Ухвала

від 06.09.2024 по справі 922/18/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"06" вересня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/18/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Сіліній М.Г.

та за участю:

Представника боржника - Чернишов К.О.

розпорядника майна - Кригіна О.В.

представника АТ КБ "ПриватБанк" - Ювко В.О.

розглянувши заяву АТ КБ "ПриватБанк" (вх. № 4940 від 22.02.2024) з додатковими грошовими вимогами до боржника по справі

за заявоюАкціонерне товариство Комерційний Банк "ПриватБанк" про визнання банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Стіл-Профіт"

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 01.02.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіл-Профіт", визнано розмір вимог ініціюючого кредитора Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк в сумі 117 523 267,68грн, яка складається з 116 850 917,68грн простроченої заборгованості з винагороди за користування майном та 672 350,00грн судового збору, стягнутих за рішенням суду у справі № 922/524/19, а також 26 840,00грн сплаченого судового збору за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у даній справі та 60 300,00грн витрат пов`язаних із розглядом цієї справи (авансовий платіж згідно ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства), введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражну керуючу Кригіну Оксану Володимирівну, призначено попереднє засідання суду .

На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 02.02.2024 оприлюднено повідомлення про порушення справи про банкрутство.

22.02.2024 до суду надійшла заява Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (вх. № 4940 від 22.02.2024) з додатковими грошовими вимогами до боржника в загальній сумі 1 760 446 320,01 грн., яка була призначена до розгляду в попередньому засіданні 28.03.2024.

01.03.2024 р. від розпорядника майна надійшло повідомлення про результат розгляду вимог Розпорядник майна відповідно до повідомлення вих. № 02-04/54 від 22.02.2024 р. про АТ КБ "ПриватБанк", в якому вона визнає грошові вимоги повністю.

28.03.2024 від боржника надійшло повідомлення (вх.№ 8312), в якому він просить відкласти розгляд вимог банку для можливості надання свого контррозрахунку.

До суду від кредитора надійшли додаткові пояснення та документи.

28.03.2024 попереднє засідання було відкладено на 02.05.2024.

02.05.2024 від боржника надійшло клопотання про відкладання розгляду заяви банку для необхідності надання додаткових документів.

В судовому засіданні 02.05.2024р. відкладено попереднє засідання на 16.05.2024.

15.05.2024р. до суду від боржника надійшли додаткові пояснення та розрахунок заборгованості (вх.№ 12698).

Представник кредитора надав додаткові пояснення з приводу контррозрахунку боржника.

В судовому засіданні 16.05.2024 представник боржника просив відкласти розгляд грошових вимог для надання контррозрахунку.

Попереднє засідання було відкладено на 04.07.2024.

01.07.2024 від боржника надійшов розрахунок заборгованості з урахуванням прийнятих судових рішень (вх. № 17673)..

В судовому засіданні 04.07.2024 оголошено перерву в попередньому засіданні суду до 11.07.2024, запропонувано АК КБ "ПриватБанк" надати свою правову позицію щодо заперечень боржника, наведених у його повідомленні про результат розгляду грошових вимог банку та додаткових пояснення до повідомлення.

11.07.2024 боржником надано до суду контррозрахунки з урахуванням рішень суду.

В судовому засіданні 11.07.2024 оголошено перерву в попередньому засіданні суду до 01.08.2024, запропоновано АК КБ "ПриватБанк" викласти свою правову позицію щодо заявлених ним грошових вимог з врахуванням заперечень боржника, наведених останнім у повідомленні про результати розгляду грошових вимог банку та додаткових поясненнях, запропоновано розпоряднику майна викласти правову позицію щодо заявлених ініціюючим кредитором грошових вимог з врахуванням заперечень боржника, наведених ним у повідомленні про результат розгляду грошових вимог банку та додаткових поясненнях.

25.07.2024 від кредитора надійшли додаткові пояснення, в яких він просить суд визнати вимоги банку в повному обсязі.

До суду від розпорядника майна надійшли додаткові пояснення, в яких вона погоджується з заявленими банком сумами.

30.08.2024 р. від боржника надійшли додаткові пояснення.

В судовому засіданні представник боржника надав докази часткового повернення предмету лізингу (вх. № 19312 від 01.08.2024).

В судовому засіданні 01.08.2024 без виходу до нарадчої кімнати судом постановлено ухвалу про продовження процедури розпорядження майном на 2 місяці, тобто до 20.09.2024 та відкладено попереднє засідання на 15.08.2024, запропоновано боржнику надати контррозрахунок заборгованості перед АТ КБ "ПриватБанк" з урахуванням всіх додаткових угод до спірних договорів.

Ухвалою суду від 05.08.2024 оскільки дата проведення попереднього засідання, призначеного на 15.08.2024, припадає на час перебування судді Лавренюк Т.А. у щорічній відпустці, попереднє засідання суду у даній справі призначено на іншу дату - 30.08.2024.

В судовому засіданні 30.08.2024 представник боржника надав додаткові пояснення .

В судовому засіданні 30.08.2024 відкладено попереднє засідання на 06.09.2024, зобов`язано ініціюючого кредитора надати письмові пояснення та детальний розрахунок грошових вимог помісячно, починаючи із періоду, що не підтверджений рішенням суду.

05.09.2024 до суду від боржника надійшли докази розірвання спірних договорів (вх. № 22271).

Від АК КБ "ПриватБанк" надійшли додаткові пояснення та розрахунок заборгованості (вх. № 22407 від 06.09.2024).

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників справи, суд встановив наступне.

Як вбачається із поданої банком заяви, його грошові вимоги ґрунтуються на двох договорах фінансового лізингу.

20.08.2016р. між ПАТ КБ ПРИВАТБАНК, правонаступником якого є АТ КБ ПРИВАТБАНК (кредитор), та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТІЛ-ПРОФІТ" (Лізингоодержувач, боржник) було укладено договір фінансового лізингу № 4С16063ЛИ (Договір 1).

Відповідно до п.1.1. Договору 1, банк є власником нерухомого майна, яке зазначено у Додатку1 До Договору (34 об`єкту), банк передає лізингоодержувачу майно, а лізингоодержувач приймає майно від банка в платне користування, а після виплати всієї суми лізингових платежів у власність, у визначені даним договором строки, на умовах фінансового лізингу.

У пункті 1.2. Договору 1, в редакції додаткової угоди від 25.08.2016 р., сторони узгодили, що вартість майна становить: 737 070 324,00 грн.

За змістом п. 3.1. Договору 1 передача банком та прийом Лізингоодержувачем майна в лізинг здійснюється згідно акту прийому-передачі майна зазначеним у Додатку №3.

Згідно із п. 1.4. Договору 1 для здійснення Лізингоодержувачем платежів за цим договором, в редакції додаткової угоди від 22.08.2016 р., банк відкриває рахунки:

- рахунок для сплати вартості предмета лізингу № 20711050000713;

- рахунок для сплати винагород за лізингом № 20711050000713.

- рахунок для сплати винагород за користування майном в лізинг № 20786057051961.

Розділом 2 Договору 1 визначено розмір лізингових платежів і порядок їх розрахунку та оплати.

Так, згідно з п. 2.1. Договору 1 розмір, структура, строки сплати лізингових платежів встановлюються Додатком № 2.

Лізингові платежі сплачуються на рахунок, зазначений у п.1.4. цього договору (п. 2.2. Договору 2).

Відповідно до п. 2.3. Договору 2 Лізингоодержувач сплачує банку винагороди на рахунок, зазначений у п.1.4. цього договору:

- 2.3.1. Винагороду за відкриття рахунку "Фінансовий лізинг (оренда)" у розмірі 500,00 грн. у день укладення цього договору.

- 2.3.2., у редакції додаткової угоди від 25.08.2016 р., відсоткову винагороду за користування майном у розмірі 12% річних від суми залишку несплаченої вартості майна, виходячи з фактичної кількості днів користування майном, та 360 днів у році, щомісяця в період з 25-го числа місяця по останній день місяця, а так само в термін сплати останньої суми лізингового платежу зазначений в Додатку 2; та фіксований розмір винагороди за користування майном, що складає 9835000,00 грн. - в термін сплати останньої суми лізингового платежу зазначений в додатку 2.

Додатковою угодою від 03.11.2016 року сторони погодили з 07.11.2016 року змінити розмір відсоткової винагороди, зазначений в п.2.3.2, до 10,5% річних.

- 2.3.3. в редакції додаткової угоди від 03.11.2016 р. у випадку порушення Лізингоодержувачем зобов`язань по сплаті лізингових платежів, передбачених цим договором відсоткова винагорода за користування майном складає 21% річних від суми залишку несплаченої вчасно частини вартості майна, згідно Додатку №2.

Відповідно до додаткової угоди від 22.08.2016 р. до договору фінансового лізингу № 4С16063ЛИ, сторони погодили виключити п. 2.3.4. пункту 2.3. розділу 2 "Лізингові платежі", яким було унормовано, що винагорода за користування майном отриманим в лізинг, повинна бути розрахована у розмірі, що визначається згідно з формулою зазначеною у даному пункті.

Відповідно до п. 3.1. Договору 1 передача Банком і прийом Лізингоодержувачем майна в лізинг здійснюється згідно Акту прийому-передачі майна зазначеним у Додатку №3, що є невід`ємною частиною цього договору. З моменту підписання Додатку № 3 Лізингоодержувач несе повну цивільну відповідальність перед третіми особами за його використання, відшкодовує в повному обсязі шкоду третім особам, заподіяну в результаті експлуатації майна. Ризик невідповідності майна цілям використання цього майна несе Лізингоодержувач.

Пунктом 4.1. Договору 1 передбачено, що протягом усього терміну дії цього договору майно є власністю Банка.

Згідно з п.п. 6.2.11 Договору 1 Лізингоодержувач зобов`язується сплачувати Банку:

- винагороду за відкриття рахунку "Фінансовий лізинг (оренда)";

- лізинговий платіж (суму, що відшкодовує при кожному платежі частину вартості майна);

- відсоткову винагороду за користування майном;

- інші витрати Банка, безпосередньо пов`язані з цим Договором.

Строк дії цього договору з дати підписання цього договору по 25.07.2024 року (п.9.1. договору).

Договір 1 та Акт прийому-передачі майна підписаний повноважними представниками сторін шляхом накладення електронних цифрових підписів, про що сторони домовились в угоді про використання електронного цифрового підпису з посиленим сертифікатом ключа від 19.02.2016року. Сторони не мають заперечень/застережень, щодо передачі та отримання майна.

Отже, у боржника виник обов`язок сплачувати лізингові платежі у визначений договором строк (графік).

Факт виконання АТ КБ ПРИВАТБАНК взятих на себе зобов`язань за договором фінансового лізингу № 4С16063ЛИ від 20.08.2016 р. шляхом передання узгодженого сторонами майна відповідачу (ТОВ "Стіл-Профіт") підтверджується актом приймання-передачі майна від 25.08.2016 року (Додаток №3 до Договору 1 ).

Графіком лізингових платежів (додаток №2 до Договору 1) в редакції від 25.08.2016 року передбачена сплата Лізингоодержувачем лізингових платежів наступним чином: в термін до 25.09.2016 р. у сумі 8671414,58 грн., та з 25.08.2017 щомісяця до 25.07.2024 р. в сумі лізингового платежу 8671414,58 грн.

Враховуючи, що заборгованість за Договором фінансового лізингу №4С16063ЛИ від 20.08.2016 відповідачем не сплачувала, заявник звернувся до суду за захистом свого права та законного інтересу з відповідним позовом про стягнення заборгованості, яка складається з 137 128 064,86 грн. - простроченої заборгованості по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна за період з 20.08.2016 р. по 18.02.2019 р.; 116 850 917,68грн. - простроченої заборгованості з винагороди за користування майном за період з 20.08.2016 р. по 31.01.2019 р., з боржника, на яку, у зв`язку з порушенням Лізингоодержувачем термінів сплати лізингових платежів та відсоткової винагороди за користування майном, відповідно до п. 7.1. Договору банком нарахована відповідачу пеня у розмірі 64 837 522,09 грн. за період з 26.09.2017 р. по 18.02.2019 р.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.07.2019 по справі №922/524/19, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2019, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіл-Профіт", (61105, Харківська обл., м. Харків, пр. Гагаріна, будинок 181, кімната 707; ідент. код 39817236) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 136 877 864,86 грн. - простроченої заборгованості по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна; 116 850 917,68 грн. - прострочена заборгованість з винагороди за користування майном; 64 837 522,09 грн. - пеня за порушення грошового зобов`язання та 672 350,00 грн. судового збору.

На примусове виконання рішення суду від 01.07.2019 Господарським судом 05.08.2019 видано відповідний наказ, який у примусовому порядку не виконаний.

Матеріали справи не містять доказів скасування вищезазначеного судового рішення.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Судом також встановлено, що при зверненні до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ"Стіл-Профіт" ініціюючий кредитор заявив частину грошових вимог, які ґрунтуються на вказаному рішенні суду, тому ухвалою суду від 01.02.2024 р., якою відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Стіл-Профіт", було визнано вимоги ініціюючого кредитора Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк в розмірі в сумі 117 523 267,68грн, яка складається з 116 850 917,68грн простроченої заборгованості з винагороди за користування майном та 672 350,00грн судового збору, стягнутих за рішенням суду у справі № 922/524/19, а також 26 840,00грн сплаченого судового збору за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у даній справі та 60300,00грн витрат пов`язаних із розглядом цієї справи (авансовий платіж згідно ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства),

Таким чином, інша частина заявлених вимог, яка підтверджена зазначеним рішенням суду заявлена ініціюючим кредитором як додаткові та складається з 136 877 864,86 грн простроченої заборгованості по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна та 64 837 522,09 грн. пені (по Договору 1).

Також, кредитором заявлені додаткові вимоги за цим же Договором 1, які виникли після винесення рішення суду (період, який не охоплений рішенням суду) та розраховані станом на 01.02.24 в сумі 576 762 880,48 грн. заборгованості по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна, 469 596 791,88 грн. - заборгованості з винагороди за користування майном та 329 996 028,57 грн. пені.

Крім того, 16.09.2016 р. між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", правонаступником якого є АТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ТОВ "СТІЛ-ПРОФІТ" укладений договір фінансового лізингу № 4С16081ЛИ (далі - Договір 2).

Відповідно до п. 1.1. Договору 2, Банк (позивач) є власником нерухомого майна, яке визначено у Додатку №1 Договору (надалі - Майно).

Банк передав лізингоодержувачу майно, а лізингоодержувач приймає майно від банка в платне володіння та користування, а після виплати всієї суми лізингових платежів у власність, у визначені даним договором строки, на умовах фінансового лізингу (надалі - Лізинг).

У пункті 1.2. Договору 2 сторони узгодили, що вартість майна становить: 77 800 913,00 грн.

Відповідно до додатку №1 до договору фінансового лізингу № 4С16081ЛИ предметом фінансового лізингу, що передано відповідачу у платне володіння та користування майно.

Вказаний додаток №1 укладено/підписано в необхідній кількості примірників з використанням електронного цифрового підпису (печатки) з посиленим сертифікатомключа Акредитованого центру сертифікації ключів ПАТ КБ Приватбанк у порядку, передбаченому Законом України Про електронні документи та електронний документообіг та Законом України Про електронний цифровий підпис, а також на підставі УГОДИ про використання електронного цифрового підпису з посиленим сертифікатом ключа від 19.02.2016 року, укладеного Сторонами.

Згідно п. 3.1. Договору 2, передача банком та прийом Лізингоодержувачем Майна в лізинг здійснюється згідно акту прийому-передачі майна зазначеним у Додатку №3, що є невід`ємною частиною цього Договору (надалі Додаток № 3). З моменту підписання Додатку №3, Лізингоодержувач несе повну цивільну відповідальність перед третіми особами за його використання, відшкодовує в повному обсязі шкоду третім особам, заподіяну в результаті експлуатації Майна. Ризик невідповідності Майна цілям використання цього майна несе Лізингоодержувач.

Як вбачається з матеріалів справи, банк свої зобов`язання виконав та передав боржнику предмет лізингу, вказаний у Додатку № 1 до договору фінансового лізингу № 4С16081ЛИ, що підтверджується актом № 1 прийому передачі майна, що є додатком №3 до вищевказаного договору.

Вищевказаний договір фінансового лізингу та акт приймання-передачі майна, додаткові угоди до нього, були підписані із використанням електронного цифрового підпису, про що сторони домовились в угоді про використання електронного цифрового підпису з посиленим сертифікатом ключа від 19.02.2016 року

Згідно з п.2.1. договору розмір, структура, строки сплати лізингових платежів встановлюються Додатком № 2.

Відповідно до п. 2.3.2. п.2.3. Договору 2, Лізингоодержувач сплачує Банку відсоткову винагороду за користування Майном у розмірі 12% (дванадцять відсотків) річних від суми залишку несплаченої вартості Майна, виходячи з фактичної кількості днів користування Майном, та 360 днів у році, щомісяця в період з 25-го числа місяця по останній день місяця, а так само в термін сплати останньої суми лізингового платежу зазначеного в Додатку № 2.

Відповідно до Додатку № 2 до Договору 2 сторони погодили графік погашення лізингових платежів (графік відшкодування вартості Майна) боржником (лізингоодержувачем), зокрема у період з 25.10.2016 по 25.08.2024.

Згідно п.6.2.2 Договору 2, лізингоодержувач зобов`язується утримувати Майно в належному стані. Здійснювати поточний і капітальний ремонт Майна за згодою Банка, за свій рахунок, без наступної компенсації Банком.

Відповідно п.6.2.11. Договору 2 лізингоодержувач зобов`язується сплачувати Банку: винагороду за відкриття рахунку Фінансовий лізинг (оренда); лізинговий платіж (суму, що відшкодовує при кожному платежі частину вартості Майна); відсоткову винагороду за користування Майном; інші витрати Банка, безпосередньо пов`язані з цим Договором.

Пунктом 6.2.8. Договору 2, на Лізингоотримувача покладено обов`язок не зменшувати суму лізингових платежів, а також не затримувати виплату чергового лізингового платежу, якщо дані зміни не погоджені сторонами та не передбачені договорами про внесення змін до цього договору.

Між сторонами укладено додаткові угоди, якими сторони внесли зміни зокрема до п.4.2 розділу 4 договору, доповнено договір підпунктом 6.2.20 пункт 6.2. розділу 6, а саме:

Змінено пункт 4.2.2 розділу 4 ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА МАЙНО договору та викласти в наступній редакції:

Протягом усього терміну дії цього Договору: Лізингоодержувач має право передавати в оренду предмет цього лізингу; Лізингоодержувачу забороняється без згоди Банка передавати Майно у сублізинг, у позику, або будь- яким іншим способом третій стороні (за виключенням оренди), передавати в заставу або відчуджувати у будь-який спосіб. Лізигоодержувач (боржник) у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою Банку. За згодою банку виконання обов`язків Лізингоодержувача може бути покладено на іншу особу. У разі невиконання або неналежного виконання обов`язку Лізингоодержувача іншою особою цей обов`язок Лізингоодержувач повинен виконати сам.

П.6.2.20. У разі укладання Лізингоодержувачем правочинів у порядку п.4.2. цього Договору, надати Банку засвідчену Лізингоодержувачем копію договору (оренди, сублізингу, іншого договору) протягом 10 календарних днів від дати його укладання..

Також, сторони погодили внести наступні зміни до договору:

З 07 листопада 2016р. внести зміни у п.2.3.2., п. 2.3.3. розділу 2 ЛІЗИГОВІ ПЛАТЕЖІ Договору та викласти в наступній редакції:

"2.3.2. Відсоткову винагороду за користування Майном у розмірі 10,5 (десять цілих і п`ять десятих) % річних від суми залишку несплаченої вартості Майна, виходячи з фактичної кількості днів користування Майном, та 360 днів у році, щомісяця в період з 25-го числа місяця по останній день місяця, а так само в термін сплати останньої сум лізингового платежу зазначений в додатку №2.

2.3.3. У випадку порушення Лізингоодержувачем зобов`язань по сплаті лізингових платежів, передбачених цим договором, відсоткова винагорода за користування Майном складає 21 (двадцять один) % річних від суми несплаченої вчасно частини вартості Майна, згідно додатку №2..

Боржник неналежним чином виконував свої зобов`язання за Договором фінансового лізингу № 4Ю16082ЛИ від 16.09.2016 року.

Банк зобов`язання за договором виконав та передав узгоджене сторонами майно боржнику.

Оскільки боржник у досудовому порядку не здійснював погашення вищезазначеної заборгованості за Договору 2, кредитор звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіл-Профіт" про стягнення заборгованості у розмірі 36191421,90 грн за договором фінансового лізингу № 4С16081ЛИ від 16.09.2016, з яких: прострочена заборгованість по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна за період з 16.09.2016 по 12.03.2019 у розмірі 15716237,48 грн; прострочена заборгованість з винагороди за користування майном за період з 16.09.2016 по 28.02.2019 у розмірі 13125955,59 грн; пеня за порушення грошового зобов`язання за період з 26.09.2017 по 12.03.2019 у розмірі 7349228,82 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 03.08.2020 по справі №922/766/19, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.09.2020, позов Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" задоволено повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіл-Профіт" (61105, м. Харків, пр. Гагаріна, буд.181, кв.707, ідентифікаційний код 39817236) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570) заборгованість у розмірі 36 183 824,13 грн за договором фінансового лізингу № 4С16081ЛИ від 16.09.2016, з яких: прострочена заборгованість по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна за період з 16.09.2016 по 12.03.2019 у розмірі 15 716 237,48 грн.; прострочена заборгованість з винагороди за користування майном за період з 16.09.2016 по 28.02.2019 у розмірі 13 124 353,81 грн.; пеня за порушення грошового зобов`язання за період з 26.09.2017 по 12.03.2019 у розмірі 7 343 232,84 грн. та 542 757,37 грн. судового збору.

На примусове виконання рішення суду від 03.09.2020 Господарським судом 11.05.2019 видано відповідний наказ, який у примусовому порядку не виконаний.

Матеріали справи не містять доказів скасування вищезазначеного судового рішення.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Також, кредитором заявлені додаткові вимоги за цим же Договором 2, які виникли після рішення суду та розраховані станом на 01.02.24 в сумі 60 207 520,67 грн. заборгованості по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна, 48 653 211,53 грн. - заборгованості з винагороди за користування майном та 33 787 918,43 грн. пені.

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за Договрами 1 та 2 виконав в повному обсязі, передавши відповідне майно Лізингоодержувачу, що підтверджується актом приймання-передачі майна (Додатки №3 до Договорів).

Графіком лізингових платежів (додаток №2 до Договору 1) в редакції від 25.08.2016 року передбачена сплата Лізингоодержувачем лізингових платежів наступним чином: в термін до 25.09.2016 р. у сумі 8671414,58 грн., та з 25.08.2017 щомісяця до 25.07.2024 р. в сумі лізингового платежу 8671414,58 грн.

З графіку лізингових платежів та виписки по рахунку за період вбачається, що залишок заборгованості по лізинговим платежам після судового рішення в рахунок вартості майна складає 576 762 880,48 грн.

Графіком лізингових платежів (додаток №2 до Договору 2) передбачена сплата Лізингоодержувачем лізингових платежів 25.10.2016, 25.09.2017, а починаючи з 25.10.2017 щомісяця до 25.08.2024 року.

З графіку лізингових платежів та виписки по рахунку вбачається, що залишок заборгованості по лізинговим платежам в рахунок вартості майна, за період, який не охоплений рішенням суду складає 60 207 520,67 грн. грн.

Проте, судом встановлено, що згідно повідомлення АТ КБ "ПриватБанк" № Е.Upr1/3-231101/54165 від 01.11.2023 р. боржника повідомлено, що Договір фінансового лізингу №4С16063ЛИ від 20.08.2016 є розірваним з 07.12.2023 р. у зв`язку з несплатою боржником лізингових платежів та простроченням їх сплати більше трьох місяців.

А також, згідно повідомлення АТ КБ "ПриватБанк" № Е.Upr1/3-231101/54165 від 01.11.2023 р. боржника повідомлено, що Договір фінансового лізингу № 4С16081ЛИ від 16.09.2016 р. є розірваним з 07.12.2023 р. у зв`язку з несплатою боржником лізингових платежів та простроченням їх сплати більше трьох місяців.

Договорами 1 та 2 передбачено розірвання договору у розділі "Дострокове розірвання договору та умови повернення майна"

Відповідно до п.8.2 Договору 1 та 2, цей договір підлягає розірванню в односторонньому порядку за ініціативою банку шляхом письмового повідомлення лізингоодержувача за три дні у наступних випадках:

8.2.1. У випадку невиконання лізингоодержувачем зобов`язань з належного/цільового використання майна, збереження майна. Не отримання згоди банку у встановлених Договором випадках.

