Рішення

від 02.05.2024 по справі 761/16952/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/16952/22

Провадження № 2/761/1598/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Фролової І.В.,

секретаря судового засідання - Коломійця А.Д.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Тревел Хаб», Товариства з обмеженою відповідальністю «Франчайзингова мережа «Поїхали з нами», Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про захист прав споживачів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Тревел Хаб», Товариства з обмеженою відповідальністю «Франчайзингова мережа «Поїхали з нами», Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про захист прав споживачів.

У своїй позовній заяві просила суд стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Тревел Хаб», Товариства з обмеженою відповідальністю «Франчайзингова мережа «Поїхали з нами», Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 120 000,00 грн. сплачених коштів, 20 058,18 інфляційне збільшення, 698 400,00 грн. пені, а всього 838 458,18 грн.

Обґрунтовувала свою позовну заяву тим, що між ТОВ «Глобал Тревел Хаб», від імені якого за агентським договором діє ТОВ «Франчайзингова мережа «Поїхали з нами» від імені якого за субагентським договором діє Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 та ОСОБА_4 був укладений Договір № 256-2202073 на туристичне обслуговування від 07.02.2022 р. Відповідно до вказаного Договору, Турсубагентом було заброньовано туристичний продукт у Туроператора за Заявкою № 106215 та перераховано грошові кошти через Турагента Туроператору за замовлений Туристичний продукт, чим виконано господарські зобов?язання перед Туроператором. Туристичний продукт за вказаною Заявкою складався з трансферу, авіаперельоту та проживання в готелі Rixos Bab Al Bahr (ОАЕ, Рас-ель-Хайма), дати заселення/виселення: з 30.04 по 14.05.2022. За вищевказаним договором, 07.02.2022 р. Позивачем, у відповідності до вимог п. 6.2.1. Договору, було сплачено готівкою ФОП ОСОБА_5 120 000,00 грн. 18.07.2022 р. Представником позивача було направлено на адресу Відповідачів Заяви про повернення оплачених коштів у розмірі 120 000, 00 грн., що підтверджується накладними 0407410301434, 0407410301442, 0407410301450, 0407410301469, 0407410301477 (копії заяв, описів вкладення та накладних додаються) Однак, ані відповіді на вищевказані заяви, ані коштів на рахунок позивача так і не надійшло. Таким чином, Відповідачі не виконали взяті на себе зобов`язання згідно Договору на туристичне обслуговування.

Ухвалою суду від 05 жовтня 2022 року позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою суду від 25 квітня 2023 року було відкрито провадження у справі, призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

10 липня 2023 року на адресу суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до яких просили суд стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Тревел Хаб», Товариства з обмеженою відповідальністю «Франчайзингова мережа «Поїхали з нами», Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 120 000,00 грн. сплачених коштів, інфляційні витрати в розмірі 35 598,88 грн., 3% річних в розмірі 5 217,53 грн., пеню (згідно ч. 5. ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів») в розмірі 1 904 400,00 грн. пені, а всього 2 065 216,41 грн.

18 липня 2023 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Франчайзингова мережа «Поїхали з нами», Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 , відповідно до змісту якого заперечували щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Також 18 липня 2023 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Тревел Хаб», відповідно до змісту якого заперечували щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.

09 листопада 2023 року на адресу суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до яких просили суд стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Тревел Хаб», Товариства з обмеженою відповідальністю «Франчайзингова мережа «Поїхали з нами», Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 120 000,00 грн. сплачених коштів, інфляційні витрати в розмірі 13 575,29 грн., 3% річних в розмірі 4 438,35 грн., пеню (згідно ч. 5. ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів») в розмірі 1 620 000,00 грн. пені, а всього 1 758 013,64 грн.

Ухвалою суду від 09 листопада 2023 року було закрито підготовче провадження у справі, призначено до розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представники відповідачів у судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечували, просили відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору суд по суті встановив.

За змістом ч. ч. 1, 2, 3,4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч. ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.

Дослідивши матеріали справи, судом було встановлено наступне.

Судом встановлено, що Між ОСОБА_4 та Туроператором ТОВ «ГЛОБАЛ ТРЕВЕЛ ХАБ» (далі - Туроператор) за посередництва Турагента ТОВ «ФМ «Поїхали з нами» (далі- Турагент) та Турсубагента ФОП ОСОБА_5 (далі - Турсубагент) було укладено Договір № 256-2202073 від 07 лютого 2022 року (далі - Договір).

Згідно п. 2.1. Договору, Туроператор (Відповідач 1) зобов`язується:

2.1.1. Надати Замовнику через Турсубагента або Турагента інформацію, передбачену чинним законодавством України.

