Рішення

від 10.09.2024 по справі 520/16550/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 вересня 2024 року № 520/16550/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУНОМЕР_1 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області (пров. Короленка, буд. 19, 2 пов., 3 каб.,м. Харків,61003, код ЄДРПОУ22642124) про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області (код ЄДРПОУ: 22642124, 61003, Харківська область, місто Харків, провулок Короленка, будинок 19) від 31.05.2024 року, яким Позивача - ОСОБА_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №900, видане Харківською КДКА 17.11.1999 року) було притягнуто до дисциплінарної відповідальності і застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з 31 травня 2024 року, з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

-стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області (код ЄДРПОУ: 22642124, 61003, Харківська область, місто Харків, провулок Короленка, будинок 19) на користь Позивача суму сплаченого судового збору в сумі 1211.20 грн., витрат на професійну правничу допомогу в сумі 30000,00 грн., а всього 31211.20 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що вважає рішення КДКА Харківської області протиправним, упередженим, необґрунтованим та безпідставним з огляду на допущені щодо нього під час розгляду дисциплінарної справи істотні процедурні порушення, з огляду на недоведеність скаржницею ( ОСОБА_2 ) вини адвоката ОСОБА_1, а також притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності поза межами передбачених для цього строків.

Оскаржуване рішення КДКА Харківської області про позбавлення позивача права на заняття адвокатською діяльність прийнято 31 травня 2024 відносно подій, що мали місце у період з у період з 06.07.2020 року по липень 2021 року, тобто з пропущенням річного строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, встановленого частиною 2 статті 35 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та пунктом 13 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність.

Позивач вважає, що відповідачем як при прийнятті рішення про порушення дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_1 від 21.11.2023 року так і при прийнятті рішення про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності від 31.05.2024 року не було дотримано відповідної процедури, яка передбачена Положенням про Порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України 30.08.2014 за №120 та Регламентом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затвердженого рішенням Ради адвокатів України 17.12.2013 року №268.

Також, позивач вказує, що його вину скаржницею не було доведено належними і допустимими доказами, а висновки відповідача про наявність вини адвоката є неповними та необґрунтованими у зв`язку із порушенням принципу змагальності сторін та неналежним дослідженням обставин справи.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження у справі, запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

На виконання ухвали суду Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Харківської області надано відзив на позов, в якому зазначено, що адвокат ОСОБА_1 у своїй професійній діяльності не дотримувався та грубо порушив присягу адвоката України. В ході розгляду фактичних обставин справи за скаргою ОСОБА_2 КДКА Харківської області прийшла до висновку, що позивач не дотримувався принципів і правил адвокатської етики, у відповідності до яких адвокат має стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутність та громадське призначення, адвокат не повинен вчиняти дій спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підриву престижу адвокатури та адвокатської діяльності. Відповідач, із посиланням на пояснення ОСОБА_2 вказав про чинність договору про надання правничої допомоги, укладеного між ОСОБА_2 та адвокатом ОСОБА_1 та заперечував проти твердження позивача про притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності поза межами строку, встановленого частиною другою статті 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідач зазначив, що адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за відповідними критеріями.

Також відповідач вважає, що під час розгляду скарги ОСОБА_2 дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області було дотримано Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». В задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Суддя Кухар М.Д. з 19.06.2024 по 21.06.2024 та з 04.07.2024 по 05.07.2024 перебувала у відрядженні, з 08.07.2024 по 09.08.2024 перебувала у щорічній відпустці.

Дослідивши надані матеріали справи, суд встановив наступне.

До Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області (далі - КДКА) 19.06.2023 р. за вх. №51/23 надійшла скарга громадянки ОСОБА_2 , яка просила притягнути адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України у зв`язку із грубим порушенням адвокатом умов договору про надання правничої (правової) допомоги №060720-2 від 06 липня 2020 року, Правил адвокатської етики та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при представництві її інтересів у якості потерпілої у кримінальному провадженні №12020220480002085, внесеного до ЄРДР 01.06.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 1, 2, ч. 2, ст. 115 КК України.

За дорученням №51/23 від 27.06.2023 року член ДП КДКА Харківської області ОСОБА_8 за вих. №97/23 06.07.2023 року звернулась до адвоката ОСОБА_1 та запропонувала йому надати пояснення щодо відомостей викладених у скарзі ОСОБА_2 протягом десяти днів з моменту отримання звернення.

10 липня 2023 року заявниця ОСОБА_2 подала до ДП КДКА Харківської області клопотання про долучення клопотань, які вона подавала слідчому замість своїх адвокатів в рамках кримінального провадження №12020220480002085, внесеного до ЄРДР 01.06.2020 року де її визнано потерпілою .

25 липня 2023 року ДП КДКА Харківської області за пропозиції доповідача ОСОБА_3 вирішили продовжити строк перевірки відомостей викладених у скарзі ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з протоколу засідання ДП КДКА Харківської області .

15 серпня 2023 року ДП КДКА Харківської області за пропозиції доповідача ОСОБА_3 вирішили продовжити строк перевірки відомостей викладених у скарзі ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з протоколу засідання ДП КДКА Харківської області .

Згідно витягів протоколів засідання ДП КДКА Харківської області від 29.08.2023 року, 10.10.2023 року, 24.10.2023 року членами ДП КДКА Харківської області було вирішено продовжити строк перевірки відомостей викладених у скарзі ОСОБА_2 стосовно адвоката ОСОБА_1

За результатами перевірки членом ДП КДКА Харківської області ОСОБА_3 складено довідку про перевірку відомостей, викладених в скарзі ОСОБА_2 відносно адвоката ОСОБА_1, згідно з якою, на її думку, невиконання адвокатом ОСОБА_1 своїх професійних обов`язків по Договору про надання правової допомоги може свідчити про порушення п.1 ч.1 ст.21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст.42 Правил адвокатської етики, та наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку відповідно до ч.2 ст.34 вказаного Закону, що є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності .

За результатами розгляду вказаного питання на засіданні рішенням від 21.11.2023 р. вирішено порушити дисциплінарну справу стосовно позивача.

Вказане відправлення отримано позивачем 10.12.2023 р.

16 грудня 2023 року на електронну адресу позивача зазначену в Єдиному реєстрі адвокатів України, ДП КДКА Харківської області направлено Рішення про зупинення розгляду дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_2

10 січня 2024 року на електронну адресу позивача ДП КДКА Харківської області направлено Повторне звернення члена ДП КДКА Харківської області ОСОБА_3 до ОСОБА_1 .

Позивачем до ДП КДКА Харківської області 18.01.2024 року надані пояснення.

Заявником та позивачем надані додаткові пояснення, у зв`язку з чим прийнято рішення про зупинення розгляду справи.

Судом встановлено, що розгляд дисциплінарної справи зупинявся рішеннями ДП КДК Харківської області від 23.01.2024 року, від 13.02.2024 року, від 26.03.2024 року, від 09.04.2024 року, від 30.04.2024.

На засіданні дисциплінарної палати КДКА Харківської області Рішенням від 31.05.2024 р. позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, а саме: призначено дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

Листом від 05.06.2024 року на електронну адресу позивача направлено рішення ДП КДКА Харківської області щодо притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Листом від 06.06.2024 року на електронну адресу позивача направлено рішення ДП КДКА Харківської області про відмову в задоволенні клопотання про відвід членам ДП КДКА Харківської області від 31.05.2024 року.

Позивач вважає вказане рішення протиправним, таким що підлягає скасуванню, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку вищенаведеному, суд вказує наступне.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначені Законом України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI).

Частинами першою, третьою статті 2 Закону №5076-VI передбачено, що адвокатура України - це недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Відповідно до частин першої, другої статті 33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Згідно з частинами першою, другою статті 34 Закону №5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

За приписами частини другої статті 35 Закону №5076-VI, а також пункту 13 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014, адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Згідно з частинами першою, другою статті 38 Закону №5076-VI заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Частиною першою статті 39 Закону №5076-VI передбачено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки. Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Як передбачено приписами ст. 40 Закону №5076-VI дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи.

Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи.

У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки. Розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката є відкритим, крім випадків, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської таємниці. Під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання.

Відповідно до приписів ст. 41 Закону №5076-VI за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.

Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу. Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні. Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.

Згідно із п. 2, 3 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, що затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 №120 (далі - Положення №120) дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності лише в порядку дисциплінарного провадження з підстав вчинення ним дисциплінарного проступку, види якого передбачені ст. 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Як передбачено приписами п. 9 Положення №120 право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Відповідно до п.12 Положення №120 дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Вимоги до заяви (скарги) визначені п. 14 Положення №120.

При цьому, згідно п. 31 Положення №120 за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня отримання матеріалів перевірки більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках.

Відповідно до п.39 Положення №120 дисциплінарна справа стосовно адвоката має бути розглянута дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня її порушення. До строку розгляду дисциплінарної справи не включається і перебіг строків зупиняється на термін хвороби чи відпустки адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарне провадження, а також термін, на який розгляд справи було зупинено.

Пунктом 40 Положення №120 визначено, що розгляд питання, справи, віднесених до порядку денного засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, може бути відкладений або зупинений у разі: 1) неявки на засідання учасників; 2) необхідності витребування нових матеріалів (доказів); 3) необхідності проведення додаткової комісійної перевірки; 4) залучення до участі у розгляді питання інших заінтересованих осіб; 5) відсутності кворуму після задоволення відводу (самовідводу) члена (членів) палати; 6) з інших підстав, за рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Як передбачено положеннями п. 43 Положення №120 розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Приписи ч.2 ст. 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» вказують, що накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) порушення присяги адвоката України; 2) розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння протиправними діями адвоката, пов`язаними із здійсненням ним адвокатської діяльності, значної шкоди клієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили; 4) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.

Відповідно до приписів ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Згідно із положеннями ст. 35 Закону №5076-VI за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Суд виходить з того, що Верховний Суд неодноразово викладав висновок щодо меж оцінки рішень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, прийнятих за наслідками розгляду скарг щодо адвокатів. Так, у постановах Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі 810/1972/17, від 24 червня 2020 року у справі №813/2639/18, від 14 грудня 2020 року у справі №821/1030/17, від 10 червня 2021 року у справі №826/15590/15 було сформовано правову позицію, відповідно до якої адвокатура в Україні - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Водночас, правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин і фактів прийняти рішення за правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.

Проте суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною другою статті 2 КАС України критеріям, а саме, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Таким чином, правову оцінку рішенню органів адвокатського самоврядування в питанні притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності суди мають надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану КДКА/ВКДКА юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їхньої достатності/недостатності.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10.11.2022 року у справі №826/14291/17.

Водночас, вчинення дискреції суб`єктом владних повноважень обмежується принципом законності (частина друга статті 19 Конституції України) та принципом верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України), а також запровадженими процедурами. Дискреція, яка реалізується суб`єктами владних повноважень у публічних інтересах відповідно до статті 3 Конституції України, є найкращим способом її здійснення стосовно особи.

Стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами Європейський суд з прав людини виробив позицію, згідно з якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (п.111 рішення від 31 липня 2007 року у справі «Druzstevni zalozna Pria and Others v. the Czech Republic», п.153-157, 159 рішення від 21 липня 2011 року у справі «Sigma Radio Television Ltd v. Cyprus»).

Як указано в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №826/16495/17, потреба у визначеності не означає, що органові, який ухвалює рішення, не повинні надаватися дискреційні повноваження (де це необхідно) за умови наявності процедур, що унеможливлюють зловживання ними.

Дискреційне повноваження щодо встановлення наявності чи відсутності складу дисциплінарного проступку, підстав для прийняття відповідного рішення КДКА у дисциплінарній справі відносно позивача, не означає, що орган, який ухвалює рішення в межах дискреції, не покладає на нього обов`язок дотримуватися власних процедур, встановлених ним самим.

Так, у постанові Верховного Суду від 25 липня 2019 року у справі №826/13000/18 зазначено, що правова процедура («fair procedure» - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Установлена правова процедура є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

Водночас, вказана доктрина стосується усіх суб`єктів владних повноважень зокрема КДКА, яка є стороною у правовідносинах з особою - адвокатом, має публічно-правовий характер, діяльність якого у сфері дисциплінарного провадження чітко регламентується Законом та іншими нормативними актами.

Такий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 17.09.2020 у справі №1740/2484/18.

Суд вважає за необхідним вказати, що відповідачем та його представником не виконано вимоги ухвал суду від 16.08.2024 року про відкриття спрощеного позовного провадження та про витребування доказів від 20.08.2024 року щодо надання матеріалів дисциплінарної справи відкритої за заявою ОСОБА_2 відносно адвоката ОСОБА_1

Оскільки суб`єктом владних повноважень не подано витребуваних судом доказів без поважних причин та не повідомлено суд про причини, які не дозволили вчасно подати ці докази, суд розглядає справу за наявними в ній доказами.

Дослідженням по справі доказів суд встановив наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що 08.12.2008 року ОСОБА_1 видано свідоцтво №900 про право на зайняття адвокатською діяльністю на підставі рішення Харківської обласної кваліфікаційно-дисціплінарної комісії адвокатури №1 від 17.11.1999 року.

Між адвокатом ОСОБА_1 та громадянкою ОСОБА_2 06 липня 2020 року було укладено Договір про надання правничої (правової) допомоги №060720-2 .

Згідно п. 2.1 договору адвокат на підставі звернення клієнта приймає на себе зобов`язання з надання наступної правової допомоги: захист прав та представництво інтересів клієнта в якості потерпілого у рамках кримінального провадження.

09 липня 2020 року заявницею ОСОБА_2 було укладено окремий договір про надання правничої (правової) допомоги з адвокатом Середа А.А., що не заперечується заявницею ОСОБА_2 та відображено в її скарзі поданої до КДКА Харківської області та у додаткових поясненнях.

Отже, представництво інтересів ОСОБА_2 як потерпілої у кримінальному провадженні №12020220480002085, внесеного до ЄРДР 01.06.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 1, 2, ч. 2, ст. 115 КК України здійснювали адвокати ОСОБА_1 та Середа А.А., які мали рівні права та обов`язки перед заявницею ОСОБА_2 .

Суд вказує, що надані адвокатом ОСОБА_1 докази підтверджують комунікації ОСОБА_2 , з адвокатом Середа А.А., надання доручень по кримінальному провадженню саме адвокату Середа А.А., та виконання останнім цих доручень.

Судом встановлено, за період з липня 2020 по травень 2021 року позивачем були вивчені матеріали кримінального провадження, складено довідку про виявлені істотні порушення, складено скарги, які були направлені ОСОБА_2 до офісу Генерального прокурора Украі?ни, міністра Внутрішніх Справ а також окремо на ім`я керівника Харківської? обласної? прокуратури ОСОБА_4 , про зміну органу досудового розслідування через неефективність; організовано визнання заявниці потерпілою у кримінальному провадженні; надано численні консультаціі? потерпіліи? ОСОБА_2 , підготовлено заяву в Територіальне управління ДБР у м. Полтава щодо бездіяльності службових осіб Шевченківського РВ ГУНП в Харківській області, яка призвела до втрати доказовоі? бази у кримінальному провадженні, проведено велику кількість нарад у складі ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , Середа А.А. , де узгоджувалася правова позиція не тільки у кримінальному провадженні але і щодо порядку вступу ОСОБА_2 у спадщину та вирішення питань щодо спорів із чоловіком її загиблої дочки ОСОБА_7 , взято участь у 2-х цивільних справах у Дзержинському районному суді м. Харкова та Дергачівському районному суді Харківської області з приводу спорів клієнта щодо спадщини, що відкрилася за її загиблою дочкою з отриманням судового рішення на користь клієнта в межах справи № 619/5068/20.

В результаті вжитих ним заходів підслідність у кримінальному провадженні №120202204800002085 від 01.06.2020 року була змінена, а досудове розслідування доручене слідчому підрозділу вищого рівня, про що повідомляє і заявниця.

Судом також встановлено, що не дивлячись на рекомендації позивача ОСОБА_2 , вимагала досягнення результату у виді притягнення чоловіка її дочки ОСОБА_7 , до кримінальної відповідальності за вбивство. Проте після констатації адвокатом факту відсутності прямих доказів для досягнення бажаного для ОСОБА_2 , результату остання звинуватила адвоката ОСОБА_1, в тому, що він працює в інтересах ОСОБА_7 , висловила образу в його адресу і відмовилась оплачувати понесені ним витрати під час представництва її інтересів у цивільних справах. ОСОБА_2 , не заперечувала таких фактів у поданій нею скарзі до КДКА Харківської області.

Пунктом 7.5.3. Договору від 06.07.2020 року передбачено право адвоката достроково розірвати договір із клієнтом, якии?, не зважаючи на роз?яснення адвоката, наполягає на досягненні результату, якии? через нові або нововиявлені обставини є об?єктивно недосяжним.

Згідно пункту 7.5.6 Договору, адвокат має право достроково розірвати договір із клієнтом, якщо останніи? вчиняє діі?, що ганьблять честь, гідність та ділову репутацію адвоката.

На підставі пункту 7.5.4 Договору, позивач розірвав договір із заявницею ОСОБА_2 , 05 липня 2021 року, про що повідомив її в чаті месенджера WhatsApp.

Суд вказує, що матеріали справи не містять доказів того, що заявниця заперечувала проти розірвання договору про надання правничої допомоги з адвокатом ОСОБА_1 05.07.2021 року. Це підтверджується наданими позивачем світлинами зі створеного ним чату в месенджері WhatsApp для зручної комунікації із ОСОБА_2 та її представником .

Позивач пояснив про вчинення ним дій по виконанню договору від 06.07.2020 в період з липня 2020 року по липень 2021року.

Відповідно до положень пункту 7.1 договору, він набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2021 або до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Тобто, договором жодних кінцевих завдань, що можна оцінити повним виконанням, сторонами не визначалось.

В матеріалах справи наявні письмові докази вчинення дій позивачем, на виконання положень договору від 06.07.2020, до липня 2021 .

Відповідач вказав про звернення ОСОБА_2 до адвоката ОСОБА_1 із запитом в листопаді 2021 року про хід виконання доручення за Договором про надання правничої допомоги від 06.07.2020 року і відсутність відповіді позивача.

Тобто, з листопада 2021 року ОСОБА_2 не мала інформації про виконання адвокатом ОСОБА_1 робіт за договором від 06.07.2020, який було вже розірвано за ініціативою адвоката. Скарга прийнята до розгляду відповідачем в червні 2023 року і рішення про притягнення позивача до відповідальності винесене в травні 2024 року.

Суд констатує, що заявниця ОСОБА_2 звернулась до адвоката ОСОБА_1 із запитом про хід виконання доручення за Договором від 06.07.2020 року вже після його розірвання в односторонньому порядку адвокатом 05.07.2021 року з причин неналежної поведінки клієнта ОСОБА_2 та здійснення тиску на адвоката.

Матеріали справи не містять інформації та належних і допустимих доказів, які б вказували на продовження роботи сторін за договором від 06.07.2020 року, з метою забезпечення захисту прав та представництва інтересів клієнта в якості потерпілого у рамках кримінального провадження, після 05.07.2021 року, а також після спливу терміну його дії 31.12.2021, як зазначено у самому Договорі.

Тобто, на думку суду, твердження відповідача про дію договору станом на час розгляду скарги ОСОБА_2 , після спливу строку, визначеного пунктом 7.1 договору - 31.12.2021 року, не підтверджене змістом договору, обставинами справи і не доведене належними доказами.

Таким чином, припинення надання послуг було зумовлено не виконанням ОСОБА_2 своїх зобов`язань за договором.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що положення договору та дії позивача відповідали вимогам діючого законодавства.

Суд також звертає увагу на недотримання відповідачем власної процедури як під час здійснення перевірки відомостей викладених у скарзі ОСОБА_2 щодо адвоката ОСОБА_1 так і під час прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_1 від 21.11.2023 року.

Відповідно до п. 7 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від «30» серпня 2014 року № 120 адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

Презумпція невинуватості щодо адвоката передбачає те, що його поведінку, яку скаржниця кваліфікує, як ненадання їй належної правничої допомоги, залишення її без правничої допомоги та настання для неї негативних наслідків, мала оцінювати сама ДП КДКА Харківської області. За загальним правилом, на підтвердження обставин, якими обґрунтовується скарга, заявник повинен надати певні докази.

Посилання скаржниці на те, що в результаті дій Позивача вона залишилася без правової допомоги, є безпідставними. Так, Позивачем було узгоджено конкретний обсяг наданих послуг зі скаржницею, який ним було виконано і вона їх не оспорювала, що підтверджується долученими до позову доказами .

Матеріали справи не містять доказів надання заявницею персонально позивачеві доручень, на які вона посилається як на підставу притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Водночас матеріали справи свідчать, що такі доручення нею надавались адвокату Середа А.А., який діяв на підставі укладеного з заявницею договору від 09.07.2024 року, між заявницею та адвокатом Середа А.А., здійснювались регулярні комунікації, зміст яких свідчить про їх поетапне часткове виконання.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожному гарантовано право на правову допомогу та вільний вибір захисника своїх прав.

Суд вказує, що починаючи з 06.07.2021 року по теперішній час ОСОБА_2 мала право звернутись до регіонального центру безоплатної правової допомоги для отримання безоплатної правової допомоги або до будь-якого адвоката щодо представництва її інтересів перед органами досудового розслідування, чого нею зроблено не було а мотиви такого не звернення відповідачеві не повідомлено. Ні заявницею в рамках дисциплінарної справи, ні відповідачем під час розгляду цієї справи не було надано належних та допустимих доказів зворотного.

Неодмінною ознакою порушення прав або охоронюваних законом інтересів є настання негативних наслідків для суб`єкта порушеного права.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідачем не наведено доводів та не надано доказів на підтвердження настання для ОСОБА_2 будь-яких негативних наслідків від прийняття Відповідачем спірного рішення, або виникнення внаслідок прийняття спірного рішення її особистих прав.

Посилання заявниці на те, що відбулось настання негативних наслідків для неї від дій позивача, про які також зазначає відповідач, також не знайшло свого підтвердження, оскільки, як свідчать матеріали справи та сама заявниця, кримінальне провадження відкрито, розслідування триває, потерпіла без участі будь-якого свого представника активно подає слідчому клопотання з різного роду питань (копії цих клопотань містяться у матеріалах дисциплінарної справи), постанови про закриття кримінального провадження не має (скаржницею не надана, Відповідачем не витребовувалася).

Як передбачено ч.2 ст.36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає дотримання Правил адвокатської етики як одного з основних професійних обов`язків адвоката.

У своїй професійній діяльності адвокат зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам (пункти 1, 3 статті 7 Правил адвокатської етики).

Відповідно до статті 11 Правил адвокатської етики, зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов`язків адвоката, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва.

Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення скоєння правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх скоєнню його клієнтом або іншими особами.

Як зазначає Верховний Суд у своїх постановах, дії адвоката слід оцінювати з точки зору необхідності дотриманням балансу між чітким дотриманням вимог процесуального закону (КАС України) та недопущенням настання несприятливих наслідків для інтересів клієнта, а також з урахуванням обставин, за яких такі дії були вчинені.

Щодо строків проведення перевірки за заявою ОСОБА_2 та розгляду дисциплінарної справи суд зазначає наступне.

Як зазначає відповідач у відзиві на позов, матеріали дисциплінарної справи містять достатньо доказів щодо затягування строків розгляду скарги з вини позивача, однак, як вже зазначалось судом, ним не надано до суду витребуваних матеріалів дисциплінарної справи та не має посилання, якими доказами це підтверджується.

Відповідач також посилається на те, що позивачеві на його поштову адресу (конкретна адреса відповідачем не зазначається) та електронну адресу неодноразово надсилалися запити ОСОБА_3 з копіями скарги ОСОБА_2 , які поверталися за закінченням терміну зберігання.

Однак, при дослідженні наданих матеріалів справи встановлено, що у справі наявні докази надані позивачем про спростування належного повідомлення відповідачем позивача про наявність скарги ОСОБА_2 та про проведення перевірки членом ДП КДКА Харківської області ОСОБА_3 за цією скаргою.

Так, у справі міститься звернення до адвокатів Середи А.А. та ОСОБА_1 вих. №97/23 від 06.07.2023 року де зазначена адреса: АДРЕСА_5, однак матеріали справи не містять ні поштового конверту, ні опису-вкладення, які могли ідентифікувати вміст конверту, відсутній і номер штрихового кодового ідентифікатора (ШКІ), який присвоюється АТ «УКРПОШТА» цінним листам.

Також, наявна копія конверту адресованого позивачеві на якому зазначена адреса «Науки, 35-А», який повернуто 09.12.2023 року у відділення Укрпошти 61005.

До конверту не долучено копії опису-вкладення, щоб можливо було ідентифікувати вміст конверту, номеру штрихового кодового ідентифікатора (ШКІ) та невірно зазначено адресу отримувача.

Належність позивачеві адреси «АДРЕСА_6» відповідачем не доведена.

Також, в матеріалах справи наявна копія повторного звернення вих. №182/23 від 28.10.2023 року члена ДП КДКА Харківської області ОСОБА_3 до адвоката ОСОБА_1 про надання інформації.

До зазначеного звернення не долучені копії конверту з адресою адвоката, копія опису-вкладення для можливості ідентифікувати вміст конверту, відсутній і номер штрихового кодового ідентифікатора, а також копія рекомендованого повідомлення про вручення відповідачеві.

Як передбачено п.25 Положення, член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та за результатами перевірки складає довідку, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, з урахуванням, зокрема тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, наслідків для клієнта тощо, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводить перевірку, протягом трьох днів з дати отримання ним доручення голови палати, звертається до адвоката з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань із зазначенням строку його надання (п.26 Положення).

Належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України, або надіслання листа на адресу електронної пошти адвоката, зазначену в Єдиному реєстрі адвокатів України (далі -ЄРАУ).

Судом встановлено, що в ЄРАУ робочими адресами позивача зазначені: основна - АДРЕСА_2 та додаткова - АДРЕСА_3 а також зазначено електронну адресу адвоката - ІНФОРМАЦІЯ_4

З копій матеріалів дисциплінарної справи, які були долучені позивачем до позову, вбачається, що лист КДКА Харківської області, який начебто надсилався на адресу адвоката ОСОБА_1 за допомогою засобів поштового зв`язку згідно штрихового коду ідентифікатора - 6100501071540 було повернуто 21.08.2023 року за закінченням терміну зберігання.

Інший лист КДКА Харківської області, який надсилався на адресу адвоката ОСОБА_1 за допомогою засобів поштового зв`язку згідно штрихового коду ідентифікатора -6100259470192 повернуто за закінченням терміну зберігання 09.12.2023 року.

Що стосується копій рекомендованого повідомлення про вручення №6100501071540, направленого з поштового відділення 61166 21.08.2023 року за закінченням терміну зберігання, який є в матеріалах справи, то, на думку суду, без наявності квитанції або касового чеку або рекомендованого повідомлення про вручення або без долучення опису-вкладення неможливо встановити зміст такого відправлення адресованого відповідачем позивачеві.

Окрім того, відповіддю АТ «УКРПОШТА» №1.10.004.-15578-24 від 12.06.2024 року на адвокатський запит представника позивача було зазначено, що інформація щодо поштових відправлень №6100501071540 та № 6100259470192 в автоматизованій системі відстеження Укрпошти відсутня.

При цьому, суд звертає увагу на той факт, що у відповіді на адвокатський запит № 1.10.004.-15578-24 від 12.06.2024 АТ «УКРПОШТА» зазначає, що поштове відділення №184 м. Харків з індексом 61184 за адресою: вул. Леся Сердюка,38, м. Харків, у зв`язку із пошкодженням приміщення внаслідок військової агресії російської федерації, з 24.02.2022 року не функціонує. Його зона обслуговування закріплена за відділенням №183 м. Харків, із індексом 61183, а з 01.04.2024 року відділення №184 м. Харків закрите.

Також, встановлено, що до 10 грудня 2023 року на офіційну електронну адресу адвоката ОСОБА_1 зазначену у ЄРАУ не надходило жодного електронного листа від КДКА Харківської області, що підтверджується належно завіреними копіями світлин зроблених з його офіційної електронної адреси в ЄРАУ та які містяться в матеріалах справи .

Доказів зворотного відповідач суду не надав.

Відповідачем було надано копію повторного звернення ДП КДКА Харківської області направленого на електронну адресу Позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 14.11.2023 року роздруковане з поштового сервісу Gmail.com , як доказ направлення запиту ОСОБА_3 та скарги ОСОБА_2 Позивачеві для надання пояснень.

Суд критично ставиться до цього документа як до належного та допустимого доказу, яким підтверджується поінформованість позивача про надходження до КДКА Харківської області скарги ОСОБА_2 на дії адвоката ОСОБА_1, оскільки зазначений документ має назву «повторне», хоча матеріалами справи спростовується, що відповідач раніше вже направляв на адреси Позивача зазначені в ЄРАУ (АДРЕСА_4; АДРЕСА_1 ) запити та копії скарги ОСОБА_2 , яка звернулась до КДКА Харківської області зі скаргою 19.06.2023 року.

Також, згідно акту огляду облікового запиту поштового сервісу Gmail ІНФОРМАЦІЯ_2 зробленого представником позивача адвокатом ОСОБА_9 14.06.2024 року, який суд вважає належним та допустимим доказом, встановлено, що з офіційної адреси КДКА Харківської області, зазначеної на сайті Ради адвокатів Харківської області ІНФОРМАЦІЯ_5 електронних повідомлень на адресу позивача не надсилалося. З адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 у вкладках «Вхідні» перше повідомлення датоване 10.12.2023 року і містить в собі Рішення ДП КДКА Харківської області від 21.11.2023 року про відкриття дисциплінарного провадження стосовно адвоката ОСОБА_1 .

Лише 10.01.2024 року, після звернення до ДП КДКА Харківської області адвоката ОСОБА_1 на його електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшло повторне звернення ДП КЛКА Харківської області ОСОБА_3 без кваліфікованого електронного цифрового підпису з вкладенням скарги ОСОБА_2 з додатками.

З урахуванням вищенаведеного, доказами, про наявність яких у дисциплінарній справі посилається відповідач, не підтверджено належне повідомлення позивача про подання ОСОБА_2 скарги на дії адвоката ОСОБА_1 Судом встановлено, що із змістом зазначеної скарги позивач зміг ознайомитися вже після прийняття ДП КДКА Харківської області 21.11.2023 року рішення про відкриття дисциплінарного провадження шляхом отримання на свою електронну адресу електронного документа у виді копії рішення про відкриття дисциплінарного провадження за скаргою ОСОБА_2 10.12.2023 року, яке не містить кваліфікованого електронного цифрового підпису, тобто електронного документа, оформленого неналежним чином та всупереч статтям 6,7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

У відповідності з частиною 3 статті 6 зазначеного Закону, накладенням електронного підпису завершується створення електронного документа. Частина 1 статті 7 Закону визначає, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Аналізом листування між позивачем і відповідачем встановлено, що всі електронні повідомлення та документи, які надсилались відповідачем позивачеві під час розгляду дисциплінарної справи щодо позивача здійснені відповідачем з порушенням вимог, передбачених Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», зокрема вимог щодо наявності електронного підпису автора такого повідомлення або документа або підпису, прирівняного до власноручного відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Щодо поштової кореспонденції, то суд вказує, що належним доказом надіслання суб`єктом владних повноважень кореспонденції позивачеві є квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.

Такий висновок зробив Верховний Суд під час розгляду справи № 820/1186/17.

Однак, матеріали справи не містять ані квитанції ані касового чеку про відправлення відповідачем позивачеві поштової кореспонденції стосовно порушення щодо нього дисциплінарного провадження.

Суд також зазначає, що відповідачем при прийнятті рішення про порушення дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_1 від 21.11.2023 року не було дотримано відповідної процедури, яка передбачена Положенням про Порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України 30.08.2014 за №120 (далі - Положення) та Регламентом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затвердженого рішенням Ради адвокатів України 17.12.2013 року №268 (далі -Регламент).

Як передбачено п.25 Положення, член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та за результатами перевірки складає довідку, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, з урахуванням, зокрема тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, наслідків для клієнта тощо, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Наявна у матеріалах справи довідка за підписом ОСОБА_3 від 21.11.2023 року, дублює текст скарги ОСОБА_2 і не містить інформації щодо проведеної перевірки та встановлених нею результатів щодо наявності в діях адвоката ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку.

Відповідно до положень ст.39 Закону №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.

До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки. Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Як передбачено положеннями п. 31 Положення за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня отримання матеріалів перевірки більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках.

Судом встановлено, що рішення про відкриття дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_1 було прийнято більшістю голосів членів Дисциплінарної палати в день складення ОСОБА_3 довідки про наявність підстав порушення дисциплінарної справи, тобто 21.11.2023 року, що, на думку суду, є порушенням п.6.1 Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затвердженого рішенням Ради адвокатів України 17.12.2013 року №268.

Пунктом 6.1 Регламенту визначено, що підготовка засідання КДКА (палати КДКА), скликання її складу, повідомлення членів КДКА та інших осіб, які мають право брати участь у засіданнях із зазначенням місця, дня та часу проведення засідання, забезпечуються головою КДКА, його заступниками (головами палат) або за дорученням голови чи заступників голови одним із членів КДКА, секретаріатом КДКА. Про місце, день та час та перелік питань порядку денного засідання КДКА (палати КДКА) члени КДКА (палати КДКА) та інші особи, які мають право приймати участь у засіданнях, повідомляються не пізніше як за п`ять днів до дня проведення засідання.

Пунктом 31 Положення передбачений строк вирішення питання про порушення або відмову у порушенні дисциплінарної справи протягом 30 днів, а дисциплінарна палата КДКА Харківської області одностайно прийняла рішення протягом 1 (одного) дня та не дотримуючись положень п.6.1 Регламенту щодо строків та порядку скликання членів палати КДКА для проведення засідання і вважала достатніми матеріали перевірки, які були проведені ОСОБА_3 за скаргою ОСОБА_2 , без реалізації права адвоката на захист, що також є грубим порушенням п.п.6.1.2. 6.1.3 Регламенту.

Так, у п.6.1.2 Регламенту вказано, що про місце, день, час та перелік питань порядку денного засідання КДКА (палати КДКА), члени КДКА (палати КДКА) та інші особи, які мають право брати участь у засіданнях, повідомляються не пізніше як за п`ять днів до дня проведення засідання.

Особам, які мають право брати участь у засіданні, такі повідомлення надсилаються засобами поштового зв`язку або кур`єром, або електронною поштою.

Матеріалами справи підтверджено, що на електронну адресу позивача у той період не надходило жодного електронного документу з офіційної електронної адреси відповідача.

Також матеріали справи не містять відомостей про те, що члени Дисциплінарної палати КДКА Харківської області повідомлялися належним чином про проведення засідання за п`ять днів до дня його проведення та мали достатньо часу для того, щоб ознайомитися із матеріалами перевірки та складеною ОСОБА_3 довідкою, якою пропонувалося порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1

Крім того, в порушення п.25, 26 Положення, адвоката ОСОБА_1 не було ознайомлено із матеріалами перевірки, яка була проведена ОСОБА_3 перед складенням Довідки від 21.11.2023 року, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів зворотного.

Отже, відповідачем на офіційну електронну адресу позивача в порушення п.п. 25, 26 Положення та процесуальних строків визначених цим Положенням, було направлено скаргу ОСОБА_2 , Довідку від 21.11.2023 року та рішення ДП КДКА у Харківській області про відкриття дисциплінарного провадження від 21.11.2023 року поза межами процесуальних строків визначених Положенням та спеціальним Законом.

Суд вказує, що дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується виключно за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачяться на його користь.

Згідно зі статтею 70 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року від 09.06.2017, при застосуванні дисциплінарних стягнень за порушення Правил адвокатської етики, дисциплінарні органи адвокатури України мають виходити із загальних засад юридичної відповідальності, зокрема, повинні застосовувати дисциплінарні стягнення лише за винні порушення.

Учасниками засідання палати КДКА є особи, відносно яких розглядається чи вирішується питання, та особи, звернення яких або питання стосовно яких включені до порядку денного засідання, їх представники та інші особи запрошені для участі у засіданні палати КДКА.

Відповідач у відзиві зазначає, що засідання за скаргою ОСОБА_11 було призначено на 28.05.2024 року, однак воно не відбулося оскільки адвокат ОСОБА_1 затягував час ознайомлення із матеріалами дисциплінарного провадження №51/23, у зв`язку із чим розгляд скарги було перенесено на 31.05.2024 року про що учасників провадження повідомлено належним чином.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем під час розгляду скарги ОСОБА_2 неодноразово подавалися клопотання про ознайомлення із дисциплінарною справою №51/23, а саме: 29.04.2024, 15.05.2024 року та 28.05.2024 року, яке було задоволено відповідачем лише 28.05.2024 року та надано для ознайомлення адвокатові копію дисциплінарної справи у непрошитому та непронумерованому виді.

Відповідачем під особистий розпис було повідомлено позивача 29.05.2024 року про призначення розгляду скарги ОСОБА_2 на 31.05.2024 року.

Суд звертає увагу, що позивача було проінформовано про розгляд скарги за два дні до проведення засідання КДКА Харківської області.

Пунктом 44 Положення передбачено, що адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, повідомляються про проведення засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше як за п`ять днів до дня його проведення, та мають право брати участь у засіданні, надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, у разі наявності технічної можливості, мають право взяти участь у засіданні дистанційно - у режимі відеоконференції. Такі учасники засідання повинні за два дні до початку засідання письмово повідомити КДКА регіону про бажання взяти участь у засіданні дистанційно в режимі відеоконференції, направивши на адресу електронної пошти КДКА регіону відповідне клопотання та документи, що підтверджують особу учасника, та, у разі наявності, особу представника, а також документи, що підтверджують повноваження такого представника, передбачені пунктом 6 статті 14 даного Положення. Таке клопотання та документи повинні бути підписані за допомогою електронного цифрового підпису.

В матеріалах справи відсутні докази того, що позивач виявив бажання брати участь у засіданні дисциплінарної палати дистанційно та подав за два дні до початку засідання відповідну письмову заяву. Доказів зворотного відповідачем не надано.

Відповідачем 31.05.2024 року о 4:00-6:00 РМ Часовий пояс: Европа/Київ було направлено на електронну адресу Позивача посилання на відеоконференцію Google Meet.

Відповідач посилався як на законну підставу проведення засідання ДП КДКА онлайн, на своє розпорядження про проведення засідань ДП КДКА на час дії воєнного стану у режимі відеоконференції, однак таке розпорядження до відома Позивача Відповідачем не доводилося. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Суд враховує і той факт, що відповідач не довів з`ясування відповідачем у позивача наявності у останнього технічної можливості взяти участь у засіданні дисциплінарної палати КДК у Харківській області у режимі відеоконференції.

Встановлено, що позивачем після ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи 29.05.2024 року було підготовлено та направлено відповідачеві електронною поштою заяву про відвід всім членам ДП КДКА Харківської області.

Таким чином, суд робить висновок, що позивачем було дотримано вимог Положення щодо процедури подання письмових пояснень та клопотань для захисту від безпідставних обвинувачень, які було викладено у скарзі ОСОБА_2 .

Суд встановив, згідно рішення, що оскаржуєтьсяя, відповідач вбачає ознаки дисциплінарного проступку Позивача, вважає його поведінку грубим потуранням принципів верховенства права, законності, незалежності, чесності та добропорядності, як основоположних засад адвокатськоі? діяльності, що охоплюється присягою адвоката Украі?ни, та наявність в діях адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного проступку передбаченого п. 2 п. 3 ч.2 ст. 34 Закону Украі?ни «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме порушення присяги адвоката Украі?ни, згідно ст.11 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», професіи?них обов`язків адвоката згідно зі ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», оскільки своі?ми діями адвокат ОСОБА_10 завдав шкоди авторитету адвокатів та адвокатури в цілому, порушив присягу адвоката Украі?ни.

Відповідач вважає, що адвокат ОСОБА_1 порушив присягу адвоката України та одночасно з цим вчинив грубе порушення Правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України в цілому, а саме: допустив порушення вимог ст. ст. 7, 8, 11, 12, 12-1, 25, 27 Правил адвокатської етики, так як всупереч наданих йому повноважень не виходив з пріоритету інтересів своєї клієнтки ОСОБА_2 , не компетентно, недобросовісно виконував свої професійні обов`язки, поводив себе нечесно, не добропорядно та негідно.

Однак, як встановлено судом, конкретні індивідуально-визначені дисциплінарні проступки адвоката ОСОБА_1, у спірному рішенні відповідача не наведено - інформації про індивідуально визначені діяння (одне чи кілька), які мають визначені часом межі спірне рішення не містить.

Відповідач не встановив об`єктивної сторони відповідного складу дисциплінарного проступку, ним не було встановлено і суб`єктивної сторони (форма вини), а також за межами провадження залишилися інші обставини події, її наслідки, особа адвоката. З огляду на це оскаржуване рішення є невмотивованим.

Всупереч тому, що обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Харківської області повністю звільнила ОСОБА_2 від такого обов`язку, прийнявши викладені в скарзі обставини за постулат, який не потребує доказування.

Згідно з частиною першою статті 40 Закону №5076-VI дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення. До строку розгляду дисциплінарної справи не включається і перебіг строків зупиняється на термін хвороби чи відпустки адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарне провадження, а також термін, на який розгляд справи було зупинено.

Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката та пояснення інших заінтересованих осіб.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання, не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати, розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

Згідно зі ст.40 названого Положення, розгляд питання, справи, віднесених до порядку денного засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, може бути відкладений або зупинений у разі: 1) неявки на засідання учасників; 2) необхідності витребування нових матеріалів (доказів); 3) необхідності проведення додаткової комісійної перевірки; 4) залучення до участі у розгляді питання інших заінтересованих осіб; 5) відсутності кворуму після задоволення відводу (самовідводу) члена (членів) палати; 6) з інших підстав, за рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

За правилами статтей 45, 46 цього ж Положення у разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката, який не з`явився для участі в засіданні, оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин, за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання, не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи по суті. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати, розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

Суд вказує, що у спірному рішенні оголошені лише пояснення позивача від 18.01.2024 року і всупереч ст. 45,46 Положення не оголошено пояснень позивача від 09.04.2024 року, від 29.04.2024 року, від 15.05.2024 року та від 30.05.2024 року.

Аналіз положень вказаної статті дає змогу прийти до висновку, що проведення такої стадії дисциплінарного провадження, як розгляд дисциплінарної справи, повинен здійснюватися з дотриманням принципу змагальності.

Вказане означає, що законодавець прямо надає адвокату, відносно якого здійснюється дисциплінарне провадження, можливість захищати себе.

З огляду на вказану норму, адвокат може реалізувати таке своє право, зокрема, шляхом участі у засіданні, надання пояснень, подання відповідних доказів, заявлення клопотань та відводів членам дисциплінарної палати.

Зазначене вище виступає певною гарантією дотримання прав адвоката під час здійснення дисциплінарного провадження з метою недопущення безпідставного притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності.

З метою недопущення зловживань своїми правами, при повторній неявці на засідання щодо розгляду дисциплінарної справи, за умови належно повідомленого адвоката, КДКА наділена правом здійснювати розгляд без його участі, незалежно від поважності причин неявки.

Норми статті 40 Закону №5076-VI розмежовують підстави відсутності адвоката під час розгляду справи, в залежності від наявності або відсутності поважних причин такої відсутності та факту належного повідомлення.

Тобто, абзацом четвертим частини другої статті 40 Закону №5076-VI прямо передбачено можливість розгляду дисциплінарної справи за відсутності адвоката, відносно якого здійснюється такий розгляд, однак вимагає дотримання обов`язкової умови, а саме наявності у КДКА доказів завчасного повідомлення адвоката про дату, час та місце розгляду його дисциплінарної справи, а також неповажності причин, за яких адвокат не прибув на засідання.

В свою чергу, результатом належного та завчасного повідомлення у цьому розумінні, є фактична обізнаність адвоката про дату, час та місце розгляду дисциплінарної скарги, яка реалізована за такий період, який надає адвокату можливість належно підготуватися до розгляду дисциплінарної справи та взяти у ньому участь.

Суд звертає увагу, що відповідачу надано право не лише відкладати засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у випадку неявки на засідання учасників, а й право зупинити розгляд відповідного питання, що дозволяло зупинити перебіг строків розгляду дисциплінарної справи.

Відповідач у порушення встановленого законом принципу змагальності, здійснивши розгляд дисциплінарної справи за відсутності адвоката ОСОБА_1 31 травня 2024 року через два дні після відкладення розгляду справи, фактично позбавив позивача можливості бути присутнім на розгляді скарги відносно нього, надавати свої пояснення, докази та заперечувати проти відповідних доводів скаржника та порушив п.44 Положення щодо строків оповіщення учасників справи про засідання дисциплінарної палати.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону України №5076-VІ підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. За правилами частини другої цієї статті, дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської стики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Згідно вимог статті 35 вказаного Закону, за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Підставою для застосування до Позивача дисциплінарного стягнення стало порушення ним присяги адвоката України та одночасного вчинення грубого порушення Правил адвокатської етики.

Одноразове грубе порушення Правил адвокатської етики може бути підставою позбавлення адвоката права на заняття адвокатською діяльністю лише у тому випадку, якщо воно підриває авторитет адвокатури України.

З тексту спірного рішення не вбачається за який конкретно проступок (чи проступки) Відповідач притяг адвоката до дисциплінарної відповідальності - не зазначено час, місце, спосіб, форма (дія чи бездіяльність) інші суттєві ознаки, які характеризують такий проступок з об`єктивної сторони та відсутні посилання на докази, якими обґрунтовується вина Позивача.

Приписами ч.2 ст. 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) порушення присяги адвоката України; 2) розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння протиправними діями адвоката, пов`язаними із здійсненням ним адвокатської діяльності, значної шкоди клієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили; 4) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.

Відповідно до статті 12 Правил адвокатської етики всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов`язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших. Адвокат зобов`язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності. Критика діяльності, рішень, порядку формування, членів органів адвокатського самоврядування тощо не може бути спрямована на приниження авторитету адвокатури, адвокатської професії та статусу адвоката, бути вираженою у принизливій чи такій, що порочить честь, гідність та ділову репутацію особи формі, а також містити завідомо неправдиву інформацію або заклики до невиконання рішень органів адвокатського самоврядування. При здійсненні професійної діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватись загальноприйнятих норм ділового етикету, в тому числі щодо зовнішнього вигляду.

Позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю є одним з видів дисциплінарних стягнень, які можуть бути застосовані до адвоката лише з підстав, виключний перелік яких визначений законом.

За правовими наслідками позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю є найтяжчим видом дисциплінарного стягнення, яке може застосовуватися за наявності таких підстав: порушення присяги адвоката; розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб; заподіяння протиправними діями адвоката, пов`язаними із здійсненням ним адвокатської діяльності, значної шкоди клієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, яке набрало законної сили; систематичне або грубе одноразове порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.

Дисциплінарна палата повинна була ретельно підійти до кваліфікації діянь адвоката відповідно до цих підстав.

Згідно п.1.2 Узагальнення дисциплінарної практики кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури щодо застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю затвердженого рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №ХІ-007/2023 від 30.11.2023 року (далі - Узагальнення), застосування до адвоката стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю припиняє право на заняття адвокатською діяльністю шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, а також має наслідком його виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Згідно п.2.2 Узагальнення, за своїми правовими наслідками позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю є найтяжчим видом дисциплінарного стягнення. Тому, КДКА повинні особливо ретельно підходити до кваліфікації діянь відповідно до підстав застосування стягнення, передбачених ч. 2 ст. 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

В рішенні ДП КДКА Харківської області від 31.05.2024 року зазначено, що позивач порушив присягу адвоката та одночасно з цим вчинив грубе порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури в цілому.

Однак, як встановлено судом, Рішенням відповідача не конкретизовано у чому саме виразилися такі дії адвоката при наданні послуг заявниці ОСОБА_2 .

Відповідач у рішенні зазначив, що Позивачем було порушено ст.ст.7, 8, 11, 12, 12-1, 25, 27 Правил адвокатської етики (далі -ПАЕ).

В статті 7 ПАЕ згадується про застосування адвокатом своєї майстерності для належного захисту або представництва інтересів клієнта;

Устатті 8 ПАЕ зазначено, що адвокат має виходити з переваги інтересів клієнта; стаття 11 ПАЕ містить норму щодо обов`язку адвоката діяти компетентно та добросовісно;

Стаття 12 ПАЕ вказує, що своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві, а стаття 12-1 ПАЕ закріплює норми щодо добропорядності адвоката;

У статті 14 ПАЕ мова йдеться про порядок укладення між адвокатом та клієнтом договору про надання правничої допомоги;

Стаття 25 ПАЕ вказує на дотримання принципу законності під час виконання адвокатом доручення клієнта, а стаття 27 ПАЕ закріплює норми, що кожному дорученню адвокат має приділяти розумно необхідну для його виконання увагу.

Таким чином, суд робить висновок, що рішення в частині застосування стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю прийнято з порушенням п.4 ст.32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», оскільки в законі не міститься така підстава, як грубе порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України в цілому, як зазначено в рішенні відповідача. Порушення має бути або одноразовим або систематичним.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ст. 51 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання дисциплінарного стягнення мають ураховуватися обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини, наприклад, заподіяння значної шкоди клієнту, факт притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності у минулому.

Матеріали справи не містять будь-якої інформації про особу адвоката ОСОБА_1 окрім відповіді Ради адвокатів Харківської області від 11.10.2023 року №338 у відповідь на запит члена ДП КДКА Харківської області ОСОБА_3 до якої було долучено витяг з ЄРАУ щодо адвоката ОСОБА_1

На думку суду, Відповідач, в порушення ст.41 Закону та п.51 Порядку, при обранні виду дисциплінарного стягнення КДКА Харківської області не врахував обставини вчинення проступку, не зазначив його наслідки для скаржниці та не вказав в чому саме діями Позивача було підірвано авторитет адвокатури, не врахував особу адвоката, а також посилання позивача на те, що він має адвокатський стаж 25 років і з 1999 року вперше притягується до дисциплінарної відповідальності, здійснював заходи з підвищення кваліфікації.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно до ст.ст.7,9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд вказує, що Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Харківської області належними і допустимими доказами у справі не довела законності і обґрунтованості оспорюваного рішення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення ДП КДКА Харківської області від 31.05.2024 року №51/23 прийнято без дотримання пропорційності між обраним видом дисциплінарного стягнення та урахуванням обставин вчиненого Позивачем дисциплінарного проступку, є не вмотивованим та протиправним.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

За практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щодо розподілу судових витрат у сумі 35500,00 грн., суд зазначає наступне.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частинами 3-5 статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем надано до суду копії договору про надання (правничої) правової допомоги №2024-04-02 від 18.04.2024 року укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_9, акт приймання- передачі наданих послуг №1 від 16.07.2024 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю щодо адвоката Чарачанської І.Ю., копії квитанції до прибуткового касового ордеру від 16.07.2024 №2/24, детальний опис наданих послуг від 16.07.2024, копію рішення №13/1/7 від 21.07.2021 року Ради адвокатів Харківської області, яким затверджено рекомендовані (мінімальні) ставки адвокатського гонорару, копію рішення №198 від 22.09.2017 року Національної асоціації адвокатів України.

Судом встановлено, що відповідно до наданих представником позивача документів оплата за договором здійснюється позивачем ОСОБА_1 за: підготовку та направлення п`яти адвокатських запитів №018/04/24 від 18.04.2024 року до керівника АТ «УКРПОШТА», №031/05/24 від 31.05.2024 року до керівника АТ «УКРПОШТА», №010/06/24 від 11.06.2024 року до керівника КДКА Харківської області, №011/06/24 від 11.06.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 , №013/06/24 від 13.06.2024 року до голови Ради адвокатів Харківської області; підготовку та складання адміністративного позову, підготовку та подання заперечень на клопотання відповідача про залучення третьої особи, яка не заявляє вимог до предмету спору; письмові пояснення позивача та заяву про розподіл судових витрат. Вартість робіт складає 35500,00 грн.

Оцінюючи співмірність витрат позивача на правничу допомогу із складністю предмету позову та обсягу наданих робіт, суд зазначає, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.134 КАС України).

Під час розгляду справи представник відповідача клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката не заявляв та доводів щодо неспівмірності витрат на оплату адвоката не висловлював.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Однак, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З урахуванням наведеного, про часткове задоволення клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн.

Таким чином, проаналізувавши наведене, суд вважає за необхідне вказати, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені нормативно та документально, а тому є такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУНОМЕР_1 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області (пров. Короленка, буд. 19, 2 пов., 3 каб.,м. Харків,61003, код ЄДРПОУ22642124), про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області (код ЄДРПОУ: 22642124, 61003, Харківська область, місто Харків, провулок Короленка, будинок 19) від 31.05.2024 року, яким ОСОБА_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №900, видане Харківською КДКА 17.11.1999 року) притягнуто до дисциплінарної відповідальності і застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з 31 травня 2024 року, з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області (код ЄДРПОУ: 22642124, 61003, Харківська область, м.Харків, провулок Короленка, будинок 19) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУНОМЕР_1 ) сплачений судовий збор в сумі 1211(одна тисяча двісті одинадцять) грн.20 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області (код ЄДРПОУ: 22642124, 61003, Харківська область, м.Харків, провулок Короленка, будинок 19) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУНОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу в розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн.00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кухар М.Д.