Ухвала

від 06.09.2024 по справі 292/448/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

06 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 292/448/19

провадження № 61-1622св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, Пулинська селищна рада Житомирського району Житомирської області,

треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Червоноармійського районного суду Житомирської області від 15 червня 2023 року в складі судді Гуц О. В., та постанову Житомирського апеляційного суду від 28 грудня 2023 року в складі колегії суддів Борисюка Р. М., Микитюк О. Ю., Шевчук А. М.,

Історія справи

Короткий зміст позову

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області та Пулинської селищної ради Житомирського району Житомирської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про скасування наказів, рішення сільської ради та державної реєстрації права власності, визнання права власності на земельні ділянки.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 на підставі рішення 24 сесії 5 скликання Бабичівської сільської ради від 03 листопада 2009 року отримав Свідоцтво (серія НОМЕР_1 ) про право приватної власності на нежитлові будівлі та споруди в кількості 16 одиниць, які розташовані за межами села Видумка Пулинського району Житомирської області. На підставі цього свідоцтва ОСОБА_1 зареєстрував право власності на нерухоме майно, про що державним комунальним підприємством Новоград-Волинське міжміське БТІ видано Витяг про реєстрацію права власності не нерухоме майно № 24419837 від 11 листопада 2009 року.

До набуття ОСОБА_1 права власності, зазначені у Свідоцтві будівлі та споруди, як цілісний майновий комплекс (господарський двір), належали на праві колективної власності реформованому КСП «Світанок», правонаступником якого був СТОВ «Світанок». ОСОБА_1 придбав у співвласників майна СТОВ «Світанок» майнові сертифікати, на які було виділено вищезазначене нерухоме майно в натурі та у вересні 2009 року це майно позивачу передано згідно переліку-передачі майна пайового фонду по СТОВ «Світанок».

Земельна ділянка, на якій розташовано цілісний майновий комплекс будівель та споруд, що перебуває у його власності, була роздержавлена та передана КСП «Світанок» на правах колективної власності на землю, що підтверджується Державним актом на право колективної власності на землю (серія ЖТ 22-02 № 000028), виданим відповідно до рішення 5 сесії XXII скликання Бабичівської сільської Ради народних депутатів від 14 грудня 1995 року. Таким чином, земельна ділянка під його будівлями не перебуває у державній власності.

Відповідно до Наказу Держгеокадастру України № 45 від 15 березня 2018 року в серпні 2018 року проведена інвентаризація державних сільськогосподарських земель, в т.ч. і земельні ділянки під його будівлями. На підставі цієї інвентаризації сформовані та зареєстровані у Державному земельному кадастрі, як землі запасу державної власності, земельна ділянка, площею 13,5260 га з кадастровим номером 1825480400:08:000:0265 та земельна ділянка, площею 5,4985 га з кадастровим номером 1825480400:10:000:0522. Зазначені земельні ділянки знаходяться у межах земель, переданих у колективну власність згідно Державного акту на право колективної власності на землю серія ЖТ 22-02 № 000028 від 22 грудня 1995 року та на них розміщені будівлі і споруди, які належать йому на праві приватної власності.

Згідно відповіді відділу у Пулинському районі ГУ ДГК у Житомирській області від 10 жовтня 2018 за № 31-6-0.35-276/117-18 на запит позивача підтверджено факт розміщення його будівель та споруд на земельній ділянці, площею 13,5260 га з кадастровим номером 1825480400:08:000:0265, яка була роздержавлена та передана у колективну власність КСП «Світанок» в складі земель, загальною площею 1045,5 га згідно Державного акту на право колективної власності на землю серія ЖТ 22- 02 № 000028. А також зазначено правовий режим земельної ділянки площею 13,5260 га з кадастровим номером 1825480400:08:000:0265, як земельну ділянку комунальної власності Мартинівської ОТГ.

На підставі Наказу ГУ Держгеокадастру у Житомирській області № 6-3845/14-18-СГ від 27 вересня 2018 року, який є предметом оскарження у даній справі, Мартинівська сільська рада зареєструвала за собою право на земельні ділянки, площею 13,5260 га з кадастровим номером 1825480400:08:000:0265 та площею 5,4985 га з кадастровим номером 1825480400:10:000:0522.

В зв`язку з тим, що на земельній ділянці площею 5,4985га з кадастровим номером 1825480400:10:000:0522 знаходиться нерухоме його майно, а саме, сушмайданчик, силосна та сінажна споруди, він звернувся до Мартинівської сільської ради із заявою про надання дозволу на поділ цієї ділянки та виділення ділянки, площею 0,5785 га під зазначеними спорудами. Внаслідок проведених землевпорядних робіт щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 1825480400:10:000:0522, площею 5,4985 га була зареєстрована в ДЗК земельна ділянка, площею 0,5785 га (під сушмайданчиком, силосною та сінажною спорудами) з присвоєнням їй кадастрового номера 1825480400:10:000:0525, про що позивачу видано відповідний витяг з ДЗК. На дату подання позову Мартинівською сільською радою не зареєстровано в реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку комунальної власності, площею 0,5785 га з кадастровим номером 1825480400:10:000:0525.

До Наказу ГУ Держгеокадастру у Житомирській області № 6-3845/14-18- СГ від 27 вересня 2018 року додано акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 1825480400:08:000:0265 та 1825480400:10:000:0522 із державної у комунальну власність. Таким чином, убачається, що ГУ Держгеокадастру у Житомирській області незаконно віднесло земельну ділянку, площею 13,5260 га з кадастровим номером 1825480400:08:000:0265 та земельну ділянку, площею 5,4985 га з кадастровим номером 1825480400:10:000:0522 до земель державної власності.

ГУ Держгеокадастру у Житомирській області незаконно вчинило дії щодо передачі земельних ділянок з кадастровими номерами 1825480400:08:000:0265, 1825480400:10:000:0522 у комунальну власність на підставі оскаржуваного наказу, оскільки ці землі були роздержавлені, про що свідчить Державний акт на право колективної власності на землю серія ЖТ 22-02 № 000028. Жодного рішення про вилучення земель, які перебували у колективній власності на підставі Державного акту на право колективної власності на землю серія ЖТ 22-02 № 000028 та передачі їх у державну власність не приймалось.

Позивач стверджував, що земельні ділянки під будівлями та спорудами перейшли у його власність у 2009 році в порядку статті 120 ЗК України. Земельне законодавство, яке діяло на дату видачі Свідоцтва про право власності (03 листопада 2009 року) не вимагало перереєстрації земельної ділянки під придбаними будівлями та спорудами в Державному земельному кадастрі (із присвоєнням кадастрового номеру), також такого обов`язку не мали й власники майнових сертифікатів, які в подальшому продали йому свої майнові сертифікати. КСП «Світанок», (а після його реорганізації і СТОВ «Світанок») набуло право і володіло земельною ділянкою на правах колективної власності згідно статті 3 Земельного кодексу в редакції, що була чинна до 01 січня 2002 року.

Позивач вважав, що не вбачається законних підстав, на яких держава (в особі ГУ Держгеокадастру у Житомирській області) набула право власності на земельну ділянку площею 13,5260 га з кадастровим номером 1825480400:08:000:0265 та на земельну ділянку площею 5,4985 га з кадастровим номером 1825480400:10:000:0522. Також відсутні були правові підстави для проведення та затвердження державою в особі ГУ Держгеокадастру у Житомирській області інвентаризації роздержавлених земель як державних та розпорядження земельною ділянкою, площею 13,5260 га з кадастровим номером 1825480400:08:000:0265 та земельною ділянкою, площею 5,4985 га з кадастровим номером 1825480400:10:000:0522. Право власності на зазначені земельні ділянки не було ним оформлено у зв`язку з відсутністю законодавчо врегульованого механізму реєстрації права власності на земельні ділянки колективної власності за набувачем господарських будівель, які не були сформовані та зареєстровані в Державному земельному кадастрі (із присвоєними кадастровими номерами), а також законом не встановлено строку, в який він обов`язково мав переоформити (зареєструвати) за собою право на земельні ділянки.

Наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 28 серпня 2018 року № 6-3400/14-18-СГ про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель державної власності є незаконним, та підлягає скасуванню, оскільки порушує права позивача на земельні ділянки, які набуті ним в порядку закону. Мартинівська сільська рада зареєструвала за собою право на спірні земельні ділянки, чим порушила його права, як власника будівель та споруд, до якого перейшло право на зазначені земельні ділянки в порядку закону.

Факт протиправних дій відповідачів щодо земельних ділянок, площею 13,5260 га з кадастровим номером 1825480400:08:000:0265 та площею 5,4985 га з кадастровим номером 1825480400:10:000:0522 підтверджується Технічною документацією із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Мартинівської об`єднаної територіальної громади (Мартинівської, Новозаводської, Бабичівської, В`юнківської сільських рад) Пулинського району Житомирської області з урахуванням, Перспективного плану формування території громад Житомирської області, затвердженого розпорядженням КМУ від 12 серпня 2015 року № 901 (в редакції розпорядження КМУ від 01 лютого 2017 року № 58-р).

Земельні ділянки площею 13,5260 га з кадастровим номером 1825480400:08:000:0265 та площею 5,4985 га з кадастровим номером 1825480400:10:000:0522 до проведення інвентаризації мали режим земель колективної власності, що підтверджується рішенням Бабичівської сільської ради народних депутатів від 14 грудня 1995 року, розпорядженнями Червоноармійської РДА Житомирської області від 26 липня 1996 року № 201 та від 02 лютого 2005 року № 36, Державним актом на право колективної власності на землю серія ЖТ 22-02 № 000028. Будь-яких фактів (доказів) припинення права колективної власності та передачі знову у власність держави земельних ділянок під його будівлями та спорудами в межах Державного акту на право колективної власності на землю серія ЖТ 22-02 № 000028, а ні добровільно, а ні примусово не має.

Попередній власник цієї земельної ділянки КСП «Світанок» (який було реформовано в СТОВ «Світанок», ЄДРПОУ 01052602) та позивач (як новий власник цих земельних ділянок) не відмовлялись та не були позбавлені права власності на земельні ділянки під господарськими будівлями та спорудами.

Земельні ділянки з кадастровим номером 1825480400:08:000:0265 та 1825480400:10:000:0522 до земель державної власності не відносились, а відповідно й новостворена в результаті поділу земельна ділянка, площею 0,5785 га з кадастровим номером 1825480400:08:000:0525 також до земель державної власності не відноситься.

До земель державної власності земельні ділянки з кадастровим номером 1825480400:08:000:0265 та 1825480400:10:000:0522 (1825480400:08:000:0525) віднесені Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області незаконно, тому Наказ про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель від 28.08.2018 року № 6-3400/14-18-СГ та Наказ про передачу земельної ділянки державної власності у комунальну власність від 27 вересня 2018 року № 6-3845/14-18-СГ, якими порушено право позивача, підлягають скасуванню.

Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області за відсутністю правових підстав та компетенції, самостійно (на свій розсуд, незаконно, без рішення суду) прийняло рішення про визначення правового режиму спірних земельних ділянок та віднесено їх до земель державної власності.

Після прийняття незаконних Наказів, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області передало спірні земельні ділянки у комунальну власність Мартинівської сільської ради, яка в свою чергу свідомо прийняла та зареєструвала за собою право власності на ці земельні ділянки достовірно знаючи про розташовані на них його будівлі. Відповідач Мартинівська сільська рада достовірно знала про те, що спірні земельні ділянки входять до складу роздержавлених земель, на цих земельних ділянках знаходяться його будівлі та споруди, але свідомо підписав Акт приймання-передачі, в який було включено зазначені земельні ділянки під № 32 та № 47. Відповідачами порушено принцип цілісності будівель із земельними ділянками і права Позивача.

ОСОБА_1 , з урахуванням зміни предмету позову (а. с.12-15, том 5), остаточно просив:

скасувати накази Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 28 серпня 2018 року №6-3400/14-18-СГ «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель» та від 27 вересня 2018 № 6- 3845/14-18-СГ про передачу з державної власності у комунальну власність Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області земельних ділянок загальною площею 1725,1472 га, в тому числі земельних ділянок не державної власності з кадастровими номерами:1825480400:08:000:0265 та 1825480400:10:000:0522 на підставі Акта приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 27 вересня 2018 року та Додатка до цього Акта від 27 вересня 2018 року;

скасувати рішення 15 сесії 7 скликання Мартинівської сільської ради № 362 від 28 травня 2019 року «Про виділення земельної ділянки у власність в розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства ОСОБА_2 , як наслідок скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 27 вересня 2018 року № 6-3845/14-18-СГ;

скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності Мартинівської сільської ради (ЄДРПОУ 04347456) на земельну ділянку з кадастровим номером 1825480400:08:000:0265, проведену на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 43369228 від 05 жовтня 2018 року 12:31:53, номер запису про право власності 28254871, дата та час державної реєстрації: 01 жовтня 2018 року 09:43:32;

визнати за ним право власності на земельні ділянки: площею 12,5041 га, яку сформувати та зареєструвати в Державному земельному кадастрі шляхом проведення поділу земельної ділянки площею 13,526 га з кадастровим номером 1825480400:08:000:0265 на дві земельні ділянки: площею 12,5041 га та площею 1,0219 га відповідно до висновку експерта від 29 листопада 2021 року № 08/21, складеного за результатами проведення земельно-технічної експертизи у цивільній справі № 292/448/19; площею 0,5785 гектарів з кадастровим номером 1825480400:10:000:0525;

вирішити питання судових витрат.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Червоноармійського районного суду Житомирської області від 15 червня 2023 року в задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що

відповідно до частин другої та третьої статті 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. Згідно частини першої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Порядок набуття права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності громадянами та юридичними особами передбачено вказаною статтею та статтями 118, 122 ЗК України;

відповідно до пункту 3 частини першої статті 27 ЗК України та Указу Президенту України № 1529/99 від 03 грудня 1999 року «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» відносини права колективної власності на земельні ділянки припиняються з часу ліквідації відповідних суб`єктів права колективної власності на землю та не допускають правонаступництва;

згідно положень статті 120 ЗК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі набуття права власності на житловий будинок , будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення . Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то у разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти. Наведене вище закріплено нормами статті 377 ЦК України (у редакції що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).

Як убачається із матеріалів даної справи право власності на нерухоме майно позивачем набуто на підставі цивільно-правових угод - шляхом викупу майнових сертифікатів у фізичних осіб - членів КСП «Світанок», чи його правонаступника. На момент укладення вказаних цивільно-правових угод земельні ділянки колгоспного двору, що належали КСП «Світанок» на праві колективної власності не підлягали паюванню та залишалися у розпорядженні КСП «Світанок». Оскільки право колективної власності КСП «Світанок» на земельні ділянки, згідно Державного акту на право колективної власності на землю серії ЖТ 22-02 № 000028 від 22 грудня 1995 року припинилось, посилання на чинність вище вказаного державного акту, є безпідставним. Зазначені обставини унеможливлюють застосування положень статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України, які визначено позивачем підставою його позовних вимог. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 грудня 2018, справа № 911/3665/16;

із досліджених судом доказів, які є належними та допустимими , встановлено , що на час прийняття Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області оспорюваних наказів, земельні ділянки з кадастровими номерами: 1825480400:08:000:0265 та 1825480400:10:000:0525, не перебували у приватній власності юридичних чи фізичних осіб. Будь-які докази, які б свідчили про те, що позивач станом на 28 серпня 2018 року звертався до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області із заявами щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою на земельні ділянки з вище зазначеними кадастровими номерами, у матеріалах справи відсутні. Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини справи, зважаючи, що позивач належними доказами не довів наявності підстав для задоволення позовних вимог про скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, в тому числі земельних ділянок не державної власності з кадастровими номерами:1825480400:08:000:0265 та 1825480400:10:000:0522 на підставі Акта приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність та Додатка до цього Акта, суд зробив висновок про відмову у задоволенні позову в цій частині;

позовні вимоги про скасування рішення 15 сесії 7 скликання Мартинівської сільської ради № 362 від 28 травня 2019 року «Про виділення земельної ділянки у власність в розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства ОСОБА_2 , як наслідок скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 27 вересня 2018 року за № 6-3845/14-18-СГ про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності Мартинівської сільської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 1825480400:08:000:0265, проведену на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та визнання за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку, площею 12,5041 га, яку сформувати та зареєструвати в Державному земельному кадастрі, шляхом проведення поділу земельної ділянки, площею 13,526 гектара з кадастровим номером 1825480400:08:000:0265 на дві земельні ділянки, у відповідності до висновку експерта від 29 листопада 2021 року № 08/21 та визнання за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку, площею 0,5785 гектарів з кадастровим номером 18254804:00:10:000:0525, є похідними від позовних вимог про скасування оспорюваних наказів Головного управління Держгеокадастру від 28 серпня 2018 року №6-3400/14-18-СГ та від 27 вересня 2018 №6-3845/14-18-СГ, у задоволенні яких суд, відмовив, тому і у цій частині позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають;

позивач не позбавлений права вирішення питання щодо набуття права на вище зазначені земельні ділянки, у передбачений законодавством спосіб, зважаючи на те, що ним уже порушувалось земельне питання перед органами місцевого самоврядування, про що свідчить рішення Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області 12 сесії 7 скликання від 27 листопада 2018 року № 273 «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності» та надано відповідний дозвіл.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Житомирського апеляційного суду від 28 грудня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Аваєвої Н. В. залишено без задоволення, а рішення Червоноармійського районного суду Житомирської області від 15 червня 2023 року - без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:

відповідно до частини першої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Порядок набуття права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності громадянами та юридичними особами передбачено вказаною статтею та статтями 118, 122 ЗК України. Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом;

згідно положень статті 120 ЗК України (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) у разі набуття права власності на житловий будинок ,будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то у разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти;

указом Президента України № 1529/99 від 03 грудня 1999 року «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» було встановлено, що відносини права колективної власності на земельні ділянки припиняються з часу ліквідації відповідних суб`єктів права колективної власності на землю та не допускають правонаступництва;

оскільки позивач набув право власності не на цілісний майновий комплекс, як він про це зазначає, а придбав у співвласників майна СТОВ «Світанок» тільки майнові сертифікати, на які в подальшому було виділено в натурі 16 об`єктів нерухомого майна, тому це нерухоме майно не можна вважати набутим на підставі цивільно-правових угод. Відтак, положення статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України, які визначено ОСОБА_1 , як правова підстава його позовних вимог, до вказаних правовідносин не можуть бути застосовані, однак це не перешкоджає йому вирішити питання визначення своїх прав на зазначені земельні ділянки у передбачений законодавством спосіб, підтвердженням чого є рішення Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області 12 сесії 7 скликання від 27 листопада 2018 № 273 «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності» та надано відповідний дозвіл. А оспорювані накази Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області та рішення органу місцевого самоврядування не перешкоджають позивачу в реалізації означених прав та не порушують їх.