2.1.2. Забезпечити бронювання туристичних послуг відповідно до Заявки.

2.1.3. Оформити та передати через Турсубагента (Турагента) Замовнику або туристам, всі необхідні для подорожі документи, відповідно до заявки. Передача цих документів Замовнику може бути здійснена шляхом їх надсилання Замовнику на його електронну пошту, або месенджер Viber, WhatsApp, Skipe, Telegram та ін.

Згідно п. 6.2.1. Договору: «При укладенні цього Договору Замовник зобов`язується сплатити Туроператору через Турсубагента грошові кошти у розмірі 120 000, 00 грн.

Відповідно до вказаного Договору, Турсубагентом було заброньовано туристичний продукт у Туроператора за Заявкою № 106215 та перераховано грошові кошти через Турагента Туроператору за замовлений Туристичний продукт, чим виконано господарські зобов?язання перед Туроператором.

За вищевказаним договором, 07.02.2022 р. Позивачем, у відповідності до вимог п. 6.2.1. Договору, було сплачено готівкою ФОП ОСОБА_5 120 000,00 грн.

Туристичний продукт за вказаною Заявкою складався з трансферу, авіаперельоту та проживання в готелі Rixos Bab Al Bahr (ОАЕ, Рас-ель-Хайма), дати заселення/виселення: з 30.04 по 14.05.2022.

Загальна вартість вказаного Туристичного продукту склала 347 000 грн.

Повну вартість Туристичного продукту Замовник зобов?язаний був сплатити не пізніше 15 квітня 2022 року.

Судом вбачається, що відповідно до умов пункту 6.5. Договору, у разі несвоєчасної оплати вартості туристичних послуг, зазначеної в п. 6.1.1 цього Договору, ТУРОПЕРАТОР має право анулювати ЗАЯВКУ, що тягне за собою застосування п. 4.2 цього Договору, а ТУРОПЕРАТОР залишає за собою право відмовитися від Договору і не надавати замовлені туристичні послуги з утриманням з грошових коштів, сплачених за цим Договором.

Щодо позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 1 Закону України «Про туризм» визначено, що туризм - тимчасовий виїзд особи з місця проживання в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях без здійснення оплачуваної діяльності в місці, куди особа від`їжджає; турист - особа, яка здійснює подорож по Україні або до іншої країни з не забороненою законом країни перебування метою на термін від 24 годин до одного року без здійснення будь-якої оплачуваної діяльності та із зобов`язанням залишити країну або місце перебування в зазначений термін; туристичний продукт - попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов`язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об`єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо).

Згідно статті 5 Закону України «Про туризм» учасниками відносин, що виникають при здійсненні туристичної діяльності, є юридичні та фізичні особи, які створюють туристичний продукт, надають туристичні послуги (перевезення, тимчасового розміщення, харчування, екскурсійного, курортного, спортивного, розважального та іншого обслуговування) чи здійснюють посередницьку діяльність із надання характерних та супутніх послуг, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства (туристи, екскурсанти, відвідувачі та інші), в інтересах яких здійснюється туристична діяльність.

Суб`єктами, що здійснюють та/або забезпечують туристичну діяльність (далі - суб`єкти туристичної діяльності), є: туристичні оператори (далі - туроператори) - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність; туристичні агенти (далі - турагенти) - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб`єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про туризм» за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов`язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов`язується оплатити його.

До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом.

Договір на туристичне обслуговування укладається в письмовій чи електронній формі відповідно до закону.

У договорі на туристичне обслуговування зазначаються істотні умови договору: 1) строк перебування у місці надання туристичних послуг із зазначенням дат початку та закінчення туристичного обслуговування; 2) характеристика транспортних засобів, що здійснюють перевезення, зокрема їх вид і категорія, а також дата, час і місце відправлення та повернення (якщо перевезення входить до складу туристичного продукту); 3) готелі та інші аналогічні засоби розміщення, їх місце розташування, категорія, а також строк і порядок оплати готельного обслуговування; 4) види і способи забезпечення харчування; 5) мінімальна кількість туристів у групі (у разі потреби) та у зв`язку з цим триденний строк інформування туриста про те, що туристична подорож не відбудеться через недобір групи; 6) програма туристичного обслуговування; 7) види екскурсійного обслуговування та інші послуги, включені до вартості туристичного продукту; 8) інші суб`єкти туристичної діяльності (їх місцезнаходження та реквізити), які надають туристичні послуги, включені до туристичного продукту; 9) страховик, що здійснює обов`язкове та/або добровільне страхування туристів за бажанням туриста, інших ризиків, пов`язаних з наданням туристичних послуг; 10) правила в`їзду до країни (місця) тимчасового перебування та перебування там; 11) вартість туристичного обслуговування і порядок оплати; 12) форма розрахунку.

