Постанова

від 27.08.2024 по справі 454/768/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 454/768/23 Головуючий у 1 інстанції: Струс Т. В.

Провадження № 22-ц/811/98/24 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:

головуючої: Н.П. Крайник

суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри

при секретарі: Л.М. Чиж

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 22 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , з участю третьої особи Органу опіки та піклування Сокальської міської ради Львівської області про позбавлення батьківських прав та зміну способу стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

27.02.2023 ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , в якому просила позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та неповнолітньої дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та змінити розмір аліментів, стягуваних з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітніх дітей.

В обґрунтування своїх вимог покликалася на те, що 28.10.2008 між нею та відповідачем було укладено шлюб. У сторін народилося двоє дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . До народження другої дитини відносини між сторонами погіршилися та відповідач кардинально змінив своє ставлення до потреб сім`ї. Відповідач вів розгульний спосіб життя, для нього не були пріоритетом інтереси дітей і сім`ї, стан їх здоров`я, виховання, опіка, матеріальне забезпечення. В стані алкогольного сп`яніння ОСОБА_3 поводив себе агресивно, неконтрольовано, нецензурно лаявся та наносив їй тілесні ушкодження. На неодноразові прохання змінити своє ставлення до сім`ї, відповідач не реагував та продовжував вести аморальний спосіб життя. Всі кошти, які заробляв відповідач за кордоном віддавав своїй матері, що стало крайньою межею у їх стосунках. Всі ці обставини призвели до чергового конфлікту між сторонами і вона переїхала проживати разом з дітьми до своїх батьків.

Заочним рішенням Сокальського районного суду Львівської області в цивільній справі №454/2936/16ц від 12.12.2016 шлюб між сторонами розірвано. Оскільки після розірвання шлюбу, відповідач самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, перестав турбуватися про дітей, не приймав участі в їх вихованні, не цікавився їх станом здоров`я, рівнем розвитку, не надавав матеріального забезпечення, то позивач змушена була звернутися до суду про стягнення аліментів на утримання дітей. Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 19.05.2017 вирішено стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дітей: дочки ОСОБА_7 та дочки Лілії у твердій грошовій сумі у розмірі 1500 грн на обох дітей, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно, починаючи з 14.03.2017 до досягнення старшою дитиною повноліття. На виконання рішення суду позивачкою було отримано виконавчий лист та звернуто до виконання. Відповідач не виконав рішення суду про стягнення аліментів, не сплачував такі, а лише сприяв накопиченню заборгованості по аліментах. Через деякий час відповідач звернувся до позивача з проханням забрати виконавчий лист, оскільки він не зможе виїхати за кордон та зобов`язався погасити заборгованість по аліментах. Після виїзду за кордон відповідач частково погасив заборгованість, проте на протязі п`яти років не надає коштів на утримання дітей. Тому в лютому 2023 року позивач повторно звернулася у виконавчу службу для примусового стягнення з відповідача аліментів та заборгованості по аліментах. Впродовж останніх п`яти років відповідач самоусунувся від виховання і матеріального забезпечення дітей та не виявляє бажання належним чином виконувати свої батьківські обов`язки. На даний час позивач створила нову сім`ю, чоловік ОСОБА_8 взяв на себе обов`язки батька по вихованню її дітей.

Оскаржуваним рішенням позовні вимоги задоволено частково.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та неповнолітньої дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відмовлено.

Змінено спосіб стягнення аліментів, що стягуються згідно рішення Сокальського районного суду Львівської області від 19.05.2017 з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітньої дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грн на обох дітей, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 14.03.2017 і до досягнення старшою дитиною повноліття.

Вирішено стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітньої дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини від всіх видів доходу відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму доходів громадян для дитини відповідного віку, з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення старшою дитиною повноліття.

Виконавчий лист, виданий 08.08.2017 Сокальським районним судом на виконання рішення суду в справі №454/639/17 про стягнення аліментів відкликано.

Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави 1073,60 грн судового збору за вимогою щодо зміни способу стягнення аліментів.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 20 434,35 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

09.01.2024 рішення суду в частині відмови у задоволенні позову про позбавлення батьківських прав та в частині стягнення в користь ОСОБА_3 витрат на професійну правничу допомогу оскаржила представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 .

