Ухвала

від 10.09.2024 по справі 756/9381/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 756/9381/24

провадження № 2/753/9294/24

У Х В А Л А

"10" вересня 2024 р. суддя Дарницького районного суд м. Києва Трусова Т. О., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі», третя особа: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

25.07.2024 ОСОБА_1 (далі також - позивачка), від імені якої діє представник ОСОБА_2 , звернулась до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі», третя особа: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання незаконними дій щодо нарахування боргу за спожиту електроенергію та зобов`язання здійснити перерахунок заборгованості за договором про постачання електричної енергії (до об`єкта, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ).

Ухвалою судді Оболонського районного суду м. Києва від 31.07.2024 справу передано за підсудністю до Дарницького районного суду міста Києва.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2024 справу передано до провадження судді Трусової Т. О.

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у цивільній справі за даним позовом, суддя виходить з наступного.

Форму та зміст позовної заяви визначає норма статті 175 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), згідно положень якої позовна заява повинна, зокрема містити: місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх поштові індекси, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

За приписами частини четвертої статті 177 цього Кодексу до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною п`ятою цієї норми позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

За результатами вивчення позовної заяви суддя дійшов висновку, що її подано без додержання вищенаведених вимог процесуального закону, а саме:

?у позовній заяві не зазначено поштовий індекс позивачки, її номери засобів зв`язку та адреса електронної пошти (слід зазначити, що позивач не може посилатись на те, що йому невідомі власні номери засобів зв`язку та адреса електронної пошти);

?зазначений у пункті 3 прохальної частини позовної заяви спосіб захисту суперечить закону, оскільки визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності характеризується чітко визначеним суб`єктом, якими є відповідні державні органи, органи місцевого самоврядування чи їхні посадові і службові особи (пункт 10 частини другій статті 16 ЦК України), а відповідачем у цій справі є юридична особа, яка не є державним органом чи органом місцевого самоврядування;

?зміст пункту 4 прохальної частини позовної заяви про зобов`язання здійснити перерахунок заборгованості потребує конкретизації щодо способу такого перерахунку (з урахуванням яких обставин слід здійснити перерахунок);

?у позовній заяві не викладені обставини, якими позивачка обґрунтовує порушення своїх прав або інтересів (відсутні відомості про власника (власників) об`єкта нерухомого майна, за адресою розташування якого відповідачем було складено акт про порушення);

?до заяви не додані докази належності позивачці на праві власності або іншому правіоб`єкта нерухомого майна, за адресою розташування якого відповідачем було складено акт про порушення;

?до заяви не додано документ про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Що стосується викладеного у пункті 2 прохальної частини позовної заяви клопотання про звільнення позивачки від сплати судового збору на підставі п.п. 7 п. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» (так зазначено у позовній заяві), то заявлення такого клопотання не передбачене законом.

Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» (далі також - Закон № 3674-VI).

Згідно з нормою частини другої статті 4 цього Закону за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону № 3674-VI).

Стаття 5 Закону № 3674-VI встановлює пільги щодо сплати судового збору в залежності від суб`єкта звернення та характеру позовних вимог, з якими особа звертається до суду.

Однією з категорій позивачів, які згідно з цією нормою звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, є громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб (пункт 7).

З огляду на зазначене можна дійти висновку, що визначені у статті 5 Закону № 3674-VI пільгові категорії позивачів звільняються від сплати судового збору на підставі закону, а відтак прийняття судом з цього приводу будь-якого рішення не передбачене.

Водночас в силу положень статей 175, 177 ЦПК України особа, звільнена від сплати судового збору відповідно до закону, повинна зазначити у позовній заяві підстави для звільнення її від сплати судового збору та надати документи, що їх підтверджують.

Дослідженням позовної заяви установлено, що жодних обґрунтувань наявності підстав для звільнення позивачки від сплати судового збору відповідно до пункту 7 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI у ній не наведено і відповідних документів не надано.

Відповідно до положень статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на вищевикладене позивачці на усунення недоліків позову необхідно: привести зміст позовних вимог у відповідність із законом; подати позовну заяву у новій редакції (у трьох примірниках) із зазначенням у ній усіх відомостей, передбачених статтею 175 ЦПК України (зокрема поштового індексу позивачки, номерів засобів зв`язку, адреси електронної пошти, обставин порушення прав або інтересів, на захист яких пред`явлено позов); додати до позовної заяви докази на підтвердження майнових прав на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та документ про сплату судового збору з розрахунку 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 211,20 грн) за кожну вимогу немайнового характеру.

Суд також звертає увагу представника позивачки ОСОБА_2 на відсутність у матеріалах справи документів, що підтверджують її повноваження представляти позивачку в Дарницькому районному суді м. Києва.

Керуючись статтями 175, 177, 185, 258- 60 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі», третя особа: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання копії даної ухвали, роз`яснивши, що в разі їх неусунення у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: