Рішення

від 10.09.2024 по справі 902/452/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000,

адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607,

тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.24 Справа № 902/452/24

м. Полтава

Господарський суд Полтавської області у складі судді Пушка І.І., при секретарі судового засідання Білій І.М., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАРІ-БУД»

про ухвалення додаткового рішення (вх. № 11053 від 16.08.2024) в справі № 902/452/24

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДСОФТКОРН», вул. Гречишникова, 6, м. Миколаїв, 54003, код ЄДРПОУ 39174459

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАРІ-БУД», вул. Чехова, 29, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ 42859208

про стягнення 207 518 грн;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 15.08.2024 в справі № 902/452/24 відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДСОФТКОРН» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАРІ-БУД» про стягнення 207 518 грн.

16.08.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАРІ-БУД» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (вх. № 11053). У поданій заяві відповідач просить суд стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 50 000,00 грн.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч. 2 ст. 244 ГПК України).

Судом встановлено, що відповідач у відзиві на позов зазначав про те, що ним понесено судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000,00 грн, та просив суд стягнути вказану суму витрат з позивача на користь відповідача (а.с. 100-103).

При прийнятті рішення по справі № 902/452/24 судом не вирішено питання щодо розподілу судових витрат відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить із наступного.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статтею 1312 Конституції України, статтею 16 Господарського процесуального кодексу України, відповідними положеннями Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Як свідчить судова практика Верховного Суду, вирішуючи питання про види витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню, суд керується, зокрема, положеннями частини другої статті 126 ГПК України і статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

При цьому, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (ст. 30 Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до частини третьої статті 26 зазначеного Закону повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Частиною четвертою статті 60 ГПК України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

В заяві про ухвалення додаткового рішення відповідач заявив про стягнення з позивача 50 000,00 грн витрат на правову допомогу на підставі ордеру серії АВ № 1135695 від 04.06.2024 (а.с. 104), виданому адвокатом Покотилом Владиславом Миколайовичем, договору про надання правової допомоги від 24.06.2019 (а.с. 107-108), рахунку № 05/06 від 05.06.2024 (а.с. 105) та платіжної інструкції № 115 від 05.06.2024 (а.с. 106).

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У відзиві відповідачем зазначено, що він поніс витрати на професійну правничу адвоката у розмірі 50 000,00 грн. Разом з тим, відповідачем не вказано, яким чином було визначено розмір витрат на оплату послуг адвоката, чи є вказана сума гонораром у фіксованому розмірі, або вона складається з вартості окремих послуг; не зазначено перелік послуг адвоката, які мають бути надані по справі, вартість години роботи адвоката, кількість годин, витрачених адвокатом на надання певної послуги

Згідно п. 1.1. договору про надання правової допомоги від 24.06.2019 (далі - Договір), предметом даного Договору є надання Адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги Клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів, а Клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених Договором.

Відповідно до п. 2.3.1. Договору, Клієнт зобов`язаний сплатити гонорар Адвокату в розмірі та в строк встановлені цим Договором.

Судом встановлено, що умовами Договору не визначено розмір гонорару адвоката.

В п. 5.1. Договору встановлено, що перелік послуг, а також розмір та порядок оплати Клієнтом Адвокату гонорару та фактичних витрат, пов`язаних із виконанням даного договору, окремо обумовлюються сторонами та можуть визначатись Додатковим договором до цього Договору. Разом з тим, до відзиву не додані копію додаткової угоди, якою б визначався розмір гонорару адвоката за представництво інтересів по справі.

За таких обставин, суд констатує. що саме по собі зазначення у відзиві про те, що розмір витрат складає 50 000 грн, не є розрахунком суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справив розумінні ч. 1 ст. 124 ГПК України.

Так само відповідачем не надано окремого розрахунку вартості наданих адвокатом послуг, чи акту виконання робіт, який би містив такий розрахунок.

Згідно ч. 2 ст. 124 ГПК України, у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Враховуючи вищевказане, суд відмовляє у відшкодуванні судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАРІ-БУД» (вх. № 11053 від 16.08.2024) про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу по справі № 902/452/24.

2. Рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Згідно із ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256 - 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І. Пушко