Ухвала

від 11.09.2024 по справі 638/1440/22

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/1440/22

Провадження № 2-з/638/95/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2024 року м. Харків

Суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Хайкін В.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Стандарт Кепітал» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Стандарт Кепітал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Харківського нотаріального округу Манерко Лариса Миколаївна про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

09.09.2024 року засобами поштового зв`язку до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Стандарт Кепітал» в особі представника Бутова А.А. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Стандарт Кепітал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Харківського нотаріального округу Манерко Лариса Миколаївна про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, згідно прохальної частини якої просить суд: накласти арешт на майно, а саме на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 . Заява обґрунтована тим, що у провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова перебуває на розгляді цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Стандарт Кепітал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Харківського нотаріального округу Манерко Лариса Миколаївна про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним. 23.11.2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11083096000, відповідно до якого ОСОБА_4 були надані у користування кредитні кошти у сумі 205000,00 дол. США, зі сплатою 10,8% річних, з кінцевим терміном повернення до 23.11.2007 року включно. Задля належного виконання боржником своїх зобов`язань за кредитним договором між нею та АКІБ «УкрСиббанк» було укладено договори забезпечення: договір застави майнових прав №221, укладений між ОСОБА_4 та АКІБ «УкрСиббанк», посвідчений 23.11.2006 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою Л.М. та зареєстрований в реєстрі за номером 6354; договір поруки №64443 від 23.11.2006 року, укладений між ОСОБА_3 та АКІБ «УкрСиббанк». В подальшому на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 27.10.2009 року АКІБ «УкрСиббанк» змінило назву на Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», яке є правонаступником всіх прав та обов`язків АКІБ «УкрСиббанку». 08.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого ПАТ «УкрСиббанк» передало ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитним та забезпечувальними договорами. Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 28.04.2014 року позов ПАТ «Дельта Банк» задоволено та стягнуто на його користь солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 1989513,17 грн. та по 1720,50 грн. судового збору відповідно.

ОСОБА_3 було подано заяву про перегляд заочного рішення від 28.04.2014 року. Повторне заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.05.2016 року, яким позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» задоволено та стягнуто на його користь солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 1989513,17 грн. та по 1720,50 грн. судового збору відповідно. Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 17.01.2017 року у рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.05.2016 року залишено без змін.

На підставі виконавчого листа №638/4996/13-ц від 21.02.2017 року, виданого Дзержинським районним судом м. Харкова, ПАТ «Дельта Банк» звернувся із заявою про примусове виконання до приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича.

11.03.2020 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №61523078.

17.06.2020 року було укладено між ПАТ «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Стандарт Кепітал» договір №2260/К про відступлення прав вимоги відповідно до якого до позивача перейшли всі права та обов`язки кредитора за кредитним договором та договорами забезпечення, серед яких, зокрема, але не виключно, право вимагати від боржника належного виконання своїх зобов`язань за кредитним договором та договорами забезпечення.

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 24.01.2022 року №295957808 ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бистрицькою А.П. 13 березня 2008 року, зареєстрованого в реєстрі за номером 637, належала квартира за адресою: АДРЕСА_1 .

Водночас, з аналізу Інформації з ДРРПНМ вбачається, що ОСОБА_4 08.04.2015 року відчужила квартиру ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Манерко Ларисою Миколаївною 08.04.2015 року за номером 69.

Тобто, відповідач ОСОБА_4 усвідомлюючи, що в неї наявні невиконані зобов`язання зі сплати боргу за кредитним договором та те, що в той час Дзержинським районним судом м. Харкова розглядалась справа про стягнення заборгованості з неї за кредитним договором, вирішила позбавити себе нерухомого майна шляхом укладення договору купівлі-продажу квартири з метою уникнення звернення стягнення на майно.

Станом на сьогоднішній день у ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відсутні будь-яке нерухоме майно.

У позивача є обґрунтовані припущення того, що невжиття заходів забезпечення позову, у вигляді накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову, вплинути на ефективний захист порушених прав позивача та у відповідача ОСОБА_4 буде можливість організувати реєстраційні дії щодо нерухомого майна, які можуть вплинути на ефективний захист порушених прав позивача.

Тобто, з метою захисту інтересів позивача, а тому звернулись до суду із вказаною заявою, яку просить представник позивача задовольнити.

Суд, дослідивши заяву про забезпечення позову, дійшов до наступних висновків.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Зміст та форма заяви відповідає вимогам статті 151 ЦПК України.

Відповідно до частини 1 статті 149 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 150 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується в тому числі накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно частини 1 статті 157 Цивільного процесуального кодексу України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у Постанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і за реєстрова на відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків. Згідно п. 4 даної постанови визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також слід зазначити, що статтею 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення ст. ст. 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини 3 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Таким чином, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. При цьому ухвалою про забезпечення позову суд не може вирішувати спір по суті.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

При цьому, накладення арешту на спірне майно до вирішення спору по суті не призведе до обмеження прав відповідачів на володіння та користування майном, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача.

Матеріалами справи встановлено, що в провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова перебуває на розгляді цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Стандарт Кепітал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Харківського нотаріального округу Манерко Лариса Миколаївна про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним.

З матеріалів заяви вбачається, що предметом спору між сторонами є визнання договору купівлі-продажу квартири недійним.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 13 грудня 2023 року у справі №522/21977/21 зазначив, що загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об`єктом прав, що став предметом спору.

Суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо вжиття заходів забезпечення позову у даній справі, так, як в даному випадку між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки існує ризик відчуження майна, яке є об`єктом спірних правовідносин у даній справі.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд вважає за можливе задовольнити заяву про забезпечення позову, з урахуванням співмірності заходів забезпечення позову з позовними вимогами, що заявлені та змісту викладених в заяві обставин, слід вжити заходи забезпечення позову у вигляді заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій відносно квартири АДРЕСА_2 , оскільки незастосування якого може призвести до утруднення виконання можливого рішення суду.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 151, 152, 153 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Стандарт Кепітал» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Стандарт Кепітал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Харківського нотаріального округу Манерко Лариса Миколаївна про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним задовольнити частково.

Заборонити вчинення будь-яких реєстраційних дій стосовно нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_2 .

Відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження" ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом. Строк пред`явлення ухвали до виконання в межах строків, визначених Законом України «Про виконавче провадження» для пред`явлення виконавчого документа.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Копію даної ухвали направити заявнику для пред`явлення до виконання та сторонам для відома.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: