Рішення
від 11.09.2024 по справі 917/851/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/ Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2024 Справа № 917/851/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засіданні Михатило А. В., розглянувши справу № 917/851/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕЛЛЬМАНН СХІДНА ЄВРОПА ОУВЕРСІЗ", вул. Академіка Філатова, 55, кв. 10, м. Одеса, 65074, фактична адреса: вул. Успенська, 39, оф. 3, м. Одеса, 65048

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудтепло", вул. Ярмаркова, 13 А, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

про стягнення 494 627,32 грн заборгованості,

Без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Полтавської області через систему "Електронний суд" 22.05.2024 року надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕЛЛЬМАНН СХІДНА ЄВРОПА ОУВЕРСІЗ" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудтепло" про стягнення заборгованості за договором №210623 транспортного експедирування від 21.06.2023 року у розмірі 494 627,32 грн, що складається з штрафних санкцій за понаднормовий простій автотранспортних засобів та транспортно - експедиторського обслуговування на території України (вх. № 911/24).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору транспортного експедирування в частині оплати додаткових витрат (штрафних санкцій за понаднормовий простій автотранспортних засобів) та транспортно - експедиторського обслуговування.

Ухвалою від 27.05.2024 року суд залишив позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕЛЛЬМАНН СХІДНА ЄВРОПА ОУВЕРСІЗ" без руху та надав позивачу строк 5 дні з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних у ній недоліків позовної заяви.

30.05.2024 року до суду від позивача через систему Електронний суд надійшла заява про виконання ухвали суду від 27.05.2024 року про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до даної заяви, позивачем надано документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Ухвалою від 03.06.2024 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 917/851/24 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановив відповідачу строки: для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження - 5 днів з дня отримання цієї ухвали; для подання відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України протягом 15 днів з дня отримання ухвали; після отримання від позивача відповіді на відзив - подати до суду заперечення в строк 5 днів з дня отримання такої відповіді від позивача з урахуванням вимог ст. 167, 184 ГПК України. Встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України - 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов.

Відповідно до повідомлення №51056 про надання адвокату доступу до справи за допомогою Електронного кабінету користувача ЄСІТС (вх. №9099 від 01.07.2024 року) адвокат Циганкова І. І. 01.07.2024 року отримала вказаний доступ до справи №917/851/24.

14.07.2024 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 9318), де ТОВ "Укрбудтепло" заперечує вимоги ТОВ "ХЕЛЛЬМАНН СХІДНА ЄВРОПА ОУВЕРСІЗ" на тій підставі, що договором транспортного експедирування №210623 не передбачено нарахування експедитором штрафних санкцій за понаднормовий простій автотранспорту.

Відповідач не заперечує, що автомобілі перевізників експедитора знаходились під митним контролем Львівської митниці ДВС, але не з вини замовника, а через відмову Львівської митниці в митному оформленні митних декларацій. Так як оформлення митної декларації здійснювалось позивачем, затримка перевізників на митниці була через не вірно заповнені графи митної декларації.

Також замовник зазначає, що вимога позивача про відшкодування відповідачем штрафної санкції за понаднормовий простій автотранспорту суперечить положенням статті 230 Господарського кодексу України (штрафні санкції покладаються саме на винну особу, чия вина доведена належними, допустимими та достовірними доказами).

08.07.2024 року до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та про поновлення строк для подання вказаної заява (вих. № 9405).

09.07.2024 року до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 9480), де зазначено, що, позивач здійснював митне оформлення вантажів на підставі отриманих від відповідача документів та зазначеної в ній інформації. Тому доводи , що саме позивач винний у не вірному заповнені митних декларацій, що призвело до затримки автотранспорту на митниці не підтверджено жодним доказом та не підтверджено умовами договору.

До того ж, в заявці №9919 від 21.08.2023 р. передбачено додаткові витрати, такі як організація огляду вантажу, зберігання, демередж, детенш, проходження рентгену, страхування і т.д. не включені в ставку і оплачуються "за фактом". У ставку включено вільний час знаходження автотранспорту в порту - 24 години, на проходження митних формальностей та завантаження/розвантаження - 48 годин.

Також, посилаючись на постанову Вищого господарського суду України від 17.04.2012р. по справі № 1/93/5022-1253/2011, позивач звернув увагу, що оплачений простій це штраф за невиконання замовником перевезення своїх зобов`язань за договором., що випливає з норм ст.920 ЦК України та ст.307 ГК України.

Ухвалою від 29.07.2024 року суд відмовив у задоволенні клопотання ТОВ "Укрбудтепло" про поновлення строку для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та залишив без розгляду заяву ТОВ "Укрбудтепло" про розгляд справи №917/851/24 за правилами загального позовного провадження (вх. № 9405 від 08.07.2024 року).

Відповідно до частини п`ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, в тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

При цьому, частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 929 Цивільного кодексу України та статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

За змістом статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути, зокрема, міжнародна автомобільна накладна (CMR).

Згідно частини 1 статті 10 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» експедитор має право, зокрема, на відшкодування в погоджених з клієнтом обсягах додаткових витрат, що виникли в нього при виконанні договору транспортного експедирування, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах клієнта; притримувати вантаж, що знаходиться в його володінні, до моменту сплати плати експедитору і відшкодування витрат, здійснених ним в інтересах клієнта, або до моменту іншого забезпечення виконання клієнтом його зобов`язань у частині сплати плати експедитору та відшкодування вказаних витрат, якщо інше не встановлено договором транспортного експедирування.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитор зобов`язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку. За необхідності відступати від вказівок клієнта, зокрема в разі виникнення загрози пошкодження вантажу, безпеці людей і довкіллю, експедитор зобов`язаний попередньо отримати згоду клієнта на таке відступлення. У разі якщо немає можливості попередньо повідомити про це або якщо відповідь на такий запит не отримано експедитором у належний за наявними обставинами строк, експедитор має право діяти на свій розсуд, повідомивши клієнта про свої дії, як тільки таке повідомлення стане можливим.

Частиною 2 статті 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" визначено, що клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).

Статтею 1 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956 (далі - Конвенція) встановлено, що ця Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.

За приписами ст. 5 Конвенції вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Ці підписи можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника і перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена вантажна накладна. Перший примірник передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника.

Частина 1 ст. 9 Конвенції передбачає, що вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 12 Конвенції відправник має право розпоряджатися вантажем, зокрема, вимагати від перевізника припинення перевезення, зміни місця, передбаченого для доставки вантажу, або здачі вантажу одержувачу, іншому, ніж зазначений у вантажній накладній.

Відправник втрачає це право з того моменту, коли другий примірник накладної переданий одержувачу або коли останній здійснює свої права, передбачені в пункті 1 статті 13; з цього моменту і надалі перевізник керується вказівками одержувача.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.06.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ХЕЛЛЬМАНН СХІДНА ЄВРОПА ОУВЕРСІЗ" (далі - позивач, експедитор, ТОВ "ХЕЛЛЬМАНН СХІДНА ЄВРОПА ОУВЕРСІЗ") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбудтепло" (далі - відповідач, замовник, ТОВ "Укрбудтепло") укладено договір транспортного експедирування №№210623 (далі договір, а. с. 7 10), відповідно до умов якого замовник доручає, а експедитор приймає на себе зобов`язання за плату і за рахунок замовника виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортно-експедиторських послуг (транспортно-експедиційне обслуговування) щодо експортно-імпортних і транзитних вантажів, що прямують до/з України, територією України, країн СНД та країни інших держав (далі за текстом - послуги) (п. 1.1 договору).

Даним договором сторони узгодили наступне:

-в рамках договору, експедитор надає наступні послуги:

забезпечує оптимальне транспортне обслуговування, організовує перевезення вантажів різними видами транспорту, в тому числі в контейнерах по території України та іноземних держав, відповідно до умов договору, укладеного відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення торгових термінів "Інкотермс", міжурядових і прикордонних Угод, національного і міжнародного транспортного права, законодавства України;

фрахтує національні, іноземні судна, залучає інші транспортні засоби і забезпечує їх подачу в порти, на залізничні станції, склади, термінали або інші об`єкти для своєчасного відправлення/отримання вантажів;

здійснює роботи, пов`язані з прийманням, накопиченням, подрібненням, доробкою, обробкою, сортуванням, складуванням, зберіганням, перевантаженням та перевезенням вантажів;

веде облік надходження та відправлення вантажів з портів, залізничних станцій, складів, терміналів або інших об`єктів;

організовує експертизу вантажів;

здійснює оформлення транспортної товарної документації та її розсилання за належністю; надає в установленому законодавством порядку учасникам транспортно-експедиторської діяльності заявки на відправлення вантажів та наряди на відвантаження;

забезпечує виконання комплексу заходів з відправлення вантажів, що надійшли в некондиційному стані, з браком, у пошкодженій, неміцною, нестандартній упаковці або такій, що не відповідає вимогам перевізників;

здійснює митно-брокерські послуги;

організовує проведення сертифікації необхідної для здійснення митного санітарного та інших видів державного контролю і нагляду для виконання своїх обов`язків за Договором; здійснює страхування вантажів та своєї відповідальності;

здійснює розрахунки з портами, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів;

оформлює документи та організовує роботи відповідно до митних, карантинних та санітарних вимог;

надає інші допоміжні та супутні перевезення транспортно-експедиторські послуги, передбачені додатками до договору і не суперечать законодавству (п. 1.2 договору);

- надання експедитором передбачених договором послуг, здійснюється на підставі узгодженої сторонами письмової заявки замовника на перевезення вантажу (надалі - заявка/и), форма якої затверджена сторонами - додаток № 1 до договору (п. 1.3 договору);

- узгоджена сторонами заявка є невід`ємною частиною договору . Погодження заявки між сторонами відбувається попередньо шляхом надсилання один одному затвердженої сторонами копії за допомогою факсимільного зв`язку, електронної пошти або при прямій її передачі представникові сторони, що має юридичну силу оригіналу. По факту здійснення перевезення сторони надсилають належним чином оформлену та затверджену печаткою заяву разом із іншими документами, які стосуються кожного окремого перевезення, на паперовому носії (п. 1.5 договору);

- замовник зобов`язується:

не менше ніж за 4 робочі доби до початку перевезення надати експедитору заявку із зазначенням наступних даних: вид, найменування та код вантажу (за класифікатором ГНГ); загальні розміри, вага вантажу (нетто, брутто), вид упаковки, вага окремих місць та ін. (п. 2.1.1 договору);

пред`являти до перевезення вантаж в терміни та обсягах, що зазначені в узгоджених заявках та належним чином оформлений повний пакет товаросупроводжувальних документів, необхідних для прийому-передачі вантажу, що забезпечить безперешкодний рух транспортного засобу за маршрутом перевезення (2.1.2 договору);

своєчасно надати експедитору повну, точну і достовірну інформацію щодо найменування, кількості, якості та інших характеристик вантажу, його властивостей, умови його перевезення, іншу інформацію, необхідну для виконання експедитором своїх обов`язків за договором, а також документи, що стосуються вантажу, необхідні для здійснення митного, санітарного та інших видів державного контролю і нагляду, забезпечення безпечних умов перевезення вантажу.

Замовник відповідає за збитки, завдані експедитору у зв`язку з порушенням обов`язку щодо належного надання (у тому числі, але не тільки, в необхідному обсязі) документів та інформації (2.1.3 договору);

своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату послуг експедитора, відшкодування документально підтверджених витрат, понесених експедитором на користь замовника з метою виконання договору, у тому числі, страхування вантажу, а також відшкодовувати витрати на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору, на оплату зборів (обов`язкових платежів), які зазнав експедитор, виконуючи надане йому замовником доручення. Останні витрати можуть бути включенні до розміру вартості послуг експедитора (п. 2.1.9 договору);

сплачувати експедиторові додаткові витрати, пов`язані із наданням послуг, які не могли бути передбачені перед початком виконання перевезення та перебували поза впливом Експедитора (у тому числі, але не тільки необхідність яких виникла в дорозі, додаткові витрати, які виникли в результаті оголошення цінності вантажу) в строк не пізніше З (трьох) банківських дні з моменту отримання відповідного рахунку, якщо інше не передбачено в заяві. (п. 2.1.10 договору);

нести відповідальність за простій вагонів/контейнерів, автомобілів, який відбувся з вини замовника, іншу відповідальність, пов`язану з неправильним або несвоєчасним оформленням перевізних та/або супровідних документів або неповного їх комплекту, проти вимог відповідних нормативних актів України або інших держав, через які буде слідувати вантаж, а також за неправильне навантаження або неналежний стан вагонів/контейнерів, автомобілів, які потягли за собою збори або штрафи у тому випадку коли вагони/контейнери, автомобілі надаються не експедитором, а надані замовником самостійно. Не надавати до перевезення небезпечні вантажі (отрути, їдкі кислоти, вибухові, легкозаймисті, отруйні, радіоактивні речовини, медикаменти, що містять наркотичні та інфекційні речовини), крім випадків, коли заздалегідь обговорена відправка небезпечного вантажу і замовником здійснені усі необхідні узгодження з контролюючими органами (п. 2.1.11 договору);

-експедитор зобов`язується:

за дорученням замовника і за його рахунок організувати перевезення/перевантаження вантажу обраним експедитором або замовником транспортом і маршрутом та забезпечити оптимальне транспортно-експедиторське обслуговування вантажів (у т.ч., але не тільки укласти від свого імені або від імені замовника договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу) (п. 2.3.1 договору);

повідомити замовника про виявлені недоліки одержаної інформації, а в разі її неповноти - вимагати у замовника необхідну додаткову інформацію (п. 2.3.2 договору);

забезпечити виконання процедур по транзитному митному декларуванню вантажів (у тих країнах, де це передбачено) (п. 2.3.7 договору);

експедитор має право отримати відшкодування в погоджених із замовником обсягах додаткових документально підтверджених витрат, які виникли в нього при виконанні договору в інтересах клієнта ( 2.4.3 договору);

-вартість послуг експедитора, вартість перевозки та додаткові витрати узгоджуються і затверджуються сторонами у заявках (п. 3.1 договору);

-якщо на території України, або іншої держави, територією якої буде слідувати вантаж замовника, буде стягнуто штраф або збір, який виник з обслуговуванням перевезень вантажів, замовник компенсує експедитору суму таких платежів. На Експедитора, в таких випадках, покладається обов`язок представити замовнику документи, що свідчать про факт, який став підставою для додаткових витрат (акти про простій, про відсутність необхідних супровідних документів тощо). Рахунки, що передані експедитором за допомогою факсимільного зв`язку чи іншими засобами електронного зв`язку, мають силу оригіналу до моменту отримання оригіналів та підлягають оплаті в строк не пізніше 3 (трьох) банківських днів (якщо іншій строк не встановлений сторонами в заявці на перевезення вантажу) з моменту отримання (п. 3.2 договору);