Аргументи учасників справи

29 січня 2024 року ОСОБА_1 через підсистему Електронний суд подав касаційну скаргу на рішення Червоноармійського районного суду Житомирської області від 15 червня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 28 грудня 2023 року, в якій просив:

скасувати оскаржені рішення;

ухвалити нове рішення яким позов ОСОБА_1 задовольнити повністю;

вирішити питання про розподіл судових витрат.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

підставами касаційного оскарження судових рішень відповідно до статті 389 ЦПК України є неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до винесення оскаржуваних судових рішень без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 689/26/17 (провадження № 14-47цс20) та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 січня 2021 року у справі № 318/1274/18.

спірні земельні ділянки у справі № 292/448/19 не вибували із власності та користування СТОВ «Світанок» до дати виділення і передачі нерухомого майна КСП «Світанок» Позивачу та перебували у загальному складі земель Державного акта на право колективної власності на землю Серія ЖТ 22-02 № 000028. Зазначене доводить, що суд першої інстанції при ухваленні рішення від 15 червня 2023 року неправильно застосував норми матеріального права та допустив порушення норм процесуального права обґрунтував відмову у задоволенні позову висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі № 911/3665/16, що є підставою касаційного оскарження рішення суду першої інстанції згідно статті 389 ЦПК України та ухвалення судом касаційної інстанції нового судового рішення про задоволення позову;

право власності позивача ОСОБА_1 на будівлі та споруди набуто відповідно до діючого законодавства та підтверджується свідоцтвом про право власності на нежитлові будівлі та споруди від 03 листопада 2009 року серія ЯЯЯ № 303172, яке видане на підставі Рішення 24 сесії п`ятого скликання Бабичівської сільської ради від 20 жовтня 2009 року відповідно до Свідоцтва про право на власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серія ЖИ-6 № 119769 від 10 серпня 2009 року. Зазначене доводить, що Позивач ОСОБА_1 станом на 03 листопада 2009 року законно набув право власності на нежитлові будівлі та споруди, які розташовані на земельних ділянках, власником яких на зазначену дату було СТОВ «Світанок»;

станом на 03 листопада 2009 року діюча редакція статті 120 ЗК України не вимагала укладання правочину щодо відчуження власником належної йому земельної ділянки в разі оформлення фізичною особою права власності на будівлі та споруди на підставі Свідоцтва про власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. З огляду на викладене, до спірних правовідносин у справі № 290/448/19 необхідно було застосувати правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в Постанові від 16 червня 2020 року у справі № 689/26/17 (провадження № 14-47цс20);

відповідачами не спростовано факт наявності відповідних прав у СТОВ «Світанок» на спірні земельні ділянки, як і не доведено втрату чинності Державного акту на право колективної власності на землю серії ЖТ 22-02 № 000028 від 22 грудня 1995 року. На дату виділення нерухомого майна у власність Позивача СТОВ «Світанок» ліквідований не був;

суди не застосували статтю 377 ЦК України та частину першу статті 120 ЗК України, згідно яких передбачено, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на ту частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування;

наразі, законодавець врегулював порядок переходу права на земельні ділянки, які знаходяться у приватній, державній чи комунальній власності, а також, які знаходяться у користуванні власників нерухомого майна, яке відчужується. З урахуванням статті 58 Конституції України, суд мав при вирішенні спору та винесенні рішення врахувати Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо переходу прав на земельну ділянку у зв`язку з переходом прав на об`єкт нерухомого майна, який на ній розміщено». Позивач не може здійснювати належне йому право власності на будівлі та споруди, адже розпорядження нерухомістю безпосередньо залежить від можливості користуватися спірними земельними ділянками. При розгляді справи, з урахуванням чинного законодавства та на час виникнення спірних правовідносин, маємо констатувати, що законодавство України є недосконалим, а саме не має правової визначеності щодо переходу права на землю, яка перебувала у колективній власності до фізичних осіб (чи юридичних осіб приватного права), із набуттям права на нерухоме майно КСП на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП (майнового сертифікату) з урахуванням правонаступництва прав на землю. Прогалини у законодавстві не можуть вирішуватись за рахунок громадян, тому суди до спірних правовідносин мав застосувати положення статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України, як аналогію.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі.

20 червня 2024 року справа передана судді-доповідачу Крату В. І.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 15 березня 2024 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження:

суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 16 червня 2020 року у справі № 689/26/17; від 20 січня 2021 року у справі № 318/1274/18.

Фактичні обставини

Суди встановили, що ОСОБА_1 належать на праві приватної власності нежитлові будівлі та споруди в цілому, які розташовані в АДРЕСА_1 : корівник, телятник (відгодівельник), водонапірна башта, будівля ПММ, сушмайданчик, будівля ДКУ, лазня, телятник, сінажна споруда, силосна споруда, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нежитлові будівлі та споруди серії ЯЯЯ №303172 від 03 листопада 2009 року, виданого на підставі рішення двадцять четвертої сесії п`ятого скликання Бабичівської сільської ради від 20 жовтня 2009 року. Право власності на нерухоме майно зареєстровано за позивачем Державним комунальним підприємством Новоград-Волинське міжміське БТІ та видано Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 24419837 від 11 листопада 2009 року.

На підставі рішення Бабичівської сільської Ради народних депутатів від 14 грудня 1995 року КСП «Світанок» Червоноармійського району передано 1045,5 гектарів земель у колективну власність, у тому числі 133,9 гектарів земель загального користування по угіддях, згідно додатку. Залишено у постійному користуванні 150,4 гектарів земель державної власності по угіддях згідно додатку.

Згідно Державного акту на право колективної власності на землю серії ЖТ 22-02 № 000028 від 22 грудня 1995 року, виданого КСП «Світанок» Бабичівською сільською Радою народних депутатів Червоноармійського району Житомирської області, останньому передано у колективну власність 1045,5 гектарів землі в межах згідно з планом, для сільськогосподарського використання.