8.2.2. У випадку одержанння ухвали про порушення справи про банкрутство , постанови про накладання арешту на майно, вироку суду про конфіскацію майна Лізингоодержувача.

8.2.3. У випадку повної або часткової несплати лізингових платежів Лізингоодержувачем, якщо прострочення сплати становить більше ніж 30 днів. Порушення строків сплати винагород за договором.

8.2.4. У випадку, якщо майно знищене, пошкоджене та не може бути відновлене (у повідомленні Банк зазначає суму збитків та санкцій).

Відповідно до п.8.3 Договору 1 та 2, у випадку розірвання цього договору, майно повинно бути повернено лізингоодержуваччем у термін розірвання по акту прийому-передачі майна в тому стані, в якому воно було отримано з урахуванням нормального зносу.

Відповідно до п.8.4 Договору 1 та 2, у повідомленні про розірвання сторони зазначають причину дострокового розірвання цього договору. При цьому, для розірвання цього договору, договорів про внесення змін сторони не укладають.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Статтями 11 Цивільного кодексу України та 174 Господарського кодексу України унормовано, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Стаття 627 ЦК України закріплює свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З положень ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 292 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.

За приписами частин другої та третьої статі 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених параграфом 6 глави 58 ЦК України та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Відповідно до частини першої статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Аналогічне визначення договору лізингу міститься у статті 1 Закону України Про фінансовий лізинг. За статтею 4 цього Закону лізингоодержувач - фізична або юридична особа, яка отримує право володіння та користування предметом лізингу від лізингодавця.

За частинами другою, третьою статті 10 Закону України Про фінансовий лізинг обов`язками лізингодавця є: у передбачені договором строки надати лізингоодержувачу предмет лізингу у стані, що відповідає його призначенню та умовам договору; попередити лізингоодержувача про відомі йому особливі властивості та недоліки предмета лізингу, що можуть становити небезпеку для життя, здоров`я, майна лізингоодержувача чи інших осіб або призводити до пошкодження самого предмета лізингу під час користування ним; відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов`язання щодо утримання предмета лізингу; відшкодовувати лізингоодержувачу витрати на поліпшення предмета лізингу, на його утримання або усунення недоліків у порядку та випадках, передбачених законом та/або договором; прийняти предмет лізингу в разі дострокового розірвання договору лізингу або в разі закінчення строку користування предметом лізингу. Лізингодавець може мати інші права та обов`язки відповідно до умов договору лізингу, цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Згідно із ч. 2 ст. 11 Закону України Про фінансовий лізинг лізингоодержувач зобов`язаний: 1) прийняти предмет лізингу та користуватися ним відповідно до його призначення та умов договору; 2) відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов`язання щодо утримання предмета лізингу, підтримувати його у справному стані; 3) своєчасно сплачувати лізингові платежі; 4) надавати лізингодавцеві доступ до предмета лізингу і забезпечувати можливість здійснення перевірки умов його використання та утримання; 5) письмово повідомляти лізингодавця, а в гарантійний строк і продавця предмета, про всі випадки виявлення несправностей предмета лізингу, його поломок або збоїв у роботі; 6) письмово повідомляти про порушення строків проведення або непроведения поточного чи сезонного технічного обслуговування та про будь-які інші обставини, що можуть негативно позначитися на стані предмета лізингу, - негайно, але у будь-якому разі не пізніше другого робочого дня після дня настання вищезазначених подій чи фактів, якщо інше не встановлено договором; 7) у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Відповідно до ч.4 ст.17 Закону України "Про фінансовий лізинг", після отримання лізингоодержувачем об`єкта фінансового лізингу лізингодавець має право відмовитися від договору фінансового лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингоодержувача, та/або вимагати повернення об`єкта фінансового лізингу, у тому числі у безспірному порядку, на підставі виконавчого напису нотаріуса:

1) у разі якщо лізингоодержувач не сплатив за договором фінансового лізингу лізинговий платіж частково або в повному обсязі та прострочення становить більше 60 календарних днів;

2) за наявності інших підстав, встановлених договором фінансового лізингу або законом.

Відповідно до частин 5-7 ст.17 Закону України "Про фінансовий лізинг", для цілей цієї статті сторона вважається повідомленою про відмову від договору та його розірвання, якщо минуло шість робочих днів (у разі якщо договором не передбачено більший строк) з дня, наступного за днем надсилання іншою стороною відповідного повідомлення на поштову адресу та/або адресу електронної пошти, зазначену в договорі, що розривається. Договір фінансового лізингу може бути достроково розірваний з інших підстав, встановлених законом або таким договором. Лізингові платежі, сплачені лізингоодержувачем за договором фінансового лізингу до дати односторонньої відмови лізингодавця від договору фінансового лізингу або його розірвання, не підлягають поверненню лізингоодержувачу, крім випадків, якщо одностороння відмова від договору фінансового лізингу або його розірвання здійснюються до моменту передачі об`єкта фінансового лізингу лізингоодержувачу. Лізингодавець має право стягнути з лізингоодержувача заборгованість із сплати лізингових платежів на дату розірвання договору, неустойку (штраф, пеню), документально підтверджені витрати, у тому числі на оплату ремонту, відшкодування витрат на ремонт об`єкта фінансового лізингу та/або сплати інших платежів, безпосередньо пов`язаних з виконанням договору фінансового лізингу, відповідно до умов такого договору та законодавства, у тому числі витрати, понесені лізингодавцем у зв`язку із вчиненням виконавчого напису нотаріусом.

Згідно зі статтею 16 Закону України Про фінансовий лізинг лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку, встановленому договором фінансового лізингу. До складу лізингових платежів включаються: 1) сума, що відшкодовує частину вартості об`єкта фінансового лізингу; 2) винагорода лізингодавцю за отриманий у фінансовий лізинг об`єкт фінансового лізингу; 3) інші складові, зокрема платежі та/або витрати, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору фінансового лізингу та передбачені таким договором.

Ураховуючи структуру та зміст лізингових платежів, ці платежі не є рівнозначними платі за користування, на відміну від орендної плати, позаяк містять в собі таку складову, як відшкодування частини вартості предмета лізингу, і з моменту розірвання договору лізингу зобов`язання лізингодавця щодо передачі об`єкта лізингу у власність лізингоодержувача є припиненим, відповідно в лізингоодержувача припинилось зобов`язання щодо відшкодування вартості цього об`єкта (постанова Великої Палати Верховного суду від 15.06.2021 р. по справі № 904/5726/19).

Отже, з моменту розірвання Договорів 1 та 2 припинилося зобов`язання боржника щодо відшкодування вартості предмету лізингу.

Таким чином, заборгованість по сплаті лізингових платежів по Договору 1 до розірвання договору - по 07.12.2023 р. складає 647 269 420,70 грн., інша сума лізингових платежів по Договору 1 в розмірі 69 371 324,64 суд відхиляє, як необґрунтовано нараховані.

По Договору 2, заборгованість по сплаті лізингових платежів до дати розірвання договору - по 07.12.2023 складає 67 686 014,54 грн. лізингових платежів. В іншій сумі лізингових платежів по Договору 2 в розмірі 8 237 743,64 суд відмовляє, як необґрунтовано нарахованих.

Щодо відсоткової винагороди за користування майном.

Відповідно до п.2.3 Договору 1, ліщингоодержувач сплачує банку винагороди на рахунок, зазнаений в п.1.4 Договору:

- 2.3.1. Винагороду за відкриття рахунку "Фінансовий лізинг (оренда)" у розмірі 500,00 грн. у день укладення цього договору.

- 2.3.2., у редакції додаткової угоди від 25.08.2016 р., відсоткову винагороду за користування майном у розмірі 12% річних від суми залишку несплаченої вартості майна, виходячи з фактичної кількості днів користування майном, та 360 днів у році, щомісяця в період з 25-го числа місяця по останній день місяця, а так само в термін сплати останньої суми лізингового платежу зазначений в Додатку 2; та фіксований розмір винагороди за користування майном, що складає 9835000,00 грн. - в термін сплати останньої суми лізингового платежу зазначений в додатку 2.

Додатковою угодою від 03.11.2016 року сторони погодили з 07.11.2016 року змінити розмір відсоткової винагороди, зазначений в п.2.3.2, до 10,5% річних.

- 2.3.3. в редакції додаткової угоди від 03.11.2016 р. у випадку порушення Лізингоодержувачем зобов`язань по сплаті лізингових платежів, передбачених цим договором відсоткова винагорода за користування майном складає 21% річних від суми залишку несплаченої вчасно частини вартості майна, згідно Додатку №2.

Відповідно до додаткової угоди від 22.08.2016 р. до договору фінансового лізингу № 4С16063ЛИ, сторони погодили виключити п. 2.3.4. пункту 2.3. розділу 2 "Лізингові платежі", яким було унормовано, що винагорода за користування майном отриманим в лізинг, повинна бути розрахована у розмірі, що визначається згідно з формулою зазначеною у даному пункті.

Відповідно до додаткової угоді до Договору 2 з 07 листопада 2016р. внесені зміни у п.2.3.2., п. 2.3.3. розділу 2 ЛІЗИГОВІ ПЛАТЕЖІ Договору 2, які викладені в наступній редакції:

"2.3.2. Відсоткову винагороду за користування Майном у розмірі 10,5 (десять цілих і п`ять десятих) % річних від суми залишку несплаченої вартості Майна, виходячи з фактичної кількості днів користування Майном, та 360 днів у році, щомісяця в період з 25-го числа місяця по останній день місяця, а так само в термін сплати останньої сум лізингового платежу зазначений в додатку №2.

2.3.3. У випадку порушення Лізингоодержувачем зобов`язань по сплаті лізингових платежів, передбачених цим договором, відсоткова винагорода за користування Майном складає 21 (двадцять один) % річних від суми несплаченої вчасно частини вартості Майна, згідно додатку №2..

Розглянувши розрахунок ініціюючого кредитора, судом встановлено що для підрахунку відсоткової винагороди за користування майном у випадку порушення Лізингоодержувачем зобов`язань по сплаті лізингових платежів заявник застосовує у формулі розрахунку 360 днів у році, обґрунтовуючи це тим, що сторонами у договорі був визначений саме такий порядок.