оплата за договором здійснюється в гривнях України. У разі узгодження сторонами еквівалента суми в іноземній валюті, рахунки підлягають оплаті в національній грошовій одиниці України за курсом НБУ на дату виставляння рахунку, якщо інше не встановлено сторонами в заявці (п. 3.3 договору);

факт виконання робіт/надання послуг підтверджується підписаним сторонами актом. В разі не підписання замовником акту або відсутності від замовника письмової мотивованої відмови, акт вважається підписаним протягом 10 (десяти) днів з моменту його направлення рекомендованим листом з повідомленням (кур`єрською службою) на адресу замовника, а послуги прийнятими та наданими вчасно, якісно і в повному обсязі. Експедитор може відмовити замовнику, який не повернув акт, у прийнятті вантажу до експедирування або у видачі вантажу, що надійшов на ім`я замовника (п. 3.4 договору);

- відповідальність за правильність заповнення товарно-транспортних та інших супровідних документів несе замовник. При перевезеннях імпортованих вантажів замовник несе відповідальність за наявність в документах точних даних по митному оформленню вантажів в пункті доставки (п. 4.11 договору);

- договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2023 р. Якщо жодна із сторін за 30 днів до терміну закінчення договору не повідомить іншу сторону в письмовому вигляді про розірвання Договору, термін його дії буде автоматично продовжений на наступний календарний рік (п. 7.3 договору).

Як встановлено судом, на виконання умов договору сторонами було погоджено заявку №9919 від 21.08.2023 року до договору №210623 на перевезення вантажів в контейнерах /ShippingorderforContractLoads, згідно якої замовник замовив перевезення вантажу (труби, металевий лист) в 9 вантажних автомобілях з міста Ґдиня (Польща) до міста Кременчук (Україна) на суму 21600 євро в гривні за курсом НБУ на дату виставлення рахунку.

Примітки, особливості вимоги: 1. додаткові витрати, такі як організація огляду вантажу, зберігання, демередж, детеншн, проходження рентгену, страхування і т. д. не включені в ставку і оплачуються «за фактом». 2. У ставку включено вільний час знаходження автотранспорту: в порту 24 години, на проходження митних формальностей та завантаження/розвантаження 48 годин.

Як вказує позивач, вантаж відповідно до зазначеної заявки було перевезено із залученням третіх осіб - фізичної особи - підприємця Москалюк Р.Р., фізичної особи - підприємця Гордієнко І. П., Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт-18», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЙВ ЕКСПРЕС», Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Транс СМ», Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМАЗ-ТРАНС СЕРВІС", з якими укладені договори про надання транспортних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом:

-з Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕЙВ ЕКСПРЕС" - договір №05-01-23 надання послуг з перевезень вантажів автомобільним транспортом від 05.01.2023 року (а. с. 20, 21);

-з Товариством з обмеженою відповідальністю "КАМАЗ-ТРАНС СЕРВІС" договір №1701/18 на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні від 17.01.2018 року (з додатковою угодою від 23.12.2022 року) (а. с. 22 - 24);

-з фізичною особою підприємцем Москалюк Русланою Ростиславівною договір №22/08 про надання транспортних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом від 22.08.2023 року (а. с. 25-28);

-з Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Транс СМ" договір №2208-23 про надання транспортних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом від 22.08.2023 року (а. с. 29 - 32);

-з фізичною особою підприємцем Гордієнко Іваном Павловичем договір №9919 про надання транспортних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом від 28.08.2023 року (а. с. 33 - 36);

-з Товариством з обмеженою відповідальністю "Смарт-18" договір №23/08-97 про надання транспортних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом від 22.08.2023 року (а. с. 37 - 40).

Як вбачається з матеріалів справи, та підтверджується сторонами:

- відповідно до міжнародних товарно-транспортних накладних (СМR) 9919-1, 9919-3 (а. с. 104, 105) ТОВ "Глобал Транс СМ" 25.08.2023 р. здійснило завантаження вантажу в місті Ґдиня (Польща) на автотранспорт за реєстраційними номерами НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , НОМЕР_3 / НОМЕР_4 , з 02.09.2023 по 09.11.2023 р. та з 31.08.2023 р. по 09.11.2023 р. вантаж в автотранспорті знаходився під митним контролем Львівської митниці ДВС та доставлений ТОВ "УКРБУДТЕПЛО" (м. Кременчук) 11.11.2023 р. та 10.11.2023 р.;

- відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної (СМR) 9919-2 (а. с. 104 на звороті) ТОВ "СМАРТ-18" 25.08.2023 р. здійснило завантаження вантажу в місті Ґдиня (Польща) на автотранспорт за реєстраційним номером НОМЕР_5 / НОМЕР_6 , який з 04.09.2023р. по 10.11.2023 р. знаходився під митним контролем Львівської митниці ДВС та доставлений ТОВ «УКРБУДТЕПЛО» ( м. Кременчук) 14.11.2023 р.;

- відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) 9919-4 (а. с. 105 на звороті) 25.08.2023 р. ФОП Москалюк Р.Р. здійснила завантаження вантажу в місті Ґдиня (Польща) на автотранспорт за реєстраційним номером AC7908HE/AC2231XF, який 04.09.2023 по 11.09. 2023 р. знаходився під митним контролем Львівської митниці ДВС та доставлений ТОВ "УКРБУДТЕПЛО" (м. Кременчук) 12.09.2023 р.;

- відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) 9919-5 (а. с. 106) 25.08.2023 р. ТОВ "КАМАЗ-ТРАНС СЕРВІС" здійснило завантаження вантажу в місті Ґдиня (Польща) на автотранспорт за реєстраційним номером ВК9804ВМ/ НОМЕР_7 , який 05.09.2023 по 11.09.2023 р. знаходився під митним контролем Львівської митниці ДВС та доставлений ТОВ "УКРБУДТЕПЛО" (м. Кременчук) 13.09.2023 р.;

- відповідно до міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR)9919-6, 991-7, 9919-8 (106 зворот 107 зворот) 30.08.2023 року ТОВ "ДЕЙВ ЕКСПРЕС" здійснило завантаження вантажу в місті Ґдиня (Польща) на автотранспорт за реєстраційними номерами НОМЕР_8 / НОМЕР_9 , НОМЕР_10 / НОМЕР_11 , НОМЕР_12 / НОМЕР_13 , який з 05.09.2023 по 11.09.2023 р., з 07.09.2023 р. по 11.09.2023 р., 07.09.2023 по 11.09.2023 р. знаходився під митним контролем Львівської митниці ДВС та доставлений ТОВ «УКРБУДТЕПЛО» (м. Кременчук) 13.09.2023 р. та 17.09.2023 р.;

- відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної (СMR) 9919-9 (а. с. 108) ФОП Гордієнко І.П. 01.09.2023 р. здійснив завантаження вантажу в місті Ґдиня (Польща) на автотранспорт за реєстраційним номером НОМЕР_14 / НОМЕР_15 , який з 06.09.2023 по 09.11.2023 р. знаходився під митним контролем Львівської митниці ДВС та доставлений ТОВ «УКРБУДТЕПЛО» (м. Кременчук) 14.11.2023 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 318 Митного Кодексу України (далі - МК України) митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п. 24 ч. 1 ст. 4 МК України).

