Постанова

від 20.08.2024 по справі 380/20009/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/20009/23 пров. № А/857/9065/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді :Кухтея Р.В.,

суддів :Носа С.П., Ільчишин Н.В.,

з участю секретаря судового засідання : Вовка А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року (ухвалене головуючою-суддею Хомою О.П., час ухвалення рішення 11 год 33 хв у м. Львові, повний текст судового рішення складено 14 березня 2024 року) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Львів Інвест Груп 1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

У серпні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю Львів Інвест Груп 1 (далі - ТзОВ Львів Інвест Груп 1, Товариство, позивач) звернулося в суд із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС, контролюючий орган, відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.05.2023 за №11232/13-01-07-09, №11256/13-01-07-09, №11254/13-01-07-09, №11226/13-01-07-09, від 11.08.2023 за №18174/13-01-07-09.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 позовні вимоги були задоволені повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС подало апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити Товариству у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що за результатами проведених ГУ ДПС перевірок встановлено порушення Товариством вимог п.1 ст. 17 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг №265/95-ВР від 06.07.1995 (далі - Закон №265/95), які полягали у реалізації товарів через реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) без видачі покупцям розрахункових документів за формою, встановленою Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №13 від 21.01.2016 (далі - Положення №13).

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представницю відповідача Дорош А.Б., яка підтримала апеляційну скаргу, представницю позивача Братікову О.П., яка заперечила проти її задоволення, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що ТзОВ Львів Інвест Груп 1 зареєстровано як суб`єкт підприємницької діяльності з присвоєнням коду ЄДРПОУ 44765015, перебуває на обліку в ГУ ДПС, є платником податку на додану вартість за №447630113034 та має ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним № 13290314202200050 від 16.12.2022 з терміном дії до 16.12.2027.

У квітні 2023 року посадовими особами ГУ ДПС були проведені фактичні перевірки здійснення господарської діяльності ТзОВ Львів Інвест Груп 1 за місцезнаходженням п`яти автозаправних комплексів за адресами : вул. Гніздичівська, 6, м. Жидачів, Стрийський район, Львівська область (далі - АЗК Жидачів); вул. Осипа Маковея, 149, м. Яворів, Яворівський район, Львівська область (далі АЗК Яворів); вул. Галицька, 64, м. Мостиська, Яворівський район, Львівська область (далі - АЗК Мостиська); вул. Тартаківська, 33-А, м. Сокаль, Червоноградський район, Львівська область (далі - АЗК Сокаль); вул. Незалежності, 79, смт. Підкамінь, Золочівський район, Львівська область (далі -АЗК Підкамінь).

За результатами проведених перевірок складено акти (довідки) фактичної перевірки : по АЗК Жидачів - №8540/13/03/РРО/44763015 від 14.04.2023; по АЗК Яворів - №8538/13/03/РРО/44763015 від 14.04.2023; по АЗК Мостиська - №8539/13/03/РРО/44763015 від 14.04.2023; по АЗК Сокаль - №9250/13/03/РРО/44763015 від 19.04.2023; по АЗК Підкамінь - №9940/13/14/РРО/44763015 від 24.04.2023.

Відповідно до викладених у зазначених актах перевірки висновків, контролюючий орган встановив порушення позивачем вимог п.1, 2 ст.3 Закону №265/95, суть яких полягає у реалізації товарів через РРО без видачі покупцям розрахункових документів за формою, встановленої Положенням №13.

02.05.2023 позивач подав заперечення №01/05-2023, №02/05-2023, №03/05-2023, №04/05-2023, №05/05-2023 по суті описаних в актах перевірки порушень податкового законодавства та стосовно оформлення самих актів перевірки, долучивши копії додаткових документів на спростування описаних відповідачем порушень.

За результатами розгляду заперечень податковий орган листом №15061/6/13-01-07-09-10 від 15.05.2023 повідомив про залишення без змін висновків актів перевірок.

