Рішення

від 27.08.2024 по справі 202/8818/22

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/8818/22

Провадження № 2/202/60/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2024 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Бєсєди Г.В.

за участю секретаря Голєва А.А.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Катерина Юріївна про розірвання договору довічного утримання, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська із позовною заявою до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Катерина Юріївна про розірвання договору довічного утримання.

В обґрунтування позовної заяви зазначила, що 30 вересня 2020 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 уклали договір довічного утримання (догляду), який посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ричкою Катериною Юріївною та зареєстрований в реєстрі за №4583. Згідно договору ОСОБА_5 передав у власність ОСОБА_6 належну йому на праві власності земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1210100000:04:263:1289. В свою чергу, набувач зобов`язалася забезпечити відчужувача утриманням та доглядом довічно на умовах договору та здійснити поховання.

Згідно виписного епікризу ОСОБА_5 переніс ішемічний інсульт, хворів цукровим діабетом, гіпертонічною хворобою, церебральним атеросклерозом, координаторною недостатністю, перебував на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні КУ «Дніпропетровська ЦРЛ» ДОС». Через свій стан здоров`я ОСОБА_5 уклав договір довічного утримання, а відповідачу було відомо про стан здоров`я ОСОБА_5 та потребу в лікуванні, постійному догляду за ОСОБА_5 . Здоров`я ОСОБА_5 з часом стрімко почало погіршуватись та вже у вересні 2021 року він мав онкологічне захворювання, проблеми з хребтом, судинами. Відносини з набувачем після укладення договору також почали погіршуватись. ОСОБА_6 відмовилась надавати будь-яку допомогу ОСОБА_5 , піклуватись про нього, відвідувати в лікарні. На вимогу відчужувача про зобов`язання виконувати умови договору, набувачка влаштовувала сварки, ображала, принижувала. Не витримавши такого відношення до себе 29.08.2021 ОСОБА_5 здійснив суїцидальну спробу - самостійно наніс рани у ділянки кистьових суглобів, передньої черевної стінки, внаслідок цього був доставлений бригадою ШМД до приймального покою МКЛ №6 та госпіталізований до відділення травматології №1 КНП «МКЛ №6» ДМР. Після виписки з лікарні ОСОБА_5 вже не повернувся до свого житла. Зазначала, що вона забрала його проживати до себе та 26.11.2022 зареєструвала ОСОБА_5 в будинку, який належить їй на праві власності. Звертала увагу суду, що вона разом зі своєю свекрухою ОСОБА_7 здійснювала догляд за ОСОБА_5 . 16.09.2022 ОСОБА_5 склав заповіт, відповідно до якого усі належні йому права на будь-яке майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, заповів їй. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер та поховання проводила вона за власні кошти. Наголошувала, що відповідачем порушено п. 7.4 договору довічного утримання, відповідно до якого набувач зобов`язана здійснити поховання відчужувача за власні кошти. Також зазначала, що вона є єдиною спадкоємицею після смерті ОСОБА_5 та 30.09.2022 звернулась до Криничанської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Враховуючи неналежне виконання набувачем своїх обов`язків за договором довічного утримання просила суд розірвати договір довічного утримання (догляду) р/н НОМЕР_1 від 30.09.2020, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ричкою К.Ю.; скасувати реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер: 1210100000:04:263:1289 площею 0,0611га, цільове призначення: для індивідуального садівництва, адреса розташування: АДРЕСА_1 , номер запису про право власності: 38442263 від 30.09.2020, індексний номер 54341783 від 30.09.2020; скасувати державну реєстрацію обтяження нерухомого майна - заборону на нерухоме майно індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 54342471 від 30.09.2020, номер запису про обтяження в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 38442801 від 30.09.2020; визнати (поновити) право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:04:263:1289 площею 0,0611га, цільове призначення: для індивідуального садівництва, адреса розташування: АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 .

Представник ОСОБА_3 адвокат Мисечко К.О. надала відзив на позовну заяву в якому зазначила, що після укладення договору набувач виконувала усі умови договору, здійснювався постійний догляд за ОСОБА_5 , разом з ним мешкала спочатку родичка відповідача, потім сам відповідач, сплачувала комунальні послуги та покупала продукти харчування. Після суїцідальної спроби, яка була викликана нестабільним психічнім станом відчужувача, він був госпіталізований до відділення травматології КНП «МКЛ №6», але коли відповідач хотіла забрати ОСОБА_5 додому, з ясувалося, що його увезла з лікарні жінка, яка назвалася його сестрою. Після цього усі спроби розшукати ОСОБА_5 виявилися марними, що унеможливлювало здійснити його поховання. Звертала увагу суду, що виконання зобов`язання може бути відстрочене у випадку, коли відчужувач, не повідомивши набувача, змінив своє місцеперебування, внаслідок чого набувач не міг виконувати свої обов`язки. З моменту укладення договору у ОСОБА_5 не було жодних претензій щодо невиконання або неналежного виконання ОСОБА_6 своїх обов`язків. ОСОБА_5 за своїм віком та станом здоров`я потребував стороннього догляду, просив ОСОБА_6 укласти договір догляду. ОСОБА_5 був задоволений доглядом, поки невідомі особи фактично не викрали його з лікарні та не стали переховувати від відповідача.

Наголошувала, що право на звернення до суду з вимогою про розірвання договору довічного утримання має лише відчужувач спірної квартири, а оскільки зі смертю відчужувача договір довічного утримання припинився, то спірна квартира на день смерті не належала відчужувачу й не могла входити до складу спадщини та не може перейти процесуальному правонаступнику позивача. Тільки у тому разі, коли позов про розірвання договору довічного утримання та визнання права власності на квартиру за відчужувачем пред`явлено за життя відчужувача, факт смерті відчужувача до вирішення справи судом допускає правонаступництво у спірних правовідносинах.

Представник ОСОБА_1 адвокат Верховська О.В. надала відповідь на відзив в якому зазначала, що у поданому відзиві відсутні будь-які докази, які б спростовували позовні вимоги позивача та підтверджували обставини виконання відповідачем умов спірного договору від 30.09.2020. Натомість ОСОБА_4 підтверджує факт суїцидальної спроби ОСОБА_5 під час проживання з ним відповідача та нестабільним психічним станом відчужувача. Відповідно, відповідач не змогла створити гідні умови для життєдіяльності хворої людини, не забезпечила його належним доглядом, турботою, внаслідок чого ОСОБА_5 мав намір покінчити життя самогубством та в подальшому змінив своє місце проживання та реєстрації. Також зазначала, що відповідач не оплачувала вартість спожитої електричної енергії та членські внески за земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:04:263:1289 площею 0,0611га, цільове призначення: для індивідуального садівництва, адреса розташування: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 та її представник позов підтримали та просили задовольнити. ОСОБА_1 зазначала, що сестра ОСОБА_5 звернулась до неї з проханням здійснювати догляд за її братом ОСОБА_5 . Коли вона приїхала до ОСОБА_5 в лікарню він їй повідомив, що ніхто не здійснює за ним догляд, у зв`язку із чим він здійснив суїцидальну спробу. Позивач зазначала, що забрала ОСОБА_5 до себе проживати та зареєструвала його місце проживання в будинку, який належить їй на праві власності. ОСОБА_1 та її представник звертали увагу суду, що відповідачем не надано жодних доказів на виконання нею зобов`язань за договором довічного утримання.

ОСОБА_3 та її представник заперечували щодо задоволення позовних вимог. ОСОБА_3 зазначала, що здійснювала догляд за ОСОБА_5 . Вона була сусідкою ОСОБА_5 та він дуже часто звертався до неї за допомогою через свій стан здоров`я, у зв`язку із чим між ними було укладено договір довічного утримання. ОСОБА_3 та її представник наголошували, що за життя ОСОБА_5 не розірвав договір довічного утримання.

Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Катерина Юріївна надала заяву про розгляд справи без її участі.

У судовому засіданні в якості свідків було допитано ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які повідомили суду, що ОСОБА_5 був інвалідом та потребував сторонньої допомоги. ОСОБА_3 є їх сусідкою, яка здійснювала догляд за ОСОБА_5 , який також був їх сусідом. Померлий ОСОБА_5 після суїцидальної спроби почав проживати в іншому місці, а тому за півроку до його смерті ОСОБА_3 не здійснювала догляд за ОСОБА_5 .

У судовому засіданні в якості свідків було допитано ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які повідомили суду, що відповідач є їх сусідкою та вона здійснювала догляд за ОСОБА_5 . Після спроби ОСОБА_5 самогубства відповідач викликала швидку та ОСОБА_5 був госпіталізований. ОСОБА_3 їздила до лікарні, забезпечувала ОСОБА_5 ліками та продуктами харчування.

Суд, вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

30 вересня 2020 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 уклали договір довічного утримання, який посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ричкою К.Ю.

Згідно договору ОСОБА_5 передав у власність ОСОБА_6 належну йому на праві власності земельну ділянку, площа якої становить 0,0611 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: 01.05 для індивідуального садівництва, кадастровий номер земельної ділянки: 1210100000:04:263:1289, а набувач зобов`язався забезпечити відчужувача утримуванням та доглядом довічно на умовах договору та здійснити поховання.

ОСОБА_6 змінила прізвище на ОСОБА_12 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб виданим 09.06.2022, актовий запис № 602.

16.09.2022 ОСОБА_5 склав заповіт, що посвідчений приватним нотаріусом Кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області, згідно з яким усі належні йому права на будь-яке майно, де б воно не було та з чого б не складалось, заповів ОСОБА_1 .

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Криничанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), 26.09.2022 .

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону(стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до частини першоїстатті 526 Цивільного кодексу Україницивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

Згідностатті 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов`язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно (стаття 744 ЦК України)

Договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов`язків, незалежно від його вини (пункт 1 частини першоїстатті 755 ЦК України).

Положення частини першоїстатті 755 ЦК Українине містить визначення неналежного виконання набувачем обов`язків за договором довічного утримання, а тому, вирішуючи зазначене питання, суд має враховувати конкретні обставини справи, а також умови договору довічного утримання та положеннястатті 651 ЦК України, якою визначені загальні підстави для зміни або розірвання договору.

Тлумачення пункту 1 частини першоїстатті 755 ЦК Українисвідчить, що підставою для розірвання договору довічного утримання на вимогу відчужувача є невиконання (неналежне виконання) набувачем тих обов`язків, які безпосередньо передбачені договором.

Частиною другоюстатті 651 ЦК Українивизначено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Правовим наслідком розірвання договору довічного утримання у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов`язків за договором є повернення до відчужувача права власності на майно, яке було ним передане (частина першастатті 756 ЦК України).

Отже відчужувачу за договором довічного утримання законом надано право ініціювати питання розірвання такого правочину у судовому порядку у випадку невиконання набувачем його умов.

Водночас відповідно до частини другоїстатті 755 ЦК Українидоговір довічного утримання припиняється зі смертю відчужувача.

Статтями1216,1218,1220 ЦК Українивизначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

У пункті 6 договору довічного утримання сторони визначили, що право власності на земельну ділянку у набувача виникає з моменту державної реєстрації права власності на майно.

Цей договір може бути розірвано за згодою сторін; у судовому порядку на вимогу відчужувача у випадку невиконання набувачем своїх зобов`язань за цим договором без поважних причин; у судовому порядку на вимогу набувача у випадку неможливості подальшого виконання набувачем своїх зобов`язань за цим договором (пункт 16 договору).

Необхідно зазначити, що у пункті 17 договорудовічного утримання сторони додатково погодили, що цей договір припиняється зі смертю відчужувача, що узгоджується із положеннямичастини другоїстатті 755 ЦК України.

За життя ОСОБА_5 , який на підставі оспореного договору передав у власність відповідачу належну йому земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 1210100000:04:263:1289, не заявляв про неналежне виконання набувачем земельної ділянки умов укладеного договору.

Враховуючи вказані норми матеріального права, встановивши обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки позов про розірвання договору довічного утримання пред`явлено спадкоємцем у листопаді 2022 року після смерті у вересні 2022 року відчужувача, і такий договір є припиненим на підставі частини другоїстатті 755 ЦК України, а позивач не є стороною оспореного договору, правові підстави для розірвання договору, який припинив свою дію, відсутні.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.76-78,81,95,133,141,206,258-259,263-265, 354 ЦПК України,суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Катерина Юріївна про розірвання договору довічного утримання - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя Г.В. Бєсєда