Рішення

від 18.07.2024 по справі 160/296/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2024 року Справа № 160/296/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЮхно І. В. за участі секретаря судового засіданняДавидової Є.О. за участі: позивача відповідача третьої особи ОСОБА_1 ОСОБА_2 не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Дніпровська міська рада про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

03.01.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Ф №219118-1308-0461 від 31.07.2018 року на суму 566655,04 грн., про нарахування податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за податковий період - 2018 р.;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Ф №219117-1308-0461 від 31.07.2018 року на суму 12966,32 грн., за формою «Ф» про нарахування податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за податковий період - 2018 р.;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення форми №252597-5353-0461 від 20.05.2019 р. на суму 19684,85 грн., про нарахування податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за податковий період - 2019 р.;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №252598-5353-0461 від 20.05.2019 р. на суму 849985,82 грн., про нарахування податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за податковий період - 2019 р.;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №40082-5240-0461 від 03.03.2020 р. на суму 849985,82 грн. про нарахування податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за податковий період - 2020 р.;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №40081-5240-0461 від 03.03.2020 р. на суму 19 684 грн. про нарахування податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за податковий період - 2020 р.;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №9771863-2406-0461 від 25.06.2021 р. на суму 19684,85 грн., про нарахування податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за податковий період - 2021 р.;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №9771864-2406-0461 від 25.06.2021 р. на суму 849985,82 грн. про нарахування податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за податковий період - 2021 р.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 адміністративний позов було залишено без руху та запропоновано позивачу протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: - уточненого адміністративного позову з уточненими позовними вимогами відповідно до вимог КАС України, а також його копії для направлення відповідачу/відповідачам у справі відповідно до їх кількості, або оригінали, або копії оспорюваних рішень, або засвідчений витяг з них, а у його разі відсутності у позивача обґрунтованого клопотання про їх витребування у відповідності до вимог статті 80 КАС України; - пояснення щодо підстав об`єднання в одне провадження заявлених позовних вимог у відповідності до частини 1 статті 172 КАС України з наданням відповідних доказів за наявності.

Копію ухвали направлено позивачеві засобами поштового зв`язку на адресу, вказану в адміністративному позові, проте, відділенням поштового зв`язку на адресу суду повернуто конверт у зв`язку з неврученням з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

22.03.2024 до суду надійшла заява про усунення недоліків з поясненнями щодо підстав об`єднання заявлених позовних вимог у одне провадження, до якої додано уточнений адміністративний позов, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Ф №219118-1308-0461 від 15.02.2018 року на суму 566655,04 грн., про нарахування податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за податковий період - 2018 р.;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Ф №219117-1308-0461 від 15.02.2018 року на суму 12966,32 грн за формою «Ф» про нарахування податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за податковий період - 2018 р.;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення форми №252597-5353-0461 від 20.05.2019 р. на суму 19684,85 грн., про нарахування податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за податковий період - 2019 р.;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №252598-5353-0461 від 20.05.2019 р. на суму 849985,82 грн., про нарахування податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за податковий період - 2019 р.;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №40082-5240-0461 від 03.03.2020 р. на суму 849985,82 грн. про нарахування податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за податковий період - 2020 р.;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №40081-5240-0461 від 03.03.2020 р. на суму 19 684 грн. про нарахування податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за податковий період - 2020 р.;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №9771863-2406-0461 від 25.06.2021 р. на суму 19684,85 грн., про нарахування податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за податковий період - 2021 р.;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №9771864-2406-0461 від 25.06.2021 р. на суму 849985,82 грн. про нарахування податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за податковий період - 2021 р.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області була подана позовна заява до ОСОБА_3 про стягнення суми податкового боргу платника податку-фізичної особи по орендній платі з фізичних осіб. 25.12.2023 р. під час ознайомлення з матеріалами справи в суді апеляційної інстанції позивач довідалася про винесення відповідачем податкових повідомлень-рішень: № 219118-1308-0461 від 31.07.2018 року на суму 566655,04 грн.. № 219117-1308-0461 від 31.07.2018 року на суму 12966.32 грн. грн.. №252597- 5353-0461 від 20.05.2019 р. на суму 19684,85 грн., № 252598-5353-0461 від 20.05.2019 р. на суму 849985,82 грн., № 40082-5240-0461 від 03.03.2020 р. на суму 849985,82 грн., № 40081-5240-0461 від 03.03.2020 р. на суму 19 684 грн., № 9771863-2406-0461 від 25.06.2021 р. на суму 19684,85грн., № 9771864-2406-0461 від 25.06.2021 р. на суму 849985, 82 грн. про нарахування податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за податковий період 2018, 2019, 2020, 2021р.

Позивач стверджує, що відповідач зазначав про направлення їй податкових повідомлень-рішень.

Однак, про винесення зазначених податкових повідомлень рішень позивач вказує, що не була повідомлена, вони не направлялися та не вручалися особисто. З документів поданих відповідачем до суду вона довідалась, що відповідачем ніби-то відправлялися спірні ППР на адресу: АДРЕСА_1 . Позивач зазначає, що за вказаною адресою вона не проживає з 01.12.2008 року, що підтверджується даними паспорту про місце прописки.

Позивач зазначає, що вона неодноразово зверталася до відповідача з 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021 роках та зазначала про те, що право власності на будівлю, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , на орендованій земельній ділянці право на оренду якої перейшло до іншої особи, у зв`язку з чим позивач вважає, що не є платником податку з оренди земельної ділянки.

Також позивач вказує, що з 2013 р. не є власником вищезазначеної будівлі і дана обставина вже була встановлена судом у справі № 160/5013/19.

Позивачем зазначено що власник на зазначені будівлі неодноразово змінювався.

Позивач неодноразово зверталася до міської ради з повідомленням про зміну власника та про розірвання договору оренди, а також звертався новий власник, щодо укладання з міською радою договору оренди вказаної земельної ділянки, однак позивачу нараховується орендна плата, також позивач 31.10.2019 року зверталася до податкового органу про надання акту звірки взаємних розрахунків зі сплати орендної плати за землю з фізичних осіб.

Позивач вважає, оскільки вона не є власником будівель та споруд та не отримувала податкових повідомлень-рішень за 2018-2021 роки, отже не повинна сплачувати податок з орендної плати з фізичних осіб, а тому звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 поновлено ОСОБА_3 пропущений строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень; прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №160/296/24 та призначено справу до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 25.04.2024 року о 09:00 год. Встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали на подання відзиву на позов та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача; витребувано від відповідача для залучення до матеріалів справи додаткові докази та встановлено строк для їх подання.

Згідно із розпискою наявною в матеріалах справи підтверджується, що представником позивача адвокатом Горенич Т.І. 25.04.2024 року отримано ухвалу про відкриття провадження. За даними КП «ДСС» копію ухвали про відкриття провадження 11.04.2024 надіслано одержувачу Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області за допомогою підсистеми «Електронний суд» в його електронний кабінет, позовну заяву та уточнений позов з додатками отримано представником відповідача 20.04.2024, що підтверджується розпискою наявною в матеріалах справи. Тобто, строк на подання відзиву з урахуванням ч.6 ст.251 КАС України до 26.04.2024.

24.04.2024 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло клопотання про залучення доказів на виконання ухвали.

25.04.2024 від Головного управлінні ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позов, у якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити з огляду на те, що згідно з інформацію, наданою Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради (останній лист від 30.01.2024 №9871/5) відповідно до п.288.1 ст.288 ПКУ, позивач має в користуванні на умовах оренди земельні ділянки, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , площею користування 0,0128 га (кадастровий номер 1210100000:01:009:0001) та площею користування 0,5527 га (кадастровий номер 1210100000:01:009:0065).

Між Дніпровською міською радою та ОСОБА_3 01.03.2012 року укладено договори оренди зазначених земельних ділянок по фактичному розміщенню будівель та споруд виробничої бази, строком дії на п`ятнадцять років, з правом пролонгації. Абзацом 1 п. 286.5 ст. 286 ПКУ передбачено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ. Згідно з п. 287.10 ст. 287 ПКУ податкове зобов`язання з цього податку може - бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених 102.1 ст. 102 ПКУ.

Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок (п. 289.1 ст. 289 ПКУ). Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації (стаття 271 ПКУ).

Відповідач зазначає, що Дніпровською міською радою надано Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області: від 23.04.2019 року №1804-2687-нго, яким визначена нормативна грошова оцінка на 2016 рік у розмірі 22 274 261,66 грн, кадастровий номер 1210100000:01:009:0065, згідно Українського класифікатора цільового призначення землі (УКЦВЗ) 1.11.2 (оптової торгівлі та складського господарства) із застосуванням функціонального коефіцієнту Кф = 2,5; від 23.04.2019 року №1804-2666-нго, яким визначена нормативна грошова оцінка на 2016 рік у розмірі 515 850,46 грн, кадастровий номер 1210100000:01:009:0001, згідно УКЦВЗ 1.11.2 (оптової торгівлі та складського господарства), із застосуванням функціонального коефіцієнту Кф = 2,5; від 14.12.2019 року №1453, яким визначена нормативна грошова оцінка на 2019 рік у розмірі 28 332 860,83 грн, цільове призначення земельної ділянки не внесено до відомостей Державного земельного кадастру, із застосуванням функціонального коефіцієнту Кф = 3. Враховуючи вищенаведене, контролюючим органом сформовано податкові повідомлення рішення форми «Ф» по орендній платі з фізичних осіб (код бюджетної класифікації: 18010900).

Вказаний відзив отриманий представником позивача особисто в підготовчому судовому засідання - 25.04.2024, що підтверджується матеріалами справи.

25.04.2024 до суду представником позивача адвокатом Горенич Т.І. подано клопотання про залучення її до участі у справі в якості представника позивача. Вказане клопотання було вирішено в підготовчому судовому засіданні 25.04.2024 за усною ухвалою головуючого судді.

25.04.2024 у підготовчому судовому засіданні за участю представників позивача та відповідача з метою забезпечення прав позивача на подання відповіді на відзив, оскільки відзив на позовну заяву ним отримано в підготовчому судовому засіданні, судом оголошено перерву до 23.05.2024 о 10:00 год.

15.05.2024 до суду від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, з аналогічними обгрунтуваннями, що наведені у позовній заяві, а також не визнавав відзив на позовну заяву та наполягав на задоволенні позовних вимог.

21.05.2024 до суду засобами поштового зв`язку від Дніпровської міської ради надійшло клопотання про залучення до участі у адміністративній справі №160/296/24 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору на стороні відповідача.

22.05.2024 до суду засобами поштового зв`язку від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло клопотання про залучення до участі у адміністративній справі №160/296/24 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору на стороні відповідача Дніпровську міську раду.

23.05.2024 у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги, з метою збереження життя та здоров`я учасників судового процесу в умовах воєнного стану в Україні, на виконання Наказу №142-од від 02.06.2023 Про організацію роботи суду під час оголошення сигналу повітряної тривоги або інших сповіщень про небезпеку, які надходять від органів управління цивільного захисту знято з розгляду та призначено на 05.06.2024 року о 15:00.

24.05.2024 від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області подано до суду заперечення в порядку ст. 164 КАС України, в яких відповідачем зазначено про надіслання оскаржуваних податкових-повідомлень рішень на адресу позивача згідно інформації наявної в ІТС «Податковий блок», станом на момент винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а також відповідач заперечував в задоволенні позовних вимог.

05.06.2024 від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області подано до суду клопотання про залишення позову без розгляду.

05.06.2024 у підготовчому судовому засіданні представником позивача заявлено клопотання про надання часу для ознайомлення з клопотанням відповідача та формування правової позиції з означеного питання. Судом з метою забезпечення прав позивача оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 13.06.2024 о 13:00 год.