Відповідно до розпорядження голови Червоноармійської районної державної адміністрації Житомирської області № 201 від 26 липня 1996 «Про затвердження розрахунків вартості земельної частки (паю) та її розміру в умовах кадастрових гектарах КСП «Світанок»», затверджено показники розрахунку в таких величинах: - кількість осіб, які мають право на земельну частку (пай) - 140 (згідно уточненого списку, що додається до державного акту на право колективної власності); - вартість земельної частки (паю) - 648,2 млн. крб; - розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах - 6,51 га.

Згідно з розпорядженням голови Червоноармійської районної державної адміністрації Житомирської області № 36 від 02.02.2005 "Про затвердження акту обстеження земельних угідь та проектно-технічної документації по організації території земельних часток (паїв), складання державних актів на право власності на землю громадян-співвласників землі реформованого КСП «Світанок» і внесення змін у розпорядження голови райдержадміністрації від 26 липня 1996 року № 201, затверджено акт обстеження земельних угідь та проект організації території земельних часток (паїв) реформованого КСП «Світанок», розроблений ПП «Землемір». Внесено зміни згідно з актом обстеження земельних угідь у розпорядження голови райдержадміністрації від 26 липня 1996 №201 щодо частки (паю) реформованого КСП «Світанок». Передано громадянам-власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай) земельні частки (паї) у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Дозволено ПП «Землемір» внести межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) та виготовити державні акти на право власності на землю.

На підставі Свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ЖИ-6 № 119769 від 10 серпня 2009, позивач набув право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства співвласників майна КСП «Світанок» СТОВ «Світанок» с. Видумка. Загальна вартість майна пайового фонду підприємства на 10 липня 2008 року становить 613 000 грн, частка ОСОБА_1 становить - 312 261 грн., або 50%.

Відповідно до Свідоцтва про право власності на нежитлові будівлі та споруди (16 найменувань), Серія ЯЯЯ № 303172, від 03 листопада 2009 року, виданого на підставі рішення двадцять четвертої сесії п`ятого скликання Бабичівської сільської ради від 20 жовтня 2009 року, яке зареєстроване Державним комунальним підприємством Новоград-Волинське міжміське БТІ 11 листопада 2009 року, позивачу належать на праві приватної власності нежитлові будівлі та споруди в цілому, що розташовані у АДРЕСА_1 .

Згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області № 6-3400/14-18-СГ від 28 серпня 2018 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентарізації земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Мартинівської об`єднаної територіальної громади (Мартинівської, Новозаводської, Бабичівської сільських рад) Пулинського району Житомирської області з урахуванням Перспективного плану формування території громад Житомирської області, затвердженого розпорядженням КМУ від 12 серпня 2015 року №901 (в редакції розпорядження КМУ від 01 лютого 2017 року № 58-р).

Відповідно до довідки державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями відділу у Пулинському районі ГУ Держгеокадастру у Житомирській області № 31-6-0.35-1741/177-18 від 17 жовтня 2018 убачається, що місцем її розташування є територія Бабичівської сільської ради (за межами населеного пункту с. Видумка). Форма власності - комунальна. Категорія земель - 100 землі сільськогосподарського призначення. Цільове призначення - 16.00 землі запасу. Шифр рядка та назва земель - 94 землі запасу. Площа земельної ділянки - 13,5260 га, в тому числі: по угіддях та номерах граф - гр.14 під господарськими будівлями і дворами. Кадастровий номер 1825480400:08:000:0265.

У витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 144818792 від 10 листопада 2018 року, вказано, що за Мартинівською сільською радою зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку розміром 5,4985 га з кадастровим номером 1825480400:10:000:0522 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області № 6-3845/14-18-СГ від 27.09. вересня 2018 року «Про передачу земельної ділянки державної власності у комунальну власність», та акту приймання-передачі нерухомого майна від 27 серпня 2018 року, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області та Мартинівською сільською радою.

Згідно інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 145475932 від 15 листопада 2018 року, за Мартинівською сільською радою зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку розміром 13,526 га з кадастровим номером 1825480400:08:000:0265 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області № 6-3845/14-18-СГ від 27 вересня 2018 року «Про передачу земельної ділянки державної власності у комунальну власність», та акту приймання-передачі нерухомого майна від 27 вересня 2018 року, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області та Мартинівською сільською радою.

Рішенням Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області 12 сесії 7 скликання від 27 листопада 2018 року № 273 «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності», надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 1825480400:10:000:0522 на чотири земельні ділянки з площами 2,0000 га, 2,0000 га, 0,5785 га та 0,9200 га, на якій знаходяться нежитлові будівлі та споруди (силосна та сінажна ями, суш майданчик), які належать на праві приватної власності ОСОБА_1 .

Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 11 березня 2019 року, наданого на ім`я позивача, кадастровий номер земельної ділянки - 1825480400:10:000:0525, місце розташування: Житомирська область, Пулинський район, Бабичівська сільська рада. Цільове призначення земельної ділянки: 16.00 землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам). Площа несільськогосподарських угідь: 0,5785 га. Нормативна грошова оцінка несільськогосподарських угідь: 11 003,27 грн.

У витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 18 березня 2019 року, яка надана ОСОБА_1 , вказано, що: кадастровий номер земельної ділянки 1825480400:08:000:0265, розташованої: Житомирська область, Пулинський район, Мартинівська ОТГ (Бабичівська сільська рада). Цільове призначення земельної ділянки: 16.00 землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам). Площа несільськогосподарських угідь: 13.5260 га. Нормативна грошова оцінка несільськогосподарських угідь: 257 267,56 грн.

Згідно Плану зовнішніх меж земель, переданих у колективну власність бувшого КСП «Світанок» Бабичівської сільської ради, наданого Пулинським відділом ГУ Держгеокадастру у Житомирській області за № 31-6-0.35-276/117-18 від 10 жовтня 2018 року, відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю , серія ЖТ 22-02 №000028, на ньому зображена земельна ділянка за кадастровим номером 1825480400:08:000:0265, площею 13.5260 га, яка знаходиться у комунальній власності Мартинівської ОТГ Пулинського району.

Відповідно до Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 26 березня 2019 року, земельна ділянка площею 13.526 га за кадастровим номером 1825480400:08:000:0265, яка розташована: Житомирська область, Пулинський район, Мартинівська ОТГ (Бабичівська сільська рада), цільове призначення - 16.00 землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), належить на праві власності Мартинівській сільській раді, номер запису про право (в державному реєстрі прав) 28254871, орган, що здійснив державну реєстрацію права (в державному реєстрі прав) - Управління регіонального розвитку Пулинської районної державної адміністрації Житомирської області.

