Рішення

від 27.08.2024 по справі 693/1176/23

ЖАШКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

693/1176/23

2/693/77/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2024 м. Жашків

Жашківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Шимчика Р.В.,

за участю секретаря судового засідання -Коломієць С.В.,

представника позивача - адвоката Забродця С.В.,

представника відповідача адвоката - Богуна В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жашків цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Корвет» про зобов`язання повернути земельну ділянку та припинення права оренди землі,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Корвет» про зобов`язання повернути земельну ділянку та припинення права оренди землі.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що згідно з державним актом на право на земельну ділянку серії ЧР 144014 від 06.09.2024 року ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки площею 6,3554 га, кадастровий номер 7120983400:02:001:0533, яка знаходиться в адміністративних межах Кривчунської сільської ради Уманського району Черкаської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Вищевказана земельна ділянка була передана в оренду ФГ «Клевань» на підставі відповідного договору від 10.04.2010 року, зареєстрованого у Жашківськомуу районному відділі Черкаської регіональної філії «Центр Державного земельного кадастру» 24.11.2010 року.

На початку 2020 року позивач дізналася, що земельну ділянку фактично використовує ТОВ «Агрофірма «Корвет», у зв`язку з чим у березні 2020 року вона звернулася до даного підприємства з вимогою повернути земельну ділянку.

У державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься запис № 29113459, вчинений 26.11.2018 року державним реєстратором Черкаської філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» Каленчук Микитою Андрійовичем, про реєстрацію за відповідачем права оренди земельної ділянки із строком дії 10 років на підставі договору оренди землі без номеру від 03.10.2018 року.

Згадані обставини встановлені рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 08.06.2021 року у справі № 693/1288/20, яке набрало законної сили.

ОСОБА_1 особисто ніколи не підписувала з відповідачем договору, ніколи не домовлялась з відповідачем про передачу йому у користування належної їй земельної ділянки, як і ніколи та нікого не уповноважував на укладення від її імені будь-яких правочинів щодо належної їй земельної ділянки.

Подія укладення договору та передачі в користування відповідачу земельної ділянки не мала місця.

У зв`язку з тим, що договір не є укладеним та, водночас, за відповідачем зареєстровано інше речове право (право оренди землі), позивач позбавлена можливості реалізувати свої повноваження власника земельної ділянки щодо розпорядження нею на власний розсуд (стаття 41 Конституції України і стаття 319 Цивільного кодексу України).

До цього часу земельна ділянка ОСОБА_1 не повернута, тому порушення її прав, яке вчиняє відповідач, є триваючим, і підлягає судовому захисту до моменту, поки таке порушення не буде припинено винною особою.

З огляду на вищезазначене, ОСОБА_1 вимушена звернутись до суду з метою захисту свого порушеного права та просила зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «КОРВЕТ» повернути їй земельну ділянку площею 6,3554 га, кадастровий номер 7120983400:02:001:0533, яка знаходиться в адміністративних межах Кривчунської сільської ради Уманського району Черкаської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Припинити право оренди (інше речове право) Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «КОРВЕТ» земельної ділянки площею 6,3554 га, кадастровий номер 7120983400:02:001:0533, яка знаходиться в адміністративних межах Кривчунської сільської ради Уманського (раніше Жашківського) району Черкаської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстроване 26.11.2018 року державним реєстратором Черкаської філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» Каленчук Микитою Андрійовичем, номер запису 29113459. Судові витрати стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «КОРВЕТ».

Ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області від 25.09.2023 року постановлено прийняти справу до свого провадження та призначено підготовче засідання.

30.10.2023 року Жашківським районним судом Черкаської області винесено ухвалу про витребування доказів.

07.11.2023 року від представника відповідача адвоката Богуна В.В. до суду надійшов відзив, в якому він просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування відзиву вказав, що відповідач користується земельною ділянкою, кадастровий номер 7120983400:02:001:033, на підставі договору оренди землі, укладеного від 03.10.2018 року із позивачем строком на 10 років. Право оренди на підставі цього договору зареєстровано 26.11.2018 року у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно ст. 18 ЗУ «Про оренду землі». Наведені факти свідчать про правомірність користування відповідачем земельною ділянкою. При розгляді даної справи, згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України, необхідно враховувати як преюдиціальні обставини, які були встановлені при розгляді судової справи № 693/1288/20 рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 08.06.2021 року, оскільки вони обґрунтовані доказами та обставинами, які є предметом дослідження у даній судовій справі (однозначно зазначене обґрунтування являється клопотанням до суду про врахування як преюдиціальних обставин встановлених рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 08.06.2021 по справі № 693/1288/20. Наводить відповідний висновок суду, який вступив у законну силу «Отже, відповідачем наданий договір оренди землі від 03.10.2018 року, укладений із ОСОБА_1 , який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.11.2018 року. Відповідач надав нотаріально засвідчену копію вказаного договору та повідомив, що у державного реєстратора зберігається оригінал договору, виготовлений у відповідності п. 16.3 договору. Також відповідач надав оригінали первинних документів, які підтверджують сплату орендних платежів за вищевказаним договором. В підготовчому судовому засіданні позивач підтвердив отримання коштів від відповідача в рахунок орендної плати за землю протягом щонайменше двох років. Позивач не звернувся до суду із клопотанням про витребування оригіналу договору, не поставив під сумнів підписи на договорі та первинних документах. За приписами ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Частинами 3, 4 ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не спростовано законність використання відповідачем земельної ділянки на підставі договору оренди, який укладено та зареєстровано у встановленому законом порядку, отже, відсутні підстави для витребування земельної ділянки у відповідача.» Отже у наведеному судовому висновку встановлена правомірність використання відповідачем земельної ділянки на підставі договору оренди, який укладено та зареєстровано у встановленому законом порядку та зафіксовано факт отримання позивачкою орендної плати за даним договором. Наведений преюдиціальний висновок суду спростовує усі обґрунтування позову про неукладеність договору. Згідно ст.ст. 76-81 ЦПК України доказуванню підлягають обставини на які сторона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень. Обставини, які намагається спростувати у даній справі позивачка, вже встановлені рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 08.06.2021 по справі № 693/1288/20. Тобто, позивач намагається цією справою здійснити переоцінку вже встановлених судом доказів. Те, що позивачка називає даний позов негаторним, не змінює того, що обставини, якими вона його обґрунтовує, вже є встановлені в іншій справі. Так, позовна заява про припинення права оренди не може розглядатися окремо від відповідного договору оренди землі від 03.10.2018, оскільки право оренди виникло на підставі договору, тобто, спочатку згідно ст. 31 ЗУ « Про оренду землі» необхідно зокрема , скасувати, розірвати сам договір. Тоді як у даному випадку не скасованим рішенням суду встановлено, що «договір оренди землі укладено та зареєстровано у встановленому законом порядку». Формування нових мовних конструкцій позивачкою для створення уяви про начебто новий предмет спору не спростовує того, що спір у даній справі, в частині припинення права оренди та повернення земельної ділянки, та спір у справі № 693/1288/20, є спорами між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

04.12.2023 року до Жашківського районного суду Черкаської області від представника позивача адвоката Забродця С.В. надійшло клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи.

27.02.2024 року від представника відповідача адвоката Богуна В.В. до суду надійшло заперечення щодо призначення судово-почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області від 29.02.2024 року призначено по справі судово - почеркознавчу експертизу.

Листом завідуючої Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Єфіменко Антоніни від 18.03.2024 року, відповідно до п.4.3 Інструкції, залишено ухвалу Жашківського районного суду від 29.02.2024 про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі № 693/1176/23 без виконання.

Ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області від 12.04.2024 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області від 01.05.2024 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.

У судове засіданні позивач ОСОБА_1 не з`явилася.

У судовому засіданні представник позивача - адвокат Забродець Сергій Васильович підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

У судовому засідання представник відповідача - адвокат Богун В.В. просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, вислухавши учасників провадження, дослідивши матеріали справи, матеріали цивільної справи № 693/1288/20 вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленному цим Кодеком, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом установлено, що земельна ділянка площею 6.3554 га, яка розташована на території Кривчунської сільської ради Жашківського району Черкаської області, належить на праві власності ОСОБА_1 , про що свідчить Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 144014 (арк. с. 5).

10.04.2010 року між позивачем та ФГ «Клевань» укладено договір оренди землі, відповідно до якого зазначена земельна ділянка передається в оренду. Договір укладено строком на 10 років з моменту його державної реєстрації (а.с.92).

Тобто, вказаний договір діяв до 24.11.2020 року.

03.10.2018 року між позивачем та ТОВ «Агрофірма-Корвет» укладено договір оренди землі б/н, відповідно до якого зазначена земельна ділянка передається в оренду. Договір укладено строком на 10 років з моменту його державної реєстрації. Відповідно до п.3.1 договір укладається терміном на 10 (десять) років. Згідно договору орендна плата сплачується орендарем один раз на рік у грошовій формі в розмірі не менше 8 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, яка становить 270 218,48 грн ( а.с.6-9).

Вказаний договірзареєстрований державним реєстратором Черкаської філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» Каленчуком Микитою Андрійовичем 26.11.2018 року ( а.с.10-11).

04 березні 2020 року позивач звернулася до відповідача з листом, в якому зазначила, що термін дії договору з ФГ «Клевань» закінчився, доводить до відома, що не укладала договір із відповідачем та вимагає повернути належну їй земельну ділянку до 15.03.2020 року (а.с.86).

Листом Виконавчого комітету Жашківської міської ради від 06.11.2023 року № 01-20-/4497, повідомлено, що оригінали реєстраційної справи, щодо реєстрації іншого речового права за договором оренди землі від 03.10.2018 року, предметом якого є земельна ділянка площею 6,354 га, кадастровий номер 7120983400:02:001:0533, яка знаходиться в адміністративних межах Жашківської міської ради села Кривчунка Уманського району Черкаської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, надати не можливо, так як згідно ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зберігання реєстраційних справ у паперові формі здійснюється виключно виконавчими органами місцевих рад міста обласного та /або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у міста Києві та Севастополі державними адміністраціями за місцезнаходженням відповідного майна. Тобто зберігачем даної справи є Уманська районна державна адміністрація (а.с. 62).

Уманська районна державна адміністрація листом від 23.11.2023 року № 01-01-33/398 повідомила, що оригінал реєстраційної справи ( включаючи оригінал договору оренди землі) щодо реєстрації іншого речового права за договором оренди землі від 03.10.2018 року, предметом якого є земельна ділянка площею 6,3554 га, кадастровий номер 7120983400:02:001:0533, яка знаходиться в адміністративних межах Кривчунської сільської ради Уманського району Черкаської області, не знайдено (а.с.76).

Позивач зазначає, що спірний договір оренди землі нею не підписувався, отже наявні підстави для зобов`язання повернути земельну ділянку та припинити права оренди, оскільки відповідач нею незаконно користується.

Рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 08.06.2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Корвет» про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації права оренди відмовлено.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до вимог статті 124 ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Відповідно до статті 1 ЗУ "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 ЗУ "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Частиною другою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Крім того ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області від 29.02.2024 року призначено по справі судово - почеркознавчу експертизу.

Листом завідуючої Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Єфіменко Антоніни від 18.03.2024 року відповідно до п.4.3 Інструкції залишено ухвалу Жашківського районного суду від 29.02.2024 про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі № 693/1176/23 без виконання, оскільки дослідженню підлягають підпис у копії договору оренди. Відповідно до п. 3. Інструкції судово почеркознавча експертиза не може проводитися за фотознімками та іншими копіями обєкта дослідження. Відсутність оригіналу досліджуваного документа виключає можливість олрганізації проведення судової почеркознавчої експертизи.

Відповідно до п. 1 Розділу 1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 08.10.98 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 № 1950/5) основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп`яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).

Об`єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань.

Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив (ла) експертизу (залучив (ла) експерта), повинен (на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.

Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов`язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов`язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов`язаними зі справою, так і не пов`язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив (ла) експертизу (залучив (ла) експерта), у зв`язку з призначенням такої експертизи.

