Постанова

від 11.09.2024 по справі 160/7018/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 вересня 2024 року м. Дніпросправа № 160/7018/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Дніпровської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року (суддя Кальник В.В.) в справі № 160/7018/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Баркон-Д» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Баркон-Д» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2023/000208/1 від 10 листопада 2023 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці: №UA110130/2023/000208/1 від 10 листопада 2023 року.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга містить виклад обставин прийняття рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які є предметом позову, та фактично повторює зміст відзиву на позовну заяву.

Зазначає, що подані декларантом для митного оформлення документи мали розбіжності, не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості, тому у відповідача виник обґрунтований сумнів у правильності визначення митної вартості декларантом, який став підставою для витребування додаткових документів та для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю.

Апелянт зауважив, що в якості джерела інформації при коригування митної вартості транспортного засобу використано інформацію з мережі Інтернет.

Вважає неправильним висновок суду першої інстанції, що декларант не зобов`язаний доводити правильність заявленої митної вартості із посиланням на висновок Верховного Суду в справі № 560/1919/23.

Крім того, у рішенні вказано докладну інформацію про подібний транспортний засіб, з яким порівнювався заявлений до митного оформлення транспортний засіб, наведено розрахунок митної вартості.

У наданих декларантом до митного оформлення наявні розбіжності та/або ознаки підробки.

Вважає, що до митної вартості не включені всі складові, зокрема, транспортна складова. А також є сумніви, що перевізником є ФОП ОСОБА_1 , до митного оформлення не надано відомостей щодо експедиторського договору, а у договорі-заявці на перевезення наявні відомості про включення експедиторських витрат до вартості перевезення.

Дата до митного оформлення довідки про транспортні витрати не кореспондується з датою рахунку на оплату транспортних витрат.

Додатково надані декларантом документи мають виправлення.

Надане платіжне доручення в іноземній валюті не містить реквізитів для ідентифікації ввезеного товару.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач звернувся до Дніпровської митниці для здійснення митного оформлення товару - автомобіль легковий, для перевезення людей, що використовувався: марка - BMW, модель - M3; номер кузова/VIN - НОМЕР_1 , тип двигуна - бензиновий; робочий об`єм циліндрів - 3201см3; екологічна норма - не нижче Євро-2; рік виготовлення - 01.06.1997; колір - зелений, країна походження Німеччина.

Вищезазначений товар надійшов на адресу позивача на підставі зовнішньоекономічного контракту від 02 листопада 2023 року № 02/11-2 із компанією ALIKA-L sp. z o.o. (Польща), рахунку-фактури від 02 листопада 2023 року № 14/11/23 та заявлений до митного оформлення шляхом електронного декларування за митною декларацією № 23UA110130023084U4 (далі ЕМД).

Поставка товарів здійснена на умовах FCA, Mannheim, Німеччина.

Митна вартість товару заявлена позивачем за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 Митного кодексу України.

На підтвердження митної вартості декларантом подано документи: контракт №02/1 1-2 від 02 листопада 2023 року, додаткову угоду б/н від 03 листопада 2023 року, рахунок-фактуру №14/11/23 від 02 листопада 2023 року, рахунок-фактуру №14/11/23 від 02 листопада 2023 року з уточненням, свіфт б/н від 21 листопада 2023 року, договір-заявку на перевезення №02-1/11-2023 від 02 листопада 2023 року, договір-заявку на перевезення №02-1/11-2023 від 02 листопада 2023 року з уточненням, рахунок-фактуру №1 від 06 листопада 2023 року, платіжну інструкцію №45 від 06 листопада 2023 року, акт виконаних робіт №1 від 07 листопада 2023 року, довідку від 02 листопада 2023 року, довідку №40862 від 09 листопада 2023 року, довідку від 08 листопада 2023 року, CMR №0056 від 02 листопада 2023 року, CMR №0056 від 02 листопада 2023 року з уточненням, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 10 жовтня 2023 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 10 жовтня 2023 року, висновок Т006112023-009 від 06 листопада 2023 року, перепуску №8653 від 08 листопада 2023 року, фото ТЗ, паспорт НОМЕР_4 від 14 грудня 2018 року.

Під час здійснення Дніпровською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів №UА110130/2023/000208/1 від 10 листопада 2023 року, а саме:

1) згідно з графою 4 «місце та дата завантаження» наданої до митного контролю СМR від 02 листопада 2023 року №0056 зазначено Bannepoort 2 4205 MZ Gorinchen, що не відповідає заявленим у контракті умовам поставки Hindenburg Gorinchen 1 Netherland, що може свідчити про не включення до ціни товару усіх складових за маршрутом переміщення товару;

2) у графі 2 СМR від 02 листопада 2023 року №0056 зазначено отримувача товару ТОВ "ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ-К", 51215, Орлівщина, Україна, що не відповідає умовам контракту та може свідчити про залучення до зовнішньоекономічної операції третіх осіб та як наслідок, наявність додаткових посередницьких витрат. Відомості щодо договірних відносин, а також документи купівлі-продажу між ТОВ "ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ-К" та продавцем ALIKA-L sp. z o.o у митного органу відсутні. Надана перевізником ФОП ОСОБА_1 довідка №06/11 від 08/11/2023 про допущену помилку при заповненні СМR від 02 листопада 2023 року №0056 викликає сумніви щодо відношення саме перевізника до складання та заповнення СМR від 02 листопада 2023 року №0056;

3) згідно з наявними даними перевізником на кордоні виступала особа ТОВ "АВТО ХАНТЕР", відповідно рахунок на оплату транспортних послуг до митного кордону має бути від ТОВ "АВТО ХАНТЕР", проте до митного контролю документи щодо вартості послуг зазначеного перевізника не надавалось. Крім того, до митного контролю не надано відомостей щодо експедиторського договору, при цьому у договорі-заявці на перевезення від 02 листопада 2023 року № 02-1/11-2023 фігурують відомості про включення експедиторських витрат до вартості перевезення. При чому в наданих до митного контролю документах відсутні відомості щодо числових значень таких витрат. Оскільки, виконавцями перевезення виступають різні особи, такі як ТОВ "АВТО ХАНТЕР" та ФОП ОСОБА_1 , одним із них є фактичний перевізник (зазначений у СМR), а інша особа є експедитором. При здійсненні міжнародних перевезень має бути укладений договір перевезення або договір транспортно-експедиторського обслуговування або договір експедирування тощо, натомість до митного контролю надано лише договір-заявку на перевезення без посилання на відповідний договір від 02 листопада 2023 року №02-1/11-2023, в якій загальну вартість перевезення складає сума 132 606 грн, при цьому прописом зазначено таке: сімдесят дев`ять тисяч шістсот десять гривень, крім того відомості щодо ТОВ "АВТО ХАНТЕР" у зазначеній заявці відсутні, отже існує окремий договір з ТОВ "АВТО ХАНТЕР", який до митного контролю не надано. Зазначена заявка містить вартість перевезення окремо щодо трьох різних автомобілів. Вартість такого перевезення для кожного із автомобілів ідентична та складає 32 160 грн за межами митної території України та 12 060 грн на митній території України, але при цьому пунктами відправки для двох автомобілів є м. Gorinchen (Нідерланди), а для третього автомобіля таким пунктом є м. Mannheim (Німеччина). Таким чином, враховуючи різницю у відстані вартість такого перевезення має відрізнятися. Слід зазначити, що дана заявка містить відомості про те, що оплата за транспортні послуги здійснюється протягом трьох банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт. Враховуючи наданий до митного контролю платіжний документ від 06 листопада 2023 року № 45, такий акт виконаних робіт вже має бути підписаний, проте даний документ до митного контролю не надано. Наданий до митного контролю рахунок на оплату транспортних послуг від 06 листопада 2023 року № 1 не містить відомостей щодо вартості експедиторських послуг. Враховуючи характер вантажу (легкові автомобілі) у митниці відсутні відомості щодо страхування такого товару;

4) дата наданої до митного оформлення довідки про транспортні витрати (з уточненням) № б/н - 02/11/2023, що не кореспондується з датою виставленого рахунку на оплату транспортних витрат № 1 від 06/11/2023. Переміщення товару розпочалось 02/11/2023 згідно з наданою до митного оформлення СМR від 02 листопада 2023 року №0056. Крім того, згідно із заявкою на перевезення датою завантаження товару є 02/11/2023, проте таке завантаження здійснено у Нідерландах та окремо у Німеччині, в той час як документ СМR від 02 листопада 2023 року №0056 складений у Польщі. Таким чином, у митниці є сумніви щодо достовірності зазначених даних щодо дати завантаження товару.

Відповідач запропонував декларанту надати наступні додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; за наявності виписку з бухгалтерської документації; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; копію митної декларації країни відправлення.

Відповідачем прийнято рішення про відмову у митному оформленні товарів за митною вартістю, заявленою декларантом та рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2023/000208/1 від 10 листопада 2023 року.

На вимогу відповідача листом від 15 лютого 2024 року №2 декларантом надано додаткові документи: додаткову угоду від 03 листопада 2023 року б/н до контракту №02/11-3 від 02 листопада 2023 року, рахунок № 14/11/23 від 02 листопада 2023 року (з уточненням), договір заявку № 02-1/11-2023 від 02 листопада 2023 року (з уточненням); платіжну інструкцію №б/н від 21 листопада 2023 року; автотранспортну накладну СМR №0056 від 02 листопада 2023 року; акт виконаних робіт № 1 від 07 листопада 2023 року.

Дніпровською митницею 27 лютого 2024 року після розгляду додаткових документів листом №7.5-1/15-02/8.19/1241 повідомлено, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2023/000208/1 від 10 листопада 2023 року залишено в силі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з не доведення відповідачем належними та допустимими доказами наявності у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари, та відповідно, не спростування правильності визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивної можливості застосування основного методу визначення митної вартості.

Суд визнає приведений висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини справи, які не є спірними під час апеляційного перегляду справи.

Судом встановлено, що декларантом позивача за ЕМД №23UА110130023084U4 від 09 листопада 2023 року заявлено до митного оформлення товар - автомобіль легковий, для перевезення людей, що використовувався: марка - BMW, модель - M3; номер кузова/VIN - WBSBK91010EX46135, тип двигуна - бензиновий; робочий об`єм циліндрів - 3201см3.

Транспортний засіб придбано позивачем відповідно до зовнішньоекономічного контракту міжнародної купівлі-продажу від 02 листопада 2023 року №002/11-2 (далі - контракт) між компанією ALIKA-L sp. z o.o. (Польща) та покупцем ТОВ «Баркон-Д» (Україна).

Додатковою угодою від 03 листопада 2023 року до контракту погоджена умова поставки - FСА Gorinchem.

Митна вартість товару декларантом визначена на основним методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту) відповідно до статті 58 Митного кодексу України.

Митним органом надіслано позивачеві повідомлення, в якому запропоновано подати додаткові документи щодо підтвердження митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2023/000208/1 від 10 листопада 2023 року, яким митну вартість визначено за другорядним (резервним) методом визначення митної вартості згідно зі ст. 64 Митного кодексу України на рівні 30336,37 євро.

В рішенні зазначено, що подані документи містять розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості.

Спірним в цій справі є питання наявності правових підстав для коригування заявленої позивачем митної вартості за основним методом визначення митної вартості та застосування митним органом другорядного (резервного) методу.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як встановлено статтею 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларація митної вартості подається у разі:

1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни;

2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу;

3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою.

Згідно з частинами восьмою дев`ятою цієї статті у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Статтею 53 МК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

Згідно з частиною шостою цієї статті митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Судом встановлено, що декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару подані документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України.

При перевірці правильності визначення митної вартості товару Дніпровською митницею встановлено, що подані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, в частині, що стосується транспортної складової митної вартості, оплати товару.

Суд визнає необґрунтованими доводи апелянта про те, що наявні у наданих декларантом до митного оформлення документах розбіжності та/або ознаки підробки унеможливлюються перевірку числових значень складових митної вартості (фактурної вартості товару).

Так, як вірно вказав суд першої інстанції, різниця у даті складання додаткової угоди 03 листопада 2023 року та рахунку №14/11/23 з уточненням (02 листопада 2023 року) не є перешкодою у перевірці числових значень митної вартості товару, при цьому рахунок №14/11/23 з уточненням кореспондується з контрактом, адже має посилання на контракт, що датований 02 листопада 2023 року.

Крім того, судом встановлено, що вартість товару відповідно до рахунку №14/11/23 від 02 листопада 2023 року з уточненням та контракту склала 13000 євро, яка оплачена позивачем відповідно до платіжного документу від 21 листопада 2023 року, який має посилання на контракт від 02 листопада 2023 року.

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що надані декларантом митному органу документи надають митному органу можливість перевірити числові значення митної вартості, зокрема, вартості товару, яка сплачена позивачем.

Також апелянтом вказується на такі обставини, як неправильність визначення транспортної складової митної вартості, неврахування можливості залучення до перевезення товару третіх осіб.

Судом встановлено, що поставка товару (транспортного засобу) здійснювалась на умовах FCA Gorinchem, що підтверджено додатковою угодою б/н від 03 листопада 2023 року, заявкою на перевезення №02-1/11-2023 від 02 листопада 2023 року з уточненням; рахунком №14/11/23 від 02 листопада 2023 року з уточненням, рахунком-фактурою №1 від 06 листопада 2023 року, актом виконаних робіт №1 від 07 листопада 2023 року, CMR №0056 від 02 листопада 2023 року з уточненням, довідкою від 02 листопада 2023 року.