13.06.2024 до суду від представника позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.06.2024 у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви в адміністративній справі №160/296/24 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.06.2024 клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Дніпровської міської ради про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Дніпровської міської ради до участі в адміністративній справі №160/296/24 задоволено.

Залучено Дніпровську міську раду як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, в адміністративній справі №160/296/24 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Встановлено третій особі 10-денний строк з дня отримання копії ухвали для подання до суду пояснень щодо позову або відзиву, які мають відповідати вимогам, встановленим статтею 165 КАС України.

Підготовче судове засідання було відкладено, у зв`язку із залученням до участі у справі третьої особи та надання їй строку для надання пояснень, до 03 липня 2024 року об 11:00 год.

За даними КП «ДСС» копії ухвал про залучення третьої особи та про відмову у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду надіслано одержувачам: представнику позивача адвокату Горенич Т.І., Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області та Дніпровській міській раді за допомогою підсистеми «Електронний суд» в їх електронні кабінети 14.06.2024.

18.06.2024 від представника позивача до суду через систему «Електронний суд» подано клопотання про перенесення розгляду справи, у зв`язку з перебуванням представника позивача у відпустці.

19.06.2024 до суду засобами поштового зв`язку від представника Дніпровської міської ради надіслано пояснення третьої особи, у яких третя особа позовні вимоги не визнавала та просила суд відмовити з огляду на те, що 26.12.2011 року на підставі рішення Дніпропетровської міської ради №169/10 від 06.04.2011 року між Дніпропетровською міською радою та ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки по фактичному розміщенню будівель та споруд виробничої бази площею 0,0128 га та 0,5527 га, яка розташована по АДРЕСА_2 та зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:01:009:0001 та кадастровим номером 1210100000:01:009:0065, відповідно. Даний договір було укладено строком на п`ятнадцять років та строк дії цього договору спливає 01.03.2027 року.

Третя особа зазначила, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Таким чином, виходячи з вищенаведених норм чинного законодавства України, зміна умов договору оренди або його розірвання допускається за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

З підпункту 19.6 пункту 19 вищезазначеного Договору оренди вбачається, що орендар у разі зміни землекористувача, придбання або відчуження будівель та споруд протягом місяця з моменту настання таких змін повинен звернутися до міської ради для внесення відповідних змін до договору оренди земельної ділянки. Згідно пункту 34 Договору оренди встановлено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Однак, в порушення п.п.19.6 п. 19 Договору ОСОБА_3 належним чином не зверталася до Дніпровської міської ради з відповідною заявою для внесення відповідних змін до договору оренди землі.

При цьому слід зазначити, що позивачка звернулася до міської ради з заявою про розірвання вищевказаного Договору з підстави зміни власника об`єкта нерухомого майна тільки 05.09.2023 року вх. 36/1727. В свою чергу, дана заява не містила відповідних документів необхідних для підготовки проєкту рішення міської ради, про що було повідомлено заявницю листом від 26.09.2023 року №8/9-876 та повторно листом від 29.03.2024 року №8/9-784, та, враховуючи те, що останньою так і не були вчинені дії щодо надання всіх документів для подальшого розірвання такого Договору, міською радою подальша робота щодо підготовки проєкту рішення міської ради про розірвання Договору оренди землі не проводиться.

Дніпровська міська рада зазначає про те, що жодних відомостей щодо відчуження об`єкта нерухомого майна розташованого на орендованій земельній ділянці на адресу Дніпровської міської ради від ОСОБА_3 до 05.09.2023 року не надходило.

Позивачкою не надано жодних належних та допустимих доказів щодо повернення земельної ділянки власнику - Дніпровській міській раді, згідно умов Договору оренди будь-яких дій спрямованих на розірвання договору оренди землі не вчинила, що позбавило Дніпровську міську раду як розпорядника земель можливості переукласти договір оренди землі з фактичним землекористувачем.

Між тим, ОСОБА_3 , як орендатор, не виконала всіх умов договору оренди щодо повідомлення орендодавця про відчуження об`єкта нерухомості та необхідності припинення договору оренди.

Таким чином, договір оренди землі у відповідності до ст. 31 Закону України «Про оренду землі» та умов договору оренди землі фактично не припинив свою дію. А отже, враховуючи те, що ОСОБА_3 юридично вважається користувачем земельної ділянки по АДРЕСА_2 , а отже вона у розумінні статті 269 ПК України вважається платником земельного податку.

Отже, визначення позивачу податкових зобов`язань по сплаті орендної плати за землю за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями є законним та таким, що не підлягає скасуванню.

01.07.2024 від представника Дніпровської міської ради засобами телекомунікаційного зв`язку на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи призначеного на 03.07.2024, у зв`язку з тим, що представник міської ради перебуває у щорічній відпустці, а забезпечити участь іншого представника не є можливим.

У підготовче судове засідання 03.07.2024 представники позивача, відповідача та третьої особи не з`явилися, про дату, час та місце повідомлені належним чином. У зв`язку з надходженням до суду клопотань щодо відкладення судового засідання від представника позивача та третої особи, суд на місці ухвалив відкласти судове засідання до 11.07.2024 року о 10:00 год.

11.07.2024 від представника позивача до суду надано додаткові пояснення, в яких зазначено, що всі посилання третьої особи у справі щодо чинності договору оренди землі, необхідністю внесення змін до договору оренди, прийняття додаткових рішень Дніпровською міською радою не заслуговують на увагу та спростовуються діючими нормами законодавства а саме, ч.3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі», статями 120 ЗК та 377 Цивільного кодексу України та практикою Верховного Суду під час розгляду аналогічних справ. У розумінні вищенаведених правових норм платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов`язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права.

