Постанова від 19.03.2025 по справі 761/16952/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2025 року

справа № 761/16952/22

провадження № 22-ц/824/1319/2025

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача: Музичко С.Г.,

суддів: Болотова Є.В., Желепи О.В.

при секретарі: Шереметьєва М.В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Тревел Хаб», Товариство з обмеженою відповідальністю «Франчайзингова мережа «Поїхали з нами», Фізична особа-підприємець ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 02 травня 2024 року, постановлено під головуванням судді Фролової І.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Тревел Хаб», Товариства з обмеженою відповідальністю «Франчайзингова мережа «Поїхали з нами», Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Тревел Хаб», Товариства з обмеженою відповідальністю «Франчайзингова мережа «Поїхали з нами», Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів.

У своїй позовній заяві просила суд стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Тревел Хаб», Товариства з обмеженою відповідальністю «Франчайзингова мережа «Поїхали з нами», Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 120 000,00 грн. сплачених коштів, 20 058,18 інфляційне збільшення, 698 400,00 грн. пені, а всього 838 458,18 грн.

Обґрунтовувала свою позовну заяву тим, що між ТОВ «Глобал Тревел Хаб», від імені якого за агентським договором діє ТОВ «Франчайзингова мережа «Поїхали з нами» від імені якого за субагентським договором діє Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений Договір № 256-2202073 на туристичне обслуговування від 07.02.2022 р. Відповідно до вказаного Договору, Турсубагентом було заброньовано туристичний продукт у Туроператора за Заявкою № 106215 та перераховано грошові кошти через Турагента Туроператору за замовлений Туристичний продукт, чим виконано господарські зобов?язання перед Туроператором. Туристичний продукт за вказаною Заявкою складався з трансферу, авіаперельоту та проживання в готелі Rixos Bab Al Bahr (ОАЕ, Рас-ель-Хайма), дати заселення/виселення: з 30.04 по 14.05.2022. За вищевказаним договором, 07.02.2022 р. Позивачем, у відповідності до вимог п. 6.2.1. Договору, було сплачено готівкою ФОП ОСОБА_2 120 000,00 грн. 18.07.2022 р. Представником позивача було направлено на адресу Відповідачів Заяви про повернення оплачених коштів у розмірі 120 000, 00 грн., що підтверджується накладними 0407410301434, 0407410301442, 0407410301450, 0407410301469, 0407410301477 (копії заяв, описів вкладення та накладних додаються) Однак, ані відповіді на вищевказані заяви, ані коштів на рахунок позивача так і не надійшло. Таким чином, Відповідачі не виконали взяті на себе зобов`язання згідно Договору на туристичне обслуговування.

Шевченківського районного суду міста Києва від 02 травня 2024 року позов залишено без задоволення.

В поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що під час виконання умов договору на туристичне обслуговування було допущено порушення істотних умов договору та не виконано взяті на себе зобов`язання за цим договором. Кошти відповідачем позивачу не повернуто, що свідчить про істотне порушення туроператором умов договору, Закону України «Про туризм» внаслідок чого турист та особи, що слідують за ним, значною мірою були позбавлені того, на що вони розраховували при укладені договору. Зазначає, що виходячи зі змісту укладених позивачем та відповідачем договору на туристичне обслуговування, туристичні послуги відповідно до їх умов мав надавати відповідач, як туроператор. За таких обставин, саме відповідач має нести відповідальність за порушення договору. Аргументи відповідачів щодо невиконання умов договору у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, оскільки саме по собі віднесення законодавством військової агресії до форс-мажорних обставин без отримання відповідачем відповідного сертифіката від Торгово-промислової палати, не може бути враховане судом як підстава для звільнення відповідача від майнової відповідальності за невиконання взятих на себе зобов`язань за договором перед позивачем. Доказів звернення відповідача до Торгово-промислової палати та отримання відповідного сертифіката до справи не надано, як і не було повідомлено про наявність такого сертифіката.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «ФМ «Поїхали з нами» та ФОП ОСОБА_2 - ОСОБА_4 зазначає, що турагентом та турсубагентом виконано свої зобов`язання за договором, замовлено туристичний продукт, надано інформацію щодо туристичного продукту, укладено договір на туристичне обслуговування від імені та за дорученням туроператора та перераховано грошові кошти, які були сплачені позивачем за замовлений туристичний продукт, туроператору. Звертає увагу, що ненадання туристичного продукту є наслідком невиконання зобов`язань за договором з боку саме позивача та жодним чином не залежало від ТОВ «ФМ «Поїхали з нами», ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «ГЛОБАЛ ТРЕВЕЛ ХАБ», а отже, та є результатом подій, на які відповідачі не могли впливати.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

В судовому засіданні представники відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_4 проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що всі права та обов`язки, що випливають з Договору на туристичне обслуговування згідно з ч. 1 ст. 1000 ЦК України виникають саме для ТОВ «Глобал Тревел Хаб», а не ТОВ «ТМ «Поїхали з нами» та ФОП ОСОБА_2 .

Доводи позивача про те, що Турагент та Турсубагент повинен нести разом з Туроператором солідарну відповідальність, не заслуговують на увагу, оскільки TOB «TM «Поїхали з нами» та ФОП ОСОБА_2 діяли за дорученням та від імені ТОВ «Глобал Тревел Хаб», яке з огляду на ст. 902 ЦК України та ч. 2 ст. 32 Закону України «Про туризм», залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору, не виконало своїх зобов`язань перед туристом, не надало туристичний продукт. Крім того, законом не передбачено солідарної відповідальності турагента і субагента перед туристом. Про що наведено у постанові Верховного Суду України від 26 червня 2018 року № 307/2262/15-ц.

Загальна вартість вказаного Туристичного продукту склала 347 000 грн.

Повну вартість Туристичного продукту Замовник зобов?язаний був сплатити не пізніше 15 квітня 2022 року однак, доказів того, що така доплата була здійснена Замовником матеріали справи не містять.

Причини невиконання умов договору - не надання оплачених позивачем туристичних послуг, за поясненнями сторони відповідача, є те, що 24 лютого 2022 року відбувся відкритий воєнний напад рф на Україну.

28 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України своїм документом засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану.

Пунктом 9.1 Договору на туристичне обслуговування передбачено, що Туроператор звільняється від відповідальності за порушення умов цього Договору, якщо таке порушення викликане дією обставин непереборної сили.

В той же час, Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Тревел Хаб» залишив за позивачем право на здійснення туристичної подорожі шляхом надання альтернативних рівновартісних послуг, як це передбачено Законом України «Про туризм».

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та Туроператором ТОВ «ГЛОБАЛ ТРЕВЕЛ ХАБ» (далі - Туроператор) за посередництва Турагента ТОВ «ФМ «Поїхали з нами» (далі- Турагент) та Турсубагента ФОП ОСОБА_2 (далі - Турсубагент) було укладено Договір № 256-2202073 від 07 лютого 2022 року (далі - Договір).

Згідно п. 2.1. Договору, Туроператор (Відповідач 1) зобов`язується:

2.1.1. Надати Замовнику через Турсубагента або Турагента інформацію, передбачену чинним законодавством України.

2.1.2. Забезпечити бронювання туристичних послуг відповідно до Заявки.

2.1.3. Оформити та передати через Турсубагента (Турагента) Замовнику або туристам, всі необхідні для подорожі документи, відповідно до заявки. Передача цих документів Замовнику може бути здійснена шляхом їх надсилання Замовнику на його електронну пошту, або месенджер Viber, WhatsApp, Skipe, Telegram та ін.

Згідно п. 6.2.1. Договору: «При укладенні цього Договору Замовник зобов`язується сплатити Туроператору через Турсубагента грошові кошти у розмірі 120 000, 00 грн.

Відповідно до вказаного Договору, Турсубагентом було заброньовано туристичний продукт у Туроператора за Заявкою № 106215 та перераховано грошові кошти через Турагента Туроператору за замовлений Туристичний продукт, чим виконано господарські зобов?язання перед Туроператором.

За вищевказаним договором, 07.02.2022 р. Позивачем, у відповідності до вимог п. 6.2.1. Договору, було сплачено готівкою ФОП ОСОБА_2 120 000,00 грн.

Туристичний продукт за вказаною Заявкою складався з трансферу, авіаперельоту та проживання в готелі Rixos Bab Al Bahr (ОАЕ, Рас-ель-Хайма), дати заселення/виселення: з 30.04 по 14.05.2022.

Загальна вартість вказаного Туристичного продукту склала 347 000 грн.

Повну вартість Туристичного продукту Замовник зобов?язаний був сплатити не пізніше 15 квітня 2022 року.

Судом вбачається, що відповідно до умов пункту 6.5. Договору, у разі несвоєчасної оплати вартості туристичних послуг, зазначеної в п. 6.1.1 цього Договору, ТУРОПЕРАТОР має право анулювати ЗАЯВКУ, що тягне за собою застосування п. 4.2 цього Договору, а ТУРОПЕРАТОР залишає за собою право відмовитися від Договору і не надавати замовлені туристичні послуги з утриманням з грошових коштів, сплачених за цим Договором.

Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 903 ЦК України).

Спеціальним законом, що регламентує відносини у сфері організації/надання туристичних послуг, є Закон України «Про туризм» (далі - Закон № 324/95)

За змістом статті 20 Закону № 324/95 за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов`язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов`язується оплатити його.

До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом.

Договір на туристичне обслуговування укладається в письмовій чи електронній формі відповідно до закону.

Туроператор або турагент вправі відмовитися від виконання договору лише за умови повного відшкодування замовникові збитків, підтверджених у встановленому порядку та заподіяних внаслідок розірвання договору, крім випадку, якщо це відбулося з вини туриста.

Відповідно до статті 30 Закону № 324/95 порушення законодавства в галузі туризму тягне за собою відповідальність згідно із законом. Порушеннями законодавства в галузі туризму є, зокрема, порушення умов договору між туристом і суб`єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг.

У статті 25 Закону № 324/95 встановлено, що туристи мають право на відшкодування матеріальних і моральних збитків у разі невиконання або неналежного виконання умов договору.

У справі, що переглядається, позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що послуги за договором на туристичне обслуговування не були надані з незалежних від нього причин, а сплачені ним кошти не було повернуто.

Як вбачається зі змісту позову, позивач не вимагає від відповідача виконати зобов`язання за договором та надати послуги, а просить повернути суму коштів, яка була сплачена позивачем, однак наперед оплачена послуга не була надана.

Як вбачається зі змісту договору, зокрема п. 3.1. у випадку невиконання умова даного договору з боку туроператора замовник має право вимагати повернення оплачених коштів за послуги (або їх частину), які ненадані у прямо пропорційному розмірі.

Згідно п. 3.2 договору у випадку відмови туроператора від виконання даного договору турист має право на відшкодування підтверджених документально збитків, заподіяних внаслідок розірвання даного договору, крім випадку, коли це відбулося з вини туриста .

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору на туристичне обслуговування позивач 07.02.2022 року, у відповідності до вимог п. 6.2.1. Договору, було сплачено готівкою ФОП ОСОБА_2 120 000,00 грн.

Доказів, що неможливість виконання умов туристичного договору відбулася саме внаслідок відмови туриста від цього договору, матеріали справи не містять.

У ході судового розгляду не було встановлено та матеріалами справи не підтверджується, що відповідач мав можливість надати послугу, однак цього не зробив саме з вини сторони позивача.

Таким чином, як положеннями спеціального Закону № 324/95, так і умовами Договору прямо передбачено обов`язок виконавця послуг повернути грошові кошти, які були сплачені замовнику за послугу, яка не була надана.

