Ухвала

від 09.09.2024 по справі 456/289/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 456/289/17

провадження № 61-12315ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - Комунальне підприємство «Стрийтеплоенерго»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 17 червня 2024 року про відмову у внесенні виправлень в судове рішення у складі колегії суддів: Левика Я. А., Крайник Н. П., Шандри М. М.,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2017 року Комунальне підприємство «Стрийтеплоенерго» (далі -КП «Стрийтеплоенерго») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22 травня 2017 року позовну заяву КП «Стрийтеплоенерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості визнано неподаною та повернуто позивачеві.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 19 вересня 2017 року апеляційну скаргу КП «Стрийтеплоенерго» задоволено. Ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22 травня 2017 року скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.

08 травня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду із заявою про виправлення описки в ухвалі Апеляційного суду Львівської області від 19 вересня 2017 року.

В обґрунтування заяви вказував на те, що в резолютивній частині судового наказу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26 травня 2016 року відсутнє словосполучення «борг за послуги теплопостачання» і таке словосполучення відсутнє також й в ухвалі Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03 серпня 2016 року у справі за заявою ОСОБА_1 до КП «Стрийтеплоенерго» про скасування судового наказу, що підтверджується ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17 січня 2024 року у справі № 456/1861/16-ц про виправлення описки, то правильним буде вважати написати в ухвалі Апеляційного суду Львівської області від 19 вересня 2017 року у справі № 456/289/17 замість словосполучення «борг за послуги теплопостачання» слово «заборгованість», виключивши словосполучення «за послуги теплопостачання».

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 17 червня 2024 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про виправлення описок.

Суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що апеляційним судом не було допущено описки в тексті судового рішення у розумінні статті 269 ЦПК України, а тому правові підстави для задоволення заяви про виправлення описки відсутні.

20 серпня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Львівського апеляційного суду від 17 червня 2024 року, у якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і направити справу до апеляційного суду для продовження розгляду.

У клопотанні, яке міститься у касаційній скарзі, ОСОБА_1 просить поновити строк на касаційне оскарження, мотивуючи тим, що: апеляційний суд не повідомив його про розгляд заяви про виправлення описок та розглянув справу 17 червня 2024 року у його відсутність. Копію оскаржуваної ухвали ОСОБА_1 отримав поштою 02 серпня 2024 року. На підтвердження указаних обставин суду надано: ксерокопію конверту, адресованого апеляційним судом ОСОБА_1 із номером штрихкодового ідентифікатора № 0600278987946 та роздруківку із сайту АТ «Укрпошта» про вручення указаного поштового відправлення 02 серпня 2024 року.

Європейський суд з прав людини вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року).

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України).

Аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів свідчить, що строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин. Тому суд, на підставі статті 390 ЦПК України, поновлює його.

Касаційна скарга мотивована тим, що 26 травня 2016 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області у справі № 456/1497/16-ц (провадження № 2-н/456/102/16) видав судовий наказ, яким стягнув з ОСОБА_1 на користь КП «Стрийтеплоенерго» заборгованість. 03 серпня 2016 року указаний судовий наказ скасовано за заявою ОСОБА_1 19 вересня 2017 року апеляційний суд Львівської області у цій справі, урахував факт видачі 26 травня 2016 року судового наказу, однак у абзацах 8, 10, 11, 14 описової частини своєї ухвали допустив описку при написанні предмета позову, а також змінив зміст резолютивної частини судового наказу від 26 травня 2016 року і тим самим зачепив суть судового наказу. Оскільки поняття «заборгованість» та «заборгованість за послуги теплопостачання» не є тотожними, тому, керуючись частиною першою статті 269 ЦПК України, ОСОБА_1 просив апеляційний суд написати у точній відповідності з судовим наказом, усунути описки та виключивши в абзацах 8, 10, 11, 14 ухвали від 19 вересня 2017 року словосполучення «за послуги з теплопостачання». ЦПК України не передбачає можливість для інших судів при розгляді справ змінювати зміст резолютивної частини судового наказу, зазначеного у самому судовому наказі, якщо суд, який його видав, нічого не змінював в ньому і не виправляв.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно із частиною четвертою статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Частиною шостою статті 394 ЦПК України визначено, що ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до положень частини першої статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат.

Для того щоб були наявні підстави для виправлення описки, помилка має відповідати таким критеріям: 1) вона повинна бути технічною, тобто спричиненою випадковими огріхами під час друкування тексту судового рішення (неуважністю суду, автоматичним виправленням текстовим редактором тощо); 2) таку технічну помилку має бути допущено під час складання тексту судового рішення самим судом; 3) помилка повинна бути мимовільною та випадковою, а не обумовленою цитуванням документів, у яких було допущено помилки іншими учасниками судового процесу (позивачем, відповідачем, експертом тощо).

Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування діалектизмів тощо.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року в справі № 300/765/15-ц (провадження № 61-7654св20) вказано, що судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.

У постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2021 року у справі № 22-ц/354/11 (провадження № 61-13870св20), зазначено, що: «описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку із використанням несправної техніки. Не є арифметичними помилками, а отже, не можуть бути виправлені застосування неправильних методик підрахунку та неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень.

Згідно із частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Встановивши, що доводи заяви про те, що описка полягає в невірно написаному словосполученні «боргу за послуги теплопостачання» замість вірного слова «боргу» колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки словосполучення «боргу за послуги теплопостачання» не впливає на виконання рішення, оскільки за своєю суттю не є технічними помилками (неюридичного) характеру, які виправляються у порядку статті 269 ЦПК України, апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описок в ухвалі.

Касаційна скарга не містить обґрунтованих посилань на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а зводиться до незгоди заявника з ухваленим судовим рішенням та власного тлумачення норм чинного ЦПК України, якими врегульовано питання внесення виправлень у судові рішення.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді апеляційної інстанції з наданням відповідної правової оцінки, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

З огляду на зміст оскаржуваного судового рішення та касаційної скарги, вона є необґрунтованою, правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судового рішення, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Керуючись частинами четвертою, п`ятою і шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про виправлення описок в ухвалі апеляційного суду Львівської області від 19 вересня 2017 року у справі за позовом Комунального підприємства «Стрийтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 17 червня 2024 року про відмову у внесенні виправлень в судове рішення відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. Ю. Гулейков Р. А. Лідовець Д. Д. Луспеник