Постанова

від 07.05.2024 по справі 908/2584/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2024 року м.Дніпро Справа № 908/2584/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Кощеєва І.М., Чус О.В.

при секретарі судового засідання: Ковзиков В.Ю.

Представники сторін:

від позивача: Карпій Ростислав Михайлович (в режимі відеоконференції)

від відповідача: Хомич Юлія Вікторівна (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Грінхаб на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.01.2024 (суддя Дроздова С.С.) у справі №908/2584/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Київметбудінвест

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Грінхаб

про стягнення 2 056 908 грн 88 коп.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Товариство з обмеженою відповідальністю Київметбудінвест звернулося до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ГРІНХАБ про стягнення 2 056 908 грн 88 коп. боргу.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.01.2024 у справі №908/2584/23 позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Грінхаб на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Київметбудінвест борг в сумі 2 056 908 (два мільйона п`ятдесят шість тисяч дев`ятсот вісім) грн 88 коп. та судовий збір в сумі 30 853 (тридцять тисяч вісімсот п`ятдесят три) грн. 64 коп.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що 22.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю ГРІНХАБ (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Київметбудінвест (Покупець) укладено договір поставки № 1 (далі Договір). Комплектацію та ціну товару сторони Договору визначили у Додатку № 1 (Комплектація та ціна товару), Додатку № 2 (Специфікація № 1, Специфікація № 2, Специфікація № 3) до цього Договору. 23.09.2019 позивач, на виконання умов п. 3.1 договір поставки № 1 від 22.05.2019 (далі Договір) на підставі Рахунку № 6 від 08.07.2019 виставленого відповідачем здійснив передоплату за товар у сумі 2 056 908 грн 88 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 25 від 23.09.2019, в призначенні платежу зазначено: оплата за товар (обладнання GREENHUB), згідно Договору поставки № 1 від 22.05.2019, рахунок № 6 від 08.07.2019, в т.ч. ПДВ 20 % 342818,15 грн.

Господарський суд встановив, що 30.01.2023 відповідачем направлено позивачеві листа № 30/01-2023/1 від 30.01.2023, відповідно до якого, з метою завершення юридичного оформлення господарських операцій за спірним договором поставки, відповідачем було запропоновано позивачеві наступні варіанти можливого вирішення даного питання: припинення зобов`язань за договором поставки № 1 від 22.05.2019 за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (договір новації) в порядку ст. 604 ЦК України. В якості нового (новаційного) зобов`язання відповідачем було запропоновано позивачеві використання програмного забезпечення DJIN (розробки ТОВ ГРІНХАБ) для цифровізації роботи керуючої компанії за тим самим об`єктом; у випадку незгоди позивача припинити зобов`язання за договором поставки № 1 від 22.05.2019 за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим (новаційним) зобов`язанням, відповідачем було запропоновано позивачеві розглянути варіант розірвання договору поставки № 1 від 22.05.2019 в досудовому порядку шляхом укладення додаткової угоди про розірвання договору на умовах, обумовлених сторонами.

Також, господарський суд встановив, що 03.04.2023 відповідачем направлено позивачеві листа № 03/04-2023/1 від 03.04.2023, відповідно до якого відповідач повідомив, що 30.01.2023 було направлено на юридичну адресу позивача листа з наступними пропозиціями: припинення зобов`язань за договором поставки № 1 від 22.05.2019 року за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (договір новації) в порядку ст. 604 ЦК України. В якості нового (новаційного) зобов`язання відповідачем було запропоновано позивачеві використання програмного забезпечення DJIN (розробки ТОВ ГРІНХАБ) для цифровізації роботи керуючої компанії за тим самим об`єктом; розірвання договору поставки № 1 від 22.05.2019 року в досудовому порядку шляхом укладення додаткової угоди про розірвання договору на умовах, обумовлених сторонами. Оскільки станом на 03.04.2023 жодної відповіді не було отримано, враховуючи сплив значного часу з дати направлення пропозицій та відсутність зі сторони позивача погоджень на запропоновані варіанти вирішення договірних відносин, відповідач прийшов до висновку про незацікавленість позивача у заміні існуючого зобов`язання новим та розірванні договору поставки № 1 від 22.05.2019 шляхом укладення додаткової угоди про розірвання договору на умовах, обумовлених сторонами. Враховуючи зазначені обставини, відповідач повідомив позивача про розірвання спірного договору поставки в односторонньому порядку. Даний лист було отримано позивачем 11.04.2023, що підтверджується трекінгом відправлень.

Позивач, на виконання п. 13.2 Договору, як зазначено місцевим господарськи судом, листом № 08/23 від 08.06.2023 запропонував відповідачу повернути передоплату за товар, згідно Договору, у розмірі 2 056 908 грн 88 коп., а також підписати акти звіряння взаєморозрахунків

Сума попередньої оплати (авансу), який покупець має намір стягнути в судовому порядку у зв`язку з простроченням поставки товару є грошовим зобов`язанням продавця. Господарським судом з`ясовано, що матеріали справи не містять доказів, які підтверджують передачу товару у власність покупця та перехід (набуття) покупцем права власності на товар.

Господарський суд дійшов висновку, що зазначені відповідачем Меморандум від 17.12.2018 та Ліцензійний договір про передачу прав на використання об`єктів прав інтелектуальної власності від 17.04.2019 року є неналежними доказами у розумінні ст. 76 ГПК України, оскільки не встановлюють обставини, які входять в предмет доказування, а тому суд не повинен брати ці докази до розгляду.

Корпорація РІЕЛ -Груп перейменована її учасниками у Корпорацію Зоряне небо.

Крім того, відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань - юридична особа з ідентифікаційним кодом 36056427 (Корпорація Зоряне небо) - припинена

За висновками суду першої інстанції, надані відповідачем копії укладених з ФОП Кірпіченко О.Є. договору № 1 від 02.11.2020 про надання послуг з розробки програмного забезпечення, договору № 2 від 01.02.2021 про надання послуг з розробки програмного забезпечення, копії платіжних доручень № 131 від 05.11.2020., № 158 від 21.12.2020., № 190 від 22.01.2021, № 196 від 05.02.2021, № 212 від 03.03.2021, № 230 від 06.04.2021, № 253 від 19.05.2021р., Актів наданих послуг № 6 від 05.11.2020, № 7 від 21.12.2020, № 2 від 22.01.2021, № 4 від 05.02.2021, № 5 від 01.03.2021, № 6 від 06.04.2021, № 7 від 19.05.2021, № 1 від 21.01.2022, № 13 від 03.02.2022, № 15 від 05.04.2022, № 15 від 08.10.2021, № 16 від 05.11.2021, № 18 від 05.05.2022, № 19 від 06.06.2022; копії платіжних доручень, актів виконаних робіт про сплату відповідачем та виконання ФОП Кірпіченко О. Є. робіт, копію розробленого мобільного додатку в документальному вираженні, а також копії договору № 1 від 01.10.2019 року на розробку програмного забезпечення, договору № 2 від 01.12.2021 на розробку програмного забезпечення, укладених відповідачем з ФОП Кулик Д. І. та копії платіжних доручень і актів наданих послуг на підтвердження факту виконання ФОП Кулик Д. І. замовлених послуг, що також підтверджують витрати відповідача на виконання спірного договору поставки не можуть бути взяті до уваги, оскільки не стосуються предмету спору у даній справі.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Грінхаб подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- Судом не з`ясовано обставини надання чи ненадання замовлення позивачем, що є передумовою для поставки;

- Судом помилково встановлено нібито здійснення передоплати позивачем у розмірі та на умовах, що встановлені договором;

- Судом зроблено помилковий висновок щодо настання строку поставки та відповідно порушення цього строку з боку відповідача, через помилкове встановлення обставин, зазначених в п. 2;

- Судом не встановлено підстав та передумов для розірвання договору та особи, порушення вчинені якою, призвели до цього, при тому, що це є визначальним у разі стягнення коштів з відповідача як потерпілого;

- Судом безпідставно застосовано ч. 2 ст. 693 ЦК України до ситуації, якої вона не стосується, через неповне та помилкове встановлення обставин справи;

- Судом порушено норми процесуального права щодо неупередженого розгляду справи та прийняття обгрунтованого рішення з обов`язком встановлення усіх обставин справи.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

13.03.2024 до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив ТОВ «Київметбудінвест» на апеляційну скаргу відповідача, за змістом якого позивач зазначає, що суд першої інстанції з`ясував усі обставини, що мають значення для розгляду справи, а також правильно застосував норми матеріального та процесуального права, на підставі чого позивач просить апеляційну скаргу ТОВ «Грінхаб» залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 15.01.2024 по справі №908/2584/23 залишити без змін.

19.03.2024 до Центрального апеляційного господарського суду скаржником подано відповідь на відзив позивача, яким вказує на безпідставність значної частини відзиву позивача та відсутність у ньому заперечень щодо основних обгрунтувань та вимог, на яких будується апеляційна скарга.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., судді Кощеєв І.М.

Ухвалою суду від 16.02.2024 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 908/2584/23. Доручено Господарському суду Запорізької області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №908/2584/23.

22.02.2024 до Центрального апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 908/2584/23.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.02.2024 апеляційну скаргу залишено без руху; встановлений строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання ухвали, а саме докази направлення апеляційної скарги з додатками на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Київметбудінвест, листом з описом вкладення.

26.02.2024 до канцелярії суду апеляційної інстанції від скаржника надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Грінхаб на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.01.2024 у справі №908/2584/23. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 07.05.2024 об 10:30 год.

07.05.2024 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

22.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю ГРІНХАБ (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Київметбудінвест (Покупець) укладено договір поставки № 1 (далі Договір).

Комплектацію та ціну товару сторони Договору визначили у Додатку № 1 (Комплектація та ціна товару), Додатку № 2 (Специфікація № 1, Специфікація № 2, Специфікація № 3) до цього Договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору на умовах визначених цим Договором Постачальник за замовленням Покупця, зобов`язується поставляти у власність Покупця Товар, а Покупець зобов`язується приймати та оплачувати Товар, відповідно до умов цього Договору.

Згідно п. 3.1 Договору сторони домовились, що Покупець сплачує Постачальнику вартість Товару на умовах 75 % передоплати на підставі рахунку в порядку, передбаченому Додатками до Договору. Ціна товару є звичайною та вказується Постачальником самостійно в рахунку на оплату у національній валюті гривні.

Остаточну оплату Товару Покупець здійснює протягом 5 робочих днів з моменту поставки відповідної партії Товару (п. 3.2 Договору).

Відповідно до п. 3.3 Договору датою поставки є дата підписання уповноваженою особою Покупця товаросупровідних документів.

Відповідно до Специфікації № 1 (Додаток № 2 до Договору поставки № 1 від 22.05.2019) загальну сума передплати складає 2 664 096 грн 70 коп. передплата у повному обсязі повинна бути сплачена до 01.07.2020 шляхом оплати Покупцем відповідної суми передплати у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на день здійснення оплати. Передплата має бути сплачена наступними частинами: до 25.05.2019 - 1 044 498,04 грн, до 05.06.2019 - 522 249,02 грн, до 05.07.2019 - 522 249,02 грн, до 01.07.2020 - 575 100,62 грн.

Відповідно до п. 5.1 Договору Постачальник здійснює постачання Товару на підставі узгодженого Сторонами замовлення, протягом 90 календарних днів після оплати вартості Товару Покупцем, згідно умов Договору.

Додатковою угодою № 1 від 21.05.2021 п. 5.1 Договору викладено у наступній редакції: Постачальник здійснює постачання Товару на підставі узгодженого Сторонами замовлення, протягом 180 календарних днів після оплати вартості Товару Покупцем, згідно умов Договору.

