Ухвала

від 11.11.2022 по справі 202/8818/22

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/8818/22

Провадження № 2-з/202/106/2022

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

11 листопада 2022 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого судді Бєсєди Г.В., за участю секретаря Свити Н.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку,-

ВСТАНОВИВ:

09.11.2022 ОСОБА_1 звернулася до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 , тертя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Катерина Юріївна про розірвання договору довічного утримання.

09.11.2022 разом із позовною заявою ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер: 1210100000:04:263:1289 площею 0, 0611 га, цільове призначення: для індивідуального садівництва, за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначає, що зазначена земельна ділянка є предметом позовних вимог та відповідач може відчужити її на користь третіх осіб, що приведе до неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Ознайомившись із змістом заяви про забезпечення позову та доданими до заяви документами, суд приходить до такого.

Згідно приписів ч. 1ст. 153 ЦПК Українивказана заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Частиною другоюстатті 149 ЦПК Українивизначено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Тож метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

З урахуванням особливостей мети забезпечення позову, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів учасників справи чи інших осіб.

Згідно з ч. 1 п. 1-10 ст.150 ЦПК Українипозов забезпечується:1)накладенням арештуна майнота (або)грошові кошти,що належатьабо підлягаютьпередачі абосплаті відповідачевіі знаходятьсяу ньогочи вінших осіб; 1-1)накладенням арештуна активи,які єпредметом спору,чи іншіактиви відповідача,які відповідаютьїх вартості,у справахпро визнаннянеобґрунтованими активівта їхстягнення вдохід держави; 2)забороною вчинятипевні дії; 3)встановленням обов`язкувчинити певнідії,у разіякщо спірвиник ізсімейних правовідносин; 4)забороною іншимособам вчинятидії щодопредмета споруабо здійснюватиплатежі,або передаватимайно відповідачевічи виконуватищодо ньогоінші зобов`язання; 5)зупиненням продажуарештованого майна,якщо поданопозов провизнання прававласності наце майноі прозняття знього арешту; 6)зупиненням стягненняна підставівиконавчого документа,який оскаржуєтьсяборжником усудовому порядку; 8)зупиненням митногооформлення товарівчи предметів; 9)арештом морськогосудна,що здійснюєтьсядля забезпеченняморської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 226267914 від 30.09.2020 та інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 01.11.2022 земельна ділянка кадастровий номер: 1210100000:04:263:1289 площею 0, 0611 га, цільове призначення: для індивідуального садівництва, за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 .

Судом встановлено, що між сторонами існує спір, предметом якого є земельна ділянка кадастровий номер: 1210100000:04:263:1289 площею 0, 0611 га, за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином встановивши, що між сторонами справи дійсно виник спір щодо земельної ділянки, обраний вид забезпечення позову є співмірним із заявленими вимогами та у випадку задоволення позову позивачу буде гарантовано ефективний захист і поновлення його прав, суд приходить до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладання арешту на зазначене майно.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 149-153, 157, 260-261, 263, 353 - 354 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку, кадастровий номер: 1210100000:04:263:1289, площею 0, 0611 га, за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя Г.В. Бєсєда