Зміна ціни туристичного продукту після укладення договору на туристичне обслуговування допускається лише у разі необхідності врахування зміни тарифів на транспортні послуги, запровадження нових або підвищення діючих ставок податків і зборів та інших обов`язкових платежів, зміни курсу гривні до іноземної валюти, в якій виражена вартість туристичного продукту.

Зміна ціни туристичного продукту можлива не пізніш як за 20 днів до початку туристичної подорожі. При цьому збільшення ціни туристичного продукту не може перевищувати п`яти відсотків його початкової ціни. У разі якщо ціна туристичного продукту вища за початкову ціну на п`ять відсотків, турист має право відмовитися від виконання договору, а туроператор (турагент) зобов`язаний повернути йому раніше сплачену суму.

Кожна із сторін договору на туристичне обслуговування до початку туристичної подорожі може вимагати внесення змін до цього договору або його розірвання у зв`язку із зміною істотних умов договору та обставин, якими вони керувалися під час укладення договору, зокрема у разі: 1) погіршення умов туристичної подорожі, зміни її строків; 2) непередбаченого підвищення тарифів на транспортні послуги; 3) запровадження нових або підвищення діючих ставок податків і зборів, інших обов`язкових платежів; 4) істотної зміни курсу гривні до іноземної валюти, в якій виражена ціна туристичного продукту; 5) домовленості сторін.

Туроператор (турагент) зобов`язаний не пізніш як через один день з дня, коли йому стало відомо про зміну обставин, якими сторони керувалися під час укладення договору на туристичне обслуговування, та не пізніш як за три дні до початку туристичної подорожі повідомити туриста про таку зміну обставин з метою надання йому можливості відмовитися від виконання договору без відшкодування шкоди туроператору (турагенту) або внести зміни до договору, змінивши ціну туристичного обслуговування.

Туроператор або турагент вправі відмовитися від виконання договору лише за умови повного відшкодування замовникові збитків, підтверджених у встановленому порядку та заподіяних внаслідок розірвання договору, крім випадку, якщо це відбулося з вини туриста.

Турист вправі відмовитися від виконання договору на туристичне обслуговування до початку туристичної подорожі за умови відшкодування туроператору (турагенту) фактично здійснених ним документально підтверджених витрат, пов`язаних із відмовою.

Якщо під час виконання договору на туристичне обслуговування туроператор не в змозі надати значну частину туристичного продукту, щодо якого відповідно до договору на туристичне обслуговування сторони досягли згоди, туроператор повинен з метою продовження туристичного обслуговування вжити альтернативних заходів без покладення додаткових витрат на туриста, а в разі потреби відшкодувати йому різницю між запропонованими послугами і тими, які були надані. У разі неможливості здійснення таких заходів або відмови туриста від них туроператор зобов`язаний надати йому без додаткової оплати еквівалентний транспорт для повернення до місця відправлення або іншого місця, на яке погодився турист, а також відшкодувати вартість ненаданих туроператором туристичних послуг і виплатити компенсацію у розмірі, визначеному в договорі за домовленістю сторін.

Туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування, крім випадків, якщо: невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини туриста; невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини третіх осіб, не пов`язаних з наданням послуг, зазначених у цьому договорі, та жодна із сторін про їх настання не знала і не могла знати заздалегідь; невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося внаслідок настання форс-мажорних обставин або є результатом подій, які туроператор (турагент) та інші суб`єкти туристичної діяльності, які надають туристичні послуги, включені до туристичного продукту, не могли передбачити.

Договір на туристичне обслуговування може передбачати компенсацію у разі спричинення шкоди туристу невиконанням або неналежним виконанням туристичних послуг, включених до туристичного продукту, відповідно до міжнародних конвенцій, що регламентують надання таких послуг.

Права і обов`язки, відповідальність сторін та інші умови договору між туроператором і турагентом визначаються відповідно до загальних положень про агентський договір, якщо інше не передбачено договором, укладеним між ними, а також цим Законом.

Якість туристичних послуг має відповідати умовам договору на туристичне обслуговування, порядок і способи захисту порушених прав туристів визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».

Відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та майну туриста, встановлюється законом, якщо договором на туристичне обслуговування не передбачена більша відповідальність туроператора.