Контролюючий орган на підставі висновків актів перевірок були прийняті податкові повідомлення-рішень, якими на підставі п.1 ст.17 Закону №265/95 до Товариства застосовано фінансові санкції, а саме : по акту перевірки АЗК Жидачів за №11232/13-01-07-09 від 22.05.2023 на суму 1474461,14 грн; по акту перевірки АЗК Яворів за №11256/13-01-07-09 від 22.05.2023 на суму 9756333,93 грн; по акту перевірки АЗК Мостиська за №11254/13-01-07-09 від 22.05.2023 на суму 3963116,51 грн; по акту перевірки АЗК Сокаль за №11226/13-01-07-09 від 22.05.2023 на суму 19204827,90 грн; по акту перевірки АЗК Підкамінь за №11223/13-01-07-09 від 22.05.2023 на суму 3666417,62 грн.

Товариство оскаржило вищевказані ППР в адміністративному порядку, подавши до ДПС України скарги.

Рішеннями ДПС України від 15.06.2023 продовжено строк розгляду скарг позивача до 07.08.2023 та 07.08.2023 прийнято рішення про результати розгляду скарг, якими чотири з оскаржуваних ППР залишено без змін, а податкове повідомлення-рішення №11223/13-01-07-09 від 22.05.2023 (АЗК Підкамінь) рішенням №21647/6/99-00-06-03-02-06 від 07.08.2023 скасовано в частині застосування штрафних санкцій на суму 549525,35 грн у зв`язку з відсутністю у відповідача правових підстав щодо застосування санкцій в цій частині в силу норм п.12 р.2 ІІ Закону №265/95.

На підставі рішення ДПС України №21647/6/99-00-06-03-02-06 від 07.08.2023 відповідачем винесено ППР №18174/13-01-07-09 від 11.08.2023 (АЗК Підкамінь).

Вважаючи оспорювані ППР протиправними, Товариство звернулося до адміністративного суду з вимогою про їх скасування.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що визначена Законом №265/95 відповідальність настає саме за невидачу відповідного розрахункового документа (тобто його відсутність взагалі), який би підтверджував виконання розрахункової операції, а не за видачу розрахункового документа невстановленої форми, тоді як при проведенні перевірок встановлено, що всі розрахункові документи було роздруковано з РРО та видано покупцям на касі АЗК.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом №265/95.

За визначенням, приведеним у ст.2 Закону №265/95, реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій. До реєстраторів розрахункових операцій належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо. Розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця; розрахунковий документ - це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну

Відповідно до ст.3 Закону №265/95, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані : 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. 2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Таким чином, суб`єкти господарювання зобов`язані проводити розрахункові операції через РРО та/або програмні РРО з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Відповідно до ст.8 Закону №265/95, форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням РРО та/або програмних РРО чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

На виконання цієї норми було прийняте Положення №13, пунктом 2 Розділу II якого передбачено обов`язкові реквізити для фіскального чека, відповідно до якого фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), РРО або програмним РРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою №ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до цього Положення.

Відповідно до п.2 розділу II Положення №13 встановлено обов`язкові реквізити фіскального чеку, серед іншого - цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).

Пунктами 3, 4 розділу І Положення №13 передбачено, що встановлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

У наведених в додатках до Положення формах розрахункових документів взаєморозміщення написів та даних на полі документа є рекомендованим. Розрахункові документи, визначені цим Положенням, крім тих, що друкуються РРО, є варіантами розрахункових квитанцій, визначених у ст.2 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до п.1, 2 ст.3 Закону №265/95, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані : проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

За порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах : у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення (п.1 ст.17 Закону №265/95).

Як видно з матеріалів справи, штрафні санкції до позивача застосовані на підставі висновку контролюючого органу про те, що в період з 15.03.2023 по 04.04.2023 через РРО з фіскальним №3001030003 видавались фіскальні касові чеки за відсутності в них обов`язкових реквізитів, які затверджені Положенням №13 на суму 722703,02 грн, а також з 15.03.2023 по 28.03.2023 чеки з неправильно зазначеною ставкою ПДВ (0%) на суму 260271,07 грн.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що даний акт перевірки не містить ні дати реєстрації, ні номеру його реєстрації в ГУ ДПС.

Відповідно до висновків акту перевірки у період з 21.12.2022 по 09.04.2023 через РРО з фіскальним №3001029998 видавались фіскальні касові чеки за відсутності в них обов`язкових реквізитів, які затверджені Положенням №13 на суму 6504315,62 грн.

Відповідно до висновків акту перевірки в період з 01.02.2023 по 11.04.2023 через РРО з фіскальним №3001029979 видавались фіскальні касові чеки за відсутності в них обов`язкових реквізитів, які затверджені Положенням №13 на суму 2642077,67 грн

Дані акти перевірки також не містять дати та повного номеру його реєстрації в ГУ ДПС.

Згідно висновків акту перевірки в період з 28.12.2022 по 20.03.2023 через РРО з фіскальним №3001030004 видавались фіскальні касові чеки за відсутності в них обов`язкових реквізитів, які затверджені Положенням №13 та з неправильно зазначеною ставкою ПДВ (20%) на суму 12907783,30 грн.

При цьому, за змістом ППР №11226/13-01-07-09 від 22.05.2023, яким позивачу визначено фінансові санкції в розмірі 19204827,90 грн, таке складено на підставі акта перевірки №9250/13/03/РРО/44763015 від 20.04.2023, хоча акт перевірки був складений 19.04.2023, а не 20.04.2023.

Також, згідно висновків акту перевірки в період з 05.12.2022 по 24.04.2023 через РРО з фіскальним №3001030878 та з 05.12.2022 по 11.04.2023 через РРО з фіскальним №3001029999 видавались фіскальні касові чеки за відсутності в них обов`язкових реквізитів, які затверджені Положенням №13 на суму 2444278,41 грн.

З цього приводу судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач на підтвердження фактичної видачі покупцям розрахункових документів на всіх АЗК надавав ГУ ДПС разом із запереченнями на акти перевірок періодичні звіти по РРО з фіскальним №3001030003 за період 15.03.2023-04.04.2023 (АЗК Жидачів), по РРО з фіскальним №3001029998 за період 21.12.2022-09.04.2023 (АЗК Яворів), по РРО з фіскальним №3001029979 за період 01.02.2023-11.04.2023 (АЗК Мостиська), по РРО з фіскальним №3001030004 за період 28.12.2022-20.03.2023 (АЗК Сокаль), по РРО з фіскальним №3001029999 за період 30.12.2022-11.04.2023 (АЗК Підкамінь), з яких чітко видно усі операції та фіскальні чеки, які були видані, усі необхідні для цього реквізити, види товару, тощо. До скарг в процедурі адміністративного оскарження до ДПС України позивачем додавались ще й помісячні звіти по згаданих РРО за періоди, охоплені перевірками.

Крім того, в матеріалах справи наявний періодичний скорочений та періодичний повний звіт по РРО з фіскальним номером №3001030877 (магазин АЗК Підкамінь) за період перевірки від 05.12.2022 по 24.04.2023.

Суд першої інстанції слушно зауважив, що неправильно відображена ставка ПДВ при друку окремих фіскальних чеків на АЗК Жидачів та АЗК Сокаль не вплинула на правильність визначення та відображення вартості палива, ціни та всіх інші реквізитів. При цьому, звітність та сплата ПДВ включала ставку ПДВ 7%, що визнається контролюючим органом.

Колегія суддів звертає увагу на те, що описові частини актів перевірок по ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не містять інформацію, за які саме дати та які фіскальні чеки брались до уваги і як саме розраховувались суми, вказані в розділах 2 таких актів перевірок.

Висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог Закону №265/95 сформовані на підставі відсутності рядків 11-18 у фіскальних чеках, у двох актах перевірок (АЗК Жидачів та АЗК Сокаль) додається висновок про відсутність у фіскальних чеках ставки ПДВ 7%, а у акті перевірки по АЗС Підкамінь - висновок про відсутність у фіскальному чеку QR коду.

Як встановлено судом першої інстанції, з розрахунку фінансових санкцій по РРО №3001030003 (АЗК Жидачів) та РРО №3001030004 (АЗК Сокаль) видно, що відповідач двічі застосував штрафну санкцію за одне й те саме порушення, по одній адресі та за один і той же період.

Також з розрахунку фінансових санкцій по РРО №3001030003 (АЗК Жидачів), РРО №3001030004 (АЗК Сокаль) та РРО №3001029979 (АЗК Мостиська) видно, що до розрахунку взято суму, що значно перевищує дійсну суму виручки за такими РРО.