У документі, що є підставою для проведення експертизи, орган (особа), який (яка) призначив (ла) експертизу (залучив (ла) експерта), зобов`язаний (зобов`язана) зазначити документи, у яких містяться вільні, умовно-вільні зразки почерку та (або) підпису особи.

У разі неможливості пред`явити зазначені зразки (смерть виконавця, від`їзд тощо) як зразки слід надавати документи або інші папери, на яких рукописні тексти (підписи) достовірно виконані особою, щодо якої ставиться питання з ідентифікації її як виконавця досліджуваного рукопису (наприклад, заяву про отримання паспорта (форма № 1), паспорт, різного роду посвідчення, на яких є власноручний підпис, тощо).

Вільні зразки по змозі повинні відповідати об`єкту, який досліджується, за часом виконання, за видом матеріалів письма (папір, олівець, кулькова ручка тощо), за формою документа (накладні, відомості тощо), за його змістом та цільовим призначенням.

Так, відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

Відповідно до пункту 1.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України N 53/5 від 08.10.98, почеркознавча експертиза с підвидом криміналістичної експертизи.

Позивач не скористалася своїм правом для надання висновку експерта складеного на її замовлення.

Так, відповідно до п. 3.5. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, коли об`єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об`єкта (крім об`єктів почеркознавчих досліджень), його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз.

Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів (п. 1.1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень).

При цьому ст. ст. 12, 81 ЦК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обов`язок доказування не підписання спірного договору покладений на позивача, а тому належним доказом не довила заявлені позовні вимоги.

На обґрунтування позовним вимог суду більш жодного доказу надано не було.

При цьому суд вважає також безпідставними доводи позивача, що їй не було відомо про укладення договору оренди землі б/н від 03.10.2018 року, оскільки вона отримувала орендну плату від ТОВ «Агрофірма Корвет» за користування земельною ділянкою.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 зазначено, що «предмет позову це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав та інтересів».

Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет позову.

Суд установив, що рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 08.06.2021 року у справі № 693/1288/20 в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Корвет» про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації права оренди відмовлено.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 12.10.2021 року рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 08.06.2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Корвет» про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації права оренди залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 03.05.2022 року рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 08.06.2021 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року залишено без змін.

Зазначене судове рішення набрало законної сили 03 травня 2022 року.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції, потрібно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із цим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).

Відповідно до пунктів 33, 34 рішення ЄСПЛ від 19 лютого 2009 року у справі «Христов проти України», заява № 24465/04, одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

У процесуальному законодавстві закріплена конструкція позовного провадження як певна процедура розгляду і вирішення цивільних справ зі спорів про право цивільне.

Позовному провадженню притаманна позовна форма як модельна, узагальнююча конструкція процедури позовного провадження. Для неї характерні такі ознаки, як наявність матеріально-правової вимоги, яка випливає із порушеного або оспорюваного права сторони і яка підлягає в силу закону розгляду в певному порядку, встановленому законом; наявність спору про суб`єктивне право; наявність двох сторін із протилежними інтересами, які наділені законом певними правомочностями щодо захисту своїх прав, свобод чи інтересів у суді.

Цивільні процесуальні правовідносини персоніфікують учасників цивільного судочинства, визначають їхні права і обов`язки відповідно до процесуальних функцій і гарантії забезпечення справедливого судочинства.

Отже, провадження цивільного процесу - це специфічна модель розгляду цивільної справи, що відбиває предметну характеристику цивільного судочинства з точки зору матеріально-правової природи справ, що розглядаються, специфіку доказування фактів як юридико-фактологічної основи справи та результатів розгляду справи, які відбиваються у процесуальних актах - певного роду документах.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд має ухвалити рішення. Ця вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права.