Згідно з ч. 2, 3 ст. 318 МК України митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до ч. 2 ст. 248 МК України засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Частинами 1, 8 ст. 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів:

1) заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення;

2) відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору;

3) відомості про найменування країн відправлення та призначення;

4) відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери;

5) відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) назва країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів;

6) відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про надання забезпечення сплати митних платежів: а) ставки митних платежів; б) застосування пільг зі сплати митних платежів; в) суми митних платежів; г) офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складені рахунки, визначений відповідно до статті 3-1 цього Кодексу; ґ) спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів; д) спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі надання забезпечення сплати митних платежів);

7) відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови;

8) відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України;

9) відомості про документи, передбачені частиною третьою статті 335 цього Кодексу;

10) довідковий номер декларації (за бажанням декларанта).

Відповідно до ч. 1 - 5, 7 ст. 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Для цілей класифікації товарів під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Для цілей класифікації товарів під товарами з ідентичними характеристиками розуміються товари, які мають однакові характерні для них ознаки (фізичні характеристики, хімічний склад, призначення та порядок застосування тощо) і відмінності між цими товарами не впливають на характеристики, визначальні для класифікації таких товарів за одним класифікаційним кодом згідно з УКТ ЗЕД.

Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення відповідно до глави 4 цього Кодексу.

Термін "класифікація товару" для цілей розділу ІV МК України міститься в пункті 2 розділу І Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №650, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.07.2012 за №1085/21397 (далі - Порядок №650) та розуміється як: визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, передбачених Законом України «Про Митний тариф України» (далі - Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД), з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику відповідно до вимог Митного кодексу України (далі - Кодекс), до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення.

Пункт 2 розділу І Порядку №650 визначає, що контроль правильності класифікації товарів - перевірка відповідності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення або після них.

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу ІІ Порядку №650 посадові особи Підрозділу, ПМО здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час виконання митних формальностей. Обсяг митного контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів, визначається на підставі результатів застосування системи управління ризиками.

Контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності: опису товару в митній декларації процедурі декларування відповідно до вимог Кодексу; відомостей про товар та код товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, із врахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, відповідно до вимог Кодексу.

Згідно з пунктами 3-5, 7-15 розділу ІІ Порядку №650 у разі якщо посадова особа ПМО не може однозначно перевірити правильність класифікації товарів на підставі задекларованих відомостей, така посадова особа у паперовій або електронній формі надсилає повідомлення декларанту або уповноваженій ним особі про необхідність надання додаткових документів та/або відомостей, які підтверджують задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД. Строк надання додаткових документів та/або відомостей не має перевищувати 10 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.

Згідно з ч. 2 ст. 335 МК України незалежно від виду транспорту, яким здійснюється переміщення товарів, під час прибуття товарів у пункт пропуску через державний кордон України надаються документи (відомості) або їх реквізити, у тому числі засобами інформаційних технологій (або у вигляді електронного документа), які підтверджують дотримання заборон та/або обмежень згідно із законами України щодо пропуску товарів через митний кордон України, крім тих, що необхідні виключно для поміщення товарів у митний режим.

Згідно з ч. 6 ст. 264 МК України митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Як встановлено судом, відповідно до листа до Львівської митниці за митним деклараціями №№23UA209230092806U9, 23UA209230094151U2, 23UA209230095558U9, 23UA209230095578U8 було заявлено до митного оформлення товар.

Автоматизованою системою митного оформлення з результатами застосування системи управління ризиками визначено необхідність проведення митного огляду товарів. На підставі результатів технічної експертизи відділом класифікації товарів Львівської митниці були прийняті рішення про визначення коду товару від 22.09.2023 року №КТ-UA209000-0245-2023, №КТ-UA209000-0246-2023, №КТ-UA209000-0247-2023 (а. с.111, 112), за результатами яких декларанту було направлено картки відмови в митному оформленні митних декларацій.

Також було прийнято рішення про визначення коду товару від 11.10.2023 року №КТ-UA209000-0259-2023.

Відповідно до звернень від 16.10.2023 року та 07.11.2023 року до Департаменту контролю та адміністрування митних платежів ДМСУ Товариство з обмеженою відповідальністю "ХЕЛЛЬМАНН СХІДНА ЄВРОПА ОУВЕРСІЗ" просило переглянути та скасувати кваліфікаційні рішення, винесені відділом класифікації товару Львівської митниці від 22.09.2023 року №КТ-UA209000-0245-2023, №КТ-UA209000-0246-2023, №КТ-UA209000-0247-2023 та від 11.10.2023 року №КТ-UA209000-0259-2023 (а. с. 41, 42).

Як вбачається з відповіді Державної митної служби України вих. №15/15-04-01/14/5194 від 07.11.2023 року (а. с. 43, 44), Львівську митницю було зобов`язано скасувати рішення про визначення коду товару від 22.09.2023 року №КТ-UA209000-0245-2023, №КТ-UA209000-0246-2023, №КТ-UA209000-0247-2023.

Позивач зазначає, що ним було сплачено виставлені перевізниками рахунки за понаднормовий простій автомобілів (акт на простої №124 від 26.10.2023 року та рахунки на оплату №124 від 26.10.2023 року, №128 від 10.11.2023 року (виставлених ТОВ "Смарт-18", а. с. 65, 66); рахунки на оплату №897 від 01.11.2023 року, 782 від 29.09.2023 року, №919 від13.11.2023 року (виставлених ТОВ "Глобал Станс СМ", а. с. 72 зворот, 73), акти виконаних робіт (послуг) № 18 від 29.09.2023 року, №19 від 13.10.2023 року, № 20 від 27.10.2023 року та №21 від 09.11.2023 року, рахунки №18 від 29.09.2023 року, №19 від 13.10.2023 року, №20 від 27.10.2023 року та № 21 від 09.11.2023 року (виставлених ФОП Гордієнко І. П., а. с. 67 70), що підтверджується платіжними інструкціями (а. с. 77 - 81).

За фактом здійснення перевезення вантажу експедитор відповідно до умов договору №210623 та заявки №9919 від 21.08.2023 року надав замовнику наступні послуги: складську обробку товару за межами України - 473 809,35 грн, автоперевезення СВ6141ВМ/ НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 / НОМЕР_6 ; НОМЕР_1 /2220ХР; НОМЕР_16 / НОМЕР_17 ;ВК9804ВМ/ВК3926ХТ; НОМЕР_8 / НОМЕР_9 ; НОМЕР_10 / НОМЕР_11 ; НОМЕР_12 / НОМЕР_13 ; СА6626СЕ/ НОМЕР_15 - 859 066,80 грн; транспортно експедиційне винагородження по території України - 149 586,23 грн; митне оформлення вантажу, посередницька діяльність (термінальні послуги) - 125 340,00 грн.

Загальний розмір узгодженої ціни перевезення становить 1 607 802,38 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 20.03.2024 року було здійснено направлення на адресу відповідача листа з вимогою здійснити оплату рахунків на загальну суму 494 627,32 грн. В якості додатків були направлені спірні акти, рахунки та заявка №9919-2 (а. с. 82 84). Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (№6504802723059 від 20.03.2024 року) відповідач отримав вказаний лист з додатками 27.03.2024 року, що також підтверджується відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Отже, позивачем було виставлено відповідачу відповідні рахунки на плату штрафних санкцій за понаднормовий простій та транспортно-експедиційне обслуговування на території України на загальну суму 644 627,32 грн (а. с. 62 63).

При цьому, позивач вказує, що рахунок №7878 від 16.11.2023 року відповідачем було частково оплачено 08.12.2023 року та 14.12.2023 року на суму 150000,00 грн, що підтверджується банківською випискою (а. с. 64), призначення платежу - оплата за транспортно-експедиційне обслуговування згідно рахунку № 7878 від 16.11.2023 року.

У зв`язку з вищезазначеним позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором транспортного експедирування №210623 від 21.08.2023 року у розмірі 494 627,32 грн, з яких 408 538,08 грн - плата за простій (додаткові витрати), 86 089,24 грн - плата за транспортно-експедиторське обслуговування.

Відносно стягнення з відповідача плати за простій у розмірі 264 091,08 грн відповідно до актів надання послуг №7880, №7879 від 16.11.2023 року (а. с. 52) та рахунків №7880, №7879 від 16.11.2023 року (а. с. 63) суд зазначає наступне.

Суд враховує доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, що замовник несе відповідальність за простій вагонів, контейнерів, автомобілів, який відбувається саме з вини замовника.

Судом встановлено, що простій автотранспортних засобів за реєстраційними номерами НОМЕР_5 / НОМЕР_6 (ТОВ "Смарт -18"), НОМЕР_3 / НОМЕР_4 , № НОМЕР_1 / НОМЕР_2 (ТОВ "Глобал транс СМ") виник у зв`язку з прийняттям рішень про визначення коду товару від 22.09.2023 року №КТ-UA209000-0245-2023, №КТ-UA209000-0246-2023, №КТ-UA209000-0247-2023 (а. с.111, 112), однак дані рішення були скасовані Львівською митницею. Отже, жодних доказів існування вини відповідача у тому, що при проходженні митного контролю відбувся простій вищезазначених транспортних засобів в матеріалах справи не міститься.

Отже, суд дійшов висновку щодо неправомірного нарахування позивачем плати за понаднормовий простій в розмірі 264 091,08 грн за відсутності вини відповідача у правовідносинах щодо підготовки та надання пакету документів для митного оформлення вантажу при здійсненні міжнародного перевезення, що потягло простій автотранспортних засобів (державний номерний знак НОМЕР_18 / НОМЕР_4 , № НОМЕР_1 / НОМЕР_2 (ТОВ "Глобал Странс СМ").

Відносно вимоги про стягнення штрафних санкцій за понаднормовий простій автотранспорту державний номерний знак НОМЕР_14 / НОМЕР_15 (ФОП Гордієнко І. П.) в розмірі 144 447,00 грн суд зазначає наступне.

Як зазначалось вище, на підставі результатів технічної експертизи відділом класифікації товарів Львівської митниці було прийнято рішення про визначення коду товару від 11.10.2023 року №КТ-UA209000-0259-2023.

16.10.2023 року позивач звернувся до Департаменту контролю та адміністрування митних платежів ДМСУ щодо перегляду та скасування вказаного кваліфікаційного рішення.

Відповідно до відповіді Державної митної служби України вих. №15/15-04-01/14/5194 від 07.11.2023 року (а. с. 43, 44) судом встановлено, що згідно з цим рішенням товар "Прокат плоский з вуглецевої сталі, в листах завширшки 1500 мм, холоднокатаний, неплакований, без гальванічного або іншого покриття, виготовлений зі сталі марки Q235B згідно GB/T 700-2006: - Сталь холоднокатана, розмір 2x2400x1500 мм - 4 пачки, розмір 3x2400x1500 мм - 1 пачка.Торгівельна марка - IISСО. Виробник- HUNANSTANDARDSTEELCO., LTDKpama виробництва: Китай, (CN)", заявлений до митного оформлення за митною декларацією № 23UA209230095578U8 за кодом згідно з УКТ ЗЕД 7209 26 90 00, Львівською митницею класифіковано як "Прокат плоский з нелегованої (вуглецевої) сталі марки Q235B, розмір 2x2400x1500 мм, розмір 3x2400x1500 мм, з металевим покриттям цинку, а також поверхневим чорним покриттям на основі стирол/акрилових полімерів/співполімерів. Торговельна марка HSCO. Виробник HUNANSTANDARDSTEELCO., LTD" у товарній підкатегорії 7210 70 80 00 згідно УКТ ЗЕД.

За результатами застосування системи управління ризиками за митною декларацією № 23UA209230095578U8 автоматизованою системою митного оформлення визначено необхідність проведення митного огляду товарів №2 та №3 та здійснення контролю правильності класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД із залученням спеціалізованого підрозділу митниці.

Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Держмитслужби за результатами проведення досліджень направлено до Львівської митниці Висновок від 09.10.2023 №142000-3102-0202, згідно з яким досліджені зразки за визначеними показниками можуть бути віднесені до відрізків прокату з нелегованої (вуглецевої) сталі з металевим покриттям цинку, а також неметалевим поверхневим чорним покриттям на основі стирол/акрилових полімерів/співполімерів.

З урахуванням викладеного Держмитслужба залишила рішення про визначення коду товару від 11.10.2023 № KT-UA209000-0259-2023 без змін.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач вказує, що причиною затримки автотранспорту на Львівській митниці стала неможливість завершення митного оформлення внаслідок невірно заповнених граф 31, 33 МД по товарах №2, №3 відповідно до КТ від 11.10.2023 №КТUА209000-0259-2023 (порушено умови декларування, передбачені п. 1, п. 8 ст. 257 МКУ, ПКМУ від 21.05.2012 №450) та не зазначення висновку СЛЕД Держмитслужби від 09.10.2023 №142000-3102-020.

Дана обставина встановлена Полтавським окружним адміністративним судом у справі №440/17039/23 від 16.05.2024р. за позовом ТОВ «"Укрбудтепло" до Львівської митниці про скасування рішення та картки відмови.

ТОВ "Укрбудтепло" зазначає, що оформлення митної декларації здійснювалось позивачем, затримка перевізників на митниці була через не вірно заповнені графи митної декларації, тому вини відповідача у простої автотранспорту не має.

Суд зазначає, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16 травня 2024 року у справі № 440/17039/23 встановлено наступне:

- на виконання умов контракту від 16.03.2023 №HS24854MW та Додатку №1 до нього з метою розмитнення придбаного у "HUNAN STANDARD STEEL.CO, LTD (China)" товару декларантом подано до митного органу електронну митну декларацію №23UA209230095578U8 від 08.09.2023, згідно якої позивачем ввезено на територію України наступні товари:

1) Товар №1 - труби безшовні холоднокатані (обтиснені у холодному стані) з вуглецевої сталі, не прецизійні, круглого поперечного перерізу, без різьби, без фітингів, та без теплової ізоляції, з заглушками на кінцях. Виготовлені із сталі марки 20 згідно GBT 8163: - товщина стінки 3,5 мм, -0/+5 мм, зовнішній діаметр 28 мм, довжина 9 м, -0/+20 мм. Містить вуглецю С=0,20% , сірка S=max 0,018%, фосфору Р=0,006%, хрому Сr=0,006%, нікелю Nі=0,01%, міді Сu=0,008%, - 3 зв`язки (пачки). Загального цивільного використання не для військового призначення, не належить до товарів подвійного використання, що можуть використовуватися у створенні звичайних видів озброєнь військової чи спеціальної техніки та створення ракетної зброї. Торгівельна марка - HUNAN STANDARD STEEL.CO, LTD. Країна виробництва - Китай (CN), загальна вартість 11685,63 дол США за 7149 кг; код товару за УКТ ЗЕД - 73043180;

2) Товар №2 - прокат плоский з вуглецевої сталі, в листах завширшки 1500 мм, холоднокатаний, неплкований, без гальванічного або іншого покриття, виготовлений із сталі марки Q235В згідно GВ/Т 700-2006; сталь холоднокатана, розмір 2х2400х1500 мм - 4 пачки. Торгівельна марка - НSCO. Виробник - HUNAN STANDARD STEEL.CO, LTD. Країна виробництва - Китай (CN), загальна вартість 18314,55 дол США за 12790 кг; код товару за УКТ ЗЕД - 72092690;

3) Товар №3 - прокат плоский з вуглецевої сталі, в листах завширшки 1500 мм, холоднокатаний, неплкований, без гальванічного або іншого покриття, виготовлений із сталі марки Q235В згідно GВ/Т 700-2006; сталь холоднокатана, розмір 3х2400х1500 мм - 1 пачка. Торгівельна марка - НSCO. Виробник - HUNAN STANDARD STEEL.CO, LTD. Країна виробництва - Китай (CN), загальна вартість 1732,65 дол США за 1210 кг; код товару за УКТ ЗЕД 72092500;

- за результатами спрацювання системи управління ризиками за митною декларацією від 08.09.2023 №23UA209230095578U8 автоматизованою системою митного оформлення визначено необхідність проведення митного огляду товарів №2 і №3 та здійснення контролю правильності класифікації товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД) із залученням спеціалізованого підрозділу митниці;

- за результатами проведених досліджень СЛЕД Держмитслужби оформлено та направлено до Львівської митниці висновок від 09.10.2023 №142000-3102-0202, згідно з яким за визначеними показниками надані на дослідження зразки можуть бути віднесені до відрізків прокату з нелегованої (вуглецевої) сталі з металевим покриттям цинку, а також неметалевим поверхневим чорним покриттям на основі стирол/акриловихполімерів/співполімерів; встановити спосіб нанесення покриття не представляється можливим за відсутності в СЛЕД Держмитслужби експертних можливостей;

- як наслідок, по товарах №2 та №3 митної декларації від 08.09.2023 №23UA209230095578U8 Львівською митницею винесено класифікаційне рішення про визначення коду товару від 11.10.2023 №КТ-UA209000-0259-2023, згідно з яким товари №2 та №3 класифіковано кодом 7210708000 згідно з УКТ ЗЕД та визначено опис, що відповідає результатам досліджень СЛЕД Держмитслужби:

"Товар №2 - Прокат плоский з нелегованої (вуглецевої) сталі марки Q235B, розмір 2x2400x1500 мм, з металевим покриттям цинку, а також поверхневим чорним покриттям на основі стирол/акрилових полімерів/співполімерів. Торговельна марка HSCO. Виробник HUNAN STANDARD STEEL CO., LTD";

"Товар №3 - Прокат плоский з нелегованої (вуглецевої) сталі марки Q235B, розмір 3x2400x1500 мм, з металевим покриттям цинку, а також поверхневим чорним покриттям на основі стирол/акрилових полімерів/співполімерів. Торговельна марка HSCO. Виробник HUNAN STANDARD STEEL CO., LTD";

- також, у зв`язку з неможливістю завершення митного оформлення внаслідок невірно заповнених граф 31, 33 МД по товарах №2, №3 відповідно до КТ від 11.10.2023 №КТ-UA209000-0259-2023 (порушено умови декларування, передбачені п. 1, п. 8 ст. 257 МКУ, ПКМУ від 21.05.2012 №450) та не зазначення висновку СЛЕД Держмитслужби від 09.10.2023 №142000-3102-0202, митним органом оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/002633.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справах: SovtransavtoHolding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002р, Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007р. одним з основних елементів верховенства права визнано принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до п. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Отже, обставини, Полтавського окружного адміністративного суду від 16 травня 2024 року у справі № 440/17039/23 мають преюдиціальне значення та не доказуються при розгляді даної справи.

Фактично позивач пов`язує наявність збитків з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань щодо своєчасного надання експедитору повної, точної і достовірної інформації щодо найменування, кількості, якості та інших характеристик вантажу, його властивостей, умови його перевезення, іншої інформації, необхідної для виконання експедитором своїх обов`язків за договором, а також документів, що стосуються вантажу, необхідних для здійснення митного, санітарного та інших видів державного контролю і нагляду, забезпечення безпечних умов перевезення вантажу.

Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки, суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі статтею 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Статтею 22 ЦК України визначено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За загальним правилом особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина 1 статті 22, стаття 611 ЦК України).

Положеннями ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Таким чином позивач повинен довести факт завдання йому збитків, розмір зазначених збитків, докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та завданими збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.12.2018 у справі №902/320/17 зі спору про стягнення збитків з експедитора).

При цьому обов`язок доведення в суді факту протиправної поведінки відповідача, розміру завданої шкоди, а також прямого причинного зв`язку між ними покладається на позивача з документальним підтвердженням обґрунтованого розрахунку суми, що стягується на відшкодування заподіяної шкоди. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Водночас, відсутність або ж недоведеність хоча б одного елементів складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування шкоди (збитків).

Відповідно до положень ст. 11 Конвенції для цілей митних та інших формальностей, які повинні бути здійснені до доставки вантажу, відправник додає до вантажної накладної необхідні документи або надає їх в розпорядження перевізника, і забезпечує його всією інформацією, якої він може потребувати.

Перевізник не зобов`язаний перевіряти вірність і адекватність цих документів та інформації. Відправник несе відповідальність перед перевізником за будь-які збитки, заподіяні відсутністю, недостатністю чи невірністю таких документів та інформації, за винятком випадків незаконних дій або недбалості перевізника.

Перевізник несе відповідальність як представник за наслідки втрати чи невірного використання документів, зазначених у вантажній накладній і доданих до неї або наданих в його розпорядження; сума відшкодування, яка сплачується перевізником, не повинна, однак, перевищувати ту, яка підлягала б сплаті у випадку втрати вантажу.

Відповідно до умов договору №210623 транспортного експедирування від 21.06.2023 року замовник (відповідач) зобов`язаний:

- пред`являти до перевезення вантаж в терміни та обсягах, що зазначені в узгоджених заявках та належним чином оформлений повний пакет товаросупроводжувальних документів, необхідних для прийому-передачі вантажу, що забезпечить безперешкодний рух транспортного засобу за маршрутом перевезення (2.1.2 договору);

- своєчасно надати експедитору повну, точну і достовірну інформацію щодо найменування, кількості, якості та інших характеристик вантажу, його властивостей, умови його перевезення, іншу інформацію, необхідну для виконання експедитором своїх обов`язків за договором, а також документи, що стосуються вантажу, необхідні для здійснення митного, санітарного та інших видів державного контролю і нагляду, забезпечення безпечних умов перевезення вантажу.

Замовник відповідає за збитки, завдані експедитору у зв`язку з порушенням обов`язку щодо належного надання (у тому числі, але не тільки, в необхідному обсязі) документів та інформації (2.1.3 договору).

Відповідальність за правильність заповнення товарно-транспортних та інших супровідних документів несе замовник. При перевезеннях імпортованих вантажів замовник несе відповідальність за наявність в документах точних даних по митному оформленню вантажів в пункті доставки (п. 4.11 договору).

Так, наявні у справі докази та пояснення сторін підтверджують, що у митній декларації №23UA209230095578U8 від 08.09.2023 року по товарах №2 та №3 було вказано відповідно коди товарів за УКТ ЗЕД 72092690 та 72092500.