Відповідно до ч. 8 ст. 20 Закону № 324/95 туроператор (турагент) зобов`язаний не пізніш як через один день з дня, коли йому стало відомо про зміну обставин, якими сторони керувалися під час укладення договору на туристичне обслуговування, та не пізніш як за три дні до початку туристичної подорожі повідомити туриста про таку зміну обставин з метою надання йому можливості відмовитися від виконання договору без відшкодування шкоди туроператору (турагенту) або внести зміни до договору, змінивши ціну туристичного обслуговування.

Туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування, крім випадків, якщо:

- невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини туриста;

- невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини третіх осіб, не пов`язаних з наданням послуг, зазначених у цьому договорі, та жодна із сторін про їх настання не знала і не могла знати заздалегідь;

- невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося внаслідок настання форс-мажорних обставин або є результатом подій, які туроператор (турагент) та інші суб`єкти туристичної діяльності, які надають туристичні послуги, включені до туристичного продукту, не могли передбачити (ч. 12 ст. 20 Закону № 324/95).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові ВСУ від 13.03.2024 року по справі № 686/16312/22, суд зауважив, що на рівні норм ЦК України законодавець не внормував застосування конструкції форс-мажору в цивільних відносинах. Традиційно в цивільних відносинах форс-мажор є договірною підставою звільнення від цивільно-правової відповідальності.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 внаслідок військової агресії російської федерації проти України введено воєнний стан в Україні строком на 30 діб з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє по сьогодні.

У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану (пункт 3 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022).

У постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14 червня 2022 року в справі № 922/2394/21 вказано, що: «статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Так, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Таких висновків дотримується Верховний Суд у постанові від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 та у постанові від 09.11.2021 у справі № 913/20/21».

У зв`язку із запровадженням військового стану Торгово-промислова палата України оприлюднила лист від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, яким засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), тобто військову агресію російської федерації проти України, підтвердивши, що дані обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб. Проте, як зазначено вище, ці обставини не звільняють від відповідальності за порушення договору чи інших норм законодавства.

Оскільки, указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року з подальшим продовженням його дії, у зв`язку з цим було закрито авіасполучення і позивач не змогла скористатися послугами туристичного обслуговування.

З огляду на вищевикладене, відповідачі по справі звільняються від відповідальності у вигляді сплати інфляційних витрат та 3 % річних, проте не звільняється від прийнятих на себе зобов`язань у вигляді повернення суми сплачених коштів позивачем.

З урахуванням встановлених обставин та норм матеріального і договірного права, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку, що право вимоги позивача до відповідача щодо повернення сплачених ним коштів є доведеним.

Відсутні підстави для зменшення заявленого до стягнення розміру коштів, оскільки жодних доказів, що виконавцем послуг були понесені будь-які витрати на виконання умов туристичного договору, матеріали справи не містять.

Статтею 33 ЗУ «Про туризм» встановлено, суб`єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, що завдало шкоду, зобов`язаний відшкодувати туристу збитки у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Отже, майнову відповідальність несе суб`єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, тобто порушив умови договору між туристом і суб`єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг, та за вини якого замовнику завдано збитків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.10.2019 року по справі № 201/17472/16-ц.

Оскільки договір № 256-2202073 на туристичне обслуговування від 07.02.2022 року був укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Глобал Тревел Хаб», від імені якого за агентським договором діє ТОВ «Франчайзингова мережа «Поїхали з нами», від імені якого за субагентським договором діє Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , то в кожного з відповідачів виникли зобов`язання за укладеним договором перед позивачем. Таким чином, за невикоконання умов згаданого договору відповідачі мають нести солідарну відповідальність.

Згідно ст. 376 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; недоведеність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст.141, 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 02 травня 2024 року скасувати, постановити нове рішення наступного змісту.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Тревел Хаб», Товариства з обмеженою відповідальністю «Франчайзингова мережа «Поїхали з нами», Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Тревел Хаб», Товариства з обмеженою відповідальністю «Франчайзингова мережа «Поїхали з нами», Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму сплачених коштів у розмірі 120 000,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 05 травня 2025 року.

Суддя-доповідач

Судді