Матеріально-правова вимога позивача повинна спиратися на підставу позову. Підставою позову визнають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Цими обставинами можуть бути лише юридичні факти, тобто такі факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 761/7978/15-ц (провадження № 14-58цс18), зроблено висновок про те, що застосування пункту 2 частини першої статті 205 ЦПК України (у редакції 2004 року) зумовлене, по-перше, неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову, та, по-друге, властивістю судового рішення, що набрало законної сили (стаття 223 ЦПК України). За змістом наведеної норми права позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Принцип res judicata передбачає не лише повагу до рішення суду з точки зору використання процедур оскарження, однак і з точки зору неможливості повторного звернення до суду з тотожним позовом. Інакше кажучи, відповідно до цього принципу справа, що вже була вирішена судом, не може стати предметом нового судового розгляду. Так, у справі Yushchenko and others v. Ukraine заявник просив ЄСПЛ визнати таким, що суперечить п. 1 ст. 6 ЄКПЛ ситуацію, за якої вимоги, у задоволенні яких було відмовлено під час розгляду справи в порядку цивільного судочинства, в подальшому стали предметом цивільного позову в кримінальному провадженні, що був задоволений судом. З обставин справи випливає, що під час провадження в порядку цивільного судочинства позивач не надав суду достатніх доказів для підтвердження свої позовних вимог, унаслідок чого в задоволенні позову було відмовлено. Натомість зазначені докази були отримані пізніше, під час кримінального провадження щодо шахрайства, що мало наслідком подання до суду фактично тотожного цивільного позову, однак вже в рамках кримінального провадження, що був у подальшому задоволений судом. У цій справі ЄСПЛ зазначив, що за результатами першого провадження національний суд відхилив позовні вимоги до першого заявника про витребування речей, хоча згодом визнав, що перший заявник та його син забрали речі позивача. ЄСПЛ визнає, що в ході провадження у кримінальній справі заявника вирішувалися питання кримінального законодавства, які відокремлені від тих, що вже були вирішені під час провадження у цивільній справі. Хоча може видатися, що в обох провадженнях суди розглядали ту саму фактичну ситуацію і дійшли різних висновків, ЄСПЛ зазначає, що в цивільній справі суд не встановлював, що перший заявник не забирав речі. Однак цивільний аспект кримінальної справи стосувався того самого питання, що й цивільне провадження, яке відбулося раніше, а саме питання цивільно-правової відповідальності за заволодіння речами, а також їхню вартість.

За відсутності будь-яких ознак того, що в цивільному провадженні мали місце певні вади, ЄСПЛ вважає, що нове вирішення тих самих питань звело нанівець закінчене раніше провадження, а це несумісне з принципом правової визначеності.

Неможливість обходу остаточних судових рішень шляхом подачі нових позовів до суду, які, хоча і не є тотожними, однак ґрунтуються на тих самих фактичних обставинах справи та мають на меті новий розгляд та вирішення справи. Окрім неможливості повторного розгляду справ за тотожними позовами, ЄСПЛ також зауважує на недопустимості ініціювання нових проваджень, які хоча і не є тотожними, однак спрямовані на подолання законної сили остаточних судових рішень.

Отже, чинне процесуальне законодавство України не дозволяє подання позивачем нового позову про той самий предмет і з тих самих підстав, з яких вже є постановлене судове рішення, адже це фактично призведе до переоцінки обставин, встановлених рішенням суду, яке набрало законної сили. Повторне звернення з тими самим вимогами з тих самих підстав свідчитиме про намагання домогтися нового слухання справи та нового її вирішення, що не відповідає принципу юридичної визначеності та суперечить положенням пункту 1 статті 6 Конвенції.

У відповідності до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Статтею 141 ЦПК України встановлено порядок розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З квитанції №0.0.3207267252.1 від 19.09.2023 року (а.с.23) вбачається, що при пред`явленні позову ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 2147 гривень 20 копійок.

В задоволенні пред`явленого ним позову відмовлено. Тому підстави для відшкодування позивачу понесених витрат на оплату судового збору та витрат понесених на професійно правничу допомогу, відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст.1212, ч.1 ст.1215 ЦК України, ч.1 ст.81, ч.1 ст.141, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Корвет» про зобов`язання повернути земельну ділянку та припинення права оренди землі.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Повне рішення складено 06.09.2024.

Головуючий суддя: Роман Васильович Шимчик