Подаючи позов до Львівської митниці про скасування рішення та картки відмови у справі №440/17039/23, ТОВ «Укрбудтепло» зазначило, що під час митного оформлення ним був наданий достатній обсяг документів, які надавали можливість класифікувати товар. Декларант визначив код товару згідно УКТ ЗЕД відповідно до встановлених правил у точній відповідності до опису товару у супровідній документації.

Отже, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16 травня 2024 року у справі № 440/17039/23 встановлено, що коди товару №2 та №3 за УКТ ЗЕД 72092690 та 72092500 внесено до митної декларації №23UA209230095578U8 від 08.09.2023 року у точній відповідності до опису товару у супровідній документації.

Тобто, понаднормовий простій автотранспорту державний номерний знак НОМЕР_14 / НОМЕР_15 (ФОП Гордієнко І. П.) за період з 08.09.2023 року по 11.10.2023 року (дата рішення про визначення коду товару від 11.10.2023 № KT-UA209000-0259-2023) відбувся з вини саме ТОВ "Укрбудтепло", адже відповідно до п. 4.11 договору №210623 транспортного експедирування саме змовник несе відповідальність за правильність заповнення товарно-транспортних та інших супровідних документів, а отже замовник відповідає за збитки, завдані експедитору у зв`язку з порушенням обов`язку щодо належного надання (у тому числі, але не тільки, в необхідному обсязі) документів та інформації (2.1.3 договору).

З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку щодо правомірності вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат нарахованих та сплачених штрафних санкцій за понаднормовий простій автотранспорту державний номерний знак НОМЕР_14 / НОМЕР_15 (ФОП Гордієнко І. П.) за період з 08.09.2023 року по 11.10.2023 року.

Відповідно до п. 6.16 договору №9919 про надання транспортних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом від 28.08.2023 року (далі договір № 9919, а. с. 33 - 36), укладеного між позивачем та ФОП Гордієнко І. П, за простій транспортного засобу перевізника не з вини останнього під завантаженням (розвантаженням) і митним оформленням понад термін, встановлений даним договором, замовник (ТОВ "ХЕЛЛЬМАН СХІДНА ЄВРОПА ОУВЕРСІЗ") сплачує штраф за кожну повну добу простою за винятком святкових та вихідних днів, якщо автомобіль прибув менше ніж за 24 години до настання святкових чи вихідних днів країни перебування в розмірі 100 дол. США по курсу НБУ на дату виставлення рахунку, якщо інше не вказано у додатковій угоді .

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У позовній заяві позивач зазначив, що всі перевізники розраховували вартість простою із суми, яка вдвічі менша суми, яка визначалась у договорі, а саме: 1 доба 50 доларів США, а не 100 доларів США.

Здійснивши власний розрахунок розміру витрат, понесених позивачем у зв`язку з понаднормовим простоєм за період з 08.09.2023 року по 11.10.2023 року (з урахуванням позиції позивача, що 1 доба простою 50 доларів США), суд встановив, що вартість простою за даний період становить 60 232,89 грн:

-за період з 08.09. 2023 року по 28.09.2023 року (рахунок виставлено 29.09.2023 року) 21 (кількість днів простою) * 50 дол. США * 36,5686 грн (курс НБУ на дату виставлення рахунку) = 38 397,03 грн;

-за період з 30.09.2023 року по 11.10.2023 року (рахунок виставлено 13.10.2023 року) 12 (кількість днів простою) * 50 дол. США * 36,3931грн (курс НБУ на дату виставлення рахунку) = 21 835,86 грн.

Щодо понаднормового простою автотранспорту державний номерний знак НОМЕР_14 / НОМЕР_15 (ФОП Гордієнко І. П.) за період з 12.10.2023 року по 09.11.2023 року суд зазначає, що в рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 16 травня 2024 року у справі № 440/17039/23 зазначено:

"Поряд з цим, з огляду на правомірність прийняття митним органом рішення від 11.10.2023 №КТ-UA209000-0259-2023 суд вважає правомірним також й прийняття на підставі вказаного рішення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 209230/2023/002633 з посиланнями на неможливість завершення митного оформлення у зв`язку з невірно заповненими графами 31, 33 МД від 08.09.2023 №23UA209230095578U8 та необхідність подання нової МД із врахуванням КТ від 11.10.2023 №КТ-UA209000-0259-2023 та висновку СЛЕД від 09.10.2023 №142000-3102-0202.

Отже, відповідно до умов договору №210623 транспортного експедирування експедитор здійснює митно-брокерські послуги; оформлює документи та організовує роботи відповідно до митних, карантинних та санітарних вимог тощо (п. 1.3 договору).

В матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивачем відповідача про початок простою, а також відсутні докази вини відповідача у неможливості подання нової митної декларації із врахуванням КТ від 11.10.2023 №КТ-UA209000-0259-2023 та висновку СЛЕД від 09.10.2023 №142000-3102-0202.

Відповідно до договору №9919 замовник (позивач) зобов`язаний:

- своєчасно вирішувати питання ліцензування, митного оформлення вантажу, ветеринарних та карантинних сертифікатів, радіологічного, екологічного та іншого контролю (п. 4.1.8 договору №9919),

- сплатити наднормативний простій транспортних засобів перевізника під навантаженням (розвантаженням), митним оформленням, якщо такий простій стався з вини замовника, у порядку, встановленому цим договором (п. 4.1.11 договору № 9919).

При цьому, суд дійшов висновку щодо неправомірного нарахування позивачем плати за простій за період з 12.10.2023 року по 09.11.2023 року за відсутності вини відповідача у правовідносинах щодо підготовки та надання пакету документів для митного оформлення вантажу при здійсненні міжнародного перевезення.

З приводу посилання відповідача на відсутність у договорі №210623 обов`язку замовника сплачувати штрафні санкції, а тому відсутні підстави для задоволення даних позовних вимог, суд зазначає, що позивач у позові посилається на пункти договору, якими передбачено відповідальність за простій автомобілів, який відбувся з вини замовника.

Отже підстави для стягнення плати за простій автотранспорту державний номерний знак НОМЕР_14 / НОМЕР_15 (ФОП Гордієнко І. П.) у розмірі 84 214,11 грн відсутні (144 447,00 60 232,89).

Також позивач просив стягнути з відповідача кошти за транспортно-експедиторське обслуговування за договором 210623 у загальному розмірі 86 089,24 грн згідно актів наданих послуг: №7878 від 16.11.2023 року, №7879 від 16.11.2023 року, №7880 від 16.11.2023 року, №7881 від 16.11.2023 року (а. с. 51 зворот 53) та рахунків №7878, №7881, №7880 та №7879 від 16.11.2023 року (а. с. 62 63).

Відносно стягнення коштів за транспортно-експедиторське обслуговування у розмірі 10 605,38 грн згідно акту №7878 та рахунку №7878 від 16.11.223 року суд зазначає наступне.

Судом вже встановлено, що простій автотранспортного засобу за реєстраційним номером НОМЕР_5 / НОМЕР_6 (ТОВ "Смарт -18") виник у зв`язку з прийняттям рішення про визначення коду товару від 22.09.2023 року №КТ-UA209000-0247-2023 (а. с.112) (CMR 9919-2, а. с. 108), однак дане рішення було скасовані Львівською митницею. Отже, жодних доказів існування вини відповідача у тому, що при проходженні митного контролю відбувся простій транспортного засобу не міститься.