Вартість транспортних витрат при митному оформленні заявлена декларантом у розмірі 32 160 грн.

При цьому за встановленими обставинами справи товар транспортувався за маршрутом з Gorinchem до п/п Угринів-Долгобичув, вартість транспортних послуг складає 32 160 грн з урахуванням експедиторської винагороди, що підтверджується заявкою на перевезення №02-1/11-2023 від 02 листопада 2023 року з уточненням, рахунком-фактурою №1 від 06 листопада 2023 року, актом виконаних робіт №1 від 07 листопада 2023 року, довідкою від 02 листопада 2023 року.

Відповідно до платіжної інструкції №45 від 06 листопада 2023 року транспортні витрати оплачені у повному обсязі.

Відповідно до умов поставки FCA страхування не є обов`язковим. В довідці від 02 листопада 2023 року про розмір транспортних витрат зазначено, що страхування не здійснювалося.

Суд звертає увагу, що факт внесення виправлень до заявки на перевезення №02-1/11-2023 від 02 листопада 2023 року стосовно вартості транспортних витрат жодним чином не вказує на неможливість перевірки числових значень транспортної складової митної вартості.

Стосовно дефектності CMR суд зазначає таке.

За встановленими обставинами справи у примірники CMR внесені зміни у зв`язку з допущенням помилки в назві отримувача та коду ЄДРПОУ (ТОВ «Баркон-Д», код ЄДРПОУ 44905727).

За положеннями частини другої статті 7 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, до якої приєдналась України згідно із Законом України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 01 серпня 2006 року № 57-V, якщо, на запит відправника, перевізник вносить у вантажну накладну дані, зазначені у пункті 1 цієї статті, то вважається, доки не доведене зворотне, що він це зробив від імені відправника.

У цьому випадку перевізником внесені зміни до CMR відповідно до приведеної норми Конвенції, що підтверджено довідкою перевізника від 08 листопада 2023 року, яка надана до митного оформлення, в якій вказано, що в CMR допущена помилка в назві отримувача товару та правильним вважати отримувача ТОВ Баркон-Д, код ЄДРПОУ 44905727.

Тому є правильним висновок суду першої інстанції, що виправлення внесені в перевізні документи у спосіб, передбачений законодавством України, що не перешкоджає перевірці числових значень транспортної складової митної вартості товару.

Зауваження митного органу про можливість залучення під час перевезення експедитора або інших третіх осіб, що може свідчити про ймовірне збільшення транспортної складової митної вартості, відсутність відомостей про включення експедиторської винагороди до транспортної складової митної вартості, суд визнає безпідставними.

Відповідно до пунктів 5, 6 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Приведені вище доводи митниці стосуються не надання до митного оформлення документів щодо транспортування товару, які не стосуються числових значень та вартості транспортування, тому не надання таких документів не перешкоджало митному органу перевірити числові значення складових митної вартості, в тому числі транспортної складової, з урахуванням доведення належними документами відсутність власне оплати експедиторських послуг як таких, що не надавались.

Надані позивачем до митного органу документи надають можливість ідентифікувати найменування, кількість, вартість, порядок та факт поставки товару, а дані, вказані у зазначених документах, кореспондуються між собою.

Відповідачем не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації щодо складових митної вартості товару.

Подані декларантом до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомості щодо ціни, що була сплачена за товар.

Верховним Судом у постанові від 23 липня 2019 року в справі № 1140/3242/18 зазначено, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Враховуючи приведені обставини, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості.

Також апелянтом зазначається про не надання декларантом додатково витребуваних документів.

Суд з цього приводу також погоджується із висновком суду першої інстанції, що хоча митний орган і має повноваження витребувати додаткові документи, але такі повноваження, відповідно до статті 53 МК України обумовлені необхідністю перевірки правильності визначення митної вартості, тобто митний орган може витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

В цьому випадку декларантом надано до митного оформлення документи, які дозволяли ідентифікувати поставлений товар, а також дозволяли обчислити та перевірити митну вартість, заявлену декларантом, тому є цілком обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що сам факт не подання декларантом додаткових документів не міг бути підставою для відмови в митному оформленні товару, з урахуванням того, що митним органом не обґрунтовано, яким чином додатково витребувані документи могли б вплинути на митну вартість товару.