23.09.2019 позивач, на виконання умов п. 3.1 Договору, на підставі Рахунку № 6 від 08.07.2019 виставленого відповідачем здійснив передоплату за товар у сумі 2 056 908 грн 88 коп.

Позивач здійснив оплату в розмірі 2 056 908 грн 88 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 25 від 23.09.2019, в призначенні платежу зазначено: оплата за товар (обладнання GREENHUB), згідно Договору поставки № 1 від 22.05.2019, рахунок № 6 від 08.07.2019, в т.ч. ПДВ 20 % 342818,15 грн.

30.01.2023 відповідачем направлено позивачеві листа № 30/01-2023/1 від 30.01.2023, відповідно до якого, з метою завершення юридичного оформлення господарських операцій за спірним договором поставки, відповідачем було запропоновано позивачеві наступні варіанти можливого вирішення даного питання: припинення зобов`язань за договором поставки № 1 від 22.05.2019 за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (договір новації) в порядку ст. 604 ЦК України. В якості нового (новаційного) зобов`язання відповідачем було запропоновано позивачеві використання програмного забезпечення DJIN (розробки ТОВ ГРІНХАБ) для цифровізації роботи керуючої компанії за тим самим об`єктом; у випадку незгоди позивача припинити зобов`язання за договором поставки № 1 від 22.05.2019 за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим (новаційним) зобов`язанням, відповідачем було запропоновано позивачеві розглянути варіант розірвання договору поставки № 1 від 22.05.2019 в досудовому порядку шляхом укладення додаткової угоди про розірвання договору на умовах, обумовлених сторонами.

03.04.2023 відповідачем направлено позивачеві листа № 03/04-2023/1 від 03.04.2023, відповідно до якого відповідач повідомив, що 30.01.2023 було направлено на юридичну адресу позивача листа з наступними пропозиціями: припинення зобов`язань за договором поставки № 1 від 22.05.2019 року за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (договір новації) в порядку ст. 604 ЦК України. В якості нового (новаційного) зобов`язання відповідачем було запропоновано позивачеві використання програмного забезпечення DJIN (розробки ТОВ ГРІНХАБ) для цифровізації роботи керуючої компанії за тим самим об`єктом; розірвання договору поставки № 1 від 22.05.2019 року в досудовому порядку шляхом укладення додаткової угоди про розірвання договору на умовах, обумовлених сторонами. Оскільки станом на 03.04.2023 жодної відповіді не було отримано, враховуючи сплив значного часу з дати направлення пропозицій та відсутність зі сторони позивача погоджень на запропоновані варіанти вирішення договірних відносин, відповідач прийшов до висновку про незацікавленість позивача у заміні існуючого зобов`язання новим та розірванні договору поставки № 1 від 22.05.2019 шляхом укладення додаткової угоди про розірвання договору на умовах, обумовлених сторонами. Враховуючи зазначені обставини, відповідач повідомив позивача про розірвання спірного договору поставки в односторонньому порядку. Даний лист було отримано позивачем 11.04.2023, що підтверджується трекінгом відправлень.

Відповідачем на виконання умов Договору поставки № 1 від 22.05.2019 виставлено рахунки на оплату № 6 від 08.07.2019 на суму 2 056 908 грн 88 коп.

Платіжним дорученням № 25 від 23.09.2019 позивач сплатив на користь відповідача 2 056 908 грн 88 коп., в призначенні платежу зазначено: оплата за товар (обладнання GREENHUB), згідно Договору поставки № 1 від 22.05.2019, рахунок № 6 від 08.07.2019, в т.ч. ПДВ 20 % 342818,15 грн.