Вважає оскаржуване рішення суду таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що суд належним чином не перевірив доводів позивачки щодо умисного ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків, щодо виховання дітей та свідомого нехтування ним своїми батьківськими обов`язками. Пояснення неповнолітніх дітей в судовому засіданні судом безпідставно трактовано на користь відповідача, оскільки в основному діти надавали пояснення щодо обставин, які мали місце в минулому, тобто за час їх проживання з батьком до розірвання шлюбу між батьками, а обставини, що стосуються дійсного виконання відповідачем батьківських обов`язків за час окремого проживання від батька, залишились поза увагою суду. Суд не врахував, що протягом останніх п`яти років відповідач не надавав матеріальної допомоги на утримання дітей, не сплачував аліменти, не цікавився дітьми та не спілкувався з ними. Зокрема, відповідачем не спростовані надані свідком ОСОБА_9 покази про те, що відповідач приходив додому в стані алкогольного сп`яніння. Крім того, поведінка відповідача з часу звернення позивача до суду з даним позовом не змінилася, що свідчить, що відповідач не має наміру змінювати своє ставлення до виконання батьківських обов`язків. Задоволений судом розмір витрат на правову допомогу, що підлягає відшкодуванню на користь відповідача вважає безпідставним, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Просить рішення суду в оскаржуваній частині скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.

07.03.2024 представник ОСОБА_3 - ОСОБА_10 подав відзив на апеляційну скаргу. Вказує, що сторона позивачки не довела в установленому порядку наявність підстав, які б могли слугувати приводом для застосування щодо відповідача такого крайнього заходу, як позбавлення батьківських прав. Зазначає, що ОСОБА_3 з врахуванням своїх можливостей займався дітьми, піклувався про них. Просить рішення суду залишити без змін, а скаргу без задоволення.

У засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримали, просили рішення суду в оскаржуваній частині скасувати та позов задовольнити повністю.

Представник ОСОБА_3 ОСОБА_10 проти скарги заперечив, просив рішення залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 , представника ОСОБА_3 - ОСОБА_10 , перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст.ст. 12, 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У відповідності до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно абз. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно із частини першої статті 152 СК України, право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Відповідно до частини четвертої статті 155 СК України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

У п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного Кодексу України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно зі статтею 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька/матері, так і для дитини.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Крім того, зазначені чинники повинні мати систематичний та постійних характер.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

Вказані правові висновки викладені в Постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 25 січня 2023 року у справі № 462/4705/19.

Згідно зі ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Органом опіки та піклування подається суду письмовий висновок щодо розв`язання спору, складений на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року (далі - Декларація), у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю (батьком).

ЄСПЛ зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України»).

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 28.10.2008 року.

З копій свідоцтва про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_2 вбачається, що їх батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Рішенням Сокальського районного районного суду Львівської області від 12.12.2016 року шлюб між сторонами розірвано.

Згідно довідки про склад сім`ї, виданої Сокальською міською радою Львівської області №54 від 22.02.2023 року, у АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Відповідно до характеристики на ОСОБА_5 , виданої Тартаківською НВК «ЗШ-1-111 ступенів» ДНЗ ім. П.Саноцького, ОСОБА_5 навчається у 5 класі та бере активну участь у громадському житті школи. Мама ОСОБА_13 підтримує зв`язок зі школою та класним керівником, цікавиться дочкою та відвідує батьківські збори. Батько ОСОБА_3 шкільним життям дочки не цікавиться.

Відповідно до характеристики на ОСОБА_6 , виданої Тартаківською НВК «ЗШ-1-111 ступенів» ДНЗ ім. П.Саноцького, ОСОБА_6 навчається у даній школі з 4 класу. Ліля є дисциплінованою і уважною та працелюбною дитиною. Підтримує дружні стосунки з багатьма учнями.

З характеристики на позивачку ОСОБА_14 , видану ДП «СУНДС Текстиль», така є відповідальним та надійним працівником, у трудовому колективі користується заслуженим авторитетом та повагою.

Згідно заяв мешканців села Романівка, Червоноградського районну ОСОБА_3 є добрим батьком, який спілкується зі своїми дітьми ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , дбає та опікується про них.

Згідно висновку органу опіки і піклування Сокальської міської ради Львівської області від 01.05.2023 року № 97 визнано недоцільним позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно дочок ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Задовольняючи позов частково та відмовляючи у задоволені позовних вимог ОСОБА_14 про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав, суд першої інстанції виходив з того, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, який за даних обставин, застосовувати не можна, оскільки матеріалами справи встановлено, що батько не втратив зв`язок з дітьми та діти люблять батька.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується повністю, оскільки такий відповідає матеріалам справи та зібраним у справі доказам.

Крім того, позивач не довела перед судом, в чому полягає захист інтересів дітей шляхом позбавлення відповідача батьківських прав щодо них.

Щодо розподілу судових витрат, то суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про стягнення з позивачки в користь відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 20434,35 грн, враховуючи понесені витрати пов`язані з наданням правничої допомоги, складністю справи та часу затраченим адвокатом на виконання робіт, надання послуг.

Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують. Підстав для скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.367,ст.368,п.1ч.1ст.374,ст.375,ст.381,ст.382,ст.384ЦПК України,Львівський апеляційнийсуд ускладі колегіїсуддів судовоїпалати зрозгляду цивільнихсправ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 22 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 06 вересня 2024 року.

Головуючий: Н.П. Крайник

Судді Я.А. Левик

М.М.Шандра