Як зазначалось вище, позивач вказав, що рахунок №7878 від 16.11.2023 року (за яким було нараховано плату за простій (125 439,36 грн без ПДВ) та транспортно - експедиторське обслуговування (29 305,02 грн (без ПДВ) на загальну суму 160 6050,38 грн відповідачем було частково оплачено 08.12.2023 року та 14.12.2023 року на суму 150 000,00 грн, що підтверджується банківською випискою (а. с. 64), призначення платежу - оплата за транспортно-експедиційне обслуговування згідно рахунку № 7878 від 16.11.2023 року.

Отже, суд не вбачає підстав для стягнення 10 605,38 грн заборгованості з оплати за транспортно-експедиційне обслуговування (автотранспортний засіб за реєстраційним номером НОМЕР_5 / НОМЕР_6 ) згідно акту №7878 та рахунку №7878 від 16.11.223 року, оскільки відповідачем було здійснено відповідну оплату у повному обсязі (сплачено 150 000,00 грн, тоді як загальна сума транспортно-експедиційного обслуговування становить 35 166,02 грн).

Відносно стягнення коштів за транспортно-експедиторське обслуговування у розмірі 75 483,86 грн згідно актів надання послуг №7881, №7880 та №7879 від 16.11.2023 року та рахунків №7881, №7880 та №7879 від 16.11.2023 року суд зазначає наступне.

Відповідно до умов договору №210623 від 21.06.2023 року замовник зобов`язується своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату послуг експедитора, відшкодування документально підтверджених витрат, понесених експедитором на користь замовника з метою виконання договору, у тому числі, страхування вантажу, а також відшкодовувати витрати на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору, на оплату зборів (обов`язкових платежів), які зазнав експедитор, виконуючи надане йому замовником доручення. Останні витрати можуть бути включенні до розміру вартості послуг експедитора (п. 2.1.9 договору).

Відповідно до п. 3.4 договору №210623, факт виконання робіт / надання послуг підтверджується підписаним сторонами актом. В разі не підписання замовником акту або відсутності від замовника письмової мотивованої відмови, акт вважається підписаним протягом 10 (десяти) днів з моменту його направлення рекомендованим листом з повідомленням (кур`єрською службою) на адресу замовника, а послуги прийнятими та наданими вчасно, якісно і в повному обсязі. Експедитор може відмовити замовнику, який не повернув акт, у прийнятті вантажу до експедирування або у видачі вантажу, що надійшов на ім`я замовника.

Як вже встановлено судом, позивачем 16.11.2023 року було складено акти надання послуг, серед яких зокрема спірні:

- №7881, де сума транспортно - експедиційного обслуговування становить 7 657,67 грн (без ПДВ) (а. с. 51 зворот);

- №7880, де сума транспортно - експедиційного обслуговування на території України становить 26 336,80 грн (без ПДВ) (а. с. 52);

- №7879, де сума транспортно - експедиційного обслуговування на території України становить 28 905,74 грн (без ПДВ) (а. с. 52 зворот).

Дані акти разом з рахунками (№7881, №7880, №7879 від 16.11.2023 року) та заявкою було направлено позивачем 20.03.2024 року на адресу відповідача листа з вимогою здійснити оплату рахунків на загальну суму 494627,32 грн. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (№6504802723059 від 20.03.2024 року) відповідач отримав вказаний лист з додатками 27.03.2024 року, що також підтверджується відповідачем у відзиві на позовну заяву (а. с. 82 - 84).

При цьому суд звертає увагу, що оплата частини рахунків за договором № 210623, а також часткова оплата рахунку №7878 від 16.11.2023 року 08.12.2023 року та 14.12.2023 року, що підтверджується банківською випискою за період з 01.01.2022 року по 08.05.2024 року (а. с. 64), вказує на обізнаність відповідача про існування направлених актів та рахунків ще задовго до їх офіційного отримання.

Вищезазначені спірні акти підписані виконавцем - позивачем в односторонньому порядку та направлені відповідачу рекомендованим листом з повідомленням. Матеріали справи не містять письмової мотивованої відмови відповідача (замовника), отже акти вважаються підписаниим протягом 10 (десяти) днів з моменту їх направлення на адресу замовника, а послуги прийнятими та наданими вчасно, якісно і в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оплата за договором здійснюється в гривнях України. У разі узгодження сторонами еквівалента суми в іноземній валюті, рахунки підлягають оплаті в національній грошовій одиниці України за курсом НБУ на дату виставляння рахунку, якщо інше не встановлено сторонами в заявці (п. 3.3 договору);

Доказів сплати грошових коштів у сумі 75 483,86 грн (згідно спірних рахунків) станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення договірних зобов`язань з боку відповідача щодо оплати вартості наданих послуг за актами №7879, №7880, №7881 від 16.11.2023 року в сумі 75 483,86 грн, а тому дана вимога є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, згідно зі ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України від 28.10.2010 р. № 4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі Проніна проти України за заявою № 63566/00 суд нагадує, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення договірних зобов`язань з боку відповідача щодо оплати додаткових витрат штрафних санкцій за понаднормовий простій автотранспорту у розмірі 60 232,89 грн та наданих послуг транспортно-експедиційного обслуговування у розмірі 75 483,86 грн. Дані позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими, підтвердженими документально та нормами матеріального права та такими, що підлягають задоволенню.

В іншій частині стягнення додаткових витрат - штрафних санкцій за понаднормовий простій автотранспорту у розмірі (348 305,19грн) та оплати на послуги транспортно-експедиційного обслуговування (10 605,38грн) позов є безпідставним, а отже задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Платіжною інструкцією №4091 від 30.04.2024 року на суму 7 419,41 грн позивачем було підтверджено оплату судового збору за подання позовної заяви (а. с. 6).

Випискою від 30.04.2024 року підтверджено зарахування судового збору у розмірі 7 419,41 грн до спеціального фонду державного бюджету України (а. с. 90).

Оскільки позовна заява подана позивачем через систему "Електронний суд", то відповідно до вимог ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 5 935,53 грн (із застосуванням коефіцієнту 0,8)

Отже, позивачем було внесено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом, переплата становить 1 483,88 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудтепло" (вул. Ярмаркова, 13 А, м. Кременчук, Полтавська область, 39600 ідентифікаційний код ЄДРПОУ44985776) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕЛЛЬМАНН СХІДНА ЄВРОПА ОУВЕРСІЗ" (вул. Академіка Філатова, 55, кв. 10, м. Одеса, 65074, фактична адреса: вул. Успенська, 39, оф. 3, м. Одеса, 65048, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37114838) 60 232,89 грн додаткових витрат (штрафних санкцій за понаднормовий простій автотранспорту) та 75483,86 грн за надані послуги транспортно-експедиційне обслуговування, а також 1 628,60 грн судового збору.

Видати наказ із набранням цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення складено та підписано 11.09.2024 року (після виходу судді з лікарняного).

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О. М. Тимощенко

СудГосподарський суд Полтавської області
Дата ухвалення рішення11.09.2024
Оприлюднено13.09.2024
Номер документу121543618
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань перевезення, транспортного експедирування

Судовий реєстр по справі —917/851/24

Ухвала від 07.10.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Істоміна Олена Аркадіївна

Ухвала від 03.10.2024

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Тимощенко О.М.

Рішення від 24.09.2024

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Тимощенко О.М.

Ухвала від 17.09.2024

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Тимощенко О.М.

Рішення від 11.09.2024

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Тимощенко О.М.

Ухвала від 03.06.2024

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Тимощенко О.М.

Ухвала від 27.05.2024

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Тимощенко О.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні