Ухвала

від 27.08.2024 по справі 755/8420/22

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/8420/22

Провадження №: 6/755/1561/24

У Х В А Л А

"27" серпня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.

при секретарі - Яхно П.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду у цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стародарницький» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за внески ОСББ «Стародарницький», -

В С Т А Н О В И В:

Заявниця, ОСОБА_1 , звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва із заявою про розстрочку виконання рішення суду, в якій просить суд: розстрочити виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва по справі № 755/8420/22 від 27.11.2023 на 12 місяців, зі щомісячною платою 1156,63 гривень.

Свої вимоги заявниця обґрунтовує тим, що 27.11.2023 рішенням суду, залишеним без змін постановою апеляційного суду, стягнуто з неї заборгованість зі сплати внеску на виконання технічних умов ДТЕК в сумі 6 720 грн., 823,39 грн. - інфляційну складову боргу, 91,69 грн. - 3% річних, суму судового збору - 2 481.00 грн., витрат на правничу допомогу - 3 000 грн, а всього - 13 116,08 грн. У той же час зазначила, що самотужки виховує доньку та має невеликий дохід, який за перший квартал 2024 року клав 50 000 гривень. Інших родичів, які б могли їй допомогти не має. Вказала, що для своєї підприємницької діяльності вимушена знімати приміщення та орендну плату. За таких обставин вважає неможливим одночасне виконання рішення суду, проте не ухиляється та не відмовляється від виконання рішення суду. Вважає можливим сплачувати щомісячно заявлене суму протягом 12 місяців.

У судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 вимоги заяви підтримала та просила розстрочити виконання рішення суду, покладаючись на те, що не має можливості сплатити усю суму заборгованості відразу. Повідомила, що має середньомісячний дохід 17 000,00 гривень та 10 000,00 гривень сплачує оренди, оскільки викладає англійську. При цьому в іншому приміщенні виготовляє окопні свічки та проводить реабілітацію військових.

Представниця заявниці ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підтримала заяву та просила її задовольнити. Зазначила, що відповідач не може сплатити всю суму одразу, тому звернулась до суду із відповідною заявою. Відповідачка є матір`ю-одиначкою, має сплачувати за приміщення, в яких здійснює діяльність.

Інші учасники у справі у судове засідання не з`явилися, про день, час і місце розгляду заяви повідомлялися судом належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Суд, вислухавши позиції заявниці та її представника, вивчивши подану заяву, дослідивши матеріали справи, оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, приходить наступного.

Як убачається з матеріалів справи, у провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа № 755/8420/22 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стародарницький» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за внески ОСББ «Стародарницький».

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 27.11.2023 позов задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стародарницький» заборгованість зі сплати внеску на виконання технічних умов ДТЕК в сумі 6 720 грн., 823,39 грн. - інфляційну складову боргу, 91,69 грн. - 3% річних, суму судового збору - 2 481.00 грн., витрат на правничу допомогу - 3 000 грн, а всього - 13 116,08 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 18.06.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27.11.2023 залишено без змін.

Відповідно до ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 .

Відповідно до договору № 28/08/23-УС-1 суборенди нежитлових приміщень від 28.08.2023 та додатків до цього договору, ОСОБА_1 є суборендарем нежитлових приміщень загальною площею 20,00 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 26.06.2024 вбачається, що сума доходу за четвертий квартал 2023 року склала 20 000,00 грн., за перший квартал 2024 року склала 50 000,00 грн., з вирахуванням з доходів відповідних сум податків.

Інших доказів на підтвердження вимог заяви не долучено.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до ч. 1-5 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим цивільним судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 435 ЦПК, ця стаття не вимагає. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Рішенням Суду у справі Глоба проти України № 15729/07 від 05.07.2012 суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.

Отже, питання щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися цивільними судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 796/43/2018.

Обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим. Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.06.2021 у справі № 9901/598/19, який згідно положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд застосовує до спірних правовідносин.

Заявниця у поданій заяві посилалася на те, що самостійно виховує доньку та є матір`ю одиначкою. Покладалася на те, що для здійснення діяльності вимушена орендувати приміщення. Зазначені обставини зумовлюють її складний матеріальний стан, що не дозволяє одночасно виконати рішення суду.

Водночас при розгляді заяв щодо відстрочення/розстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування чи розтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування чи розтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, слід враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Судом під час розгляду заяви встановлено, що заявниця дійсно має доньку, однак доказів її самостійного утримання не надала. Також судом встановлено, що остання здійснює підприємницьку діяльність, про що сплачує податки, що також підтверджується договором суборенди нежитлового приміщення.

Таким чином, ОСОБА_1 не надано жодного належного та достатнього доказу на підтвердження існування обставин, які унеможливлюють або істотно ускладнюють виконання рішення суду від 27.11.2023. Наведені до суду підстави для відстрочення виконання рішення суду зводяться до складного матеріального становища, що зумовлений вихованням доньки та здійсненням підприємницької діяльності заявницею, як указує заявниця та її представниця. У той же час, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує обставини, визначені уч. 4 ст. 435 ЦПК України у сукупності, відтак матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для задоволення вимог заяви. Усі підстави суд оцінює у сукупності.

Поряд з цим, заявниця зазначила в якості підстави для розстрочення виконання рішення суду зайняття діяльністю, що зумовлює оренду приміщення для такої діяльності, що суд сприймає критично, оскільки такі обставини не можуть покладатися в основу розстрочення виконання рішення суду, зважаючи на те, що такі обставини не свідчать про скрутний матеріальний стан боржника та мають на меті отримання прибутку останньою, відтак не є обставинами, які істотно ускладнюють чи унеможливлюють виконання рішення суду.

Також, спір виник унаслідок неналежного виконання боржницею своїх обов`язків з утримання майна (житлового приміщення), власником якого вона є, що установлено рішенням суду.

Аналізуючи вищевикладені обставини, оцінюючи надані суду докази в їх сукупності з позиції належності та допустимості, враховуючи, що заява ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду не містить законних та обґрунтованих підстав для розстрочення виконання рішення, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду у цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стародарницький» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за внески ОСББ «Стародарницький» задоволенню не підлягає.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена..

Керуючись ст. ст. ст. 16, 81, 133, 137, 141, 260, 263, 354, 435 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду у цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стародарницький» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за внески ОСББ «Стародарницький» - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені ст. 354 ЦПК України.

Повний текст ухвали складено 03.09.2024.

Суддя: