Ухвала

від 09.09.2024 по справі 131/630/24

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 131/630/24

Провадження №11-кп/801/1003/2024

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2024 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

з секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

в режимі відеоконференції:

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження №42023022240000088 від 11.08.2023, за апеляційною скаргою першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу Липовецького районного суду Вінницької області від 22.07.2024, якою

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Джупинівка, Іллінецького району Вінницької області та жительку АДРЕСА_1 , українку, громадянку України, освіта загальна середня, непрацюючу, пенсіонерку, на утриманні має непрацездатну матір, раніше не судиму,

звільнено відкримінальної відповідальностіза ч.1,ч.4ст.358КК України,на підставіч.1 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023022240000088 від 11.08.2023 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1, ч. 4 ст. 358 КК України, закрито.

Речовий доказ, договір оренди землі за №31 від 10.10.2012, залишено при матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати на проведення експертиз в розмірі 13 407,64 грн. віднесено на рахунок держави.

в с т а н о в и в:

Органом досудового розслідування ОСОБА_9 , обвинувачується у тому, що у невстановлені досудовим розслідуванням час і дату 2012 року, достовірно знаючи, що ОСОБА_10 являється власником земельної ділянки з кадастровим номером 0521285500:01:000:0294, що знаходиться на території Іллінецької міської ради Вінницького району Вінницької області, за межами с. Павлівка, площею 2,7118 га, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, направленим на підроблення офіційного документу, в інтересах ФГ «Україна»» (ЄДРПОУ 20092010), з метою отримання даним суб`єктом господарювання права користування земельною ділянкою, підробила типовий договір оренди землі № 31 на вказану земельну ділянку від 10.10.2012, укладений між ФГ «Україна», ЄДРПОУ 20092010 (орендар) і ОСОБА_10 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 05.12.20014 Іллінецьким PC УДМС України у Вінницькій області (орендодавець), власноручно виконавши підпис від імені ОСОБА_10 у розділі «Підписи сторін» в графі «Орендодавець» даного договору, що підтверджується висновком судової почеркознавчої експертизи від 12.04.2024.

У подальшому 16.05.2014 вищевказаний договір був зареєстрований у реєстраційній службі Іллінецького районного управління юстиції Вінницької області.

Крім цього, ОСОБА_9 , будучи бухгалтером ФГ «Україна», діючи умисно, протиправно, маючи злочинний умисел на використання завідомо підробленого документа, 16.05.2014 надала до реєстраційної служби Іллінецького районного управління юстиції Вінницької області підроблений нею договір оренди землі № 31 від 10.10.2012, укладений між ФГ «Україна», ЄДРПОУ 20092010 (орендар) і ОСОБА_10 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 05.12.20014 Іллінецьким PC УДМС України у Вінницькій області (орендодавець), який в подальшому 16.05.2014 зареєстрований, чим остання використала завідомо підроблений документ.

Такі дії ОСОБА_9 кваліфіковано за ч. 1 ст. 358 КК України, як підроблення іншого офіційного документа, який надає права, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою, та за ч. 4 ст. 358 КК України - використання завідомо підробленого документа.

Під час розгляду даного кримінального провадження обвинувачена ОСОБА_9 та її захисник ОСОБА_7 заявили клопотання про закриття кримінального провадження, на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення винної до кримінальної відповідальності, яке було задоволено оскаржуваною ухвалою.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу Липовецького районного суду від 22.07.2024 щодо ОСОБА_9 змінити через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Прокурор вказує на правильність рішення суду щодо необхідності звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України, проте вважає, що суд мав звільнити останню від кримінальної відповідальності із застосуванням п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України окремо за кожною статтею обвинувачення.

Заслухавши доповідача, виступ прокурора на підтримку апеляційної скарги, захисника, який не заперечив проти задоволення вимог прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 370 КПК Українисудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Законним, є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим кодексом.

Оскаржувана ухвала не відповідає вказаним вимогам.

Статтею 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється виключно судом.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; 3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

З аналізу зазначеної норми Закону слідує, що тривалість строків давності за кримінальним законодавством є диференційованою та залежить від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а тому звільнення від кримінальної відповідальності на підставах ст. 49 КК України допускається лише щодо окремого кримінального правопорушення.

З оскаржуваної ухвали вбачається, що кримінальні правопорушення за ч. 1 та ч. 4ст. 358 КК України, за якими обвинувачувалася ОСОБА_9 , вчинені нею у 2012 році та 16.05.2014, тобто з того часу на час постановления ухвали (22.07.2024) минуло вже понад 10 років.

Санкцією ч. 1 ст. 358 КК України (в редакції Закону від 07.04.2011 № 3207-УІ), яка діяла на час вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення та підлягає застосуванню відповідно до вимог ст.ст. 4, 5 КК України, передбачено покарання у виді штрафу до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років.

Санкцією ч. 4 ст. 358 КК України (в редакції Закону від 23.08.2023 № 3342-ІХ) передбачено покарання у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційного нагляду на строк до двох років, або обмеження волі на той самий строк.

Постановляючи ухвалу стосовно ОСОБА_9 , суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України, проте мав звільнити обвинувачену від кримінальної відповідальності із застосуванням п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, окремо за кожною статтею обвинувачення.

Крім цього,незважаючи нате,що змоменту вчинення ОСОБА_9 кримінальних правопорушеньі додати постановленияухвалистосовно неїредакція ч.1та ч.4ст.358КК Українизмінювалась,суд невказав,в якійсаме редакціївін застосувавдані норми.

Таке неправильне застосування судом закон України про кримінальну відповідальність при звільненні від кримінальної відповідальності ОСОБА_9 є підставою для зміни ухвали судом апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 - 409 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу Липовецького районного суду Вінницької області від 22.07.2024 стосовно ОСОБА_9 за ч.ч. 1, 4ст. 358 КК України змінити.

Вказати в резолютивній частині ухвали, що ОСОБА_9 звільнена від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 358 КК України (в редакції Закону від 07.04.2011 № 3207-УІ) на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності та за ч. 4 ст. 358 КК України (в редакції Закону від 23.08.2023 № 3342-ІХ) на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

В решті ухвалу залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців із дня її проголошення, набуває законної сили з моменту оголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4