У висновку експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи №08/21 від 29 листопада 2021 року та фототаблиць до нього, вказано, що:

аналізуючи технічну документацію і дані Державного земельного кадастру щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 1825480400:08:000:0265, 1825480400:10:000:0525 та фактичне розташування досліджуваних нежитлових будівель і споруд, експерт приходить до наступного висновку: - в межах земельної ділянки з кадастровим номером 1825480400:08:000:0265 розташовані наступні нежитлові будівлі та споруди корівник - Літ. «Ж», телятник (відгодівельник) - Літ. «Д» , конюшня - Літ. «К», пункт штучного запліднення - Літ. «Є», кузня - Літ. «В», гараж - Літ. «Л», майстерня - Літ. «Б», арт свердловина - Літ. «Н», водонапірна башта - Літ. «Р», будівля ПММ - Літ. «А» , будівля ДКУ- Літ. «Г», лазня - Літ. «М», телятник Літ. «З», які на праві приватної власності належать ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), згідно Свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 20 жовтня 2009 року;

в межах земельної ділянки з кадастровим номером 1825480400:10:000:0525 розташовані наступні споруди: сінажна споруда - №1, суш майданчик - №2, силосна споруда - № 3, які на праві приватної власності належать ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), згідно Свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 20 жовтня 2009 року;

у відомостях Державного земельного кадастру, зокрема на Публічній кадастровій карті, відсутні дані щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1825480400:10:000:0522, але, як вбачається зі змісту Рішення ХІІ сесії 7 скликання Мартинівської сільської ради №273 від 27 листопада 2018 року та аналізу схеми розташування земельної ділянки к/н 1825480400:10:000:0522 (акр.43, 44 матеріалів справи том 1) (Додаток №5), саме на частині земельної ділянки к/н 1825480400:10:000:0522 загальною площею 5,4985 га знаходяться нежитлові будівлі та споруди (силосна та сінажна ями, суш. майданчик), які належать на праві приватної власності ОСОБА_1 , а саме на земельній ділянці з кадастровим номером 1825480400:10:000:0525 площею 0,5785 га. Графічно зображено в Додатку № 1;

із земельної ділянки к/н 1825480400:08:000:0265 загальною площею 13,526 га ОСОБА_1 для обслуговування нежитлових будівель та споруд, а саме: корівник - Літ. «Ж», телятник (відгодівельник) - Літ. «Д», конюшня - Літ. «К», пункт штучного запліднення - Літ. «Є», кузня - Літ. «В», гараж - Літ. «Л», майстерня - Літ. «Б», арт свердловина - Літ. «Н», водонапірна башта - Літ. «Р», будівля ПММ - Літ. «А», будівля ДКУ - Літ. «Г», лазня - Літ. «М», телятник - Літ. «З», які належать йому на праві приватної власності згідно Свідоцтва про право власності серіїї НОМЕР_1 від 20 жовтня 2009 року, пропонується виділити земельну ділянку загальною площею S1 =12,5041 кв. м (на схемі позначено червоним кольором). Каталог координат наведений в дослідницькій частині. Решту земельної ділянки к/н 1825480400:08:000:0265 площею S2 =1,0219 кв. м (на схемі позначено синім кольором), залишити в користуванні ОСОБА_3 для обслуговування нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_2 . Каталог координат наведений в дослідницькій частині;

графічно межі частини земельної ділянки з кадастровим номером 1825480400:08:000:0265, яка необхідна для обслуговування нежитлових будівель і споруд ОСОБА_1 , позначені у Додатку №1 до висновку лініями червоного кольору та цифрами від 1 до 35, а межі ділянки, на якій розташована будівля ОСОБА_3 , лініями синього кольору та цифрами від 1 до 7;

із земельної ділянки к/н 1825480400:10:000:0525 загальною площею 0,5785 га ОСОБА_1 для обслуговування споруд, а саме: сінажна споруда - № 1, суш.майданчик - № 2, силосна споруда - № , які належать йому на праві приватної власності згідно Свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 20 жовтня 2009 року, пропонується виділити земельну ділянку загальною площею S1 =0,5785 га (на схемі позначено червоним кольором). Каталог координат наведений в дослідницькій частині. Графічно межі земельної ділянки з кадастровим номером 1825480400:10:000:0525, яка необхідна для обслуговування споруд ОСОБА_1 , позначені у Додатку №1 до висновку лініями червоного кольору та цифрами від 1 до 5;

виходячи з координат земельної ділянки з кадастровим номером 1825480400:08:000:0265 площею 13,5260 га, земельної ділянки з кадастровим номером 1825480400:10:000:0525 площею 0,5785 га та координат земельної ділянки, яка була передана у колективну власність КСП «Світанок» згідно Державного акта серії ЖТ- 22-02 №000028, встановлено, що земельні ділянки з кадастровим номером 1825480400:08:000:0265 площею 13,5260 га та з кадастровим номером 1825480400:10:000:0525 площею 0,5785 га розташовані в межах Державного акту на право колективної власності на землю серії ЖТ 22-02 № 000028, та відповідно встановлено накладення вказаних земельних ділянок.

В уточненому висновку експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи № 08/21 від 29 листопада 2021 року зазначено, що:

аналізуючи технічну документацію і дані Державного земельного кадастру щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 1825480400:08:000:0265, 1825480400:10:000:0525 та фактичне розташування досліджувальних нежитлових будівель та споруд, в межах земельної ділянки з кадастровим номером 1825480400:08:000:0265 розташовані наступні нежитлові будівлі та споруди: корівник - Літ. «Ж», телятник (відгодівельник) - Літ. «Д», конюшня - Літ. «К», пункт штучного запліднення - Літ. «Є», кузня - Літ. «В», гараж - Літ. «Л», майстерня - Літ. «Б», арт свердловина - Літ. «Н», водонапірна башта - Літ. «Р», будівля ПММ - Літ. «А», будівля ДКУ - Літ. «Г», лазня - Літ. «М», телятник - Літ. «З», які належать на праві приватної власності належать ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) згідно Свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 20.10.2009р.; - в межаж земельної ділянки з кадастровим номером 18 25480400:10:000:0525 розташовані наступні нежитлові споруди: сінажна споруда - № 1, суш.майданчик - № 2, силосна споруда - №3, які на праві приватної власності належать ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) згідно Свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 20 жовтня 2009 року;