Якщо певна фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Також представник позивача посилається на рішення Дніпропетровської міської ради від 13 липня 2016 року №7/11 «Про внесення змін до рішення міської ради від 27 грудня 2010 року №5/6 «Про місцеві податки і збори на території міста», яким встановлено обов`язок зі сплати податку новим землекористувачем, навіть якщо право користування за ним не оформлено.

Так в п.1.6 Додатку 2 до даного рішення зазначено: «Плата за користування земельними ділянками, які використовуються юридичними і фізичними особами, в тому числі у разі переходу права власності на будівлі, споруди (1х частини), але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено, становить 3 відсотка від нормативної грошової оцінки земельних ділянок. за винятком земельних ділянок, ставка податку за які справляються у розмірі. визначеному пунктами 1.3 1.3 цього додатка».

Таким чином, на думку представника позивача пояснення та обґрунтування третьої особи у справі суперечать не тільки діючому законодавству України, а й прийнятому Дніпровською міською радою зазначеному вище рішенню, яким була встановлена плата за користування земельними ділянками, у разі переходу права власності на будівлі, споруди в тому випадку, коли ще право оренди в установленому законодавством порядку не було оформлено.

Також представник позивача зазначає, що посилання третьої особи у поясненнях на позов про те, що позивачка не зверталася до Дніпровської міської ради з відповідною заявою для внесення відповідних змін до договору оренди також не відповідають дійсності та не заслуговують на увагу, оскільки як і в рішенні суду у лютому 2020 році у справі №160/5013/19 за аналогічним позовом, у справі №160/12026/19 за позовом до відповідача про скасування податкових повідомлень-рішень про нарахування податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за податковий період 2017 р. неодноразово позивач посилалася на зазначену підставу, надавалися договори про відчуження майна, витяги. Крім того, судом був встановлений факт відчуження об`єктів нерухомого майна та зроблений висновок про неправомірність.

Судом у підготовчому судовому засіданні 11.07.2024 ініційоване питання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті у судовому засіданні. Представник позивача та представник відповідача проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті не заперечували.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.07.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 18 липня 2024 року о 10 год. 30 хв.

18.07.2024 в судовому засіданні представниками позивача та відповідача підтримано раніше обрані правові позиції.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданий 29.01.1997, Жовтневим РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, копія якого міститься в матеріалах справи.

26.12.2011 р. між Дніпропетровською міською радою, що діє на підставі ЗК України, законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про оренду землі» в особі першого заступника міського голови ОСОБА_4 та громадянкою ОСОБА_3 , в особі пердставника ОСОБА_5 укладено договори оренди землі, що зареєстровані в реєстрі за №4366 та №4365 відповідно до яких Дніпропетровська міська рада надає, а ОСОБА_3 приймає в строкове платне користування земельні ділянки по фактичному розміщенню будівлі та споруд виробничої бази, за кадастровим номером 1210100000:01:009:0001 загальною площею 0,0128 га. та кадастровим номером: 1210100000:01:009:0065 загальною площею 0,5527 га., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 . Підставою для укладання договорів оренди земельних ділянок є рішення міської ради від 06.04.2011 №169/10 та від 30.11.2011 №162/17.

Відповідно до актів приймання-передачі земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:01:009:0001 загальною площею 0,0128 га. та кадастровий номер: 1210100000:01:009:0065 загальною площею 0,5527 га. ОСОБА_3 , в особі пердставника ОСОБА_5 , яка діє за довіреністю прийняла від Дніпропетровської міської ради в оренду земельні ділянки за кадастровим номером 1210100000:01:009:0001 та кадастровим номером 1210100000:01:009:0065, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 .

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 був укладений договір дарування від 25.07.2013, зареєстрований в реєстрі за №1069 відповідно до умов якого ОСОБА_3 передала у власність ОСОБА_6 безоплатно нерухоме майно, зазначене в п.2 цього договору.

Відповідно до п.2 договору дарування від 25.07.2013 р. за цим договором були подаровані наступні об`єкти нерухомого майна, а саме: нежитлова будівля, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що має наступний опис: літ.Д-2 будівля виробничого профілакторію, літ.Д-2 прибудова, літ.д сходи, літ.Ц склад (тимчасовий), літ.Щ сторожка, літ.щ ганок, IV мостіння, загальна площа становить 2211,8 кв.м; нежитлова будівля належить ОСОБА_3 (Дарувальниці) на підставі договору купівлі-продажу (викладеному на бланку серії ВАО №333022), посвідченого Бондаренко В.Г., приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу, 21 серпня 2003 р. за реєстровим №4068, зареєстрованого КП «Дніпропетровське МБТІ» 24 вересня 2003 р. за реєстраційним номером №2357254 Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 115034712101, номер запису про право власності 1816746; будівлі та споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , що мають наступний опис: будівля літ.Ж-1, Ж-1, загальною площею 132,7 кв.м., будівля літ. И блок-кімната, огорожа - №5, 6, 7, 8, 36, 37; вказані будівлі та споруди належать Дарувальниці на підставі договору купівлі-продажу (викладеному на бланку серії ВВМ №081295), посвідченого Бондаренко В.Г., приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу, 03 вересня 2004 року за реєстровим №4205, зареєстрованого КП «Дніпропетровське МБТІ» 22 жовтня 2004 року за реєстрованим №6095894. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 115328212101, номер запису про право власності 1822085.

В матеріалах справи міститься Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25.07.2013 р. (17:56:01) №6870822, наданий приватним нотаріусом Бондаренко Валентиною Григорівною Дніпропетровського міського нотаріального округу щодо номера запису про право власності: 1823618, на підставі заяви з реєстраційним номером: 2192272, дата і час реєстрації заяви: 25.07.2013 р. (17:45:16), заявник: ОСОБА_6 , з тексту якого судом встановлено, що власником є ОСОБА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , паспорт громадянина України, серія НОМЕР_3 , виданий 03.03.1998 р., Амур-Нижньодніпровським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, країна громадянства: Україна, адреса: АДРЕСА_3 . Підстава виникнення права власності договір дарування, серія та номер: 1069, виданий 25.07.2013 р., видавник: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренко В.Г.

Щодо відомостей про об`єкт нерухомого майна, у Витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25.07.2013 р. (17:56:01) реєстраційний номер останнього зазначений 115328212101, об`єкт нерухомого майна: будівлі літ.Ж-1, Ж-1; И та споруди, адреса: АДРЕСА_2 , опис об`єкта нерухомого майна: будівля літ.Ж-1, Ж-1, будівля літ. И блок-кімната, огорожа - №5, 6, 7, 8, 36, 37; загальна площа: 132,7 кв.м.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25.07.2013 р. (18:10:02) №6872394, наданий приватним нотаріусом Бондаренко Валентиною Григорівною Дніпропетровського міського нотаріального округу щодо номера запису про право власності: 1824115, на підставі заяви з реєстраційним номером: 2192744, дата і час реєстрації заяви: 25.07.2013 р. (18:03:13), заявник: ОСОБА_6 , з тексту якого судом встановлено, що власником є ОСОБА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , паспорт громадянина України, серія НОМЕР_3 , виданий 03.03.1998 р., Амур-Нижньодніпровським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, країна громадянства: Україна, адреса: АДРЕСА_3 . Підстава виникнення права власності договір дарування, серія та номер: 1069, виданий 25.07.2013 р., видавник: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренко В.Г.

Щодо відомостей про об`єкт нерухомого майна, у Витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25.07.2013 р. (18:10:02) реєстраційний номер останнього зазначений 115034712101, об`єкт нерухомого майна: нежитлова будівля, адреса: АДРЕСА_2 , опис об`єкта нерухомого майна: будівля літ.Д-2 будівля виробничого профілакторію, літ.Д-2 прибудова, літ. д-сходи, літ. Ц-склад (тимчасовий), літ. Щ-сторожка, літ. щ-ганок, ІV-мостіння, загальна площа: 2211,8 кв.м.

Контролюючим органом було сформовано відносно ОСОБА_3 податкові повідомлення-рішення від 22.06.2017 р. №9596-1302 за платежем: орендна плата з фізичних осіб за податковий період 2017 р. на загальну суму 566655,04 грн.; від 22.06.2017 р. №9595-1302 за платежем: орендна плата з фізичних осіб за податковий період 2017 р. на загальну суму 12966,32 грн.

ОСОБА_3 не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями звернулася із позовом до суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 по справі №160/12026/19 позовну заяву ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а саме: №9596-1302 від 22.06.2017 р. на загальну суму 566 655,04 грн.; №9595-1302 від 22.06.2017 р. на загальну суму 12966,32 грн.; №0003391303 від 23.06.2017 р. на загальну суму 90655,08 грн.; №0003401303 від 23.06.2017 р. на загальну суму 2309,09 грн., - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області №9596-1302 від 22.06.2017 р. на загальну суму 566 655,04 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області №9595-1302 від 22.06.2017 р. на загальну суму 12966,32 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області №0003391303 від 23.06.2017 р. на загальну суму 90655,08 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області № 0003401303 від 23.06.2017 р. на загальну суму 2309,09 грн.

Зазначене рішення набрало законної сили 03.04.2020.

Відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 23.04.2019 року №1804-2687-нго, яким визначена нормативна грошова оцінка на 2016 рік у розмірі 22 274 261,66 грн, кадастровий номер 1210100000:01:009:0065, згідно Українського класифікатора цільового призначення землі (УКЦВЗ) 1.11.2 (оптової торгівлі та складського господарства із застосуванням функціонального коефіцієнту Кф = 2,5.

Відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки ГУ Держгеокадастру Дніпропетровській області від 23.04.2019 року №1804-2666-нго, яким визначен нормативна грошова оцінка на 2016 рік у розмірі 515 850,46 грн, кадастровий номер 1210100000:01:009:0001, згідно Українського класифікатора цільовог призначення землі (УКЦВЗ) 1.11.2 (оптової торгівлі та складського господарства із застосуванням функціонального коефіцієнту Кф = 2,5. Щодо застосування Кф = 2,0 та 2,5.

Відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 14.12.2019 року №1453, яким визначена нормативна грошова оцінка на 2019 рік у розмірі 28 332 860,83 грн, цільове призначення земельної ділянки не внесено до відомостей Державного земельного кадастру, із застосуванням функціонального коефіцієнту Кф = 3.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що контролюючим органом зроблено висновки про порушення фізичною особою ОСОБА_3 термінів сплати податкових зобов`язань, визначених у п.287.3, п.287.5 ст.287 ПК України, на підставі чого було сформовано податкові повідомлення рішення форми «Ф» по орендній платі з фізичних осіб (код бюджетної класифікації: 18010900), а саме:

- 15.02.2018 №2119118-1308-0461 в сумі 566 655,04 грн (Нормативна грошова оцінка земельної ділянки 18 888 501,33 грн, ставка податку 3%) за податковий період 2018 рік;

- 15.02.2018 №219117-1308-0461 в сумі 12 966,32 грн (Нормативна грошова оцінка земельної ділянки 432 210,67 грн, ставка податку 3%) за податковий період 2018 рік;

- 20.05.2019 №252598-5353-0461 в сумі 849 985,82 грн (Нормативна грошова оцінка земельної ділянки 22 274 261,66/2,5*3*1,06 = 28 332 860,83 грн., ставка податку 3%) за податковий період 2019 рік;

- 20.05.2019 №252597-5353-0461 в сумі 19 684,85 грн (Нормативна грошова оцінка земельної ділянки 515 850,46/2,5*3*1,06=656 161,79 грн, ставка податку 3%) за податковий період 2019 рік;

- 03.03.2020 №40082-5240-0461 в сумі 849 985,82 грн (Нормативна грошова оцінка земельної ділянки 28 332 860,83 грн, ставка податку 3%) за податковий період 2020 рік;

- 03.03.2020 №40081-5240-0461 в сумі 19684,85 грн (Нормативна грошова оцінка земельної ділянки 656 161,79 грн, ставка податку 3%) за податковий період 2020 рік;

- 25.06.2021 №9771864-2406-0461 в сумі 849 985,82 грн (Нормативна грошова оцінка земельної ділянки 28 332 860,83 грн, ставка податку 3%) за податковий період 2021 рік;

- 25.06.2021 №9771863-2406-0461 в сумі 19 684,85 грн (Нормативна грошова оцінка земельної ділянки 656 161,79 грн, ставка податку 3%) за податковий період 2021 рік.

Вважаючи протиправними податкові повідомлення-рішення №219118-1308-0461 від 15.02.2018 р. на суму 566655,04 грн., №219117-1308-0461 від 15.02.2018 р. на суму 12966,32 грн, №252597-5353-0461 від 20.05.2019 р. на суму 19 684,85 грн., №252598-5353-0461 від 20.05.2019 р. на суму 849985,82 грн., №40082-5240-0461 від 03.03.2020 р. на суму 849985,82 грн., №40081-5240-0461 від 03.03.2020 р. на суму 19 684 грн., №9771863-2406-0461 від 25.06.2021 р. на суму 19684,85 грн., №9771864-2406-0461 від 25.06.2021 р. на суму 849 985,82 грн. позивач звернулася за захистом своїх прав та законних інтересів до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтями 61, 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Правовідносини сторін, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків і зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податковою контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, ЗУ «Про оренду землі» від 06.10.1998 р. №161-XIV, Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, Земельним кодексом України від 25.10.2001 р. №2768-ІІІ тощо.

Відповідно до п.п. 14.1.72 та п.п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що земельним податком визнається обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами можуть бути юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до п.п.14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п.п.14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до ст.21 ПК України визначені обов`язки контролюючих органів, серед яких обов`язок дотримуватись Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати поршень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Статтею 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених ст. 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Згідно з п.55.1. ст.55 ПК України, податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства. Процедура адміністративного оскарження рішень органів державної податкової служби є дворівневою.

Контролюючими органами вищого рівня є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, - для контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць (п.55.2 ст.55 ПК України).

Порядок оскарження рішень контролюючих органів визначений у ст.56 ПК України, п. 56.1 якої визначає, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п.56.2 ст.56 ПК України).

Згідно з п. 56.18. ст.56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до п.58.1 ст. 58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов`язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов`язань платника податків; суму грошового зобов`язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення результатів господарської діяльності або від`ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов`язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов`язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов`язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов`язання визначається центральним контролюючим органом.

Відповідно до п.п. 61.1. ст. 61 ПК України ,податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способи здійснення податкового контролю перелічені у ст.62 ПК України, до них відноситься, зокрема, відповідно до п.62.1.3. ПК України здійснення податкового контролю шляхом проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п.п. 269.1.1 та 269.1.2 п.п. 269.1 ст. 269 ПК України, платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно з п.п 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПК України, об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

За правилами п. 287.7 ст. 287 ПК України, у разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

У частинах першій та другій ст. 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Статтями 125 та 126 цього Кодексу встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Аналогічним чином перехід права власності на земельну ділянку до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, унормовують положення статті 377 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 7 ЗУ «Про оренду землі», до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Здійснивши системний аналіз наведених вище норм чинного законодавства України та надаючи оцінку доводам сторін, як викладених в заявленій позовній заяві та відзиві до неї, так і в поясненнях, наданих в судовому засіданні, суд виходить з наступного.

Суд вважає необґрунтованою позицію Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо винесення податкових повідомлень-рішень, а саме: №219118-1308-0461 від 15.02.2018 р. на суму 566 655,04 грн.; №219117-1308-0461 від 15.02.2018 р. на суму 12 966,32 грн.; №252597-5353-0461 від 20.05.2019 р. на суму 19 684,85 грн.; №252598-5353-0461 від 20.05.2019 р. на суму 849 985,82 грн.; №40082-5240-0461 від 03.03.2020 р. на суму 849 985,82 грн; №40081-5240-0461 від 03.03.2020 р. на суму 19 684 грн.; №9771863-2406-0461 від 25.06.2021 р. на суму 19 684,85 грн.; №9771864-2406-0461 від 25.06.2021 р. на суму 849 985,82 грн.

Як встановлено судом та підтверджено Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25.07.2013 р. (17:56:01) №6870822, наданий приватним нотаріусом Бондаренко Валентиною Григорівною Дніпропетровського міського нотаріального округу щодо номера запису про право власності: 1823618, на підставі заяви з реєстраційним номером: 2192272, дата і час реєстрації заяви: 25.07.2013 р. (17:45:16), заявник: ОСОБА_6 , з тексту якого судом встановлено, що власником є ОСОБА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , паспорт громадянина України, серія НОМЕР_3 , виданий 03.03.1998 р., Амур-Нижньодніпровським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, країна громадянства: Україна, адреса: АДРЕСА_3 . Підстава виникнення права власності договір дарування, серія та номер: 1069, виданий 25.07.2013 р., видавник: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренко В.Г.

Щодо відомостей про об`єкт нерухомого майна, у Витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25.07.2013 р. (17:56:01) реєстраційний номер останнього зазначений 115328212101, об`єкт нерухомого майна: будівлі літ.Ж-1, Ж-1; И та споруди, адреса: АДРЕСА_2 , опис об`єкта нерухомого майна: будівля літ.Ж-1, Ж-1, будівля літ. И блок-кімната, огорожа - №5, 6, 7, 8, 36, 37; загальна площа: 132,7 кв.м.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25.07.2013 р. (18:10:02) №6872394, наданий приватним нотаріусом Бондаренко Валентиною Григорівною Дніпропетровського міського нотаріального округу щодо номера запису про право власності: 1824115, на підставі заяви з реєстраційним номером: 2192744, дата і час реєстрації заяви: 25.07.2013 р. (18:03:13), заявник: ОСОБА_6 , з тексту якого судом встановлено, що власником є ОСОБА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , паспорт громадянина України, серія НОМЕР_3 , виданий 03.03.1998 р., Амур-Нижньодніпровським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, країна громадянства: Україна, адреса: АДРЕСА_3 . Підстава виникнення права власності договір дарування, серія та номер: 1069, виданий 25.07.2013 р., видавник: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренко В.Г.

Щодо відомостей про об`єкт нерухомого майна, у Витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25.07.2013 р. (18:10:02) реєстраційний номер останнього зазначений 115034712101, об`єкт нерухомого майна: нежитлова будівля, адреса: АДРЕСА_2 , опис об`єкта нерухомого майна: будівля літ.Д-2 будівля виробничого профілакторію, літ.Д-2 прибудова, літ. д-сходи, літ. Ц-склад (тимчасовий), літ. Щ-сторожка, літ. щ-ганок, ІV-мостіння, загальна площа: 2211,8 кв.м.

На підставі викладених вище витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності як від 25.07.2013 р. (17:56:01) №6870822, так і від 25.07.2013 р. (18:10:02) №6872394 суд зазначає, що право власності на будівлю, яка знаходиться на земельній ділянці перейшло до іншого власника, а саме: ОСОБА_6 , яка володіє вказаною нежитловою будівлею.

Також, судом у справі №160/12026/19 встановлено, що з 2013 року право власності на будівлю, яка знаходиться на земельній ділянці перейшло до іншого власника, а саме: ОСОБА_6 , яка володіє вказаною нежитловою будівлею.

Доказів на спростування зазначеного відповідачем не надано.

Обставини, встановлені рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 року у справі №160/12026/19, відповідно до ч.1ст.78 КАС України не доказуються при розгляді даної справи, оскільки воно має преюдиційне значення.

Будь-яких доказів щодо спростування зазначеного вище факту, в розумінні ст. ст.73, 74 КАС України, про володіння на праві власності будівлі, яка знаходиться на земельній ділянці, що перейшло до іншого власника, а саме: ОСОБА_6 повноважним представником відповідача надано не було.

До того ж, судом встановлено, що під час виникнення спірних правовідносин, були чинними рішення Дніпровської міської ради від 06.12.2017 № 13/27 «Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста» вирішила установити на території міста ставки земельного податку та розмір орендної плати на землю (додаток 1), яким у п. 2.2 передбачено про те, що «за земельні ділянки, що використовуються юридичними і фізичними особами, в тому числі у разі переходу права власності на будівлі, споруди (їх частини), але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено, - 3%, за винятком земельних ділянок, ставка податку за які встановлена у розмірі, меншому, ніж 3% згідно з видами цільового призначення земель, та з урахуванням пільгових категорій, зазначених у пунктах 1-3 додатка 2 до рішення».

Рішенням Дніпровської міської ради від 23.05.2018 № 5/32 внесено зміни до абзацу першого пункту 2.2 в додатку 1 до рішення від 06.12.2017 № 13/27, а саме викладено у новій редакції: «2.2. За земельні ділянки, що використовуються юридичними і фізичними особами, в тому числі у разі набуття у власність будівель, споруд (їх частин), але право власності, право постійного користування або право оренди на які в установленому законодавством порядку не оформлено:».

Рішенням Дніпровської міської ради від 27.11.2019 № 6/50 внесено зміни до пункту 2.2 в додатку 1 до рішення від 06.12.2017 № 13/27, а саме викладено у новій редакції: «2.2. За земельні ділянки, що використовуються юридичними і фізичними особами, в тому числі у разі набуття у власність будівель, споруд (їх частини), але право власності, право постійного користування або право оренди на які в установленому законодавством порядку не оформлено, а також у разі невнесення інформації про земельні ділянки до відомостей Державного земельного кадастру та якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель:».

Рішенням Дніпровської міської ради від 20.05.2020 № 11/57 внесено зміни до пункту 2.2 в додатку 1 до рішення від 06.12.2017 № 13/27, а саме викладено у новій редакції: «2. Ставка земельного податку становить у відсотках від їх нормативної грошової оцінки: 2.2. За земельні ділянки, що використовуються юридичними і фізичними особами, в тому числі у разі набуття у власність будівель, споруд (їх частини), але право власності, право постійного користування на які в установленому законодавством порядку не оформлено, а також у разі невнесення інформації про земельні ділянки до відомостей Державного земельного кадастру та якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель:»

Отже враховуючи вищевикладені положення нормативних актів органу місцевого самоврядування ним допускається зміна власника об`єктів розташованих на орендованій земельній ділянці.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 7 ЗУ «Про оренду землі» визначено, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Відтак, як зазначена вище норма права, так і норми ПК України, дають можливість визначити, хто саме є платником земельного податку, що є об`єктом оподаткування, з якого моменту виникає (набувається, переходить) обов`язок сплати цього податку, подію (явище), з якою припиняється його сплата, умови та підстави сплати цього платежу у разі вчинення правочинів із земельною ділянкою чи будівлею (її частиною), які на ній розташовані.

В розумінні положень п.п. 14.1.72, 14.1.73 п. 14.1 ст. 14, п.п. 269.1.1, 269.1.2 п. 269.1, п. 269.2 ст. 269, п.п. 270.1.1, 270.1.2 п. 270.1 ст. 270, п. 287.7 ст. 287 ПК України, платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов`язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права.

Якщо певна фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відтак, до нового власника об`єкта нерухомості, в даному випадку ОСОБА_6 , переходить і встановлений податковим законом обов`язок зі сплати податку за земельну ділянку (орендної плати), на якій розташоване набуте ним майно.

Аналогічна правова позиція вже була висловлена Верховним Судом у постановах від 19 червня 2018 року (справа №822/2696/17), від 17 грудня 2019 року (справа №804/4739/16), від 03 серпня 2020 року (справа №826/13307/18), від 27 січня 2020 року (справа №804/886/18, від 04 серпня 2022 року (справа №804/15299/15) та від 15 лютого 2023 року (справа №821/865/18).

Відтак, до нового власника об`єкта нерухомості переходить і встановлений податковим законом обов`язок плати за земельну ділянку (орендної плати), на якій розташоване набуте ним майно. Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

За правилами пункту 287.7 статті 287 ПК України у разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

У частинах першій та другій статті 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Статтями 125 і 126 цього Кодексу встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

У відповідності до частини 1 статті 141 цього Кодексу підставами припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Аналогічним чином перехід права власності на земельну ділянку до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, унормовують положення статті 377 Цивільного кодексу України.

Зазначені норми права дають можливість визначити, хто саме є платником земельного податку, що є об`єктом оподаткування, з якого моменту виникає (набувається, переходить) обов`язок сплати цього податку, подію (явище), з якою припиняється його сплата, умови та підстави сплати цього платежу у разі вчинення правочинів із земельною ділянкою чи будівлею (її частиною), які на ній розташовані.

Із установлених попереднім судом у справі №160/12026/19, обставин справи вбачається, що 26.12.2011 р. між Дніпропетровською міською радою та громадянкою ОСОБА_3 (орендар) укладено договори оренди землі, відповідно до предмету яких орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки по фактичному розміщенню будівлі та споруд виробничої бази, за кадастровим номером 1210100000:01:009:0001 загальною площею 0,0128 га. та кадастровим номером: 1210100000:01:009:0065 загальною площею 0,5527 га., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно пункту 2 договорів оренди об`єктом оренди є земельні ділянки загальною площею 0,0128 га та 0,5527 га. Пунктом 15 договорів оренди передбачено, що земельна ділянка передається в оренду по фактичному розміщенню будівель та споруд виробничої бази за адресою: АДРЕСА_2 . Вказані договори оренди відповідно до п.8 укладено строком на 15 років.

В подальшому об`єкти нерухомого майна визначені у договорі дарування, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , на земельних ділянках загальною площею 0,0128 га та 0,5527 га з кадастровими номером 1210100000:01:009:0001 та 1210100000:01:009:0065, які перебували в оренді ОСОБА_3 на підставі договорів оренди землі від 26.12.2011 р., що зареєстровані в реєстрі за №4366 та №4365 були відчужені на підставі договору дарування від 25.07.2013, зареєстрований в реєстрі за №1069, укладеного між ОСОБА_3 (дарувальниця) та ОСОБА_6 (обдарована).

Отже, до нового власника об`єкта нерухомості переходить і встановлений податковим законом обов`язок зі сплати податку за земельну ділянку (орендної плати), на якій розташоване набуте ним майно.

Відтак суд зазначає, що відповідачем Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, у відповідності до норм ст.73, 74 КАС України, під час судового розгляду справи, не було доведено правомірності підстав формування оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, а саме: №219118-1308-0461 від 15.02.2018 р. на суму 566 655,04 грн.; №219117-1308-0461 від 15.02.2018 р. на суму 12 966,32 грн.; №252597-5353-0461 від 20.05.2019 р. на суму 19 684,85 грн.; №252598-5353-0461 від 20.05.2019 р. на суму 849 985,82 грн.; №40082-5240-0461 від 03.03.2020 р. на суму 849 985,82 грн; №40081-5240-0461 від 03.03.2020 р. на суму 19 684 грн.; №9771863-2406-0461 від 25.06.2021 р. на суму 19 684,85 грн.; №9771864-2406-0461 від 25.06.2021 р. на суму 849 985,82 грн., всупереч положенням ст.77 КАС України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Натомість, позивачем з урахуванням належних письмових доказів в розумінні ст.ст. 73, 74КАС України, як доданих до позовної заяви, так і наданих в судовому засіданні та долучених до матеріалів справи, детально наведених вище, спростовані доводи відповідача відповідно як пояснень, так і відзиву останнім в порядку ст.77 КАС України.

Таким чином, встановивши в судовому засіданні та підтвердивши доказами, наявними в матеріалах справи, факт прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття зазначених рішень, а відтак суд вважає, що належним засобом щодо поновлення такого порушеного права буде визнання протиправним та скасування податкових повідомлень рішень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, а саме: №219118-1308-0461 від 15.02.2018 року, №219117-1308-0461 від 15.02.2018 року, №252597-5353-0461 від 20.05.2019 року, №252598-5353-0461 від 20.05.2019 року, №40082-5240-0461 від 03.03.2020 року, №40081-5240-0461 від 03.03.2020 року, №9771863-2406-0461 від 25.06.2021 року, №9771864-2406-0461 від 25.06.2021 року.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Усі інші аргументи сторін, вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

За приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, суд звертає увагу, що у рішенні від 10.02.2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський Суд з прав людини наголосив, що «... Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9.12.1994 року). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 1.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001 року)».

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини 1 статті 139 КАС України, згідно з якими при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у загальному розмірі 15140,00 грн., сплачений позивачем при поданні до суду адміністративного позову відповідно до квитанції від 02.01.2024 №6, підлягає стягненню з Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 9, 73-77, 86, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а; код ЄДРПОУ 44118658), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Дніпровська міська рада (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 26510514) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №219118-1308-0461 від 15.02.2018 року, №219117-1308-0461 від 15.02.2018 року, №252597-5353-0461 від 20.05.2019 року, №252598-5353-0461 від 20.05.2019 року, №40082-5240-0461 від 03.03.2020 року, №40081-5240-0461 від 03.03.2020 року, №9771863-2406-0461 від 25.06.2021 року, №9771864-2406-0461 від 25.06.2021 року.

Стягнути на користь ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 15 140,00 грн. (п`ятнадцять тисяч сто сорок гривень 00 копійок).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення згідно з вимогами частини 3 статті 243 КАС України складений 18 липня 2024 року.

Суддя І.В. Юхно