Статтею 30 Закону України «Про туризм» визначено, що порушення законодавства в галузі туризму тягне за собою відповідальність згідно із законом. Порушеннями законодавства в галузі туризму є: провадження туроператорської діяльності без отримання відповідної ліцензії або недодержання ліцензійних умов; залучення до надання туристичних послуг осіб, які не відповідають встановленим законодавством відповідним кваліфікаційним вимогам; ненадання, несвоєчасне надання або надання туристові інформації, що не відповідає дійсності; порушення норм і правил у галузі туризму; незаконне використання категорії об`єкта туристичної інфраструктури; порушення умов договору між туристом і суб`єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг; невиконання розпоряджень уповноважених органів та осіб про усунення порушень ліцензійних умов; порушення правил щодо охорони чи використання об`єктів туристичної інфраструктури, знищення або пошкодження об`єктів відвідування; створення перешкод уповноваженій на те законом посадовій чи службовій особі у здійсненні контролю за туристичною діяльністю, у проведенні перевірки якості надаваних (наданих) туристичних послуг або додержанні ліцензійних умов, норм і правил щодо здійснення туристичної діяльності; незаконне втручання у здійснення туристичної діяльності; розголошення відомостей, що становлять конфіденційну або іншу охоронювану законом інформацію.

Законами може передбачатися відповідальність і за інші порушення у сфері туристичної діяльності.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про туризм» за неналежне виконання своїх зобов`язань туроператор, турагент, інші суб`єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства.

Розмір майнової відповідальності туроператора, турагента чи іншого суб`єкта туристичної діяльності не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини.

Спори майнового характеру між суб`єктами туристичної діяльності та споживачами туристичних послуг вирішуються у встановленому порядку з дотриманням вимог цього Закону.

За порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та в порядку, встановленому законом, застосовують заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення суб`єктом господарювання правопорушення та ліквідацію його наслідків.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про туризм» суб`єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, що завдало шкоду, зобов`язаний відшкодувати туристу збитки у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Заподіяна туристу моральна (немайнова) шкода, якою порушені його законні права, відшкодовується суб`єктом туристичної діяльності в порядку, встановленому законом.

Суб`єктам туристичної діяльності, яким заподіяна шкода юридичними чи фізичними особами внаслідок порушення ними законодавства в галузі туризму, збитки відшкодовуються відповідно до закону.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Зміни до вказаного Закону, в частині включення карантину в перелік форс-мажорних обставин, внесені 17 березня 2020 року.

Відповідно до вимог ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, серед яких є розірвання договору, відшкодування збитків.

Статтею 653 ЦК України визначено, серед іншого, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язаннями до моменту розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих розірванням договору.

Відповідно до ст. ст. 901, 902 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання. Виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором.

Окремо судом враховано, що у відповідності до ч. 1 ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.

Отже, всі права та обов`язки, що випливають з Договору на туристичне обслуговування згідно з ч. 1 ст. 1000 ЦК України виникають саме для ТОВ «Глобал Тревел Хаб», а не ТОВ «ТМ «Поїхали з нами» та ФОП ОСОБА_5 .

Доводи позивача про те, що Турагент та Турсубагент повинен нести разом з Туроператором солідарну відповідальність, не заслуговують на увагу, оскільки TOB «TM «Поїхали з нами» та ФОП ОСОБА_5 діяли за дорученням та від імені ТОВ «Глобал Тревел Хаб», яке з огляду на ст. 902 ЦК України та ч. 2 ст. 32 Закону України «Про туризм», залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору, не виконало своїх зобов`язань перед туристом, не надало туристичний продукт. Крім того, законом не передбачено солідарної відповідальності турагента і субагента перед туристом. Про що наведено у постанові Верховного Суду України від 26 червня 2018 року № 307/2262/15-ц.

Верховний Суд України у своїй постанові від 03 липня 2013 року №6-42цс13 сформував правову позицію з приводу відповідальності у разі порушення умов договору при наданні туристичних послуг, а саме: «За змістом частин першої, другої, десятої статті 20, частини другої статті 30, частин першої та другої статті 32, частини першої статті 33 Закону України від 15 вересня 1995 року № 325/95-ВР "Про туризм" (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), частини четвертої статті 10 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів», статтей 610 і 611, частини п`ятої статті 653, частини першої статті 901 ЦК України майнову відповідальність несе суб`єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, порушив умови договору між туристом і суб`єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг, та за вини якого замовнику (туристу) завдано збитків.».

В свою чергу, щодо покладення відшкодування на ТОВ «Глобал Тревел Хаб», суд враховує наступне.

Загальна вартість вказаного Туристичного продукту склала 347 000 грн.

Повну вартість Туристичного продукту Замовник зобов?язаний був сплатити не пізніше 15 квітня 2022 року однак, доказів того, що така доплата була здійснена Замовником матеріали справи не містять.

Покладені умовами Договору зобов?язання щодо доплати частини коштів у розмірі 227 000,00 грн не пізніше 15 квітня 2022 року Позивачем не виконано.

Відповідно до умов пункту 6.5. Договору, у разі несвоєчасної оплати вартості туристичних послуг, зазначеної в п. 6.1.1 цього Договору, ТУРОПЕРАТОР має право анулювати ЗАЯВКУ, що тягне за собою застосування п. 4.2 цього Договору, а ТУРОПЕРАТОР залишає за собою право відмовитися від Договору і не надавати замовлені туристичні послуги з утриманням з грошових коштів, сплачених за цим Договором.

Згідно п. 9.2. Договору, Сторона, для якої створилася неможливість виконання прийнятих на себе зобов?язань, внаслідок дії форс-мажорних обставин, зобов?язується в письмовій формі повідомити іншу сторону про час настання і припинення дії даних обставин.

В порушення п. 9.2. Договору Позивач в письмовій формі не повідомив Туроператора через Турсубагента/Турагента про час настання і припинення дії даних обставин та не виконали умови договору щодо доплати коштів.

Згідно вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для вирішення справи.

Статтями 77, 78, 79, 80 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Встановлені по даній справі обставини, враховуючи зазначені норми законодавства, дають підстави для висновку, що позивач не виконав всі взяті на себе зобов`язання за договором про туристичне обслуговування.

Відповідач, який є Туроператором - виконавцем, взяті на себе обов`язки за спірним договором не виконав, строк виконання обов`язку щодо надання туристичних послуг, визначений договором, сплинув.

Причини невиконання умов договору - не надання оплачених позивачем туристичних послуг, за поясненнями сторони відповідача, є те, що 24 лютого 2022 року відбувся відкритий воєнний напад рф на Україну.

28 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України своїм документом засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану.

Пунктом 9.1 Договору на туристичне обслуговування передбачено, що Туроператор звільняється від відповідальності за порушення умов цього Договору, якщо таке порушення викликане дією обставин непереборної сили.

В той же час, Відповідач 1 залишив за Позивачем право на здійснення туристичної подорожі шляхом надання альтернативних рівновартісних послуг, як це передбачено Законом України «Про туризм».

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Інші доводи сторін, які наведені у позові, не впливають на висновку суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

За таких підстав суд доходить висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», суд доходить висновків щодо відмови в задоволенні цих вимог.

При цьому суд враховує те, що обставина, в результаті якої не відбувся оплачений позивачем тур, введення воєнного стану, є такою, яка не залежить ні від позивача, ні від відповідача.

Щодо розподілу судових витрат, суд дійшов наступних висновків.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захистити себе у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки в задоволенні позовних вимог було відмовлено, понесені позивачем судові витрати не підлягають відшкодуванню.

В свою чергу, відповідно до пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України, до витрат, пов?язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 134 ЦПК України, кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона очікує понести у зв?язку із розглядом справи.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв?язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов?язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови у позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідач ТОВ «Франчайзингова мережа «Поїхали з нами» понесли витрати у зв?язку з розглядом справи, а саме на професійну правову (правничу) допомогу, у розмірі 6 500,00 грн за складання Відзиву та 1500,00 грн за участь у кожному судовому засіданні, що підлягають стягнути з позивача.

На підставі ст. ст. 22, 23, 610, 611, 653, 901, 902, 1000, 1167 ЦК України, а також Закону України «Про туризм», Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Закону України «Про захист прав споживачів», з урахуванням постанови Верховного Суду України від 26 червня 2018 року № 307/2262/15-ц, постанові Верховного Суду України від 03 липня 2013 року №6-42цс13, та керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 55, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Тревел Хаб», Товариства з обмеженою відповідальністю «Франчайзингова мережа «Поїхали з нами», Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про захист прав споживачів- залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Франчайзингова мережа «Поїхали з нами» витрати на правничу допомогу у розмірі 6 500 (шість тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_4 , адреса місця проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Тревел Хаб», адреса місцезнаходження - м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 23В, оф. 52,54, код ЄДРПОУ 42625719,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Франчайзингова мережа «Поїхали з нами», адреса місцезнаходження - м. Київ, вул. Старокиївська, буд. 10-Г, код ЄДРПОУ 41892862,

Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 , адреса місцезнаходження - АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 .

Повний текст рішення виготовлений 17 червня 2024 року.

Суддя: