Ухвала

від 11.09.2024 по справі 484/4259/24

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 484/4259/24

Провадження № 2/484/1399/24

Ухвала

про відмову у звільненні від сплати судового збору та

залишення зустрічної позовної заяви без руху

11.09.2024 року м.Первомайськ

Суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Максютенко О.А., розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Перший відділ державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області про зміну розміру аліментів, звільнення від сплати заборгованості зі сплати аліментів

встановив

02.09.2024 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла зустрічна позовна заява до ОСОБА_2 , третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Перший відділ державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області про зміну розміру аліментів, звільнення від сплати заборгованості зі сплати аліментів . Одночасно із зустрічною позовною заявою позивачем подано клопотання, відповідно до якого останній просить звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на ч.1 ст. 136 ЦПК України, обгрунтовуючи це тим, що його майновий стан не дозволяє йому сплатити судовий збір.

Дослідивши зустрічну позовну заяву та додані до неї документи, а також клопотання, суд дійшовши до висновку, що в задоволенні даного клопотання слід відмовити, а зустрічну позовну заяву слід залишити без руху, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Питання про відстрочення або звільнення від його сплати регулюється Законом України «Про судовий збір».

Статтею 8 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

За таких обставин, основною умовою для відстрочення або звільнення від сплати судового збору є майновий стан особи, що звертається до суду. Особа має довести той факт, що її майновий стан дійсно є таким, що змушує її звернутись до суду з проханням про відстрочку або звільнення від сплати судового збору, тобто вона повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Отже, за приписами зазначеної норми, звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, які є вичерпними, та є правом, а не обов`язком суду.

Однак, позивачем ОСОБА_1 не надано до суду належних доказів ,що підтверджують об`єктивно майновий стан позивача й відповідно не доказують, що його майновий стан на даний час у повному обсязі чи частково перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відтак, наявних в матеріалах справи доказів недостатньо для ствердження про незадовільний майновий стан позивача й, відповідно, необхідності його звільнення з цих підстав від сплати судового збору суду.

У ст. 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

З огляду на встановлене, суд позбавлений можливості оцінити майновий стан позивача, а тому не вбачає підстав для звільнення його від сплати судового збору, оскільки звільнення від сплати судового збору допускається лише у виключних випадках. При цьому, суд бере до уваги, що звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду. Позивач не зверталась до суду з клопотаннями про відстрочення, розстрочення сплати судового збору або зменшення розміру судового збору.

Враховуючи вищевикладене, доводи позивача не можуть бути підставою для звільнення його від сплати судового збору, оскільки справляння судового збору переслідує законну мету. Відтак, вважаю, що підстави для звільнення позивача від сплати судового збору відсутні, а тому його клопотання задоволенню не підлягає, а позовну заяву слід залишити без руху.

Варто зазначити, що відмова у задоволенні заявленого клопотання не може вважатися обмеженням доступу до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Судом також враховано той факт, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001.

Ознайомившись з формою та змістом зустрічної позовної заяви встановлено, що вона не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства, а саме, позивачем при зверненні до суду з зустрічним позовом не дотримано вимог, передбачених ст. 175,177 ЦПК України:

- до позовної заяви не доданий документ про сплату судового збору.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п.1.2 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» від 08.07.2011р.№ 3674-VI зі змінами ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:за подання до суду позовної заявинемайнового характеру,яка подана фізичною особою0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2422,40 грн., як за дві вимоги немайнового характеру, який позивачем не сплачений.

А тому, з наведених обставин, зустрічну позовну заяву слід залишити без руху надавши позивачу ОСОБА_1 строк для усунення недоліків до 27.09.2024 р

Керуючись ст.185 ЦПК України суд

у х в а л и в :

В задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового зборувідмовити.

зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Перший відділ державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області про зміну розміру аліментів, звільнення від сплати заборгованості зі сплати аліментів залишити без руху та надати позивачу ОСОБА_1 строк для усунення недоліків до 27.09.2024р.

У разі не усунення недоліків зустрічної позовної заяви у строк, встановлений судом зустрічна позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу

Ухвала оскарженню не підлягає, проте заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: