Постанова

від 04.09.2024 по справі 910/6947/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2024 р. Справа№ 910/6947/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Руденко М.А.

Андрієнка В.В.

секретар судового засідання - Ярітенко О.В.

представники сторін:

від позивача: Логінов К.Е.

від відповідача: Кулик С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.07.2024

у справі №910/6947/24 (суддя Борисенко І. І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська торгово-промислова компанія"

до Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат"

про стягнення 8 178 956,22 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст первісного та зустрічного позовів

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська торгово-промислова компанія" (далі - ТОВ "ДТПК") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - АТ "ОГХК") заборгованості у розмірі 8 178 956,22 грн, з яких: 8 061 000,00 грн - основний борг, 56 507,61 - інфляційні втрати, 61 448,61 грн - три проценти річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки товару з монтажем від 03.11.2021 №ВДТ922-313/3-21, в частині оплати поставленого товару, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 8 061 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2024 відкрито провадження у справі №910/6947/24 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

15.07.2024, через систему "Електронний суд", АТ "ОГХК" подало зустрічну позовну заяву про стягнення з ТОВ "ДТПК" 6 904 847,08 грн пені та 2 687 000,00 грн штрафу.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ТОВ "ДТПК", як постачальником, своїх зобов`язань за договором поставки товару з монтажем від 03.11.2021 №ВДТ922-313/3-21, в частині поставки товару у визначені сторонами строки, внаслідок чого АТ "ОГХК" нараховано пеню в сумі 6 904 847,08 грн та штраф у розмірі 2 687 000,00 грн.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 у справі №910/6947/24 зустрічну позовну заяву АТ "ОГХК" до ТОВ "ДТПК" про стягнення 9 591 847,08 грн штрафних санкцій повернути заявнику без розгляду.

Постановляючи вищенаведену ухвалу, місцевий господарський суд дійшов висновку, що зустрічний позов підписано та подано особою, яка не має права на вчинення таких дій.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, АТ "ОГХК" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 у справі №910/6947/24 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права та порушує законні права та інтереси апелянта і перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Так, скаржник вважає, що довіреність видана як електронний документ, не вимагає будь-якого засвідчення і є належним документом, що підтверджує повноваження представника у суді.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2024 апеляційну скаргу АТ "ОГХК" у справі №910/6947/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шапран В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "ОГХК" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 у справі №910/6947/24. Розгляд апеляційної скарги АТ "ОГХК" призначено на 04.09.2024. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/6947/24. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 20.08.2024.

12.08.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/6947/24.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024, у зв`язку з перебуванням суддів Буравльова С.І. з 19.08.2024 до 13.09.2024 та Шапрана В.В. з 26.08.2024 до 13.09.2024 у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2024 справу №910/6947/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Руденко М.А., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2024 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу АТ "ОГХК" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 у справі №910/6947/24 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Руденко М.А., Андрієнко В.В.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу

Позивач, у порядку статті 263 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України) своїм правом не скористався, до Північного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 04.09.2024 з`явилися представники сторін.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, з викладених у ній підстав та просив її задовольнити шляхом скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 у справі №910/6947/24.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 у справі №910/6947/24 залишити без змін.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції

Згідно зі статтею 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина 1 статті 271 ГПК України).

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

За змістом частини 2 статті 46 та частини 1 статті 180 ГПК України відповідач, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

У червні 2024 року позивач подав до Господарського суду міста Києва позов про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 8 178 956,22 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2024 відкрито провадження у справі №910/6947/24 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

15.07.2024 відповідачем подано зустрічну позовну заяву з вимогою про стягнення з ТОВ "ДТПК" 6 904 847,08 грн пені та 2 687 000,00 грн штрафу.

За змістом частини 2 статті 46 та частини 1 статті 180 ГПК України відповідач, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до частин 1-6 статті 180 ГПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною 4 цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин 1 та 2 цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

З аналізу даної норми вбачається, що в поняття зустрічного позову входять дві ознаки. По-перше, зустрічний позов є самостійним позовом, який так само може бути пред`явлений окремо від первинного позову. Таким чином, він повинен задовольняти всі умови, що ставляться до звичайних позовів. По-друге, зустрічний позов - це один із засобів захисту відповідача проти вимог позивача, тому він повинен повністю або частково унеможливити задоволення первинного позову.

При цьому, право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред`явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №910/2987/18.

Згідно з частиною 2 статті 162 ГПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, зустрічний позов від імені АТ "ОГКХ" підписано електронним цифровим підписом та подано до Господарського суду міста Києва через систему "Електронний суд" Куликом С.А.

Відповідно до частини 1 статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

За приписами частини 3 статті 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Частиною 1 статті 58 ГПК України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до статті 60 ГПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи або ордером.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Частиною 3 статті 244 Цивільного кодексу України визначено, що довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

На підтвердження своїх повноважень Кулик С.А., як представник АТ "ОГКХ", долучив до позовної заяви довіреність в порядку передоручення від 18.06.2024, складену у довільній формі від імені ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), який на підставі витягу з ЄДР, уповноважує в порядку передоручення Кулика С.А. представляти інтереси АТ "ОГКХ" (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях).

Водночас відповідно до частини 2 статті 245 Цивільного кодексу України довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених частиною четвертою цієї статті.

За приписами частин 1-3 статті 58 Закону України "Про нотаріат" (у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про нотаріат" щодо усунення законодавчих колізій та прогалин", який набрав чинності 08.08.2020), нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, посвідчують довіреність, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Довіреність, видана в порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню після подання основної довіреності, в якій застережено право на передоручення, або після надання доказів того, що представник за основною довіреністю примушений до цього обставинами для охорони інтересів особи, яка видала довіреність.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про невідповідність поданої позивачем довіреності в порядку передоручення від 18.06.2024 як такої, що суперечить положенням Цивільного кодексу України та Закону України "Про нотаріат". Будь-яких інших документів, які б підтверджували повноваження Кулика С.А., як представника позивача за зустрічним позовом, матеріали позову не містять.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з місцевим господарським судом, що позов підписано та подано особою, яка не має права на вчинення таких дій.

Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 174 ГПК України позовна заява повертається позивачу у разі, якщо таку заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Згідно з частиною 5 статті 180 ГПК України до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

За змістом пункту 1 частини 5 статті 174 ГПК України позовна заява повертається позивачу у разі, якщо таку заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати або особою, посадове становище якої не вказано.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, з яким погоджується судова колегія, щодо наявності підстав для повернення зустрічної позовної заяви позивачу без розгляду.

Крім того, колегія суддів враховує, що повернення оскаржуваною ухвалою суду зустрічного позову не позбавляє права пред`являти позов у загальному порядку, а тому не є обмеженням доступу до правосуддя.

Інші доводи апеляційної скарги, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

В пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи апелянтів, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду залишає апеляційну скаргу АТ "ОГКХ" без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 у справі №910/6947/24 - без змін.

Розподіл судових витрат

Згідно зі статтею 129 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на АТ "ОГКХ".

Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 у справі №910/6947/24 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 у справі №910/6947/24 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/6947/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано - 11.09.2024.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді М.А. Руденко

В.В. Андрієнко