Так, у листах від 30.01.2023 та 03.04.2023 відповідач зазначав, що оскільки Покупцем були лише частково виконані умови договору стосовно попередньої оплати замовленого товару, Постачальник не мав можливості виконати свої зобов`язання в повному обсязі по виготовленню та поставці Товару Покупцеві. Недоотримання попередньої оплати призвело до неможливості закінчити розробку та тестування продукції, вказаної в договорі.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині того, що: 22.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю ГРІНХАБ (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Київметбудінвест (Покупець) укладено договір поставки № 1; що комплектацію та ціну товару сторони Договору визначили у Додатку № 1 (Комплектація та ціна товару), Додатку № 2 (Специфікація № 1, Специфікація № 2, Специфікація № 3) до цього Договору; що відповідно до Специфікації № 1 (Додаток № 2 до Договору поставки № 1 від 22.05.2019) загальну сума передплати складає 2 664 096 грн 70 коп. передплата у повному обсязі повинна бути сплачена до 01.07.2020 шляхом оплати Покупцем відповідної суми передплати у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на день здійснення оплати. Передплата має бути сплачена наступними частинами: до 25.05.2019 - 1 044 498,04 грн, до 05.06.2019 - 522 249,02 грн, до 05.07.2019 - 522 249,02 грн, до 01.07.2020 - 575 100,62 грн; що Додатковою угодою № 1 від 21.05.2021 п. 5.1 Договору викладено у наступній редакції: Постачальник здійснює постачання Товару на підставі узгодженого Сторонами замовлення, протягом 180 календарних днів після оплати вартості Товару Покупцем, згідно умов Договору; що 23.09.2019 позивач, на виконання умов п. 3.1 Договору, на підставі Рахунку № 6 від 08.07.2019 виставленого відповідачем здійснив передоплату за товар у сумі 2 056 908 грн 88 коп.

У відповідності до вимог ст. 509 Цивільного кодексу України, встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

З матеріалів та обставин справи встановлено, що підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір поставки №1 від 22.05.2019, згідно умов якого постачальник за замовленням покупця зобов`язався поставляти у власність покупця товар, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити товар, відповідно до умов цього договору.

Отже, до спірних правовідносин застосовуються положення законодавства про поставку та купівлю-продаж.

Відповідно до положень статті 712 Цивільного кодексу України, які кореспондуються положеннями ст.265 Господарського кодексу, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

У відповідності до положень частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Господарським судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідач виставив позивачу рахунок на оплату №6 від 08.07.2019 (том 1, а.с. 21) на наступний товар:

- Комутаційний модуль GREENHUB у кількості 366,972 шт.;

- Розподільна коробка GREENHUB у кількості 366,972 шт.;

- Кульовий кран з електроприводом GREENHUB у кількості 366,973 шт.;

- Термостат GREENHUB у кількості 366,973 шт.;

Загальна вартість виставленого товару із ПДВ становить 2 056 908,88 грн.

Платіжним дорученням №25 від 23.09.2019 позивач сплатив на користь відповідача 2 056 908,88 грн. з призначенням платежу «Оплата за товар (обладнання GREENHUB) згідно договору поставки №1 від 22.05.2019, рахунок №6 від 08.07.2019, в т.ч. ПДВ 20% 342 818,15 грн» (том 1, а.с. 22).

Факт отримання вказаних грошових коштів відповідачем не заперечується.

Однак, як встановлено з обставин та матеріалів справи, відповідач свої зобов`язання щодо поставки товару не виконав, товар, вказаний в рахунку на оплату №6 від 08.07.2019 не було поставлено позивачу.

Відповідно до п. 13.1 Договору, цей Договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та його скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2021 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. При цьому, якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до закінчення строку дії даного договору не повідомить іншу сторону про припинення його умов (розірвання), Договір вважається автоматично пролонгованим на наступний рік на тих же умовах.

Так, листом від 30.01.2023 за №30/01-2023/1 директор підприємства відповідача зазначив, що оскільки покупцем були лише частково виконані умови договору стосовно попередньої оплати замовленого товару, постачальник не мав можливості виконати свої зобов`язання в повному обсязі по виготовленню та поставці даного товару постачальникові. Недоотримання попередньої оплати призвело до неможливості закінчити розробку тестування продукції, вказаної в договорі.

