Постанова

від 10.09.2024 по справі 420/26755/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/26755/23

Перша інстанція: суддя Корой С.М.,

повний текст судового рішення

складено 13.05.2024, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Кравченка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

03 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду до військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони), в якому просив суд:

- визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 загону морської охорони) (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) щодо виплати недоотриманого грошового забезпечення, здійснення продовольчого, речового та інших видів забезпечення ОСОБА_1 за весь час необґрунтованого призупинення йому військової служби, тобто з 16 березня 2022 року по дату закриття кримінального провадження від 18 березня 2022 року №42022052120000053 включно, протиправною;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 загону морської охорони) (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) виплатити недоотримане грошове забезпечення, здійснити продовольче, речове та інші види забезпечення ОСОБА_1 за весь час необґрунтованого призупинення йому військової служби, тобто з 16 березня 2022 року по дату закриття кримінального провадження від 18 березня 2022 року №42022052120000053 включно.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що наказом командира НОМЕР_2 загону морської охорони Державної прикордонної служби України від 04 квітня 2022 року №110-ОС «Про особовий склад» ОСОБА_1 було призупинено військову службу відповідно до пункту 481 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29 грудня 2009 року № 1115/2009: звільнено з посади та вважається таким, що не виконує обов`язки військової служби, з 16 березня 2022 року; призупинено виплату грошового та здійснення продовольчого, речового та інших видів забезпечення, з 16 березня 2022 року. Підставою для видання наказу був витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 16.03.2022 року №42022052120000053.

Позивач також вказує, що за наявною інформацією, отриманою в червні 2023 року, кримінальне провадження від 18 березня 2022 року № 42022052120000053, відкритого за ознаками вчинення головним корабельним старшиною ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (встановлена відсутність в діянні ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення) співробітником територіального управління Держаного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську було закрито.

Позивач вважає бездіяльність військової частини НОМЕР_3 щодо виплати недоотриманого грошового забезпечення, отримання продовольчого, речового та інших видів забезпечення за весь час необґрунтованого призупинення йому військової служби, тобто з 16 березня 2022 року по дату закриття кримінального провадження від 18 березня 2022 р. № 42022052120000053 включно, протиправною.

Представник відповідача вважав позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначивши, що 18.03.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесені відомості по кримінальному провадженню № 42022052120000053 за ознаками скоєння командиром 3 групи спеціальних дій відділу спеціальних дій НОМЕР_2 загону морської охорони головним корабельним старшиною ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України (Дезертирство). У зв`язку з внесенням до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей по кримінальному провадженню № 42022052120000053 за ознаками скоєння ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, наказом т.в.о. командира НОМЕР_2 загону морської охорони від 04.04.2022 № 110- ОС головному корабельному старшині ОСОБА_4 було призупинено військову службу та дію контракту та його було звільнено з посади командира 3 групи спеціальних дій відділу спеціальних дій НОМЕР_2 загону морської охорони.

Супровідним листом від 05.05.2023 року №13-03/2143/23 військовою частиною НОМЕР_3 було отримано копію постанови слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську від 16.06.2022 про закриття кримінального провадження №42022052120000053 від 18.03.2022 за ознаками скоєння головним корабельним старшиною ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.

Відповідач вказує, що поновлення пільг і соціальних гарантій, встановлених законодавством для військовослужбовців, виплата недоотриманого грошового та здійснення недоотриманого продовольчого, речового та інших видів забезпечення здійснюються після фізичного прибуття військовослужбовця до військової частини для подальшого проходження військової служби після закриття відносно нього кримінального провадження, та продовження з ним військової служби та дії контракту наказом командира військової частини по особовому складу. З моменту винесення слідчим постанови від 16.06.2022 року про закриття кримінального провадження № 42022052120000053 від 18.03.2022 року до дати отримання військовою частиною НОМЕР_3 копії постанови про закриття кримінального провадження 15.05.2023, головний корабельний старшина ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_3 для подальшого проходження військової служби не з`явився, місце його перебування не відоме, телефонний зв`язок відсутній, з будь-якими заявами щодо продовження з ним військової служби, виплати грошового забезпечення тощо, головний корабельний старшина ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_3 не звертався, у зв`язку з чим, 26 травня 2023 року Білгород-Дністровською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення за №42023164220000014 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.408 КК України.

Таким чином, зазначає відповідач, у військової частини НОМЕР_3 як на момент (15.05.2023) отримання постанови від 16.06.2022 року про закриття кримінального провадження №42022052120000053 від 18.03.2022 року так і на теперішній час відсутні законодавчо встановлені підстави для продовження військової служби та дії контракту з ОСОБА_1 , та виплати йому недоотриманого грошового та здійснення недоотриманого продовольчого, речового та інших видів забезпечення за період з 16 березня 2022 року по дату закриття кримінального провадження від 18 березня 2022 р. № 42022052120000053 включно.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задоволений.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 загону морської охорони) щодо невиплати недоотриманого грошового забезпечення та нездійснення продовольчого, речового та інших видів забезпечення ОСОБА_1 за весь час необґрунтованого призупинення йому військової служби з 16 березня 2022 року по дату закриття кримінального провадження від 18 березня 2022 р. № 42022052120000053 - 16 червня 2022 року включно.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення та здійснити продовольче, речове та інші види забезпечення за весь час необґрунтованого призупинення йому військової служби з 16 березня 2022 року по дату закриття кримінального провадження від 18 березня 2022 р. № 42022052120000053 - 16 червня 2022 року включно.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням військова частина НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Згідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА

Відповідно до наказу командира ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24 лютого 2022 року №68-ОС «Про особовий склад» ОСОБА_1 було зараховано до списків особового складу та всі види забезпечення з 24 лютого 2022 року та призначено на посаду командира 3 групи спеціальних дій відділу спеціальних дій.

Наказом командира НОМЕР_2 загону морської охорони Державної прикордонної служби України від 04 квітня 2022 року №110-ОС «Про особовий склад» відповідно до пункту 48-1 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29 грудня 2009 року № 1115/2009 ОСОБА_1 було призупинено військову службу та дію контракту та його: звільнено з посади та вважається таким, що не виконує обов`язки військової служби, з 16 березня 2022 року; призупинено виплату грошового та здійснення продовольчого, речового та інших видів забезпечення, з 16 березня 2022 року. Підстава: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 18.03.2022 року №42022052120000053.

Відповідно до листа Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську від 05.05.2023 року №13-03/2143/23 зазначено, що кримінальне провадження №42022052120000053 постановою від 16.06.2022 року закрите на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

Вирішуючи дану справу в апеляційному провадженні, колегія суддів приходить до наступних висновків.

ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційна, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством.

Початком призупинення військової служби є день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до частини четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Військовослужбовці, військову службу яких призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов`язків військової служби. Контракт про проходження військової служби, а також виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються.

Час призупинення військової служби військовослужбовцям не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому званні та до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії. На них не поширюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.

Військовослужбовці, військову службу яким призупинено та стосовно яких обвинувальні вироки суду набрали законної сили, підлягають звільненню з військової служби відповідно до пункту «г» частини другої, пункту «г» частини третьої, підпункту «д» пункту 1, підпункту «в» пункту 2 частини четвертої, підпунктів «е» пунктів 1 і 2, підпункту «в» пункту 3 частини п`ятої та підпункту «е» пункту 1, підпункту «д» пункту 2, підпункту «в» пункту 3 частини шостої статті 26 цього Закону, крім військовослужбовців, яким вироком суду визначено міру покарання у виді службового обмеження, арешту з відбуттям на гауптвахті або триманням у дисциплінарному батальйоні.

Військовослужбовці, яким призначено кримінальне покарання у вигляді штрафу, яких звільнено від кримінальної відповідальності на підставах, передбачених статтями 47, 48, 49 Кримінального кодексу України, а також яких звільнено від відбування покарання на підставі амністії, підлягають звільненню з військової служби відповідно до підпункту «ґ» пункту 1 частини четвертої, підпунктів «д» пунктів 1 та 2 частини п`ятої та підпункту «д» пункту 1, підпункту «ґ» пункту 2 частини шостої статті 26 цього Закону.

Для військовослужбовців, стосовно яких судом винесено виправдувальний вирок, що набрав законної сили, або стосовно яких закрито кримінальне провадження відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, військова служба та дія контракту продовжується. У такому разі строк призупинення військової служби зараховується до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії, а також до строку вислуги років для присвоєння чергового військового звання, та поновлюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.

За весь час необґрунтованого призупинення військової служби таким військовослужбовцям виплачується недоотримане грошове та здійснюються недоотримане продовольче, речове та інші види забезпечення.

Як вбачається, 18.03.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесені відомості по кримінальному провадженню № 42022052120000053 за ознаками скоєння командиром 3 групи спеціальних дій відділу спеціальних дій НОМЕР_2 загону морської охорони головним корабельним старшиною ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України (Дезертирство).

Постановою слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську від 16.06.2022 кримінальне провадження №42022052120000053 від 18.03.2022 за ознаками скоєння головним корабельним старшиною ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України закрито на підставі п.2.ч. 1 ст. 284 КПК України.

Викладене свідчить про наявність у ОСОБА_1 права на отримання період з 18 березня 2022 року по 16 червня 2022 р. (включно) грошового, продовольчого, речового та інших видів забезпечення.

Статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ч.1-3 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст.2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.

Суддя-доповідач О.В. ДжабуріяСудді К.В. Кравченко Н.В. Вербицька