Ухвала

від 10.09.2024 по справі 580/6973/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

10 вересня 2024 року справа № 580/6973/24

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛА:

15.07.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) (далі відповідач) про:

визнання протиправною бездіяльності щодо неврахування вимог абзаців 3, 4, 5, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, при нарахуванні та виплаті йому індексації грошового забезпечення у період з 25.02.2022 до 26.03.2024 із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4258,75 грн;

зобов`язання відповідача здійснити йому перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за період з 25.02.2022 до 26.03.2024 з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 п.5 вказаного вище Порядку із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4258,75 грн;

визнання протиправною бездіяльності, яка полягає у відмові перерахувати та виплатити йому з 25.02.2022 до 26.03.2024 грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 року в сумі 2481 грн, на 01.01.2023 в сумі 2684 грн, на 01.01.2024, в сумі 3028 грн, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова №704), а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також, у зв`язку зі змінами розмірів посадового окладу, окладу за військове звання та, відповідно, додаткових видів грошового забезпечення, не проведення перерахунку та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, з урахуванням виплачених сум;

зобов`язання відповідача перерахувати та виплатити йому з 25.02.2022 до 26.03.2024 грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 за період з 25.02.2022 до 31.12.2022 в сумі 2481 грн, на 01.01.2023 за період з 01.01.2023 до 31.12.2023 в сумі 2684 грн, на 01.01.2024 за період з 01.01.2024 до 26.03.2024 в сумі 3028 грн, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також, у зв`язку зі змінами розмірів посадового окладу, окладу за військове звання та, відповідно, додаткових видів грошового забезпечення, перерахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні, матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку, з урахуванням виплачених сум.

Обґрунтовуючи зазначив, що позивач проходив військову службу у відповідача. Виключений зі списків особового складу та усіх видів забезпечення наказом відповідача від 26.03.2024. Індексацію грошового забезпечення за період з 25.02.2022 до 26.03.2024 відповідач не нарахував та не виплатив з урахуванням вимог вказаного вище законодавства. Грошове забезпечення за вказаний період служби відповідач виплатив виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018. Вважає, що такі дії відповідача суперечать нормам чинного законодавства, оскільки виникли підстави для встановлення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до вказаної вище постанови КМУ.

Ознайомившись із матеріалами позову, виявлено недоліки позовної заяви, які перешкоджають відкриттю провадження у справі. У зв`язку з цим ухвалою від 22 липня 2024 року суд залишив її без руху та надав позивачу строк 10 днів для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 29 липня 2024 року суд задовольнив частково Клопотання вх. від 24.07.2024 №35656/24 позивача та продовжив йому строк для усунення недоліків позову, встановивши термін 20 днів з дати отримання цієї ухвали.

20 серпня 2024 року ухвалою суд задовольнив частково заяву вх. від 16.08.2024 №39255/24 позивача, продовжив йому строк для усунення недоліків позову, встановивши термін для таких дій до 10.09.2024 з дати отримання цієї ухвали.

04.09.2024 від позивача на адресу суду надійшли заяви вх.№ 41999/24 та №42047/24 про усунення недоліків позову, до яких додав довідку відповідача від 05.08.2024 №105 про те, що він у період з 25.02.2022 до 26.03.2024 виконував службові обов`язки згідно з бойовими розпорядженнями, копію виписки із медичної карти амбулаторного хворого №8398 від 29.05.2024, копію додаткової угоди до попереднього надання соціальних послуг від 29.05.2024, копію попереднього договору про укладання договору про надання соціальних послуг від 29.05.2024, копію чеку від 29.05.2024. Обґрунтовуючи зазначив, що оскільки виконував службові обов`язки не мав можливості подати позовну заяву до моменту звільнення зі служби.

06.09.2024 від позивача на адресу суду надійшла заява вх.№42262/24 (далі Заява), в якій просив поновити йому строк звернення до суду та відкрити провадження у справі. Обґрунтовуючи зазначив, що про свій тарифний розряд, посадовий оклад і оклад за військовим званням, а також про те, що відповідач невірно їх розрахував він дізнався з відомості про виплату грошового забезпечення за березень (у квітні) 2024 року та роздавальної відомості на виплату коштів при звільненні, які отримав 12.07.2024 з відповіддю відповідача на його звернення. Протягом проходження служби у відповідача йому нараховувалось грошове забезпечення на банківську картку одним платежем загальною сумою без урахування окремих його складових. Стверджує, що не знав про те, що не доотримує належне грошове забезпечення.

Оцінивши доводи Заяви, суд дійшов висновку, що виявлені судом недоліки позову не усунені, наявні перешкоди для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Водночас відповідно до частин першої та другої статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України від 01 липня 2022 року №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 КЗпП України).

У вказаному контексті суд акцентує, що суми коштів, які належать особі при звільненні, не є ідентичними поняттю щомісячне грошове забезпечення.

Суд урахував, що предмет спору стосується грошового забезпечення позивача, яке виплачувалося йому щомісячно, за період з 25.02.2022 до 26.03.2024. Тому протягом 3 місяців з дати кожного його отримання позивач мав право звернутися з позовом щодо вірного його розрахунку.

Витягом із наказу відповідача від 26.03.2024 №81 підтверджується, що з 26.03.2024 позивач виключений із списків особового складу частини, усіх видів забезпечення та йому наказано виплатити відповідні суми грошового забезпечення за 2024 рік, які не повністю входять у склад заявленого в цій справі предмета позову. Зверненням щодо перерахунку грошового забезпечення позивачу за спірний період позивач звернувся 03.07.2024 - зі спливом тримісячного строку після завершення виконання бойових завдань. При цьому визнає, що дізнався про складові з відомості про виплату грошового забезпечення за березень (у квітні) 2024 року. Доказів звернення раніше вказаної дати не додані Отже, лише з 03.07.2024 позивач почав вчиняти активні дії щодо нарахування та виплати йому грошового забезпечення за вказаний вище період. До вказаної дати позивач не вчиняв дій щодо реалізації свого права на отримання зазначеного вище грошового забезпечення. Таким чином не врахував, що обчислення процесуальних строків відбувається не лише з часу, коди дізнався, а й коли міг дізнатися про порушення своїх прав.

В ухвалі про залишення позову без руху суд роз`яснив позивачу щодо пропуску строку звернення до адміністративного суду зі вказаним вище позовом та обов`язку надати суду заяву про поновлення порушеного строку, в якій обґрунтувати для цього підстави, викласти доводи щодо поважності тому причин і надати докази.

Позивач у Заяві не вказав жодного аргументу щодо поважності причин пропущеного строку на звернення до суду. Отримання роздавальної відомості на виплату коштів при звільненні, які отримав 12.07.2024 з відповіддю відповідача на його звернення, не змінюють порядку обчислення, оскільки стосуються обставин і фактів звільнення та не стосуються об`єктивних перешкод дізнатися про те, чи порушені права на щомісячне грошове забезпечення, щомісячно його отримуючи.

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Тобто, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг на відповідний період. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Згідно з підп. 2.2.7 п.2.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України 13.01.2004 №5 суми виплат, пов`язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати.

Тобто, індексація заробітної плати є періодичним доходом особи в складі заробітної плати, виникнення права на який не обумовлений фактом звільнення особи. Така сума коштів може входити до складу розрахунку при звільненні в разі її нарахування та обліку як заборгованості з виплати. Однак про такі обставини в позовній заяві та власне Заяві не вказано. Отже, отримуючи заробітну плату щомісяця, у т.ч. щомісячні розрахунки позивач міг дізнатися про стверджуване порушення його прав. Тому строки для звернення до суду обчислюються саме з таких дат. Зважаючи на проміжок часу, якого стосується предмет спору, тримісячний строк звернення до суду пропущено.

Щодо доводів про проходження позивачем військової служби суд урахував.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (далі Указ №64/2022), затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому його дія подовжена. Суди працюють у штатному режимі на виконання ст.122 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі ВС) в ухвалі від 18 травня 2022 року у справі №802/592/17-а відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені причини пропуску строку неповажними та відмовив у відкритті касаційного провадження. Так, Верховний Суд зазначив: «…Щодо посилання скаржника на обставину запровадження на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року, колегія суддів вважає, що питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо пропуск цього строку відбувся ще до запровадження воєнного стану.».

Суд також урахував висновки ВС викладені у постанові від 06.09.2022 у справі №420/16598/21, згідно з якими сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збоку у всіх абсолютно випадках. Поновлення строків це виняток, а війна загальна умова для всіх.

Довідкою відповідача від 05.08.2024 №105 підтверджується виключно факт виконання позивачем у період з 25.02.2022 до 26.03.2024 службових обов`язків згідно з бойовими розпорядженнями. Відсутні докази його залучення до здійснення заходів правового режиму воєнного стану, у т.ч. на території областей, де проходять бойові дії, у т.ч. копій бойових розпоряджень тощо за наступні періоди в межах тримісячного строку до дати звернення до суду.

Документи надані позивачем до суду, а саме копія виписки із медичної карти амбулаторного хворого №8398 від 29.05.2024, копія додаткової угоди до попереднього надання соціальних послуг від 29.05.2024, копія попереднього договору про укладання договору про надання соціальних послуг від 29.05.2024, копія чеку від 29.05.2024 стосуються інших громадян, зокрема, ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та не містять відомостей, які би підтверджували поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду зі вказаним позовом. Тому не враховані судом. Крім того, відсутні будь-які пояснення позивача та обґрунтування щодо їх подачі суду.

Зважаючи на проміжок часу, якого стосується предмет спору, тримісячний строк звернення до суду пропущено, оскільки поважних причин позивач не вказує та матеріали позову не містять доказів наявності таких обставин в межах всього пропущеного строку, підстави для задоволення Заяви відсутні.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві. Згідно ч.5 ст.169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (ч.8 ст.169 КАС України), за умови усунення вказаних підстав для її повернення. Оскільки недоліки позову не усунені, наявні підстави повернути позивачу позовну заяву.

Згідно з ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Пунктом 2 ч.1 ст.7 Закону України від 08.07.2011 №3676-VІ Про судовий збір (далі - Закон №№3676-VI) визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги. Відповідно до ч.2 вказаної статті Закону №3676-VI у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми, в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, повністю.

Оскільки відсутні докази понесення судових витрат позивачем, відсутні підстави для їх повернення.

Керуючись ст.ст.2-20, 121, 160-161, 169, 237, 241-246, 255, 295 КАС України, суддя

УХВАЛИЛА:

1. Відмовити повністю у задоволенні Заяви вх. від 06.09.2024 №42262/24 ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку.

Повернути його позовну заяву до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

2. Копію ухвали, позовну заяву та додані до неї документи направити ОСОБА_1 .

3. Роз`яснити ОСОБА_1 , що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Анжеліка БАБИЧ