Колегія суддів враховує доводи Товариства про формальний підхід контролюючих органів при розгляді заперечень Товариства та посилання на лист ГУ ДПС №15061/6/13-01-07-09-10 від 15.05.2023, у якому контролюючим органом викладено висновок рішення комісії менше ніж на півтори сторінки, без будь-якого аналізу наданих позивачем доказів та без відповіді на поставлені в них питання.

Крім того, в рішенні ДПС України №21618/6/99-00-06-03-02-06 від 07.08.2023, за результатом розгляду скарги на ППР №11226/13-01-07-09 від 22.05.2023 по АЗК Сокаль, на 2-й сторінці вказано реквізити АЗК Підкамінь.

При дослідженні наданих суду першої інстанції відповідачем на диску документів вірно встановлено, що текстові форми фіскальних чеків до податкового органу надходять не в повному об`ємі. В текстових формах фіскальних чеків взагалі не відображається наявність рядків 11-18 та наявність QR коду

Колегія суддів враховує відсутність будь-яких пояснень відповідача, яким чином податковий орган встановив відсутність QR - коду у фіскальних чеках з 05.12.2022 по 11.04.2023, виданих АЗК Підкамінь у смт. Підкамінь, вул. Незалежності, 79 та не довів відсутність QR коду у оригіналах таких чеках.

Також відповідачем не доведено відсутність у фіскальних чеках обов`язкових рядків 11-18, що видавалися АЗК Жидачів у м. Жидачів, вул. Гніздичівська, 6; АЗК Яворів у м. Яворів, вул. Осипа Маковея, 149; АЗК Мостиська у м. Мостиська, вул. Галицька, 64; АЗК Сокаль у м. Сокаль, вул. Тартаківська, 33-А.

Натомість, з наявних у матеріалах справи наданих Товариством копій фіскальних чеків та дублікатів цих самих фіскальних чеків видно, що при роздрукуванні дублікату фіскального чеку, РРО не друкує в дублікатах рядки 11-18 та QR - код, а сам дублікат сильно відрізняється від початкового оригіналу фіскального чеку.

Колегія суддів також враховує, що позивач на підтвердження доводів про збій в програмному забезпеченні звертався листом вих.№1/18.01-2024 до ТзОВ Сінат з проханням надати інформацію про сервісне обслуговування та програмування реквізитів РРО, в т.ч. ставки ПДВ, відповідно до затвердженого Положенням №13 обов`язкових реквізитів в місцях реалізації товарів та послуг ТзОВ Львів Інвест Груп 1 за період з грудня 2022 року по квітень 2023

Листом №3 від 30.01.2024 ТзОВ Сінат надало відповідь, в якій зазначено, що всі сервісні налаштування та доопрацювання програмного забезпечення РРО, обслуговування самих пристроїв РРО здійснюється виключно виконавцем - ТзОВ Сінат, при використанні РРО замовнику - ТзОВ Львів Інвест Груп 1 забороняється декомпілювати або дизасемблювати програмну частину РРО, модифікувати її, проводити будь-які маніпуляції з самим пристроєм, тощо, після його опломбування, при цьому замовник є відповідальним за цілісність та непорушність пломб РРО.

Програмування усіх РРО ТзОВ Львів Інвест Груп 1 відбувалось поетапно в період запуску роботи кожного окремого АЗК (грудень 2022 лютий 2023), з інформацією про фактичне встановлення відповідних пристроїв для РРО відповідно до вимог, передбачених чинними на той час нормами Положення №13.

При цьому, ТзОВ Сінат підтвердило, що відповідно до внесеного Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану №2120-ІХ від 15.03.2022 доповнення підрозділу 2 Розділу XX ПК України пунктом 82, програмування ставки ПДВ на всіх РРО здійснювалося під тимчасово запроваджену ставку ПДВ - 7% та підтвердило відсутність можливості оперативно відслідкувати і усунути деякі збої в налаштуванні програмного забезпечення РРО, що мали місце часті аварійні відключення електроенергії та блекаути, спричинені війною і, як наслідок тривалі періоди відсутності зв`язку в інтернет мережі. Всі збої були остаточно усунуті спеціалістами після звернення ТзОВ Львів Інвест Груп 1 до служби підтримки у березні 2023 року, системні помилки були виправлені і програмні налаштування були приведені у відповідність до заданих параметрів та у відповідність до норм Положення №13.

Щодо синхронізації роботи РРО з пост терміналами, то ТзОВ Сінат повідомило, що таке здійснюється на підставі окремого програмного забезпечення, яке зазвичай розробляється індивідуально під потреби різних мереж АЗС, однак ТзОВ Сінат не займається впровадженням та сервісним обслуговуванням таких програм.

Разом з тим, ТзОВ Львів Інвест Груп 1 звернулося до АТ КБ ПРИВАТБАНК з листом про надання інформації чи з`єднані фізичні платіжні термінали АТ КБ ПРИВАТБАНК, надані Товариству згідно договору еквайрингу №АМС-03122022 від 05.11.2022 із встановленими там РРО, і чи забезпечено при цьому відображення у фіскальних чеках реквізитів рядків 11 - 18 під час здійснення безготівкових розрахунків на АЗ.

Листом №E.08.0.0.0/4-240222/73293 від 22.02.2024 АТ КБ ПРИВАТБАНК надало відповідь, яка не містить прямої відповіді на поставлене питання і полягає у такому : У відповідь на Ваш запит інформуємо, що між АТ КБ ПриватБанк (далі - Банк) та ТзОВ Львів Інвест Груп 1 укладений договір еквайрингу № ВMТ-051223 від 06.12.2023 (далі - Договір). Пунктом 2.2.10 Договору передбачено, що торговець здійснює операції із застосуванням Платіжних засобів за бажанням Платника з оформленням документів на паперових носіях (сліп імпринтера, чек платіжного терміналу) в такій кількості екземплярів, яка потрібна для всіх учасників розрахунків, і/або документів в електронній формі, передбачених правилами платіжних систем. Також, в пункті 2.2.15 Договору сказано про те що, торговець має виконувати чинні вимоги по товарно-касовому обліку при оформленні операції плати з використанням Платіжних засобів. В разі друку чека перевіряти відповідність суми на товарному чеку і сліпі імпринтера (чеку терміналу). Слід зазначити, що Банк надає технічну документацію та супровід служби підтримки для проведення синхронізації платіжних терміналів з реєстраторами розрахункових операцій. При цьому, впровадження будь-яких програмних рішень, що забезпечують адаптацію та поєднання терміналів з реєстраторами розрахункових операцій не відноситься до сфери відповідальності Банку.

Суд першої інстанції вірно взяв до уваги доводи позивача про те, що Положенням №13 передбачено обов`язковий реквізит, а саме : назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 10), а не процентне відношення ставки ПДВ, як про це зазначає контролюючий орган в актах перевірки.

Верховний Суд послідовно дотримується правової позиції про те, що формальні помилки або ж недоліки в оформленні документів СПД не є підставою для висновків про недійсність чи протиправність господарських операцій.

Колегія суддів також враховує доводи Товариства про збій в роботі програмного забезпечення, зумовлений періодичними відключеннями електроенергії внаслідок атак на об`єкти критичної інфраструктури восени 2023 року, який спричинив деякі невідповідності в інформаційному зазначені ПДВ окремих фіскальних чеків (АЗК Жидачів та АЗК Сокаль) та які були усунуті розробником програми після їх виявлення комісією позивача і відповідного звернення до відділу супроводу програмного забезпечення та РРО, що документально підтверджено компанією-підрядником з обслуговування РРО ТзОВ Сінат у Технічному висновку б/д, щодо причин збоїв в роботі РРО.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що визначена Законом №265/95 відповідальність настає саме за невидачу відповідного розрахункового документа (тобто його відсутність взагалі), який би підтверджував виконання розрахункової операції, а не за видачу розрахункового документа невстановленої форми, тоді як при проведенні перевірок встановлено, що всі розрахункові документи було роздруковано з РРО та видано покупцям на касі АЗК.

Отже, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, описаних вище, зважаючи на їхній зміст та юридичну природу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність оспорюваних рішень та наявності підстав для їх скасування.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини, суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерела права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив ЄСПЛ у справі Проніна проти України (рішення від 18.07.2006).

Зокрема, у пункті 23 рішення ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Так, у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року по справі №380/20009/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді Н. В. Ільчишин С. П. Нос Повне судове рішення складено 09.09.2024 року у зв`язку з перебуванням головуючого судді Кухтея Р.В. у період з 22.08.2024 по 06.09.2024 у відпусці.