Суд вказує, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за основним методом, не є достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Такий висновок суду відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 11 вересня 2012 року (реєстраційний № 26347525 в Єдиному державному реєстрі судових рішень), а також в постанові від 31 березня 2015 року в справі № 21-53а15, відповідно до якого митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за основним методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів відповідач повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

10 квітня 2008 року Верховною Радою України шляхом прийняття Закону України № 250-VI ратифіковано Протокол про вступ України до Світової організації торгівлі (надалі - СОТ) та приєдналася до Угоди про СОТ, чим держава взяла на себе зобов`язання, серед іншого, дотримуватися положень Генеральної угоди про тарифи та торгівлю 1994 року (ГАТТ 1994).

Відповідно до статті VII п. 2. (a) Генеральної угоди по тарифам и торгівлі 1947 року (ГАТТ 1947) оцінка імпортованого товару для митної мети повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, та не повинна ґрунтуватись на вартості товару національного походження або на вільних чи фіктивних оцінках.

Пунктом 2(b) статті VII ГААТ 1947 встановлено, що від "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи аналогічного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або (i) з порівнюваними кількостями, або (ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.

Суд не піддає сумніву право митного органу контролювати митну вартість, заявлену декларантом, але такий контроль повинен здійснюватися в межах повноважень, наданих діючим законодавством. При цьому враховується, що статтею 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року визначено, що ніщо в цій Угоді не тлумачиться як обмежуюче або таким, що ставить під сумнів право податкових адміністрацій переконуватися у правдивості або точності будь якої заяви, документу або декларації, що надаються для цілей митної оцінки.

Приймаючи рішення про коригування митної вартості товару, митниця виходила з наявної інформації щодо раніше визначеного рівня митної вартості (за резервним методом).

Статтею 57 МК України встановлені методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, відповідно до частини першої якої визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Згідно з частиною другою статті 57 МК основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частинами третьою п`ятою цієї статті передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

За приписами статті 64 МК України, яка регулює питання застосування резервного методу, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.

У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Оцінюючи правомірність застосування митним органом другорядного методу визначення митної вартості (резервного методу, метод 2-ґ), суд зазначає, що визначення митної вартості відповідачем за другорядним методом 2-ґ є безпідставним.

Судом першої інстанції доречно звернуто увагу, що рішення про коригування митної вартості товару №UA110130/2023/000208/1 від 10 листопада 2023 року не містить інформації, який саме товар було використано в якості джерела інформації про митну вартість, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.

Пунктом 2.1 розділу ІІ Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, визначена необхідність зазначення у рішенні при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 МК України, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, робити пояснення щодо зроблених коригувань.

Діюче законодавство з питань державної митної політики не передбачає іншого документа, в якому митний орган зобов`язаний давати свої висновки щодо причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, аніж рішення про коригування митної вартості товарів.

У зв`язку з цим, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Дійсно, Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Державної митної служби України від 01 липня 2021 року № 476, у розділі 5 «Джерела довідкової інформації, які можуть бути використані під час роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків» містять положення, що під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації, зокрема, інформація, отримана з мережі інтернет.

Отже, митний орган може використовувати інформацію, отриману з мережі інтернет, саме під час робіт з аналізу виявлення та оцінки ризиків, проте не може здійснювати коригування митної вартості до значень вартості товару, наявної в мережі інтернет.

Суд зазначає, що відповідачем не доведено, що при коригуванні митної вартості застосована вартість товару, який має однакові характеристики, умови поставки є схожими, відповідно, така вартість товару є співставною із митною вартість спірного товару та може бути застосована при коригуванні митної вартості оцінюваних товарів.

На підставі наданих декларантом документів, перелік яких відповідає частині другій статті 53 МК України, з урахуванням умов поставки товару, відповідач мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості і необхідності витребовування додаткових документів.

Відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності відмови у визначенні митної вартості товару за ціною договору, а встановлені судом обставини свідчать про надання позивачем достатнього обсягу документів, необхідних для визначення митної вартості за основним методом. При цьому відповідачем не доведено обґрунтованість виникнення сумніву у заявленій позивачем митній вартості товару за ціною договору.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня вартості іншого товару, інформацію про яку отримано з інтернету, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Відповідачем не спростовано контрактну ціну оцінюваного товару, об`єктивну можливість і спроможність визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товару, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у статті 58 МК України.

Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування основного методу, не спростовані відповідачем.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Оскільки ця справа є справою незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС України, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження та не відноситься до справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпровської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року в справі № 160/7018/24 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року в справі № 160/7018/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Баркон-Д» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 11 вересня 2024 року та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Повне судове рішення складено 11 вересня 2024 року.

Суддя-доповідачВ.А. Шальєва

суддяВ.Є. Чередниченко

суддяС.М. Іванов