у відомостях Державного земельного кадастру, зокрема на Публічній кадастровій карті, відсутні дані щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1825480400:10:000:0522, але як вбачається зі змісту Рішення ХІІ сесії 7 скликання Мартинівської сільської ради №273 від 27.11.2018 р. та аналізу схеми розташування земельної ділянки з кадастровим номером 1825480400:10:000:0522 (акр. 43, 44 матеріалів справи том 1) (Додаток № 5), саме на частині земельної ділянки з кадастровим номером 1825480400:10:000:0522 загальною площею 5,4985 га знаходяться нежитлові споруди (силосна та сінажна ями, суш майданчик), які належать на праві приватної власності ОСОБА_1 , а саме на земельній ділянці з кадастровим номером 1825480400:10:000:0525 площею 0,5785 га. Графічно зображено в Додатку №1;

із земельної ділянки з кадастровим номером 1825480400:08:000:0265 загальною площею 13,526 га ОСОБА_1 для обслуговування нежитлових будівель та споруд, а саме: корівник - Літ. «Ж», телятник (відгодівельник) - Літ. «Д», конюшня - Літ. «К», пункт штучного запліднення - Літ. «Є», кузня - Літ. «В», гараж - Літ. «Л», майстерня - Літ. «Б», арт свердловина - Літ. «Н», водонапірна башта - Літ. «Р», будівля ПММ - Літ. «А», будівля ДКУ - Літ. «Г», лазня - Літ. «М», телятник - Літ. «З», які належать йому на праві власності згідно Свідоцтва про право власності серіїї НОМЕР_1 від 20 жовтня 2009 року, пропонується виділити земельну ділянку загальною площею S1 =12,5041 га ( на схемі позначено червоним кольором). Каталог координат наведений в дослідницькій частині. Решту земельної ділянки з кадастровим номером 1825480400:08:000:0265 площею S2 =1,0219 га ( на схемі позначено синім кольором) залишити в користуванні ОСОБА_3 для обслуговування нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_2 . Каталог координат наведений в дослідницькій частині;

графічно межі частини земельної ділянки з кадастровим номером 1825480400:08:000:0265, яка необхідна для обслуговування нежитлових будівель і споруд ОСОБА_1 , позначені у Додатку № 1 до висновку лініями червоного кольору та цифрами від 1 до 35, а межі ділянки, на якій розташована будівля ОСОБА_3 , лініями синього кольору та цифрами від 1 до 7;

із земельної ділянки з кадастровим номером 1825480400:10:000:0525 загальною площею 0,5785 га ОСОБА_1 для обслуговування споруд, а саме: сінажна споруда - № 1, суш.майданчик - № 2, силосна споруда - № 3, які належать йому на праві приватної власності згідно Свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 20 жовтня 2009 року, пропонується виділити земельну ділянку загальною площею S1 =0,5785 га ( на схемі позначено червоним кольором). Каталог координат наведений в дослідницькій частині. Графічно межі земельної ділянки з кадастровим номером 1825480400:10:000:0525, яка необхідна для обслуговування споруд ОСОБА_1 , позначені у Додатку № 1 до висновку лініями червоного кольору та цифрами від 1 до 5. Виходячи з координат земельної ділянки з кадастровим номером 1825480400:08:000:0265 площею 13,5260 га, земельної ділянки з кадастровим номером 1825480400:10:000:0525 площею 0,5785 га та координат земельної ділянки, яка була передана у колективну власність КСП «Світанок» згідно Державного акта серії ЖТ- 22-02 №000028, встановлено, що земельні ділянки з кадастровим номером 1825480400:08:000:0265 площею 13,5260 га та з кадастровим номером 1825480400:10:000:0525 площею 0,5785 га розташовані в межах Державного акту на право колективної власності на землю серії ЖТ 22-02 №000028, та відповідно встановлено накладення вказаних земельних ділянок.

Позиція Верховного Суду

Щодо відзиву

У березні 2024 року Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області через підсистему Електронний суд подало відзив на касаційну скаргу, що підписаний представником ОСОБА_4 , в якому просило залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржені рішення без змін. На підтвердження повноважень ОСОБА_4 до відзиву додано інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті 58 ЦПК України).

Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника (частина четверта статті 58 ЦПК України).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що в процесуальному законодавстві розмежовано такі категорії як «самопредставництво» і «представництво». Тобто допускається можливість здійснення процесуального представництва органу державної влади, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками органу державної влади. Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такого органу державної влади без додаткового уповноваження.

Подібні висновки зроблені в постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 травня 2021 року в справі № 667/7582/15-ц (провадження № 61-303св20).

У пунктах 18, 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21) вказано, що:

«починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень».

Відзив Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області підписаний особою, яка не має права їх підписувати. Аналіз відзиву свідчить, що він не містять визначених частиною четвертою статті 58 ЦПК України документів, які можуть підтвердити повноваження ОСОБА_4 діяти від імені Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області у порядку самопредставництва або як представника.

Щодо закриття касаційного провадження

Суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними (пункт 5 частини першої статті 396 ЦПК України).

Аналіз пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України свідчить, що якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилалася особа у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними, то касаційне провадження закривається.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року в справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20) зазначено, що «процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії. З поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року в справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) вказано, що «під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, необхідно розуміти, зокрема, такі, де аналогічними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. З`ясування подібності правовідносин у рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи».

У справі, що переглядається, позивач звернувся із позовом до Головного управління Держгеокадастру та селищної ради про скасування наказів Головного управління Держгеокадастру про передачу ділянок з державної власності у комунальну власність, скасування рішення сільської ради та скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності на земельні ділянки. Позивач вважав, що відповідачами порушено принцип цілісності будівель із земельними ділянками і його права на земельні ділянки.