Також, у вищевказаному листі відповідачем з метою завершення юридичного оформлення даним господарських операцій, запропоновано розглянути варіанти можливого вирішення даного питання:

- Припинення зобов`язань за договором поставки №1 від 22.05.2019 року за домовленістю сторін про зміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (договір новації) в порядку ст. 604 ЦК України.

- У випадку незгоди припинити зобов`язання за договором поставки №1 від 22.05.2019 за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим (новаційним)зобов`язанням, запропоновано позивачу по справі розглянути варіант розірвання договору поставки №1 від 22.05.2019 в досудовому порядку шляхом укладання додаткової угоди про розірвання договору на умовах, обумовлених сторонами.

Листом від 03.04.2023 за №03/04-2023/1 директор підприємтсва відповідача, зокрема, зазначив, що у зв`язку із неможливістю виконання ТОВ «Грінхаб» зобов`язань за договормо поставки №1 від 22.05.2019 року, відсутністю домовленості між сторонами про заміну зобов`язання новим або розірвання даного договору поставки за згодою сторін, ТОВ «Грінхаб» повідомленоТОВ «Київметбудінвест» про розірвання договору поставки №1 від 22.05.2019 ТОВ «Грінхаб» в односторонньому порядку на підставі п. 13.2. договору поставки №1 від 22.05.2019 року.

Даний лист було отримано позивачем 11.04.2023, що підтверджується трекінгом відправлень.

Відповідно до п. 13.2 Договору, цей Договір може бути розірваний достроково за спільною згодою Сторін або може бути розірваний Постачальником достроково в односторонньому порядку. При цьому Постачальник повинен повідомити Покупця про дострокове одностороннє розірвання договору за десять календарних днів. У випадку дострокового розірвання Постачальником договору порядку, передбаченому цим пунктом Договору, Покупець та Постачальник зобов`язані остаточно розрахуватися та підписати акти звіряння взаєморозрахунків.

Таким чином, враховуючи пункт 13.2 договору поставки №1 від 22.05.2019, договір є розірваним 13.04.2023.

Листом від 08.06.2023 за №08/23 генеральним директором ТОВ «Київметбудінвест» повідомлено відповідача про наявну за ТОВ «Грінхаб» заборгованість перед позивачем згідно договору поставки №1 від 22.05.2019 на суму 2 056 908,88 грн.

Також, в даному листі викладено прохання у строк не пізніше трьох робочих днів з дня отримання цього листа, відповідно до умов договору, забезпечити підписання актів звіряння взаєморозрахунків та повернути кошти, сплачені ТОВ «Київметбудінвест» на користь ТОВ «Грінхаб» у сумі 2 056 908,88 грн згідно платіжних реквізитів ТОВ «Київметбудінвет».

Проте, доказів повернення коштів відповідачем на рахунок позивача матеріали справи не містять.

В силу статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до приписів статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно статті 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Частина 2 статті 693 Цивільного кодексу України визначає, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати за товар, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Оскільки закон не визначив форми пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову (такі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі №910/3611/23, від 09.02.2023 у справі №910/5041/22, від 07.02.2018 у справі №910/5444/17).

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17).

Отже, не має значення причини порушення таких строків. Сума попередньої оплати (авансу), який покупець має намір стягнути в судовому порядку у зв`язку з простроченням поставки товару є грошовим зобов`язанням продавця.

Оплата за товар є попередньою, якщо відповідно до договору вона має бути здійснена до моменту виконання продавцем свого обов`язку з передачі товару саме у власність, тобто до моменту переходу права власності на товар від продавця до покупця. Це випливає з визначення договору купівлі-продажу, наведеного у ч. 1 ст. 655 ЦК, яка встановлює обов`язок продавця передати товар саме у власність покупця.

Враховуючи обставини справи, колегія апеляційного суду дійшла висновку, що зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю Грінхаб з поставки товару згідно умов договору поставки №1 від 22.05.2019 через направлення відповідачу листа від 08.06.2023 за №08/23 ТОВ «Київметбудінвест» змінилося на повернення попередньої оплати.

