Ухвала

від 05.09.2024 по справі 686/20066/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 686/20066/21

провадження № 61-11217ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротуна В. М.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Кузиною Марією-Оленою Сергіївною, на додаткову ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 04 липня 2024 року по справі за позовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Державної інспекції архітектури та містобудування України, Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про скасування реєстрації повідомлення про скасування реєстрації повідомлення про початок будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, державної реєстрації права власності, визнання протиправним і скасування наказу та усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом знесення самочинно збудованого об`єкта нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив:

визнати протиправним і скасувати наказ Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради від 04 лютого 2021 року

№ 24 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва»;

скасувати реєстрацію поданих ОСОБА_2 повідомлення про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованого Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області 08 квітня 2021 року за реєстраційним номером ХМ 051210408682, та декларації про готовність до експлуатації об`єкта, яка зареєстрована Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області 22 липня 2021 року за реєстраційним номером ХМ 101210722991;

скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна - магазин непродовольчих товарів, складських і офісних приміщень за адресою:

АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2423502868101), проведену 29 липня 2021 року державним реєстратором Чорноострівської селищної ради Хмельницького району Ковальською І. Ю. (підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 59608968 від 02 серпня 2021 року);

усунути перешкоди у здійсненні ним права власності щодо належного йому нерухомого майна - частини житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 шляхом знесення за рахунок

ОСОБА_2 самочинно збудованого об`єкта будівництва (магазину непродовольчих товарів, складських і офісних приміщень) у АДРЕСА_1 , який знаходиться на суміжній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6810100000:03:002:0059, що належить ОСОБА_2 .

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 22 січня 2024 року та додатковим рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 квітня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 17 червня 2024 року прийнято відмову ОСОБА_1 від позову, рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 січня 2024 року та додаткове рішення від 10 квітня 2024 року визнано нечинними, провадження у справі закрито.

Додатковою ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 04 липня 2024 року заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15 000 гривень.

05 серпня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кузина М.-О. С. звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на додаткову ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 04 липня 2024 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що розмір гонорару, про стягнення якого заявляє відповідач, є неспівмірним зі складністю справи та очевидно завищеним.

07 серпня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кузина М.-О. С. подала докази надіслання касаційної скарги іншим учасникам справи, а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 .

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відмову

у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою.

Суд апеляційної інстанції встановив, що правову допомогу ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції надавав адвокат Вагін Д.С.,що підтверджується відповідними ордером серії ВХ № 1064927 від 17 травня 2024 року, виданим на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги

№ 17/05 від 17 травня 2024 року.

Згідно з пунктом 1 додаткової угоди до договору про надання правової (правничої) допомоги № 17/05 від 17 травня 2024 року вартість послуг Адвокатського об`єднання за надання правової допомоги, за цим договором складається з:

підготовки відзиву на апеляційні скарги представника позивача

ОСОБА_1 - ОСОБА_8 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 січня 2024 та додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 10 квітня 2024 в справі № 686/20066/21, вартість робіт становить

10 000 грн;

здійснення представництва інтересів ОСОБА_2 в Хмельницькому апеляційному суді , вартість робіт 20 000 грн., а загалом 30 000 грн, які відповідно до пункту 2 додаткової угоди, зокрема, клієнт зобов`язаний сплатити Адвокатському об`єднанню протягом одного місяця з дня укладення цієї додаткової угоди.

Сплата ОСОБА_2 30 000 грн АО «Юрколегія» підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 2210310008 від 19 червня 2024 року.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 22 січня 2024 року та додатковим рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 квітня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 17 червня 2024 року прийнято відмову ОСОБА_1 від позову, рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 січня 2024 року та додаткове рішення від 10 квітня 2024 року визнано нечинними, провадження у справі закрито.

20 червня 2024 року ОСОБА_2 звернулась із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 30 000 грн, надавши докази на підтвердження розміру цих витрат, а саме договір про надання правової (правничої) допомоги , додаткову угоду до договору про надання правової (правничої) допомоги, квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки та акт про надання правової (правничої) допомоги.

Додатковою ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 04 липня 2024 року вказану заяву ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто з

ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15 000 грн.

Визначаючи розмір судових витрат судових витрат, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у сумі 15 000 грн, апеляційний суд ураховував заперечення ОСОБА_1 , складність справи та значення справи для сторін, обсяг виконаної адвокатом роботи (затраченого часу), обґрунтованість витрат з урахуванням критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Відповідно до частини 3 статті 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Правовий аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що у разі відмови позивача від позову, понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача, за виключенням, якщо позивач не підтримує свої вимоги унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову.

Зазначене узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18 (провадження № 14-26цс21).

У пункті 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто, ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження

№ 14-382цс19).

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Ці висновки узгоджуються з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 (провадження № 11-1465заі18) та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року, у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) та постанові від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136гс19).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 червня 2021 року у справі

№ 550/936/18 (провадження № 14-26цс21), зважаючи на конкретні обставини справи, принцип змагальності сторін та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а саме їх дійсність, необхідність та розумність їх розміру, ураховуючи складність справи та фінансовий стан її учасників, погодилась з висновками суду апеляційної інстанції про зменшення судових витрат на правничу допомогу до 1000 грн та не вбачала підстав для задоволення касаційної скарги.

Проаналізувавши долучені до матеріалів справи та подані на підтвердження факту понесення ОСОБА_2 витрат на правову допомогу документи, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про зменшення судових витрат, заявлених відповідачем, та визначення їх розміру у сумі 15 000,00 грн.

Доводи, наведені в касаційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів, незгоди з висновками суду з їх оцінкою та на правильність висновків апеляційного суду не впливають.

Висновки суду апеляційної інстанції не суперечать правовим позиціям Верховного Суду, викладених у постановах на які посилається заявник у касаційній скарзі.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу суд може визнати таку касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

На підставі викладеного Верховний Суд дійшов висновку про наявність передбачених пунктом 5 частини другої статті 394 ЦПК України підстав для визнання касаційної скарги ОСОБА_1 на додаткову ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 04 липня 2024 року необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Кузиною Марією-Оленою Сергіївною, на додаткову ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 04 липня 2024 року по справі за позовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Державної інспекції архітектури та містобудування України, Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про скасування реєстрації повідомлення про скасування реєстрації повідомлення про початок будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, державної реєстрації права власності, визнання протиправним і скасування наказу та усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом знесення самочинно збудованого об`єкта нерухомого майна.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді:М. Є. Червинська А. Ю. Зайцев В. М. Коротун