Встановлені фактичні обставини: позивач придбав у співвласників майна СТОВ «Світанок» майнові сертифікати;позивач набув право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства співвласників майна КСП «Світанок» СТОВ «Світанок» с. Видумка, загальна вартість майна пайового фонду підприємства на 10 липня 2008 року становить 613 000 грн, частка ОСОБА_1 становить - 312 261 грн., або 50%. Право власності на нерухоме майно позивачем набуто на підставі цивільно-правових угод - шляхом викупу майнових сертифікатів у фізичних осіб - членів КСП «Світанок», чи його правонаступника. На момент укладення вказаних цивільно-правових угод земельні ділянки колгоспного двору, що належали КСП «Світанок» на праві колективної власності не підлягали паюванню та залишалися у розпорядженні КСП «Світанок».Положення статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України, які визначено ОСОБА_1 , як правова підстава його позовних вимог, до вказаних правовідносин не можуть бути застосовані, однак це не перешкоджає йому вирішити питання визначення своїх прав на зазначені земельні ділянки у передбачений законодавством спосіб, підтвердженням чого є рішення Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області 12 сесії 7 скликання від 27 листопада 2018 № 273 «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності» та надано відповідний дозвіл. А оспорювані накази Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області та рішення органу місцевого самоврядування не перешкоджають позивачу в реалізації означених прав та не порушують їх.

У справі № 689/26/17 позивачка просила визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 0,25 га із цільовим призначенням - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та визнати виданий відповідачу державний акт на право приватної власності на земельну ділянку недійсним.Позов мотивовано тим, що 15 січня 2002 року між позивачкою (обдаровувана) та відповідач (дарувальник) укладено договір дарування житлового будинку Під час укладення вказаного договору дарувальник приховав від обдаровуваної ту обставину, що земельна ділянка для обслуговування зазначеного будинку ним приватизована у 2000 році, про що видано державний акт на право приватної власності на спірну земельну ділянку та на земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства.

Встановлені фактичні обставини: відповідачу належить на праві власності земельна ділянка площею 0,365 га, з яких 0,25 га передано йому для обслуговування житлового будинку, будівель та інших споруд, 0,115 га - для ведення особистого підсобного господарства відповідно до державного акта на право приватної власності на земельну ділянку. 15 січня 2002 року за договором дарування відповідач подарував неповнолітній, від імені якої діяла ОСОБА_4, житловий будинок. Позивачка звернулась до суду з позовом про визнання права власності на земельну ділянку площею 0,25 га та визнання зазначеного державного акта на право приватної власності на земельну ділянку недійсним, посилаючись на те, що до неї перейшло право власності на цю земельну ділянку на підставі частини першої статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України.

Висновок касаційного суду: стаття 120 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (15 січня 2002 року), визначала особливий правовий механізм переходу прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будівлю і споруду, які розміщені на цій земельній ділянці. Так, частина перша статті 120 ЗК України (у відповідній редакції) передбачала, що при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди. Разом з тим при відсутності окремої цивільно-правової угоди щодо земельної ділянки при переході права власності на об`єкт нерухомості, як і у справі, яка переглядається, слід враховувати те, що зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості, спорудженого на земельній ділянці, з такою ділянкою (принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди). За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебувало у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачався роздільний механізм правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникали при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, споруджену на земельній ділянці, та правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на вказану нерухомість. Враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, слід зробити висновок, що земельна ділянка слідує за нерухомим майном, яке придбаває особа, якщо інший спосіб переходу прав на земельну ділянку не визначено умовами договору чи приписами законодавства. При застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з положеннями статті 125 ЗК України у редакції, що була чинною, починаючи з 1 січня 2002 року, слід виходити з того, що у випадку переходу у встановленому законом порядку права власності на об`єкт нерухомості, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у власності особи, яка відчужила зазначений об`єкт нерухомості, у набувача останнього право власності на відповідну земельну ділянку виникає одночасно із виникненням права власності на такий об`єкт, розміщений на цій ділянці. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на розміщену на ній нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.

У справі № 318/1274/18 позивач звернувся до сільської ради з позовом, у якому просив визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 0,18 га за набувальною давністю. Обґрунтовуючи позов, позивач серед іншого, посилався на положення статті 120 ЗК України, яка регулює перехід права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду. Зазначав, що з 04 червня 2002 року він є власником житлового будинку. Право власності на цей житловий будинок позивач набув за договором дарування житлового будинку і земельна ділянка під будинком все ще рахується у власності за померлою ОСОБА_4.

Встановлені фактичні обставини: з 04 червня 2002 року позивач є власником житлового будинку на підставі договору дарування житлового будинку, за яким ОСОБА_3 подарувала, а він прийняв цей житловий будинок в дар. Земельна ділянка під вказаним будинком рахується за першим власником ОСОБА_4 відповідно до державного акту на право приватної власності на землю.

Висновок касаційного суду: при застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з положеннями статті 125 ЗК України у редакції, що була чинною, починаючи з 1 січня 2002 року, слід виходити з того, що у випадку переходу у встановленому законом порядку права власності на об`єкт нерухомості, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у власності особи, яка відчужила зазначений об`єкт нерухомості, у набувача останнього право власності на відповідну земельну ділянку виникає одночасно із виникненням права власності на такий об`єкт, розміщений на цій ділянці. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на розміщену на ній нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності. Разом з тим при відсутності окремої цивільно-правової угоди щодо земельної ділянки при переході права власності на об`єкт нерухомості, як і у справі, яка переглядається, слід враховувати те, що зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості, спорудженого на земельній ділянці, з такою ділянкою (принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди). За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебувало у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачався роздільний механізм правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникали при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, споруджену на земельній ділянці, та правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на вказану нерухомість. Враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, слід зробити висновок, що земельна ділянка слідує за нерухомим майном, яке придбаває особа, якщо інший спосіб переходу прав на земельну ділянку не визначено умовами договору чи приписами законодавства.

Таким чином, висновки щодо застосування норм права, які викладені у постанові Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 689/26/17 та у постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 318/1274/18, та на які послався позивач у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними до правовідносин в справі, що переглядається, оскільки зроблені за різних фактичних обставин.

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

З урахуванням того, що після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України Верховним Судом встановлено, що висновки щодо застосування норми права, які викладені у постанові Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 689/26/17, у постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 318/1274/18, та на які посилався позивач у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними, то суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження.

Керуючись статтями 260, 396, 400, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відзив Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, який підписаний ОСОБА_4 , повернути.

Закрити касаційне провадження у справі № 292/448/19 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Червоноармійського районного суду Житомирської області від 15 червня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 28 грудня 2023 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков