Постанова

від 03.09.2024 по справі 440/3441/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2024 р.Справа № 440/3441/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,

Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. ,

за участю секретаря судового засідання Афанасьєва К.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 04.06.2024, головуючий суддя І інстанції: А.Б. Головко, м. Полтава, повний текст складено 07.06.24 року у справі №440/3441/24

за позовом ОСОБА_1

до Комунального підприємства "Полтавський обласний центр медико - соціальної експертизи" треті особи Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи Полтавської області , Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області , ОСОБА_2

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Комунального підприємства "Полтавський обласний центр медико - соціальної експертизи", треті особи Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи Полтавської області, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, ОСОБА_2 , в якій, з урахуванням уточнення, просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи, що відображено в акті огляду медико-соціальною експертною комісією №1302 від 09.07.2015 щодо визнання ОСОБА_2 інвалідом третьої групи безстроково; визнати протиправним та скасувати рішення Комунального підприємства "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи" Полтавської обласної ради, що відображено в акті огляду медико-соціальною експертною комісією №202 від 19.01.2024 щодо визнання ОСОБА_2 інвалідом третьої групи безстроково.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи" Полтавської обласної ради, треті особи Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи в особі голови комісії з припинення ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення закрито.

ОСОБА_1 , не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суд від 04.06.2024 у справі №440/3441/24 щодо закриття провадження по справі та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що ухвала суду першої інстанції є протиправною, прийнятою з порушеннями норм матеріального та процесуального права та такою, що підлягає скасуванню. Вважає, що рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 (Обласний МСЕК №1) - акт огляду медико-соціальною експертною комісією серія АВ № 0482604 від 09.07.2015р. у відповідності до якого ОСОБА_2 визнаний інвалідом, а відтак і непрацездатною особою, прямо впливають на виникнення у позивача обов`язку щодо його утримання. Зазначає, що незаконне рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 (Обласний МСЕК №1) - акт огляду медико-соціальною експертною комісією серія АВ № 0482604 від 09.07.2015р. порушує право позивача на мирне володіння своїм майном, що захищається у відповідності до ст.1 Першого протоколу до Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод. Вважає, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та має бути розглянутий Полтавським окружним адміністративним судом. Посилається, що рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 (Обласний МСЕК №1) - акт огляду медико-соціальною експертною комісією серія АВ № 0482604 від 09.07.2015р. щодо визнання ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 інвалідом третьої групи безстроково підлягає визнанню недійсним та скасуванню.

Комунальне підприємство "Полтавський обласний центр медико - соціальної експертизи" скористалося правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, передбаченим ст.304 КАС України, в якому посилаючись на правильність висновків суду першої інстанції, просило відмовити позивачеві у задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі.

Окрім того, Комунальне підприємство "Полтавський обласний центр медико - соціальної експертизи" направило на електронну адресу Другого апеляційного адміністративного суду листи, які не містили кваліфікованого електронного підпису, в яких останнє додатково виклало свої обґрунтування та правову позицію у даній справі, та просило в них здійснювати апеляційне провадження у даній справі без участі відповідача.

ОСОБА_2 подав до Другого апеляційного адміністративного суду заяви, у т.ч. за допомогою системи "Електронний суд", в яких просив суд апеляційної інстанції розгляд справи проводити без його участі, а скаргу позивача залишити без задоволення.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не наділений правом на оскарження рішення МСЕК про встановлення ОСОБА_2 3 групи інвалідності, а тому зазначив, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Гарантоване ст.55 Конституції України, та конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів особи, тому вона має довести (а суд - встановити), що позивачеві належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких він звернувся до суду.

Отже, вирішуючи спір, суд має пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Пунктами 4 та 6 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року №1317 "Питання медико-соціальної експертизи" визначено, що медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі по тексту - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

Висновки комісії, реабілітаційні заходи, визначені в індивідуальній програмі реабілітації особи з інвалідністю, обов`язкові для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними підприємствами, установами та організаціями, в яких працює або перебуває особа з інвалідністю, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, типу і форми власності.

Рішення комісії може бути оскаржене до суду в установленому законодавством порядку (пункт 25 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності).

Окрім того, можливість оскарження в судовому порядку рішень медико-соціальних експертних комісій передбачена також у п.9 ч.1 ст.19 КАС України. Цією ж статтею передбачено, що такі справи розглядаються в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до положень КАС України обов`язковою умовою щодо віднесення конкретної справи до юрисдикції адміністративних судів є те, що однією зі сторін у такій справі виступає суб`єкт владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції відносно особи, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною публічно-владних управлінських функцій.

Пункт 24 Положення про медико-соціальну експертизу передбачає, що комісія видає особі, яку визнано особою з інвалідністю або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, довідку та індивідуальну програму реабілітації і надсилає у триденний строк виписку з акта огляду комісії органові, в якому особа з інвалідністю перебуває на обліку як отримувач пенсії чи державної соціальної допомоги (щомісячного довічного грошового утримання), що призначається замість пенсії, та разом з індивідуальною програмою реабілітації - органові, що здійснює загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виписку з акта огляду комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках та потреби у наданні додаткових видів допомоги.

Відповідно до пункту 3 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальна експертиза проводиться з метою встановлення інвалідності хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи.

Отже, рішення медико-соціальних експертних комісій спрямовані на забезпечення реалізації державної політики у сфері реабілітації інвалідів, створення правових, економічних, політичних, соціально-побутових і соціально-психологічних умов для задоволення їхніх потреб у відновленні здоров`я, матеріальному забезпеченні, посильній трудовій та громадській діяльності і стосуються виключно зазначених у таких рішеннях осіб.

Відтак, медико-соціальна експертна комісія є суб`єктом владних повноважень лише у вертикальних відносинах з особами, стосовно яких прийнято відповідне рішення.

З огляду на наведене вище, колегія суддів погоджується в даному випадку з висновками суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 не наділений правом на оскарження рішення МСЕК про встановлення ОСОБА_2 3 групи інвалідності.

Наведене вище також відповідає приписами пунктів 23 - 25 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, якими, визначено порядок оскарження рішень районної, міжрайонної, міської комісії, як у позасудовому так і судовому порядку. Зокрема, за змістом цих пунктів право оскаржити зазначені рішення має особа з інвалідністю, якої це рішення стосується.

Розгляд таких спорів перебуває поза межами не лише адміністративних судів, та не належить до юрисдикції іншого суду.

Наведене вище узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 22.10.2020 у справі №821/265/17.

Згідно ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на зазначене вище, доводи апеляційної скарги про те, що рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 (Обласний МСЕК №1) - акт огляду медико-соціальною експертною комісією серія АВ №0482604 від 09.07.2015р. у відповідності до якого ОСОБА_2 визнаний інвалідом, а відтак і непрацездатною особою, прямо впливають на виникнення у позивача обов`язку щодо його утримання, є необґрунтованими та не впливають на вирішення даної справи.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що незаконне рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 (Обласний МСЕК №1) - акт огляду медико-соціальною експертною комісією серія АВ № 0482604 від 09.07.2015р. порушує право позивача на мирне володіння своїм майном, що захищається у відповідності до ст.1 Першого протоколу до Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод є такими, що ґрунтуються на припущеннях позивача а не спростовують правильності висновків суду у даній справі.

Доводи апеляційної скарги про те, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та має бути розглянутий Полтавським окружним адміністративним судом, є такими, що не знайшли свого підтвердження за наслідками апеляційного перегляду даної справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Підсумовуючи наведене вище, колегія суддів приходить до висновку щодо правильності та обґрунтованості висновків суду першої інстанції про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи" Полтавської обласної ради, треті особи Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи в особі голови комісії з припинення ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з приписами ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення питання, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є обґрунтованою, прийнятою на підставі з`ясованих та встановлених обставин справи, які підтверджуються доказами, суд першої інстанції прийняв оскаржувану ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 у справі №440/3441/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. МінаєваСудді В.А. Калиновський З.О. Кононенко Повний текст постанови складено 10.09.2024 року