Суд вважає відповідний розрахунок неправильним, оскільки сторонами у договорі було чітко визначено прядок розрахунку відсоткової винагороди за правомірне користування майном (п. 2.3.2. договорів) та прядок розрахунку відсоткової винагороди за неправомірне користування майном (п. 2.3.3. договорів) і сторонами було передбачено збільшення відсоткової ставки процентів у разі неправомірного користування майном, однак не було змінено формулу розрахунку відповідних процентів із використанням зміненої кількості днів у році, як це сторонами було визначено у п. 2.3.2. договорів.

Отже, перевіривши надані розрахунки, суд вважає обґрунтованим нарахування загальної відсоткової винагороди по Договору 1 в сумі 463 540 908,97 грн.

Розглянувши надані розрахунки по Договору 2, суд вважає обґрунтованим нарахування загальної відсоткової винагороди в сумі 60 979 734,37 грн. (із яких 13124 353,81грн. це сума відсоткової винагороди, що була стягнута за рішенням суду та не підлягає перегляду судом).

В частині вимог ініціюючого кредитора по пені суд вважає за необхідне відзначити наступне.

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов`язання та сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько - правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом частин 1 та 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В пункті 7.1. Договорів 1 та 2 сторони узгодили, що у випадку порушення Лізингоодержувачем зобов`язань по сплаті лізингових платежів, по сплаті винагород, Лізингоодержувач сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, яка розраховується у відсотках річних від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.9. Договорів 1 та 2, строки позовної давності по вимогах про стягнення лізингових платежів, винагород, неустойки - пені, штрафів, інших платежів/витрат за цим Договором встановлюється Сторонами тривалістю 15 (п`ятнадцять) років.

Відповідно до п. 7.10. Договорів 1 та 2 нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов`язань здійснюється протягом 15 (п`ятнадцяти) років з дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане Лізингоодержувачем.

Перевіривши наданий заявником розрахунок судом встановлено, що у формулі розрахунку застосовано кількість днів у поточному році 360, замість 365, що суд вважає неправильним.

Суд вважає помилковими посилання кредитора на п.п. 1.6.-1.8. Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України, затв. Постановою Правління НБУ від 18.06.2003 № 255, зар. в Міністерстві юстиції України 11.07.2003 за № 583/7904, які втратили чинність відповідно до Постанови Правління НБУ від 27 лютого 2018 року N 17 «Про затвердження Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України».

Крім того, нормативно правові акти, на які посилається заявник, визначають методологічні засади відображення в бухгалтерському обліку інформації про доходи і витрати та порядок застосування банками основних принципів бухгалтерського обліку під час визнання доходів і витрат (п. 2 Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України, затверджених Постановою Правління НБУ від 27 лютого 2018 року N 17) та основні вимоги щодо відображення в бухгалтерському обліку операцій банків із фінансовими інструментами (п. 2 Інструкції з бухгалтерського обліку операцій із фінансовими інструментами в банках України, затв. Постановою Правління Національного банку України 21.02.2018 № 14), що виключає можливість встановлення відповідними нормативними актами порядку розрахунку розміру пені.

Зробивши правильний розрахунок пені, суд вважає обґрунтованим нарахування пені по Договору 1 в сумі 322 385 894,94 грн., яка разом зі стягненою по рішенню суду пенею складає 397 223 417,03 грн.

По Договору 2 суд вважає обґрунтовано нарахованою суму пені в розмірі в 32608282,22 грн., яка разом зі стягненою за рішенню суду пенею складає 39 951 516,06 грн., які підлягають визнанню.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доказів погашення боржником боргу перед АТ КБ "ПриватБанк" за договорами 1 та 2 боржником не надано.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви АТ КБ "ПриватБанк" (вх. № 4940 від 22.02.2024) з грошовими вимогами до боржника, визнати додаткові грошові вимоги АТ КБ "ПриватБанк" до боржника в розмірі 1 240 018 835,95 грн. основного боргу, 427 174 933,09 грн. пені, а також 6056,00 грн. судового збору, які є конкурсними та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів. Інші додаткові вимоги АТ КБ "ПриватБанк" до боржника в розмірі 84462 782,16 грн. основного боргу та 8 789 68,84 грн. пені підлягають відхиленню.

Керуючись ст. ст.44-45 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст.232-235 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Частково задовольнити заяву АТ КБ "ПриватБанк" (вх. № 4940 від 22.02.2024) з додатковими грошовими вимогами до боржника.

Визнати додаткові грошові вимоги АТ КБ "ПриватБанк" до боржника в розмірі 1 240 018 835,95 грн. основного боргу, 427 174 933,09 грн. пені, а також 6056,00 грн. судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника.

Відхилити грошові вимоги АТ КБ "ПриватБанк" до боржника в розмірі 84462782,16 грн. основного боргу та 8 789 68,84 грн. пені.

Ухвалу направити боржнику, розпоряднику майна, АТ КБ "ПриватБанк"

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

Повний текст ухвали суду складено та підписано 11.09.2024.

Суддя Лавренюк Т.А.