Рішення

від 25.10.2024 по справі 484/4259/24

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 484/4259/24

Провадження № 2/484/1399/24

Рішення

іменем України

21 жовтня 2024 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Максютенко О.А., секретаря судового засідання Завірюхи В.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені у зв`язку з несплатою аліментів на утримання дитини та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Перший відділ державної виконавчої служби у первомайському районі Миколаївської області про зміну розміру аліментів та звільнення від сплати заборгованості зі сплати аліментів

встановив

позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 в якій зазначила, що станом на 01.07.2024 року відповідач має перед нею заборгованість зі сплати аліментів у загальному розмірі 68994.36 грн., яка утворилася за період з липня 2021 року по червень 2024 року, а тому посилаючись на вимоги ст. 196 СК України, вона просить суд: стягнути з ОСОБА_2 неустойку по заборгованості зі сплати аліментів на свою користь на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі 20837.23 грн та судові витрати у справі.

Ухвалою судді від 08.08.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (викликом) сторін.

02.09.2024 року відповідач надав суду відзив, де позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні. Просив врахувати об`єктивні обставини суттєву зміну його сімейного та матеріального становища, відсутність стабільного доходу та часткову сплату аліментів протягом періоду заборгованості. Просить врахувати, що після відкриття провадження він сплатив позивачці аліменти в сумі 24 тис. грн. Вважає, що позивачка звертаючись до нього з позовом прагне за його рахунок фінансово збагатитись. Зазначає, що державним виконавцем, через постійні скарги позивача, на нього накладено штрафи в сумі 6745.77 грн та 19878.33 грн, в загальній сумі 26624.10 грн, що є для нього надмірним фінансовим навантаженням.

02.09.2024 року позивач ОСОБА_2 (відповідач по первісному позову), подав до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів та звільнення від сплати заборгованості зі сплати аліментів. В обгрунтування позову зазначено, що згідно розрахунку заборгованості державного виконавця від 01.07.2024 року заборгованість за аліментами, станом на червень 2024 року складає 68994.36 грн. Зазначенийборг утворився в період з липня 2021 року по червень 2024 року. Аліменти стягуються на підставі рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 26.08.2014 року у справі №484/3098/14-ц, з нього на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини з усіх видів доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму до повноліття дитини. Вважає, що наявні обставини для звільнення його як платника аліментів від заборгованості за аліментами, у зв`язку з тим, що:

- з 05.06.2018 року він перебуває зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 ;

- від шлюбу у нього є троє дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- він має статус багатодітної сім`ї;

- син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 має встановлену групу інвалідності пожиттєво, отримує державну допомогу;

- немає постійної роботи, дохід носить нерегулярний характер стабільного доходу.

Посилаючись на викладене просив позов задовольнити, зменшити розмір утриманих з нього аліментів та стягувати аліменти в грошовій сумі 1600 грн щомісяця, а від заборгованості по сплаті пені звільнити повністю.

05.09.2024 року ухвалою суду об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом та здійснено перехід від спрощеного до загального провадження.

24.09.2024 року представник позивача за первісним позовом, адвокат Сікорський М.М, подав до суду відзив на зустрічний позов ОСОБА_2 , де просив відмовити в задоволенні позову про зменшення розміру аліментів та звільнення від сплати заборгованості по аліментам.

Зазначає, що позов є необгрунтованим, ОСОБА_2 є працездатним чоловіком, який може працювати та отримувати дохід. Вважає, що ОСОБА_2 умисно ухиляється від свого прямого обов`язку щодо забезпечення та утримання доньки та не бажає працювати та отримувати кошти, так як держава забезпечує його сім`ю, шляхом надання грошового забезпечення як особам, які мають статус багатодітних.

Народження у ОСОБА_2 інших дітей не є достатньою правовою підставою для зменшення розміру вже визначеного судовим рішення розміру аліментів на утримання доньки.

Розмір аліментів у сумі 1600 грн не забезпечить нормальну життєдіяльність доньки та погіршить її стан, як особисто так і по відношенню до інших дітей. Вказана суму для 16-ти річної дівчини мізерною та нікчемною.

14.10.2024 року позивач ОСОБА_2 подав до суду відповідь на відзив, де ОСОБА_11 зазначає, що у віздиві на його зустрічний позов ОСОБА_1 виклала упереджене емоційне ставленням щодо нього, а саме неприязне відношення. Вважає, що саме таким ставлення обгрунтовано її звернення до суду з позовом про стягнення аліментів. Свої вимоги вважає законними та обгрунтованими.

В судове засідання сторони надали заяви про слухання справи у їх відсутність.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи встановив наступне.

Так, 26.08.2014 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області винесено рішення у справі № 484/3098/14-ц, про стягнення з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі частини з усіх видів доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму до повноліття дитини, починаючи з 29.07.2014 року.

Виконавчий лист про стягнення аліментів перебуває на виконанні в Першому відділі ДВС у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління МЮ (м.Одеса).

Згідно довідки розрахунок від 01.07.2024 року виконаної державним виконавчем О.Домбровською заборгованості з аліментів, станом на 01.07.2024 року за період з липня 2021 року по червень 2024 року становить 68994.36 грн.

Розрахунок здійснено виходячи з утримання 1/4 частини доходу боржника, як це визначено рішенням суду.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 195 СК України, розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом.

Згідно із ч. 3 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

Частинами 1-2 статті 196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

У разі застосування до особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».

Розмір неустойки може бути зменшений судом, з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Аналогічно вирішено питання у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц, проте помилково наведено формулу, за якою обчислення пені за несплату або прострочення сплати аліментів передбачає врахування кожного місяця окремо, а не за кожен день прострочення сплати аліментів.

Вказаний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року по справі № 333/6020/16.

Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:

p=(A1 х 1% х Q1)+(A2 х 1% х Q2)+……….(An х 1% х Qn), де:

p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Судом приймається до уваги розрахунок суми неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_13 , що надано позивачем.

Таким чином, оскільки відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів сплати ним заборгованості по аліментам на утримання доньки ОСОБА_13 , загальна сума пені за прострочення відповідачем сплати аліментів за виконавчим листом № 2/484/1250/12 за період з липня 2021 року по червень 2024 року включно, становить 20837 грн.23 коп.

Отже, виходячи з наведеного суд вважає, що вимоги позивача про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів на утримання доньки підлягають задоволенню.

Вимоги позивача ОСОБА_2 за зустрічним позовом про зменшення розміру аліментів та звільнення його від сплати заборгованості по аліментам задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Вимогами ч.3 ст.12, ч.1 ст.81ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довеститі обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 за первісним позовом виховує доньку самостійно, батько дітей у її вихованні, участі не приймає.

Свої зобов`язання по утриманні доньки виконує періодично, так: в 2021 році сплатив аліментів на суму 2500 грн, за 2022 рік сплатив на суму 7531.77 грн, за 2023 рік сплатив 5500 грн, в 2024 році по червень місяць не здійснив жодного виплати.

За положеннями ч.1 ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до Закону Українивід 17травня 2017року №2037-VIII"Провнесення зміндо деякихзаконодавчих актівУкраїни щодопосилення захиступрава дитинина належнеутримання шляхомвдосконалення порядкустягнення аліментів" аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.

Цей припис підтверджує довід про підвищений захист прав дитини.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третястатті 182 СК Україниу редакції, чинній на час ухвалення рішення про стягнення аліментів).

У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.

Доводи позивача ОСОБА_2 за зустрічним позовом про наявність підстав для звільнення його від спалти заборнгованості по аліментам не заслуговують на увагу, оскільки достатніх, належних та допустимих доказів того, що у платника аліментів погіршився матеріальний стан, суду не надано.

Частиною другою ст. 197 СК Українипередбачено, що за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що платник аліментів може бути звільнений за рішенням суду від сплати заборгованості за аліментами, у разі якщо доведе суду наявність тяжкої хвороби або іншої обставини, що має істотне значення.

Обґрунтовуючи позов в цій частині позивача за зустрічним позовом посилався на те, що він є батьком, ще трьох малолітніх дітей, один з яких є інвалідом та він не працює.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2ст. 77 ЦПК України).

Як встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_2 не здійснював в належному розмірі виплат по аліментам, поважних обставин, які б свідчили про незалежні від нього причини, не встановлено.

ОСОБА_2 був обізнаний зі змістом рішення суду про стягнення з нього аліментів на утримання дітей та знав про свій обов`язок з їх сплати, однак доказів на підтвердження неможливості сплачувати аліменти, відповідачем до суду не надано. ОСОБА_2 не довів, що він не має можливості утримувати свою доньку.

ОСОБА_2 не наведено суду підстав (особливостей матеріального, сімейного стану тощо), у зв`язку з якими його може бути звільнено від сплати заборгованості за аліментами.

Твердження ОСОБА_2 про погіршення матеріального стану внаслідок відсутності доходу на своє утримання та утримання його малолітніх дітей, не підтверджуються належними доказами та спростовуються роздруківкою відомостей з центральної бази даних реєстру застрахованих осіб ДРЗДСС щодо доходів за період 2021 року ОСОБА_2 , згідно якої усього за рік зазначена сума 76454.47 грн. Відомості про 2022 та 2023 роки відсутні.

Відповідно дост. 8Закону України «Про охорону дитинства»кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Суд вважає, що уданому випадку розмір заборгованості зааліментами, яка виникла внаслідок невиконаннясудового рішення про стягнення аліментів не підлягає зменьшенню, а отже зустрічна позовна заява ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості по сплаті аліментів на утримання неповнолітньої доньки не підлягає задоволенню.

Враховуючи зміст ст. ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Верховний Суд України в Постанові від 05 лютого 2014 року в справі № 6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

При вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.

На підтвердження своїх вимог щодо зменшення розміру аліментів, позивач вказує на те, що у нього з моменту винесеного рішення про стягнення аліментів змінився сімейний стан, а також на його утриманні перебуває троє малолітніх дітей від іншого шлюб, які потребують належного матеріального забезпечення, а коштів на забезпечення родини не вистачає.

Верховний Суд України в Постанові від 16.09.2020 року в справі № 565/2071/19 дійшов висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

При цьому, такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.

Тому, зміна сімейного стану позивача, а саме одруження та наявність дітей від теперішнього шлюбу, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів.

Позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено погіршення його майнового стану, у тому числі, у зв`язку з наявністю дітей.

Крім того, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.

Окремо слід звернути увагу на те, що згідно із ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Враховуючи наведене, а також приймаючи до уваги те, що позивач переконливих доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги не надав, а також обставини, що наводить позивач в обґрунтування та на підтвердження заявлених вимог, в розумінні вищезазначених норм матеріального закону (ст. 192 СК України), на думку суду, не є істотними та достатніми для зменшення визначеного за рішенням суду розміру аліментів, та слугувати самостійними підставами для зменшення їх розміру не може, крім того, розмір стягуваних аліментів за рішенням суду не є завищеним, тому суд вважає, що достатніх та законних підстав для зменшення розміру аліментів немає, а відтак в задоволенні зустрічного позову в частині зменшення розміру аліментів слід відмовити.

Крім того з відповідача за первісним позовом на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на правничу допомогу частково на суму 3 тис. грн.

На підставі ст.ст.258,259,263-265,274-279 ЦПК України, суд

ухвалив

позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 20837.23 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати за надання правової допомоги в сумі 3 тис грн.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 1211.20 грн.

В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості по сплаті аліментів на утримання неповнолітньої доньки та зменшення розміру аліментів -відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживає АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Перший відділ державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області, вул.Бабюш Капон,16 м.Первомайськ Миколаївської області, код ЄДРПОУ 45065450.

Повний текст рішення складено 25.10.2024 року.

Суддя