Повістка

від 25.11.2024 по справі 454/768/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 454/768/23 Головуючий у 1 інстанції: Струс Т.В.

Провадження № 22-з/811/257/24 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - суддіН.П. Крайник

суддівЯ.А. Левика, М.М. Шандри

при секретарі: О.В. Псярук

розглянувши у місті Львові заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 22 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , з участю третьої особи Органу опіки та піклування Сокальської міської ради Львівської області про позбавлення батьківських прав та зміну способу стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в:

Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 22 листопада 2023 року позовні вимоги задоволено частково.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та неповнолітньої дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відмовлено.

Змінено спосіб стягнення аліментів, що стягуються згідно рішення Сокальського районного суду Львівської області від 19.05.2017 з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітньої дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грн на обох дітей, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 14.03.2017 і до досягнення старшою дитиною повноліття.

Вирішено стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітньої дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини від всіх видів доходу відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму доходів громадян для дитини відповідного віку, з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення старшою дитиною повноліття.

Виконавчий лист, виданий 08.08.2017 Сокальським районним судом на виконання рішення суду в справі №454/639/17 про стягнення аліментів, відкликано.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 1073,60 грн судового збору за вимогою щодо зміни способу стягнення аліментів.

Стягнуто з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 20 434,35 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Рішення суду в частині відмови у задоволенні позову про позбавлення батьківських прав та в частині стягнення в користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу оскаржила представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 .

Постановою Львівського апеляційного суду27 серпня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 залишено без задоволення, рішення Сокальського районного суду Львівської області від 22 листопада 2023 року залишено без змін.

02.09.2024року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12154,79 грн.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що заява представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення підлягає до часткового задоволення з наступних мотивів.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч. 1ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Відповідно до положень ч. 4ст. 137 ЦПК Українирозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Частинами 1 та 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

В той же час, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 року у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 року у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Крім того, Верховний Суд зазначає, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

Також, Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21).

При цьому, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Матеріалами справи встановлено, що 05.04.2023 року між адвокатом Пшевлоцьким Ю.М. та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги та юридичних послуг № 1/0423/1, згідно якого адвокат зобов`язувався здійснювати захист прав та інтересів клієнта, представництво його у спірних правовідносинах та надавати іншу правову допомогу клієнту.

Згідно додаткового договору № 1 до договору про надання правової допомоги та юридичних послуг № 1/0423/1 від 05.04.2023 року сторонами визначено вартість послуг зі супроводу справи № 454/768/23 у судах першої та апеляційної інстанцій та зазначено їх перелік.

02.09.2024року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12154,79 грн, понесені в суді апеляційної інстанції.

На підтвердження понесення відповідачем при розгляді даної справи в суді апеляційної інстанції витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12154,79 грн представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надав суду договір про надання правової допомоги та юридичних послуг № 1/0423/1 від 05.04.2023 року, додатковий договір № 1 до договору про надання правової допомоги та юридичних послуг № 1/0423/1 від 05.04.2023 року, акт-звіт про надані послуги у суді апеляційної інстанції від 28.08.2024 року, рахунок № 3 від 28.08.2024 року на суму 12154,79 грн, квитки на проїзд, копії фіскальних чеків про відправку поштової кореспонденції.

Враховуючи наведенізаявником доводина обґрунтуваннярозміру витратна правовудопомогу,складність справи,час,затрачений адвокатом,обсяг наданихним послуг,колегія суддівприходить довисновку прочасткове задоволеннязаяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та стягненняз ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ) в користь ОСОБА_1 2000 грн витрат на професійну правничу допомогу, що відповідає критерію реальності таких витрат та розумності їх розміру.

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Повний текст додаткової постанови складено - 25 листопада 2024 року.

Керуючись ст.ст. 141, 270 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

п о с т а н о в и в:

Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 а про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 2 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст додаткової постанови складено 25 листопада 2024 року.

Головуючий: Н.П. Крайник

Судді Я.А. Левик

М.М. Шандра