповідачів у цій справі з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі N 125/2157/19 та постанову Верховного Суду від 30.01.2024 у справі N 924/564/22, оскільки дійсно під час розгляду позову про визнання правочину недійсним сторонами справи мають бути всі сторони цього правочину, проте, у наведених постановах не зазначено, що Сіверська міська рада, повноваження якої виконує Сіверська міська військова адміністрація Бахмутського району Донецької області повинна бути відповідачем у даній справі.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, відхиляються колегією суддів, як безпідставні та необґрунтовані.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а також те, що доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Донецької області від 29.08.2024 по справі №905/832/24 слід залишити без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 29.08.2024 по справі №905/832/24 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено 15.11.2024.

Головуючий суддя П.В. Тихий

Суддя О.В. Плахов

Суддя О.І. Терещенко