З огляду на викладене позивач законно скористався своїм правом вимагати повернення передоплати за ненадані з боку відповідача послуги (невиконані роботи), оскільки таке право у позивача існує паралельно з правом вимагати поставки оплаченого товару, при цьому, такі права покупця є альтернативними, тобто взаємовиключними.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах "Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії" від 23.10.1991, "Федоренко проти України" від 01.06.2006 зазначив, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування щодо ефективного здійснення свого "права власності".

Статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосовувати для захисту "правомірних (законних) очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.

Отже, за висновками колегії суддів, відсутність дій відповідача щодо поставки товару, надає позивачу право на «законне очікування», що йому будуть повернуті кошти попередньої оплати. Не повернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Брумареску проти Румунії", "Пономарьов проти України", "Агрокомплекс проти України").

Доказів на підтвердження поставки товару суду не надані, доказів на підтвердження повернення попередньої оплати в сумі 2 056 908,88 грн відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

Оскільки позивач здійснив попередню оплату товару на суму 2 056 908,88 грн, а відповідач не поставив у повному обсязі позивачу товар, повернення попередньої оплати не здійснив, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що відповідач зобов`язаний повернути позивачу 2 056 908,88 грн суми неповернутої попередньої оплати.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, суд вважає, що вимоги позивача в частині повернення попередньої оплати в сумі 2 056 908,88 грн обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв`язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов`язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки.

Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги в частині того, що: «… Апелянт ПІДКРЕСЛЮЄ та просить суд врахувати, що судом першої інстанції було помилково встановлено дані обставини, адже насправді (і це прямо випливає з матеріалів справи) Позивачем НЕ БУЛО здійснено попередню оплату за договором, а відтак строк здійснення поставки товару взагалі НЕ НАСТАВ, відповідно про прострочення з боку Відповідача говорити недопустимо. Будь-які протилежні позиції щодо цього питання є такими, що суперечать наявним матеріалам справи та свідчать про неповне з`ясування обставин справи судом першої інстанції.

… 23.09.2019 року Позивачем було здійснено єдиний платіж за Договором в розмірі 2 056 908,88 грн. на підтвердження чого Позивачем було додано платіжне доручення…

… Очевидно, що сума цього платежу не відповідала умовам п. 3.1. Договору та Специфікації №1 до Договору і лише частково погашала розмір попередньої оплати, який необхідно було здійснити…

… Виходячи із зазначеного, можна встановити, що станом на дату подання цієї апеляційної скарги Позивачем було здійснено на рахунок Відповідача лише один платіж у розмірі 2 056 908,88 грн., що менший необхідної передоплати, яка відповідно до умов Специфікації №1 мала бути внесена на рахунок Відповідача ще до 01.07.2020 року.

Відтак, можна висновувати, що Позивачем не було належним чином виконано свій обов`язок з оплати товару в строк та на умовах, визначених Договором…

… Відтак, здійснення поставки товару Відповідачем має відбуватись за таких умов:

1)за умови отримання замовлення від Позивача та його погодження Сторонами;

2) за умови отримання оплати від Позивача в розмірі та на умовах Договору в 90-ти денний (після 21.05.2021 року - в 180-тиденний) строк з дня отримання такої оплати.

Зауважимо, що Позивачем досі не виконано жодну з цих умов, а відтак висновки про те, що Відповідач зобов`язаний був здійснити поставку товару і не здійснив її є безпідставними:

- Позивачем не додано до позовної заяви жодного замовлення на здійснення поставки товару (в розумінні п. 1.3. Договору) та/або доказів його надання Відповідачеві та/або жодного іншого документу, який би відповідав вимогам, які ставляться до замовлення відповідно до п. 4.1. Договору.

- Позивачем не додано до Позовної заяви жодних документів, які б свідчили про проведенням ним попередньої оплати в повному обсязі хоча б по одній із трьох Специфікацій, які були укладені до Договору…

… В свою чергу, суд першої інстанції у спірному рішенні жодним чином не проаналізував обставини початку відліку строку на здійснення поставки товару, жодним чином не встановив наявність чи відсутність оформлених замовлень, які мали складатись Позивачем, жодним чином не встановив факт повної чи часткової оплати (попередньої оплати) вартості товару, водночас помилково встановив нібито прострочення з боку Відповідача щодо здійснення поставки товару, ХОЧА всі ці обставини в сукупності безперечно і невідривно пов?язані з настанням події (поставки товару), ніби нездійснення якої в подальшому стало підставою для стягнення суми попередньої оплати…

… Відтак, в даному випадку, положеннями Договору, а саме п. 3.1. Договору та Специфікаціями №1-3 прямо передбачалось обов`язок здійснення Позивачем часткової (в розмірі 75%) попередньої плати за товар в конкретно встановлений строк в конкретно встановленому порядку (графік платежів). Однак, виходячи із зазначеного вище, цей обов`язок було грубо порушено Позивачем більш ніж на 3 роки без пояснення причин такого порушення…

… Внесення Позивачем частини попередньої оплати не можна вважати виконання ним обов`язку із внесення попередньої оплати, адже розмір та строки внесення оплати чітко погоджені Сторонами у Договорі. Відтак, внесення Позивачем лише якоїсь частинки цієї оплати не може впливати на обов?язок Відповідача виконати такий Договір…

… Відтак даному випадку строк здійснення поставки товару не пропущено Відповідачем, адже його відлік не було розпочато з урахуванням умов, що до цього ставляться згідно з п. 5.1. Договору. Водночас це нерозривно пов? язано із невчиненням з боку Позивача дій, які від нього вимагає Договір - направлення замовлення та здійснення передоплати в розмірі, визначеному Договором. Таким чином, йдеться про прострочення з боку Позивача…

… В даному випадку можна висновувати, що Відповідачем не було пропущено строку на постачання товару, адже перебіг такого строку ще не був розпочатий у зв?язку з ненастанням подій, які для цього необхідні (ст. 530 ЦК України).

Натомість судом, через неповне з`ясування й вивчення матеріалів справи та помилкове встановлення істотних обставин, було зроблено помилкові висновки щодо нібито пропущення строку поставки з боку Відповідача, у зв`язку з чим неправильно застосовано ч. 2 ст. 693 ЦК України…

… Тобто в даному випадку, діючи у повній відповідності з вимогами законодавства, а саме згідно з ч. 1 ст. 693 ЦК України та ч. 3 ст. 538 ЦК України, Відповідач мав всі права ініціювати розірвання Договору з Позивачем саме з підстави неналежного виконання Позивачем своїх обов`язків за Договором щодо внесення попередньої оплати та у зв`язку з істотним порушенням ним своїх зобов?язань, через що Відповідач фактично позбавлявся того, на що розраховував при укладенні Договору (ч. 2 ст. 651 ЦК України)…

… Як зазначалось в попередніх розділах, окрім помилкових висновків, які є в рішенні суду, низка обставин справи залишились взагалі нез?ясованими та невстановленими судом. Зокрема, йдеться про обставини надання чи ненадання замовлення Позивачем, здійснення чи нездійснення ним передоплати у необхідному розмірі, настання чи ненастання строку поставки, здійснення чи нездійснення такої поставки, зовсім не було з?ясовано підстави розірвання спірного договору і т.д…» відхиляються колегією суддів як такі, що грунтуються на помилковому тлумаченні апелянтом норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційних скаргах не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.

З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Запорізької області від 15.01.2024 у справі №908/2584/23 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінхаб» на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 46280,46 грн покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Грінхаб на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.01.2024 у справі №908/2584/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 15.01.2024 у справі №908/2584/23 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 46280,46 грн покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Грінхаб.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено 11.09.2024.

Головуючий суддяМ.О. Дармін

СуддяІ.М. Кощеєв

СуддяО.В. Чус